Громадянський фiнансовий контроль та його значення
«Громадянський фiнансовий контроль та його значення»
План
1. Громадянський фiнансовий контроль та його значення………………3
2. Права та обов’язки громадян у сферi фiнансових вiдносин…………11
Громадянський фiнансовий контроль та його значення
Реалiзацiя державних програм розвитку та реформування економiки України потребує ефективної системи фiнансового контролю. Вiд того, наскiльки достовiрною та дiєвою є iнформацiя, яка надається цiєю системою, залежить обґрунтованiсть та ефективнiсть управлiнських рiшень, прийнятих керiвниками усiх рiвнiв, а отже фiнансово-економiчний та соцiально-полiтичний добробут суспiльства.
Фiнансовий контроль — важлива функцiя управлiння фiнансами. Його необхiдно розглядати як багатогранну систему аналiзу та перевiрки законностi, рацiональностi, доцiльностi процесiв формування i використання фiнансових ресурсiв на всiх рiвнях управлiння, оцiнки ефективностi прийнятих управлiнських рiшень для досягнення на цiй основi економiчного зростання. Широка сфера застосування фiнансового контролю дозволяє суттєво впливати на весь економiчний процес, стежити за дотриманням фiнансової безпеки держави, досягненням фiнансової самодостатностi регiонiв, секторiв i галузей економiки, збалансованiстю державного i мiсцевих бюджетiв, захищенiстю фiнансово-економiчних iнтересiв громадян i суспiльства. Рацiональна органiзацiя та ефективне функцiонування фiнансового контролю сприяє забезпеченню нацiональних економiчних iнтересiв держави, полiпшенню керованостi фiнансовими ресурсами, розвитку ринкової економiки.
Існування фiнансового контролю зумовлюється об'єктивним характером фiнансiв. Становлення i розвиток фiнансiв були одночасно становленням i розвитком фiнансового контролю. Виходячи з функцiй, що виконують фiнанси, їх можна розглядати як iнструмент розподiлу i перерозподiлу валового внутрiшнього продукту i створення на цiй основi грошових доходiв i грошових фондiв. Однак грошовi доходи i грошовi фонди створюються i використовуються не автоматично, а пiд впливом складних економiчних вiдносин. Цим i обумовлена об'єктивна необхiднiсть фiнансового контролю як одного з елементiв управлiння фiнансами (поряд з фiнансовим плануванням i прогнозуванням, облiком, а також фiнансуванням).
Практичне здiйснення фiнансового контролю ґрунтується на використаннi фiнансiв як економiчної категорiї, що є вираженням пiзнання i практичного застосування закономiрностей суспiльного розвитку. Участь фiнансiв у всiх стадiях вiдтворювального циклу визначає необхiднiсть i значення фiнансового контролю в процесi вiдтворення як важливого iнструменту дотримання пропорцiй в економiцi i досягнення її збалансованостi, з урахуванням вiдносної самостiйностi руху фiнансових ресурсiв i матерiальних цiнностей, що породжує мiж ними певнi протирiччя.
Фiнансовий контроль є важливим знаряддям дотримання всiх основних пропорцiй у розширеному вiдтвореннi. Будь-яке порушення в параметрах формування i використання фондiв фiнансових ресурсiв, незалежно вiд ступеня порушення, впливає в тiй чи iншiй мiрi на пропорцiї вiдтворення. Саме тому правомiрно при визначеннi сутi фiнансового контролю вказувати на пряму залежнiсть збереження встановлених пропорцiй вiд проведення фiнансового контролю за формуванням i використанням рiзних фондiв фiнансових ресурсiв.
Характеризуючи фiнансовий контроль як систему спостереження i перевiрки процесiв створення i використання фiнансових ресурсiв, важливо видiлити характернi риси його як системи. Системi фiнансового контролю властива цiлеспрямованiсть, яка проявляється в тому, що всi види i форми контролю слугують загальнiй метi — сприянню успiшнiй реалiзацiї фiнансової полiтики, ефективному використанню фiнансових ресурсiв.
Ефективне функцiонування фiнансового контролю досягається за умови забезпечення його необхiдними фактичними даними. Подальший розвиток контролю у фiнансовiй сферi значною мiрою пов'язаний з удосконаленням насамперед тих масивiв фактичних даних, отримання яких досягається завдяки проведенню державної полiтики у сферi облiку i статистики.
повинно йти шляхом надання iнформацiї про найiмовiрнiший стан об'єкта контролю в майбутньому.
