Видатки державного бюджету України Додаток Структура бюджету України

Видатки державного бюджету України Додаток Структура бюджету України Змiст Вступ.. 2 I. Суть, значення державного бюджету України.. 3 1. 1. Роль державного бюджету України. 3 1. 2. Складовi елементи державного бюджету України. 4 8 2. 2. Державний бюджет України. 10 2. 3. Мiсцевi бюджети України. 15 2. 4. Дефiцит бюджету. 17 17 ІІІ. Аналiз видаткової частини державного бюджету України 19 3. 1. Законодавчi нормативнi акти щодо видаткової частини державного бюджету України. 19 24 3. 1. 2. Видатки на фiнансування науки i культури. 27 3. 1. 3. Видатки на охорону здоров’я. 32 3. 1. 4. Видатки на економiчну дiяльнiсть держави. 36 3. 1. 5. Видатки на фiнансування оборони i правоохоронних органiв. 37 3. 1. 6. Видатки на державне управлiння. 38 3. 1. 7. Іншi видатки. 41 IV. Пропозицiї щодо покращення ефективностi видаткової частини державного бюджету України.. 43 Лiтература.. 54 Бюджетна система є провiдною ланкою державних фiнансiв. Держава використовує бюджет як iнструмент реалiзацiї своєї соцiально-економiчної полiтики, адже вiн вiдображає складну систему перерозподiльних вiдносин у суспiльствi, охоплює практично кожну юридичну та фiзичну особу. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України придiляється дедалi бiльше уваги. Метою курсової роботи являється дослiдження видаткової частини державного бюджету України, зокрема факторiв, що на неї впливають, визначити шляхи покращення ефективностi видаткової частини державного бюджету України. Предметом курсової роботи є дослiдження взаємовiдносин, якi складаються пiд час формування i реалiзацiї державного бюджету України, зокрема його видаткової частини. Суб’єктом дослiдження i аналiзу є проведення бюджетної полiтики держави, а об’єктом вiдносини при формуваннi i розподiлi фондiв грошових коштiв. Пiд час дослiдження даної теми ми ставили завдання: 1) визначити суть, значення державного бюджету України; 2) здiйснити огляд макроекономiчних показникiв, зокрема тих , що стосуються видаткової частини бюджету, а також визначити проблеми, що виникають при формуваннi видаткової частини бюджету; якi можна використати для покращення полiтики. У другому здiйснюється аналiз макроекономiчних показникiв за перше пiврiччя 2000 року. У третьому роздiлi здiйснюється аналiз видаткової частини державного бюджету України. Четвертий роздiл вивчає основнi пропозицiї щодо покращення ефективностi видаткової частини бюджету України. саме журналiв “Фiнанси України”, “Економiка України”, “Статистика України”. I. Суть, значення державного бюджету України 1. 1. Роль державного бюджету України Державний бюджет є найдiйовiшим механiзмом здiйснен­ня фiнансової полiтики держави. У доходах бюджету вiдоб­ражається податкова полiтика держави, а у видатках — прi­оритетнi напрями вкладень коштiв. Держава використовує бюджет для здiйснення територi­ального, внутрiшньо - i мiжгалузевого розподiлу i перерозпо­дiлу ВВП з метою вдосконалення структури суспiльного ви­робництва i забезпечення соцiальних гарантiй населенню. В умовах формування ринкових вiдносин бюджетна систе­ма має надавати фiнансову пiдтримку щодо роздержавлен­ня i демонополiзацiї галузей господарства, забезпечення со­цiального захисту населення. Основнi напрями бюджетної полiтики визначаються Вер­ховною Радою України в спецiальнiй постановi, яка має назву бюджетної резолюцiї. податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв, якi справляються на цiй територiї, або дотацiй i субвенцiй. Розмiр цих вiдрахувань затверджу­ється Верховною Радою України в Законi про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк за поданням Президен­та України з урахуванням економiчного, соцiального, при­родного i екологiчного стану вiдповiдних територiй. До проекту Закону про Державний бюджет України Ка­бiнет Мiнiстрiв України додає технiко-економiчне обґрунтування вiдрахувань, дотацiй i субвенцiй бюджетам Автоном­ної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя. Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цiлi та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України. У державному бюджетi України Передбачається резерв­ний фонд Кабiнету Мiнiстрiв України у розмiрi до 2 % вiд обсягу видаткiв державного бюджету України Для фiнан­сування невiдкладних витрат у народному господарствi, со­цiально-культурних та iнших заходiв, що не могли бути передбаченi пiд час затвердження державного бюджету України. Понад передбаченi видатки утворюється оборотна касо­ва готiвка в розмiрi до 2 % загального обсягу видаткiв бюд­жету. Вона може бути використана протягом року на пок­риття тимчасових касових розривiв i має бути вiдновлена у тому самому роцi до розмiрiв, установлених пiд час затвер­дження державного бюджету України. над доходами — дефiцит бюджету. При визначеннi розмiру дефiциту бюд­жету кредити i позики в джерело доходiв не враховуються. Граничний розмiр дефiциту i джерела його покриття визна­чаються вiдповiдно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим, Радами народних де­путатiв пiд час затвердження вiдповiдних бюджетiв. Дефi­цит бюджету покривається за рахунок внутрiшнiх держав­них позик, позик iноземних держав та iнших фiнансових iнституцiй. Рiшення про залучення позик до державного бюджету України в кожному конкретному випадку приймає Верховна Рада України. У цiлому частка загальнодержавного бюджету в держав­ному бюджетi України досить значна. Це дає пiдстави гово­рити про високий рiвень централiзацiї в розподiлi та перероз­подiлi фiнансових ресурсiв. У зв'язку з цим зростає актуаль­нiсть проблеми подальшого пошуку оптимального спiввiдно­шення мiж загальнодержавним i мiсцевими бюджетами. Бюджетний устрiй України визначається за­крiпленим Конституцiєю України державним ладом України та її адмiнiстративно-територiальним подiлом. Пiд бюджетним устроєм розумiють органiзацiю i принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок мiж її окремими ланками. України. Бюджет Автономної Республiки Крим об'єднує рес­публiканський бюджет та бюджети районiв i мiст респу­блiканського пiдпорядкування цього регiону. До мiсцевих бюджетiв належать обласнi, мiськi, рай­оннi в мiстах, селищнi i сiльськi бюджети. Бюджет областi об'єднує обласний бюджет та бюд­жети районiв i мiст обласного пiдпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюд­жет, бюджети мiст районного пiдпорядкування, селищнi та сiльськi бюджети. Селищнi i сiльськi бюджети ство­рюються за рiшенням районних чи мiських рад народ­них депутатiв за наявностi необхiдної фiнансової бази i визначають доходи вiдповiдних селищних i сiльських бюджетiв. iншi мiста, селища чи сiльськi населенi пункти, то бюд­жети цих мiст, селищ, сiл об'єднуються вiдповiдно у бюджетi мiста або у бюджетi району в мiстi. Бюджетний устрiй ґрунтується на принципах єдностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiй­ностi усiх бюджетiв, що входять до бюджетної системи України. Принцип єдностi означає iснування єдиного рахунку доходiв i видаткiв кожної ланки бюджетної системи. Єднiсть бюджетної системи забезпечується єдиною пра­вовою базою, єдиною бюджетною класифiкацiєю, єднiстю форм бюджетної документацiї, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соцiально-економiчною полiтикою, наданням необхiдної статистичної та бюджетної iнфор­мацiї з одного рiвня бюджету iншому. Принцип повноти полягає у вiдображеннi у бюджетi всiх доходiв i видаткiв. кiнцевих касових операцiй банкiв. Принцип гласностi забезпечує висвiтлення в засобах масової iнформацiї показникiв бюджетiв i звiтiв про їх виконання. Принцип наочностi обумовлює вiдображення показ­никiв бюджетiв у взаємозв'язку iз загальноекономiчними показниками в Українi та за її межами шляхом викори­стання засобiв максимальної iнформативностi щодо ре­зультатiв порiвняльного аналiзу, визначення темпiв i пропорцiй економiчного розвитку. Головним ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фiнансуються заходи за­гальнодержавного значення в галузi господарського, культурного будiвництва, оборони держави, утримання органiв державної влади i управлiння. Через Державний бюджет провадиться перерозподiл частини загальнодер­жавних доходiв мiж Автономною Республiкою Крим та областями у виглядi субвенцiй, субсидiй та дотацiй з ме­тою економiчного вирiвнювання регiонiв. на­явнiстю власних доходних джерел i правом визначення напрямiв їх використання вiдповiдно до законодавства України. При цьому, складаючи i виконуючи свої бюд­жети, вiдповiднi органи влади й управлiння враховують загальнодержавнi iнтереси. Завершується стратегiчний аналiз оцiнкою стратегiчної позицiї пiдприєм­ства. Для цього використовуються два параметри: привабливiсть ринку та стратегiчний потенцiал пiдприємства. Оцiнка стратегiчної позицiї пiдприємс­тва здiйснюється на кожному привабливому сегментi ринку з метою виявлен­ня вiдповiдностi можливостей пiдприємства його конкурентному середовищу. Добуток оцiнок потенцiалу пiдприємства та привабливостi ринку дає основ­ний результат аналiтичної стадiї — значення стратегiчної позицiї. З урахуван­ням стратегiчної позицiї приймається рiшення про використання ресурсiв пiдприємства на тому чи iншому сегментi ринку: полiтика iнвестування, реiнвестування, селективного зростання, низької активностi. Безумовно, використовуваний аналiтичний iнструментарiй вiдiграє важли­ву роль для одержання достовiрних, повних i точних результатiв стратегiчного аналiзу. Пропонуємо використовувати набiр аналiтичних iнструментiв, ре­комендований у табл. 1. 1.: Результати i рекомендованi iнструменти стратегiчного аналiзу Етапи Результати Ідентифiкацiя стратегiчного потенцiалу метод порiвнянь дескриптивний аналiз Оцiнка привабливостi ринку вибiр перспективних ринкiв складання прогнозiв розвитку привабливих ринкiв визначення можливих змiн середовища, якi впливають на розвиток пiдприємства Оцiнка стратегiчної позицiї статистичний аналiз матриця Мак-Кiнзi рiшення про використання ресурсiв пiдприємства на привабливих ринках у перспективi основа для пере­формулювання стратегiй вiдповiднiсть можливостей пiдприємства його конкурентному середовищу Ефективнiсть стратегiчного аналiзу обумовлена дотриманням низки прин­ципiв. Це комплекснiсть i системнiсть стратегiчного аналiзу; наступнiсть ре­зультатiв ретроспективного аналiзу та SWOT-аналiзу; використання достовiр­ної й об'єктивної iнформацiї в аналiтичнiй роботi; обґрунтованiсть вибору На пiдставi розгляду стратегiчного аналiзу в теоретичному i методологiч­ному аспектах можна дiйти висновку, що даний вид аналiтичної роботи є ок­ремим елементом системи стратегiчного управлiння, який використовується] як основа прогнозування позицiї пiдприємства на привабливих ринках. II. Аналiз макроекономiчних показникiв за 1–ше пiврiччя 2000 року. Реальний ВВП за І пiврiччя 2000 року порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року збiльшився на 5,0%. Номiнальний ВВП за І пiврiччя поточного року за орiєнтовною оцiнкою становив 71337 млн. грн. проти 55267 млн. грн. за вiдповiдний перiод мину­лого року. За пiдсумками І пiврiччя 2000 року прирiст обсягу промислового вироб­ництва становив 10,8%, за І пiврiччя 1999 року зменшення цього показника становило 1,1%. Індекс споживчих цiн за І пiврiччя 2000 року становив 118,7%, що на 10,1 вiдсоткових пункти перевищує вiдповiдний показник минулого року. Індекс оптових цiн за І пiврiччя 2000 року становив 111,8%, що на 6,4 вiдсоткових пункти перевищує вiдповiдний показник минулого року. Середньомiсячний офiцiйний курс гривнi за червень 2000 року порiвня­но з аналогiчним показником попереднього року збiльшився на 1,45 гривнi за долар США i становив 5,4 гривнi за долар США. легкiй промисловостi — 33,8, харчовiй промисловостi — 30,6 та в кольоро­вiй металургiї — 20,9%. Падiння обсягiв промислового виробництва спостерiгалося у паливнiй промисловостi — 12,0%, промисловостi будiвельних матерiалiв — 4,9%. Обсяги виробленої продукцiї за І пiврiччя поточного року зросли по­рiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року у промисловостi 23 регiонiв, тодi як у І пiврiччi 1999 року таких регiонiв було 14. Найвищий прирiст обсягiв промислового виробництва одержано в Закар­патськiй областi — 43,7%, Волинськiй — 35,7, Херсонськiй — 30,9 та Кiрово­градськiй областi — 29,1, у мiстах Києвi — 30,0 i Севастополi — 28,2%. Падiння обсягiв промислового виробництва спостерiгалося у трьох областях: Одеськiй — 25,3%, Полтавськiй — 17,3, Рiвненськiй - 4,3%. 