Бюджетна ситема України
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К
О
Н
Т
Р
О
Л
Ь
Н
А
Р
О
Б
О
Т
А
по дисциплiнi «
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
»
Варiант № 6
Слухач: Сидоркевич Дмитро Іванович
Спецiальнiсть, група: ЗФ – 02 ( фiнанси )
Керiвник: Косенков Іван Тимофiйович
Результат, дата:
Реєстрацiйний номер, дата:
м. Черкаси
2001 р.
З М І С Т
2. Механiзм складання, затвердження i виконання мiсцевих бюджетiв
- 5
Лiтература - 12
1.
Дати визначення с посиланням на офiцiйнi джерела – касовому виконанню Державного бюджету України
.
Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв. Касове виконання
Державного бюджету"Україна", Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального розвитку "Укрсоцбанк", Українського акцiонерно-промислово-iнвсстицiйного банку "Промiнвестбанк". Названi банки здiйснюють касове виконання державних позабюджетних фондiв, крiм Пенсiйного, який обслуговує Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль".
Ранiше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштiв (перераховувало їх) було Управлiння по виконанню Державного бюджету Мiнiстерства фiнансiв України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31 липня 1995 року за № 590 створено Державне Казначейство та одночасно лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв України. Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з Положенням, Державне Казначейство:
- органiзовує виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль за цим;
- здiйснює управлiння наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;
- здiйснює фiнансування видаткiв Державного бюджету;
- здiйснює управлiння державним внутрiшнiм та зовнiшнiм боргом вiдповiдно до чинного законодавства;
- розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
У разi, коли в ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi ради народних депутатiв за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдних виконавчих органiв або державних адмiнiстрацiй приймають рiшення про запровадження пропорцiйного скорочення затверджених бюджетних видаткiв щомiсячно по всiх статтях бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не зменшується i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стає неможливим.
про це Верховну Раду України.
У своiй дiяльностi i Верховна Рада України, i вiдповiднi мiсцевi ради часто приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення, яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не враховуiться вiльний залишок коштiв цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року i який не було використано до моменту прийняття даного рiшення.
Рiшення вищих органiв впади, якi тягнуть за собою зменшення дохiдноi бази або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, можуть бути не прийнятi до виконання, якщо вони не забезпеченi вiдповiдними бюджетними коштами. Якщо в ходi виконання бюджету вищий або нижчий орган влади чи управлiння приймає рiшення з питань, що не входять до його компетенцiї, i це завдає збиткiв бюджету нижчого чи вищого рiвня, то вiдшкодування цих збиткiв провадиться тим органом влади, який приймав рiшення, за рахунок коштiв його бюджету. Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходiв i видадкiв з поквартальним розподiлом, що складаiться Мiнiстерством фiнансiв вiдповiдно до показникiв цього бюджету. Аналогiчно складаються фiнансовими управлiннями розписи доходiв i видаткiв з поквартальним розподiлом бюджетiв мiсцевих рад.
пропорцiйним фiнансуванням здiйснюiться щоквартально.
Фiнансування видаткiв з Резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв здiйснюiться за постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до обгрунтувань iх необхiдностi та екологiчноi ефективностi.
Виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим чи мiсцевого органу влади провадиться Урядом Республiки чи виконавчим органом, тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всiх передбачених бюджетом доходiв та ефективне витрачення бюджетних коштiв.
При тимчасових розривах у виконаннi доходiв або необхiдностi збiльшення видаткiв бюджетiв виконавчi органи входять з клопотанням до вищих фiнансових органiв про надання позички на покриття тимчасових касових розривiв, при цьому вони подають також гарантiйнi зобов'язання щодо погашення позичок в обумовленi строки в межах поточного бюджетного року. У разi необхiдностi внесення змiн щодо доходiв i видаткiв вiдповiдних бюджетiв державнi адмiнiстрацii та виконавчi органи мiсцевих рад можуть в межах наданих iм законом прав вносити змiни. Внесення змiн, уточнень та доповнень до бюджетiв протягом бюджетного року здiйснюiться в порядку, передбаченому Законом для затвердження вiдповiдних бюджетiв.
