яких застосовуються схеми ухилення вiд сплати податкiв. У працiвникiв, якi отримують доходи у формi заробiтної плати, податок справляється з доходу до одержання заробiтної плати (спосiб стягнення податкiв — «у джерела»), тому суб'єктом ухилення може бути роботодавець. У працiвникiв, якi беруть безпосередню участь у процесi пiдприємницької дiяльностi як суб'єкти господарювання, оподаткування здiйснюється на основi декларацiї (спосiб стягнення податкiв — «за декларацiєю»). І саме в цьому випадку iснує можливiсть для податкових зловживань.
Пiд тiньовою економiкою розумiють сукупнiсть економiчної дiяльностi, не врахованої офiцiйною статистикою i не включеної до валового нацiонального продукту країни. Таке визначення хоча й визнається бiльшiстю фахiвцiв, але через узагальнений характер допускає вiднесення до цiєї категорiї досить широкого перелiку видiв дiяльностi. В результатi у конкретних ситуацiях фахiвцi по-рiзному тлумачать поняття тiньової економiки.
Багато дослiдникiв видiляють структурнi компоненти тiньової економiки. Вагомою складовою тiньового сектора вважають так званий чорний ринок (або кримiнальну економiку), що тiсно пов'язаний зi сферою грошового обiгу i виникає внаслiдок шахрайства, розкрадання, рекету, незаконних валютних операцiй тощо. Іншою складовою тiньового сектора господарства країни є так звана паралельна економiка, що бiльшою мiрою, нiж чорний ринок, пов'язана зi сферою виробництва.
1. Ухилення вiд оподаткування — загроза економiчнiй безпецi держави
Одним iз ключових чинникiв тiнiзацiї економiки є недосконалiсть i переважно фiскальний характер податкової полiтики, а також нестабiльнiсть її законодавчої бази. Чинне податкове законодавство України не стимулює суб'єктiв господарювання iнвестувати капiтали в легальну економiку.
За оцiнками експертiв, загальне податкове навантаження в Українi майже вдвiчi перевищує цей показник в iнших країнах. Це стимулює приховування реальних обсягiв економiчної дiяльностi, виведення її у «тiнь». Окремо слiд зазначити недосконалiсть механiзму вiдшкодування ПДВ та застосування кримiнальних схем у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi. Зрештою, саме через тiнiзацiю ПДВ фактично перетворився з джерела бюджетних надходжень на чинник формування державного боргу.
Обтяжливiсть податкової системи України визначається не величиною податкових ставок, а насамперед нерiвномiрнiстю податкового навантаження, заплутанiстю й нестабiльнiстю податкового законодавства, деформацiями грошової сфери та фiнансiв пiдприємств. Податкове навантаження розподiляється мiж суб'єктами економiчної дiяльностi вкрай нерiвномiрно. За даними ДПА України, сума фактично отриманих пiльг в оподаткуваннi юридичних осiб становила у 2002 р. 46,8 млрд. грн., у 2003 р. — 51,2 млрд. грн., у 2004 р. — 56,3 млрд. грн., у 2005 р. — 29,9 млрд. грн.
При цьому податковi пiльги не спрямованi на стимулювання економiчного зростання та iнвестицiйно-iнновацiйних процесiв. З 2002 р. спiввiдношення наданих пiльг як до доходiв Зведеного бюджету, так i до ВВП, постiйно зменшувалося, причому випереджальними темпами зменшувалася частка пiльг щодо податку на прибуток. Скасовано дiю податкових стимулiв до iнновацiй, передбачених Законом України вiд 04. 07. 2002 р. N 40-IV «Про iнновацiйну дiяльнiсть». Це свiдчить про подальшу фiскалiзацiю податкової полiтики та поступову вiдмову вiд здiйснення податкового регулювання пiд тиском потреб фiскального збалансування, оскiльки саме пiльги щодо податку на прибуток вiдiграють роль стимуляторiв iнвестицiйних процесiв та економiчного розвитку. Таким чином, iснуючi недолiки податкової системи України стримують процеси накопичення та збiльшення iнвестицiй в основний капiтал. Акцент на непрямих податках призводить до негайного вилучення у пiдприємств значної частини доходу, отриманого завдяки зростанню сукупного попиту, гальмуючи стимуляцiйний впливостаннього. Це створює необмеженi можливостi для пiдприємств уникати оподаткування прибуткiв, заганяє в «тiнь» значну частину обороту товарiв та послуг. За даними опитувань, у середньому пiдприємства в Українi приховують близько 21% свого доходу вiд реалiзацiї продукцiї.