2. 1. Зведений бюджет України Загальна сума доходiв зведеного бюджету України за сiчень — червень 3000 року становила 20307,7 млн. грн., що на 6389,0 млн. грн., або на 45,9%, бiльше вiдповiдного показника минулого року, в тому числi доходи загаль­ного фонду становили 16284,6 млн грн , спецiального — 4023,1 млн грн При цьому доходи зведеного бюджету за шiсть мiсяцiв поточного року за зi ставною структурою до доходiв 1999 року становили 17114,3 млн грн , що на 3195,6 млн грн , або на 23%, бiльше вiдповiдного показника минулого року Збiльшення надходжень вiдбулося за такими джерелами доходiв — податок на прибуток пiдприємств — на 529,5 млн грн , або на 20,4% — податок на додану вартiсть — на 551,1 млн грн , або на 15,6%, — акцизний збiр iз вiтчизняних товарiв — на 109,4 млн грн , або на 17,2%, — неподатковi надходження — на 3442,2 млн грн , або в 3,4 разу, — цiльовi фонди — на 490,4 млн грн , або на 27,5% Питома вага дохiдної частини зведеного бюджету у ВВП за звiтний перiод становила 28,47% проти 25,18% за аналогiчний перiод минулого року Рiвень виконання доходiв зведеного бюджету України за сiчень — червень 2000 року становив 48% рiчного розрахункового показника проти 40,6% за вiдповiдний перiод минулого року (загального фонду 44,1%, спецiального 74,3%), у тому числi податкових надходжень — 44,9% рiчного розрахункового показника проти 41,4% за аналогiчний перiод минулого року, неподаткових — вiдповiдно 50,5% проти 26,2% у минулому роцi Рiвень виконання доходiв вiд операцiй з капiталом до зведеного бюджету за сiчень — червень поточного року становив 132,6% рiчного розрахункового показника проти 41,3% за аналогiчний перiод минулого року, надходжень в цiльовi фонди вiдповiдно 66 9% проти 61,6% в минулому роцi Платежi, що зарахованi до доходiв зведеного бюджету шляхом взаємо залiкiв та вексельних розрахункiв, на 1 липня 2000 року становлять 227. 3 млн грн , або 1,1% доходiв зведеного бюджету Загальна сума заборгованостi зi сплати податкiв i зборiв пiдприємств, органiзацiй, об'єднань i населення на 1 липня 2000 року порiвняно з початком року збiльшилася на 2578,3 млн грн , або 22%, i становила 14312,5 млн грн , у тому числi заборгованiсть iз податку на додану вартiсть збiльшилася на 1073,8 млн грн або 19,3%, та на 1 липня поточного року становила 6639 ! млн грн , заборгованiсть iз податку на прибуток пiдприємств збiльшилася на 831,6 млн грн , або 34,3%, i становила 3255,7 млн грн , заборгованiсть з акцизного збору збiльшилася на 144,1 млн грн , або 26,9%, i становила 680,6 млн грн , заборгованiсть iз прибуткового податку з громадян збiльшилася на 6,4 млн грн , або 21,1%, i становила 36,7 млн грн , заборгованiсть iз плати за землю збiльшилася на 135 млн грн , або 40,6%, i на 1 липня поточного року становила 467,4 млн грн , заборгованiсть iз вiдрахувань вiд плати за транзит природного газу через територiю України збiльшилася на 125,3 млн грн або 8,9%, i становила 1532 млн грн Видатки зведеного бюджету України за сiчень — червень поточного року порiвняно з сiчнем — червнем 1999 року збiльшилися на 5213,8 млн. грн., або на 36,2%, i становили 19637,2 млн. грн., у тому числi загальний фонд — 16070,2 млн. грн., спецiальний фонд — 3567 млн. грн. Рiвень виконання загального фонду становив 43,5%, спецiального фонду — 65. 9%. Питома вага видаткiв зведеного бюджету України у ВВП за сiчень — червень поточного року становила 27,53% проти 26,1% за сiчень — червень 1999 року. грн. Рiвень виконання цих видаткiв до розрахункового рiчного показника збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 40,3 до 42,2%. Слiд зазначити, що за деякими функцiями вiдбувається суттєве вiд­хилення структури фактичних видаткiв за звiтний перiод вiд структури запланованих видаткiв. Суттєве зменшення питомої ваги здiйснених ви­даткiв порiвняно з вiдповiдним розрахунковим рiчним показником спосте­рiгається з обслуговування внутрiшнього державного боргу (на 2,92 вiдсот­кових пункти), iз соцiального захисту та соцiального забезпечення (на 1,32 вiдсоткових пункти), нацiональної оборони (на 1,26 вiдсоткових пункти). Значне збiльшення питомої ваги видаткiв порiвняно з вiдповiдним розра­хунковим рiчним показником мало мiсце у державному управлiннi (на 1,98 вiдсоткових пункти), на транспортi, у дорожньому господарствi, зв'язку, телекомунiкацiях та iнформатицi (0,99 вiдсоткових пункти), житлово-комунальному господарствi (на 0,86 вiдсоткових пункти), освiтi (на 0,67 вiдсоткових пункти) (див. Додаток 2). 2. 2. Державний бюджет України Загальна сума доходiв державного бюджету України за сiчень — чер­вень поточного року становила 14854,7 млн. грн., що на 6588,2 млн. грн., або на 79,7%, бiльше вiдповiдного показника минулого року, в тому числi доходи загального фонду становили 11851,3 млн. грн., спецiального — 3003,4 млн. грн. При цьому доходи державного бюджету за шiсть мiсяцiв поточного року за зiставною структурою до доходiв 1999 року становили 12143,6 млн. грн., що на 3877,1 млн. грн., або 46,9%, бiльше вiдповiдного показника минулого року. — податок на прибуток пiдприємств — на 1864,4 млн. грн., або в 5,7 разу; — акцизний збiр iз вiтчизняних товарiв — на 288,7 млн грн , або на 70,9% — неподатковi надходження — на 2973,8 млн грн , або в 3,5 разу, — цiльовi фонди — на 810,9 млн грн , або на 72,9 вiдсоткiв Рiвень виконання доходiв державного бюджету за сiчень — червень 2000 ροκν становив 43,8% плану на рiк проти 34,6% за вiдповiдний перiод мину чого року (загального фонду — 40,2%, спецiального — 67,7%), або 107,4% плану на шiсть мiсяцiв проти 82% за вiдповiдний перiод минулого року (за гального фонду — 101,9%, спецiального — 136,3%), в тому числi податкових надходжень — 40% плану на рiк i 100,3% плану на сiчень — червень проти вiдповiдно 35% i 82,3% за аналогiчний перiод минулого року, неподаткових — 474% рiчного плану та 118,8% плану на шiсть мiсяцiв проти вiдповiдно 23,6% i 61,9% за вiдповiдний перiод минулого року Рiвень виконання доходiв вiд операцiй iз капiталом до державного бюджету за сiчень — червень поточ ного року становив 92,6% плану на рiк i 200,9% плану на шiсгь мiсяцiв проти вiдповiдно 40,5% та 108% за аналогiчний перiод минулого року, надходжень в цiльовi фонди — 58,3% рiчного плану i 115,8% плану на сiчень — червень проти вiдповiдно 56,2% i 111,4% у минулому роцi бен зину автомобiльного на 42,7%, дизпального — на 42,3% Невиконання при значень акцизного збору за нафтопродуктами зумовлено звiльненням до 1 червня π ρ важких дистилятiв вiд справляння податку вiдповiдно до Закону України вiд 02 03 2000 ρ "Про тимчасовий порядок оподаткування операцiй з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних мате­рiалiв" Дiю вказаної пiльги Законом України вiд 13 06 2000 № 1813-ІІІ "Про внесення змiн до деяких законiв України" подовжено до 1 жовтня 2000 року Основною причиною недовиконання розрахункових показникiв з податкiв на мiжнародну торгiвлю та зовнiшнi операцiї (96,3% до прогнозу І пiврiч­чя π ρ ) став низький рiвень надходжень ввiзного мита, якого за 6 мiсяцiв 2000 року до державного бюджету надiйшло в сумi 588 7 млн грн , або 93 9% до планового показника звiтного перiоду та 35,7% — до рiчного плану, а також мита на товари, що ввозяться суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, якого за звiтний перiод державним бюджетом отримано в сумi 492,1 млн грн , або 85,7% до плану на шiсть мiсяцiв поточного року. Причиною недовиконання вказаних платежiв є значне падiння обсягiв оподатковуваного iмпорту, який, за даними Держмитслужби, за сiчень — травень п. р. становив лише 16,8% при врахованих у прогнозних розрахунках надходжень до бюджету на рiвнi 40%. Усе це зумовлено структурними змiна­ми iмпортованої продукцiї, де переважає частка iмпорту з країн, з якими дiють угоди про вiльну торгiвлю, а по iнших країнах — iмпорт товарiв, що оподатковується за нижчими або нульовими ставками iмпортного мита. Полiпшенню стану мобiлiзацiї доходiв бюджету сприятиме введення ново­го механiзму сплати до бюджету коштiв за послуги щодо транзиту природного газу. В зв'язку з цим Мiнфiном напрацьованi пропозицiї до проекту Положен­ня про надходження частини виручки вiд реалiзацiї газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територiю України, якi ще 6 квiтня 2000 року направленi до Мiнекономiки. За пiдготовку вказаного проекту поло­ження для подання до Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдає Мiнiстерство економiки України. фонд — 11694,7 млн. грн., спецiальний фонд — 2650,8 млн. грн. Рiвень виконання видаткiв державного бюджету України за цей перiод до планових призначень на рiк збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року на 7,6 вiдсоткових пункти i становив 42,3% (iз загального фонду — 39,6%, iз спецiального — 59,7%). Рiвень виконання видаткiв загаль­ного фонду державного бюджету за сiчень — червень поточного року до плану на цей перiод становив 89,8%. Питома вага видаткової частини державного бюджету (без мiжбюджетних трансфертiв) у зведеному бюджетi України збiльшилася з 53,09% за сiчень — червень 1999 року до 62,04% за сiчень — червень поточного року. Видатки на соцiальний захист i соцiальне забезпечення за сiчень — чер­вень поточного року збiльшилися порiвняно з сiчнем — червнем 1999 року на 862,6 млн, грн., або у 2 рази, i становили 1702,6 млн. грн. Рiвень вико­нання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 38 до 45,7%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив 101,2%. Видатки на освiту за звiтний перiод збiльшилися порiвняно iз сiчнем — червнем минулого року на 553,8 млн. грн., або у 2,2 разу, i становили 1017,9 млн. грн. Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвня­но з вiдповiдним показником минулого року з 31,3 до 44%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану за сiчень — червень становив 85%. Видатки на охорону здоров'я за сiчень — червень поточного року збiль­шилися порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року на 93,1 млн. грн., або у 1,7 разу, i становили 223 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 22 4 до 31,1%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на І пiврiччя становив 67,6% Видатки державного бюджету на заходи, пов'язанi з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiальним захистом населення, за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року на 29 млн грн , або на 4,2%, i становили 726 8 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився по­рiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 40 до 40 1% а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану за сiчень — червень становив 95,7% Видатки державного бюджету України на промисловiсть та енергетику за звiтний перiод збiльшилися порiвняно з сiчнем — червнем 1999 року на 88 2 млн грн , або на 10,4%, i становили 933,6 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 40,2 до 42,9%, а рiвень виконання цих видач кiв iз загально го фонду до плану за сiчень — червень становив 102,7% Видатки на покриття заборгованостей, що виникли у попереднi роки iз заробiтної плати працiвникiв бюджетних установ, грошового забезпечення, стипендiй та iнших соцiальних виплат, за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з сiчнем — червнем минулого року на 58,2 млн iрн або у 2,3 разу, i становили 102,7 млн грн. Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 4,2 до 95%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на І пiврiччя становив 105,5% (див. Додаток 3). Серед iнших функцiй видаткiв вище за загальний рiвень виконання державного бюджету до рiчного плану здiйсненi видатки за такими напрямами — видатки на державне управлiння за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року на 696,8 млн грн або у 2,7 разу, i становили 1110,5 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 38,9 до 53,7%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив 79,2%, — видатки на правоохоронну дiяльнiсть i гарантування безпеки держави за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року на 494,5 млн грн , або у 1,9 разу i становили 1050,3 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 33,6 до 52,5%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив 101,2%; — видатки на цiльовi фонди за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року на 647,8 млн. гри., або у 3 рази, i становили 970,2 млн. грн. Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 40,6 до 49,6%; — видатки на фундаментальнi дослiдження i сприяння науково-технiч­ному прогресу за сiчень — червень поточного року збiльшилися порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року на 98,2 млн. гри., або у 1,7 разу, i становили 236. 7 млн. грн. Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 27,1 до 43,5%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив 68,7%; плану збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 15,1 до 28%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив 72,6%. Дотацiї мiсцевим бюджетам за звiтний перiод збiльшилися порiвняно з сiчнем — червнем минулого року на 1161,5 млн. грн., або у 2,4 разу, i стано­вили 2016,5 млн. грн. Рiвень виконання цих видаткiв до рiчного плану збiль­шився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 41,8 до 50,5%, а рiвень виконання цих видаткiв iз загального фонду до плану на сiчень — червень становив вже 124,3%. Серед захищених статей видаткiв загального фонду державного бюджету України на 2000 рiк за економiчною структурою вище за загальний рiвень виконання державного бюджету до рiчного плану здiйсненi видатки на: — поточнi трансферти населенню — 43,8%; — нарахування на заробiтну плату — 40,6%. 2. 3. Мiсцевi бюджети України Загальна сума доходiв мiсцевих бюджетiв за сiчень — червень 2000 року становила 8125,6 млн грн , що на 1228,6 млн грн , або на 17,8%, бiльше за вiдповiдний показник минулого року, в тому числi доходи загальною фонду становили 7052,2 млн гри , спецiального — 1073,4 млн гри При цьому до ходи мiсцевих бюджетiв за шiсть мiсяцiв поточного року за зiставною структурою до доходiв 1999 року становили 7643,4 млн грн , що на 746,3 млн гри або 10,8%, бiльше за вiдповiдний показник минулою року (див. Додаток 4). Збiльшення надходжень вiдбулося за такими джерелами доходiв — прибутковий податок iз громадян — на 1314 млн гри , або в 2 рази, — неподатковi надходження — на 468,3 млн грн , або в 2,9 разу Питома вага дохiдної частини мiсцевих бюджетiв (без мiжбюджетних трансфертiв) ν зведеному бюджетi за звiтний перiод становила 29,36% проти 41,94% за аналогiчний перiод минулого року ροκν становив 59,4% рiчного розрахункового показника проти 52,4% за вiд­повiдний перiод минулого року (загального фонду — 55,5%, спецiального — 110%), ν тому числi податкових надходжень — 56,3% рiчного розрахункового показника проти 52 5% за аналогiчний перiод минулого року неподаткових — вiдповiдно 82,8% проти 54,2% у минулому роцi Надходження в цiльовi фонди за сiчень — червень поточного року в 3,3 разу перевищують рiчний розрахунковий показник проти виконання на рiвнi 73,2% рiчного розрахункового показника в минулому роцi Платежi, що зарахованi до доходiв мiсцевих бюджетiв шляхом взаємозалiкiв та вексельних розрахункiв, на 1 липня 2000 року становлять 186 2 млн грн або 2,3% доходiв мiсцевих бюджетiв Найвищий рiвень виконання дохiдної частини мiсцевих бюджетiв за сiчень — червень 2000 року має мiсце в Київськiй областi — 82,9% рiчного розрахункового показника, м Києвi — 73,4%, в областях Львiвськiй — 65 9%, Сумськiй — 65,3%, Житомирськiй — 62,3% Найнижчий рiвень виконання дохiдної частини мiсцевих бюджетiв за звiтний перiод має мiсце в Луганськiй областi — 50,2% рiчного розрахунко­вого показника, в областях Чернiвецькiй — 52,3%, Вiнницькiй — 52,4% становив 386%, будiвництво — 244,3%, державне управлiння — 185,5%, правоохоронну дiяльнiсть i гарантування безпеки держави — 131%, нацiональну оборону — 123,5%, фiзичну культуру i спорт — 108,7%, транспорт, дорожнє господарство зв'язок, телекомунiкацiї та iнформатику — 90,2% В той же час iснує ряд функцiй, якi здiйсненi нижче за загальний рiвень виконання мiсцевих бюдже­тiв, зокрема соцiальний захист i соцiальне забезпечення — 36,8% до розрахун­кового рiчного показника, попередження i лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй та наслiдкiв стихiйного лиха — 37,4%, охорона здоров'я — 47,4%, iншi послуги, пов'язанi з економiчною дiяльнiстю, — 47,5%, освiта — 51,5% Збiльшення порiвняно з сiчнем — червнем минулого року зазнали ви­датки за такими напрямами виконан­ня цих видаткiв до розрахункового рiчного показника порiвняно з вiдповiдним перiодом 1999 року збiльшився з 42,2 до 47,4% — видатки на освiту за звiтний перiод збiльшилися порiвняно з сiчнем — червнем 1999 року на 361,9 млн грн , або на 23,7%, i становили 1886,6 млн грн Рiвень виконання цих видаткiв до розрахункового рiчного показни­ка збiльшився порiвняно з вiдповiдним показником минулого року з 47 9 до 51,5% — охорона здоров'я — на 2,66 вiдсоткових пункти, — освiта — на 1,75 вiдсоткових пункти, — державне управлiння — на 1,27 вiдсоткових пункти Найвищий рiвень виконання видаткової частини за мiсцевими бюджета­ми має мiсце у м Києвi — 115,3%, Запорiзькiй областi — 76,8, Київськiй — 68,7, Одеськiй — 65,4, Автономнiй Республiцi Крим — 64, Львiвськiй — 63,3, Сумськiй — 63, Харкiвськiй областi — 62,2% Найнижчий рiвень виконання соцiальних видаткiв має мiсце у таких областях — соцiального захисту та соцiального забезпечення Івано-Франкiвська область — 17,7% рiчного розрахункового показника. Рiвненська та Луганська — по 21,7%, Тернопiльська область — 21,8% За сiчень — червень поточного року профiцит державного бюджету становив 509,2 млн. грн., за сiчень — червень минулого року дефiцит держав­ного бюджету становив 450,1 млн. грн. Якщо за сiчень — червень 1999 року дефiцит державного бюджету стано­вив 0,81% ВВП при рiчному планi дефiциту 1 вiдсоток ВВП, то за сiчень — червень поточного року має мiсце профiцит державного бюджету, який становить 0,71% ВВП при бездефiцитному бюджетi на 2000 рiк. 2. 5. Державний борг На 01. 06. 2000 року сума державного боргу України становила 80488 млн. грн. З них державний внутрiшнiй борг становив 23099,9 млн. грн., або 28,7%, державний зовнiшнiй борг — 57388,2 млн. грн. (10599,2 млн. доларiв США), або 71,3%. У структурi державного внутрiшнього боргу заборгованiсть перед юридич­ними особами становить 12528,9 млн. грн., або 54,24% у загальнiй сумi державного внутрiшнього боргу, заборгованiсть перед банкiвськими устано­вами становить 10570 млн. грн., або 45,76% вiдповiдно. Інша внутрiшня за­боргованiсть становить 954,7 млн. грн., або лише 0,004% у загальнiй сумi державного внутрiшнього боргу. Видатки на обслуговування державного боргу за сiчень — червень по­точного року становили 2176,6 млн. грн., або 36,5% рiчного плану, в тому числi видатки на обслуговування внутрiшнього державного боргу станови­ли 287,6 млн. грн., або 15,5% рiчного плану, а видатки на обслуговування зовнiшнього державного боргу — 1889 млн. грн., або 46%. За сiчень — червень 1999 року видатки на обслуговування державного боргу становили 1571,1 млн. грн., або 44,3% рiчного плану, в тому числi видатки на обслу­говування внутрiшнього державного боргу становили 416,6 млн. грн., або 44,3% рiчного плану, а видатки на обслуговування зовнiшнього державно­го боргу — 1154,6 млн. грн., або 57,5% вiдповiдно статтею 18 цього Закону. Такi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України наби­рають чинностi з дня їх прийняття. Кабiнет Мiнiстрiв України має право брати зобов'язання, якi випливають з визначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi документiв, у тому числi щодо вiдмови вiд суверенного iмунiтету в можливих судових справах, пов'яза­них з поверненням позик та звiльненням платежiв згiдно з угодами вiд будь-яких комiсiй протягом дiї кредитної угоди. Стаття 23. Державнi гарантiї (поручительства, векселi, iншi гарантiйнi iн­струменти) покриття ризикiв нерезидентiв, пов'язаних з кредитуванням су­б'єктiв пiдприємницької дiяльностi України, можуть надаватися виключно пiд зустрiчнi безвiдкличнi та безумовнi гарантiї банкiв України, фiнансовi по­казники яких вiдповiдають вимогам, визначеним Нацiональним банком Ук­раїни. Зазначенi зустрiчнi гарантiї мають видаватися на повну суму виданих державних гарантiй, загальний обсяг яких у 2000 роцi не може перевищувати 600 млн. гривень. Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi України позичальники iноземних кредитiв, щодо яких наданi державнi гарантiї (поручительства, векселi, iншi гарантiйнi iнструменти), сплачують до Державного бюджету України плату за їх отримання, розмiр якої встановлюється Мiнiстерством фiнансiв України. ІІІ. Аналiз видаткової частини державного бюджету України 3. 