Іноземні інвестиції: види, форми, правовий режим, гарантії захисту, порядок здійснення

Іноземнi iнвестицiї: види, форми, правовий режим, гарантiї захисту, порядок здiйснення Курсова робота з дисциплiни: “Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi” Тема: „Іноземнi iнвестицiї: види, форми, правовий режим, гарантiї захисту, порядок здiйснення” ВСТУП Характерною рисою сучасного економiчного простору України є утворення багатоступiнчастої моделi iнвестицiйної дiяльностi. Її структуризацiя та iнституцiоналiзацiя з розмежуванням функцiй, завдань мiж рiзними суб’єктами господарювання дає змогу вiдобразити ставлення рiзних типiв людей до ризику i дiяльностi, пов’язаної з ним. Побудова цiєї моделi та її застосування в системi державного управлiння є актуальним та важливим завданням сьогодення. Для проведення ефективних економiчних реформ Україна потребує значних капiталовкладень. “Основними кредиторами України залишалися до останнього часу мiжнароднi фiнансовi органiзацiї та уряди розвинутих країн. Так, мiжнародний валютний фонд працює з українським урядом за трьома програмами: - програма трансформацiї економiки; Важливим джерелом необхiдних ресурсiв мають стати прямi iноземнi iнвестицiї, обсяги яких ще недостатнi.” [3 c 343 - 344]. Прямi iноземнi iнвестицiї в Україну з Нiмеччини у 1996-2003 рр. склали: 1996 – 156. 9 млн. дол. США 2000 – 228. 5 ------“”------- 2002 – 250. 2 ------“”------- 2003 – 312. 1 ------“”-------. [1 c 240]. Прямi iноземнi iнвестицiї в Україну за 1-е пiврiччя 2007 року склали 3. 276 млрд. доларiв США. Для забезпечення стабiльного економiчного зростання бiльшiсть пiдприємств мiста Миколаєва потребують значних iнвестицiй, якi зможуть пiдтримати їх конкурентноспроможнiсть завдяки впровадженню нових технологiй та модернiзацiї виробництва та iнших нововведень. Враховуючи обмеженiсть внутрiшнiх iнвестицiйних ресурсiв, мiськвиконком направив свою роботу на покращення iнвестицiйного клiмату та залучення зовнiшнiх iнвестицiй. За даними статистики, надходження прямих iноземних iнвестицiй в економiку м. Миколаєва становлять (в тис. дол. США). Прямi iноземнi iнвестицiї в економiку м. Миколаєва. № з/п Рiк Прямi iноземнi iнвестицiї (в тис. дол. США): 1 1999 2 2000 39354,0 3 2001 51030,8 4 2002 57667,7 5 2003 61251,2 6 2004 68146,8 7 2005 68861,75 В науковому та громадсько-полiтичному журналi при Київському унiверситетi економiки та технологiй транспорту «Економiст» за серпень 2006 р. Спецвипуск «Миколаїв iнновацiйний: стан, проблеми, перспективи» надруковано основнi показники економiчного i соцiального розвитку м. Миколаїв. Я їх доповнив даними по МКП «Миколаївводоканал» [2 c 20 - 21]. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ м. МИКОЛАЇВ № з/п Показники Од. вимiру 2004 2005 2006 2006 в % до 2005 1 Всього працюючих МКП „Миколаївводоканал” чол. 1315 1251 1228 98. 2 2 Фонд оплати працi - мiсто 1125. 1 1673. 5 108. 6 МКП „Миколаївводоканал” т. грн. 12082. 1 14733. 5 122 3 Середн. мiсячна з/плата грн. 673. 1 950. 0 108. 6 МКП „Миколаївводоканал” грн. 701 805 1000 124. 2 4 Борг з/плати 13199. 4 3200 0. 0 х МКП „Миколаївводоканал” - - х х 5 млн. грн 1130. 0 1300. 0 х т. грн. 45396. 2 45225. 9 60260. 1 6 Темп зростання (зниження) послуг % 117. 3 109. 1 119. 0 х 7 Обсяг iнвестицiй в основний капiтал за рахунок усiх джерел фiнансування - у факт. цiнах млн. грн 1335. 4 919. 7 925. 0 х - у порiвняних цiнах у % до попереднього року % 134. 9 68. 7 101. 7 х 8 Обсяг iнвестицiй в основний капiтал на душу населення грн. 182. 2 100. 6 9 Обсяг прямих iноз. iнвестицiй, за наростаючим пiдсумком – всього Млн. дол. США 68. 1 7. 4 79. 1 102. 2 10 Обсяг прямих iноз. Інвестицiй з початку року Млн. дол. США 8. 309 8. 5 10. 2 120. 0 Нашим об’єктом дослiдження є мiське комунальне пiдприємство „Миколаївводоканал”. Миколаїв одним з перших в Українi отримав пiльговий кредит Європейського Інвестицiйного банку на реконструкцiю систем водопостачання та водовiдведення. 2 лютого 2010 року в Мiнiстерствi житлово-комунального господарства України вiдбулося пiдписання Фiнансової угоди мiж Європейським iнвестицiйним банком та Державою Україна. В церемонiї пiдписання угоди взяли участь мiнiстр Олексiй Кучеренко, начальник вiддiлу енергетики Європейської монетарної системи та навколишнього середовища Схiдної Європи, Росiї, Пiвденного Кавказу та Центральної Азiї Константiн Сiнадiно, Миколаївський мiський голова Володимир Чайка, директор МКП «Миколаївводоканал» Василь Тельпiс. Водопостачання та водовiдведення в розмiрi 15,54 млн. євро пiд гарантiї уряду України, який надав згоду на таку позику. Цьому передувало рiшення сесiї Миколаївської мiськради щодо згоди на укладення фiнансової угоди мiж ЄІБ, мiськрадою, МКП "Миколаївводоканал" для реалiзацiї