Економiко-географiчний комплекс Харкiвської областi
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедри облiку i аудиту
з дисциплiни
i регiональна економiка»
на тему:«Економiко-географiчний комплекс
Харкiвської областi»
Виконав:
студент гр. ЕО08-3
Чернець О. А.
Перевiрив:
к. г. н., доцент МЗЕД
Горб К. М.
м. Днiпропетровськ
2009р.
План
1. Економiко-географiчне положення.
2. Розмiщення населення.
3. Розмiщення i розвиток основних галузей господарства.
3. 1 Виробництво харчових продуктiв, напоїв та тютюнових виробiв.
3. 2 Виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукцiї.
3. 3 Легка промисловiсть.
3. 4 Паливно-енергетичний комплекс.
3. 5 Сiльське господарство.
3. 6 Транспорт.
3. 7 Зв’язок.
3. 8 Невиробнича сфера.
Список використаної лiтератури
1.
Харкiвська область (Харкiвщина) створена 27 лютого 1932 року.
Харкiвщина розташована на пiвнiчному сходi України. На пiвночi й пiвнiчно-сходi вона межує з Бєлгородською областю Росiї, на сходi - з Луганською, на пiвденно-сходi - з Донецькою, на пiвденно-заходi - з Днiпропетровською, на заходi й пiвнiчно-заходi - з Полтавською та Сумською областями України. Територiя областi - 31. 4 тисячi кв. км. Протяжнiсть : з пiвночi на пiвдень – 210 км, зi сходу на захiд – 220 км.
Рельєф областi є хвилястою рiвниною з легким нахилом на пiвденно-захiд (до басейну Днiпра) й на пiвденно-схiд (до басейну Дону). В пiвнiчно-схiдну частину областi заходить Середньоросiйська височина, а в пiвденну - вiдроги Донецького кряжу.
довжину бiльш за 10 км. В областi є озера, найбiльше з них - Лиман. В областi створено бiля 50 водоймищ, найбiльшi з них - Краснооскольське, Печенiзьке, Краснопавлiвське. На територiї областi проходить траса каналу Днiпро-Донбас.
Харкiвська область подiлена на 25 територiально-адмiнiстративних районiв, в областi - 16 мiст, 62 селища мiського типу й 1861 село та хутiр. Найбiльшi мiста - пiвторамiльйонний Харкiв, Ізюм i Лозова. Серед iнших найбiльш значнi - Куп'янськ, Чугуїв, Балаклея, Богодухiв, Змiїв.
Харкiвська область розташована в двох природно - клiматичних зонах : степ i лiсостеп.
Область вiдноситься до зони з недостатньою зволоженiстю.
Ґрунти Харкiвщини рiзноманiтнi. Переважають потужнi українськi чорноземи й сiрi опiдзоленi льосовi ґрунти.
Сiверський Донець живлять пiдземнi води й атмосфернi опади. В нього впадають Оскол (найбiльший з притокiв), Уди, Лопань, Харкiв, Мжа.
В захiднiй частинi областi найбiльшими є рiчки Мерла, Коломак, Орель, Берестова, Самара, якi належать до басейну Днiпра.
Чималi запаси води мають озера. Найбiльш великi з них - Лиман, Чайка, Свiтличне, Камишовате. Крiм того, в долинi Сiверського Донця створенi два великих штучних водоймища - Печенiзьке й Червонооскольське.
порiд-супутникiв поширенi липа, клен, ясень. На достатньо вологих ґрунтах ростуть береза, вiльха, верба, осина, тополя. В лiсах чимало дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш.
Такi кущi як лiщина, бересклет, калина, глiд, бузина, терен буяють в пiдлiсках i на узлiссях. Види порiд харкiвських лiсiв за останнi роки збагатились за рахунок культивування рiзноманiтних екзотичних рослин - сосни веймутової, оксамиту амурського, айви японської, дуба червоного.
