Види векселiв
Види векселiв
Вексель є цiнним папером, оформленим в суворiй вiдповiдностi з вимогами закону i який має безумовне абстрактне грошове зобов'язання. Розрiзняють переказний вексель i простий вексель (promissory nofe, ugener Wechsel).
Переказний вексель (тратта) являє собою документ, складений по встановленої законом формi, у якому утримується нiчим не обумовлена пропозицiя (наказ) однiєї особи (векселедавця - трасанту ) iншiй особi (платнику - трасату) сплатити за вимогою або у визначений час у майбутньому позначену у векселi суму грошей третiй особi (першому тримачу векселя - ремiтенту).
Тратти дiляться на торговi (коли вони видаються в оплату товарiв) i фiнансовi ( що видаються в результатi надання кредиту).
Векселя можуть пiдроздiлятися на платiжнi, коли вони пiдлягають оплатi, i забезпечувальнi, якi служать лише для цiлей забезпечення наданого кредиту.
Забезпечувальнi векселя зберiгаються в банку на спецiальному рахунку депо i не оплачуються, а викуповуються позичальниками до термiна замiсть погашення позичкової заборгованостi. Якщо ж забезпечувальний вексель є по - вiдношенню до позичальника чужим векселем, то на погашення заборгованостi може направлятися й iнкасована банком сума по такому векселi. Забезпечувальнi векселя можуть бути:
- чужими векселями, по котрим позичальник значиться iндосантом. Такi векселя, у залежностi вiд угоди, передаються банку або по передатної (як правило, бланкової), або по пояснювальної на його iм'я напису. Сюди ж ставляться векселя, у яких поручитель позичальника виступає в якостi схованого поручителя. І тi й iншi служать пiдставою для ломбардної (заставної) операцiї, а тому їх ще називають ломбардними векселями;
- власними векселями, по котрим позичальник значиться платником. Це, як правило, соло-вексель. Такi векселя передаються банку або по iменному (за допомогою обмовки "не наказу"), або по бланковому, або, нарештi, по забезпечувальному написi i зберiгаються в банку на заставному правi, але на вiдмiну вiд чужих векселiв не служать додатковим забезпеченням отриманої позички, а лише цiлi якнайшвидшого стягнення по простроченiй i непогашенiй заборгованостi. Соло-векселя позичальника за наказом банку, служать, крiм iнших заставних цiнностей, додатковими забезпеченнями позички, вiдносяться до власних ломбардних векселiв.
Переказнi векселя, що зустрiчаються в мiжнародному оборотi, можуть бути роздiленi на:
- виставленi експортерами на своїх iмпортерiв - товарнi тратти. Коли тратти супроводжуються товарними документами, вони називаються документарними траттами:
виставленi пiдприємствами на банк - банкiвськi акцепти:
виставленi банками на банк - фiнансовi тратти.
Переказнi векселя, виписанi в iноземнiй валютi i трасованi за рубежем (з-за кордону) пiдроздiляються на власнi тратти (Stilir's own bill. Eiqene Tratte. Traite ргорге. ) i готовi векселя (Made 'paper. Gemachte Briete, Papier fait.).
трасанту i, можливо пiдпис трасату - акцептанта, при вiдсутностi пiдписiв iндосантiв, що забезпечують добротнiсть векселя, "У вексельному оборотi така власна тратта може ще називатися траттою з-пiд руки.
Такий же вексель, индосований хоча б один раз ремiтентом на iм'я свого векселеприємника - iндосату, або той же вексель власному наказу, индосований по другому iндосаментi першим iндосатом на iм'я другого, є в руках останнього вже не власною траттою, а готовим векселем.
для вирiвнювання сезонних розiрвань платiжного балансу i часто є засобом фiнансування спекулятивних операцiй iз цiнними паперами.