розробленого «Проекту розвитку системи водопостачання та водовiдведення у м. Миколаїв». в розмiрi 3 млн. євро. Позика надається банком строком на 15 рокiв з вiдстрочкою платежу на 3 роки. Вiдповiдно до цiєї угоди першi три роки МКП "Миколаївводоканал" сплачуватиме тiльки вiдсотки за кредитом. реконструкцiя i модернiзацiя очисних споруд каналiзацiї, впровадження енергозберiгаючих технологiй, замiна устаткування лабораторiй очисних споруд водопроводу, що загалом полiпшить технiчний стан обладнання, пiдвищить якiсть очищення стiчних вод, а також зменшить собiвартiсть послуг. Мiнiстр Олексiй Кучеренко вважає, що пiдписання цiєї украй значимої угоди – ефективний результат роботи мiської громади i безпосередньо голови Володимира Чайкита колективу «Миколаївводоканалу». Зi свого боку Мiнiстерство намагається створити належнi сприятливi умови для потенцiйних європейських iнвесторiв, а для українцiв – якiснi послуги з водопостачання i водовiдведення європейського рiвня. Костянтин Сiнадiно уточнив, що пiдписана угода на iнвестування «Миколаївводоканалу» - четверта у їхньому «українському пакетi». Вiн запевнив, що вкладенi банком близько 465 млн. євро в український сектор за останнi роки – досить пристойнi грошi, якi повиннi забезпечити сталий розвиток житлово-комунального господарства. З iншого боку, загальна сума вкладених грошей банком у рiзнi сектори країн Європейського Союзу, iнших держав, передовсiм в охорону природного навколишнього середовища, тiльки за 2009 рiк склав близько 79 млрд. євро. Отже, українцям є, над чим i, найперше, з ким працювати. Вiдповiдаючи на запитання журналiстiв провiдних українських ЗМІ, К. Сiнадiно пiдтвердив, що банк i надалi планує вкладати грошi в українськi пiдприємства, з якими спiвпрацює з 2005 року. Банк увiйшов на європейський ринок зi згоди Європейського Союзу, який, дбаючи про перспективи сталого забезпечення довкiлля країн Чорноморсько-Середземноморського басейну, намагається створити умови для захисту i своїх iнтересiв. В прицiлi роботи Банку – пiдприємства Росiї, Бiлорусi, Молдови, з вiдповiдними установами яких тiльки-но налагоджуються необхiднi дiловi зв’язки в галузi енергетики, природного середовища транспорту i зв'язку, малого та середнього бiзнесу. миколаївську громаду, без порозумiння i пiдтримки якої такiй б проекти були б неможливими. Дякуючи за пiдтримку, мер запевнив, що обласний центр як член Мiжнародного Чорноморського клубу, МАГу, Асоцiацiї мiст України, i надалi працюватиме на шляху до вдосконалення житлово-комунального сектору. та її житлово-комунальний сектор у такий потрiбний час. Наразi – ратифiкацiя угоди, за якою, очевидно, затримок не станеться. Директор «Миколаївводоканал» ВасильТельпiс пiдкреслив, що роботи з впровадження проекту вже почалися, тож найближчим часом миколаївцi вiдчують такi кориснi довгоочiкуванi змiни у забезпеченнi сталого розвитку мiста. Побажаймо городянам успiшного впровадження проекту, за яким – велике майбутнє. йому почесного звання “Заслужений працiвник сфери послуг України”. состояния региона и государства в целом. По инициативе городского головы В. Д. Чайки, специалистами Дунайско-Черноморской группы Еврокомиссии сформированы предложения Европейскому инвестиционному банку относительно финансирования проекта по улучшению системы водоснабжения и водоотвода в г. Николаеве на 2007-2014 гг. Этот проект, признанный Еврокомиссией одним из лучших на континенте, позволяет эффективно внедрять новейшие технологии в области питьевого водоснабжения и водоотвода и довести уровень предоставляемых услуг до европейских стандартов.» Метою Проекту технiчних та органiзацiйних нововведень є забезпечення європейського рiвня екологiчної безпеки, досягнення повної вiдповiдностi нацiональним нормам щодо очищення стокiв та скиду їх до водних об’єктiв, приведення системи очистки та подачi споживачам питної води до європейських стандартiв. Результатом реалiзацiї Проекту технiчних та органiзацiйних нововведень буде забезпечення безаварiйного сталого функцiонування системи водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва iз дотриманням європейських норм i стандартiв якостi питної води та охорони довкiлля. Мета технiчних та органiзацiйних нововведень може бути досягнута в результатi виконання робiт з реконструкцiї та модернiзацiї очисних споруд водопроводу, розширення та модернiзацiї очисних споруд каналiзацiї, капiтального ремонту окремих дiлянок водопровiдних та каналiзацiйних трубопроводiв, а також встановлення системи дистанцiйного керування та контролю насосними станцiями, їх реконструкцiя та переобладнання. та модернiзацiя виконуються за кредитнi кошти переможцями мiжнародного тендеру. Роботи розпочинаються в 2007 роцi i закiнчуються в 2012 роцi. Реалiзацiя технiчних