У податковому правi йдеться про двi форми несплати податкiв: податкове правопорушення й ухилення вiд оподаткування. Вiтчизняна юриспруденцiя визначає податковi правопорушення як протиправнi дiяння (або бездiяльнiсть), що проявляються у невиконаннi або виконаннi неналежним чином обов'язкiв, порушеннi прав i законних iнтересiв учасникiв податкових правовiдносин, за що передбачається юридична вiдповiдальнiсть. Основним фiскальним правопорушенням у сферi оподаткування є ухилення вiд сплати податкiв, головним критерiєм якого є навмисне порушення дiючого податкового законодавства. У свою чергу, дiяльнiсть пiдприємств, установ, органiзацiй або громадян щодо заниження податкових платежiв у межах закону називається податковим плануванням. Так, податкове планування припускає надання правдивої iнформацiї про об'єкт оподаткування для того, щоб передбаченi законом податковi пiльги використовувались у повному обсязi i без порушень. Ще на початку XX ст. вiдомий юрист Дж. Санзерленд зазначав, що право кожного платника податкiв — уникати податкiв, використовуючи для цього всi дозволенi засоби, тобто тi, якi прямо не забороненi законом i якi нiким не можуть бути оспоренi. Водночас ухилення вiд сплати податкiв характеризується наявнiстю у платникiв податкiв чiтко спрямованого умислу, корисливих мотивiв i мети, що полягають у порушеннi норм податкового законодавства, навмисному невиконаннi конституцiйного обов'язку кожного громадянина сплачувати податки i збори в порядку i розмiрах, установлених законом, а це є значною суспiльною небезпекою. По-перше, держава недоотримує значнi бюджетнi кошти, у зв'язку з чим скорочується фiнансування державних програм. По-друге, неплатники податкiв перебувають у вигiднiшому становищi порiвняно iз законослухняними платниками з точки зору ринкової конкуренцiї i можуть провокувати своїми дiями iнших суб'єктiв економiчної дiяльностi. По-третє, при значному поширеннi фiскальних злочинiв, що ведуть до дефiциту дохiдної частини бюджету, держава вдається до компенсацiї нестачi бюджетних надходжень шляхом уведення нових податкових платежiв, збiльшення ставок дiючих податкiв i зборiв. Томув iнтересах як суспiльства, так i кожного платника податкiв, щоб податкове законодавство не порушувалось систематично.
Слушно буде зазначити, що вiтчизняний законодавець справедливо пiдiйшов до визначення ступеня суспiльної небезпеки за вчинення даного правопорушення, враховуючи суму недоотриманих бюджетом та державними цiльовими фондами коштiв, тобто завдану державi i суспiльству шкоду вiд несплачених податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв. При цьому враховується також i характеристика правопорушника, наприклад, якщо особа ранiше була засуджена за ухилення вiд сплати податкiв або вчинила порушення за зговором з групою осiб. А це, в свою чергу, сприяє бiльш диференцiйованому пiдходу до призначення покарання. Суб'єктами складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримiнального кодексу України «Ухилення вiд сплати податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв», можуть бути як посадовi особи пiдприємства, органiзацiї, установи незалежно вiд форм власностi, на яких покладено обов'язки щодо ведення бухгалтерського облiку, подання податкової та бухгалтерської звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв, зборiв та iнших податкових платежiв до бюджетiв i державних цiльових фондiв (керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй, їхнi заступники, головнi бухгалтери, посадовi особи бухгалтерiї, а також iншi посадовi особи, якi мають право пiдпису платiжних документiв), так i громадяни, в тому числi громадяни-пiдприємцi, якi зобов'язанi подавати до податкових органiв документи, розрахунки за сплаченими податками, отриманими доходами чи сплачувати обов'язковi платежi i збори.
