Економiко-географiчна характеристика Чiлi
Економiко-географiчна характеристика Чiлi
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ІСТОРИЧНІ ДОВІДКИ
2 НАСЕЛЕННЯ
3 ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ
4 ПРОМИСЛОВІСТЬ
5 МІСТА
6 ЕКОЛОГІЯ
ВИСНОВОК
Список лiтератури
ВСТУП
Чилi - держава на Пiвденному - Заходi Пiвденної Америки. На Пiвночi межує з Перу, на Сходi - з Аргентиною та Болiвiєю, на Заходi омивається водами Тихого океану. До складу територiї входять прибережнi острови Чилiйського архiпелагу ( Уеллiнгтон, Санта-Інес i iн), захiдна частина о. Вогняна Земля, а також острови в Тихому океанi - Сан-Амбросiо, Сан-Фелiкс, Хуан-Фернандес, Сала-i-Гомес i о. Великодня. Площа 756,9 тис. км2 (за даними ООН). Населення складає 10,45 млн. чол. (1976). Столиця - мiсто Сантьяго. В адмiнiстративному вiдношеннi Чилi подiляється на 12 областей, якi подiляються на 40 провiнцiй. В окрему тринадцяту область видiлена столиця Чилi - мiсто Сантьяго з околицями.
зайнята бiльшою частиною хребтами Анд (висота до 6880 м), мiж якими лежить Поздовжня долина - головний економiчний район країни. Чилi - одна з вiдносно розвинених в економiчному вiдношеннi країн Латинської Америки. Частка у ВВП становить: сiльське господарство - 8%, промисловiсть - 38%, у т. ч. гiрничодобувна - 8%. Чилi займає одне з провiдних мiсць у капiталiстичному свiтi по видобутку i експорту мiдi, природного селiтри, молiбдену. Видобувають також залiзну руду, золото, срiбло, цинк, нафту i природний газ, кам'яне вугiлля. Виробництво електроенергiї 29,9 млрд. кВт. ч. Найбiльш розвинена харчова i легка промисловiсть; розвиваються також машинобудування, чорна та кольорова металургiя, хiмiчна, нафтопереробна i нафтохiмiчна, целюлозно-паперова та iншi галузi промисловостi. Основа сiльського господарства - рослинництво (пшениця, ячмiнь, бобовi, кукурудза, картопля). Плодiвництво i виноградарство; олiйнi, цукровi буряки, коноплi, тютюн. Розвинене також пасовищне тваринництво, рибальство i лов устриць, крабiв, омарiв, лiсозаготiвельну дiяльнiсть. Довжина залiзниць становить 6,6 тис. км, автошляхiв - 79,7 тис. км. Великi порти: УАСК, Вальпараїсо, Токопiлья. Експорт мiдi, залiзної руди, селiтри, йоду, паперу, сiльськогосподарської продукцiї, рибного борошна.
З плином часу iспанцi та iндiанцi змiшалися шляхом шлюбiв, i в нашi днi близько трьох чвертей населення Чилi складають люди змiшаного походження. Країна звiльнилася вiд iспанського гнiту в 1818 роцi пiсля революцiї. Протягом XIX столiття економiка Чилi переживала бурхливi пiдйоми i рiзкi спади. Країна опинилася втягнутою у вiйну з Болiвiєю i Перу, а також пережила громадянську вiйну. Важке економiчне становище Чилi призвело до того, що на початку 70-х рокiв XX столiття в результатi вiйськового перевороту уряд країни було повалено. Вiйськова диктатура генерала Пiночета тривала до 1990 року, коли пiсля демократичних виборiв до влади прийшов новий уряд. До недавнього часу майже всi земельнi угiддя Чилi були власнiстю кiлькох багатих європейцiв. У результатi земельних реформ, що проводяться урядом з середини 60-х рокiв, багато великих маєтки подiленi на частини i вiдданi у володiння простим чилiйцям. У нашi днi п'ята частина працездатного населення країни працює в сiльському господарствi. Бiльшiсть чилiйцiв - особливо представники середнього прошарку суспiльства - живе в мiстах.