та органiзацiйних нововведень iнвестицiйного проекту дозволить досягти наступних результатiв: - повної вiдповiдностi нацiональним нормам щодо скидiв з очисних споруд шляхом комплексного вiдновлення та модернiзацiї очисних споруд каналiзацiї; - iстотного зменшення кiлькостi аварiй на каналiзацiйних мережах з витоком стiчних вод, що спричиняють негативний вплив як на довкiлля, так i на здоров’я населення за рахунок замiни прiоритетних дiлянок каналiзацiйних мереж; - вiдповiдного зменшення платежiв та штрафiв за забруднення навколишнього природного середовища; - скорочення операцiйних витрат шляхом встановлення системи дистанцiйного керування та контролю насосними станцiями, впровадження енергозберiгаючих технологiй та обладнання, зменшення кiлькостi аварiй на мережах водопроводу та каналiзацiї; - пiдвищення ефективностi менеджменту та контролю за дотриманням стандартiв внаслiдок замiни обладнання лабораторiй ОСК та ОСВ. В журналi “Регион-юг” №1 (43) 2007 року у статтi Л. Нiжельської “Стабильная работа «Николаевводоканала» – залог процветания любого производства» директор предприятия, заслуженный работник сферы услуг Украины Тельпис В. С. говорит: «… Раньше стратегической целью любого областного центра было увеличение мощностей, объемов подачи воды, а теперь мы все делаем для того, чтобы подавать потребителям столько воды, сколько им необходимо». «… Выполнение долгосрочного инвестиционного проекта предусматривает строительство новых сооружений по очистке сточных вод, а также самотечной канализации с учетом рельефа местности. Это даст возможность исключить из технологического процесса ряд насосных станций, а также полностью автоматизировать все оборудование предприятия». Это будет наибольший экономический показатель по области. Основнi етапи реалiзацiї Проекту запланованих технiчних та органiзацiйних нововведень: 1. Вивчення системи водопостачання та водовiдведення з залученням iноземних спецiалiстiв за пропозицiєю Органiзацiї ЄС з iнвестицiйної пiдтримки Чорноморського регiону. 5. Тендернi конкурси на визначення пiдрядних органiзацiй на виконання ремонтно-будiвельних робiт. 6. Проведення тендерiв на поставку обладнання. 7. Виконання ремонтно-будiвельних робiт. Реалiзацiя Проекту запланованих технiчних та органiзацiйних нововведень дозволить вирiшити проблеми: - покращити iснуючий технiчний стан систем водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва; - пiдвищити показники ступеня очищення стiчних вод до скиду їх у р. П. Буг, наблизивши їх до гранично допустимих скидiв; - зменшити собiвартiсть послуг з водопостачання та водовiдведення внаслiдок автоматизацiї виробництва; - зменшити собiвартiсть послуг шляхом впровадження енергозберiгаючих технологiй на насосних станцiях водопроводу. Обґрунтування необхiдностi впровадження iнвестицiйного проекту викладена в заключному звiтi „Проекту розвитку системи водопостачання та водовiдведення в м. Миколаєвi”, розробленому на замовлення i в рамках спiвробiтництва Європейської Комiсiї з мiжнародними фiнансовими органiзацiями. В ходi реалiзацiї проекту Проекту запланованих технiчних та органiзацiйних нововведень пiдприємством розробляються окремi пiдпроекти в частинi модернiзацiї насосного обладнання, автоматизацiї виробничих процесiв, впровадження енергозберiгаючих технологiй з детальною розробкою фiнансових планiв i оцiнкою ефективностi iнвестицiй. Серед основних нововведень, з економiчної точки зору, вважаю технiчне переоснащення водозаборiв iз замiною хлораторiв на установки з використанням гiпохлориту натрiю. А на сьогоднiшнiй день в МКП “Миколаївводоканал” знезаражують воду хлоруванням. Це небезпечно для отруєння населення i персоналу. Так, в iнформацiйно-аналiтичному збiрнику йдеться саме про технiчне переоснащення водозаборiв iз замiною хлораторiв на установки з використанням гiпохлориту натрiю. “Витрати на впровадження даної технологiї значно меншi i економнiшi порiвняно з витратами на закупiвлю обладнання для технологiї знезараження з використанням хлор газу. Причому вартiсть реагенту також є нижчою.” Способи реалiзацiї iнвестицiйних проектiв країн. Так, мiжнародний валютний фонд працює з українським урядом за трьома програмами: - програма трансформацiї економiки; - програма короткострокового фiнансування, що спрямована на досягнення макроекономiчної стабiлiзацiї; - програма розширеного фiнансування. Прямi iноземнi iнвестицiї в Україну з Нiмеччини у 1996-2003 рр. склали: 1996 – 156. 9 млн. дол. США 2000 – 228. 5 ------“”------- 2002 – 250. 2 ------“”------- 2003 – 312. 