Державний бюджет України

Державний бюджет України Змiст Вступ Роздiл 1. Державний бюджет України як головний фiнансовий план країни 1. 1 Сутнiсть, принципи формування Державного бюджету України 1. 2 Доходи Державного бюджету України та їх класифiкацiя 1. 3 Джерела формування доходiв Державного бюджету України Роздiл 2. Структура доходiв державного бюджету України за 2008-2009 роки 2. 1 Динамiка доходiв Державного бюджету України за 2008-2009 роки 2. 2 Стан виконання Державного бюджету України за сiчень-вересень 2009 року Роздiл 3. Удосконалення чинної системи доходiв державного бюджету України Висновки Список лiтератури Додаток А Додаток Б Вступ Державний бюджет починає функцiонувати майже з виникненням держави. Уперше появу бюджету та процес його затвердження можемо спостерiгати у Великiй Британiї. Слово бюджет запозичене з англiйської (budget), що перекладається як "шкiряний мiшок, торба, гаманець". Наприкiнцi ХІХ - на початку ХХ ст. бюджетнi вiдносини фактично вирiзнялися в окремих галузях науки та практичної дiяльностi. Економiчний змiст бюджету та його ланок розкривається в процесах формування та розподiлу грошових ресурсiв, якi за своєю сутнiстю дуже рiзноманiтнi й охоплюють усi рiвнi державного управлiння. Рух валового внутрiшнього продукту на всiх стадiях - вiд створення до споживання здiйснюється за допомогою грошових фондiв. Тому залежно вiд того, як вiдбувається процес мобiлiзацiї та використання бюджетних коштiв, як це впливає на формування в кiнцевому пiдсумку фондiв споживання та нагромадження визначається роль бюджету в управлiннi економiкою. У зв’язку з цим важливе значення має постiйне удосконалення системи мобiлiзацiї доходiв бюджету, краще використання матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв. Будь-яка держава може виконувати притаманнi їй функцiї лише за наявностi вiдповiдних коштiв. При цьому iснує прямий зв'язок мiж обсягом функцiй, якi виконує держава, i обсягом коштiв: розширення функцiй потребує збiльшення доходiв, i навпаки, для того щоб iстотно зменшити потребу держави в коштах, необхiдно переглянути функцiї, якi вона виконує. Кошти, якi централiзує держава, акумулюються переважно в бюджетi. Бюджет як економiчна категорiя з'явився набагато пiзнiше, нiж такi поняття, як податки або доходи держави. Основною причиною його появи була необхiднiсть планування i контролю за загальнодержавними доходами i видатками. Основна мета курсової роботи полягає у дослiдження особливостей формування доходної частини Державного бюджету України. дослiдити теоретичнi основи формування доходiв Державного бюджету України; проаналiзувати процес формування доходiв Державного бюджету України за останнi роки; напрацювати можливi шляхи оптимiзацiї формування доходної частини Державного бюджету України. Об’єктом дослiдження виступає доходна частина Державного бюджету України. Роздiл 1. Державний бюджет України як головний фiнансовий план країни 1. 1 Сутнiсть, принципи формування Державного бюджету України Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республiканського бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв. Сукупнiсть всiх бюджетiв, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналiзу i визначення засад державного регулювання економiчного i соцiального розвитку України. Бюджет будується на принципах цiлiсностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiйностi всiх бюджетiв, що входять у бюджетну систему України. Головне мiсце у бюджетнiй системi України займає Державний бюджет. Державний бюджет - це загальнодержавний фонд коштiв, з якого органи державної влади отримують кошти для матерiального опосередкування свого функцiонування. Бюджет - це лише форма утворення, план формування централiзованого фонду коштiв i його використання. Це великий кошторис, розпис доходiв i видаткiв, який повинен бути узгоджений по термiнах надходження i використання коштiв. Тобто бюджет будь-якої держави - це її фiнансовий план. Але це не просто фiнансовий план. Це її основний фiнансовий