Нинi Чилi - демократична держава, її економiка успiшно розвивається. Столиця Чилi прекрасне мiсто Сантьяго – де – Чилi вирiс на мiсцi мiсiї Святого Яго, заснованої iспанськими конкiстадорами. Тут iспанцi боролися з iндiанцями, а потiм нова нацiя - латиноамериканцi боролися за свободу проти iспанського володарювання. Тут вiдбувалися перевороти i правили вiйськовi. Коротше кажучи, iсторiя мiста - вiдображення бурхливої iсторiї Латинської Америки.
середньовiчна фортеця. Ось вже 160 рокiв рiвно опiвднi пострiл гармати з бастiонiв цього замку сповiщає жителям Сантьяго про настання нового дня. Саме на цьому пагорбi стояв в 1541 р. iспанський конкiстадор Педро дi Вальдiвiя, вражений красою, що вiдкрилася йому картини. Чарiвна долина в оточеннi похмурих гiр немов спецiально була створена для будiвництва великого поселення. Іспанець вирiшив, що кращого мiсця йому не знайти.
хто знає, що президентським палацом Ла Манеда став лише в серединi XIX столiття, а останнiм жили тут президентом був Карлос Ебаньес дель Кампо, який залишив цей небезпечний в Чилi пост в 1958 р. Спорудження сiрої громади величної будiвлi Ла Манеди почалося в 1788 р. Будiвництвом займався iталiйський архiтектор Джоакiно Тоска. Правда, призначення бiля будiвлi було зовсiм iнше - королiвський монетний двiр. Роботи були завершенi у тiльки 1805 р., а Туга зайнявся кафедральним собором на площi де Армас. Вона була розбита спершу за велiнням командора дi Вальдiвiї ще в 1541 р. З самого початку Пласа де Армас стала головною площею Сантьяго. Тому тут же i заклали перший храм, на мiсцi якого Туга i побудував монументальний кафедральний собор, найбiльший в Чилi. Площа з часiв iспанської колонiзацiї, природно, сильно змiнилася, але, як i ранiше, залишається одним з найпопулярнiших мiсць в мiстi. Тут знаходяться перша пошта i музей нацiональної iсторiї. Як завжди буває в таких мiсцях, улюбленим заняттям городян залишається годування голубiв i безцiльне спостереження за гулящих туристами. Тут же височiє кiнна статуя засновника мiста. Залiзний Педро дi Вальдiвiя холодно дивиться на люди, що метушаться натовпу на що виникла за його велiнням площi. Чилiйська кампанiя не принесла йому слави Ернана Кортеса або Франсiско Пiссаро. Спочатку нiщо не вiщувало бiди. Індiанцi центральної долини виявилися поступливими i слухняним. На їхнiх землях i був заснований Сантьяго. Але от далi почалися серйознi проблеми. Індiанцi Мапуче, виявилися не в приклад бiльш доблесними суперниками, нiж ацтеки або iнки. Померти в бою для них було вищим благом. Що сталося з конкiстадором, точно не вiдомо. Вважається, що в 1544 р. Дi Вальдiвiя потрапив в полон, був прив'язаний до дерева i обезголовлений. Страчував конкiстадора шаман вирвав благородне серце iспанця i з'їв його. Надалi Мапуче створили кавалерiю за типом iспанської, навчилися користуватися рушницями, шпагами i гарматами i активно протидiяли європейцям аж до середини XIX столiття. Звичайно зрештою iндiанцi були пiдкоренi, але ця сумна iсторiя зазвичай випадає iз загальної iдилiчної картини iспанської колонiзацiї Пiвденної Америки. Педро дi Вальдiвiя загинув, а мiсто, їм заснований, процвiтав. Столицею Чилi Сантьяго став в 1818 р. з набуттям незалежностi. До цього це був самий звичайний дiамант в iспанськiй коронi - один з багатьох мiст вiце-королiвства Перу. Уздовж рiчки Мапоче, що протiкала через родючу долину, виникали все новi i новi мiськi райони. Сьогоднi вони перетворилися на найпершi мiськi квартали - Баррi Беллавiста, Провiденс, Ла Конде. Поруч з ними розташувалися чарiвнi мiськi парки. Творцi мiста постаралися так спланувати його, щоб простiр мiж мiськими кварталами i пiдступали до Сантьяго Андамi обов'язково заповнювати парками. І якщо парк Санта-Лючiя став першим, то Метрополiтано - один з найвищих. Чотири пагорба, на яких розташований парк, пiдносяться над мiстом на висотi 800 метрiв.