кредиту. Якщо комерцiйнi векселя вiдповiдають визначеним вимогам (короткостроковiсть, наявнiсть не менше двох пiдписiв), вони легко приймаються банками до врахування (покупцi) або в забезпечення позичок, що видаються продавцю (експортеру). Таким чином, продавець, надавши покупцю вiдстрочку платежу, комерцiйний кредит, самий одержує грошi негайно в мiру вiдвантаження товару. Коли термiн кредиту перевищує пiврiччя, комерцiйнi векселя рiдко приймаються банками до врахування або в забезпечення i служать для експортера лише додатковою гарантiєю зробленого погашення заборгованостi по фiрмовому кредитi. Такi векселя називаються забезпечувальними. Векселя i банкiвськi акцепти як засiб забезпечення нерiдко використовуються i при банкiвських середньострокових i довгострокових кредитах.
також для оформлення заборгованостi по кредитах, наданим банком банку. Такi векселя звичайно називають фiнансовими. Вони вiдрiзняються вiд комерцiйних бiльш тривалими термiнами i наявнiстю однiєї тiльки пiдпису банку позичальника.
Широке поширення переказнi векселя знаходять у сферi мiжнародних розрахункiв. Переважне число активiв по зовнiшнiй торгiвлi використовується з застосуванням переказних векселiв-тратт. Зобов'язання акцептувати тратту або оплатити тратту, яка негоцiйована iншими банками, - найбiльше поширена форма, у якiй банк-емiтент приймає на себе зобов'язання по документальних акредитивах. Навiть у тому випадку, якщо банк зобов'язується по акредитивi здiйснити платiж (а не акцепт), документи, як правило, даються в банк у супроводi тратт термiном in sighf (по пред'явленню). Такi тратти, що супроводжують товарнi документи i полегшують їхню покупку, називаються документарними, на вiдмiну вiд чистих (clian) векселiв, не пов'язаних iз якимись товарними документами.
Простий вексель - це документ, що вiдповiдає за формою вимогам закону i утримуючий нiчим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити за вимогою або у визначений час у майбутньому позначену у векселi суму грошей iншiй особi (векселетримачу).
Суть переказного i простого векселiв - безумовне абстрактне грошове зобов'язання. У простому векселi воно має форму прямо вираженого боргового зобов'язання векселедавця, а в переказному векселi - бiльш складну форму наказу про платiж, адресованого третiй особi. Векселедавець переказного векселя виступає як кредитор стосовно платника i як боржник - стосовно векселетримача. Своїм наказом про платiж векселедавець як би передає (перекладає) свої права стосовно платника новому кредитору-векселедавцю. Оплата векселя платником погашає одночасно обидва цi зобов'язання.
У залежностi вiд цiлей i характеру угод, що лежать в основi векселiв, а також їхнього забезпечення розрiзняють торговi, фiнансовi та фiктивнi векселя.
товар, а надалi - виторг вiд його реалiзацiї.
Таким чином, товарний вексель забезпечений тими сумами, що надiйдуть до векселедавця вiд продажу куплених за допомогою цього векселя товарiв. Саме купiвельнi векселя є основою вексельного обороту, оскiльки вони обмеженi конкретними термiнами i сумами проданих у кредит товарiв.
Забезпечувальний вексель з'явився в якостi додаткового забезпечення наданого кредиту недостатньо надiйному позичальнику. Вексель не призначений для подальшого обороту i зберiгається в кредитора. При вчиненнi платежу в термiн вексель повертається позичальнику. При затримцi платежу вексель подається боржнику або пускається в оборот.
Зовнiшньоторговельний вексель - вексель, використовуваний у якостi платежу по зовнiшньоторговельних операцiях.
Формалiзацiя грошового зобов'язання фiнансовим векселем є засобом додаткового забезпечення своєчасного i точного його виконання з метою захисту прав кредитора.
на ньому термiн. Банкiвський вексель часто називають фiнансовим.
Казначейський вексель є державним цiнним папером. Вiн емiтується казначейством вiд iменi держави з метою беземiсiйного фiнансування дефiциту державного бюджету.
Процентний вексель - вексель, по якому можна одержати прибуток у видi вiдсоткiв, нарахованих на вексельну суму i зазначених у текстi векселя.
векселя забороненi.
Приятельський вексель з'являється, коли кредитоспроможне пiдприємство "по дружбi" видає вексель iншому пiдприємству, що вiдчуває фiнансовi трудностi. Це пiдприємство враховує або закладає даний вексель i банку для одержання грошової суми. Якщо партнер у свою чергу виписує приятельський вексель iз метою гарантiї оплати, то такий вексель називають зустрiчним.