збiльшення надходжень до бюджету, а також економiя у видатках - тобто будь-якi вiльнi бюджетнi кошти - вилученню не пiдлягають. Рiшення про використання цих коштiв приймаi вiдповiдний орган державноi адмiнiстрацii, виконавчоi влади або мiсцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рiшень вiдповiдними радами.
Звiт про виконання Державного бюджету складаi Мiнiстерство фiнансiв України, а по нижчих бюджетах бюджетноi системи це роблять вiдповiднi фiнансовi органи. До звiту про виконання Державного бюджету України та iнших бюджетiв в обов'язковому порядку додаєтеся пояснювальна записка щодо всiх вiдхилень вiд затвердженого бюджету як по доходах, так i видатках. Доповiдь по звiту про виконання Державного бюджету на засiданнi Верховної Ради робить Мiнiстр фiнансiв України. По звiту приймаiться постанова про його затвердження. З доповiддю по звiту про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим та областей, мiст, районiв виступають керiвники вiдповiдних фiнансових органiв. Пiсля обговорення вiдповiднi ради приймають рiшення про затвердження звiтiв про виконання вiдповiдних бюджетiв.
Усi бюджети України, вiд Державного до сiльського, i самостiйними, а в сукупностi складають зведений бюджет України. Звiт про його виконання робить Мiнiстерство фiнансiв України на пiдставi звiтiв про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя.
Зведений звiт надсилаiться до Верховноi Ради України. Затвердженi радами бюджети всiх рiвнiв пiдлягають опублiкуванню. Публiкуються i звiти про виконання бюджетiв.
2.
Механiзм складання, затвердження i виконання мiсцевих бюджетiв.
Бюджетний процес починається
з аналiзу звiтних даних по виконанню Державного
та м
i
сцевих бюджет
i
i
роки,
з виявлення тенденцiй у виконаннi дохiдноi i видатковоi частин бюджету. Детально аналiзуються надходження по окремих податках, визначаються збiльшення чи зменшення доходiв по кожному виду податкiв, iх вплив на виконання доходiв бюджетiв рiзних ланок бюджетної системи. Аналогiчно аналiзується виконання видатковоi частини як Державного, так i мiсцевих бюджетiв.
Органiзацiя бюджетного процесу здiйснюється вiдповiдно до Закону про бюджетну систему України, рiшень Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим i мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв.
нормативними актами цей порядок має назву бюджетного процесу.
У бюджетному процесi задiяно багато суспiльних вiдносин, що регулюються вiдповiдними законодавчими та нормативними актами i якi через них набувають форми бюджетних вiдносин.
якi виконують бюджети вiдповiдних рiвнiв.
Розглядаючи законодавчi i нормативнi акти, якi регламентують бюджетний процес, в останньому можна видiлити такi етапи:
- розгляд бюджету;
- затвердження бюджету;
- виконання бюджету;
- складання, розгляд i затвердження звiту про виконання бюджету.
Складанню бюджету передує забезпечення вiдповiдними даними бюджетiв рiзних рiвнiв. Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв iнструктивнi листи про особливостi складання розрахункiв до проектiв бюджетiв на наступний бюджетний рiк. Вiдповiдно виконавчi органи Автономноi Республiки Крим, областей у встановлений iх радами строк доводять до мiсцевих рад народних депутатiв нижчого рiвня та iх виконавчих органiв вiдповiднi вказiвки щодо розробки проектiв бюджетiв. Практика роботи останнiх рокiв показала, що мiсцевi органи влади не можуть збалансувати своi доходи з нормативами мiнiмальних внескiв через те, що iхня дохiдна база дуже мала, тому вони потребують вiдрахувань вiд загальнодержавних доходiв до мiсцевих бюджетiв, - вони направляють до Кабiнету Мiнiстрiв України розрахунки щодо обгрунтуванням нормативiв вiдрахувань вiд доходiв, розмiрiв дотацiй, данi про змiни складу об'єктiв, що пiдлягають бюджетному фiнансуванню. Мiнiмально необхiднi видатки обчислюються за єдиними фiнансовими нормами та нормативами, при цьому враховуються iндекси iнфляцii та фiнансовi можливостi держави.