1 ------“”-------. Для забезпечення стабiльного економiчного зростання бiльшiсть пiдприємств мiста Миколаєва потребують значних iнвестицiй, якi зможуть пiдтримати їх конкурентноспроможнiсть завдяки впровадженню нових технологiй та модернiзацiї виробництва та iнших нововведень. Враховуючи обмеженiсть внутрiшнiх iнвестицiйних ресурсiв, мiськвиконком направив свою роботу на покращення iнвестицiйного клiмату та залучення зовнiшнiх iнвестицiй. За даними статистики, надходження прямих iноземних iнвестицiй в економiку м. Миколаєва становлять (в тис. дол. США): Прямi iноземнi iнвестицiї в економiку м. Миколаєва № з/п Рiк Прямi iноземнi iнвестицiї (в тис. дол. США): 1 1999 2 2000 39354,0 3 2001 51030,8 4 2002 57667,7 5 2003 61251,2 6 2004 68146,8 7 2005 Робота з реалiзацiї спiльного з Європейським Інвестицiйним банком iнвестицiйного проекту „Проект модернiзацiї i розвитку послуг водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва” здiйснюється за iнiцiативою та за рахунок Спецiальної комiсiї з вивчення Дунайсько-Причорноморського басейну. Для проведення пiдготовчих робiт Спецiальною комiсiєю по вивченню Дунайсько-Причорноморського басейну створена експертна група i видiленi кошти в сумi 300 тис. EUR. Реалiзацiя Проекту розрахована на використання матерiально-технiчних ресурсiв вiтчизняних та зарубiжних виробникiв, що сприятиме створенню нових робочих мiсць. Загальна вартiсть Проекту становитиме 27,29 млн. EUR (182,61 млн. грн. вiдповiдно). Із них грант ЄС – 3,12 млн. ЕUR (20,87 млн. грн. вiдповiдно), власнi кошти пiдприємства – 7,85 млн. EUR (52,52 млн. грн. вiдповiдно), позиковi кошти – 15,54 млн. EUR (103,96 млн. грн. вiдповiдно), грант на створення ЄС на створення i роботу Групи Впровадження Проекту (ГВП) i технiчну допомогу консультантiв – 0,78 млн. EUR (5,22 млн. грн. вiдповiдно). придбання обладнання та механiзмiв, перелiк i кiлькiсть яких визначиться в процесi реалiзацiї Проекту. Бенефiцiар – Мiське комунальне пiдприємство „Миколаївводоканал” Позичальник – Україна Кредитор – Європейський Інвестицiйний Банк (далi ЄІБ). Умови кредиту ЄІБ передбачають: - термiн надання кредиту – 6 рокiв; - вiдстрочка повернення кредиту – 2 роки; - процентна ставка – LIBOR +0,55%; - комiсiя банку – 1%; - ставка плати за зобов’язанням (збереження кредиту) – 0%; щорiчно частками. протягом 2006-2020 рр. iз використанням LIBOR*. * - для розрахункiв LIBOR приймається 3,8% Протягом 2009-2010 рокiв надається вiдстрочка платежу по кредиту, сплачуються тiльки вiдсотки та iншi платежi Довiдково: сума коштiв, що отримується по кредиту за вiдрахуванням банкiвської комiсiї дорiвнює 15,389 млн. EUR ** - сума комiсiї 0,155 млн. EUR сплачується з коштiв кредиту безпосередньо Банку (не через рахунки на територiї України, без конвертацiї i сплати ПДВ пiд час отримання траншу). 1. Існуючий стан системи водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва можна визначити як незадовiльний. Модернiзацiя та реконструкцiя очисних споруд водопроводу з 1979 року не здiйснювалась, в результатi чого вони знаходяться в аварiйному станi та не вiдповiдають загальноєвропейським стандартам. Загальний знос очисних споруд складає 43%. Система трубопроводiв, якими питна вода транспортується споживачам, зношена i потребує капiтального ремонту, оскiльки строк експлуатацiї деяких мереж перевищує 50,60,70 i навiть 80 рокiв. Близько 55 км. мереж знаходяться в аварiйному станi, як наслiдок – втрати очищеної питної води в мережах досягли рiвня 34% вiд загального водоспоживання, в середньому щодобово вiдбувається до 8 пошкоджень на мережах водопостачання. Очиснi споруди каналiзацiї внаслiдок тривалої експлуатацiї в агресивному середовищi фiзично та морально застарiли, знаходяться поза межами експлуатацiйного ресурсу i на теперiшнiй час не можуть забезпечувати якiсть очищення стiчних вод, яка б вiдповiдала як нормам ЄС, так i українським стандартам. Незадовiльний стан системи водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва призводить до втрат в соцiально-економiчному розвитку мiста, забрудненню навколишнього середовища, що не пiддаються прямому економiчному обрахунку. 2. Сучасний рiвень фiнансування розвитку та утримання систем централiзованого холодного водопостачання та централiзованого водовiдведення м. Миколаєва не дає можливостi призупинити прогресуючий процес їх руйнування. руйнування каналiзацiйних колекторiв, очисних споруд каналiзацiї, значне погiршення роботи очисних споруд водопроводу та систем подачi i розподiлу питної води. 4. Пiдтримання систем централiзованого холодного водопостачання та централiзованого водовiдведення м. Миколаєва можливе лише за умов значного збiльшення обсягiв їх фiнансування, що в нинiшнiх економiчних умовах країни за рахунок внутрiшнiх ресурсiв мiста не може бути забезпечено. 5. Ефективнiсть проекту пiдтверджується термiном розрахункової окупностi – 8 рокiв (до 2014 р.). 