Розпоряджаються лiсами вiсiм заготiвельних лiсових господарств, два учбово-досвiдних лiсових господарства, лiсомелiоративна станцiя й два державних мисливсько-лiсовi господарства. Лiси областi розподiленi мiж 62 лiсництвами. Велику допомогу лiсiвникам в оновленнi землi подають вченi НДІ лiсового господарства i агромелiорацiї.
Харкiвщини.
тьохкання солов'я. В тишi зимового лiсу можна почути тихий мелодiйний спiв омелюхiв.
Для поповнення пернатого свiту в Харкiвську область було завезено й аклiматизовано близько 800 фазанiв. В полях i перелiсках часто зустрiчаються перепели й сiрi курiпки. Там, де лiс сусiдить з водною гладiнню, живуть дикi качки, чаплi, чайки.
Вздовж автомобiльних дорiг Харкiвщини, що перетинають лiсовi масиви, водiю нерiдко зустрiчаються щити з написом: "Обережно, звiри!" І дiйсно, як не пригальмувати, коли дорогу перебiгає заєць-русак (їх в областi бiльш за 35 000), руда лисиця або грацiйна косуля.
кролики, й бiлки. В невеликiй кiлькостi збереглися вовки. В степовiй зонi - в Бурлуцькому i Єкатерининському заказниках - живуть релiктовi тварини - байбаки (бiльш за 35000).
І вся ця живнiсть мешкає, росте, розмножується пiд боком у людей, у сусiдствi з пiдприємствами й транспортними магiстралями. Завдяки пiклуванню людини, iї природоохоронної дiяльностi, в насаджених лiсах не менш тварин, нiж у самих вiддалених куточках тайги!
Розведенням, вивченням, вiдстрiлом диких тварин в областi займаються спецiалiзованi господарства - Ізюмський i Гутянський мисллiсгоспи, Ракитянське й Нововодолазьке мисливськi лiсництва, учбове господарство "Скрипаї".
2.
Розмiщення населення
Харкiвська область – одна з найбiльших за кiлькiстю населення областей України. Кiлькiсть населення областi складає 2782,4 тис. чол.. Середня щiльнiсть населення - 100 чоловiк на один квадратний кiлометр.
- Сiльське господарство – 5%
- Промисловiсть – 27,7%
- Будiвництво – 4%
- Готелi та ресторани – 0,7%
- Транспорт (у т. ч. пошта та зв’язок) – 8,7%
- Фiнансова дiяльнiсть – 2,6%
- Операцiї з нерухомiстю, здавання пiд найм та послуги юридичним особам – 8,2%
- Охорона здоров’я та соцiальна допомога – 10,3%
- Колективнi, громадськi та особистi послуги – 4,2%.
За кiлькiстю зайнятого населення Харкiвська область посiдає 4 мiсце в країнi, поступаючись Днiпропетровськiй, Донецькiй областям та м. Києву.
активiзацiї життєвої позицiї молодих громадян, якi зареєстрованi у службi зайнятостi.
3. Розмiщення i розвиток основних галузей господарства
Область визначається високим рiвнем розвитку економiки. Це зумовлюється як вигiдним економiко-географiчним положенням (близькiсть вугiльно-металургiйної бази Донбасу та Приднiпров'я стимулювало розвиток машинобудування й металообробки, сусiдство ж з високорозвиненими районами Росiї - Центрально-Черноземним, Пiвденно-Захiдним й Захiдним - зумовило розвиток пiдприємств агропромислового комплексу), так i достатньо багатим набором власних сировинних ресурсiв. Цi ресурси дозволяють розвивати паливно-енергетичну, хiмiчну промисловiсть, скляне й фарфоро-фаянсове виробництво, виробництво будматерiалiв.
