Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні

Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Українi ЗМІСТ Вступ Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвитокпромислового виробництва в Українi Висновок Використанi джерела Вступ Тема контрольної роботи «Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Українi». Запорукою успiшного розвитку економiки країни є пiднесення власного промислового виробництва, адже "виробництво забезпечує рiзноманiтнi блага, якi становлять необхiднi умови життя i розвитку людського суспiльства на будь-якому iсторичному щаблi його iснування. Досвiд розвитку промислового виробництва бiльшостi країн свiту показує, що ефективне функцiонування пiдприємств вiдбувалося за умов державного регулювання виробничих вiдносин. Змiнювалися лише межi, форми, цiлi та засоби регулювання. Вiд моменту проголошення незалежностi України регуляторна дiяльнiсть держави тiєю чи iншою мiрою поєднувала у собi заходи як щодо створення сприятливого зовнiшнього середовища для функцiонування всiх суб'єктiв господарювання, так i щодо надання преференцiй певним галузям та окремим пiдприємствам вiдповiдно до визначених прiоритетiв розвитку економiки. Доцiльнiсть останнiх — питання дискусiйне. Однак широкомасштабна полiтика пiдтримки виробництва в 1991—2000 роках мала певнi позитивнi результати. Проте нинi залишаються нерозв'язаними проблеми якiсного зростання обсягiв виробництва, вдосконалення галузевої структури промисловостi, подолання технiко-технологiчної вiдсталостi та спрацьованостi обладнання промислових пiдприємств, їх реконструкцiї та модернiзацiї. Цим та iншим питанням регулювання вiтчизняної економiки присвячено працi В. Гейця, М. Крупки, С. Захарiна, І. Запатрiної тощо. Вплив бюджетно-податкової полiтики держави на дiяльнiсть i розвиток пiдприємств промисловостi можна розглядати в двох площинах. Перша — заходи бюджетного регулювання безпосереднього впливу на виробництво. Йдеться про видатки бюджету у формi прямого фiнансування та субсидування певних галузей чи окремих пiдприємств. Результатом таких заходiв є змiцнення фiнансового становища пiдприємства, створення додаткових конкурентних переваг для одних суб'єктiв господарювання порiвняно з iншими за рахунок збiльшення коштiв, що надходять у їх розпорядження. Друга — заходи бюджетно-податкового регулювання непрямого (опосередкованого) впливу. У цьому аспектi можна розглядати будь-якi дiї держави у сферi податкової полiтики. Вплив чинної в країнi системи оподаткування суб'єктiв господарювання виявляється у створеннi як стимулiв, так i обмежень. До заходiв непрямого бюджетного впливу належать: витрачання коштiв на утримання апарату управлiння, що забезпечує iснування самої держави; державнi замовлення та закупiвлi, якi впливають на ринковий попит i пропозицiю товарiв; витрати на науку та науковi дослiдження; витрати на створення i дiяльнiсть ринкових iнститутiв та iнфраструктури, що забезпечують сприятливiшi умови зовнiшнього середовища для функцiонування суб'єктiв господарювання. пропозицiї щодо їх вдосконалення, обґрунтовано необхiднiсть переходу вiд полiтики стимулювання сировинних галузей до полiтики сприяння розвитку високотехнологiчних виробництв. Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Українi Результативнiсть дiяльностi Української держави у зазначених напрямах неодноразово пiддавалася критицi. З огляду на це проаналiзуємо наслiдки впроваджених рiшень. У 2001—2007 роках промисловими пiдприємствами було створено близько третини всiєї валової доданої вартостi (при тому, що на них було зосереджено в середньому 35 % усiх основних засобiв — табл. 1). Однак зростання промислового виробництва не набуло вигляду стабiльної тенденцiї. Характерною особливiстю зазначеного перiоду була вiдсутнiсть чiтких орiєнтирiв у розвитку економiки та довгострокових прiоритетiв у державнiй дiяльностi. Спостерiгається розширення меж втручання держави у перерозподiльнi процеси: питома