план, оскiльки в державi iснує багато фiнансових планiв, але Державний бюджет вiдiграє координуючу роль по вiдношенню до них. Так, будь-яке мiнiстерство має свiй фiнансовий план (кошторис), але вiн залежить вiд бюджету, з якого надходять асигнування, або в нього вiдраховуються платежi. Державний бюджет повинен забезпечувати необхiдними коштами фiнансування заходiв економiчного та соцiального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також мiждержавних вiдносин. Крiм того, через державний бюджет здiйснюється перерозподiл частини фiнансових ресурсiв мiж адмiнiстративно-територiальними утвореннями України з урахуванням економiчного, соцiального, екологiчного, природного стану, необхiдностi вирiвнювання фiнансового забезпечення бути пристосований до певного промiжку часу. Складання перiодичного плану достатньо повного, доволi чiтко i правдиво складеного, дає можливiсть привести в рiвновагу доходи i видатки, зiбрати запланованi доходи i ефективно фiнансувати витрати, необхiднi для виконання завдань, якi Конституцiєю покладенi на державу. Тому, проект бюджету щорiчно обговорюється i приймається законодавчим органом - Верховною Радою України. При цьому можна видiлити такi етапи: складання проекту бюджету; затвердження бюджету; виконання бюджету; складання, розгляд i затвердження звiту про виконання бюджету; По завершеннi фiнансового року повноважнi представники виконавчої влади звiтують про свою дiяльнiсть по мобiлiзацiї прибуткiв i здiйсненню витрат у вiдповiднiсть з прийнятими в попередньому роцi Законом про Державний бюджет. 1. 2 Доходи Державного бюджету України та їх класифiкацiя Для реалiзацiї своїх функцiй держава вiдшукує фiнансовi ресурси. Основним джерелом доходiв держави є валовий внутрiшнiй продукт, частину якого вона i використовує. При чому, використовує лише ту частину, яка переходить у її власнiсть без будь-яких умов i обов’язкiв по вiдношенню до iнших осiб у виглядi рiзного виду платежiв. Саме ця частина валового внутрiшнього продукту i складає державнi доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади. Доходи державного бюджету - поняття бiльш вужче, нiж доходи держави. Доходи Державного бюджету України - це частина доходiв держави, яка використовується для фiнансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцiй, якi визначенi Конституцiєю України. В Українi, згiдно з Бюджетним кодексом, доходи бюджету класифiкуються за такими роздiлами: податковi надходження; офiцiйнi трансферти. Податковi надходження: податок на прибуток пiдприємств (крiм податку на прибуток пiдприємств комунальної власностi, розстрочених податкових зобов'язань Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" та її пiдприємств, а також податкової заборгованостi). Займає в доходах зведеного бюджету приблизно 14%. податок на доходи фiзичних осiб (15% вiд доходу фiзичної особи). внутрiшнi податки: ПДВ (20%), акцизний збiр, плата за лiцензiї на певнi види господарської дiяльностi. податок на власнiсть. До них належить: податок iз власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв. платежi за використання природних ресурсiв. Неподатковi надходження: доходи вiд власностi та пiдприємницької дiяльностi (надходження вiд перевищення валових доходiв над видатками Нацiонального банку України; надходження вiд грошово-речових лотерей; рентна плата за транспортування трубопровiдним транспортом територiєю України природного газу, нафти, амiаку, за перебування Чорноморського флоту Росiї на територiї України та iн.) органiв внутрiшнiх справ, плата за оренду майна, що перебуває в державнiй або комунальнiй власностi) iншi неподатковi надходження (надходження коштiв вiд реалiзацiї конфiскованого майна, суми кредиторської та депонентської заборгованостi пiдприємств, у яких термiн позовної давностi минув, надходження коштiв вiд реалiзацiї надлишкового майна Збройних сил України. власнi надходження бюджетних установ (доходи за пiдготовку, перепiдготовку кадрiв згiдно з укладеними договорами; плата за медичнi послуги, доходи вiд