АПК Пiвнiчного Кавказу
Змiст:
1. Сутнiсть агропромислового комплексу
2. Особливостi Агропромислового комплексу Пiвнiчного Кавказу
3. Агропромисловий комплекс Пiвденногофедерального округу в першому пiврiччi 2007 року
Висновок
Вступ
До складу Пiвнiчно-Кавказького економiчного району входять: Ростовська область. Краснодарський i Ставропольський краї, республiки Адигея, Дагестан, Кабардино-Балкарська, Карачаєво-Черкеська, Пiвнiчна Осетiя - Аланiя, Інгушська i Чеченська.
Площа: 355,1 тис. км2. Населення: 17,7 млн.. чол.
У Пiвнiчно-Кавказькому економiчному районi сформованi агропромисловий, iндустрiальний i курортно-рекреацiйний комплекси, якi в умовах переходу до ринкових вiдносин можуть i повиннi внести значний внесок у вирiшення завдань економiчного та соцiального вiдродження Росiї. Галузями ринкової спецiалiзацiї Пiвнiчного Кавказу є машинобудування, харчова, легка, вугiльна, нафтохiмiчна, цементна промисловiсть, багатогалузеве сiльськогосподарське виробництво i унiкальний курортно-рекреацiйний комплекс.
1. Сутнiсть агропромислового комплексу
Агропромисловий комплекс (АПК) є важливою складовою частиною економiки країни, що включає галузi по виробництву сiльськогосподарської продукцiї, її переробки та доведення до споживача, а також забезпечують сiльське господарство i переробну промисловiсть засобами виробництва. У структурi АПК видiляють три основнi сфери, або групи галузей i виробництв.
1. Сiльське господарство (землеробство i тваринництво), лiсове та рибне господарство.
3. Галузi промисловостi, що випускають засоби виробництва для сiльського господарства та переробляють сiльськогосподарську продукцiю галузей (сiльськогосподарське машинобудування, тракторобудування, машинобудування, що випускає обладнання для харчової та легкої промисловостi, мелiоративну технiку, мiнеральнi добрива та iн.) У цю сферу входять обслуговуючi виробництва, що забезпечують заготiвлю, зберiгання, транспортування та реалiзацiю продукцiї АПК.
Актуальне завдання сучасного розвитку АПК - збалансованiсть усiх його ланок. Вiдставання в розвитку переробних виробництв призводить до великих втрат сiльськогосподарської продукцiї, що досягає 30% вiд зiбраного зерна, 40% зiбраних картоплi та овочiв.
Гостра проблема розвитку, що виникла в умовах економiчних реформ i тривалого кризового розвитку АПК - нерозвиненiсть ринку засобiв виробництва. Це сприяло прогресуючого зносу обладнання (в переробних галузях вiн досягає 75%), зниження використання мiнеральних добрив (за 1990-i роки на один гектар рiллi їх внесення скоротилася бiльш нiж у 10 разiв), скорочення парку автомобiльної, тракторної технiки та сiльськогосподарського обладнання (за зазначений перiод - майже в три рази).
Сiльське господарство - головна ланка АПК. Воно дає бiльше половини всiєї продукцiї АПК, концентруючи близько 70% його виробничих основних фондiв. Сiльське господарство складається з двох груп галузей - рослинництво (землеробство) i тваринництво. Його основна особливiсть полягає в тому, що головний засiб виробництва тут - земельнi угiддя. У загальної земельної площi Росiї (1707,5 млн. га) сiльськогосподарськi угiддя становлять 208 млн. га (13% територiї країни), в тому числi площа рiллi 126 млн. га (59% площi сiльськогосподарських угiдь).
Вiдмiтна особливiсть сiльського господарства - його сезоннiсть, що ставить його в залежнiсть вiд природних умов, призводить до нерiвномiрного використання робочої сили протягом року i нерiвномiрного надходження продукцiї та грошових доходiв.
На розмiщення i спецiалiзацiю галузей сiльського господарства впливають природнi та соцiально - економiчнi фактори, при цьому переважний вплив має перша група факторiв. Сiльськогосподарськi культури для свого обробiтку потребують певних природних умовах. Тривалiсть вегетацiйного перiоду, вимогливiсть до тепла, свiтла i якостi ґрунтiв у сiльськогосподарських культур рiзнi, у зв'язку з чим неоднаковi межi їх розповсюдження. На розмiщення галузей тваринництва вплив природних факторiв проявляється через кормову базу.
Основнi природнi фактори розмiщення галузей сiльського господарства - якiсть ґрунтiв, тривалiсть безморозного перiоду, сума активних температур (забезпеченiсть теплом), сумарна сонячна радiацiя (забезпеченiсть свiтлом), умови зволоження, кiлькiсть опадiв, забезпеченiсть водними ресурсами, рельєфнi умови мiсцевостi й iн
а також оленярство, конярство та iн.)Розвиток його галузей залежить вiд наявностi пасовищ, їх розмiрiв, складу рослинностi та тривалостi їх використання.
