Аналiз ефективностi використання оборотного капiталу
Ефективне використання фiнансових ресурсiв визначається їх оборотнiстю. Термiн «оборотний капiтал» (на українських пiдприємствах вживають термiн «оборотнi кошти») застосовується щодо поточних активiв пiдприємства.
У практицi планування, облiку та аналiзу оборотний капiтал подiляють за такими ознаками:
До оборотних фондiв належать виробничi запаси, незавершене виробництво, витрати майбутнiх перiодiв.
Фонди обiгу — це готова продукцiя, товари, грошовi кошти та їх еквiваленти, розрахунки з пiдприємствами та органiзацiями.
Такий подiл оборотного капiталу необхiдний для окремого аналiзу часу перебування оборотного капiталу в процесi виробництва та обiгу.
2. За практикою контролю, планування та управлiння: нормованi та ненормованi оборотнi кошти.
На пiдприємствi можуть бути встановленi норми на виробничi запаси, готову продукцiю, товари.
3. За джерелом формування оборотного капiталу: власний i позиковий оборотний капiтали.
Величина власного оборотного капiталу визначається як рiзниця мiж роздiлом IIактиву балансу i роздiлом IVпасиву балансу.
Позиковий оборотний капiтал формується у виглядi банкiвських кредитiв, а також кредиторської заборгованостi, вiн надається пiдприємству в тимчасове використання.
Оборотний капiтал з мiнiмальним ризиком вкладання — це грошовi кошти, короткостроковi фiнансовi вкладання. Оборотний капiтал з невеликим ризиком вкладання — дебiторська заборгованiсть (крiм сумнiвної), виробничi запаси (крiм залежаних), залишки готової продукцiї i товарiв (крiм тих, що не користуються попитом). Оборотний капiтал iз середнiм ризиком вкладання — МШП, незавершене виробництво, витрати майбутнiх перiодiв. Оборотний капiтал з високим ризиком вкладання — сумнiвна дебiторська заборгованiсть, залежанi виробничi запаси, готова продукцiя i товари, що не користуються попитом.
6. За матерiально-майновим станом: предмети працi (сировина, матерiали, паливо тощо), готова продукцiя, товари, грошовi кошти i кошти у розрахунках.
•Власнi джерела — це статутний капiтал, пайовий капiтал, додатковий капiтал, що вкладається, iнший додатковий капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток, цiльове фiнансування (валюта балансу — всього за роздiлами II, III, IV, Vпасиву балансу; всього за роздiлом І).
•Позиченi кошти, якими можуть бути: довгостроковi кредити банкiв, iншi довгостроковi фiнансовi зобов'язання, короткостроковi кредити банкiв, поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов'язаннями та iн.
Вiдомо, що пiд впливом цiлої низки об'єктивних причин (iнфляцiя, зростання обсягiв виробництва) у пiдприємства виникає додаткова потреба в оборотних коштах, тому пiдприємство використовує позиченi кошти: банкiвськi та комерцiйнi кредити, облiгацiйнi займи. Разом iз банкiвськими кредитами джерелами фiнансування оборотних коштiв можуть бути також комерцiйнi кредити iнших пiдприємств i органiзацiй, якi оформляють у виглядi займiв, векселiв, товарних кредитiв, авансових платежiв.
Пiдприємства можуть користуватися також iнвестицiйними податковими кредитами, якi, власне кажучи, є тимчасово вiдстроченими податковими зобов'язаннями пiдприємства. Для одержання iнвестицiйного податкового кредиту пiдприємство укладає договiр iз податковою адмiнiстрацiєю.
•Додатково залученi джерела, якi охоплюють кредиторську заборгованiсть за товари, роботи, послуги, а також поточнi зобов'язання за розрахунками: за отриманi аванси, з бюджетом, за позабюджетними платежами, за страхування, з оплати працi, з учасниками, за внутрiшнiми розрахунками, iншi поточнi зобов'язання, а також резерви за сумнiвними боргами, благодiйнi та iншi надходження.
Визначити потребу в оборотному капiталi можна кiлькома методами.
Аналiтичний метод полягає в тому, що потреба в оборотних коштах розраховується за кiлька рокiв i обчислюється середня величина.