6. Джерелом окупностi проекту та погашення кредиту Європейського iнвестицiйного банку буде прибуток Мiського комунального пiдприємства „Миколаївводоканал”, при цьому гарантом погашення кредиту буде Україна. 7. Отримавши протягом 2007-2009 року кредит Європейського iнвестицiйного банку МКП „Миколаївводоканал” необхiдно буде повернути до 2014 року суму 18,12 млн. ЕUR, у тому числi: кредит – 15,54 млн. ЕUR, обслуговування кредиту – 0,266 млн. ЕUR, проценти за кредит – 2,311 млн. ЕUR. 8. Найбiльш доцiльним рiшенням в такому станi є виконання запланованих технiчних та органiзацiйних нововведень, реконструкцiя та модернiзацiя систем водопостачання та водовiдведення в межах „Проекту модернiзацiї i розвитку послуг водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва” на загальну суму 27,29 млн. ЕUR, з яких грант ЄС - 3. 12 млн. ЕUR, кошти МКП „Миколаївводоканал” – 7,85 млн. ЕUR, кредит Європейського iнвестицiйного банку – 15,54млн. ЕUR, грант ЄС на створення i роботу Групи Впровадження Проекту (ГВП) i технiчну допомогу консультантiв – 0,78 млн. ЕUR. Серед основних нововведень, з економiчної точки зору, вважаю технiчне переоснащення водозаборiв iз замiною хлораторiв на установки з використанням гiпохлориту натрiю. А на сьогоднiшнiй день в МКП “Миколаївводоканал” знезаражують воду хлоруванням. Це небезпечно для отруєння населення i персоналу. Так, в iнформацiйно-аналiтичному збiрнику йдеться саме про технiчне переоснащення водозаборiв iз замiною хлораторiв на установки з використанням гiпохлориту натрiю. “Витрати на впровадження даної технологiї значно меншi i економнiшi порiвняно з витратами на закупiвлю обладнання для технологiї знезараження з використанням хлор газу. Причому вартiсть реагенту також є нижчою”. Методи захисту вiд iнвестицiйних ризикiв Структура iнвестицiйних ризикiв та їх страхування. Характерною рисою сучасного економiчного простору України є утворення багатоступiнчастої моделi iнвестицiйної дiяльностi. Її структуризацiя та iнституцiоналiзацiя з розмежуванням функцiй, завдань мiж рiзними суб’єктами господарювання дає змогу вiдобразити ставлення рiзних типiв людей до ризику i дiяльностi, пов’язаної з ним. Побудова цiєї моделi та її застосування в системi державного управлiння є актуальним та важливим завданням сьогодення. Проблеми врахування iнвестицiйних ризикiв рiзного типу знайшли висвiтлення у наукових працях багатьох вiтчизняних i зарубiжних науковцiв. Зокрема, можна зазначити роботи І. Борщука, О. Бугрова, В. Варенi, В. Головатюка, А. Дагаева, І. Дворака, О. Зальотова, О. Іваницької, М. Клапкiва, В. Мартиненка, А. Пересади, О. Чечелюка. Однак у нашiй роботi спиралися передусiм на формуваннi наукового уявлення щодо суб’єктного представлення системи мiнiмiзацiї небажаних ризикiв та їх регулювання. Отже, метою даного питання є висвiтлення дiяльностi фiнансових iнституцiй, зокрема iнституцiональних iнвесторiв, якi переймають ризики з метою управлiння ними. Страховий ризик – певна подiя, у разi настання якої проводиться страхування. Вона має ознаки вiрогiдностi та випадковостi. Страхується той ризик, за яким можна оцiнити ймовiрнiсть страхового випадку, визначити розмiр збитку i обчислити цiну страхової послуги та можливу частку страхового вiдшкодування. Для реалiзацiї цiєї мети слiд вирiшити такi завдання: визначити поняття венчурного бiзнесу та передумови його виникнення за кордоном i в Українi; проаналiзувати законодавче регулювання венчурного фiнансування в Українi; виокремити групи iнвесторiв та механiзми iнвестування на ринку цiнних паперiв; побудувати модель дiяльностi iнституцiональних iнвесторiв та фiнансових посередникiв. Захiднiй Європi та Українi. ринку. Характерною особливiстю перших є те, що вони починають з наукової iдеї, започатковують фiрму, сприяють масовому випуску продукцiї, емiсiї акцiй i виходу на ринок цiнних паперiв, а потiм продають свою частину активiв i розпочинають пошук нових привабливих проектiв. У країнах Захiдної Європи венчурнi iнвестицiї спрямовуються переважно на розвиток компанiй. При цьому посилюється iнтерес до венчурного капiталу з боку управлiнського персоналу з метою придбання своїх пiдприємств. Пiдвищеним попитом венчурне фiнансування користується у Францiї, Великобританiї та iнших країнах. Для США характерно залучення венчурного капiталу в новi наукоємнi технологiї. Насамперед, вважається привабливим фiнансування у новi iнновацiйнi об’єкти, незважаючи на високий рiвень ризикованостi подiбних вкладень. З метою зниження ризикiв використовуються механiзми венчурного iнвестування окремих проектiв. Загальний свiтовий ринок венчурного капiталу в серединi 90-х перевищив 100 млрд дол. За один тiльки 1996 р. новi iнвестицiї венчурного капiталу в США становили майже 10 млрд дол., а на європейському континентi – майже 8 млрд дол. Загальний рiчний обсяг у 1997 