та концентрацiї промисловостi, саме тут склався головний в Українi комплекс енергетичного, електротехнiчного, транспортного та сiльськогосподарського машинобудування. Схiдно-Харкiвсьий район зосереджений навколо Куп'янська. Головна галузь промисловостi - машинобудування; Куп'янський ливарний завод постачає деталi для транспортного та сiльгоспмашинобудування. Розвиненi в цьому регiонi також харчова i легка промисловiсть, виробництво будматерiалiв й обладнання для цукрової промисловостi. Пiвденно-Харкiвський район має великi газовi родовища - Шебелiнське, Єфремовське, Крестищенське та iншi. Мiста району спецiалiзуються на машинобудуваннi, хiмiчнiй промисловостi та на виробництвi будматерiалiв. Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбiльших в Європi, а Ізюм вiдомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвиненi тут також легка й харчова галузi промисловостi.
Промисловiсть
Харкiвська область є одним iз провiдних промислово розвинених регiонiв України, i за обсягами реалiзацiї промислової продукцiї посiдає 6 мiсце в країнi, поступаючись Днiпропетровськiй, Донецькiй, Запорiзькiй, Луганськiй i Полтавськiй областям. За 2008 рiк пiдприємствами Харкiвської областi реалiзовано промислової продукцiї, здiйснено промислових робiт i послуг на загальну суму 39,2 млрд. грн..
У загальному обсязi реалiзованої у 2008р. промислової продукцiї країни питома вага областi становить 5%.
У Харкiвськiй областi розташовано понад 800 промислових пiдприємств великого та середнього бiзнесу, на яких працює близько 184 тис. чол.
Структура промисловостi за обсягами реалiзацiї на 01. 01. 2009р. становила:
1. Оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини – 0,7%
2. Целюлозно-паперове виробництво; видавнича дiяльнiсть – 3,3%
3. металургiйне виробництво готових металевих виробiв – 3,2%
4. Виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукцiї – 9,2%
5. Легка промисловiсть – 0,8%
7. Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть – 4,6%
8. Виробництво коксу, продуктiв нафто перероблення – 7,7%
10. Добування корисних копалин, крiм паливно-енергетичних матерiалiв – 0,6%
11. Добування паливно-енергетичних корисних копалин – 3,7%
12. Машинобудування – 19,9%
13. iншi галузi промисловостi – 2,5%
Це, в першу чергу, такi галузi, як виробництво харчових продуктiв, напоїв та тютюнових виробiв, машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, питома вага яких у загальних обсягах реалiзованої продукцiї областi становить понад 75%.
систем управлiння якiстю.
Машинобудування залишається провiдною галуззю дiяльностi промисловостi областi. У 2008 роцi його питома вага в обсягах реалiзацiї промисловостi зросла з 15,6% до 19,9%.
Машинобудiвний комплекс Харкiвщини вiдрiзняється багатопрофiльнiстю виробництв – вiд точного приладобудування до виробництва турбiн, сiльськогосподарських машин, лiтакiв, продукцiї вiйськово-промислового призначення.
Провiднi машинобудiвнi пiдприємства областi мають загальнодержавне значення, серед них:
- ВАТ «Турбоатом»
- ДП «Завод «Електроважмаш»
- ЗАТ «Завод «Пiвденкабель»
- ДП «Харкiвський машинобудiвний завод «ФЕД»
- ВАТ «Харкiвський пiдшипниковий завод»
- Український державний центр з експлуатацiї спецiалiзованих вагонiв «Укрспецвагон»
3. 1 Виробництво харчових продуктiв, напоїв та тютюнових виробiв
Забезпечення населення високоякiсною продукцiєю є одним iз найважливiших завдань соцiально-економiчної полiтики держави. Розвиток пiдприємств харчової промисловостi має для областi важливе як економiчне, так i соцiальне значення. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв галузi складає понад 15% вiд чисельностi працюючих у промисловостi. Харкiвщина традицiйно посiдає провiднi мiсця в Українi з виробництва окремих видiв продовольчих товарiв. Регiон є одним iз лiдерiв у виробництвi кисломолочних продуктiв, борошна, хлiба та хлiбобулочних виробiв, соняшникової нерафiнованої олiї, цукру та iн.
На пiдприємствах галузi працює 27,2%вiд загального обсягу реалiзованої промислової продукцiї областi.