1. Законодавчi нормативнi акти щодо видаткової частини державного бюджету України їм на 2000 рiк у порядку, визначеному Мiнiстерством фiнансiв України. Облiк бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням здiйснюється Держав­ним казначейством України. Якщо пiсля прийняття цього Закону повноваження щодо виконання функцiй або надання послуг, на якi затверджене бюджетне призначення, передаються вiдповiдно до законодавства України вiд одного головного роз­порядника коштiв державного бюджету iншому, то дiя бюджетного призна­чення не припиняється i може застосовуватися в межах, визначених цим Законом для виконання тих же функцiй чи надання тих же послуг голов­ним розпорядником коштiв державного бюджету, якому це повноваження передано. Дозволити Мiнiстерству фiнансiв України у виключних випадках за об­грунтованим поданням головного розпорядника коштiв Державного бюджету України здiйснювати перерозподiл його бюджетних призначень по загальному При цьому забороняється збiльшення бюджетних призначень на: державне управлiння за рахунок зменшення бюджетних призначень по iн­ших роздiлах функцiональної класифiкацiї видаткiв бюджету; оплату працi працiвникiв бюджетних установ за рахунок зменшення iн­ших видаткiв; капiтальнi видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на по­точнi видатки. Стаття 25. Установити, що видатки спецiального фонду Державного бюд­жету України на 2000 рiк здiйснюються виключно через спецiальнi реєстра­цiйнi рахунки бюджетних установ i органiзацiй в органах Державного казна­чейства України та рахунки закордонних дипломатичних установ України. Видатки спецiального фонду мають постiйне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх незалежно вiд обсягiв, затверджених згiдно з до­датком № 2 до цього Закону, в межах i за рахунок вiдповiдних надходжень до спецiального фонду згiдно iз законодавством, якщо цим законом не вста­новлено iнших обмежень, та використовувати залишки коштiв спецiального фонду на кiнець бюджетного року за цiльовим призначенням у наступному бюджетному роцi. Стаття 26. Затвердити такий перелiк захищених статей видаткiв загально­го фонду Державного бюджету України на 2000 рiк за економiчною структу­рою видаткiв: оплата працi працiвникiв бюджетних установ (код 1110); нарахування на заробiтну плату (код 1120); придбання медикаментiв та перев'язувальних матерiалiв (код 1132); виплата процентiв за державним боргом (код 1200); трансферти населенню, пов'язанi з соцiальним захистом та забезпеченням (в тому числi пенсiї, повернення заощаджень громадян) (код 1340); трансферти мiсцевим бюджетам (код 1320). бюдже­ту України. При формуваннi мiсцевих бюджетiв оплата працi працiвникiв бюджетних установ, нарахування на заробiтну плату та погашення заборгованостi по цих статтях за минулi роки планується в повному обсязi. Заборонити здiйснення оплати працi працiвникiв бюджетних установ та виплату пенсiй, в тому числi погашення заборгованостi за минулi роки, в негрошовiй формi. порядку на непередбаченi витрати, пов'язанi з наданням матерiальної допомоги потерпi­лим за кордоном громадянам України; оформленням та оплатою послуг iно­земних ритуальних служб у випадку смертi громадян України, що настала пiд час їх перебування за кордоном; оплатою працi тимчасово прийнятих на мiс­цi (за трудовою угодою) працiвникiв для виконання термiнових робiт в кон­сульських вiддiлах посольств України за кордоном; придбанням обладнання, включаючи транспортнi засоби, для консульських вiддiлiв дипломатичних представництв України за кордоном. а також централiзовано використовувати їх для розвитку консульської служби. диплома­тичних представництв України за кордоном та придбання i будiвництво при­мiщень для їх розмiщення в межах загальних видаткiв, передбачених в Дер­жавному бюджетi України на цi цiлi. Стаття 28. Фiнансування витрат, пов'язаних з утриманням працiвникiв дипломатичних представництв та консульських установ України за кордо­ном, незалежно вiд їх вiдомчої пiдпорядкованостi, провадиться виключно че­рез Мiнiстерство закордонних справ України. доходiв, виз­начених пунктом 4 статтi 6 цього Закону); потреби Збройних сил України та iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань та правоохоронних органiв вiдповiдно до кош­торисiв, затверджених у встановленому порядку (за рахунок доходiв, визначе­них пунктом 6 статтi 6 цього Закону); здiйснення видаткiв Фонду соцiального страхування України (за рахунок доходiв, визначених пунктом 12 статтi 6 цього Закону); забезпечення органiзацiї повiтряного руху (за рахунок доходiв, визначених пунктом 13 статтi 6 цього Закону); морську i рiчкову транспортну дiяльнiсть та участь України у мiжнародних органiзацiях морського i рiчкового транспорту (за рахунок доходiв, визначених пунктом 14 статтi 6 цього Закону). Стаття 30. Кабiнету Мiнiстрiв України у першому кварталi 2000 року до завершення процесу реорганiзацiї системи органiв державної влади здiйснюва­ти видатки за вiдомчою класифiкацiєю державного бюджету, що дiяла до вве­дення в дiю цього Закону, з подальшим перерозподiлом фактично проведених видаткiв мiж головними розпорядниками коштiв державного бюджету вiдпо­вiдно до затвердженого цим Законом перелiку головних розпорядникiв коштiв державного бюджету. Стаття 31. Зупинити на 2000 рiк дiю окремих положень Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорно­бильської катастрофи", визначених статтею 24 Закону України "Про Дер­жавний бюджет України на 1999 рiк" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 p., № 8, ст. 59). Стаття 32. Починаючи з 1 сiчня 2000 року вiдшкодування вiдповiдно до законiв України шкоди, завданої громадянам незаконними дiями органiв дiз­нання, попереднього слiдства, прокуратури i суду, та вiдшкодування збиткiв, заподiяних знищенням або пошкодженням майна, що належало суддям чи працiвникам правоохоронних органiв, членам їх сiмей або близьким родичам, здiйснюється з Державного бюджету України Головним управлiнням Держав­ного казначейства України за рахунок коштiв на утримання судiв. Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, а також iнших центральних органiв виконавчої влади, неза­конними дiями працiвникiв яких була завдана шкода громадянам або працiв­никами яких є постраждалi. Стаття 33. Установити, що у 2000 роцi виплата щорiчної разової допомо­ги вiдповiдно до Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх со­цiального захисту" здiйснюється у таких розмiрах: iнвалiдам вiйни І групи — 150 гривень, iнвалiдам вiйни II групи — 120 гривень, особам, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, — 55 гривень, iнвалiдам вiйни III групи, учасникам бойових дiй, членам сiмей загиблих та дружинам (чоловi­кам) померлих учасникiв бойових дiй i учасникiв вiйни, визнаних за життя iнвалiдами, — 40 гривень. Стаття 34. Зупинити на 2000 рiк дiю статтi 44 Закону України "Про про­фесiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999р., № 45, ст. 397) в частинi проведення бюджетними установами та органiзацiями вiдрахувань профспiлковим органiзацiям на культурно-масо­ву i фiзкультурну роботу. Стаття 35. Дозволити Кабiнету Мiнiстрiв України зробити у 2000 роцi внесок у розмiрi 50. 000 тис. гривень до статутного фонду вiдкритого акцiонер­ного товариства "Державний ощадний банк України" за рахунок коштiв Дер­жавного бюджету України, отриманих вiд управлiння державним майном. Стаття 36. При формуваннi державного замовлення з виготовлення речо­вого майна та постiльних речей у 2000 роцi для установ та органiзацiй Мiнiс­терства оборони України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової адмiнiстрацiї України, Державного комiтету у справах охорони державного кордону України, органiв i установ виконання покарань в першу чергу враховуються можливостi виробничих потужностей щодо виконання цих замовлень на пiдприємствах пенiтенцiарної системи України та пiдприємствах громадсь­ких органiзацiй iнвалiдiв. до законiв Ук­раїни вiйськових формувань, а також iнших бюджетних установ, що здiйсню­ють заготiвлю сiльськогосподарської продукцiї i продовольства, проводиться тiльки у вiтчизняних товаровиробникiв на конкурснiй основi. Стаття 38. Фiнансування витрат у 2000 роцi з Фонду для здiйснення захо­дiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiального захис­ту населення здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету в обсязi, визначеному статтею 24 цього Закону. Доходи, додатково отриманi вiд погашення заборгованостi (недоїмки) iз збору до Фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобиль­ської катастрофи та соцiального захисту населення, понад обсяги, визначенi у статтi 3 цього Закону, у сумi 68. 000 тис. гривень, спрямовуються на державнi капiтальнi вкладення зазначеного Фонду. Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечити першочергове фiнансування ви­даткiв на заходи, пов'язанi iз соцiальним захистом громадян, якi постраждали вiд Чорнобильської катастрофи. Стаття 39. Установити, що у 2000 роцi у разi недоотримання загальних доходiв або державних запозичень для фiнансування загального фонду Дер­жавного бюджету України порiвняно iз затвердженими бiльш як на 10 вiдсот­кiв Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства фiнансiв України не пiзнiше 20 числа мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому сталося фактичне недоотримання зазначених загальних доходiв або державних запозичень, може обмежувати загальнi видатки розпорядникiв коштiв Державного бюджету Ук­раїни з урахуванням першочерговостi та повноти фiнансування захищених статей видаткiв, визначених статтею 26 цього Закону, про що у день прийнят­тя такого рiшення повiдомляється Верховна Рада України. 3. 1. 