районiв Сантьяго. Вiн i сьогоднi зберiгає свiй патрiархальний вигляд i устрiй життя. Двоповерховi особняки i старi будинки передають неповторну атмосферу старого Сантьяго: лавки i магазинчики, невеликi готелi, потопає в квiтах чавуннi решiтки, тихi алеї, сивочолi кабальєро, що прогулюються пiсля снiданку. Суєта великого мiста десь там - на головнiй вулицi Аламеда або пiшохiдної алеї Аумада. А тут вузькi вулички впритул пiдступають до пiднiжжя гори Сан-Крiстобаль. Деякi навiть врiзаються в її вiдроги. На одному з таких дiлянок свого часу побудували собi будинок знаменитий чилiйський поет Пабло Неруда i його дружина Матильда Уррутiя. Будинок буквально врiзаний у скелю. Виглядає це споруда дуже мальовничо. Здається, що споруда буквально висить на стiнi або ж хоче видряпатися вгору.
у день вiн пiднiмає всiх бажаючих на вершину, звiдки вiдкривається чудовий вид на мiсто i де височiє трiдцатiшестiметровое бiлокам'яна статуя Дiви Марiї. Перед ним знаходиться майданчик, на якiй папа Іван Павло II читав месу пiд час свого вiзиту до Сантьяго в 1984 р.
Це одне з улюблених мiсць художникiв-початкiвцiв: прекрасна перспектива, проекцiя, храм i пам'ятник, природа, панорама мiста - все це як не можна краще пiдходить для того, щоб вловити поверхневу сутнiсть мiста. Але для того щоб перейнятися його атмосферою, цього, безумовно, мало.
2 НАСЕЛЕННЯ
- невеликi групи кечуа i аймара, на крайньому Пiвднi – вогняна Земля. Острiв Пасхи заселений полiнезiйцями (рапануйцамi). Офiцiйна мова - iспанська. По релiгiї велика частина населення - католики. Індiанцi частково зберiгають свої мови й традицiйнi вiрування. Офiцiйний календар - григорiанський.
За 1971-76 прирiст населення в середньому в рiк становив 1,8%. Економiчно активного населення 3,3 млн. чоловiк, у тому числi в сiльському та лiсовому господарствi, рибальствi, мисливствi 28%, в обробнiй промисловостi 18%, в гiрничодобувнiй промисловостi 4%, на транспортi 6%, у сферi послуг та iн 54% , у тому числi в торгiвлi 12%. Середня щiльнiсть близько 14 осiб на 1 км2. Найбiльш населенi центральнi провiнцiї, де на 1 км2 припадає до 180 чоловiк i зосереджено понад 50% всього населення, найменш пiвденнi райони по щiльностi менш 1 чоловiк на 1 км2. У пiвнiчнiй провiнцiї щiльнiсть населення 2-3 чоловiк на 1 км2. Мiське населення становить 80,5%. 75% його сконцентровано в центральнiй частинi Чилi. Найважливiшi мiста, з населенням понад 100 тис. осiб - Сантьяго з пригородами становить - 3,4 млн. чоловiк - це 30% населення країни. Найбiльшими мiстами є Вальпараїсо, Вiнья – дель - Мар, Консепсьон, Талькауано, Антофагаста, Темуко.