Для складання проекту мiсцевих бюджетiв рiзних рiвнiв Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих органiв влади i управлiння такi показники:
- нормативи (вiдсотки) вiдрахувань вiд регульованих доходiв та сум контингентiв цих доходiв;
- розмiри дотацiй i субвенцiй, якi передбачається надати з Державного бюджету за цiльовим призначенням;
- перелiк видаткiв, якi передбачається передати з Державного бюджету на фiнансування з мiсцевих бюджетiв.
Аналогiчнi показники доводять виконавчi органи вищого рiвня органам влади та управлiння нижчого рiвня. Складанню проектiв бюджету передує розробка основних програмних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, зокрема щодо обсягу валового внутрiшнього продукту, зведеного балансу фiнансових ресурсiв, балансу доходiв i витрат населення, платiжного балансу, валютного плану.
частини фiнансових ресурсiв мiж адмiнiстративно-територiальними одиницями задля вирiвнювання їх фiнансового стану i належного забезпечення. Верховна Рада України не пiзнiше 15 червня поточного року розробляє i надсилає Президентовi України спецiальну постанову (бюджетну резолюцiю) про основнi напрями бюджетноi полiтики на наступний рiк. Кабiнет Мiнiстрiв України органiзує складання проекту Державного бюджету вiдповiдно до тих засад державного регулювання економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, якi визначенi у бюджетнiй резолюцiї.
Попереднiй проект зведеного бюджету України складає Мiнiстерство фiнансiв на основi прогнозних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк i доводить вiдповiднi прогнознi показники до мiнiстерств, вiдомств та iнших органiв державної влади, якi розглядають цi показники i в двотижневий термiн подають Мiнiстерству фiнансiв пропозицiї з вiдповiдними розрахунками i обгрунтуваннями. Мiнiстерство фiнансiв пiсля розгляду пропозицiй готує проекти зведеного та Державного бюджетiв України i подає iх на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв разом з викладом питань, якi не вдалося узгодити з мiнiстерствами i вiдомствами. Кабiнет Мiнiстрiв розглядає на своєму засiданнi проекти зведеного i Державного бюджетiв, приймає остаточне рiшення щодо проекту закону про Державний бюджет України i подає останнiй на розгляд Президентовi України, котрий розглядає його i, в разi згоди, вносить до Верховноi Ради України.
До проекту Закону додаються: основнi прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, зведений баланс фiнансових ресурсiв України, основнi напрями бюджетноi i податковоi полiтики, пропозицii по взаємовiдносинах з бюджетами бюджетноi системи, обсяги централiзованих капiтальних вкладень з розрахунками i обгрунтуваннями по окремих позицiях i загальнi показники зведеного бюджету України. Крiм того, до проекту Закону про Державний бюджет України додаються необхiднi iнформацiйнi матерiали. Аналогiчнi етапи проходить процес складання проектiв бюджетiв мiсцевих органiв влади.
на пленарне засiдання Верховної Ради розглядається в ii постiйних комiсiях. Верховна Рада затверджує:
- граничний розмiр дефiциту Державного бюджету та джерела його покриття;
- суми доходiв Державного бюджету вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;
- суми видаткiв Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштiв вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;
- суми дотацiй, субвенцiй та розмiри вiдрахувань вiд регульованих доходiв до бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя;
- розмiр оборотноi касовоi готiвки Державного бюджету.
До Державного бюджету включаються також доходи i видатки цiльових загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням про цей фонд.
Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського, зайнятостi) затверджуються Верховною Радою України в межах доходiв цих фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей Державного бюджету.