1. Видатки на соцiальний захист населення Результатом дiяльностi галузей соцiальної сфери є ство­рення духовних цiнностей, соцiально-культурних i побуто­вих послуг. Об'єктом впливу соцiальної сфери є матерiальне вироб­ництво. Однак змiст цього впливу може розглядатися тiль­ки як двостороннiй процес з обмiну результатами працi, що становить основу економiчних, в тому числi фiнансових вiд­носин. Галузi соцiальної сфери активно впливають на збiльшення обсягу ВВП, прискорення науково-технiчного прогресу, зрос­тання продуктивностi працi, пiдвищення квалiфiкацiї робочої сили i є одним з важливих факторiв зростання ефективностi виробництва. Однак функцiонування галузей соцiальної сфери багато в чому залежить вiд удосконалення фiнансових вiдносин в них, якi складаються в процесi руху рiзноманiтних за дже­релами, призначенням, порядком формування та викорис­тання фондiв фiнансових ресурсiв. Структура цих вiдносин досить рiзноманiтна. Вона включає вiдносини пiдприємств, органiзацiй, установ та галузей з бюджетом, внутрiшньо- та мiжгалузевi вiдносини, вiдносини з населенням. розпорядження кошти за наданi послуги та виконанi роботи. Зростають вимоги до методiв органiзацiї та планування доходiв i витрат галузей соцiальної сфери на всiх рiвнях управлiння. При плануваннi бюджетних асигнувань, влас­них доходiв, витрат установ i органiзацiй цiєї сфери мають застосовуватися новi методологiчнi рiшення. Однiєю з найважливiших умов пiдвищення наукового обґрунтування планування витрат, що направляються з бюд­жету на соцiальний розвиток, є застосування довгостроко­вих економiчних нормативiв та фiнансових норм. Бiльш широко мають використовуватися економiчнi методи сти­мулювання якостi роботи цих установ та рацiонального ви­користання асигнувань, що видiляються з бюджету. поточних та перспективних планiв соцiального розвитку. Крiм того, нормативи мають виражати оптимальне спiввiдношення iн­тересiв у розподiлi фiнансових ресурсiв держави i населен­ня окремих регiонiв. Такими нормативами можуть ста­ти розмiри бюджетних асигнувань на вiдповiдний показ­ник, передбачений програмою для цiєї територiї чи уста­нови. Зазначенi нормативи встановлює Кабiнет Мiнiстрiв Ук­раїни, як правило, на 5—10 рокiв. Вони можуть визначатися на одного жителя, одного учня, одну установу тощо. Нормативи є вихiдною величиною, яка вiдображає гарантiю дер­жави для задоволення потреб соцiального забезпечення. Витрати на зазначенi цiлi можуть збiльшуватися за рахунок доходiв, якi отримує установа, або за рахунок додаткових джерел, вишуканих мiсцевими Радами народних депутатiв. витрат фiнансо­вих ресурсiв на рiзнi види дiяльностi установ в розрахунку на вiдповiдну одиницю. Це форма реалiзацiї економiчного нормативу за рахунок бюджетних ресурсiв. Вона є вартiс­ним вираженням матерiальних i трудових витрат. Точнiсть та обґрунтованiсть норм залежать вiд правильного визна­чення факторних ознак, що обумовлюють їхню абсолютну величину. В органiзацiйному планi розрахунок фiнансових норм для бюджетних установ має здiйснюватися за такою моделлю: спочатку розраховують iндивiдуальнi норми за статтями витрат бюджетної установи; потiм на основi iндивiдуальних норм розробляють укрупненi, потiм на основi Їх — зведенi фiнансовi норми бюджетної установи. Індивiдуальнi норми використовують при плануваннi на рiвнi бюджетної устано­ви, укрупненi — мiнiстерства чи вiдомства, зведенi — держа­ви чи областi. Розробку фiнансових норм витрат на утримання соцiаль­но-культурних установ слiд здiйснювати силами мiнiстерств та вiдомств з залученням науково-дослiдних органiзацiй. Цi норми мають уточнюватися i переглядатися один раз на 5— 10 рокiв, крiм випадкiв, що зумовлюються змiною чинних нормативних актiв згiдно з рiшенням Уряду. Потрiбна сис­тема матерiального стимулювання персоналу цих установ за дотримання режиму економiї у використаннi коштiв та по­лiпшеннi якостi обслуговування. Одним з таких стимулiв може бути, наприклад, можливiсть використовувати на со­цiальнi та виробничi потреби зекономленi порiвняно з уста­новленими нормами асигнування згiдно з кошторисом вит­рат за умови виконання показникiв дiяльностi. в зведеному плану­ваннi використовуються укрупненi норми, якi мають лiквi­дувати рiзницю у рiвнi витрат в територiальному розрiзi. Однак такi норми у бiльшостi випадкiв установлюються на основi звiтних даних за минулий перiод. Це не дає змоги враховувати ступiнь задоволення потреб залежно вiд сфери та специфiки дiяльностi установ соцiальної сфери. Для цього уже є необхiднi економiчнi передумови, що вимагають вiдповiдних органiзацiйних змiн, насамперед у сферi фiнансового планування. Сутнiсть питання полягає в тому, що сучаснi масштаби та рiвень дiяльностi соцiально-культурних установ суттєво змiнюють спiввiдношення дже­рел фiнансування витрат. При переважаннi бюджетних асиг­нувань в структурi фiнансових ресурсiв, що знаходяться в розпорядженнi цих установ, зростає частка позабюджетних джерел. В останнi роки спостерiгається зростання асигнувань пiд­приємств та органiзацiй в народну освiту, пiдготовку кадрiв, охорону здоров'я, науку i культуру. Це зумовлено зростан­ням вимог виробництва до якiсних показникiв дiяльностi установ цiєї сфери. Найзначнiшi фiнансовi ресурси, крiм бюджетних коштiв, мають у своєму розпорядженнi вищi навчальнi заклади. З 1990 по 1995 p. вони зросли бiльш нiж у 100 разiв i станов­лять бiльше 40 % загальної суми фiнансових ресурсiв, що знаходяться у розпорядженнi вузiв. Основними джерелами позабюджетних коштiв є надходження за виконанi госпроз­рахунковi науково-дослiднi роботи, вiд курсових заходiв, плати студентiв за навчання, продажу машинного часу ЕОМ, здавання в оренду на перiод лiтнiх канiкул гуртожиткiв тощо. Викладене дає пiдстави для таких висновкiв: змiна структури фiнансових ресурсiв, що знаходяться в розпорядженнi цих установ, об'єктивно обумовлена змiнами в їхнiй дiяльностi; практика фiнансового планування в установах соцiаль­ної сфери не вiдповiдає сучасним вимогам. Методи розпо­дiльчого планування потреби в бюджетних ресурсах та позабюджетних коштiв не передбачають необхiдного взає­мозв'язку та узгодження; дiючий порядок планування не створює умов для рацiо­нального та ефективного використання фiнансових ресур­сiв, впровадження прогресивних норм i нормативiв, дотри­мання режиму економiї. 3. 1. 2. Видатки на фiнансування науки i культури В сучасних умовах виробництво потребує не тiльки до­сконалих технiчних засобiв, а й постiйного розвитку голов­ної виробничої сили суспiльства — людини. Без високої за­гальної культури працiвникiв, спецiальних знань, належної професiйної пiдготовки сучасне виробництво розвиватися не може. На розвиток системи народної освiти направляються значнi матерiальнi та фiнансовi ресурси. Основним джере­лом фiнансування витрат на народну освiту, науку i культу­ру є державний бюджет. Система народної освiти в нашiй країнi є єдиним ком­плексом послiдовно пов'язаних мiж собою ланок виховання i навчання: дошкiльне виховання, загальна середня освiта, позашкiльне виховання, професiйно-технiчне навчання, се­редня спецiальна i вища освiта. Це закрiплено в Законi України "Про освiту", прийнятому 23 травня 1991 p., та змi­нами i доповненнями вiд 23 березня 1996 p., де серед основ­них принципiв державної полiтики в галузi освiти визначенi такi: доступнiсть для кожного громадянина усiх форм i типiв освiтних послуг, що надаються державою; рiвнiсть умов кожної людини для повної реалiзацiї її здiб­ностей, таланту, всебiчного розвитку; гуманiзм, демократизм, прiоритетнiсть загальнолюдських духовних цiнностей; органiчний зв'язок з свiтовою та нацiональною iсторiєю, культурою, традицiями; незалежнiсть освiти вiд полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй. Україна на сьогоднiшнiй день має розгалужену систему державної освiти, яка за кiлькiсними показниками вiдповi­дає рiвню розвинених країн свiту. Однак за якiсними показ­никами, характером завдань i можливостями, технологiєю їх використання вона не задовольняє потреб населення Ук­раїни (табл. 3. 1). Таблиця 3. 1. 1990 1994 1995, %до 1990 Дошкiльнi заклади, тис. 24,5 23 0,94 Кiлькiсть дiтей, млн чол. 2,4 1,9 0,79 Охоплення дiтей дошкiльним вихованням, % 57,2 48,5 0,85 Загальноосвiтнi навчально-виховнi заклади 21825 22279· 102,1 Кiлькiсть у них учнiв, тис. чол. 7132 7125 99,9 742 778·* 104,9 Кiлькiсть студентiв, тис. чол. 757 645 85,2 149 232·· 155,7 Кiлькiсть студентiв, тис. чол. 881,3 888,5 100,8 * Включаючи 52 приватних заклади на 5,6 тис. учнiв. ** Включаючи заклади Мiнiстерства внутрiшнiх справ. Мiнiстерства оборони та недержавнi. фiзкультурно-оздоров­чого, природничого i гуманiтарного напрямiв. На початок 1995 p. в Українi функцiонувало 22,4 тис. дошкiльних за­кладiв, в яких налiчувалось 2,1 млн мiсць. Загальноосвiтня школа є найбiльшою структурною час­тиною системи освiти. Порiвняно з 1990 p. у 1995 p. загаль­на кiлькiсть шкiл збiльшилася на 565, у тому числi початко­вих — на 103, середнiх — на 1087, з них на селi — вiдповiдно на 20 i 685 шкiл. Водночас кiлькiсть неповних середнiх шкiл зменшилася на 665, у тому числi у сiльськiй мiсцевостi — на 490, що є негативною тенденцiєю. У денних школах навчається 6972,2 тис. учнiв, у тому числi в другу i третю змiни — понад 1 млн, або 15,7 %, зокрема в мiстах — 21,6, селах — 3,2 %. Крiм загальноосвiтнiх шкiл в Українi працюють навчально-виховнi iнтернати. Вони створенi для дiтей, якi потребують соцiальної пiдтримки i реабiлiтацiї. В iнтернатах виховується 137 тис. дiтей. В Українi створено 66 дитячих будинкiв сiмейного типу. У 1995 p. у 35 школах-iнтернатах для дiтей-сирiт та дi­тей, що залишилися без пiклування батькiв, виховувалось 7,8 тис. дiтей, у 37 дитячих будинках — 2,9 тис. дiтей. наслiдкiв для освiтнього потенцiалу населення України. Майже у половинi населених пунктiв зовсiм немає шкiл, у тому числi у 300 сiл з населенням понад 300 чол. Пробле­ма здобуття повноцiнної освiти кожною дитиною з сiльської мiсцевостi залишається надзвичайно гострою, особливо у малокомплектних школах, а на селi такою є кожна п'ята сiльська школа. Спостерiгаються велика плиннiсть вчителiв, перехiд їх на роботу в iншi галузi. Дефiцит педагогiчних кадрiв най­бiльше вiдчувається в iндустрiальне розвинених областях. Із загальної кiлькостi шкiльних будiвель 1088, або 3 %, перебувають в аварiйному станi, 3517 (9,8 %) потребують капiтального ремонту. У 1994 p. збудовано шкiльних примi­щень на 68,1 тис. мiсць, що на 18,7 тис. менше, нiж у 1993 p. Дуже складно вирiшується питання органiзацiї харчування дiтей, забезпечення їх одягом, взуттям, лiками. Серед освiтнiх закладiв важлива роль належить профе­сiйно-технiчним. У системi професiйної освiти функцiонує 1197 навчальних закладiв, в яких навчається 577 тис. учнiв. Важливим завданням Уряду є здiйснення заходiв, спря­мованих на реформування системи професiйно-технiчної освiти. Має бути визначено обґрунтований державний пе­релiк робiтничих спецiальностей i професiй, який мiстив би новi типи професiйно-технiчних закладiв, прогресивнi форми органiзацiї пiдготовки квалiфiкованих робiтникiв, та систематично здiйснюватися пошук додаткових джерел фiнансування. Професiйно-технiчним училищам слiд пла­нувати державне завдання з навчання тимчасово незайня­того населення, що має важливе значення в умовах високо­го рiвня прихованого безробiття. З метою фiнансового са­мозабезпечення у професiйно-технiчних училищах потрiб­но створювати навчально-виробничi об'єднання, малi пiд­приємства, молодiжнi оренднi бригади, госпрозрахунковi дiльницi тощо. Україна має розвинену мережу вищих навчальних закла­дiв. У 1995 p. функцiонувало 747 вищих навчальних закла­дiв І—II рiвнiв акредитацiї та 165 державних вищих навчаль­них закладiв III—IV рiвнiв акредитацiї. Для народного гос­подарства було пiдготовлено 353 тис. висококвалiфiкованих спецiалiстiв. У складних економiчних умовах вищим навчальним за­кладам вдалося протистояти руйнiвним процесам i в останнi роки активiзувати дiяльнiсть. Прийом до вузiв III—IV рiв­нiв акредитацiї в 1995 p. збiльшився на 1,4 тис. чол., що на 0,3 % бiльше вiд рiвня 1994 p. Вищi навчальнi заклади України мають мiжнароднi зв'язки з питань пiдготовки кадрiв з вищою освiтою за багатьма спецiальностями. Укладенi й дiють мiжнароднi угоди в га­лузi освiти з 32 країнами. Мiнiстерство освiти щороку вiд­ряджає за кордон для навчання, стажування, пiдвищення квалiфiкацiї й участi у наукових конференцiях студентiв, аспiрантiв i науково-педагогiчних працiвникiв. Україна бере