вага доходiв зведеного бюджету у ВВП зросла з 27,4% у 2002 роцi до 30,8 % у 2007-му. За рахунок податкових надходжень формувалося близько 73 % доходiв зведеного бюджету (винятком став 2004рiк, коли податковi надходження становили лише 69 %). При цьому спостерiгалися щорiчнi коливання обсягiв витрат бюджету, що спрямовувалися на фiнансування економiчної дiяльностi, яким не можна дати логiчного пояснення (табл. 2). За рахунок зведеного бюджету в 2005—2007 роках фiнансувалося лише близько 10% iнвестицiй у основний капiтал, що свiдчить про низьку ефективнiсть використання мобiлiзованих коштiв (табл. 3). Державна пiдтримка промисловостi рiзнилася в 2001—2003 i в 2003—2007 роках. Так, у перший перiод вiдбулося збiльшення прямого бюджетного фiнансування та кiлькостi податкових пiльг (що становили 74,4 % вiд їх загального числа) галузям економiки. Показник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Обсяг реалiзованої продукцiї промисловостi (у фактичних 210 229 634,4 717 076,7 цiнах), млн. грн.. Індекси промислового виробництва, у % до попереднього року 114,2 107,0 115. 8 112,5 103,1 106,2 110,2 Питома вага валової доданої вартостi, створеної промисловiстю, до загальної валової доданої вартостi, % 30,6 30,7 30,3 28,5 30,87 29,3 1 026 163 1 141 069 1 276 201 1 568 890 2 038 135 Питома вага основних засобiв у промисловостi в загальнiй величинi основних засобiв, % 34,0 35,0 35,3 36,8 35,8 33,5 31,7 Показник 2002 2003 2004 2005 2006 2007 345 113 441 452 537 667 712 945 Індекси зростання ВВП, у % до попереднього року 105,2 109,6 112,1 102,7 107,1 132,5 27,4 28,2 25,5 30,4 32,0 30,8 Податковi надходження, млн грн 45 392,5 63 161. 7 125 743,1 Податковi надходження, у % до ВВП 20,1 20,3 18. 3 22,2 23,4 22,3 73,3 72,2 69,0 73,1 73,2 72,2 Податок на прибуток, у % до загальних податкових надходжень 20,7 24,4 25,6 24,0 20,8 18,3 Видатки на економiчну дiяльнiсть, у % до ВВП 3,2 4,6 5,4 4,3 5,1 4,2 Питома вага видаткiв на економiчну дiяльнiсть у загальнiй сумi видаткiв бюджету, % 11,94 16,12 18,44 13,50 15,60 13,20 З усiх галузей промисловостi найбiльшi суми державних коштiв було спрямовано в паливно-енергетичний комплекс, з них на реформування та полiпшення фiнансового становища пiдприємств вугiльної галузi в 2001 роцi було видiлено 42 % вiд обсягу видаткiв на розвиток промисловостi та енергетики. Таблиця 3. Динамiка iнвестицiй у основний капiтал за рахунок власних коштiв пiдприємств i коштiв зведеного бюджету в 2001-2007 роках Показник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Інвестицiї в основний капiтал (у фактичних цiнах), млн. грн.. 32 573 37178 51 011 188 486 Індекси iнвестицiй в основний капiтал, у % до попереднього року - 114,1 148,4 123,0 134,5 150,5 9,5 8,7 11,1 15,2 9,7 9,8 9,4 66,8 65,8 61. 4 61,7 57,4 57,8 56,5 42,00 40,60 38,67 37,60 35,77 34,14 106,0 124,6 124,9 104,1 115,3 143,6 "старiючих, малорентабельних або збиткових видiв дiяльностi", так i з метою стимулювання розвитку автомобiльної та суднобудiвної галузей, створення спецiальних економiчних зон i територiй прiоритетного розвитку, стимулювання дiяльностi технопаркiв, наукової та науково-технiчної дiяльностi (за даними ДПА України, такi пiльги на третину збiльшують суму коштiв, що спрямовуються у цю сферу). Позитивними результатами такої полiтики стало зростання в 2003 роцi порiвняно з попереднiм роком iнвестицiй в основний капiтал промисловостi на 18,6 % (див. табл. 3), обсягу промислового виробництва — на 8,8 %, видобутку паливно-енергетичних корисних копалин — на 4,4%, продукцiї металургiйного виробництва — на 10,4%, продукцiї машинобудування — на 24,5 %. оновлення виробництва. Питома вага пiдприємств, що здiйснювали iнновацiйну дiяльнiсть, зменшилася з 18,0% у 2002 роцi до 15,1 % у 2003-му, витрати пiдприємств на придбання нових технологiй за цей перiод теж скоротилися зi 149,7 млн. до 95,9 млн. грн. Фактично не змiнилися обсяги витрат пiдприємств на придбання машин та обладнання, пов'язаних