Роль фiнансового контролю в забезпеченнi створення, рацiонального розподiлу i перерозподiлу вартостi валового внутрiшнього продукту, дотриманнi пропорцiйностi розвитку економiки, вiдшуканнi додаткових резервiв економiчного зростання, здiйсненнi режиму економiї надзвичайно велика. Широка сфера здiйснення фiнансового контролю дозволяє суттєво впливати на весь процес розширеного вiдтворення, стежити за дотриманням фiнансової безпеки держави, досягненням фiнансової самодостатностi секторiв i галузей економiки, збалансованiстю державного та мiсцевих бюджетiв, захищенiстю ключових фiнансово-економiчних iнтересiв громадян та iншими цiльовими орiєнтирами i параметрами розвитку суспiльства. Рацiональна органiзацiя та ефективне функцiонування фiнансового контролю сприяє забезпеченню нацiональних економiчних iнтересiв, полiпшенню керованостi фiнансової сфери, розвитку ринкової економiки.
Громадський (суспiльний) фiнансовий контроль
1. Парламентськi структури;
2. Полiтичнi партiї та громадськi об’єднання;
3. Засоби масової iнформацiї;
5. Незалежнi аналiтичнi центри й установи та iншi неурядовi iнституцiї.
Суспiльство має активно залучатися до здiйснення громадянського контролю.
самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, їх посадових осiб, суб'єктiв господарювання незалежно вiд органiзацiйно-правових форм та форм власностi.
Громадський контроль - це органiзацiйно оформлена дiяльнiсть громадян України з контролю за вiдповiднiстю дiяльностi об'єктiв громадського контролю нормам Конституцiї України, законiв України, iнших актiв законодавства та за дотриманням ними державної дисциплiни.
Об'єктами громадського контролю є органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, їх посадовi особи, суб'єкти господарювання незалежно вiд органiзацiйно-правових форм та форм власностi.
Пiд державною дисциплiною в цьому законi розумiється точне i неухильне дотримання об'єктами громадського контролю посадових обов'язкiв, встановлених законодавством правил поведiнки, дiяльностi, стосункiв, а також своєчасне i у повному обсязi виконання ними державних завдань i зобов'язань.
Суб'єкти громадського контролю - всеукраїнськi громадськi об'єднання, їх структурнi пiдроздiли, метою дiяльностi яких є органiзацiя громадського контролю.
Правовою базою дiяльностi громадського контролю є Конституцiя України та iншi акти законодавства, прийнятi вiдповiдно до нього.
Основними принципами громадського контролю є:
1) визнання прiоритету прав i свобод людини та громадянина;
4) гласнiсть дiяльностi громадського контролю;
5) взаємна вiдповiдальнiсть держави, її органiв i громадянина.
Основними завданнями громадського контролю є:
2) сприяння недопущенню або усуненню ранiше допущених порушень Конституцiї України, законiв України, iнших актiв законодавства, державної дисциплiни об'єктами громадського контролю;
3) визначення суспiльної оцiнки порушень або безпеки, обумовлених
здiйснюваною чи запланованою дiяльнiстю об'єктiв громадського
контролю;
4) активна участь у пiдвищеннi правової освiти населення;
5) розвиток у громадян почуття вiдповiдальностi за стан всього
суспiльства.
Суб'єкти громадського контролю беруть участь у визначеннi основних критерiїв життєвого рiвня, прожиткового мiнiмуму, а також мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати, пенсiй, соцiальних виплат, полiтики цiноутворення, розробцi соцiальних програм, спрямованих на створення умов, якi забезпечують гiдне життя та вiльний розвиток людини, її соцiальний захист.
Суб'єкти громадського контролю набувають право власностi на кошти та iнше майно, передане їм засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте вiд вступних та членських внескiв, пожертвувань та на iнших пiдставах, не заборонених законами України.
Суб'єкти громадського контролю у встановленому законодавством порядку ведуть оперативний та бухгалтерський облiк, подають звiтнiсть до податкових органiв.
Позбавлення суб'єктiв громадського контролю права власностi, а також права користування переданим їм майном можливе лише за рiшенням суду.
Фiнансування витрат на проведення поточного контролю здiйснюється за рахунок коштiв суб'єкта громадського контролю.
Ефективнiсть громадського фiнансового контролю залежить вiд правильної його органiзацiй та розподiлу ролей, компетенцiї суб’єктiв фiнансового права. Вiн є логiчним продовженням i завершенням державного управлiння фiнансами.
Громадський фiнансовий контроль здiйснюється уповноваженими на те органами. Органами фiнансового контролю є органи, що спецiально створюються для здiйснення контрольних функцiй.
Органи громадського фiнансового контролю здiйснюють контроль за виконанням державних завдань, контроль за економiчним використанням матерiальних i фiнансових ресурсiв, контроль за зберiганням державної власностi та веде боротьбу з безгосподарнiстю, марнотратством i надмiрностями.
Значення громадського фiнансового контролю полягає в тому , що при його здiйсненнi перевiряється дотримання встановленого правопорядку в процесi фiнансової дiяльностi органами державної влади та мiсцевого самоврядування.