участь у багатьох мiжнародних освiтнiх органiзацiях, про­грамах i фондах. Істотних змiн зазнала мережа вищих i середнiх профе­сiйних навчальних закладiв. Перепрофiльовано 250 профтех­училищ, у вищих навчальних закладах зменшено пiдготовку студентiв з 60 iнженерних спецiальностей i збiльшено на 15 % з економiчних, юридичних та iн. Здiйснюється перехiд на багаторiвневу систему пiдготовки спецiалiстiв. Вперше в Українi розроблено i запроваджено єдиний державний пе­релiк спецiальностей i квалiфiкацiйних рiвнiв. У 1995 p. до навчальних закладiв України на компенса­цiйних засадах було прийнято 4 тис. iноземних громадян. Розширюється договiрна форма навчання студентiв. Однак це не вiдповiдає нi потенцiалу вищої школи, нi її фiнансо­вим проблемам. Вузи України здатнi прийняти на навчання значно бiльше iноземних студентiв. Особлива увага придiляється вдосконаленню змiсту освi­ти з урахуванням нових соцiально-полiтичних реалiй сус­пiльства, сучасного рiвня науки i технiки. Розроблено концепцiї мовно-лiтературної освiти, трудової пiдготовки, профе­сiйно-технiчної освiти, новi навчальнi програми з природничо-математичних предметiв для середньої школи, а також 52 освiтнi програми пiдготовки бакалаврiв. Важливим елементом урядової полiтики в галузi освiти має стати визначення державних вимог до змiсту, рiвня та обсягiв освiти i на цiй основi вжиття заходiв для полiпшен­ня якостi навчально-виховного процесу, забезпечення рiвня освiти, достатнього для технiчного, економiчного i соцiаль­ного прогресу країни. при збереженнi орiєнтацiї в основному на державне фi­нансування освiти навчальним закладам слiд надати значно ширшi права для того, щоб вони самостiйно заробляли грошi на своє утримання, вишукуючи i використовуючи альтерна­тивнi, позабюджетнi кошти. Для забезпечення належної фiнансової самостiйностi на­вчальних закладiв треба визнати за ними право власностi на основнi фонди, обладнання, примiщення та iнше майно, яки­ми вони користуються, передати на засадах довiчної оренди земельнi дiлянки, на яких вони розташованi або якими ко­ристуються, а також надати вузам право здiйснювати всi дозволенi в Українi види економiчної дiяльностi. Фiнансування державних навчально-виховних закладiв, установ i органiзацiй системи освiти здiйснюється на нор­мативнiй основi за рахунок коштiв державного i мiсцевих бюджетiв, галузей народного господарства, державних пiд­приємств i органiзацiй, а також додаткових джерел фiнансу­вання. Держава забезпечує бюджетнi асигнування на освiту в розмiрi не менше нiж 10 % нацiонального доходу, а також валютнi асигнування на основну дiяльнiсть. Протягом останнiх 4 рокiв видатки з бюджету у деяких сферах, крiм фiзичної культури, пiдвищувалися майже од­наковими темпами. Однак слiд зауважити, що кiлькiснi по­казники не є свiдченням полiпшення фiнансування освiти, культури, охорони здоров'я, спорту та молодiжних потреб, оскiльки збiльшення темпiв та частки зазначених витрат вiд­бувалося за умови зменшення валового внутрiшнього про­дукту. Державнi навчально-виховнi заклади, установи системи освiти, дiяльнiсть яких повнiстю або частково фiнансується з бюджету, коштiв галузi, звiльняються вiд оподаткування кошти, одержанi за пiдготовку, пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовку кадрiв згiдно з укладеними договорами; плата за надання додаткових освiтнiх послуг; доходи вiд реалiзацiї продукцiї навчально-виробничих майстерень, пiдприємств, цехiв i господарств, вiд надання в оренду примiщень, споруд, обладнання; дотацiї мiсцевих Рад народних депутатiв; кредити i позики банкiв; валютнi надходження; добровiльнi грошовi внески, матерiальнi цiнностi, от­риманi вiд пiдприємств, установ, органiзацiй, окремих гро­мадян. Прибутки (доходи) пiдприємств, органiзацiй, установ, громадян в частинi, що використовується на розвиток освi­ти, звiльняються вiд оподаткування в установленому порядку i в разi одержання коштiв з iнших джерел бюджетнi та галузевi асигнування навчально-виховних закладiв, установ, органiзацiй системи освiти не зменшуються. Бюджетнi асигнування на освiту та позабюджетнi кошти не пiдлягають вилученню. ) полiпшення матерiаль­но-побутового становища учителiв, студентiв, учнiв серед­нiх спецiальних навчальних закладiв та професiйно-технiч­них училищ. Пiклування про здоров'я людей — одна з найважливiших соцiальних функцiй держави. Право на медичну допомогу закрiплено в Конституцiї України. Воно гарантоване без­платною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережi закладiв для лiкування та змiцнення здоров'я, розвитком i удосконаленням технiки безпеки, виробничої санiтарiї, проведенням профiлактичних заходiв та заходiв з оздоровлення навколишнього середовища. У листопадi 1992 p. було прийнято Основи законодавст­ва України про охорону здоров'я, де зазначено, що кожна людина має природне невiд'ємне i непорушне право на охо­рону здоров'я. Суспiльство i держава вiдповiдальнi перед сучасними i майбутнiми поколiннями за рiвень здоров'я i збереження генофонду народу України, забезпечують прiо­ритетнiсть охорони здоров'я в дiяльностi держави, полiп­шення умов працi, навчання, побуту i вiдпочинку населення, розв'язання екологiчних проблем, удосконалення медичної допомоги i запровадження здорового способу життя. розрiзi цей показ­ник планують виходячи з демографiчних, соцiально-еконо­мiчних, культурно-побутових та iнших умов. Зокрема, вра­ховують вiковий склад населення, розподiл за статтями, ви­дами зайнятостi тощо. Вiдповiдно до кiлькостi лiжок визначають штати лiкарiв, середнього i молодшого медичного персоналу. Так, кiлькiсть лiкарiв для стацiонарних лiкарень визначають за нормати­вами, наведеними в табл. 3. 2. Таблиця 3. 2. Назва вiддiлення Назва посади лiкаря-ординатора Кiлькiсть лiжок на одну посаду 0,5 посади Терапевтичне Терапевт 20-25 10-13 Хiрургiчне, травматологiчне, ортопедичне Хiрург 20-25 10-13 Урологiчне 15-20 10 Акушерське, пологове Акушер-гiнеколог 15 8 Шкiрно-венерологiчне Дерматолог, венеролог 30 15 Крiм зазначених посад у лiкарнях залежно вiд кiлькостi лiжок передбачаються додатково посади чергового лiкаря, рент­генолога, фiзiотерапевта, зубного лiкаря тощо. Посаду завiду­ючого вiддiленням вводять за наявностi у вiддiленнi лiжок. При визначеннi чисельностi середнього i молодшого ме­дичного персоналу виходять з кiлькостi лiжок за нормою та кiлькостi посад на один цiлодобовий пост (табл. 3. 3.). Таблиця 3. 3. Кiлькiсть лiжок на один черговий пост при системi обслуговування хворих двох-ступiнчатiй 25 20 Інфекцiйне для дiтей та iн. 13 10 Кiлькiсть посад медичного персоналу на один черговий пост визначають виходячи з загальної кiлькостi робочих го­дин на рiк та рiчної норми робочого часу. Загальна кiлькiсть робочих годин становить 365 днiв · 24 год - 8760, робочих днiв на рiк (за винятком недiльних, святкових та вiдпуск­них днiв) 365 - 52 - 7 - 24 - 282. Розрахунок кiлькостi посад на один пост наведено в табл. 3. 4. Таблиця 3. 4 Робочий день, год 7 6,5 6 Кiлькiсть годин роботи за рiк 6,5 · 282 - 1833 3 урахуванням скороченого робочого дня у святковi днi 1974 - 57 -- 1917 1692 Кiлькiсть посад на один пост з округленням 8760: 1917 -4,57 (4,5) 8760: 1692 -- 5,18 (5) Аналогiчно розраховують кiлькiсть посад при меншiй тривалостi вiдпустки. Штат адмiнiстративно-господарсько­го персоналу визначають залежно вiд категорiї лiкарнi за типовими штатними розписами. Чисельнiсть персоналу кожної групи розраховують на по­чаток, кiнець року, а також середньорiчну. Середньорiчну кiль­кiсть обчислюють так само, як i по фонду лiкарняних лiжок. 11,8 посади лiкаря, а для районних полiклiнiк сiльських районiв — 17,2. Кiлькiсть середнього i молодшого медичного персоналу ус­тановлюють у полiклiнiках за нормами на одну лiкарську по­саду. Так, на одну посаду лiкаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та двi посади на одну посаду хiрурга. Кiлькiсть молодшого медичного персоналу обчислю­ють з розрахунку одна посада на кожну посаду лiкаря-хiрурга та одна посада на двi посади лiкарiв iнших спецiальностей. Лiкарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцiй швидкої медичної допомоги, лiкарських здоровпунктiв тощо. Кiлькiсть лiкарських вiдвiдувань — показник, що вико­ристовується для визначення витрат на придбання медика­ментiв i перев'язувальних засобiв при амбулаторному об­слуговуваннi населення. Кiлькiсть вiдвiдувань у полiклiнiцi визначають виходячи з кiлькостi середньорiчних лiкарських посад, затверджених за кошторисом, кiлькостi годин роботи лiкаря цiєї спецiальностi на день, норми прийому хворих на годину та кiлькостi робочих днiв на рiк. Наприклад, в полiклiнiцi 10 посад дiльничих терапевтiв. Кiль­кiсть годин роботи одного лiкаря на день 6 год ЗО хв, норма прийому в полiклiнiцi за 3 год роботи — 15 чол. на день (5 чол. на годину). Надання допомоги вдома за 3,5 год — 7 чол. (2 чол. на годину). Усього 22 чол. на день (15 + 7). Кiлькiсть хворих, яких приймають за день усi лiкарi, 22 · 10 - - 220. Кiлькiсть робочих днiв на рiк — 282. Отже, загальна кiлькiсть лiкарських вiдвiдувань за рiк становить 220 · 282 - ~ 62 040. на рiк. При цьому слiд урахо­вувати, що кiлькiсть днiв функцiонування одного лiжка на рiк по кожному профiлю рiзна i визначається з урахуванням фак­тичних даних за минулi роки. Крiм того, треба мати на увазi можливiсть збiльшення кiлькостi днiв їхнього використання за рахунок кращого розподiлу лiжок по вiддiленнях, скоро­чення простоїв лiжок, що виникають через капiтальнi ремон­ти примiщень, карантини, дезiнфекцiю та з iнших причин. Заробiтну плату медичних працiвникiв розраховують за чисельнiстю цих працiвникiв та ставками заробiтної плати, її планують окремо по лiкарському, середньому i молодшому медичному та адмiнiстративно-господарському персоналу. Кiлькiсть штатних посад по кожнiй групi персоналу визначають на початок, кiнець планового року та серед­ньорiчну. Цей показник на початок року розраховують ви­ходячи з фактичної наявностi посад на останню звiтну да­ту, а на кiнець — додаванням до кiлькостi штатних посад на початок року приросту посад вiдповiдно до змiни об­сягу роботи установи. Середньорiчну кiлькiсть штатних по­сад обчислюють так само, як кiлькiсть середньорiчних лi­жок. Посадовi оклади медичних працiвникiв визначають з урахуванням квалiфiкацiйних вимог i тарифних розрядiв працiвникiв вiдповiдної квалiфiкацiї за штатним розкла­дом. спотворенiсть. Внас­лiдок цього потенцiйна енергiя комерцiйного та приватного секторiв економiки є малоiнтегрованою у сферу загальнона­цiональних прiоритетiв. № пор. Посада спецiалiстiв Тарифний розряд 1 вищу 20 першу 19 другу 18 17 2 Лiкар-iнтерн, лiкар-стажист хiрургiчного профiлю 16 3 Лiкарi iнших спецiальностей, якi мають квалiфiкацiйну категорiю: вишу 19 першу 18 другу 17 без категорiї 16 4 Лiкар-стажмст, лiкар-iнтерн 15 5 Середнiй медичний персонал (залежно вiд категорiї) 11-15 6 13-16 7 Молодший медичний персонал 9-Ю 8 Соцiальнi працiвники (залежно вiд категорiї) 8-13 Викладене дає пiдстави для висновку: глибоке реформу­вання структури державного управлiння, пiднесення рiвня управлiння всiма ланками економiчного процесу — одне з найневiдкладнiших i найважливiших завдань органiв зако­нодавчої та виконавчої влади. 