Потреба розраховується за формулою
Поб = 3 + ДЗ - КЗ,
де Поб - потреба в оборотному капiталi;
3 — запаси;
ДЗ — дебiторська заборгованiсть;
КЗ — кредиторська заборгованiсть.
Одержана у такий спосiб середня величина коригується з урахуванням змiн у запланованому перiодi.
Метод прямого розрахунку ґрунтується на застосуваннi норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом нормованих оборотних коштiв: виробничих запасiв, готової продукцiї.
Спочатку розраховується незавершене виробництво, очiкувана дебiторська заборгованiсть, необхiднi грошовi кошти i цiннi папери, а потiм розраховується загальна потреба в оборотному капiталi.
Розмiри i джерела поповнення власних оборотних коштiв щороку вiдображають у фiнансовому планi.
Фiнансовий стан пiдприємства залежить вiд того, наскiльки швидко кошти, вкладенi в активи, перетворюються на реальнi грошi. Найважливiшi показники господарської дiяльностi пiдприємства — прибуток i обсяг реалiзованої продукцiї — перебувають у прямiй залежностi вiд швидкостi обороту оборотних коштiв.
На стабiльнiсть фiнансового стану пiдприємства значний вплив справляє прискорення обороту оборотних коштiв, адже:
по-перше, вiд швидкостi обороту коштiв залежить розмiр рiчного обороту (пiдприємство, що має невеликий обсяг коштiв, але бiльш ефективно їх використовує, може досягти такого самого обороту, як i пiдприємство з бiльшим обсягом коштiв, але з меншою швидкiстю обороту їх);
по-друге, з оборотнiстю пов'язана вiдносна величина витрат, що знижує собiвартiсть одиницi продукцiї;
по-третє, прискорення обороту на тiй або iншiй стадiї круго-обороту коштiв (наприклад, скорочення часу перебування матерiалiв на складi) зменшує тривалiсть обороту на iнших стадiях.
Слiд наголосити, що необхiднiсть планування (нормування) оборотних коштiв за умов ринку i повної господарської самостiйностi не зникає.
Обов'язковi для використання нормативи встановлюються вищою управлiнською структурою.
Дотримання нормативiв, якi використовуються для внутрiшнього аналiзу, має постiйно контролюватися. Виявлення причини утворення наднормативних витрат або неповних нормативiв можливе лише за умов здiйснення внутрiшнього управлiнського аналiзу. Аналiз нормованих оборотних коштiв проводиться як взагалi, так i за окремими балансовими статтями, всерединi статей — за групами, всерединi групи — за видами для виявлення змiн у структурi та кiлькостi цiнностей. Стан виробничих запасiв аналiзують за даними аналiтичного облiку сировини, матерiалiв, палива та iнших цiнностей, який проводять на складах матерiально вiдповiдальнi особи i бухгалтерiя.
Незавершене виробництво аналiзують за фактичними даними в залишках напiвфабрикатiв i деталей у кожному цеху (коморi, на робочому мiсцi), а також враховують норми та запаси кожного виду деталей i напiвфабрикатiв. Аналiз запасiв готової продукцiї здiйснюють також за даними аналiтичного облiку складiв. При цьому визначається кiлькiсть продукцiї, яка тривалий час зберiгається на складi, не вiдвантажена через низьку якiсть, нетоварний вигляд, вiдсутнiсть попиту.
їх. Тому у випадках, коли вiдхилення вiд нормативiв неможливо переконливо пояснити, потрiбно перевiрити правильнiсть розрахунку нормативiв.
Для обґрунтованостi оцiнки стану оборотних коштiв аналiзують передусiм динамiку їх, адже балансовi залишки обiгових коштiв на кiнець року нижчi вiд залишкiв па поточнi дати. Це пояснюється тим, що перед складанням заключного балансу перевiряється його реальнiсть проведенням iнвентаризацiї, результатом якої є, як правило, списання не виявлених протягом року витрат. Аналiзуючи стан нормованих оборотних коштiв на пiдприємствi, слiд зазначити, що i перевищення нормативiв негативно впливає на його фiнансовий стан, адже це призводить до перетягування коштiв iз позапланових джерел, зростання кредиторської заборгованостi тощо.