р. оцiнювався в 20-25 млрд дол., при чому на ринок венчурного капiталу США припадало 12,7 млрд дол., Європи – 10 млрд екю (без врахування iнвестицiй в країни ЦСЄ). В Українi практика роботи цих структур iнша. Модель розвитку iнвестицiйної дiяльностi, яка побудована на венчурному бiзнесi як окремому видi пiдприємництва, є необхiдною для успiшного розвитку економiки України i поступу всього суспiльства. Однак вона вимагає ряд передумов, зокрема законодавчого врегулювання венчурного бiзнесу, наявностi певної кiлькостi iнвесторiв iз достатнiм обсягом капiталу, якi зможуть стати суб’єктами венчурної дiяльностi. Сам термiн “венчурний бiзнес” уже протягом кiлькох рокiв зустрiчається в низцi законодавчих актiв України, зокрема в Рiшеннi Державної Комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку вiд 8 сiчня 2002 р. № 8 та 9, постановi Верховної Ради “Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технiчного потенцiалу та iнновацiйної дiяльностi в Українi” вiд 16 червня 2004 р., проте досi не дано визначення сутi, функцiй, принципiв дiяльностi саме венчурних фондiв i венчурних фiрм. Актуальнiсть i необхiднiсть розвитку цих iнститутiв, зокрема, зазначена в Програмi дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв “Назустрiч людям”. Питання венчурного фiнансування також не вирiшує i Закон України “Про iнновацiйну дiяльнiсть”. Зокрема, передбачена лише процедура фiнансової пiдтримки Державною iнновацiйною фiнансово-кредитною установою iнновацiйних проектiв шляхом надання кредитiв чи передавання майна у лiзинг, яка здiйснюється за умови наявностi гарантiй повернення коштiв у виглядi застави майна, договору страхування, банкiвської гарантiї, договору поруки тощо. В умовах iнтенсивного науково-технiчного прогресу вiдмова вiд здiйснення ризикових, але перспективних пiдприємницьких проектiв на практицi несе загрозу значно бiльших фiнансових втрат для економiки i суспiльства загалом через втрату конкурентоспроможностi нацiональних виробникiв на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. Для України американська модель венчурного бiзнесу є найбiльш прийнятною. Для неї характерним є високий рiвень ризику, що вiдрiзняє її вiд бiльш поширених механiзмiв пiдтримки бiзнес-проектiв, таких як, наприклад, iнвестування в цiннi папери або банкiвськi кредити. Можна видiлити три таких найбiльш суттєвi особливостi, що вiдповiдають завданням розвитку такого бiзнесу в Українi: 1) Необхiднi кошти можуть видiлятися пiд перспективну iдею без гарантованого забезпечення власнiстю, збереженнями, або iншими активами пiдприємця. Якщо проект провалиться, максимум, на що може претендувати iнвестор, це частина активiв даної фiрми, пропорцiйна його частцi в зареєстрованому статутному фондi. Інвестор венчурного капiталу йде на роздiлення всiєї вiдповiдальностi i фiнансового ризику разом з пiдприємцем. Потреба в одержаннi кредитiв такого роду часто виникає у початкiвцiв або дрiбних пiдприємцiв, винахiдникiв, учених i iнженерiв, якi намагаються самостiйно реалiзувати новi оригiнальнi i перспективнi розробки. Дорога в комерцiйний банк для них часто закрита через такi причини: - багато комерцiйних проектiв починають приносити прибуток не ранiше нiж через 3-5 рокiв, але в такому разi вони погiршують баланс банку; - такi проекти пов’язанi з дуже високим ступенем фiнансового ризику; - банки будуть обов’язково вимагати забезпечення застави або гарантiй. 2) Має мiсце активна участь iнвесторiв в управлiннi фiнансуванням проектiв на всiх етапах, починаючи з експертизи iдей пiдприємцiв i закiнчуючи забезпеченням лiквiдностi акцiй створеної фiрми. Зрозумiло, що iнвестори венчурного капiталу йдуть назустрiч пiдприємцям, виходячи не з альтруїстичних мiркувань. Інтерес iнвестора полягає якраз у тому, щоб отримати вiд своїх капiталовкладень прибуток, який буде суттєво вищим, нiж розмiщення вiльних фiнансових коштiв на банкiвських депозитах, або при їх вкладеннi в державнi цiннi папери з фiксованим прибутком. Багато чого залежить вiд суб’єктивного (iнституцiйного) представлення дiяльностi, тобто вiд iнвесторiв на ринку цiнних паперiв. Інвестор на ринку цiнних паперiв - фiзична або юридична особа, яка купує цiннi папери вiд свого iменi та за свiй рахунок з метою одержання доходу чи збiльшення вартостi цiнних паперiв або набуття вiдповiдних прав, що надаються власнику цiнних паперiв вiдповiдно до чинного законодавства. На ринку цiнних паперiв iнвесторiв подiляють на iндивiдуальних та iнституцiйних. У розвинених країнах iнституцiональнi iнвестори є основною категорiєю на фондовому ринку. Серед них найбiльш активними є пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди, крiм того iнвестицiйною дiяльнiстю займаються iншi фiнансовi посередники, зокрема комерцiйнi