Зустрiчний вексель - приятельський вексель, виписаний iз метою гарантiї оплати.
Бронзовий (дутий) вексель не має реального забезпечення, виписується на вигадану особу.
До них вiдносяться грошовi векселя, що виданi з метою або поповнення засобiв шляхом їхнього врахування в банках, або - штучного збiльшення боргiв, шляхом видача векселя на користь фальшивих кредиторiв. На вiдмiну вiд iнших векселiв, по бронзових векселях особи, причетнi до їхнього виникнення, не беруть на себе нiякої вiдповiдальностi за векселем, оскiльки вексель створюється лише для однiєї цiлi - обдурити кредиторiв i шахрайським шляхом виманити у них грошi.
Як торговий, так i фiнансовий векселя можуть мати такi форми:
Валютний вексель - вексель, на якому вексельна сума вказується в iноземнiй валютi.
Ректа-вексель - вексель, у текстi якого векселедавець зробив обмежувальну обмовку "не наказу", унаслiдок чого векселетримач позбавляється можливостi передати його iншiй особi.
Домiцильований вексель - вексель, що має обмовку про те, що вiн пiдлягає - оплатi третьою особою (домiцилiантом) у мiсцi проживання платника.
Характерною рисою вексельного зобов'язання є його безумовнiсть. Простим i нiчим не обумовленим повинний бути вексельний наказ у переказному векселi i зобов'язання сплачувати - у простому. Не тiльки прямо виражене обмеження або умова, але навiть просте посилання на пiдставу видачi векселя, якщо вона включена в тест вексельного наказу або зобов'язання про платiж, позбавляє документ сили векселя. "Сплачуєте за умови...", "Сплачуєте за товар, що повинний бути поставлений..." - жодна з подiбних формулювань несумiсна з характером векселя як безумовного, беззастережного зобов'язання. Вiдсутнiсть у текстi документа безумовного, беззастережного наказу або вiдповiдно зобов'язання позбавляє документ вексельної сили.
в текст самого векселя i не торкаються безумовностi вексельного зобов'язання. Проте такi позначки юридично нейтральнi: вони не змiнюють характеру взаємовiдносин сторiн за векселем, не дають нiяких додаткових прав вексельному кредитору i не обмежують вiдповiдальнiсть вексельного боржника.
Вексель - зобов'язання грошове. На вiдмiну вiд договору позики, предметом якого можуть бути не тiльки грошi, але i речi, визначенi пологовими ознаками, вексель завжди є зобов'язанням про сплату визначеної грошової суми. Документ, що хоча i складений iз дотриманням вексельної форми, але мiстить зобов'язання про передачу у власнiсть кредитора не грошей, а яких-небудь товарiв, документiв або iнших цiнностей, iз погляду вексельного законодавства не може бути визнаний векселям.
Вексель (насамперед, переказний) є самим типовим уявленням особливого роду документiв, що звуться "цiннi папери". Цiннi папери володiють поруч характерних рис. Головна вiдмiтна ознака цiнного паперу в тому, що для реалiзацiї вираженого в цьому документi майнового права обов'язковою умовою є володiння самим цiнним папером. Потребувати платiж за векселем або чеком може лише той, хто володiє цим документом, тримач. Цiнний папiр не тiльки доказ якогось майнового права, але i неодмiнна умова реалiзацiї цього права.
угоди. Вексель, наприклад, може бути предметом купiвлi i продажi, вiн може бути переданий у заставу, пред'явлений до врахування, зданий на збереження або банку для iнкасування i т. iн. Всi цiннi папери мають пiдвищену оборотнiсть. Вони передаються вiд одного тримача до iншого не в порядку загальногромадянської поступки вимозi, тобто без оформлення договору цессiї, а за допомогою особливих передатних написiв або простого довiрення, коли мова йде про документи на пред'явника. Але не тiльки властивiсть порiвняно легко переходити з рук одного тримача в руки iншого визначає значення цiнних паперiв. Самим головним, мабуть, є те, що закон надає новому сумлiнному тримачу векселя правовий захист вiд заперечень, що могли б бути зробленi боржником попередньому власнику документа. Права нового тримача векселя, що самий придбав його сумлiнно, за його вартiсть, не залежать вiд прав попереднього власника, не обтяженi пороками, що можуть бути властивi правам цiєї особи, i тому захищенi вiд усiх заперечення боржника стосовно початкового кредитора.