З числа соцiально - економiчних чинникiв на розмiщення галузей сiльського господарства та їх спецiалiзацiю найбiльший вплив надають наступнi:
1. Забезпеченiсть робочою силою. Як вiдомо, багато галузей сiльського господарства є досить трудомiсткими, тому можливiсть розвитку ряду галузей, перш за все в рослинництвi, залежить вiд наявностi в регiонi робочої сили.
Великi мiста, агломерацiї i урбанiзованi райони сприяють розвитку примiського напрями спецiалiзацiї сiльського господарства (випуск швидкопсувної i масової сiльськогосподарської продукцiї).
3. Характер розвитку транспорту, перш за все, автомобiльного, забезпеченiсть територiї дорогами з твердим покриттям.
призначення, системи енерго-i водопостачання та iн) елементiв.
5. Розмiщення переробних пiдприємств, що часто зумовлює характер спецiалiзацiї i рiвень концентрацiї сiльськогосподарського виробництва. Так, пiдприємства консервної промисловостi зосереджують поблизу овочiвництво, плодiвництво, скотарство молочного або м'ясного напрямкiв, а цукровi заводи - посiви цукрових бурякiв i т. д.
Сiльського господарства включає двi основнi галузi - рослинництво i тваринництво з такими пiдгалузями як зернове господарство, кормо виробництво, виробництво технiчних культур, садiвництво, овочiвництво, скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вiвчарство, птахiвництво, тваринництво, ставкове рибництво та iн
Рослинництво виробляє бiльше половини всiєї сiльськогосподарської продукцiї країни, будучи провiдною галуззю сiльського господарства, так як вiд його розвитку значною мiрою залежить i рiвень тваринництва.
Зерновими культурами зайнято бiльше половини посiвних площ країни. За роки економiчної кризи площа посiвних пiд зерновими культурами скорочувалася. Це, а також зниження внесення мiнеральних добрив та зменшення парку сiльськогосподарської технiки сприяли скороченню зборiв зернових культур (в кiнцi 1990-х рокiв щорiчний збiр становив 60 - 70 млн. т), падiння їх врожайностi.
Ведуча зернова культура Росiї - озима та яра пшениця. Бiльш врожайною, але i вимогливою до тепла i якостi ґрунтiв є озима пшениця. Її посiви зосередженi на Пiвнiчному Кавказi i в Центрально - Чорноземному районi. Ярова пшениця переважає у Поволжi, на Уралi, в Сибiру, в Центрi країни. Жито менш вимоглива до умов зростання, тому обробляється в районах Нечорноземної зони РФ.
Практично повсюдно в землеробських районах країни вирощується ячмiнь, а овес, як вологолюбна i не вимоглива до грунтiв культура, розмiщується в лiсовiй зонi. Теплолюбна культура кукурудза на зерно вирощується на Пiвнiчному Кавказi, в Центральному Черноземье i пiвденному Поволжi (так званий "кукурудзяний пояс").
З круп'яних культур в Росiї основними є просо, гречка i рис. Просо вирощують у степових районах Пiвнiчного Кавказу, Центрального Чорнозем’я, Поволжя та Уралу. Гречка, навпаки, вимоглива до зволоження i погано переносить пiдвищену температуру повiтря, у зв'язку з чим вирощується переважно в лiсових районах. Посiви рису зосередженi на зрошуваних землях Пiвнiчного Кавказу, Волго - Ахтубiнськiй заплави (Астраханська область) i Примор'я (Далекий Схiд).
Найбiльш поширенi технiчнi культури в країнi - льон-довгунець, цукровий буряк, соняшник, соя, гiрчиця, коноплi. Льон вимогливий до зволоження i не вимогливий до грунтiв, тому обробляється в Нечорноземної зонi РФ. Цукровi буряки переважно росте в Центральному Чорнозем’ї i на Пiвнiчному Кавказi. Головна олiйна культура - соняшник - вирощується на Пiвнiчному Кавказi, в Поволжi, Центрально - чорноземний район, в пiвденних районах Уралу та Захiдного Сибiру. Переважно в цих же районах розташовуються посiви iнших олiйних культур - сої (обробляється ще на пiвднi Далекого Сходу) i гiрчицi. Коноплi обробляється в Нечорнозем'я i на Пiвнiчному Кавказi.
Практично повсюдно в землеробської зонi країни обробляється картоплю. Овочiвництво як товарна галузь видiляється на Пiвнiчному Кавказi, в Центрально - чорноземний район, Поволжi, деяких iнших районах, плодiвництво - переважно в пiвденних районах країни.