реалiзацiї продукцiї навчально-виробничих майстерень, цехiв, пiдприємств, доходи вiд концертної дiяльностi, вхiдна плата в музеї, на виставки, плата студентiв за проживання у гуртожитку при вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах тощо) Доходи вiд операцiй з капiталом: надходження вiд продажу державних запасiв товарiв (надходження вiд реалiзацiї матерiальних цiнностей державного резерву i озброєння матерiальних цiнностей мобiлiзацiйного резерву) надходження вiд продажу землi та нематерiальних активiв (надходження вiд продажу землi та нематерiальних активiв. Продаж земляних дiлянок здiйснюється згiдно iз Земельним кодексом України. Передбачається що, 10% коштiв вiд продажу земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення зараховується до державного бюджету, а 90% - до вiдповiдних бюджетiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя) Офiцiйнi трансферти: вiд органiв державного управлiння iнших рiвнiв; iз-за кордону; з недержавних джерел. Державнi цiльовi фонди: Фонд соцiального страхування України; Фонд сприяння зайнятостi населення України; Державний iнновацiйний фонд України; Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу; iншi фонди. Таким чином, пiд системою доходiв Державного бюджету можна розумiти взаємозв’язок всiєї сукупностi доходiв та її диференцiацiю на окремi групи. 1. 3 Джерела формування доходiв Державного бюджету України Згiдно зi ст. 11 Закону України “Про бюджетну систему України" доходи Державного бюджету України формуються за рахунок: частини податку на добавлену вартiсть, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рiк; частини акцизного збору, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рiк; податку на прибуток пiдприємств i органiзацiй усiх форм власностi (крiм комунальної) i пiдпорядкування у розмiрi, що дорiвнює 30 вiдсоткам вiд ставки, передбаченої законодавством для вiдповiдної категорiї платникiв; податку на майно пiдприємств i органiзацiй усiх форм власностi i пiдпорядкування у розмiрi, що дорiвнює 30 вiдсоткам вiд ставки, передбаченої законодавством України; плати за землю, що дорiвнює 30 вiдсоткам вiд ставки, передбаченої законодавством України; надходжень вiд зовнiшньоекономiчної дiяльностi; надходжень вiд реалiзацiї державного майна, що перебуває в загальнодержавнiй власностi; орендної плати за оренду майна цiлiсних майнових комплексiв, що перебувають у загальнодержавнiй власностi; внескiв до Пенсiйного фонду України; внескiв до Фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiального захисту населення; внескiв до Державного фонду сприяння зайнятостi населення; внескiв до iнших загальнодержавних цiльових фондiв, створення яких передбачено законодавством України; надходжень вiд внутрiшнiх позик; повернутих державi позик, процентiв по наданих державою позиках i кредитах; дивiдендiв, одержаних вiд акцiй та iнших цiнних паперiв, що належать державi в акцiонерних господарських товариствах, створених за участю пiдприємств загальнодержавної власностi; iнших доходiв, встановлених законодавством України i вiднесених до доходiв Державного бюджету України. Роздiл 2. Структура доходiв державного бюджету України за 2008-2009 роки (231. 931. 966,7 тис. грн). Тобто, зростають темпи номiнального росту доходiв Державного бюджету України. Тобто, вiдносна величина цiєї складової частини доходi бюджету носила бiльш-менш постiйний характер. Крiм того, структура безпосередньо податкових надходжень зазнає суттєвих коливань iз року в рiк. Далi йдуть неподатковi надходження. Тут зберiгається тенденцiя до зростання вагомої частини цих надходжень у загальнiй структурi доходiв державного бюджету (у 2008, 2009 роках вiдповiдно 20% та 20,4%). Але стабiльнiсть внутрiшньої структури неподаткових надходжень залишає бажати кращого. Не можна не привернути увагу до коливання частини неподаткових надходжень, яку складали доходи вiд власностi та пiдприємницької дiяльностi (у 2008-2009 роках вiдповiдно 39,5% та 35%). Якщо врахувати, що основна частка цих доходiв - надходження вiд приватизацiї об’єктiв державного майна, то можна зробити висновок, що стратегiчне планування приватизацiї проводиться навмання. Динамiка надходжень до цiльових фондiв також не мала чiтко визначеної тенденцiї. Спостерiгається зниження частки цих надходжень у 2009 роцi 0,17% порiвняно з 2008 роком 0,33% на 0,16%. Отже, розглянуто динамiку структури доходiв Державного бюджету України в 2008-2009 роках. Із наведеного вище можна зробити наступнi висновки: На даний момент в державi не iснує довгострокової бюджетної полiтики. Здається таке враження, що iз року в рiк бюджет формується не на основi аналiзу макроекономiчних показникiв нацiональної економiки та будь-яких розрахункiв, а на суто емпiричних пiдставах. Основне навантаження щодо наповнення Державного бюджету України в 2008-2009 роках коштами лягало на податковi надходження. При чому така тенденцiя зберiгається iз року в рiк з невеликими коливаннями. Але полiтика формування податкових надходжень до державного бюджету не носить постiйного характеру. Тобто внутрiшня структура цих надходжень не є постiйною i не має яскраво виражених тенденцiй. Вiдносно високу частку неподаткових надходжень в структурi доходiв державного бюджету можна пояснити тим, що в умовах нестабiльної економiчної ситуацiї в країнi держава прагне до отримання бiльш гарантованих доходiв у порiвняннi з податками. 2. 2 Стан виконання Державного бюджету України за сiчень-вересень 2009 року За оприлюдненими Державним казначейством України даними, за сiчень-вересень 2009 року до державного бюджету (загальний i спецiальний фонди) мобiлiзовано доходiв у обсязi 131 943,8 млн. грн. (з урахуванням вiдшкодування ПДВ та без урахування власних надходжень бюджетних установ), або 102,7% планових показникiв сiчня - вересня 2009 року. У сiчнi - вереснi 2009 року до загального фонду державного бюджету мобiлiзовано 107 416,1 млн. грн. (iз урахуванням вiдшкодування ПДВ), або 100,2 вiдсотка до помiсячного розпису доходiв загального фонду Державного бюджету України, до спецiального фонду державного бюджету мобiлiзовано 24 527,6 млн. грн. (без урахування власних надходжень бюджетних установ), або 114,9 вiдсотка до помiсячного розпису доходiв спецiального фонду Державного бюджету України. т. ч. до загального фонду державного бюджету мобiлiзовано 8 852,7 млн. гривень. (табл. 2. 1) Таблиця 2. 1. Довiдка про виконання державного бюджету за доходами у сiчнi-вереснi 2009 року, млн. грн Всього Загальний фонд % Спецiальний фонд % Разом доходiв: 107 416,10 100,2 24 527,60 114,9 В той же час, за даними Мiнiстерства Фiнансiв України у сiчнi-вереснi 2009 року Державний бюджет України отримав 148916,9 млн. гривень. Податковi надходження до Державного бюджету України за звiтний перiод становили 101816,2 млн. гривень. Таблиця 2. 2 Показники виконання Державного бюджету України за сiчень-вересень 2009 року Показники Фактичне виконання млн. грн Доходи 148 916,90 Податковi надходження 101 816, 20 Неподатковi надходження 40 624,10 Цiльовi фонди 478,2 Офiцiйнi трансферти 5 159,90 Роздiл 3. Удосконалення чинної системи доходiв державного бюджету України Вагоме значення у вдосконаленнi чинної системи доходiв Державного бюджету України є покращення чинної податкової системи України. Економiчна ситуацiя в країнi певною мiрою залежить вiд стану податкової системи. Характер стягнення податкiв безпосередньо впливає на соцiальний стан населення, рiвень їхнього життя. Податкова реформа - справа нелегка. Податки можуть бути як iнструментами творення, так i стати силою руйнування, якщо не об’єднати в динамiчнiй рiвновазi економiчнi, фiскальнi, соцiальнi та етичнi фактори оподаткування. На нинiшньому етапi вiдродження нацiональної економiки назрiла потреба в реформуваннi податкової системи, створення цiлiсного стабiльного та рацiонального податкового законодавства. Крiм цього, треба вiдзначити, що значний внесок у розбудову української держави зробила i податкова служба України. Саме 13 рокiв тому колишнiй Президент України Леонiд Кучма