Отже, громадський фiнансовий контроль – це дiяльнiсть громадських органiв, яка полягає у перевiрцi обґрунтованостi процесiв формування i використання централiзованих i децентралiзованих грошових фондiв з метою збереження планових пропорцiй у розширеному соцiалiстичному виробництвi.
Вище зазначений контроль здiйснює стеження за функцiонуванням будь-якого об’єкта управлiння в частинi утворення, розподiлу та використання ним фiнансових ресурсiв з метою оцiнки економiчної ефективностi господарської дiяльностi , виявлення i блокування в нiй вiдхилень, що перешкоджають законному i ефективному використання майна та коштiв, розширеному вiдтвореннi виробництва, задоволенню державних, колективних та приватних iнтересiв i потреб, та удосконалення управлiння економiкою.
Громадський контроль в загальному планi здiйснює перевiрку фiнансової дiяльностi чинному фiнансовому законодавству. Вiн здiйснюється з боку суспiльства, яке об’єднується в рiзноманiтнi громадськi органiзацiї, оскiльки створення i використання фондiв коштiв , якi є фiнансовими ресурсами, здiйснюється пiд впливом рiзних , як об’єктивних так i суб’єктивних факторiв.
Громадський фiнансовий контроль виконують групи, окремi особи на основi добровiльностi i безоплатностi.
фiнансового контролю, запровадження сукупностi дiй i засобiв кадрової роботи, яка б пiдвищувала якiсний рiвень роботи.
Об'єднання громадян — це добровiльне громадське формування людей, створене на основi спiльностi iнтересiв для реалiзацiї своїх прав i свобод.
До громадських об'єднань можна вiднести полiтичнi партiї, соцiально-економiчнi i соцiально-культурнi об'єднання, масовi громадянськi рухи, асоцiацiї, релiгiйнi органiзацiї тощо. Основними з них є полiтична партiя i громадська органiзацiя.
своєї дiяльностi.
Громадська органiзацiя — добровiльне об'єднання людей, створене ними для досягнення особистих i громадянських цiлей, що дiє на засадах самоорганiзацiї, самоврядування, самооплати (спiлки, товариства, групи, об'єднання, не заснованi урядом або мiждержавною угодою). Наприклад, профспiлки — громадськi органiзацiї, що об'єднують громадян, пов'язаних спiльними iнтересами за родом їх професiйної дiяльностi. Профспiлки створюються без безпосереднього дозволу на засадах вiльного вибору їх членiв.
захисту трудових i соцiально-економiчних прав i iнтересiв своїх членiв.
Статтею 244 Кзпп України профспiлкам надано право брати участь у рiшеннi питань розподiлу i використання матерiальних i фiнансових ресурсiв. Профспiлка затверджує кошторис витрат фондiв пiдприємства пiсля їхнього обговорення i схвалення трудовими колективами i визначає розмiри премiй i iнших видiв заохочення, матерiальної допомоги i винагороди за пiдсумками роботи. залучати працiвникiв до керування пiдприємствами, установами й органiзацiями.
органiв державної влади i мiсцевого самоврядування, перевiрцi законностi їх фiнансової дiяльностi.
з процесом складання i виконання бюджету, який формується переважно за рахунок доходiв юридичних i фiзичних осiб. Контрольнi функцiї громадян реалiзуються також через виборчу систему – обираючи певнi партiї чи окремих депутатiв , виборцi обирають чи вiдкидають i певну фiнансову полiтику.
Фiнансовi вiдносини
- це вiдносини, що виникають у процесi мобiлiзацiї, розподiлу, перерозподiлу й витрачання централiзованих i децентралiзованих фондiв коштiв державою та її органами.
· держава в цiлому;
· державнi органи, що дiють як окремi утворення в межах встановленої компетенцiї;
· органи мiсцевого самоврядування; пiдприємства, установи (у тому числi бюджетнi),
Види фiнансових вiдносин :
1. Мiж державою i юридичними особами: держава через податки й платежi, вiдрахування вилучає частину ВВП до державного бюджету та спецiальних фондiв. Зворотний напрямок: держава видiляє з бюджету бюджетнi асигнування, субсидiї субвенцiї, дотацiї, бюджетне кредитування, основна частина видiляється бюджетним установам.
2. Держава i фiзичнi особи: населення сплачує податки встановленi законодавством, здiйснює вiдрахування в спецiальнi фонди, а також купує державнi цiннi папери. Держава надає фiнансову допомогу малозабезпеченим громадянам та окремим категорiям населення.
3. Фiнансовi вiдносини мiж суб’єктами господарювання державної та недержавної форми власностi: коли фiнансуються витрати за рахунок об’єднання коштiв декiлькох суб’єктiв господарювання, при сплатi штрафних санкцiй, при орендних вiдносинах, при лiзинг операцiях , коли пiдприємство є власником цiнних паперiв, процеси реалiзацiй продукцiї, i iн.