банки, пенсiйнi фонди, страховi компанiї. Із сукупностi суб’єктiв економiчної дiяльностi можна видiлити множину, елементи якої виступають у ролi iнвестицiйних донорiв або акцепторiв iнвестицiй. Ця множина утворює iнвестицiйний простiр, який стосовно ризикiв i методiв мiнiмiзацiї їх негативного впливу розпадається на двi пiдмножини: - науково-дослiдна дiяльнiсть, виробництво, сфера послуг, фiнансове посередництво та iншi – усiх тих, для кого поява ризикiв, зокрема фiнансових, є небажаною i призводить до втрат; - споживачi ризику – тi, хто бере на себе чужi ризики, сподiваючись отримати у майбутньому великий виграш. Враховуючи те, що Українська держава переходить на iнвестицiйну модель розвитку, сьогоднi набирає особливого значення державне регулювання iнвестицiйного процесу в Українi, яке виражається в створеннi певних передумов: - стимулювання розвитку венчурного бiзнесу; - забезпечення прозорої, чесної конкуренцiї на виробництвi, у сферi послуг i банкiвському секторi, що унеможливить отримання суперприбуткiв, використовуючи екстенсивнi чинники ведення бiзнесу; - пiдготовка спецiалiстiв – професiоналiв, якi зможуть iти на виправданий ризик; - проведення пенсiйної реформи. посередникiв, для України найбiльш прийнятною є американська модель венчурного iнвестування. Головними суб’єктами проведення державної полiтики у сферi венчурного капiталу повиннi виступати Державна комiсiя з регулювання ринку фiнансових послуг разом з Державною комiсiєю регулювання ринку цiнних паперiв та фондового ринку. До складу керiвництва координацiйної ради, створеної з метою координацiї дiяльностi державних органiв з питань функцiонування ринку цiнних паперiв, необхiдно включити Голову ДКФП. Значна увага та контроль має придiлятися питанням патентування i гарантування прав iнтелектуальної власностi, яка в даних умовах стає рушiєм i необхiдним компонентом iнвестицiйної сфери. Формування та забезпечення реалiзацiї єдиної державної полiтики щодо захисту iнвесторiв, залучення iнвестицiйних капiталiв i технологiй (ноу-хау), розвиток та функцiонування ринку цiнних паперiв та їх похiдних, вiльний обiг акцiй на вторинному ринку цiнних паперiв, сприяння адаптацiї нацiонального фондового ринку до мiжнародних стандартiв є тiєю рушiйною силою, яка здатна оживити механiзм реальної iнвестицiї. Перспективним в даному напрямку дослiджень є визначення державної полiтики щодо формування необхiдних передумов для венчурного фiнансування, зокрема в сферi податкової полiтики, митного законодавства, страхування. - ризик втрати капiталу, вкладеного в купiвлю акцiй, у розмiрi номiнальної вартостi акцiй або фактично сплачених сум; - втрачений прибуток у розмiрi прибутку з безризикового вкладення капiталу або фактичних виплат за попереднiй рiк; - доход за 3-5 i бiльше рокiв, поки фактично отриманий доход iнвестора з цiнних паперiв не досягне 3-,5-ти кратного безризикового доходу на вкладений капiтал. - покращити iснуючий технiчний стан систем водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва; - пiдвищити показники ступеня очищення стiчних вод до скиду їх у р. П. Буг, наблизивши їх до гранично допустимих скидiв; - зменшити собiвартiсть послуг з водопостачання та водовiдведення внаслiдок автоматизацiї виробництва; - зменшити собiвартiсть послуг шляхом впровадження енергозберiгаючих технологiй на насосних станцiях водопроводу. Обґрунтування необхiдностi впровадження iнвестицiйного проекту викладена в заключному звiтi „Проекту розвитку системи водопостачання та водовiдведення в м. Миколаєвi”, розробленому на замовлення i в рамках спiвробiтництва Європейської Комiсiї з мiжнародними фiнансовими органiзацiями. В ходi реалiзацiї проекту Проекту запланованих технiчних та органiзацiйних нововведень пiдприємством розробляються окремi пiдпроекти в частинi модернiзацiї насосного обладнання, автоматизацiї виробничих процесiв, впровадження енергозберiгаючих технологiй з детальною розробкою фiнансових планiв i оцiнкою ефективностi iнвестицiй. - за рахунок гранту ЄС – 3,12 млн. EUR; - за рахунок кредиту ЄІБ – 15,54 млн. EUR; За кредитнi кошти рекомендовано: 3-ї черги та камери флокуляцiї та вiдстiйника 1-ї черги; - на насосних станцiях водопроводу впровадити регулятори частоти обертання двигунiв, по каналiзацiйним мережам рекомендовано здiйснити замiну колекторiв та встановити на насосних станцiях каналiзацiї систему SCADA. На очисних спорудах каналiзацiї рекомендується збудувати 3 нових мулоущiльнювачi. Додатково, але не в останню чергу, необхiдно замiнити лабораторне обладнання на очисних спорудах водопроводу, очисних спорудах каналiзацiї та створення i оновлення бази даних абонентiв пiдприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ – стор. 68-70. 