Серед галузей тваринництва провiдне значення має скотарство. Молочне та молочно - м'ясне скотарство розташовується, по-перше, у примiських районах, тяжiючи до споживача, по-друге, в районах вирощування соковитих зелених кормiв, якi сприяють зростанню молочної продуктивностi. Основнi райони названої спецiалiзацiї скотарства - Нечорнозем'я, Середнє Поволжя, Середнiй Урал, Сибiр. М'ясне та м'ясо - молочне скотарство представлене переважно в посушливих степових i напiвпустельних районах - Пiвнiчний Кавказ, Пiвденний Урал i Нижнє Поволжя, пiвдень Сибiру.
Вiвчарство використовує природнi, як правило, непридатнi для iнших видiв худоби, пасовища. Найбiльш цiнне тонкорунне вiвчарство отримало розвиток в степових районах Пiвнiчного Кавказу, Нижнього Поволжя та Сибiру. Напiвтонкорунне вiвчарство представлено в Центрi та Середньому Поволжi, шубнi - на пiвночi i пiвнiчному - заходi Нечорнозем'я.
Свинарство, широко поширене по територiї країни, є найбiльш продуктивною галуззю тваринництва. Найбiльшого розвитку воно отримало, по-перше, в зонах зернового господарства та картоплярства (Пiвнiчний Кавказ, Поволжя, Центральнi райони), по-друге, у примiських районах, де використовує вiдходи харчової промисловостi та громадського харчування.
Практично повсюдно розмiщується птахiвництво - одна з найбiльш скоростиглих галузей тваринництва. Козiвництво як товарна галузь представлено на пiвденному - сходi європейської частини країни та у гiрничо - степових районах Сибiру. У гiрських районах Пiвнiчного Кавказу i пiвдня Сибiру (Алтай, Саяни) отримало розвиток маралiвництво, в зонах тундри i пiвнiчної тайги основна галузь тваринництва - оленярство.
Територiальний подiл працi в сiльському господарствi i в АПК Росiї розвинене слабше, нiж у промисловостi. Можна видiлити три основнi сiльськогосподарськi зони в країнi, практично повнiстю забезпечують себе сiльськогосподарською продукцiєю i постачають її в великому асортиментi на загальноросiйський ринок. До них вiдносяться Пiвнiчно - Кавказький економiчний район, де основною товарною сiльськогосподарською продукцiєю є зерно (пшениця, рис, просо, кукурудза), цукровий буряк, овочi, ефiроолiйнi, плоди та ягоди, виноград, чай, м'ясо, шерсть, тютюн; Центрально - Чорноземний район - зерно (пшениця, гречка, просо, кукурудза, жито, овес, ячмiнь), зернобобовi, соняшник, цукровий буряк, овочi, ефiроолiйнi культури, тютюн, плоди та ягоди, молоко, м'ясо; Поволзький економiчний район - зерно (пшениця, жито , рис, просо, гречка), соняшник, гiрчиця, баштаннi, плоди та ягоди, овочi, м'ясо, молоко, вовну.
Решта економiчнi райони мають спецiалiзацiю на виробництвi обмеженого числа видiв сiльськогосподарської продукцiї. Так, Уральський район вивозить зерно, шерсть, молоко; Захiдно-Сибiрський - зерно, м'ясо, молоко, картоплю, продукцiю клiтинного звiрiвництва i пiвнiчного оленярства; Центральний i Волго-В'ятський - картопля i льон; Пiвнiчний i Пiвнiчно-Захiдний - льон; Схiдно- Сибiрський - шерсть, продукцiю клiтинного звiрiвництва i пантового оленярства; Далекосхiдний - сою, рис, продукцiю клiтинного звiрiвництва, пантового i пiвнiчного оленярства.
2. Особливостi Агропромисловий комплекс Пiвнiчного Кавказу
Агропромисловий комплекс Пiвнiчного Кавказу дає бiльше половини всього сукупного продукту, виробленого в районi. Центральною ланкою його є сiльське господарство, для розвитку якого тут є винятково сприятливi умови. Досить сказати, що в розрахунку на душу населення в районi проводиться сiльськогосподарської продукцiї на 40% бiльше, нiж у середньому по Росiї.
Пiвнiчний Кавказ - найбiльший у Росiї постачальник зерна. Головна зернова культура - озима пшениця. Основними районами її обробiтку є Краснодарський край, Ростовська область i захiдна частина Ставропiлля. Широко поширенi посiви кукурудзи. Значнi площi зайнятi пiд такою цiнною зерновою культурою, як рис. Вiн вирощується в низов'ях Кубанi (Кубанськi плавнi), а також на поливних землях Ростовської областi i Дагестану.
Велике значення району у виробництвi важливих технiчних культур: соняшнику, цукрових бурякiв, тютюну. Пiвнiчний Кавказ - великий район садiвництва i виноградарства. Тут знаходиться близько третини всiх плодовоягiдних насаджень i майже всi виноградники Росiйської Федерацiї. Пiвнiчний Кавказ - єдиний в Росiї район, де вирощуються субтропiчнi культури - чай, цитрусовi, хурма, iнжир (головним чином на Чорноморському узбережжi Краснодарського краю).