з впровадженням iнновацiй, хоча питома вага таких пiдприємств зменшилася з 14,6 % у 2002 роцi до 11,5 % у 2003-му. Кiлькiсть найменувань освоєних пiдприємствами нових видiв продукцiї скоротилася за цей рiк з 22 847 до 7416, знизилась i питома вага реалiзованої iнновацiйної продукцiї в загальному обсязi продукцiї — з 7,0% до 5,6% (табл. 4). Усе це вiдбувалося за певного зростання рентабельностi операцiйної дiяльностi пiдприємств у зазначений перiод — iмовiрно, за рахунок одержаних преференцiй, а не вдосконалення виробничого процесу. Показник 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 16,5 18,0 15,1 13,7 11,9 11,2 14,2 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0 11,5 Витрати пiдприємств на придбання нових технологiй, млн. грн.. 125,0 149,7 95,9 143. 5 234,4 159,5 328,4 1421 1142 1482 1727 1808 1145 1419 Освоєно виробництво нових* видiв продукцiї, найменувань 19 484 22 847 7416 3978 3152 2408 2526 6,8 7,0 5,6 5,8 6,5 6,7 6,7 Негативним наслiдком такої полiтики стало значне зростання — зi 138,8 % у 2002-му (по вiдношенню до акумульованих сум) до 154,8 % у 2003 роцi — питомої ваги втрат бюджету вiд надання пiльг. Причому понад третину загальної суми пiльг одержали промисловi пiдприємства. Суми пiльг, наданих галузям промисловостi, у 2003 роцi в 1,2 разу перевищили обсяги перерахованих ними коштiв до бюджету. По окремих галузях цей показник був значно вищим, зокрема: — для пiдприємств чорної металургiї, якi одержали 30 % усiх наданих промисловостi пiльг, їх обсяг у 4,8 разу перевищив розмiр сплачених податкiв до бюджету; — машинобудiвнi пiдприємства сплатили до бюджету майже вдвiчi менше коштiв порiвняно з обсягом наданих податкових пiльг ( 4,1 млрд. грн..). Наприклад, автомобiлебудiвним пiдприємствам для стимулювання виробництва було надано пiльг на суму майже 1 млрд. грн. Бiльшiсть пiльг були наданi з ПДВ, тодi як пiльги з податку на прибуток пiдприємств у загальному обсязi пiльг у 2003 роцi становили лише 5,3 %. Якщо в iнших країнах (наприклад, в Японiї, Канадi, Великобританiї) метою надання пiльг з податку на прибуток є стимулювання iнвестицiй у передовi технологiї та розвиток iнновацiйних процесiв, то в Українi найпоширенiшою пiльгою було зменшення оподатковуваного прибутку на суму балансових збиткiв, отриманих платником податку в попереднiх звiтних перiодах. За 2003 рiк, згiдно з чинним законодавством, бiльше нiж 7,5 тис. пiдприємств спрямували на покриття таких збиткiв 1,2 млрд. грн, або 34,3 % загальної суми пiльг з податку. Це є свiдченням того, що держава не повною мiрою використовує регулюючий потенцiал прямого податку, а наданi пiльги лише заохочують до продовження збиткової дiяльностi. Питома вага збиткових пiдприємств у їх загальнiй кiлькостi в 2004 роцi становила 37,5 % проти 39,9 % у 2003-му, а розмiр одержаних збиткiв цих пiдприємств збiльшився на 3 % (табл. 5). Таблиця 5. Динамiка фiнансових результатiв дiяльностi пiдприємствпромисловостi (без бюджетних установ) у 2001—2007 роках 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Індекси зростання фiнансового результату вiд звичайної дiяльностi до оподаткування, у % до попереднього року - 33,6 249,0 265,3 149,0 122,8 126,0 58,9 58,2 60,1 62,5 63,5 65,3 66,6 74. 6 134,4 167,1 116,5 123,6 124,1 Пiдприємства, якi одержали збиток, у % до загальної кiлькостi пiдприємств 41. 1 41,8 39,9 37,5 36,5 34,7 33,4 Індекси змiни величини збиткiв пiдприємств, % 108,1 105,4 108,4 68,6 126,0 118,3 Рентабельнiсть операцiйної дiяльностi промислових пiдприємств, % 7,3 2,6 3,3 4,7 5,5 5,8 5,8 З 2004 року акценти бюджетно-податкової полiтики змiстилися в бiк скорочення пiльг на пiдтримку окремих галузей господарства. Бюджетнi кошти було спрямовано переважно на реалiзацiю 17 науково-технiчних програм за прiоритетними напрямами, зокрема: "Складна радiоелектронна i вимiрювальна апаратура", "Продукцiя авiацiйної промисловостi", "Програма використання вiдходiв виробництва i споживання на перiод до 2005 