Затвердження республiканського бюджету Автономноi Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням вiдповiдних органiв виконавчої влади Верховною Радою Автономноi Республiки Крим та мiсцевими радами народних депутатiв. У разi, коли Верховна Рада Автономної Республiки Крим чи мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники бюджету, якi поданi на затвердження Урядом Автономноi Республiки Крим чи виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною адмiнiстрацiєю.
3.
це план утворення i використання фiнансових ресурсiв для забезпечення функцiй, якi здiйснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республiки Крим та мiсцевими Радами народних депутатiв.
1)ЗАКОН УКРАЇНИ Про бюджетну систему України (ст. 1)
м. Київ, 5 грудня 1990 року N 512-XII ( 512-12 )
Бюджет мiсцевого самоврядування (мiсцевий бюджет)
- план утворення i використання фiнансових ресурсiв, необхiдних для забезпечення функцiй та повноважень мiсцевого самоврядування.
3) ЗАКОН УКРАЇНИ Про мiсцеве самоврядування в Українi (ст. 1)
м. Київ, 21 травня 1997 року N 280/97-ВР ( 280/97-ВР )
Органи мiсцевого самоврядування в селах, селищах, мiстах, районах у мiстах (у разi їх створення) самостiйно розробляють, затверджують i виконують вiдповiднi мiсцевi бюджети згiдно з цим Законом та законом про бюджетну систему.
Районнi та обласнi ради затверджують районнi та обласнi бюджети, якi формуються з коштiв державного бюджету для їх вiдповiдного розподiлу мiж територiальними громадами або для виконання спiльних проектiв та з коштiв, залучених на договiрних засадах з мiсцевих бюджетiв для реалiзацiї спiльних соцiально-економiчних та культурних програм, контролюють їх виконання.
Складання i виконання районних i обласних бюджетiв здiйснюють вiдповiднi державнi адмiнiстрацiї згiдно з цим Законом та законом про бюджетну систему.
Самостiйнiсть мiсцевих бюджетiв гарантується власними та закрiпленими за ними на стабiльнiй основi законом загальнодержавними доходами, а також правом самостiйно визначати напрями використання коштiв мiсцевих бюджетiв вiдповiдно до закону.
Участь держави у формуваннi доходiв мiсцевих бюджетiв
Держава фiнансово пiдтримує мiсцеве самоврядування, бере участь у формуваннi доходiв мiсцевих бюджетiв, здiйснює контроль за законним, доцiльним, економним, ефективним витрачанням коштiв та належним їх облiком. Вона гарантує органам мiсцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рiвнi мiнiмальних соцiальних потреб. У випадках, коли доходи вiд закрiплених за мiсцевими бюджетами загальнодержавних податкiв та зборiв перевищують мiнiмальний розмiр мiсцевого бюджету, держава вилучає iз мiсцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про державний бюджет.
виходячи з рiвня мiнiмальних соцiальних потреб, встановленого законом.
Доходи мiсцевих бюджетiв
Доходи мiсцевих бюджетiв формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закрiплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв. Доходи мiсцевих бюджетiв районних у мiстах рад (у разi їх створення) формуються вiдповiдно до обсягу повноважень, що визначаються вiдповiдними мiськими радами. Порядок зарахування доходiв до мiсцевих бюджетiв визначається законом про бюджетну систему та iншими законами. У доходнiй частинi мiсцевого бюджету окремо видiляються доходи, необхiднi для виконання власних повноважень, i доходи, необхiднi для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органiв виконавчої влади. Мiсцевий бюджет подiляється на поточний бюджет i бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштiв, залучених вiд розмiщення мiсцевих позик, а також iнвестицiйних субсидiй з iнших бюджетiв. Кошти державного бюджету, що передаються у виглядi дотацiй, субвенцiй, розподiляються обласними радами мiж районними бюджетами i бюджетами мiст обласного значення у розмiрах, необхiдних для формування доходних частин не нижче мiнiмальних розмiрiв мiсцевих бюджетiв, визначених законом, а також використовуються для фiнансування з обласного бюджету спiльних проектiв територiальних громад. Кошти обласного бюджету, переданi державою у виглядi дотацiй, субвенцiй, зараховуються до районних бюджетiв i розподiляються районними радами мiж мiсцевими бюджетами у розмiрах, необхiдних для формування доходних частин не нижче мiнiмальних розмiрiв мiсцевих бюджетiв, визначених законом, а також використовуються для фiнансування з районного бюджету спiльних проектiв територiальних громад.