Високої товарнiстю вiдрiзняється тваринництво. Тут розводять велику рогату худобу, свиней, птицю. Важливе значення має вiвчарство, особливо тонкорунне. На частку Пiвнiчного Кавказу припадає половина тонкої вовни, заготовлюється в Росiї.
В даний час в економiцi сiльськогосподарського виробництва Пiвнiчного Кавказу вiдбуваються великi змiни. Набувають поширення всi форми пiдприємництва на селi. Йде процес перереєстрацiї колгоспiв i радгоспiв з створенням у бiльшостi випадкiв на їх базi товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, акцiонерних товариств вiдкритого типу, асоцiацiй фермерських господарств, кооперативiв та iн Разом з тим слiд зазначити мiсцеву специфiку проведення реформ на селi, пов'язану з обмеженим розмiром орних земель (0,3-0,5 га на особу) в республiках регiону та вiдтворенням козачого укладу життя в рядi районiв Ростовської областi, Кубанi i Ставропiлля.
значна частина яких є дефiцитом у Росiї. Створений потенцiал харчової промисловостi дозволяє забезпечити потреби мiсцевого населення рiзними видами продовольства i багато хто з них вивозити в iншi райони. На Пiвнiчному Кавказi функцiонує велика кiлькiсть пiдприємств рiзних галузей харчової промисловостi: м'ясний, маслобiйно-жирової, плодоовочi-консервної, виноробної, борошномельно-круп'яної, цукрової, тютюнової, чайної та iн Широкою популярнiстю користуються виноробнi комбiнати "Абрау-Дюрсо", Кримський i Адигейський плодоовочевi консервнi заводи, Бесланськi маїсовий, Краснодарський, Армавiрський, Кропоткинской масложировi комбiнати та iншi пiдприємства. Разом з тим треба вiдзначити, що переробнi потужностi не повною мiрою вiдповiдають сировиннiй базi. Найбiльш гостро це проявляється в маслобiйно i крохмале-патоковий виробництвах. Недостатнiй рiвень технiчного оснащення багатьох пiдприємств, особливо в м'яснiй та плодоовочеконсервною галузях. Не вистачає баз зберiгання i холодильникiв. Якнайшвидше вирiшення цих проблем - найбiльш важливий напрям розвитку АПК. У цiлому ж агропромисловий комплекс Пiвнiчного Кавказу вiдрiзняється високою ефективнiстю i неоцiненна його роль у продовольчому забезпеченнi населення Росiї.
Потреби розвиненого в районi сiльського господарства в необхiдних для його потреб машинах i обладнаннi визначили ринкову спецiалiзацiю машинобудiвного комплексу Пiвнiчного Кавказу. Сьогоднi вiн один з найбiльш великих виробникiв сiльськогосподарської технiки. Заводи "Ростсiльмаш" i Таганрозький виробляють зернозбиральнi комбайни ("Нива", "Колос", "Дон"), завод "Червоний Аксай" - тракторнi культиватори. У Краснодарi органiзовано виробництво запасних частин для сiльськогосподарських машин.
До профiлюючих галузей також вiдносяться транспортне та енергетичне машинобудування. Найбiльше пiдприємство з виробництва магiстральних електровозiв знаходиться в Новочеркаську. Половина виробництва парових котлiв у Росiї припадає на частку Таганрозького заводу "Червоний казаняр". Завод "Атоммаш" у Волгодонську випускає обладнання для атомних електростанцiй.
3. Агропромисловий комплекс Пiвденного федерального округу в першому пiврiччi 2007 року
Росiйськими сiльгоспвиробниками всiх категорiй, за попереднiми даними, вироблено продукцiї на 494,1 млрд. рублiв, що в порiвнянних цiнах становить 102,5 вiдсотка до того ж перiоду минулого року. У Пiвденному федеральному окрузi виробництво сiльгосппродукцiї оцiнюється в 121,2 млрд. рублiв (24,5 вiдсотка росiйського обсягу).
Господарства ряду регiонiв Пiвденного федерального округу домоглися значного збiльшення сiльгоспвиробництва. Так, у Ставропольському краї вiдбулося зростання на 18,5 вiдсотка, в Краснодарському краї - на 11,9 вiдсотка, в Адигеї i Карачаєво-Черкесiї - на 12,3 вiдсотка. Зниження (на 1,2 вiдсотка) вiдзначено тiльки в Калмикiї. Разом з тим, за пiдсумками збиральної кампанiї, якi будуть пiдведенi в жовтнi-листопадi, рейтинг динамiки регiонiв може iстотно змiнитися.
