ЗМІСТ
1. Поняття та види пенсiй
2. Умови, розмiр i тривалiсть виплат допомоги з безробiття застрахованим особам
3. Тест
4. Задача
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1
. Поняття та види пенсiй
У юридичнiй лiтературi досить докладно розглянуто питання пенсiйного забезпечення, а зокрема поняття “пенсiя” та її суттєвi ознаки.
Отже пенсiя це:
– перiодичнi виплати, що проводяться за рахунок коштiв соцiального страхування з метою матерiального забезпечення робiтника, службовця чи його сiм’ї у зв’язку з завершенням повного великого циклу його трудової дiяльностi або у зв’язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцiнних працiвникiв;
– регулярна (перiодична) грошова виплата соцiально-алiментарного призначення, що провадиться особам похилого вiку, iнвалiдам та iншим категорiям громадян та їх сiм’ям у випадках, передбачених законом iз суспiльних фондiв споживання у зв’язку з їх (або особи, на утриманнi якої вони знаходяться) минулою трудовою або iншою суспiльно корисною дiяльнiстю, яка припинена або замiнена бiльш легкою дiяльнiстю з передбаченої законом поважної причини; виплата, розмiр котрої спiввiдноситься, як правило, з минулим заробiтком. Ця виплата є для непрацюючих пенсiонерiв основним джерелом засобiв до iснування;
– щомiсячнi грошовi виплати громадянам за рахунок держави для їхнього матерiального забезпечення в старостi, в разi iнвалiдностi, втрати годувальника, а також за вислугу рокiв;
– щомiсячнi виплати з фондiв для непрацездатних, що призначаються в розмiрах, спiввiднесених з минулим заробiтком, особам, якi впродовж установленого строку займалися суспiльно корисною дiяльнiстю й досягли певного вiку;
– виплата, що провадиться державою у зв’язку з настанням певної обставини у життi людини, – досягнення певного вiку, iнвалiдностi, смертi годувальника;
– державна виплата, яка провадиться з Пенсiйного фонду з метою матерiального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку з їх минулою трудовою чи iншою суспiльно корисною дiяльнiстю у розмiрах, як правило, спiввiднесених з минулим заробiтком пенсiонера;
Як вiдомо, чинне законодавство до трудових пенсiй вiдносить наступнi:
1. за вiком;
3. в разi втрати годувальника;
4. за вислугу рокiв.
Для них характернi такi риси:
– пенсiя — це платiж, що провадиться державою у грошовому вираженнi;
– кошти на виплату пенсiй видiляються iз спецiально створених для цього джерел (страхових фондiв, державного бюджету);
– розмiр щомiсячної пенсiї залежить вiд трудового стажу, заробiтку, умов працi. При проведеннi пенсiйної реформи розмiр пенсiї залежатиме вiд тривалостi страхового стажу i величини заробiтку, з якого сплачуються внески;
– коло осiб, якi мають право на пенсiю, точно окреслене в законi i розширеному тлумаченню не пiдлягає. До нього належать непрацездатнi громадяни, а також iноземцi та особи без громадянства, котрi на законних пiдставах проживають не територiї України. Умови, за яких виникає суб’єктивне право на вiдповiдний вiд обов’язкової суспiльно корисної дiяльностi шляхом надання матерiального забезпечення, яке може замiнити основнi джерела засобiв до iснування;
– порядок призначення та виплати пенсiй регламентується нормативними актами найвищої юридичної сили – законом. Вiдповiдно до ст. 92 Конституцiї України виключно законами визначається основи соцiального захисту, форми i види пенсiйного забезпечення.
Визначення поняття “трудова пенсiя” повинно врахувати й тi змiни, що вiдбуваються сьогоднi у пенсiйному законодавствi. Таким чином, трудова пенсiя – це залежно вiд тривалостi трудового (страхового) стажу роботи i величини заробiтку, з якого сплачуються страховi внески, щомiсячна грошова виплата особi iз спецiально створених для цього державою фондiв за умов i в порядку, передбачених законодавством.