У галузi випуску харчових продуктiв працюють такi провiднi пiдприємства:
- ЗАТ «Вовчанський олiєекстрацiйний завод»;
- ТОВ «ЛГЗ «Пройм»;
- Харкiвське вiддiлення ВАТ «Сан ІнБев Україна»;
- ТОВ «Вовчанський м’ясокомбiнат»;
- ЗАТ «Харкiвський жировий комбiнат»;
- ДП «Ново покровський комбiнат хлiбопродуктiв»;
Прiоритетними напрямками подальшого розвитку галузi є впровадження сучасних технологiй, технiчне переоснащення пiдприємств, пiдвищення якостi продукцiї, активна маркетингова дiяльнiсть.
3. 2 Виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукцiї
важливою складовою якого є виробництво продукцiї для будiвництва. На сьогоднi промисловiсть областi здатна забезпечити необхiдною продукцiєю увесь будiвельний цикл – вiд початкової стадiї (закладення фундаменту) до кiнцевої (облицювальних та оздоблювальних робiт).
Харкiвська область входить до трiйки лiдерiв з виробництва цементу, плитки керамiчної, блокiв та цегли з цементу, штучного каменю та бетону для будiвництва. Регiон також є одним iз провiдних виробникiв листiв гофрованих, шиферу та виробiв iз азбестоцементу.
- ЗАТ «Харкiвський платкiв завод»;
- ТОВ «Малинiвський склозавод»;
- ТОВ «Мереф’янська скляна компанiя»;
- ХФ ЗАТ «Слобожанська будiвельна компанiя».
3. 3 Легка промисловiсть
Легка промисловiсть Харкiвщини представлена пiдприємствами малого та середнього бiзнесу.
До пiдприємств, що спецiалiзуються на виробництвi верхнього одягу, головних уборiв, карнавальних костюмiв, сценiчного одягу, робочого взуття та одягу, тканин, тари з полiпропiлену належать:
- ТОВ «Спец майстер»;
- ТОВ «Дебант Україна»;
- ВАТ «Фабрика театрального реквiзиту»;
- ТОВ «Мангуст ЛТД»;
- ВКФ «Фаст»;
- ВАТ «Вовчанська взуттєва фабрика»;
- ЗАТ «Декор Класiк».
Целюлозно-паперова та полiграфiчна галузi включають в себе виготовлення цiлого ряду рiзноманiтних виробiв, а саме: паперу та картону, рiзноформатної картонної тари, шпалер, виробiв побутового призначення, виготовлення друкарських форм, проведення оздоблювальних i брошурувально-палiтурних робiт та безпосередньо ведення полiграфiчної дiяльностi (друкування газет, журналiв, книжкової продукцiї, дитячих альбомiв, iгор та iн..)
В областi працюють понад 300 полiграфiчних пiдприємств рiзних форм власностi та рiзної потужностi, понад 120 видавництв та видавничих органiзацiй, що випускають найрiзноманiтнiшу продукцiю.
Кращих показникiв у цiй галузi здобули: ТОВ «Пакс Імпекс», ТОВ ПП «Фолiо плюс», ТОВ «Фактор друк», ТОВ «Наргус».
3. 4 Паливно-енергетичний комплекс
Визначальний вплив на стан економiки областi, вирiшення проблем соцiальної сфери має розвиток енергетики.
Паливно-енергетичний комплекс областi представлено пiдприємствами за такими основними видами дiяльностi, як :
1. добування паливно-енергетичних корисних копалин;
2. виробництво продуктiв нафто перероблення та коксу;
3. виробництво та розподiлення електроенергiї, газу та води.
Характерною особливiстю Харкiвської областi є наявнiсть власної сировинної бази i можливiсть забезпечення всiх галузей економiки регiону електроенергiєю та природним газом.
Харкiвська область з точки зору досягнень, можливостей та перспектив займає особливе мiсце в нафтогазовому комплексi України.
що розробляються. Крiм того, Харкiвська область забезпечує 43,4% вiд загального видобутку країни.