Незважаючи на несприятливi умови визрiвання ярих на Пiвднi країни, пов'язанi з тривалим посушливим перiодом, за прогнозами, урожай зернових в Росiї складе в поточному роцi 76 млн. тонн, що всього на 2,4 млн. тонн менше, нiж рiк тому. При цьому є значнi перехiднi запаси (9 млн. тонн), так як обсяг споживання зерна в країнi становив 69 млн. тонн. Стабiлiзуючу роль має вiдiграти й те, що площi посiвiв зернових i зернобобових культур, включаючи кукурудзу, збiльшилися в ЮФО на 9,1 вiдсотка.
Однак ринковi цiни на зерно продовжують рости. У порiвняннi з червнем 2006 року вони збiльшилися в пiвтора рази. До суб'єктивному чиннику, зумовленого передбаченнями неврожаю, додається високий експортний попит, особливо на продовольчу пшеницю, викликаний посухою в пiвденнiй Європi. Якщо зерно подорожчає вдвiчi, то цiни на хлiбобулочнi вироби в Росiї до кiнця року можуть зрости на 20 вiдсоткiв, тому що вартiсть зернової складової в хлiбi близько 20 вiдсоткiв. Негативним наслiдком зростання цiн на фуражне зерно стане зниження рентабельностi свинарства, через що з ринку може пiти частина свинарських господарств, а цiни на м'ясо пiднiмуться.
зниження цiн продажу (у середньому по ЮФО на 100-200 руб. / тонна) через те, що в мiру просування збиральної кампанiї збiльшилася кiлькiсть пропозицiй зерна з боку сiльгоспвиробникiв, то до кiнця перiоду цiна повернулася на свої початковi позицiї (показник кiнця липня). Основною причиною ситуацiї, що виникла є напружена ситуацiя з балансами пшеницi на свiтовому ринку зерна через яку рiзко збiльшився обсяг закупiвель з боку свiтових країн-iмпортерiв (Єгипет, Марокко та iн.)
На даний момент в ЮФО зiбрано бiльше 22 млн. тонн зерна, що дещо менше, нiж у минулому сезонi, незважаючи на бiльш раннiй початок збиральної кампанiї. Причина полягає в iстотному недобiр фуражного ячменю (-1,5 млн. тонн до минулого сезону). З цiєї ж причини (а також з-за високих цiн на фуражну пшеницю) деякi тваринницькi господарства змушенi забивати худобу, або переходити на бiльш дешевi види кормiв (наприклад, на рiпаковий макуха, цiна на який за останнi три тижнi зросла з 3800 до 5000 руб. / тонну i вище).
В окремих районах з'явилися побоювання i за майбутнiй урожай кукурудзи, прибирання якої не за горами. Валовий збiр даної культури повинен перевищити врожай минулого сезону, тому що посiвна площа пiд нею в цьому роцi збiльшилася. Однак, що встановилася спека призводить до того, що качани "висихають". Тому в рядi господарств посiви кукурудзи були скошенi на зелений корм.
В даний час середня цiна пропозицiї на господарствах в ЮФО на продовольчу пшеницю складає:
Волгоградська область - 5600-5800 грн. / тонна;
Ростовська область - 6100-6200 грн. / тонна (найвища цiна в ЮФО склалася саме тут через сильну посуху в липнi-серпнi, вiд якої постраждала велика частина посiвiв i вiдноснiй близькостi до портiв);
Ставропольський край - 5800-6000 грн. / тонна (цiна коливається залежно вiд вiддаленостi вiд порту);
У тваринництвi Росiї в останнi роки вiдбулася помiтна трансформацiя структури поголiв'я. Скоротився сектор молочного тваринництва i збiльшився - М'ясного. У зв'язку з цим в окремих територiях останнiм часом активно вживаються заходи по вiдтворенню молочного стада.
року), з нього корiв - 9,5 млн. (на 1,2 вiдсотка менше), свиней - 17,5 млн. (на 12,8 вiдсотка бiльше), овець i кiз - 22,7 млн. голiв (на 6,3 вiдсотка бiльше).
Аналогiчнi зрушення вiдбулися i в бiльшостi суб'єктiв Пiвденного федерального округу. За чисельностi великої рогатої худоби, у тому числi корiв, абсолютну перевагу має Дагестан (980,3 тис. голiв ВРХ, з них 409,9 тис. голiв корiв). Значно поступається поголiв'я ВРХ в Краснодарському краї i Ростовськiй областi (674,3 тис. голiв, у тому числi корiв - 264,8 тис. i 582 тис. голiв, у тому числi корiв - 252,5 тис.), проте молока в цих регiонах проводиться в кiлька разiв бiльше.
У порiвняннi з початком липня 2006 стадо ВРХ в господарствах всiх категорiй в бiльшостi регiонiв Пiвденного федерального округу збiльшилася: Калмикiї - на 20,6 вiдсотка, в Інгушетiї, Дагестанi i Карачаєво-Черкесiї - на 11-12,3 вiдсотка. Скорочення вiдбулося тiльки в Пiвнiчнiй Осетiї (на 3 вiдсотки) i Волгоградської областi (на 2 вiдсотки).