Найважливiшою органiзацiйною формою системи соцiального захисту населення є державне пенсiйне страхування. Для цiєї системи характернi:
1. “страховий” метод утворення коштiв – нарахування на всiх суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi та громадян, якi працюють на умовах трудового договору або контракту, страхових внескiв i внесення їх до Пенсiйного фонду;
2. визначений контингент забезпечуваних працiвникiв, деяких iнших громадян i членiв їхнiх сiмей;
3. специфiчнi види матерiального забезпечення (пенсiї, допомоги, компенсацiї та iншi соцiальнi послуги);
4. керування державними органами.
i, частково, дотацiй з Державного бюджету, якi видiляються на пенсiйне забезпечення. Єдина система передбачає централiзоване правове регулювання, що гарантує повсюдне на всiй територiї країни рiвнi умови та норми, однаковi можливостi здiйснення громадянами України одного з найважливiших соцiальних прав.
Бюджет Пенсiйного фонду України – основне джерело фiнансування пенсiйного забезпечення громадян України, передбачений Законом України “ Про пенсiйне забезпечення” вiд 5 листопада 1991 року i Законом України “Про збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування” вiд 26 червня 1997 року. Цей бюджет складається зi страхових внескiв суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi i фiзичних осiб. Розмiр страхових внескiв для платникiв установлено окремо для пiдприємцiв, якi використовують працю найманих робiтникiв, – 32% вiд об’єкта оподаткування, а для платникiв, що працюють на умовах трудового договору (контракту) – 1% вiд об’єкта оподаткування. Пенсiйний фонд України не включається до Державного бюджету України. Забороняється використання коштiв Пенсiйного фонду не за цiльовим призначенням.
- iнвалiдам I i II груп, у тому числi iнвалiдам з дитинства, а також iнвалiдам III групи;
- особам, якi досягли вiку: чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв;
- дiтям - у разi втрати годувальника;
- дiтям-iнвалiдам вiком до 16 рокiв.
Перелiк медичних показань, що дають право на одержання соцiальної пенсiї на дiтей-iнвалiдiв вiком до 16 рокiв, визначається в порядку, встановлюваному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
а) 30 процентiв мiнiмального розмiру пенсiї за вiком:
- особам, якi досягли вiку: чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв i не набули права на трудову пенсiю без поважних причин;
б) 50 процентiв мiнiмального розмiру пенсiї за вiком:
- особам, якi досягли вiку: чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв i не набули права на трудову пенсiю з поважних причин; iнвалiдам III групи;
в) 100 процентiв мiнiмального розмiру пенсiї за вiком:
- iнвалiдам II групи;
- дiтям-iнвалiдам вiком до 16 рокiв;
- дiтям у разi втрати годувальника;
г) 200 процентiв мiнiмального розмiру пенсiї за вiком:
- iнвалiдам I групи;
- матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня".
2. Умови, розмiр i тривалiсть виплат допомоги з безробiття застрахованим особам
Застрахованi особи, визнанi у встановленому порядку безробiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнiв та сплачували страховi внески, мають право на допомогу по безробiттю залежно вiд страхового стажу.
в державнiй службi зайнятостi як безробiтна.
Поважними причинами є:
- навчання у професiйно-технiчних та вищих навчальних закладах, клiнiчнiй ординатурi, аспiрантурi, докторантурi з денною формою навчання;
- строкова вiйськова служба;
- здiйснення догляду непрацюючою працездатною особою за iнвалiдом I групи або дитиною-iнвалiдом вiком до 18 рокiв, а також за пенсiонером, який за експертним медичним висновком потребує постiйного стороннього догляду;
- iншi поважнi причини, передбаченi законодавством України.
Особи, визнанi в установленому порядку безробiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали менше 26 календарних тижнiв, а також особи, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля тривалої (бiльше 6 мiсяцiв) перерви, та застрахованi особи, звiльненi з останнього мiсця роботи з таких пiдстав, як систематичне невиконання працiвником службових обов’язкiв, прогулу без поважних причин, поява на роботi у станi алкогольного, наркотичного та токсикологiчного сп’янiння, розкрадання майна власника на робочому мiсцi, направлення працiвника на примусове лiкування та iнше, мають право на допомогу по безробiттю без урахування страхового стажу.
Допомога по безробiттю виплачується з 8 дня пiсля реєстрацiї застрахованої особи в установленому порядку в державнiй службi зайнятостi.
Для осiб передпенсiйного вiку (за 2 роки до настання права на пенсiю) тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не може перевищувати 720 календарних днiв.
У разi змiни застрахованою особою мiсця постiйного проживання виплата допомоги по безробiттю продовжується пiсля реєстрацiї її в установленому порядку як безробiтного за новим мiсцем проживання.