Такий характер вексельних правовiдносин безпосередньо зв'язок iз поняттям абстрактностi вексельної угоди. Вексель володiє i процесуальної, i матерiальною абстрактнiстю. Процесуальна абстрактнiсть вексельного зобов'язання полягає в такому. Заперечення з основної угоди припускаються лише мiж особами, що безпосередньо зв’язанi такою угодою. Так, експортеру-векселетримачу, що потребує вiд iмпортера оплати акцептованого ним векселя, можуть бути протипоставленi заперечення про невиконання або неналежне виконання експортером своїх зобов'язань по експортно-iмпортному контрактi. Проте уся вага доказу при цьому цiлком i повнiстю лягає на вексельного боржника-iмпортера. Вексельному кредитору - експортеру в той же час немає необхiдностi доказувати обгрунтованiсть своєї вимоги, воно резюмується, оскiльки засновується не тiльки на контрактi, але i на векселi. Той факт, що експортер є векселетримачем - достатнiй доказ його права потребувати оплати цього векселя пiсля настання строку платежу.
Таким чином, абстрактнiсть вексельного зобов'язання в даному випадку носить саме процесуальний характер, оскiльки зводиться до проблеми розподiлу ваги доказу мiж кредиторомпозивачем i боржником-вiдповiдачем. Кредитор обгрунтовує свою вимогу лише фактом правомiрного володiння векселем, а боржник зобов'язаний подавати належнi докази обгрунтованостi своїх заперечень.
Матерiальна абстрактнiсть векселя з'являється в тих випадках, коли вимоги оплати векселя подаються сумлiнним векселетримачем, що не був учасником угоди, що лежить в основi видача векселя. Нiякi заперечення з пiдстави такої угоди при цих умовах узагалi не припускаються. Абстрактнiсть векселя в даному випадку стає матерiальної, тут взагалi вiдсутнi пiдстави для заперечень. З цього правила є лише один виняток: коли новий тримач векселя, знаючи про порок у правi попереднього тримача, проте, набуває вексель iз метою свiдомо завдати шкоди вексельному боржнику.
Процесуальна i матерiальна абстрактнiсть вексельної угоди надають векселю особливу спроможнiсть до обороту, оскiльки права кожного нового тримача захищаються законом i не залежать вiд порокiв у правi його попередникiв.
Ще одною характерною рисою векселя є те, що вiн ставиться до числа строго формальних документiв.
Письмова форма - перша вимога будь-якого вексельного закону. Нiяка усна угода про прийняття на себе вексельних зобов'язань, навiть зроблене привселюдно, не породжує вексельних вiдносин. Це ставиться як до моменту самої видачi векселя, так i до будь-яких дiй, пов'язаним з обертанням векселя. Кожний iз цих актiв для того, щоб мати юридичну чиннiсть, повиннi одержати письмову форму, як правило, з оцiнкою на самому векселi у видi визначених написiв, бiльш того, закон потребує не тiльки письмової, але i строго визначеної форми. Текст вексельного документа повинний мiстити ряд передбачених законом позначень (реквiзитiв), причому вiдступи вiд цих розпоряджень позбавляють документ вексельної сили, за винятком випадкiв, прямо встановлених законом. Цей вексельний "формалiзм", з iншого боку, надає особливу достовiрнiсть усьому тому, що позначено у векселi. Всi правовiдносини, породженi векселем, заснованi винятково на текстi самого векселя i не потребують пiдтвердження й обгрунтування будь-якими додатковими документами i зобов'язаннями.