Незважаючи на те, що в силу релiгiйних традицiй в республiках Пiвнiчного Кавказу свинарством практично не займаються, свиней в окрузi, по вiдношенню до росiйського поголiв'ю, мiститься значно бiльше, нiж великої рогатої худоби (22,7 вiдсотка проти 18,1). У промислових масштабах свинина виробляється в краях i областях (за винятком Астраханськiй областi). Найбiльший свинарський комплекс створений на Кубанi (1,7 млн. голiв, зростання на 11 вiдсоткiв). У Ростовськiй областi утримується 934 тис. голiв (зростання на 17,2 вiдсотка). Серед республiк видiляється Пiвнiчна Осетiя-Аланiя - 80 тис. голiв.
Однiєю з спецiалiзацiй АПК округу є вiвчарство. На Пiвднi мiститься 61,6 вiдсотка всiх овець i кiз в країнi, причому у всiх регiонах, за винятком Кабардино-Балкарiї, спостерiгається тенденцiя зростання їх поголiв'я. Понад 40 вiдсоткiв поголiв'я овець в окрузi мiститься в Дагестанi - 5,7 млн. голiв, зростання склало 4,8 вiдсотка. На 13,6 вiдсотка збiльшилось поголiв'я цих тварин у Калмикiї (2,2 млн. голiв). Ще в двох регiонах, також спецiалiзуються на вiвчарствi - Ставропольському краї i Астраханської областi, прирiст склав 8 i 10,6 вiдсотка вiдповiдно.
Найбiльшi масштаби птахiвництво придбало у сiльгоспорганiзацiй Краснодарського краю (10,6 млн. голiв), Ростовськiй областi (6,7 млн. голiв), Ставропольського краю (6 млн. голiв) i Волгоградської областi (4,5 млн. голiв). З республiк в цьому вiдношеннi слiд видiлити Адигеї (1,1 млн. голiв).
Показники продуктивностi молочного стада сильно вiдрiзняються по суб'єктах Пiвденного федерального округу. Найвищих удоїв вiд однiєї корови традицiйно домагаються великi сiльськогосподарськi органiзацiї Кубанi (2,5 тонни за 6 мiсяцiв) i Ставропольського краю (2,2 тонни). У семи регiонах удої перебували в дiапазонi вiд 1,4 до 1,7 тонни. Стабiльно низькою продуктивнiстю характеризуються господарства Дагестану, Інгушетiї, Чечнi i Калмикiї (0,5-1 тонна).
Найбiльший внесок у продукцiю тваринництва округ вносить по м'ясу - 20 вiдсоткiв у масштабах країни, при цьому на душу населення в окрузi виробляється м'яса майже у пiвтора рази бiльше, нiж у середньому по Росiї. Що стосується молока i яєць (15,8 та 14,1 вiдсотка вiд загальноросiйського виробництва), то середньодушовий рiвень їх виробництва близький до росiйського.
У першому пiврiччi виробництво м'яса в Росiї збiльшилося на 10 вiдсоткiв, молока i яєць - на 1,5 i 1,3 вiдсотка. Показники Пiвденного федерального округу виглядають дещо краще. Виробництво м'яса зросло на 11,2 вiдсотка, молока та яєць - на 3,5 i 2,6 вiдсотка, причому зростання вiдмiчене практично у всiх регiонах. Багато в чому це зростання зумовили сприятливi умови зимiвлi худоби та птицi.
У територiальному розрiзi виробництво м'яса в найбiльшою мiрою збiльшилося в Ставропольському краї, Карачаєво-Черкесiї, Краснодарському краї (на 13,8-16,9 вiдсотка), виробництво молока - в Карачаєво-Черкесiї, Калмикiї та Дагестанi (на 10,1-18, 9 вiдсотка).
Обробна промисловiсть Пiвдня Росiї характеризується найбiльшою рiзноманiтнiстю видiв дiяльностi i видiв продукцiї, значна частина яких призначена для задоволення кiнцевого споживчого попиту. До таких, у першу чергу, вiдносяться харчова i легка промисловiсть.
Протягом пiвтора десятилiть харчова промисловiсть Пiвдня переживала падiння i злети, обумовленi процесом завоювання регiонами сфер виробничої спецiалiзацiї i лiдируючих позицiй на мiжрегiональному споживчому ринку.
Дагестан, який, незважаючи на складну соцiально-полiтичну обстановку, два роки поспiль лiдирував в ЮФО за темпами промислового зростання. Стабiльно високими темпами зростання вiдзначилася обробна промисловiсть Кабардино-Балкарiї та Адигеї. Навпаки, в Пiвнiчнiй Осетiї в 2006 роцi спостерiгався спад у даному видi промислової дiяльностi.