видав два Укази: вiд 22 серпня 1996 року "Про утворення Державної податкової адмiнiстрацiї України та мiсцевих державних податкових адмiнiстрацiй" та вiд 30 жовтня 1996 року "Питання державних податкових адмiнiстрацiй", якi фактично визначили органiзацiйну та структурну форми податкової служби України. Дiяльнiсть державної податкової служби спрямована на забезпечення виконання всiма громадянами, пiдприємствами, органiзацiями встановленого Конституцiєю та iншими законами України обов'язку зi сплати податкiв i зборiв. Жодна держава свiту не може iснувати без податкової системи, адже податки це плата за цивiлiзацiю. Тому слiд усвiдомити головне: як би не називалась служба, на яку покладено збирання податкiв, головне її завдання забезпечення економiчної стабiльностi держави. Але, на жаль, до податкової служби завжди i всi ставляться з недовiрою i не зовсiм приязно. Звичайно, дiлитися заробленими грошима з тими, хто цього потребує, певним особам не дуже хочеться. Почасти i деякi ЗМІ висвiтлюють дiяльнiсть податкiвцiв не зовсiм об'єктивно. Податковi iнiцiативи коментуються так однобоко, що податкова служба виглядає монстром, який тiльки те й робить, що вiдбирає заробленi грошi. Таким чином формується негативна суспiльна думка. Проте державна податкова служба лише виконує функцiї, визначенi чинним законодавством, i несе за це вiдповiдальнiсть перед державою. податкiв. Проте цi зусилля нерiдко зводилися нанiвець через безсистемнiсть податкової полiтики. Бiльшiсть прийнятих протягом цього перiоду законопроектiв було спрямовано не на вдосконалення податкової системи, а переважно на розв'язання проблем конкретних галузей економiки чи промисловостi регiонiв i навiть конкретних пiдприємств. Вкрай нелегко вiдбувалося i становлення державної податкової служби. Щоденнi перешкоди, нехтування державними iнтересами з боку тих, хто уповноважений їх отстоювати, - ось що доводилося долати. Економiчне зростання держави забезпечують такi характеристики податкової системи: у бюджет i внескiв по обов'язковому соцiальному страхуванню до ВВП країни); нейтральнiсть оподаткування з точки зору впливу на розподiл обмежених народногосподарських ресурсiв як у часi, так i мiж рiзними секторами економiки; приведення у вiдповiднiсть дохiдної та видатної частин зведеного бюджету. високий податковий тиск; безсистемне та невиправдане надання податкових пiльг та звiльнень вiд оподаткування, що звужує базу оподаткування та призводить до нерiвномiрностi податкового навантаження та викривлень структури економiки; зростання податкового боргу; невiдповiднiсть окремих норм дiючого податкового законодавства вимогам законодавства ЄС; неузгодженiсть бухгалтерського i податкового облiку; несвоєчасне вiдшкодування ПДВ з бюджету поряд з наявнiстю численних випадкiв безпiдставного декларування платниками до вiдшкодування вiд'ємного значення податку. Для того щоб змiнити стан податкової системи необхiднi структурнi зрушення в данiй сферi. Серед основних напрямкiв реформування податкової системи доцiльно назвати: стимулювання розвитку бiзнесу та пiдвищення ефективностi виробництва; посилення оподаткування екологiчно шкiдливих i небезпечних виробництв. Також, необхiдно розпочати масштабну податкову реформу на основi запровадження таких заходiв i прiоритетiв: поступового скорочення кiлькостi податкiв, зборiв та обов’язкових платежiв, зниження ставок податкiв i удосконалення предмета оподаткування; оподаткування надприбуткiв, якi отримують фiнансово-промисловi групи i монополiсти вiд експлуатацiї корисних копалин та природних ресурсiв, державної власностi, недосконалих бюджетних пiльг i дотацiй; приведення правил визначення доходiв i видаткiв суб’єктiв господарювання у вiдповiднiсть iз загальновизначеними принципами єдиного бухгалтерського облiку, на якому ґрунтується фiнансова, податкова, статистична та iншi види звiтностi; гарантiї стабiльностi податкової системи, створення умов для прямої дiї податкового законодавства. Вирiшити задачу збiльшення доходiв держави не можна лише шляхом адмiнiстративного тиску, не створивши при цьому для пiдприємств ефективних економiчних стимулiв для сплати податкiв. Варто скоротити податковi пiльги, однак це скорочення не повинне бути механiчним. Одержання податкових пiльг повинне залежати вiд корисностi i важливостi для суспiльства того чи iншого виду дiяльностi. Велика кiлькiсть податкових пiльг для одних пiдприємств означає високi податковi ставки для iнших, що змушує останнiх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатностi. 