Сумуючи усе вищесказане, основними особливостями векселя, як боргового документа, вiдмiнного вiд всiх iнших боргових зобов'язань i якi придають йому особливу силу, можна вважати:
- термiновiсть i певнiсть, тобто тривалiсть iснування вексельного зобов'язання може бути розрахована заздалегiдь або тiльки по даним у текстi векселя, або на пiдставi вексельного закону (останнє ставиться до векселiв по пред'явленнi з граничним термiном їхньої презентацiї). Тривалiсть iснування векселя не може бути поставлена в залежнiсть вiд настання або ненастання яких-небудь подiї (умов); безумовнiсть i беззастережнiсть, тобто наказ у переказному i зобов'язання в простому векселi про сплату визначеної грошової суми повиннi бути простими i без будь яких умов, обмовок або посилань на них. Припустимо, є вказiвка на самому векселi на якийсь документ, що лежить в основi видача векселя, але таку вказiвку не повинно торкатися беззастережнiсть наказу (зобов'язання) платежу, воно повинно бути юридично нейтрально i може нести лише iнформацiйну функцiю;
-абстрактнiсть. Абстрактнiсть вексельного зобов'язання - процесуальна i матерiальна зводиться до питання про винагороди i полягає в тому, що:
а) повернення з пiдстави (основної угоди - договори закупiвлi-продажу дарування, мiни, позики i т. д.), по якому виданий або переданий вексель, навiть якщо ця пiдстава юридично мiзерна, внаслiдок вiдсутностi грошей, пiдробки й iн., можливi тiльки мiж особами, безпосередньо пов'язаними цiєю пiдставою (процесуальна абстрактнiсть);
б) зобов'язання признається вiдiрваним вiд основної угоди як текстуально, так i по iстотi. Боржник не вправi захищатися проти вимог сумлiнного тримача запереченнями, заснованими на дефектах i невиконаннi основної угоди, що лежить в основi видача або передачi векселя, за винятком: заперечення боржника проти векселетримача можливi тодi, коли останнiй, знаючи про пороки векселя, придбав його з метою свiдомо завдати шкоди боржнику (матерiальна абстрактнiсть).
- оборотнiсть i однобiчнiсть, тобто право вимоги платежу за векселем передається разом iз векселем, iз вчиненням у необхiдних випадках спецiальних написiв, що встановлюють легiтимнiсть володiння векселем; для одержання платежу за векселем, отже, достатньо пред'явлення самого векселя. А однобiчнiсть вексельного зобов'язання складається в тому, що для того, хто по цьому зобов'язанню зобов'язаний, воно - тiльки зобов'язання, без якогось вимоги з його сторони, а для того, хто по ньому має право, воно - тiльки вимога, без якогось зобов'язання з його сторони;
- письмова, строго встановлена законом форма, при недотриманнi вимог якої вексель утрачає свою силу особливого грошового зобов'язання. Вексельне зобов'язання може утримуватися тiльки в текстi векселя, але не поза ним: quod non est in cambio, non in mundo (з латинi, чого немає у векселi, то не iснує, букв. немає у свiтi). Саме по собi воно цiлком уподiбнюється пiдпису на векселi: пiдпис на векселi рiвнозначний прийняттю вексельного зобов'язання. Звiдси й узвичаєна фразеологiя: дати пiдпис, викупити пiдпис, зробити честь пiдпису (гонорувати пiдпис) i т. iн.
Векселя, як простi, так i переказнi виписанi в мiсцi оплати, називають мiсцевими. Векселя, якi оплачуються в межах тiєї ж країни, де вони виписанi, називають внутрiшнiми. Коли векселя виписанi в однiй країнi, а пiдлягають оплатi в iншiй країнi, їх називають iноземними (зовнiшнiми), якщо ж iноземний вексель належить векселетримачу - резиденту країни, що не є нi мiсцем упорядкування, нi мiсцем платежу за векселем, то стосовно такого власника вексель називається транзитним.
Лiтература
1. Абрамова М. А., Александровна Л. С. Финансы, денежное обращение и кредит. М.: ИМПЭ, 2005.
2. Балабанов А. И., Балабанов И. Т. Финансы. - СПб.: Изд-во «Питер», 2006.
3. Большаков C. В. Финансовая политика и финансовое регулирование экономики переходного периода // Финансы. 2004. № 11.
4. Булатова А. С. Экономика: учебник. М.: Бек. 2004. Гл. 16. С. 260 — 277.
|