продуктiв харчування, а також виробiв з вовни й шкiри. В обсязi вiдвантаження обробної промисловостi ЮФО на харчовi продукти (включаючи напої та тютюн) в 2006 роцi припадало 28,1 вiдсотка. Тим не менше, питома вага ЮФО в обсягах вiдвантаження харчової промисловостi РФ в 2006 роцi склав лише 12,1 вiдсотка.
роцi промисловими виробниками Кубанi було вiдвантажено харчових продуктiв на суму 90,6 млрд. рублiв, або 43,6 вiдсотка загального обсягу в окрузi. Майже вдвiчi менше вiдвантажено в Ростовськiй областi (24,3 вiдсотка) та у 4 рази менше у Волгоградськiй (11,1).
Серед республiк Пiвнiчного Кавказу за обсягами вiдвантаження харчових продуктiв лiдирує Пiвнiчна Осетiя (3 вiдсотки). Це досягається за рахунок сформованого прiоритету розвитку спирто-горiлчаного виробництва. В 2005 роцi тут було виготовлено 5,3 млн. ДКЛ спирту етилового iз харчової сировини i 7,6 - горiлки та лiкеро-горiлчаних виробiв. Лише не багатьом за масштабами горiлчаного бiзнесу цiй республiцi поступається сусiдня Кабардино-Балкарiя (5,6 млн. ДКЛ спирту i 4,1 млн. ДКЛ горiлки). У масштабах округу на цi два регiони припадає близько 70 вiдсоткiв легального виробництва харчового спирту та горiлки. У 2006 роцi у зв'язку з перебоями у забезпеченнi акцизними марками випуск спирто-горiлчаної продукцiї в окрузi тимчасово скоротився на 40 вiдсоткiв.
Таким чином, потреби республiк Пiвнiчного Кавказу i Калмикiї в продуктах харчування забезпечуються переважно за рахунок неформального сектору (особистi пiдсобнi господарства), поставок продуктiв з Краснодарського та Ставропольського країв, а також iмпорту.
Однiєю з головних цiлей нацiонального проекту «Розвиток АПК» є прискорений розвиток тваринництва.
комплексу в 2007 роцi, на якi передбачено видiлення у 2007 роцi 815,8 млн. рублiв на субсидування процентних ставок за iнвестицiйними кредитами, що залучаються на термiн до 8 рокiв.
З 2007 року в прiоритетний нацiональний проект «Розвиток агропромислового комплексу» включенi додатковi заходи щодо державної пiдтримки вiвчарства, пiвнiчного оленярства, табунною конярства та розвитку промислового рибництва, а також розширенню доступностi кредитних ресурсiв на придбання племiнної худоби, технiки та обладнання для обслуговування та розвитку тваринництва ( кредити на термiн до 5 рокiв). У поточному роцi на цi цiлi передбачено видiлити суб'єктам Пiвдня Росiї 962,4 млн. рублiв з федерального бюджету, в тому числi:
державна пiдтримка вiвчарства - 248,7 млн. рублiв;
Станом на 1 липня 2007 року об'єм виданих кредитних коштiв через ВАТ «Россельхозбанк» на розвиток тваринництва в агропромисловому комплексi Пiвдня Росiї склав близько 2,3 млрд. рублiв. Всього за перший квартал 2007 фiлiї ВАТ «Россельхозбанк» у Пiвденному федеральному окрузi видали:
51 кредит на будiвництво, реконструкцiю та модернiзацiю тваринницьких комплексiв на суму 1965 млн. рублiв. Найбiльша кiлькiсть видано в Краснодарському краї (29 кредитiв на суму 1374 млн. рублiв), Ростовськiй областi (6 кредитiв - 20,9 млн. рублiв), Республiцi Пiвнiчна Осетiя-Аланiя (4 кредиту на суму 87,2 млн. рублiв).;
31 кредит на покупку племiнної худоби на суму 330 млн. рублiв, у тому числi найбiльша кiлькiсть у Краснодарському краї - 10 кредитiв на суму 202,5 млн. рублiв i Ростовської областi - 8 кредитiв на 36,7 млн. рублiв.
ВАТ «Росагролiзинг» у першому кварталi 2007 року уклало договори на постачання 7045 голiв великої рогатої худоби та 100 голiв свиней в регiони Пiвдня Росiї на загальну суму 451,33 млн. рублiв, крiм цього було закуплено 2372 голови великої рогатої худоби та 535 голiв дрiбної рогатої худоби (овець) на суму 132,05 млн. рублiв. Станом на 1 липня 2007 року в суб'єкти Росiйської Федерацiї, розташованi в межах Пiвденного федерального округу, поставлено 2500 голiв великої рогатої худоби, 750 голiв свиней, 535 голiв дрiбної рогатої худоби (овець) на загальну суму 157,38 млн. рублiв.