2. Статистичний щорiчник України. Держкомстат України /За ред. О. Осауленка. -К.: Консультант, 2003. - С. 290. 3. Журнал «Економiст» за серпень 2006 р. Спецвипуск «Миколаїв iновацiйний: стан, проблеми, перспективи». Науковий та громадсько-полiтичний журнал при Київському унiверситетi економiки та технологiй транспорту. Стор. 5-6, стор. 20-21)). 4. Газета “Вечерний Николаев” за 27. 09. 2007 року (3 стор.) стаття “Директор ГКП “Николаевводоканал” Василий Тельпис – в числе лучших хозяйственников области”. 5. Закон України вiд 24. 06. 04 № 1869-1V „Про Загальнодержавну програму реформування i розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки” – К. 2004. 22 с. 6. Журнал “Регион-юг” №1 (43) 2007 року, стаття Л. Нiжельської “Стабильная работа «Николаевводоканала» – залог процветания любого производства» с. 21. 8. Пропозицiї щодо iнiцiювання спiльного з Європейським Інвестицiйним Банком iнвестицiйного проекту „Проект розвитку системи водопостачання та водовiдведення в м. Миколаєвi”. 9. ПРЕСС-РЕЛИЗ ГКП «НИКОЛАЕВВОДОКАНАЛ» 16 февраля 2007 г. 10. Заключний звiт „Проект розвитку системи водопостачання та водовiдведення м. Миколаєва” на 218 стор. 11. Рiшення Миколаївської мiської ради вiд 30 червня 2006 р. №2/38 про надання згоди на отримання проекту МКП „Миколаївводоканал”. установки з використанням гiпохлориту натрiю”. 13. Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 квiтня 1991 року №959-ХІІ // Закони України. В. Ф. Опришко та iн.: Верховна Рада України. Інститут законодавства. -К.: 1996. -Т.І. -С. ЗЗЗ-369. 14. Закон України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" вiд 18 вересня 1991 року. 15. Закон України "Про захист iноземних iнвестицiй в Українi" вiд 10 вересня 1991 року// Закони України. - Т. 2. -С. 167. 16. Закон України "Про iноземнi iнвестицiї" вiд 13 березня 1992 року. // Закони України. -Т. 2. 17. Закон України "Про дiю мiжнародних договорiв на територiї України" вiд 10 грудня 1992 року. //Закони України. -Т. - с. 362. 18. Закон України "Про режим iноземного iнвестування" вiд 19 березня 1996 року. // Закони України. -Т. Ю. -с. 111-118. 19. Положення Положення про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затверджене МЗЕЗторгом України вiд 5. 10. 95 р. №75. 20. Положення "Про iнвестицiйнi фонди та iнвестицiйнi компанiї"". Указ президента України вiд 19 лютого 1994 р. 21. Указ Президента України вiд 19. 03. 1992 "Про заходи щодо стимулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi". // Інформацiйно-реферативний щомiсячник. -К., 1992. -№2. -с. 67. 22. Положення "Про порядок оцiнки чистих активiв iнвестицiйних фондiв i взаємних фондiв iнвестицiйної компанiї" вiд 10 жовтня 1997 р. 23. Положення Кабiнету Мiнiстрiв вiд 28. 12. 2001 № 1801 "ПРо затвердження Програми розвитку iнвестицiйної дiяльностi на 2002-2010 р. р. 24. Зовнiшньоторгiвельна полiтика в економiках перехiдного перiоду. -К.: Інститут економiчного розвитку Всесвiтнього банку, Українська академiя державного управлiння при Президентовi України. -1997. 25. Указ Президента України вiд 12. 07. 2001 року №512/2001 "Про заходи щодо покращення iнвестицiйного клiмату в Українi". 26. Новицкий В. Геоэкономические перспективы Укрины: региональные тенденции. // Экономика Украины. -1997. -№5. -с. 25-33. 27. Пересада А. А. Інвестицiйний процес в Українi. К., "Видавництво Лiбра" ТОВ, 1998р., 392 с. 29. Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. К. "Издательство Либра" ООО, 1996 г., 344 с. 30. Пересада А. А. Управлiння iнвестицiйним процесом. - К.: Лiбра , 2002. -472 с. 31. Аньшин В. М. Инвестиционный анализ: Учеб-практ. пособие. - М.: Дело, 2000. -280 с. 32. Дегтяренко В. Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. - М.: "Экспертное бюро - М", 1997. - 144 с. 33. Ендовицкий Д. А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика / Под ред проф. Л. Т. Гиляровской. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 400 с. 34. Ковалев В. В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 144 с. 35. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 512 с. 36. Марголин А. М. Быстряков А. Я. Экономическая оценка инвестиций: Учебник. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Издательство "ЭКМОС", 2001. - 240 с. 37. Маховикова Г. А., Кантор В. Е. Инвестиционный процесс на предприятии. - СПб: Питер, 2001. -176 с. 38. Мелкумов Я. С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирование инвестиционных проектов. - М.:ИКЦ "ДИС", 1997. -170 с. 39. Организация и финансирование инвестиций. - СПб: Питер, 2001. - 224 с. 40. Брейли Ричард, Майерс Стюарт. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп - Бизнес", 1997. -1120 с. 41. Потер Майкл Е. Стратегiя конкуренцiї / Пер. з англ. А Олiйник, Р. Скiльський. - К.: Основи, 1998. - 390 с.