3. 1. 4. Видатки на економiчну дiяльнiсть держави В умовах становлення ринкових вiдносин держава пос­тiйно скорочує асигнування на розвиток економiки з бюд­жету. Це об'єктивний процес, оскiльки на змiну адмiнiстра­тивним методам приходять економiчнi, коли розширення i розвиток галузей економiки здiйснюється за рахунок кош­тiв пiдприємницьких структур. Проте державне регулювання темпiв та пропорцiй роз­витку економiки, особливо при переважаннi державної влас­ностi, є виправданим. Сутнiсть проблеми полягає в тому, що, по-перше, е галузi, якi без державної допомоги в умовах рин­ку не мають достатнiх фiнансових можливостей для розвит­ку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економiки держави. Це передусiм паливно-енергетичний, аг­ропромисловий, металургiйний комплекси. По-друге, в рин­кових умовах тiльки при державнiй пiдтримцi можуть роз­виватися наукоємнi та технологiчно складнi виробництва. комплекс України в умовах союзної держави був надмiрно iнтегрова­ний i не являв собою в значнiй своїй частинi технологiчно замкнуте виробництво. Крiм того, структура галузей еконо­мiки не вiдповiдала потребам України, а була зорiєнтована на потреби колишнього Союзу. Якщо до цього додати висо­кий рiвень мiлiтаризацiї тодiшньої економiки, то значнi асиг­нування, що видiляються з бюджету на розвиток народного господарства, стануть в бiльшiй своїй частинi виправдани­ми. У 1992—1995 pp. витрати на народне господарство пере­вищували ЗО % усiх видаткiв з бюджету. Є пiдстави ствер­джувати, що на найближчу перспективу їхня висока частка зберiгатиметься. соцiальну сферу i на фiнан­сування особливо важливих об'єктiв виробничого призна­чення. програм пiдготов­ки та освоєння цивiльної продукцiї. Крiм бюджетних кош­тiв на цi цiлi залучатимуться ресурси пiдприємств i кредити банкiв. Вiдповiдно до Закону України "Про прiоритетнiсть соцi­ального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарствi України" з бюджету використову­ються кошти на землевпорядкування, експлуатацiю i утри­мання зрошувальних i осушувальних систем, утримання ве­теринарної мережi та iнших бюджетних установ агропро­мислового комплексу. За рахунок бюджету фiнансуються заходи з полiпшення родючостi та рекультивацiї земель, розвитку племiнної справи, ведення лiсового господарства, формування фонду пiдтрим­ки фермерських господарств, проведення земельної рефор­ми тощо. У сiльськогосподарському виробництвi з бюджету фiнансується ряд цiльових програм, у тому числi з розвитку племiнного тваринництва i захисту рослин, селекцiї елiтно­го насiння, вiдтворення рибних запасiв, розвитку соцiально-культурної сфери у сiльськiй мiсцевостi тощо. Витрати на оборону об'єктивно зумовленi необхiднiстю захисту iнтересiв держави в мiжнародному спiвтовариствi. Розмiр витрат визначається передусiм воєнною доктриною, яку затверджує Парламент, виходячи з спiввiдношення рiз­них воєнних угрупувань у свiтi, напрямiв зовнiшньої по­лiтики України тощо. Витрати на оборону в кожному бюджетному роцi визна­чаються за встановленими нормами грошових видаткiв на рiзнi потреби армiї та флоту. Фiнансування здiйснюється за кошторисом Мiнiстерства оборони України. У ньому визна­чають видатки на оплату поставок озброєння, технiки, па­лива, продовольства, матерiальних засобiв, виплату заробiт­ної плати вiйськовослужбовцям, грошового утримання ря­довому i сержантському складу вiйськ, утримання вищих вiйськових навчальних закладiв, госпiталiв, санаторiїв, лiку­вальних закладiв, клубiв тощо. Крiм цього в кошторисах передбачають витрати на за­безпечення господарсько-побутового облаштування вiйськ, фiнансування капiтального будiвництва, ремонт зброї та побутової технiки. Бiльшiсть витрат здiйснюється централiзовано, проте деякi витрати, наприклад виплата грошового забезпечення, ремонт вiйськової технiки, провадять вiйськовi округи i з'єднання. Всi витрати здiйснюються з загальнодержавного бюджету. Мiнiстерство оборони України складає зведений кошторис витрат i подає його Мiнiстерству фiнансiв для включення до бюджету. Мiнiстерство фiнансiв України розглядає поданий кош­торис щодо обґрунтування розрахункiв i норм витрат. За необхiдностi в кошторис витрат Мiнiстерства оборони вно­сяться корективи i уточнення. У процесi виконання бюджету здiйснюється контроль за витрачанням коштiв з боку як Мiнiстерства фiнансiв, таких фiнансових служб у вiйськових частинах пiд керiвництвом Головного фiнансового управлiння Мiнiстерства оборони України. В аналогiчному порядку визначають витрати на фiнансування Нацiональної гвардiї та правоохоронних ор­ганiв з урахуванням специфiки їхньої дiяльностi. 3. 1. 6. Видатки на державне управлiння Витрати на управлiння розрiзняють залежно вiд джерел їхнього покриття. Так, у цiлому в державi вони мають до­сить складну структуру. Витрати на управлiння господарсь­кими структурами рiзних типiв i форм власностi вiдносять на собiвартiсть продукцiї, робiт i послуг. Господарськi об'єд­нання, концерни, асоцiацiї та iншi формування покривають свої витрати за рахунок одержуваних вiдрахувань вiд при­бутку пiдприємств, що входять до їх складу. Витрати на управлiння в бюджетi передбачаються тiльки на утримання вищих i мiсцевих органiв державної влади i управлiння, в тому числi законодавчої, виконавчої, судової влади i прокуратури. Розмiр витрат визначають за кошто­рисом по кожному мiнiстерству, вiдомству, Кабiнету Мiнiс­трiв, Верховнiй Радi, апарату Президента тощо. В кошто­рисi передбачають витрати за окремими статтями, в тому числi на заробiтну плату управлiнського апарату, вiдраху­вання на соцiальне страхування, вiдрядження, витрати на придбання обладнання та iнвентарю для управлiнських цi­лей, ремонт адмiнiстративних примiщень тощо. апарату цен­тральних органiв управлiння встановлюють Верховна Рада, Кабiнет Мiнiстрiв, а мiсцевих — мiсцевi Ради народних депутатiв. Контроль за плануванням i витрачанням витрат на уп­равлiння здiйснює Мiнiстерство фiнансiв України. Всi мi­нiстерства i вiдомства подають йому зведенi кошториси сво­їх витрат для включення до бюджету. Аналогiчно мiсцевi Фiнансовi органи перевiряють поданi кошториси щодо обгрунтування витрат i дотримання чинного законодавства. При виявленнi порушень у кошториси вносять вiдповiднi змiни. В ходi виконання бюджету фiнансовi органи здiй­снюють перевiрки правильностi та ефективностi викорис­тання витрат на управлiння. Чисельнiсть апарату органiв законодавчої та виконавчої влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, за перiод з 1991 p. до кiнця 1995 p. збiльшилася в цiлому на 44 %. У 1995 p. витрати на утримання апарату державного управлiння зросли у вiдношеннi до ВВП в 1,4 раза. Зазначе­не збiльшення чисельностi апарату в окремих ланках дер­жавної влади та видаткiв на його утримання вiдбулося з таких причин. Апарат Верховної Ради України зрiс на 114 одиниць (з 848 до 992), або на 17 %, у зв'язку з формуванням професiй­ного Парламенту, розширенням функцiй апарату Верховної Ради та створенням при постiйних комiсiях апарату їхнiх секретарiатiв (на 01. 02. 1995 p. штатна чисельнiсть апарату Верховної Ради досягла 1295 одиниць). Апарат центральних органiв виконавчої влади зрiс на 5311 одиниць (з 9525 до 14 836), або на 55,8 %. За 1991-1994 pp. поряд з лiквiдацiєю 12 центральних органiв виконавчої вла­ди та скороченням чисельностi їхнього апарату i апарату ряду дiючих органiв у зв'язку з розбудовою України як не­залежної держави було створено 29 нових мiнiстерств, вi­домств та iнших центральних органiв з загальною чисель­нiстю апарату 4657 одиниць. Крiм того, у зв'язку з розши­ренням функцiй апарат 18 дiючих мiнiстерств i вiдомств було збiльшено на 1752 одиницi. В цiлому кiлькiсть центральних органiв державної виконавчої влади зросла на 16 одиниць. Апарат мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдпорядкова­ний мiнiстерствам i вiдомствам, зрiс на 16 980 одиниць (з 40 618 до 57 598), або на 41,8 %, у зв'язку з створенням нових мiсцевих органiв рiзних державних iнституцiй. Чисельнiсть апарату органiв мiсцевого i регiонального самоврядування, що утримуються за рахунок коштiв мiсце­вих бюджетiв, зросла на 52 197 одиниць (з 116 764 до 168 961), або на 44,7 %. При цьому збiльшення чисельностi на 9097 одиниць пояснюється тим, що до 1992 p. витрати на утримання управлiнь сiльського господарства i продоволь­ства здiйснювалися за рахунок коштiв пiдвiдомчих пiдпри­ємств, i чисельнiсть їх не враховувалася у складi органiв виконавчої влади, а з 1992 p. зазначенi управлiння утриму­ються за рахунок коштiв бюджету. Крiм того, пiсля введення в дiю Закону України "Про мiсцевi Ради народних депутатiв та мiсцеве i регiональне самоврядування", згiдно з яким мiсцевим Радам надано пра­во самостiйно затверджувати структуру i штати мiсцевих органiв, чисельнiсть їхнього апарату збiльшилася на 43100 одиниць, з них органiв обласної ланки — на 1600 одиниць, або на 9,7 %, мiської ланки — на 15 370 одиниць, або на 54,4 %, районної ланки — на 10 446 одиниць, або на 34,1 %, сiльських i селищних Рад - на 15 684 одиницi, або на 37,8 %. Чисельнiсть працiвникiв судових органiв зросла на 4792 одиницi, або на 35,8 %, згiдно з рiшенням Президiї Верхов­ної Ради України у зв'язку з проведенням судово-правової реформи. До 1992 p. органи прокуратури фiнансувалися за раху­нок союзного бюджету. З 1992 p. вони фiнансувалися з дер­жавного бюджету України. Чисельнiсть їх за 2 роки зросла на 1375 одиниць, або на 12,8 %, у зв'язку з розширенням їхнiх функцiй. Мiсцевi державнi податковi iнспекцiї (з 1996 p. — адмi­нiстрацiї) створено як самостiйнi органи у 1992 p. згiдно з прийнятим Законом України "Про державну податкову служ­бу". За 3 роки чисельнiсть їхнього апарату зросла на 27 216 одиниць (з 27 184 до 54 400), або в 2 рази, у зв'язку з ро­зширенням їхнiх функцiй та обсягiв роботи з контролем за надходженням у бюджет платежiв та сплатою податкiв як державними, так i комерцiйними пiдприємствами, приват­ними та iншими суб'єктами недержавних форм власностi. Формування митниць в Українi здiйснюється з 1992 p. Вiдтодi чисельнiсть їх працiвникiв зросла до 18 256 одиниць у зв'язку з розвитком їхньої мережi та розбудовою держав­ного кордону України. числi економiкою. Недосконале управлiння залишається одним з найiстот­нiших факторiв, що гальмують реформування економiки. Повiльно впроваджуються заходи щодо структурної перебу­дови дiючої системи управлiння економiкою, зокрема забез­печення поетапного переходу вiд галузевої до функцiональ­ної структури управлiння, а також перенесення значної час­тини функцiй управлiння в регiони. Це пояснюється насам­перед вiдсутнiстю державної програми розвитку регiональ­ного управлiння економiкою та мiсцевого самоврядування. Структурно невизначеною та малоефективною є система органiв централiзованого управлiння економiкою. Великої шкоди прийняттю управлiнських рiшень завдає паралелiзм функцiональних повноважень деяких пiдроздiлiв Уряду України. Прикладом структурної невпорядкованостi може бути органiзацiя