Для лiквiдацiї наднормативних запасiв необхiдно скоротити закупiвлю тих матерiалiв, що є в надлишку, реалiзувати непотрiбнi матерiали, розчистити незавершене виробництво, вжити заходiв для забезпечення вiдвантаження покупцям усiєї готової продукцiї.
На оборотнi кошти i в цiлому на весь фiнансовий стан пiдприємства впливають виробничi вiдносини мiж пiдприємствами акцiонерної форми власностi i приватними пiдприємствами.
Приватнi пiдприємства за свої послуги за певних умов вимагають непомiрно високу плату, яку iншi пiдприємства не можуть сплатити, що iнколи призводить до повної зупинки виробництва.
Отже, аналiзуючи етап оборотних коштiв за умов ринкової економiки, потрiбно розглядати всi конкретнi причини, виявляти негативнi i вживати конкретних заходiв для їх усунення. За даними форми 1 «Баланс», форми 2 «Звiт про фiнансовi результати» визначають i аналiзують показники оборотностi оборотних коштiв.
1. Оборотнiсть у днях (Од) — кiлькiсть днiв, протягом яких оборотнi кошти завершують повний оборот.
Визначається за формулою
Од = Со (Д/Р),
Д — кiлькiсть днiв аналiзованого перiоду;
Р — оборот коштiв за цей перiод.
Середнiй залишок оборотних коштiв у цiлому або будь-якого з видiв їх обчислюють за формулою середньої хронологiчної. Для цього беруть пiдсумки залишкiв роздiлiв IIта IIIактиву балансу i за формулою середньої арифметичної визначають середньорiчний залишок.
Цей коефiцiєнт характеризує розмiр виручки вiд реалiзацiї в розрахунку на одну гривню оборотних коштiв. Вiн визначається за формулою
Ко = Р/СО,
Р — виручка вiд реалiзацiї, грн;
Со — середнiй залишок оборотних коштiв за аналiзований перiод.
3. Тривалiсть одного обороту в днях (По) — визначається за формулою
По = Д/Од,
де По — тривалiсть одного обороту, днi;
Д — кiлькiсть днiв аналiзованого перiоду (90, 360);
Вiн визначає суму оборотних коштiв, що авансуються на одну гривню виручки вiд реалiзацiї, i обчислюється за формулою
К3 = (Со/Р)100,
де К3 — коефiцiєнт завантаження коштiв в оборотi;
Со — середнiй залишок оборотних коштiв, грн;
Р — виручка вiд реалiзацiї продукцiї, грн;
100 — коефiцiєнт переведення гривень в копiйки.
Коефiцiєнт завантаження коштiв в оборотi (К3) — величина, обернена до коефiцiєнта оборотностi оборотних коштiв (Ко). Чим менший коефiцiєнт завантаження коштiв, тим ефективнiше використовуються оборотнi кошти.
Методика аналiзу оборотностi оборотних коштiв полягає в порiвняннi показникiв оборотностi оборотних коштiв пiдприємства за поточний рiк з аналогiчними показниками за минулий рiк. У такий спосiб виявляються тенденцiї полiпшення або погiршення використання оборотних коштiв. Ця iнформацiя корисна для акцiонерiв, можливих iнвесторiв, потенцiйних покупцiв, постачальникiв та iн.
Аналiз оборотностi оборотних коштiв пiдприємства наведено у табл. 42, що складається за даними форми 1 та форми 2.
Таблиця Аналiз оборотностi оборотних коштiв за звiтний перiод
| Показник |
Минулий рiк |
Звiтний рiк |
|
|
58000 |
63 000 |
5000 |
| 2. Кiлькiсть днiв аналiзованого перiоду |
360 |
360 |
0 |
| 3. Одноденна виручка, тис. грн |
|
|
13,89 |
|
5133 |
5207 |
74 |
| 5. Оборотнiсть оборотних коштiв, днiв (рядок 4 • рядок 2/рядок 1) |
31,86 |
29,75 |
-2,11 |
| 6. Коефiцiєнт оборотностi оборотних коштiв, кiлькiсть оборотiв (рядок 1 /рядок 4) |
11,30 |
12,10 |
0,80 |
| 7. Коефiцiєнт завантаження коштiв в оборотi, к. (рядок 4/рядок 1) |
8,85 |
8,27 |
-0,58 |
Як бачимо з таблицi, оборотнiсть оборотних коштiв за рiк прискорилась на 2,1 дня (29,75 -31,86 = -2,11), це привело до:
а) збiльшення коефiцiєнта оборотностi коштiв па 0,8 обороту (12,10- 11,30 = 0,8);
б) зниження коефiцiєнта завантаження коштiв в оборотi на 0,58 к. (8,27 - 8,85 = -0,58).