Аналiз порушених кримiнальних справ за фактами ухилення вiд сплати податкiв у рiзних регiонах країни свiдчить, що найхарактернiшими способами скоєння зазначеного виду злочину є:
з податку на додану вартiсть чи розрахункiв зi сплати акцизного збору;
приховування об'єктiв оподаткування, тобто невiдображення у вiдповiдних звiтних документах об'єктiв оподаткування: наприклад, приховування платником податкiв наявностi у його власностi земельної дiлянки — ухилення вiд сплати податку на землю; невiдображення у декларацiї про прибуток отриманих вiд цiєї дiлянки доходiв — ухилення вiд сплати податку на прибуток тощо. Неподання податкової декларацiї є одночасно i приховуванням об'єкта оподаткування;
заниження сум податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв, тобто умисне неправильне обчислення сум обов'язкових платежiв, що пiдлягають сплатi до бюджетiв чи державних цiльових фондiв, при правильному вiдображеннi об'єктiв оподаткування та без їх заниження чи приховування;
заниження об'єктiв оподаткування, зменшення бази оподаткування, а саме: невiдображення у звiтних документах, поданих до податкових органiв, у повному обсязi об'єктiв оподаткування, умисне неправильне обчислення оподатковуваної бази, заниження податкової ставки тощо, внаслiдок чого податки, збори, iншi обов'язковi платежi, якi повиннi бути сплаченi платником податку, сплачуються ним у неповному обсязi. Так, заниження прибутку може виражатися у частковому чи повному невключеннi в суму оподатковуваного прибутку коштiв, отриманих вiд виконання робiт, надання послуг тощо, або шляхом завищення розмiрiв сум, на якi зменшується оподатковуваний прибуток, зокрема, завищення вартостi матерiальних витрат, якi вiдносяться до собiвартостi реалiзованої продукцiї, робiт, послуг, завищення витрат на службовi вiдрядження, представницькi цiлi тощо;
приховування (неповiдомлення) втрати пiдстав на пiльги з оподаткування, тобто незаконне користування податковими пiльгами.
Ухилення вiд сплати податкiв вiдбувається також шляхом створення пiдприємств для здiйснення одноразових операцiй з метою отримання готiвкою перерахованих на їхнi рахунки грошових коштiв, здiйснення операцiй через страховi компанiї або створення корпорацiй, об'єднань шляхом подiлу їх на малi пiдприємства.
Досить часто ухилення вiд сплати податкiв поєднується з рiзноманiтними посадовими злочинами, зокрема посадовим пiдлогом, коли посадова особа юридичної особи — платника податкiв подає неправдивi вiдомостi про об'єкт оподаткування. Наприклад, завищення цiни реалiзованого товару i вiдображення в бухгалтерських документах цiни, нижчої за фактичну. Якщо посадова особа, вiдповiдальна за правильнiсть обчислення, повноту i своєчаснiсть сплати податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв, вiддає розпорядження про внесення неправдивих вiдомостей у документи первинного облiку, то це квалiфiкується як зловживання владою чи посадовим становищем. Мають мiсце факти халатностi посадової особи, коли через невиконання чи неналежне виконання нею своїх обов'язкiв або через недбале чи несумлiнне ставлення до них, що проявилося у неправильному застосуваннi норм податкового законодавства, помилках при обчисленнi сум обов'язкових платежiв, що пiдлягають сплатi до бюджетiв та державних цiльових фондiв, вiдсутнiсть контролю чи його неналежне здiйснення за дiяльнiстю працiвникiв, уповноважених вести бухгалтерський облiк та складати звiтнiсть до бюджетiв чи державних цiльових фондiв, не надiйшли кошти в особливо великих розмiрах, тобто у сумi, яка в тисячу i бiльше разiв перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян. Тобто несплата чи неповна сплата юридичною особою обов'язкових платежiв стала наслiдком халатностi посадової особи.
Матерiали про вiдмову у порушеннi кримiнальної справи за ухилення вiд сплати податкiв дають пiдстави стверджувати, що протиправна дiяльнiсть платникiв податкiв досить рiзноманiтна. Так, основним порушенням податкового законодавства у сферi використання державних та пiльгових кредитiв є їх нецiльове використання, а саме:
передача кредитних ресурсiв малим та приватним пiдприємствам в особистих цiлях;
передача державних та пiльгових кредитних ресурсiв на депозитнi рахунки комерцiйних банкiв.
України рiзниця мiж вартiстю продукцiї (товару) перераховується на особистi рахунки, зокрема валютнi, якi вiдкриваються за кордоном з порушенням встановленого порядку або сплачуються готiвкою чи у виглядi iнвестицiй.