протязi пiдступає до прямолiнiйним абразiйно - бухтовi березi, на пiвдень вiд 41 ° 30 'пд. ш. вона переходить на о. Чилоє i iншi острови Пд. Чилi. Поздовжня долина на Пiвночi (Пампа – дель – Пекос i Атакама) знаходиться на висотi 1200 м, поступово знижується до затоки Анкуд i потiм занурюється пiд рiвень океану, перетворюючись на систему проток. Головна Кордильєра Анд висотою до 6880 м (г. Охос – дель – Саладо) звернена до Чилi переважно своїми захiдними схилами (велика частина кордону проходить по вододiлу). На Пiвнiчно - Сходi в межах Чилi знаходиться пiвденно-захiдна частина нагiр'я Центральних Анд з зниженнями висот 2000-3500 м (Пуна – де – Атакама та iн), обрамленими iз Заходу хребтом Кордильєра – Домейко, а на Пiвднi i Пiвденно - Сходi Чилi належать схiднi схили Анд i дiлянки рiвнин Патагонiї i Вогняної Землi у Магелланової протоки. До 35 ° пд. ш. вершини Анд часто перевершують 6000 м; бiльшiсть їх представляє собою конуси погаслих i дiючих вулканiв (Гуальятнрi, Сан-Педро, Юяйяко, Тупунгато, Майпо та iн.) Пiвденнiше висота Анд знижується (м. Сан-Валентин, 4058 м), вулкани пiднiмаються у захiдних пiдстав (особливо багато активних мiж 37 ° i 43 ° пд. Ш.), Збiльшується заледенiння; узбережжi Пд. Чилi має типовий фьордовi характер. Вся територiя Чилi дуже сейсмiчностi.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ
(без соцiалiстичних країн) за запасами мiдi (94 млн. т) i селiтри, 2-е - молiбдену (2 млн. т) i третє - самородної сiрки (100 млн. т); є родовища руд залiза, марганцю, свинцю, цинку, бариту та iн, а також нафти, газу i вугiлля. Серед рудних родовищ - найбiльшi в свiтi мiдно - порфiрове родовища (Чукiкамата, Ель-Сальвадор, Ель - Теньенте та iн), пов'язанi з крейда-палеогеновим Вулкан - плутонiческiм комплексом. При переробцi мiдних руд отримують значну кiлькостi молiбдену, срiбла, золота, рiдкiсних i розсiяних елементiв. Поклади селiтри (головним чином натрiєвої) разом з кухонною сiллю, гiпсом, борати приуроченi до висохлим озер (саларес) грабена Подовжнiй долини. Родовища сiрки (Ель - Такора, Конкола та iн) - вулканiчного походження, розташованi уздовж кордону Чилi з Болiвiєю та Аргентиною. Поклади нафти i газу приуроченi до пiзньо - юрських вiдкладiв Магелланової передового прогину (Вогняна Земля).