Допомога по безробiттю може виплачуватися одноразово для органiзацiї пiдприємницької дiяльностi безробiтними, якi не можуть бути працевлаштованi у зв'язку з вiдсутнiстю на ринку працi пiдходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 рокiв, за їх бажанням.
Умовою для призначення допомоги по безробiттю є готовнiсть особи до участi в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для них є пiдходящою.
строком до трьох мiсяцiв.
Застрахованим особам розмiр допомоги по безробiттю визначається у вiдсотках до їх середньої заробiтної плати (доходу), визначеної вiдповiдно до порядку обчислення середньої заробiтної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, залежно вiд страхового стажу:
- до 2 рокiв - 50 вiдсоткiв;
- вiд 2 до 6 рокiв - 55 вiдсоткiв;
- вiд 6 до 10 рокiв - 60 вiдсоткiв;
- понад 10 рокiв - 70 вiдсоткiв.
Допомога по безробiттю виплачується залежно вiд тривалостi безробiття у вiдсотках до визначеного розмiру:
- першi 90 календарних днiв - 100 вiдсоткiв;
- протягом наступних 90 календарних днiв - 80 вiдсоткiв;
- у подальшому - 70 вiдсоткiв.
застрахованим особам, якi були звiльненi з попереднього мiсця роботи за порушення трудової дисциплiни, визначається у розмiрi прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.
Допомога по безробiттю особам, якi звiльнилися з останнього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторiн, виплачується з 91-го календарного дня пiсля реєстрацiї в центрi зайнятостi.
У середньомiсячну заробiтну плату (доход) для обчислення допомоги по безробiттю враховуються всi види виплат, на якi нараховувалися страховi внески. Допомога по безробiттю не може бути вищою за середню заробiтну плату, що склалася в галузях нацiональної економiки вiдповiдної областi за минулий мiсяць, i нижчою за прожитковий мiнiмум, встановлений законом.
Порядок надання допомоги по безробiттю, у тому числi одноразової її виплати для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi, встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за погодженням з правлiнням Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття.
Збiр до Фонду соцiального страхування вiд нещасного випадку на виробництвi сплачують:
в) роботодавцi – фiзичнi особи;
г) добровiльно застрахованi особи.
Згiдно Закону України «Про обов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi», вiд 23. 09. 1999р. №1105 – XIV iз змiнами та доповненнями, страхувальниками є роботодавцi, а в окремих випадках – застрахованi особи. (ст. 6.)
Роботодавцем вважається власник пiдприємства або уповноважений ним орган та фiзична особа, яка використовує найману працю. (ст. 7.)
Добровiльно вiд нещасного випадку у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв можуть застрахуватися: (ст. 11.)
1) священнослужителi, церковнослужителi та особи, якi працюють у релiгiйних органiзацiях на виборних посадах;
господарства;
3) громадяни - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi.
Працiвники не несуть нiяких витрат на страхування вiд нещасного випадку. (ст. 46.)
Таким чином, правильними вiдповiдями тесту є вiдповiдi б), в) i г).
Середня заробiтна плата працiвника становить 750 грн., страховий стаж 7 рокiв.
Розрахувати розмiр допомоги з безробiття та визначити термiни виплати у вiдсотковому вiдношеннi призначеної допомоги.
Розв’язання.
Допомога по безробiттю при страховому стажевi вiд 6 до 10 рокiв становить 60% вiд середньої заробiтної плати. Таким чином:
Допомога = 750 × 0,6 = 450 грн.
- першi 90 днiв – 100% (450 грн.);
- наступнi 90 днiв – 80% (450 × 0,8 = 360 грн.);
- у подальший перiод – 70% (450× 0,7 = 315 грн.).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про зайнятiсть населення» вiд 01. 03. 1991р. № 803 – ХІІ iз змiнами та доповненнями;
3. Закон України «Про обов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi» вiд 23. 09. 1999р. №1105 – XIV iз змiнами та доповненнями;
4. Закон України «Про пенсiйне забезпечення» вiд 05. 11. 1991р. №1788 – ХІІ iз змiнами та доповненнями;
5. «Кодекс законiв про працю України» вiд 10. 12. 1971р. №322 – VIII iз змiнами та доповненнями;
6. Бойко М. Д.: Право пенсiйного забезпечення в Українi. Навч. посiб. Курс лекцiй. – К.: Олан, 2005.
| 