У сферi оподаткування iснує цiла низка правопорушень, якi умовно можна подiлити на:
правопорушення, спрямованi проти системи гарантiй виконання обов'язкiв платника податкiв,зокрема, незаконне вiдкриття банкiвських рахункiв, порушення касової дисциплiни, одержання коштiв без установлених законом пiдстав;
правопорушення, спрямованi проти контролюючої функцiї податкових органiв, пов'язанi з несвоєчасною реєстрацiєю в державних органах або ухиленням вiд такої реєстрацiї, перешкоджання здiйсненню контролюючої дiяльностi, податкових перевiрок, невиконання законних вимог посадової особи органу податкової служби, її образа, погроза вбивством, насиллям, пошкодження її майна та iншi протиправнi дiї, що тягнуть за собою встановлену законом вiдповiдальнiсть.
2. Кримiногенна ситуацiя у сферi оподаткування
реалiзацiя пiдакцизних товарiв, сiльське господарство, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, сфера приватизацiї, кiно-, вiдеобiзнес.
За даними Нацбанку України, в тiньовому обiгу знаходиться 3,65 млрд. грн., що перевищує 43% загальної грошової маси. Лiбералiзацiя валютного ринку, розширення мережi кореспондентських вiдносин українських банкiв з нерезидентними банкiвськими установами та включення їх у систему електронних мiжбанкiвських мiжнародних розрахункiв були використанi для формування мережi пiдставних рахункiв комерцiйних структур, що займаються незаконною конвертацiєю безготiвкової гривнi юридичних осiб рiзних форм власностi у готiвкову валюту, створення механiзмiв переказу резидентами України валютних коштiв на неконтрольованi державою рахунки у закордонних банках пiд прикриттям зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Комерцiйнi банки через законодавчу неврегульованiсть функцiонують без необхiдного контролю. Мають мiсце непоодинокi випадки, коли банкiвськi посадовi особи дiють в iнтересах правопорушникiв, унаслiдок чого iснуюча банкiвська система активно використовується для вилучення коштiв з легального обiгу в тiньовий сектор економiки та ухилення вiд сплати податкiв. У багатьох банках спритнi дiлки без будь-яких перешкод вiдкривають рахунки для проведення фiктивних операцiй, конвертують i переводять безготiвковi кошти в готiвку. За 1—2 мiсяцi такої дiяльностi проводяться операцiї, середнiй обсягяких становить близько 5 млн. грн. Робота банкiв в електронному режимi «банк — клiєнт» не дає змоги податковiй службi через вiдсутнiсть вiдповiдного оснащення оперативно блокувати операцiї у великих розмiрах, оскiльки такi операцiї (надходження та списання коштiв) займають всього кiлька хвилин.
Невиваженiсть норм чинного законодавства дає можливiсть злочинним угрупованням безперешкодно i в масовому порядку створювати та реєструвати фiктивнi пiдприємницькi структури, якi в подальшому широко використовуються для розкрадань, ухилень вiд сплати податкiв, незаконного перетiкання капiталу за кордон, приховування валютної виручки, маскування iншої протиправної дiяльностi. Проте через вiдсутнiсть дiєвого механiзму, який виключав би можливiсть державної реєстрацiї фiктивних пiдприємницьких структур, важко впливати на цi процеси i протидiяти їм.
тенденцiї у їх розрахунках з державою, зокрема тривале безвiдсоткове кредитування пiдприємствами Держнафтогазпрому комерцiйних структур за рахунок газу, що належить державi, збiльшення вартостi послуги продовження строкiв розрахункiв завдяки великiй кiлькостi посередникiв. Недосконалiсть податкового законодавства та нормативно-правових актiв, що регулюють питання бартерних операцiй, використання векселiв при взаєморозрахунках, надання податкових пiльг iмпортерам газу призвели до значних втрат надходжень до бюджету. Створенi у цiй сферi схеми взаєморозрахункiв з виробниками продукцiї є збитковими для бюджету держави i призводять до пiдвищення собiвартостi продукцiї. На жаль, всi збитки — реальнi та фiктивнi — вiдносяться на бюджетнi витрати i лягають тягарем на плечi населення.
привабливiсть цього напряму дiяльностi як для легальних бiзнесменiв, так i для кримiнальних структур. Яскравим показником негараздiв у сферi виробництва та реалiзацiї алкогольної продукцiї є наявнiсть на внутрiшньому ринку України величезної кiлькостi немаркованих, тобто безконтрольно ввезених i вироблених, а також сфальсифiкованих алкогольних напоїв.