3. 5 Сiльське господарство
Запорукою продовольчої безпеки, пiдвищення рiвня якостi життя населення є прискорений розвиток сiльського господарства. В останнi роки в цiй галузi вiдбуваються важливi змiни, пов’язанi з формуванням iнвестицiйно-iнновацiйної моделi розвитку сiльськогосподарських пiдприємств, залученням капiталу з iнших галузей економiки, прямих iноземних iнвестицiй та кредитних ресурсiв. До основних видiв продукцiї рослинництва належать: соняшник, цукровий буряк, картопля, овочi, плоди i ягоди.
На розвитку тваринницьких галузей в останнi роки суттєво позначилися заходи, пов’язанi зi вступом України до Свiтової органiзацiї торгiвлi. Першочергового значення набули такi фактори, як якiсть i конкурентоспроможнiсть тваринницької продукцiї, що стало об’єктивною передумовою для формування в областi мережi економiчно сильних великотоварних господарств, здатних забезпечити виробництво молока, яєць i м’яса на промисловiй основi.
До найпотужнiших виробникiв молока в Українi у Харкiвськiй областi належать: СК «Восток» Ізюмського району, ВАТ «Насiннєве» Кегичiвського району, ДП ДГ «Кутузiвка» Харкiвського району, ВСАТ «Агрокомбiнат «Слобожанський» Чугуївського району, ПАОП «Зоря» Красноградського району.
На новiй промисловiй базi вiдновлено виробництво м’яса свиней у агрокомбiнатi «Слобожанський» Чугуївського району. Стабiльно нарощують обсяги виробництва харчових яєць птахофабрики областi.
Виробництвом м’яса курей-бройлерiв на Харкiвщинi займаються вже три птахофабрики, поставляючи до столу жителiв Харкова i областi п’яту частину всього виробленого в областi м’яса. Набуває розвитку галузь вiвчарства.
3. 6 Транспорт
Транспортний комплекс Харкiвщини представлений такими видами транспорту, як залiзничний, автомобiльний, авiацiйний, мiський наземний електричний та метрополiтен. В областi створена розгалужена транспортна iнфраструктура, яка дозволяє забезпечити потреби населення та народного господарства областi у вантажних та пасажирських перевезеннях.
Одним iз головних елементiв у транспортнiй системi областi є залiзничний транспорт. Пiвденна залiзниця мiцно утримує позицiї провiдного пiдприємства з перевезення пасажирiв та вантажiв у регiонi.
Мережа автомобiльних дорiг загального користування на Харкiвщинi складає 9570,5 км, у тому числi: державного значення – 766,6 км i мiсцевого значення – 8803,9 км. За протяжнiстю дорiг область посiдає перше мiсце в Українi. До мережi дорiг входять 794 мостових споруди загальною протяжнiстю 24,9 км.
3. 7 Зв’язок
ВАТ «Укртелеком» є нацiональним оператором фiксованого зв’язку. Компанiя надає послуги мобiльного зв’язку (торгiвельна марка U’tel), що забезпечує вiдеозв’язок та якiсний доступ до мережi Інтернет.
Харкiвська фiлiя ВАТ «Укртелеком» є лiдером за кiлькiстю абонентiв широкосмугового доступу до мережi Інтернет на Харкiвщинi.
Харкiвська дирекцiя є однiєю з найбiльших фiлiй УДППЗ «Укрпошта». Поштова мережа складає 799 вiддiлень поштового зв’язку, з них 524 (65,5%) розташованi в сiльськiй мiсцевостi. У системi поштового зв’язку областi працюють 5082 спiвробiтники, з них 2736 листонош, якi обслуговують 1761 населений пункт, з них 1683 – сiльськi населенi пункти, а це близько 2 млн. чол. у т. ч. понад 463 тис. пенсiонерiв.
3. 8 Невиробнича сфера
i мешканцiв областi.
Найчарiвнiшi мiсця Харкiвщини - це береги Печенiзького й Червонооскольського водоймищ, де влiтку виростають справжнi палатковi мiстечка. По берегах водоймищ багато яхт-клубiв.