3. 2 Альтернативи шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України Україна вступає до етапу свого розвитку, який потребуватиме вiдчутного збiльшення абсолютного обсягу бюджетних видаткiв з метою фiнансування цiлей реалiзацiї соцiальних програм, державного будiвництва та соцiально-економiчного розвитку. Мiж тим, ця потреба не повинна ототожнюватися з можливiстю значного збiльшення позичкового фiнансування бюджету, особливо - iз зовнiшнiх джерел. Збереження можливостi звернутися до iнструментiв позичкового фiнансування у випадку депресiї та стагнацiї вимагає скористатися перiодом економiчного зростання, яке вiдбувається пiд впливом активної зовнiшньої кон’юнктури, з позитивним сальдо поточного рахунку платiжного балансу та зростанням надходження прямих iноземних iнвестицiй, для зменшення обсягiв зовнiшньої заборгованостi України. Вiдтак, враховуючи також комплекс макроекономiчних проблем та загроз, якi супроводжують процес позичкового фiнансування державних видаткiв, економiчна стратегiя держави має бути спрямована на пошук альтернатив такому фiнансуванню. Йдеться як про безпосереднє наповнення бюджету держави завдяки послiдовнiй полiтицi оптимiзацiї податкового навантаження та детiнiзацiї економiки, так i про зменшення потреби в прямих бюджетних видатках внаслiдок децентралiзацiї фiнансування вiдповiдних завдань. На нашу думку, прiоритетними напрямками такої полiтики мають бути: залучення до їхнього пiдрядного виконання на тендернiй основi приватних компанiй та суб’єктiв пiдприємництва; розвиток страхових механiзмiв пенсiйного забезпечення, медичного обслуговування, страхових принципiв фiнансування отримання вищої та спецiальної освiти тощо; заохочення комерцiйного кредитування суб’єктiв господарської дiяльностi, насамперед, тих, якi сьогоднi обґрунтовано отримують державну фiнансову пiдтримку у виглядi податкових та iнших пiльг, субсидiй, дотацiй тощо; заохочення розвитку механiзмiв випуску корпоративних облiгацiй, розрахованих як на внутрiшнiй, так i на зовнiшнiй ринки; цiлеспрямований розвиток iнститутiв та iнструментiв фондового ринку, в тому числi - пiдтримка первинної емiсiї цiльових iнвестицiйних цiнних паперiв. Зважаючи на специфiчне призначення ЗВР, їх безпосереднє спрямування на фiнансування бюджетних програм, безперечно, є недоцiльним. Мiж тим, вони можуть бути використанi, по-перше, як гарантiйний фонд для залучення iнвестицiйних кредитiв, по-друге, як фонд для довгострокового рефiнансування банкiвської системи. В умовах iснування надлiквiдностi банкiвської системи слiд зважати на можливiсть iнфляцiйних наслiдкiв використання коштiв ЗВР. Це обумовлює важливiсть дотримання умов жорсткої iнвестицiйної спрямованостi iнвестицiй, гарантованих за рахунок ЗВР чи наданих за рахунок рефiнансування банкiв. Необхiдними передумовами включення вiдповiдних механiзмiв є ринковий, а не державно-бюрократичний характер механiзмiв розподiлу фiнансових коштiв, ефективна робота фiнансових iнститутiв, використання державних фiнансових активiв для пiдтримки та активiзацiї дiї ринкових механiзмiв. Слiд зазначити, що за умови збереження значного позитивного сальдо зовнiшньоторговельного балансу створенi на базi ЗВР гарантiйнi фонди також виконуватимуть функцiю стерилiзацiї валютних надходжень, що дозволить зняти гостроту необхiдностi стерилiзацiї емiсiї грошової маси внаслiдок викупу валюти. Важливим кроком, який дозволив би посилити мультиплiкативний ефект вiд коштiв, якi акумулюються фiскальними засобами, може стати продаж