Вiдповiдно до положень Закону України вiд 15. 09. 95 р. N 329/95-ВР «Про акцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби» пiдтвердженням сплати акцизного збору, легальностi ввезення та реалiзацiї на територiї України алкогольних напоїв та тютюнових виробiв є наявнiсть на товарах марки акцизного збору. Проте переважна бiльшiсть сфальсифiкованих алкогольних напоїв, що реалiзуються в Українi, виробляється у пiдпiльних цехах з використанням неконтрольованих обсягiв етилового спирту, отриманого шляхом проведення операцiй сфальсифiкованого експорту. Вiдповiдно до чинного законодавства пiдакцизнi товари вiдвантажуються на експорт без сплати акцизного збору та податку на додану вартiсть. У результатi безакцизний спирт зникає на шляху до кордону, пiдпiльнi цехи продовжують виробляти «лiвий» товар, який потiм реалiзується. Внаслiдок цього бюджет недоотримує значнi кошти, а споживачi отруюються сфальсифiкованою горiлкою. Недосконалiсть законодавства зумовила появу на ринку України масових партiй продукцiї з високим вмiстом спирту, тобто тих самих горiлчаних виробiв, але пiд виглядом рiзноманiтних настоянок, бальзамiв i навiть спиртових засобiв гiгiєни.
законом порядку отримувати вiд митних органiв звiтнi данi про ввезення на територiю України iмпортних товарiв, сплаченi податки, iнформацiю про експортно-iмпортнi операцiї, якi здiйснюють резиденти i нерезиденти. Проте такi заходи ефективнi лише при легальному перетинi товаром кордону, а не контрабандним шляхом.
Розвиток ринкових вiдносин у кiно-, вiдеобiзнесi, зростання чисельностi суб'єктiв комерцiйної дiяльностi, якi займаються виготовленням, розповсюдженням, прокатом та продажем аудiо- та вiдеокасет, зумовили розквiт тiньового ринку аудiо-, вiдеопродукцiї на всiй територiї України. Внаслiдок надприбутковостi пiратського бiзнесу навколо цiєї незаконної дiяльностi формуються злочиннi угруповання. У зв'язку з цим органiзовану частину пiратства Економiчна i Соцiальна Рада ООН вiднесла до одного з видiв органiзованої злочинностi.
четвертiй з п'яти перевiрених комерцiйних структур. Бiльшiсть вiдеокасет, якi знаходились у реалiзацiї, надходили в Україну з-за кордону контрабандним шляхом i оформлялися через фiктивнi фiрми. Набула поширення схема ухилення вiд сплати податкiв у данiй сферi дiяльностi через надходження в Україну на адресу фiрм комплектуючих частин для вiдеокасет (плiвки, корпуси), якi збирають у пiдпiльних цехах та реалiзують за готiвку фiрмам, що тиражують i продають вiдеофiльми. Таким чином, податок на додану вартiсть до бюджету не сплачується. За оперативними даними, щомiсячний обсяг випуску таких касет лише по м. Києву становить понад 225 тис. штук на загальну суму понад 0,5 млн. грн. Обсяги реалiзацiї вiдеокасет пiратського походження перевищили 100 млн. грн. i становлять 90% вiд загальних обсягiв виготовлення i реалiзацiї вiдеопродукцiї.
Аналогiчна ситуацiя склалася й у сферi реалiзацiї компакт-дискiв, аудiокасет, книжкової продукцiї та програмного забезпечення, де загальний обсяг тiньового ринку становить 350 млн. грн.
несплатою податку на додану вартiсть, акцизного збору, реалiзацiєю сiльгосппродукцiї за цiною, нижчою за її собiвартiсть, створенням фiктивних пiдприємницьких структур. Вчиненню правопорушень сприяє й те, що товарообмiннi операцiї продовжують залишатися основною формою розрахункiв у сiльському господарствi, а це створює сприятливi умови для ухилення вiд оподаткування, внаслiдок чого бюджет України зазнає значних збиткiв. Поширеним способом ухилення вiд сплати податкiв при реалiзацiї сiльгосппродукцiї, особливо при застосуваннi бартерних форм розрахункiв, є створення фiктивних пiдприємницьких структур, зареєстрованих на пiдставних осiб, якi пiсля проведення кiлькох фiнансових операцiй, як правило, припиняють своє iснування.