Дивовижно красивi лiси у сполученнi з водною гладдю озер в Харкiвськiм, Чугуївськiм, Змiївськiм та iнших районах. Здавна славнозвiснi красою Коробови хутори, що в Коробовськiм лiсництвi Змiївського району.
На берегах Сiверського Донця в тих мiсцях - дачi, спортивнi, туристичнi бази. Оточенi фруктовими садками й густими лiсами, височiють понад Дiнцем корпуси будинку вiдпочинку "Коробiв хутiр".
Із рiзних мiсць i сiл України їдуть люди вiдпочити в дiм вiдпочинку "Сiверський Донець", який знаходиться на високому березi Дiнця, в густому лiсi бiля селища Есхар Чугуївського району.
В соснових лiсах Вовчанського району є чудовий будинок вiдпочинку "Верхньо - Писарiвський".
Щiльно розташованi здравницi в безпосереднiй близькостi вiд мiста, наприклад будинок вiдпочинку "Харкiв", та "Пiвденний" на березi великого озера посеред модринового лiсу.
Споконвiчно дачнi мiсця - в Пiсочинi. В будинок вiдпочинку "Роща" i в спецiалiзовану здравницю "Рай-Єленiвка" приїжджали вiдпочивати з усiх куточкiв Союзу. На околицi мiста Люботин, на березi лiсового озера, в колишньому дворянському маєтку розташований будинок вiдпочинку "Медик". Бiля селища Високий знаходиться одноiменний будинок вiдпочинку. В зеленi i квiтах потопає будiвля туристичної бази бiля селища Васищево. Декiлька заводських профiлакторiїв розмiщено в П'ятихатках.
Цiлющi мiнеральнi води, чисте лiсостепове повiтря, чудовi природнi умови, увага й доброзичливiсть обслуговуючого персоналу чекають на вiдпочиваючого, якщо вiн потрапить до спецiалiзованої здравницi "Березiвськi мiнеральнi води" , бiля села Пересiчне Дергачiвського району. Є санаторiї i в Богодухiвськiм, i в Краснокутськiм районах. Про чудовий лiтнiй вiдпочинок говорить назва Гайдари.
Освiта
В областi забезпечено стабiльне функцiонування та розвиток закладiв освiти усiх типiв i форм власностi.
Дошкiльною освiтою охоплено 58,1% дiтей дошкiльного вiку при середньому показниковi по Українi 56%. Функцiонують 959 загальноосвiтнiх навчальних закладiв, у яких навчаються 240,5 тис. учнiв.
В областi функцiонують 111 позашкiльних навчальних закладiв, в яких навчаються 103,3 тис. учнiв, що складає 40,8% вiд загальної кiлькостi дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку.
Серед регiонiв України в Харкiвськiй областi зберiгається найвищий рiвень кiлькостi студентiв на 10 тис. населення 1019 осiб. 266,6 тис. юнакiв та дiвчат здобувають вищу освiту у 91 вищому навчальному закладi областi, з яких 14 мають статус нацiональних. Рiвень знань, який можна здобути у вищих закладах Харкiвщини сприяє постiйному збiльшенню кiлькостi iноземних студентiв. На цей час у вищих навчальних закладах Харкiвщини навчаються 10 тис. чол. iз 93 країн свiту.
Наука
3 нацiональнi науковi центри, 17 об’єктiв, що мають статус нацiонального надбання України та 1 технопарк державного значення.
Науковий потенцiал Харкiвщини за секторами наук:
- академiчна наука – 17,3%
- галузева наука 62,5%
У Харкiвському регiонi зосереджено 15% усiх науково-дослiдних iнститутiв України, 20% конструкторських i проектних органiзацiй, понад 16% наукових спiвробiтникiв.
Протягом останнiх рокiв на Харкiвщинi проведено значну роботу на всiх напрямках розвитку культури.