Пiвнiч Чилi (до 28 ° пд. Ш.) Має тропiчний пустельний клiмат. Опадiв випадає менше 50 мм на рiк, мiсцями дощiв не буває по кiлька рокiв поспiль. На узбережжi, омивається холодним Перуанським плином, значнi вiдносна вологiсть, зимово-весняний хмарнiсть, тумани та мряка. Середнi мiсячнi температури становлять вiд 12-16 до 18-22 ° C. У Атакама середнi мiсячнi температури вiд 11-15 до 21-23 ° C, в Пунi (на висотi 3700 м) 2-10 ° C, причому добовi амплiтуди досягають 25 ° C, а вологiсть падає до 30%. У субтропiчному Середньому Чилi (до 42 ° пд. Ш.) На Пiвночi (до 32 ° пд. Ш.) Клiмат сухий, опадiв випадає 100-200 мм на рiк, в центрi Чилi (до 38 ° пд. Ш.) - Середземноморський тип клiмату з зимовими дощами. У столицi Сантьяго випадає в середньому 351 мм на рiк. На Пiвднi Чилi клiмат вологий, субтропiчний, опадiв випадає до 2000-2500 мм на рiк. Вiдповiдно середнi мiсячнi температури на Пiвночi вiд 12-16 ° C у липнi, i до 18-22 ° C у сiчнi, у центрi. У Сантьяго температура коливається вiд 8 до 20 ° C на узбережжi, в Вальпараїсо - вiд 11,4 до 17,8 ° C, i на Пiвднi - вiд 8 до 15 ° C. У Пд. Чилi клiмат помiрний океанiчний, з великою кiлькiстю опадiв 3000-7000 мм на рiк, принесених на захiднi схили Анд циклонами i захiдними вiтрами, i порiвняно низькими температурами рiвними вiд 3-5 ° C до 8-14 ° C. На схiдних рiвнинах амплiтуди температур трохи бiльше, а кiлькiсть опадiв зменшується до берега Атлантичного океану до 250 мм на рiк.
Майже всi рiки короткi i вiдносяться до басейну Тихого океану. На Пiвночi Чилi постiйнi водотоки i стiк в океан, крiм рiчки Лоа, вiдсутнi. В западинах Пуни – де – Атакама - великi солончаки (саларес). У Середньому Чилi рiчок багато, це - УАСК, Лимар, VII Регiон Мауле та iншi. На Пiвночi через зимових паводкiв, в центрi iз-за зимових дощiв i танення рiчного снiгiв i льодовикiв на Пiвднi, а також в Пiвденному Чилi - рiки повноводнi весь рiк. Найбiльш великi рiки – Бiо - Бiо i Бейкер. На пiвдень вiд 39 ° пд. ш. багато великих, переважно кiнцевих льодовикових озер, таких як Ранко, Льянкiуе. У тому числi захiднi частини Патагонських озер Буенос-Айрес, Сан-Мартiн та iншi. Для судноплавства використовуються лише пониззя рiчок пiвденної частини Середнього Чилi i великi озера. В зв'язку головним чином iз зростанням кiлькостi опадiв з Пiвночi на Пiвдень рiзко знижується снiгова лiнiя - з 6000 м до 500 м i пiд 46 ° 30ў ю. ш. льодовики вже досягають рiвня океану. Мiж 46 ° 30ў i 51 ° 30ў лежать два крижаних поля загальною площею 15 тис. км2.
4 ПРОМИСЛОВІСТЬ
Важлива галузь промисловостi - гiрничодобувна. Майже всi пiдприємства її належать iноземним компанiям. Мiднi рудники знаходяться у державнiй власностi, але експлуатацiя та управлiння ними фактично здiйснюються монополiями США. Розвiдка, видобуток i переробка нафти належать державнiй нафтовiй компанiї Енап. Понад 80% копалин припадає на мiдно - видобувної промисловiсть. На 2-е мiсце за значенням у видобувнiй промисловостi виходить залiзорудна галузь, продукцiя цих галузей йде на експорт. Найзначнiшi мiдно-молiбденовi рудники - Чукiкамата в провiнцiї Ель-Лоа, Ель-Сальвадор в провiнцiї Чаньяраль, Ель-Теньенте в провiнцiї Качапоаль разом з рудниками Рiо-Бланко i Ексотiка в провiнцiї Сантьяго. Цi 3 родовища дають 85% видобутку мiдi в Чилi. Залiзоруднi - Ромераль в провiнцiї Ельке, Альгарробо i Бокерон-Чаньяр в провiнцiї УАСК. Родовища селiтри, за запасами якої Чилi займає 1-е мiсце у свiтi, розташованi в пiвнiчнiй частинi Чилi, i в захiднiй частинi пустелi Атакама. На початку 20 столiття видобуток селiтри в Чилi забезпечувала майже на 3 / 4 свiтовий попит у азотних добривах. Розробки нафти i газу ведуться компанiєю Енап на Пiвднi країни - на о. Вогняна Земля i по пiвнiчному узбережжi Магелланової протоки. Вугiльнi шахти зосередженi в районi Лоти i Коронель.