року", «Програма розвитку найбiльш конкурентоспроможних напрямiв мiкроелектронiки в Українi», "Комплексна програма розвитку кольорової металургiї України на перiод до 2010 року", "Державна програма розвитку легкої промисловостi", "Державна програма розвитку промисловостi" тощо. Однак уже самi назви програм, якi характеризують їх орiєнтованiсть, демонструють вiдсутнiсть чiткого механiзму вибору прiоритетiв державної пiдтримки. на 2 млрд. грн.. суму коштiв, якi залишаються в розпорядженнi товаровиробникiв. Однак додатковi кошти не стали засобом розвитку пiдприємств: у 2004—2005 роках iнвестицiї в основний капiтал за рахунок власних коштiв суб'єктiв господарювання знизилися з 61,4% до 57,4% вiд загального обсягу iнвестицiй (це вiдбувалося на тлi загального зниження темпiв зростання iнвестицiй в основний капiтал з 148,4% у 2004-му до 123% у 2005 роцi — див. табл. 3). зростання продукцiї (зокрема, хiмiчної та нафтохiмiчної промисловостi - зi 114,4 % у 2004 роцi до 109,8 % у 2005-му i 103,2 % у 2006-му). Поряд з тим зросли iнвестицiї в обробну промисловiсть, металургiю та обробку металу. Збiльшилася величина державних вкладень у машинобудування, ремонт i монтаж машин та устаткування. Однак, незважаючи на зростання державних iнвестицiй у машинобудування, iндекси нарощування обсягу продукцiї галузi зменшилися зi 128,0 % у 2004 роцi до 107,1 % у 2005-му i 111,8 % у 2006 роцi. "Про внесення змiн до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" вiд 25 березня 2005 року № 2505-IV було скасовано 87 кодiв пiльг, припинено дiю законiв України, за якими надавалися пiльги щодо податкiв i зборiв для стимулювання iнвестицiйної та iнновацiйної дiяльностi технологiчних паркiв, їх учасникiв, дочiрнiх i спiльних пiдприємств, пiльги для суб'єктiв спецiальних економiчних зон. Також було скасовано галузевi пiльги з ПДВ автомобiле-, судно-, лiтакобудiвнiй та космiчнiй промисловостi; пiдприємствам з виготовлення боєприпасiв, їх елементiв i виробiв спецхiмiї, броньованих бойових машин; пiльги щодо сплати податку на прибуток i ввiзного мита для пiдприємств автомобiлебудiвної галузi; пiльги для машинобудування. Скасування преференцiй, наданих вiтчизняним товаровиробникам, вiдбувалось у контекстi приведення нацiонального законодавства у вiдповiднiсть до норм i положень угод у рамках вступу України до СОТ. Завдяки цьому у 2006 роцi вiдбулося зростання до 23,4 % частки податкових надходжень у ВВП. Разом iз тим у 2005 роцi спостерiгалося зменшення темпiв зростання виробництва, вiд'ємне сальдо зовнiшньої торгiвлi, зниження iнвестицiйної та iнновацiйної активностi пiдприємств, спад зростання ВВП (з 112,8 % до 102,7 %). У 2006—2007 роках, в умовах зниження прямої бюджетної пiдтримки пiдприємств, незмiнних обсягiв бюджетних iнвестицiй та iнвестицiй за рахунок власних коштiв пiдприємств, зростання промислового виробництва здiйснювалося в результатi сприятливих змiн зовнiшньої кон'юнктури. Зростання свiтових цiн на металопродукцiю сприяло нарощуванню обсягiв її виробництва та оброблення металiв; пiдвищення купiвельної спроможностi населення та попиту на транспортнi засоби в Українi та на теренах СНД стало поштовхом як для зростання випуску продукцiї машинобудування, так i для збiльшення її iмпорту. Однак незмiнною лишається тенденцiя до розширення сировинного виробництва: його продукцiя в загальному обсязi реалiзованої продукцiї добувної та переробної промисловостi становить 66,5 %, тодi як на iнвестицiйну продукцiю припадає 15,4 %, а на товари тривалого користування — лише 1,3 %. Сукупна частка низько- i середньотехнологiчних галузей у структурi виробництва переробної промисловостi складає 76,6 %. Отже, дiяльнiсть промислових пiдприємств продовжує й надалi залежати вiд коливань зовнiшньої кон'юнктури. У цiлому аналiз бюджетно-податкового регулювання розвитку промисловостi в Українi в 2001—2007 роках свiдчить, що державi не вдалося досягти значних позитивних результатiв та кардинально змiнити становище