4. Фiнансовi вiдносини мiж суб’єктами господарювання та їх працiвниками, коли формується фонд з/п, виплачуються виплати. Заходи, купiвля цiнних паперiв.
5. Фiнансовi вiдносини мiж пiдприємством i акцiонерними товариствами з приводу купiвлi-продажу цiнних паперiв. Фiнансовi вiдносини мiж пiдприємством та вищестоящими органами (мiнiстерства, вiдомства) з приводу формування та використання централiзованих фондiв: резервний фонд iнвестування ,фонд заохочення тощо. Фiнансовi вiдносини мiж суб’єктами господарювання та комерцiйними банками. При отриманнi й поверненнi кредитних ресурсiв i сплати процентiв на них.
6. Фiнансовi вiдносини виникають також мiж суб`єктами господарювання та страховими компанiями.
8. Фiнансовi вiдносини мiж суб’єктами господарювання та населенням, iнвестицiйними фондами, компанiями.
У своїх взаємовiдносинах та у вiдносинах з громадянами юридичнi особи виступають як єдиний суб'єкт, внутрiшня структура якого не має значення для осiб, що вступають з ним у вiдносини.
Учасники правовiдносин мають бути надiленi такою спецiальною юридичною властивiстю, як правосуб'єктнiсть, тобто спроможнiстю бути носiєм прав та обов'язкiв, здiйснювати їх та вiдповiдати за їх реалiзацiю, що суперечить встановленим правовим нормам. Правосуб'єктнiсть включає правоздатнiсть та дiєздатнiсть. Отже, суб'єктами фiнансового права виступають фiзичнi або юридичнi особи, поведiнка яких регулюється нормами фiнансового права за наявностi у них ознак правоздатностi i дiєздатностi.
Суб'єктивне право iснує в конкретних правовiдносинах, в якi вступає правосуб'єктна особа. Це конкретна форма, в якiй визначаються права та обов'язки, що виникли внаслiдок вступу правосуб'єктної особи у правовiдносини.
Суб’єктами фiнансових вiдносин є юридичнi особи i громадяни, якi на пiдставi правових норм можуть бути потенцiальними, реальними учасниками фiнансових правовiдносин.
Фiнансовi правовiдносини виникають лише у сферi фiнансової дiяльностi держави i пов’язанi з мобiлiзацiєю, розподiлом i використанням централiзованих i децентралiзованих фондiв коштiв, тобто вони завжди мають грошовий характер.
Кожен iз учасникiв фiнансових вiдносин надiлений певними правами i певними покладеними на них обов’язками, що дозволяє забезпечувати планомiрне утворення i використання централiзованих i децентралiзованих грошових фондiв держави та органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдно до покладеним на них завдань у певний промiжок часу, виходячи iз полiтики соцiально-економiчному розвитку держави.
Кожен громадян має право на ознайомлення з процесом складання i виконання бюджету, який формується переважно за рахунок його платежiв та зборiв до бюджету i державних цiльових фондiв. Кожен громадян має право на пенсiї, допомоги, стипендiї, виплати з суспiльних фондiв споживання.
Суб'єкт господарювання має справжню фiнансову незалежнiсть, тобто право самостiйно вирiшувати, що i як виробити, кому реалiзувати продукцiю, як розподiлити виручку вiд реалiзацiї продукцiї, як розпорядитися прибутком, якi фiнансовi ресурси формувати та як їх використовувати.
що пiдприємства можуть приймати рiшення самостiйно тiльки в рамках чинних законiв, а держава може лише регулювати їх дiяльнiсть.
Отже, основними правами громадян у сферi фiнансових вiдносин є право на ознайомлення з процесом складання i формування бюджету, кожен громадянин має право на кредитну пiдтримку та право на державне страхування. При тому, кожен суб’єкт господарювання зобов’язаний сплачувати податки та збори до бюджету та державних цiльових фондiв, а також дотримуватися норм фiнансового законодавства.
Список використаної лiтератури:
1. Опарiн В. М., Навч. посiбник. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.
2. Теорiя фiнансiв – Василик
3. В. П. Нагребельний - Фiнансове право України
4. Бiлик М. Д. Управлiння фiнансами.
5. Басанцов І. В. Стандартизацiя фiнансового контролю як один iз початкових етапiв реформування контрольної системи України // Вiсник Української академiї банкiвської справи. - 2003. - № 1. - C. 33-39
6. Стефаник І. Б. Фiнансово-господарський контроль в системi управлiння фiнансами // Економiка. Фiнанси. Право (укр.). - 2005. - № 3. - C. 16-19
7. І. М. ІвановаПроблеми створення та розвитку мунiципального фiнансового контролю в Українi.
8. Корупцiю здолає громадський контроль // Вiсник центру №59, 27 березня. - 2000
| 