тимчасово вiльних коштiв на рахунках головних розпорядникiв Держказначейства, на ринку мiжбанкiвських кредитiв. До перешкод на шляху розвитку iнституту мiсцевих позик в Українi належать iснування значних макрофiнансових ризикiв, обумовлених непрозорiстю фiнансових операцiй на мiсцевому рiвнi, труднощами, пов’язаними з оцiнкою ризикованостi мiсцевих iнвестицiйних проектiв, вiдсутнiстю навичок управлiння проектами на мiсцевому рiвнi, слабким захистом прав кредиторiв щодо повернення вкладених коштiв (держава не несе вiдповiдальностi за зобов’язаннями щодо запозичень до мiсцевих бюджетiв). Високий рiвень ризикiв значно пiдвищує вартiсть мiсцевих позик, тим самим зменшуючи можливостi їх застосування. Існуюча законодавча база є фрагментарною i неповною, не мiстить цiлiсної системи регулювання запозичень мiсцевих органiв i виконання їх зобов’язань перед кредиторами. Дiюча в Українi система нормативно-правового регулювання мiсцевих позик врегульовує технiчнi питання ведення реєстру мiсцевих запозичень та зобов’язує мiсцевi органи погоджувати розмiр позик з Мiнiстерством фiнансiв України. Законодавчо встановлюються сума запозичень, мета запозичень i напрями використання коштiв, види забезпечення i способи захисту прав кредиторiв. Мiж тим, законодавством практично не унормовано питання захисту прав кредиторiв, надання державних гарантiй за мiсцевими позиками, iнструменти цiльового використання запозичених коштiв, регламентацiю предметiв застави i процедури врегулювання дефолтiв. Вiдтак розробка ефективного регулятивного механiзму управлiння мiсцевими запозиченнями все ще залишається на порядку денному. Державний бюджет є одною iз головних ланок фiнансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину нацiонального доходу, перерозподiленого фiнансовими методами. У цiй ланцi зосереджуються найкрупнiшi прибутки i найбiльш важливi в полiтичному й економiчному вiдношеннi витрати. Бюджет тiсно пов’язаний з iншими ланками фiнансової системи, виступає координуючим центром i надає їм необхiдну допомогу у формi бюджетних дотацiй, субсидiй, гарантiй, забезпечуючи бiльш-менш нормальне функцiонування iнших ланок фiнансової системи. Дослiдження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає iнтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рiвень економiчного розвитку країни, i завдяки правильному здiйсненню бюджетного процесу забезпечується економiчна i соцiальна стабiльнiсть та належний життєвий рiвень населення. Таким чином, в якостi висновкiв, резюмуємо основнi положення курсової роботи: Показники бюджетних надходжень 2009 року перевищують бюджетнi надходження 2008 року на 6999370,4 тис. грн. Податковi надходження в 2009 роцi на 1% бiльше, нiж у 2008 роцi. державного, так i зведеного бюджетiв. бюджет на 2009 рiк має найбiльший дефiцит. Враховуючи комплекс макроекономiчних проблем та загроз, якi супроводжують процес позичкового фiнансування державних видаткiв, економiчна стратегiя держави має бути спрямована на пошук альтернативних джерел поповнення доходної частини бюджету. В якостi такої альтернативи можуть виступити золотовалютнi резерви. Проте, зважаючи на специфiчне призначення золотовалютних резервiв, їх безпосереднє спрямування на фiнансування бюджетних програм, безперечно, є недоцiльним. Мiж тим, вони можуть бути використанi, по-перше, як гарантiйний фонд для залучення iнвестицiйних кредитiв, по-друге, як фонд для довгострокового рефiнансування банкiвської системи; Також доходи бюджету 2009 року передбачено збiльшити за рахунок приватизацiї державної власностi, зростання зовнiшньої заборгованостi країни, збiльшення податкового навантаження на трудовий дохiд i заробiтну плату українцiв. Загалом же, державний бюджет України на 2009 рiк є нереальним у виконаннi, необґрунтованим у використаннi, цiлком вiдображає полiтичну кризу та характеризується зменшенням соцiально-економiчного захисту українцiв, тому що i джерела формування, i структуру використання бюджету не спрямовано на стратегiчний розвиток країни. Список лiтератури 1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рiк" вiд 26 грудня 2008 року № 835-VІ 2. Показники виконання бюджету України за сiчень-вересень 2009 року / www.minfin.gov.ua 3. Довiдка про виконання державного бюджету за доходами у сiчнi-вереснi 2009 року/ www.treasury.gov.ua 4. Інформацiя про стан виконання Зведеного i Державного бюджетiв України за сiчень-вересень 2009 року / www.minfin.gov.ua 5. Фiнанси: Навч. Посiб. / О. П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспiщев та iн. / За ред. В.