як щодо вiдчутного зростання ефективностi дiяльностi пiдприємств, так i стосовно полiпшення структури виробництва. Для державної полiтики характерна вiдсутнiсть чiтко визначених довгострокових прiоритетiв розвитку галузей промисловостi, якi потребують пiдтримки, i методiв її здiйснення. В аналiзованому перiодi бюджетно-податкова полiтика кардинально змiнювалася — вiд широкомасштабної полiтики прямого фiнансування та надання численних пiльг до зниження обсягу державних iнвестицiй та скасування бiльшостi преференцiй. Нестабiльнiсть державної полiтики, по-перше, породжувала негативнi очiкування i не сприяла розвитку пiдприємств, по-друге, ставала однiєю з причин вiдсутностi очiкуваних вiд її проведення результатiв, оскiльки наявнiсть характерних часових лагiв вимагає впровадження певних заходiв на тривалi перiоди. Значнi зусилля та ресурси держави були спрямованi переважно в низькотехнологiчнi галузi з метою забезпечення мiнiмальної ефективностi їх поточної дiяльностi та запобiгання кризовим явищам. Водночас фактично не було надано реальної фiнансової пiдтримки на розвиток високотехнологiчних i наукомiстких виробництв, а також реалiзовано стимулiв для пiдвищення iнновацiйної активностi промислових пiдприємств. У структурi промислової продукцiї України у 2006 роцi лише 3,6 % припадало на передовi технологiї (виробництво лiтальних апаратiв, у тому числi космiчних; виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування). На свiтовому ринку високотехнологiчної продукцiї частка вiтчизняної наукомiсткої продукцiї становить менш нiж 0,1 %. Лiдерами за цим показником є США (близько 36 %), Японiя (30 %) i Нiмеччина (17 %). Отже, на нашу думку, доцiльно звернутися до досвiду цих країн у питаннях стимулювання перспективних виробництв. У полiтицi державної пiдтримки виробництва не повною мiрою були врахованi взаємозв'язок та взаємозалежнiсть мiж розвитком окремих галузей, вплив зовнiшнього та внутрiшнього попиту на їх стан. Можна навести такий приклад. Придбання новiтнiх високотехнологiчних основних засобiв обмежується низьким рiвнем розвитку продукцiї вiтчизняного машинобудування, а iмпорт необхiдного устаткування ще бiльше погiршує стан галузi. Тому в майбутньому полiтика стимулювання розвитку промислового виробництва має враховувати динамiку розвитку окремих галузей та виходити з наявного й очiкуваного попиту на ринку продукцiї. Аби певною мiрою зменшити розмiри державного фiнансування та поточнi втрати бюджету вiд наданих пiльг, варто чiтко визначити критерiї вiдбору об'єктiв державної пiдтримки та методи її здiйснення. Прiоритетами бюджетно-податкового регулювання промислового виробництва в довгостроковiй перспективi в контекстi орiєнтацiї на реалiзацiю iнновацiйно iнвестицiйної моделi економiчного розвитку країни є перехiд вiд полiтики стимулювання сировинних галузей до полiтики сприяння розвитку високотехнологiчних виробництв. Використанi джерела 2. Мазуренко O. K. Пiльги в оподаткуваннi — статистичний аспект // Статистика України. — 2003. - № 3. - С. 52. 3. Василин О. Д., Павлюк К. В. Державнi фiнанси України: Пiдруч. — К..: Центр навчальної лiтератури, 2004. — С. 420 4. Затонацька Т. Г., Лаврентьев М. М. Впровадження середньострокового бюджетного планування як iнструмент пiдвищення ефективностi бюджетних видаткiв // Фiнанси України. — 2007. - № 11. - С. 33 5. Захарiн С. Р. Вплив оподаткування на заощадження та iнвестицiї // Фiнанси України. — 2005. - № 10. - С. 88 6. http ://www.ukrstat. gov. ua 7. http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk 8. Шнипко ОС. Державна пiдтримка вiтчизняного виробника як засiб забезпечення його конкурентоспроможностi // Фiнанси України. — 2005. — № 11. — С. 57 11. http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control 12. http://www.niss.gov.ua/momtor 13. Данiлов О. Д., Вдовиченко A. M. Структура iнвестицiй, iнновацiй та випуску промислової продукцiї в Українi // Фiнанси України. — 2008. — № 5. — С. 116-117.