Тотальна бартеризацiя розрахункiв є вкрай негативним чинником для загальнодержавних iнтересiв. По-перше, вона здiйснюється поза грошовими розрахунками, тобто поза банкiвською системою, а отже i державним контролем. По-друге, супроводжується безконтрольним манiпулюванням цiн, внаслiдок чого реальна вартiсть обмiнюваних товарiв вiдчутно занижується, провокуючи диспропорцiї платiжного балансу. По-третє, виступає пiдґрунтям тiньової економiки, в результатi чого державний бюджет постiйно зазнає вiдчутних збиткiв. Одним з негативних наслiдкiв бартеризацiї розрахункiв в Українi є збiльшення податкової заборгованостi платникiв, оскiльки при застосуваннi такої форми у бiльшостi пiдприємств виникає нестача обiгових коштiв для сплати податкiв, i тому понад третини заборгованостi по платежах до бюджету в Українi виникає саме з цiєї причини.
Набувають поширення правопорушення при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй щодо сiльгосппродукцiї. Так, бiльшiсть пiдприємницьких структур, якi експортують сiльгосппродукцiю, зокрема зерновi та олiйнi культури, її виробництвом не займаються, а скуповують на елеваторах та заготiвельних пунктах i виконують лише посередницькi функцiї. На шляху до кiнцевого споживача така продукцiя проходить декiлька заплутаних етапiв купiвлi-продажу, що дає змогу її власникам безперешкодно ухилятися вiд оподаткування. Крiм того, встановлено численнi факти порушень податкового законодавства керiвниками пiдприємств агропромислового комплексу, якi з метою ухилення вiд сплати податкiв реалiзовували продукцiю за цiнами, нижчими за її собiвартiсть. Крiм несплати податкiв це призводить до збиткiв колективних пiдприємств (працiвникам не виплачується своєчасно заробiтна плата, поглиблюється криза неплатежiв).
Злочиннiсть у сферi оподаткування характеризується високим рiвнем професiоналiзму, налагодженими мiжрегiональними i мiжнародними зв'язками, високою оплатою працi учасникiв злочинних угруповань, зв'язком легальної дiяльностi з нелегальною.
Боротьба зi злочинами в сферi оподаткування значно ускладнюється участю в злочинних угрупованнях корумпованих представникiв рiзних ешелонiв влади, правоохоронних органiв, високим сучасним технiчним забезпеченням дiяльностi злочинцiв i особистою участю в органiзацiї злочинiв карних елементiв, небезпечними формами протистояння злочинних угруповань як мiж собою при розподiлi сфер впливу, так i податковим органам.
Зростає кiлькiсть протиправних проявiв щодо спiвробiтникiв податкових органiв, усе бiльшого поширення набувають факти погроз i насильницьких дiй. Все це вкрай негативно впливає на забезпечення надходжень до бюджету.
Аналiз статистичних та iнших матерiалiв, якi характеризують стан боротьби з приховуванням доходiв вiд оподаткування, свiдчить про те, що не дивлячись на вжитi заходи щодо органiзацiйно-технiчного, кадрового та правового забезпечення дiяльностi податкових органiв, у цiй сферi спостерiгається подальше поширення фактiв ухилення вiд сплати податкiв.
Збiльшення кiлькостi порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Однi з них дiють на загальнодержавному рiвнi й вiдображають недолiки, пов'язанi з кризовим станом економiки, iншi зумовленi специфiчними особливостями функцiонування податкової служби, виконанням обов'язкiв в умовах жорсткого протистояння з боку правопорушникiв. До найпоширенiших вiдносяться недолiки соцiально-економiчного, органiзацiйно-управлiнського та нормативно-правового характеру.
Таким чином, податкова система України потребує корiнного реформування в напрямi:
усунення дублювання одних податкiв iншими;
визначення умов, за яких настає чи зупиняється вiдповiдальнiсть за порушення законодавства з питань оподаткування);
чiткого та вичерпного визначення всiх елементiв оподаткування;
закрiплення принципу одноразовостi податкового покарання i розробки процедури вiдшкодування платнику збиткiв, якi вiн понiс з вини працiвникiв податкових органiв;
Список лiтератури
2. Мазур І. Корупцiя як iнститут тiньової економiки // Економiка України. - 2005. - № 8. - С. 68-74. -(Економiка i право).
3. Мандибура В. О. "Тiньова" економiка України та напрями законодавчої стратегiї її обмеження/ Верхов. Рада Украiни. - к.: Парламент. вид-во,1998. - 134 с. (Досвiд. проблеми. перспективи).
"тени" // Бизнес. - 1999. 22 марта (№ 12). - С. 22.
|