І. Оспiщева. - К.: Знання, 2006. 6. Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рiк" http://www.rada.gov.ua 8. Куровский С. Н. Новi шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України // Науковi працi НДФІ. - 2004. - №1-2. - С. 27-29. 9. Ісмаїлов А. Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення // Фiнанси України. - 2002. - № 8. - С. 26-28. 10. Держбюджет буде щедрiшим до АПК // Урядовий кур’єр. - 2005. - № 246. - 24 грудня. - С. 2. 11. Бюджетна полiтика України / Жиберт Т. В. // Фiнанси України. - 2005. - № 8. - С. 7 - 8. 12. Януль І. Є. Бюджетний процес в Українi та напрями його вдосконалення // Фiнанси України. - 2005. - № 9. - С. 25 - 29. 13. Юрiй С.І., Бескид Й. М., Дем`янишин В. Г. Бюджетна система. Вишкiл студiї. - К.: Таксон, 2002. - 256 с 14. Юрiй С.І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: Навчальний посiбник. - К.: НІОС. 2000. - 400 с. 15. Сутормiна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава, податки, бiзнес. - К.: Либiдь, 2002 18. Опарiн В. М., Малько В.І., Кондратюк С. Я., Коломiєць Г. Б. Бюджетна система. - К.: КНЕУ, 2002. - 336 с 19. Батрименко Б. Б. Проблема фiнансування дефiциту державного бюджету України // Науковi працi НДФІ. - 2004. - №1-2. 20. Закони України // www.uazakon.com 21. http://www.kmu.gov.ua 22. Кудряшов В. П. Фiнанси. - Херсон: Олдi-плюс, 2002. - 352 с. Додаток А Доходи Державного бюджету України за 2008 рiк, тис. грн Код Найменування показникiв згiдно з бюджетною класифiкацiєю Всього Загальний фонд Всього доходiв: 231931966,7 180783209,8 51148756,9 40000000 Разом доходiв (без урахування мiжбюджетних трансфертiв): 224508767,6 173360010,7 10000000 Податковi надходження 170890786,2 154482080,6 16408705,6 11000000 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збiльшення ринкової вартостi 40606000,0 1542549,1 Внутрiшнi податки на товари та послуги 112918765,1 104005397,5 8913367,6 Податки на мiжнародну торгiвлю та зовнiшнi операцiї 12589540,0 7732790,0 4856750,0 16000000 418000,0 6000,0 412000,0 20000000 Неподатковi надходження 18553085,7 28799301,0 21000000 Доходи вiд власностi та пiдприємницької дiяльностi 18745065,8 15901881,1 2843184,7 24000000 Іншi неподатковi надходження 14618701,5 754114,6 13864586,9 25000000 Власнi надходження бюджетних установ 12000215,0 12000215,0 30000000 Доходи вiд операцiй з капiталом 5396744,4 243744,4 5153000,0 31000000 47500,0 47500,0 40000000 Офiцiйнi трансферти 95343,7 81100,0 14243,7 Вiд урядiв зарубiжних країн та мiжнародних органiзацiй 95343,7 81100,0 14243,7 Цiльовi фонди Додаток Б Доходи Державного бюджету України на 2009 рiк, тис. грн Код Всього Загальний фонд фонд 238931337,1 183698198,8 55233138,3 40000000 Офiцiйнi трансферти 8741215,5 8741215,5 230190121,6 174956983,3 55233138,3 10000000 Податковi надходження 178654444,7 18775215,4 11000000 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збiльшення ринкової вартостi 41936144,2 14000000 Внутрiшнi податки на товари та послуги 120211666,9 108368796,9 15000000 Податки на мiжнародну торгiвлю та зовнiшнi операцiї 12802267,4 508000,0 4000,0 504000,0 20000000 Неподатковi надходження 33244989,4 21000000 Доходи вiд власностi та пiдприємницької дiяльностi 16736370,7 12305760,3 4430610,4 24000000 Іншi неподатковi надходження 13293023,3 12411693,6 25000000 Власнi надходження бюджетних установ 16302015,4 30000000 Доходи вiд операцiй з капiталом 31000000 40000000 Офiцiйнi трансферти 838040,1 120440,0 50000000 Цiльовi фонди 424881,4