У першому пiврiччi 2007 року тiльки Республiкою Адигея i Волгоградськiй областю через ВАТ «Росагролiзинг» укладено договори на постачання обладнання для створення 28421 скотомiсця на суму 125,14 млн. рублiв. Станом на 1 липня 2007 року поставлено обладнання для устаткування 3280 скотомiсць на загальну суму 18,95 млн. рублiв.
З 2007 року в прiоритетний нацiональний проект «Розвиток агропромислового комплексу» включенi додатковi заходи щодо державної пiдтримки вiвчарства, пiвнiчного оленярства, табунною конярства та розвитку промислового рибництва, а також розширенню доступностi кредитних ресурсiв на придбання племiнної худоби, технiки та обладнання для обслуговування та розвитку тваринництва ( кредити на термiн до 5 рокiв). Необхiдно вiдзначити, що в першому пiврiччi 2007 року тiльки Краснодарський край оформив 1 кредит у розмiрi 1,2 млн. рублiв пiд будiвництво об'єкту промислового тваринництва. В iнших суб'єктах дуже слабо опрацьовується висновок кредитних договорiв, в основнiй своїй масi перешкодою служить вiдсутнiсть заставної бази.
За прiоритетному напряму «Стимулювання малих форм господарювання в агропромисловому комплексi» у Пiвденному федеральному окрузi в першому пiврiччi 2007 року створено 149 сiльськогосподарських споживчих кооперативу, у тому числi кредитних - 52.
кооперативiв лiдирують Волгоградська область (13 од.) І Краснодарський край (9 од.).
4,7 млрд. рублiв, Ощадбанк 1,3 млрд. рублiв.
- 20 тис. кредитiв особистим пiдсобним господарствам на суму 3,4 млрд. рублей. Найбiльша кiлькiсть видано в Краснодарському краї (6,3 тис. кредитiв на суму 931,7 млн. рублiв), Ростовськiй областi (2,7 тис. кредитiв на суму 403,4 млн. рублiв);
млн. рублiв), Ростовськiй областi (264 кредиту на суму 99,4 млн. рублiв), Республiцi Калмикiя (164 кредиту на суму 195 , 1 млн. рублiв),;
- 23 кредиту сiльськогосподарським кооперативам споживчим на суму 111 млн. рублiв;
- 44 кредиту сiльськогосподарським кредитним споживчим кооперативам на суму 148 млн. рублiв.
У регiонах земельно-iпотечне кредитування здiйснюється шляхом проведення ВАТ «Россельхозбанк» пiлотного земельно-iпотечного кредитування. За станом на 01. 07. 07г. по Пiвденному федеральному округу сiльгосптоваровиробникам рiзних органiзацiйно-правових форм регiональними фiлiями ВАТ «Россельхозбанк» надано 8 кредитiв на суму 9 млн. рублiв пiд заставу земель сiльськогосподарського призначення.
У першому пiврiччi 2007 року ВАТ «Россельхозбанк» не приймав участь в дiяльностiсiльськогосподарських кредитних споживчих кооперативiв у якостi асоцiйованого членаВ 2007 роцi суб'єктам Росiйської Федерацiї, розташованим в межах Пiвденного федерального округу видiлено понад 1,4 млрд. рублiв бюджетних коштiв на субсидування процентної ставки i для стимулювання створення та розвитку мережi сiльськогосподарських споживчих кооперативiв. Перераховано за довiдками-розрахунками 171,8 млн. рублiв.
метрiв житла, забезпечити житлом 2415 молодих фахiвцiв та їх сiмей на селi.
У першому пiврiччi 2007 року фактично введено 16,6 тис. кв. м та полiпшено житловi умови 144 молодим спецiалiстам на селi.
Сiльське господарство - це зовсiм особлива сфера виробництва, головна особливiсть якого - наявнiсть землi як основного засобу виробництва. Земля на вiдмiну вiд iнших засобiв виробництва - не продукт працi людини, її розмiри не можуть бути збiльшенi; при правильному її використаннi в сiльському господарствi земля не лише не втрачає своїх якостей, але навiть покращує їх, у той час як всi iншi засоби виробництва поступово застарiвають морально i фiзично, замiнюються iншими. Земля, будучи засобом виробництва, виступає i як засiб працi, i як предмет працi.
Активно в АПК йде формування нових форм господарювання. В даний час вони представленi селянськими господарствами, асоцiацiями селянських господарств, агрокооператiвамi, агрокомбiнату, агроконсорцiумамi, агрофiрмами. Вибiр тiєї чи iншої форми залежить вiд конкретних умов мiсцевостi, здiйснюється на строго добровiльнiй основi, а критерiєм переваги може бути лише економiчна ефективнiсть.
3. Веслярiв В.Є. «Коротка характеристика економiчних регiонiв Росiї». Москва; Вища школа; 1999
4. Петренко І. А. «Економiка сiльського господарства ». М; Вища школа; 1999
5. Родiонова М. А. «Економiчна географiя Росiї ». М; Московський лiцей; 2002
6. Матерiали Росстату РФ
|