Видатки мiсцевих бюджетiв
Районнi, обласнi бюджети виконують мiсцевi державнi адмiнiстрацiї в цiлях i обсягах, що затверджуються вiдповiдними радами.
У видатковiй частинi мiсцевих бюджетiв окремо передбачаються видатки поточного бюджету i видатки бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фiнансування установ i закладiв, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, i не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалiзацiю програм соцiально-економiчного розвитку вiдповiдної територiї, пов'язаних iз здiйсненням iнвестицiйної та iнновацiйної дiяльностi, а також на фiнансування субвенцiй та iнших видаткiв, пов'язаних з розширеним вiдтворенням. Видатки мiсцевих бюджетiв подiляються на двi частини:
видатки, пов'язанi з виконанням власних повноважень мiсцевого самоврядування, i видатки, пов'язанi з виконанням делегованих законом повноважень органiв виконавчої влади.
Використання вiльних бюджетних коштiв
Доходи, додатково одержанi в процесi виконання мiсцевих бюджетiв, суми перевищення доходiв над видатками, що утворилися в результатi збiльшення надходжень до бюджету чи економiї у видатках, вилученню не пiдлягають, крiм випадкiв, передбачених законом. Рiшення про використання таких коштiв приймається вiдповiдною радою.
Збалансування доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв
Мiсцевi бюджети мають бути достатнiми для забезпечення виконання органами мiсцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рiвня мiнiмальних соцiальних потреб.
У разi коли вичерпано можливостi збалансування доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв i при цьому не забезпечується покриття видаткiв, необхiдних для здiйснення органами мiсцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рiвня мiнiмальних соцiальних потреб, держава забезпечує збалансування мiсцевих бюджетiв шляхом передачi необхiдних коштiв до вiдповiдних мiсцевих бюджетiв у виглядi дотацiй, субвенцiй, субсидiй вiдповiдно до закону.
Позабюджетнi кошти мiсцевого самоврядування
Органи мiсцевого самоврядування можуть мати позабюджетнi цiльовi (у тому числi валютнi) кошти.
Цi кошти перебувають на спецiальних рахунках в установах банкiв.
Порядок формування та використання позабюджетних цiльових (у тому числi валютних) коштiв мiсцевого самоврядування визначаються положеннями про цi кошти, що затверджуються вiдповiдною радою.
Мiсцевi податки i збори
Органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до закону можуть встановлювати мiсцевi податки i збори. Мiсцевi податки i збори зараховуються до вiдповiдних мiсцевих бюджетiв.
За рiшенням зборiв громадян за мiсцем їх проживання можуть запроваджуватися мiсцевi збори на засадах добровiльного самооподаткування.
Участь органiв мiсцевого самоврядування у фiнансово -кредитних вiдносинах
Рада або за її рiшенням iншi органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до законодавства можуть випускати мiсцевi позики, лотереї та цiннi папери, отримувати позички з iнших бюджетiв на покриття тимчасових касових розривiв з їх погашенням до кiнця бюджетного року, а також отримувати кредити в банкiвських установах.
Органи мiсцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальнi банки та iншi фiнансово-кредитнi установи, виступати гарантами кредитiв пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до комунальної власностi вiдповiдних територiальних громад, розмiщувати належнi їм кошти в банках iнших суб'єктiв права власностi, отримувати вiдсотки вiд їх доходiв вiдповiдно до закону iз зарахуванням їх до доходної частини вiдповiдного мiсцевого бюджету.
У зв’язку з зростанням чисельностi населення у мiстах України , а разом з цим зростанням кiлькостi автотранспорту , постало питання про слабкiсть дорожньої iнфраструктури мiст України. Особливо гостро постає це питання в “старих” мiстах , в центральних частинах , яких дуже ускладнен рух автотранспорту , не кажучи вже про мiсця парковки транспортних засобiв.