В обробнiй промисловостi, за обсягом продукцiї якої Чилi стоїть на 5-му мiсцi в Латинськiй Америцi, висока частка галузей, що виробляють споживчi товари. На долю харчосмакової, текстильної, шкiряно-взуттєвої промисловостi припадає 2 / 3 зайнятих i 3 / 5 вартостi продукцiї обробної промисловостi. Близько 50% зайнятих в обробнiй промисловостi i близько 30% вартостi продукцiї падає на дрiбнi, головним чином кустарнi пiдприємства. Великi фабрики й заводи, що становить 3% вiд загального числа пiдприємств, дають 59% вартостi промислової продукцiї, на них припадає 44% зайнятих. Пiсля 2-ї свiтової вiйни обробна промисловiсть, особливо чорна та кольорова металургiя, хiмiчна, металообробна та целюлозно-паперова, розвивалася прискореними темпами. Кольорова металургiя є у мм. Чукiкамата, Пайпоте, Потрерiльос, Лас-Вентанас, Чагрес, Калетонес; машинобудування i металообробка - в Сантьяго, Вальпараїсо, Консепсьон, Арiка, Талькауано; бiльша частина продукцiї меднорудной i мiдеплавильний промисловостi вивозиться на експорт. Нафтопереробка i нафтохiмiя - головним чином у мм. Консепсьон, Конкон, Манантьялес, хiмiчна промисловiсть - в основному в мм. Вальпараїсо, Сантьяго, Антофагаста. Розвинена промисловiсть: текстильна - в Вальпараїсо, Сантьяго, Консепсьон, шкiряно-взуттєва - у Вальпараїсо, Сантьяго, харчова - майже у всiх мiстах, особливо в Сантьяго, Вальпараїсо i Вальдiвiї. Близько 80% всiєї продукцiї промисловостi виробляється на пiдприємствах провiнцiї Сантьяго, Вальпараїсо i Консепсьон, з них понад 50% - у м. Сантьяго.
5 МІСТА
Сантьяго - столиця Чилi. Розташована бiля пiднiжжя Анд, на Панамериканському шосе. Чисельнiсть населення складає 4,4 млн. жителiв. Є мiжнародним аеропортом.
будiвлi 16-18 столiття, мають iсторичне значення, як пам'ятники архiтектури.
6 ЕКОЛОГІЯ
Негативний вплив людської дiяльностi на навколишнє середовище став широко розповсюдженим явищем. Забруднення атмосфери, виснаження водних ресурсiв, ерозiя ґрунтiв, опустелювання - причина цих явищ полягає у розвитку «брудних» виробництв, вiдкритого видобутку корисних копалин, екстенсивному веденнi землеробства i тваринництва. Тiльки останнiм часом природоохоронним i екологiчних проблем у цьому регiонi стала придiлятися бiльше уваги.
ВИСНОВОК
Чилi, як i вся Латинська Америка, видiляється вiдносно високим рiвнем розвитку, займаючи промiжне положення мiж країнами що розвиваються i економiчно розвиненими країнами.
Список лiтератури
2. Державнi економiчнi стратегiї 1998 Ведута Е. Н.
3. Латиноамериканськi уроки для Росiї 1999 Хачатуров К. А.
4. Латинська Америка: Енциклопедичний довiдник (у 2 томах). Вольський.
|