На змiну оборотностi оборотних коштiв впливають два чинники:
1) змiна обсягу виручки вiд реалiзацiї продукцiї;
2) змiна середнього залишку оборотних коштiв. Вплив першого чинника визначають так.
Середнiй залишок оборотних коштiв
за минулий рiк/Одноденна виручка за звiтний рiк -
Отже, в результатi зростання обсягу виручки вiд реалiзацiї оборотнiсть прискорилася на 2,5 дня (5133/175 - 31,8 = —2,5 дня).
У нашому прикладi збiльшення середнього залишку оборотних коштiв на 74 тис. гри уповiльнила оборотнiсть оборотних коштiв на 0,4 дня (74/175 = 0,4 дня). Разом: -2,5 + 0,4 = -2,1 дня.
уповiльнення оборотностi оборотних коштiв. Для цього проводять розрахунок:
рiзницю в оборотностi оборотних коштiв у днях множать на звiтну одноденну виручку.
За даними нашого прикладу прискорення оборотностi оборотних коштiв на 2,1 дня вивiльнило з обiгу грошовi кошти в сумi 367,5 тис. грн.. Величину економiчного ефекту, отриманого вiд прискорення оборотностi оборотних коштiв, можна визначити, користуючись коефiцiєнтом завантаження коштiв в оборотi. Так, якщо в минулому роцi для одержання однiєї гривнi виручки було витрачено 8,85 к. оборотних коштiв, то у звiтному роцi тiльки 8,27 к., тобто менше на 0,58 к. на кожну гривню виручки.
Отже, загальна сума економiї оборотних коштiв з усього обсягу виручки становить:
Слiд наголосити, що за умов ринкової економiки, аналiзуючи тiльки оборотнiсть оборотних коштiв, не можна дати однозначну вiдповiдь щодо прискорення або уповiльнення оборотностi їх.
Для цього необхiдно вивчати конкретну виробничу ситуацiю. Так, iнколи високий показник оборотностi оборотних коштiв виявляє недостатнiсть товарно-матерiальних запасiв, що в подальшому може гальмувати розвиток бiзнесу, а iнколи низький показник оборотностi виправданий, наприклад, якщо очiкується пiдвищення цiн на сировину i напiвфабрикати.
Аналiзуючи це питання, слiд обов'язково порiвняти темпи зростання обсягiв продажу з темпами збiльшення виробничих запасiв. Якщо темпи зростання обсягiв продажу будуть вищими за темпи зростання виробничих запасiв, це завжди свiдчитиме про стабiльний фiнансовий стан пiдприємства.
Для аналiзу ефективностi використання оборотного капiталу на пiдприємствi вивчається взаємозв'язок мiж оборотним капiталом i обсягом продажу. Невеликий обсяг оборотного капiталу на пiдприємствi обмежує збут, а дуже великий свiдчить про неефективне використання оборотних коштiв.
Для кожного пiдприємства це спiввiдношення iндивiдуальне, i його можна знайти за допомогою коефiцiєнта оборотностi оборотного капiталу, який обчислюється за вiдомою формулою
де В — виручка вiд реалiзацiї;
Обк — середня величина оборотного капiталу.
Визначити оптимальне спiввiдношення можна, аналiзуючи цей коефiцiєнт: якщо пiдприємство при розрахованому коефiцiєнтi постiйно використовує позиковий капiтал, то це означає, що швидкiсть оборотностi оборотних коштiв недостатня i не забезпечує покриття витрат, розширення дiяльностi.
| 