Дуже часто ми може спостерiгати картину коли “невдало“ припаркованi авто заважають пересуватися iншому транспорту ,а то i зовсiм блокують проїзджу частину вулицi. Це призводить до автомобiльних пробок , наслiдком яких бувають повне або часткове припинення руху транспорту в окрему районi мiста , а якщо це трапились на маршрутах руху громадського транспорту, то наслiдки цього збою рядовi громадяни можуть ощутити на собi в будь-якому районi мiста. Тому питання паркування автотранспорту в мiсцях зручних для цього стоїть дуже гостро.
Одним з можливих варiантiв вирiшення цiєї проблеми може стати платнi автостоянки , як приватнi так i державнi. У першому варiантi ( приватнi автостоянки ) пiдприємцi безпосередньо купують патент на право займатися цим свого роду бiзнесом , узгоджуючи доцiльнiсть розмiщення автостоянки в тому або iншому районi мiста з мiсцевою владою , i кожного мiсяця сплачують окрему своєчасно оговорену платню до мiсцевого бюджету.
У другому варiантi ( державнi автостоянки ) усi кошти заробленi при паркуваннi автомобiлiв йдуть на поповнення мiсцевого бюджету , а вже з нього на розвиток дорожньої iнфраструктури мiста.
Розрахунок :
Чисельнiсть населення мiста складає 315 тис. чол. Власниками власного авто є кожний десятий , тобто 31,5 тис. автомобiлiв у мiстi. Нехай кожний п`ятидесятий скористується за день послугами парковок – 630 авто.
В мiстi 4 платних автостоянки з пропускною спроможнiстю за годину 30 автомобiлiв за 8 роб. год. в день пропускають через себе 960 авто. Загруженiсть стоянок вiд максимальної складає 66%. 1 година знаходження автомобiлю на стоянцi в центральнiй частинi мiста 0,5 грн. Якщо при середнiх розрахунках прийняти що кожен автомобiль знаходиться на стоянцi
315 грн.* 30 днiв = 9450 грн. за мiсяць.
Нехай на кожнiй парковцi працює 4 парковщики з з/пл 150 грн. в мiсяць.
Тодi на 4 парковках 16 парковщикiв отримують за мiсяць 2400 грн. з\пл.
Доход за мiсяць
Нехай витрати на утримання керуючих та контролюючих органiв , та на внутрiшнi потреби працюючих ( екiпiровка ) складають на мiсяць 1000 грн.
Прибуток складає 6050 грн. За вiдрахуванням усiх податкiв сума чистого прибутку складає приблизно 3000 грн.
н
Висновок :
це звичайно приблизнi розрахунки , але зважаючи на те ,що кiлькость авто на наших дорогах постiйно зростає , стан дорожного покриття на багатьох вулицях нашого мiста залишає бажати кращого , небезпечна аварiйна ситуацiя на вулицях нашого мiста постiйно загрожує життю наших спiвгромадян , та i сам той факт , що хоча невелика сума коштiв , але всеж поповнить мiсцевий бюджет , говорить про те , що iдея з платними автостоянками заслуговує на увагу.
2. ЗУ “Про державний бюджет” – 22 сiчня 1998 р. Урядовий курьер;
4. ЗУ “Про мiсцеве самоврядування в Українi” УК – 14 червня 1997р. Урядовий курьер;
5. ЗУ “Про систему оподаткування” - березень 1998 р., Дiло ;
6. Єпiфанова А. О., Сало І. В., Д’яконов І.І. “Бюджет i фiнансова полiтика України”- К.: Наукова думка, 1997 – 304с.;
7. Моiсеєнко В. В. “Формування мiсцевих бюджетiв в умовах ринкових вiдносин” /Фiнанси України – 1996 – № 11;
8. Указ президента України “Про Державне казначейство України” /Урядовий кур’
| 