Мережа закладiв культури областi складається з 1333 бiблiотек, 721 клубу i Будинку культури, 6 театрiв, 36 музеїв, 4 училищ, 78 шкiл естетичного виховання, 2 концертних закладiв, зоопарку, цирку, 100 стацiонарних установок та 17 мобiльних вiдеокомплексiв, Центру охорони культурної спадщини, Харкiвського обласного навчально-методичного центру пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв культосвiтнiх закладiв.
Охорона здоров
’
я
Обласна державна адмiнiстрацiя, реформуючи протягом останнiх рокiв галузь охорони здоров’я, втiлює в життя новi пiдходи до медичної допомоги, реалiзує та розповсюджує кращий досвiд, набутий в рамках мiжнародних проектiв.
Регiон включено до реалiзацiї 9 мiжнародних проектiв для вiдпрацювання ефективної та дiєвої практики їх упровадження в Українi.
Значна увага придiляється покращенню матерiально-технiчної бази закладiв охорони здоров’я. Створено багато програм, якi мають сприяти покращенню кадрової ситуацiї, вiдновленню престижу та привабливостi професiї медика.
4.
Проблеми та перспективи регiону
Економiчний потенцiал. Промисловiсть: у структурi промислового виробництва регiону найбiльшу питому вагу мають машинобудування i металообробка, електроенергетика, харчова i паливна промисловостi. У структурi виробництва товарiв народного споживання частка продовольчих товарiв становить 49%. Загалом у регiонi на самостiйному балансi перебувають 625 промислових пiдприємств. Крiм того, функцiонує 2027 малих промислових пiдприємств.
Найвiдомiшими туристичними об’єктами є меморiальний комплекс українського фiлософа-просвiтителя Г. С. Сковороди в с. Сковородинiвцi, пам’ятки архiтектури: Покровський собор 1689 р.; Успенський собор 1771р.; Катерининський палац ХVІІІ ст.; Художньо-меморiальний музей І. Ю. Рєпiна; Преображенський собор ХVІІ ст.; Миколаївська церква ХІХ ст. в м. Ізюмi та iн.
У м. Харкiв є 6 театрiв, обласна фiлармонiя, цирк, 6 державних музеїв.
Згiдно проведеним дослiдженням можна зробити наступнi висновки:
промисловостi; нано - i бiотехнологiї. Також пiдлягають прiоритетному розвитку такi кластери економiки регiону, як: кластер газодобувний енергетичний; кластер житлово-комунального господарства; кластер областi охорони здоров'я. У свою чергу, пiдлягають реструктуризацiї i реорганiзацiї проблемнi кластери економiки регiону: сiльськогосподарського машинобудування; виробництва бронетехнiки i дизелебудування.
свiтовому рiвню по спiввiдношенню «цiна - якiсть», а також використаннi українською стороною резервiв захисту для вирiшення проблем реструктуризацiї пiдприємств сiльськогосподарського машинобудування i радiоелектронної промисловостi.
3. Розвитку експортоорiєнтованих областей може сприяти iноземнi iнвестицiї. Перспективним механiзмом залучення iноземних iнвестицiй може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологiчних виробництв, здатний використовувати iнтелектуальнi активи, якi створенi в регiонi. Всi учасники проекту сподiваються, що данi дослiдження i розробки допоможуть Харкiвщинi пiдвищити експортний потенцiал.
Список використаної лiтератури
1. Голиков А. П. Харьковская область / А. П. Голиков, А. Л. Сидоренко. – Х.: РИП «Оригинал», 1993. – 335с.
2. Харкiвська обласна адмiнiстрацiя. Харкiвщина: що зроблено. – Х.: РИП «Оригiнал», 2009. – 170с.
3. http:// www.readbookz.ru/ rps
4. Розмiщення продуктивних сил i регiональна економiка: Р 64 Пiдручник/ С.І. Дорогунцов, Т. А. Заєць, Ю.І. Пiтюренко та iн.; За заг. Ред.. д-ра економ. Наук, проф., чл. -кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – Вид. 2-ге, без змiн. – К.: КНЕУ, 2007. – 992с.
5. Кучерявий В. П. Регiони України. – Харкiв: ХНЕУ, 2008. – 280с.
| 