управлiння соцiальною сферою економiки та її фiнансового забезпечення. Розподiлом грошових ресурсiв цiєї сфери займаються: Мiнiстерство працi, Мiнiстерство соцi­ального захисту, Пенсiйний фонд, Фонд соцiального стра­хування, Фонд зайнятостi, Фонд Чорнобиля, вiдповiднi пiд­роздiли Кабiнету Мiнiстрiв, Мiнiстерства економiки, Мiнiс­терства фiнансiв. Разом з тим до останнього часу вiдсутня ефективна вертикальна система органiзацiї адресної допо­моги малозабезпеченим верствам населення. Недостатньо дiйовими є поки що органи державного уп­равлiння, створенi у зв'язку з ринковою трансформацiєю економiки — Фонд державного майна, Антимонопольний комiтет, Державний комiтет по земельних ресурсах та iн. Передусiм цим пояснюється стихiйнiсть та некерованiсть впродовж останнiх рокiв приватизацiйних процесiв, не змен­шення, а навпаки, посилення тиску монопольних структур на перебiг економiчних процесiв. Найскладнiшою ланкою управлiння виявилося управлiн­ня державним сектором економiки. Існуюча система галузе­вого управлiння цим сектором за умов дiї Закону України "Про пiдприємства в Українi" та iнших нормативних актiв, що обмежують права держави як власника майна, призвела до фактичної некерованостi державних пiдприємств. Держава, по сутi, не володiє також iнструментарiєм еко­номiчного управлiння комерцiйним та приватним сектора­ми економiки, зокрема розвитком фiнансово-банкiвської системи Державна влада не взяла на себе функцiю створення умов розвитку ринкової iнфраструктури, чим значною мi­рою пояснюється їхня функцiональна спотворенiсть. Внас­лiдок цього потенцiйна енергiя комерцiйного та приватного секторiв економiки є малоiнтегрованою у сферу загальнона­цiональних прiоритетiв. Викладене дає пiдстави для висновку: глибоке реформу­вання структури державного управлiння, пiднесення рiвня управлiння всiма ланками економiчного процесу — одне з найневiдкладнiших i найважливiших завдань органiв зако­нодавчої та виконавчої влади. 3. 1. 7. Іншi видатки i переробним пiдприємствам та органiзацiям для заготiвлi сiльськогоспо­дарської продукцiї за державним контрактом. Зазначенi кошти передаються Мiнiстерству сiльського господарства i продовольства за спецiальним договором i пiд­лягають поверненню пiсля реалiзацiї продукцiї споживачам. Група iнших витрат мiстить також видатки на лiквiдацiю стратегiчних озброєнь, реставрацiю пам'яток архiтектури, охорону навколишнього середовища, заходи, пов'язанi з по­верненням депортованих народiв на попереднi мiсця прожи­вання. Сюди вiдносять також видатки на окремi програми, такi як фiнансування заходiв з пiдвищення безпеки i полiп­шення гiгiєни працi та виробничого середовища, придбання обладнання для виробництва цiнних паперiв та документiв суворого облiку. Значну частку в iнших витратах займають видатки на зовнiшньоекономiчну та зовнiшньополiтичну дiяльнiсть. Це витрати на поставки продукцiї за мiжурядовими угодами з iншими державами, витрати, пов'язанi з утриманням уста­нов за кордоном, сплата внескiв до мiжнародних органiза­цiй. Крiм того, до цих витрат належить фiнансування робiт зi спорудження будинкiв для посольств i представництв iнших держав в Українi. Передбаченi в бюджетi також витрати разового характе­ру. До них вiдносять будiвництво потужностей для виготов­лення валюти України, фiнансування Нацiональної космiч­ної програми, програми дослiджень i використання ресурсiв Азово-Чорноморського басейну, iнших районiв Свiтового океану, створення потужностей з переробки брухту i вiдхо­дiв дорогоцiнних металiв. Усi зазначенi види витрат плануються згiдно з окремими рiшеннями Верховної Ради i Кабiнету Мiнiстрiв. Розмiр витрат визначають на основi спецiальних розрахункiв i ек­спертних оцiнок. IV. Пропозицiї щодо покращення ефективностi видаткової частини державного бюджету України В основу розрахункiв Державного бюджету на 1999 рiк були покладенi прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку України на 1998 рiк. Передбачалося, що обсяг валового внутрiшнього продукту номiнально складе 124,1 млрд грн., а в порiвняннi з 1998 р. реально зменшиться на 1 %. Індекси росту оптових i споживчих цiн намiчалися в розмiрi вiдповiдно 1,353 i 1,25. Було враховано, що фонд оплати працi робiтникiв, службовцiв, працiвникiв кооперативiв, малих i спiльних пiдприємств, вiйськовослужбовцiв складе 30 840 млн грн. При цьому середньомiсячна заробiтна плата робiтникiв та службовцiв очiкується в сумi 184,1 грн. Балансовий прибуток очiкується в розмiрi 7,7 млрд грн. Верховною Радою України був затверджений Державний бюджет України по доходах — 23895,3 млн грн. i по витратах — 25135,3 млн грн. Граничний рiвень бюджетного дефiциту затверджений у сумi 1240,0 млн грн. У 1 кварталi 1998 року економiчна i фiнансова ситуацiя в Українi, незважаючи на визначенi зрушення, залишалася складною. Реальний валовий внутрiшнiй продукт за сiчень — березень 1999 року в порiвняннi з вiдповiдним перiодом 1998 року зменшився на 4,8%. Зазначене зменшення вiдбулося в основному за рахунок зниження валової доданої вартостi в будiвництвi на 22,9%, у торгiвлi i сферi суспiльного харчування — на 9,6%, на транспортi i пiдприємствах зв'язку — на 9,4%, у промисловостi — на 1,8%. Індекс iнфляцiї споживчого ринку з початку 1999 р. складав 103,5%, що на 1,8 процентних пункту перевищує вiдповiдний показник за аналогiчний перiод попереднього року. (7,6%), Чернiгiвської (7,1%), Львiвської (6,7%), Волинської (6,6%) i Житомирської (6,4%) областях. Обсяги промислового виробництва за I квартал 1999 року зменшилися в порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року на 2,4%. Істотне зниження мало мiсце в хiмiчнiй i нафтохiмiчної промисловостях (13,6%), промисловостi будiвельних матерiалiв (8,7%), машинобудуваннi i металообробцi (5,5%). Найбiльший спад виробництва за I квартал 1999 року в порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року допущений пiдприємствами Івано-Франкiвської (на 28,25), Тернопiльської (на 19,6%), Чернiгiвської (на 13,9%), Вiнницької (на 13,8%) областей. Продовжувало погiршуватися фiнансовий стан суб'єктiв господарської дiяльностi. За сiчень — лютий 1999 року балансовий прибуток пiдприємств i органiзацiй України складала 706,4 млн грн. i зменшився проти вiдповiдного перiоду 1998 р. майже на третину. У даний перiод збитково працювала майже половина (49%) пiдприємств. Сума допущених ними збиткiв склала 2149,0 млн грн. 9,3 млрд грн., чи на 8,6%, а кредиторська — на 165,9 млрд грм. i збiльшилася з початку року на 12,3 млрд грн., чи на 8%. Майже 36% продукцiї в сiчнi - лютому 1999 р. було реалiзовано шляхом бартерних операцiй Найвищий рiвень бартерних операцiй мав мiсце в Рiвненської (71,1%), Хмельницької (57,1%), Сумський (55,3%) областях. Збереження зазначених негативних явищ в економiцi прямо впливає на виконання доходiв бюджету i, вiдповiдно, на фiнансування витрат. Про це свiдчить виконання бюджету й у I кварталi. Так, у зведений бюджет за сiчень — березень 1999 р. надiйшло 6160,6 млн грн., чи 93,8% вiд прогнозних показникiв 1-го кварталу 1999 року i 18% вiд рiчних обсягiв, а в державний бюджет — 3653,2 млн грн., що складає 88,1% вiд плану 1-го кварталу 1999 року i 15,5% вiд плану на 1999р. Дохiдна частина зведеного бюджету за цей перiод склала 24,8% до ВВП, що на 2,6% менше, нiж за аналогiчний перiод минулого року. У порiвняннi з аналогiчним перiодом 1998 р. номiнальнi доходи зведеного бюджету за 1 квартал 1999 року збiльшилися на 8,3%, Державного бюджету — на 30,35%. Найбiльш вагомими в структурi доходiв бюджету залишаються податковi надходження, що складають за даний перiод у зведеному бюджетi 4,7 млрд грн., чи 75,5%, а в Державному бюджетi — 2,6 млрд грн., чи 87,8%. За 1 квартал 1999 р. у зведений бюджет надiйшло 1066,3 млн грн. податки на прибуток пiдприємств, що мень-1 ше прогнозного показника 1-го кварталу 1999 року на 24,5 млн грн. i суми надходжень за вiдповiдний перiод минулого року на 191,9 млн грн. У Державний бюджет при планi надходжень цього податку на сiчень — березень у сумi 312,8 млн грн. надiйшло лише 173,1 млн грн., що складає 55,3% вiд плану за 1 квартал 1999 року, чи 13,1 % вiд плану на рiк. У мiсцевi бюджети при прогнозних надходженнях податку на прибуток у сумi 778 млн грн. надiйшло 893,2 млн грн., чи 114,8%, що менше рiвня надходжень за вiдповiдний перiод минулого року на 365 млн грн. Таке положення надходжень пояснюється тим, що до 10. 02. 99 р. не здiйснювалося розмежування надходжень цього податку мiж Державним i мiсцевим бюджетами i вони в повному обсязi зараховувалися в мiсцевi бюджети. Зменшення фактичних надходжень у мiсцевi бюджети в порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року пояснюється скасуванням понижуючого коефiцiєнта i застосуванням з 1 сiчня 1999 р. повних норм амортизацiї, а також зменшенням проведених взаємозалiкiв у рахунок погашення недоїмки по податку на прибуток на 370,5 млн грн. Негативний вплив на надходження коштiв у Державний бюджет зробило прийняття Верховною Радою України Закону України вiд 20 11. 98 м № 269-X1V «Про внесення змiн а статтi 22 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств», у результатi дiї якого податковi зобов'язання податку на прибуток по звiтi зменшувалися на суму переплати, отриманої за рахунок змiни понижуючого коефiцiєнта з 0,7 до 0,6 по збиткових пiдприємствах. У цих умовах при запланованих надходженнях у Державний бюджет на I квартал 1999 року в сумi 49,5 млн грн. платникам було повернуто 38,1 млн грн. податку на прибуток. При цьому по платежах за рахунок змiни понижуючого коефiцiєнта з 0,7 до 0,6 недоїмка за станом на 01. 04. 99 р. склала 75,1 млн грн., а переплата — 43,1 млн грн. в наступних областях: Рiвненської — 39,6, Миколаївської — 40,1, Запорiзької — 62,1, Днiпропетровської — 64,9, Донецької — 66,5, Волинської — 68,2%. ОСНОВНОЮ ПРИЧИНОЮ НЕДОНАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ПО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ІЗ ГРОМАДЯН Є ЗАБОРГОВАНІСТЬ ПО ВИПЛАТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ЩО ЗА СТАНОМ НА 1 КВІТНЯ 1999 РОКУ ДОСЯГЛА МАЙЖЕ 7 МЛРД ГРН., ЧИ 63% ВІД НАРАХОВАНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА ПЕРІОД З ПОЧАТКУ РОКУ Спад виробництва i низька платоспроможнiсть пiдприємств у звiтному перiодi вплинули на зростання податкової заборгованостi в порiвняннi з початком 1999 р. Так, недоїмки по податку на прибуток пiдприємств складає 558,7 млн грн., чи 39,1%. Найбiльша питома вага недоїмки в загальному її обсязi по м. Києву — 12,2% i областям: Запорiзької — 22,0, Днiпропетровської i Рiвненської — 8,4, Львiвської — 7,7, Миколаївської — 6,7, Донецької — 6,6%. за вiдпущену електроенергiю мiж атомними електростанцiями, що вiдпускають електроенергiю пiдприємствам. Оскiльки пiдприємства не можуть розрахуватися за неї, то кiлькiсть боржникiв у цьому ланцюзi не зменшується. Заборгованiсть НАЭК «Энергоатом» перед атомними станцiями досягла: у Запорiзькiй областi — близько 500 млн грн., Миколаївської — 700 млн, Рiвненської — 358 млн грн., у результатi чого недоїмка по податку на прибуток по них за станом на 01. 04. 99 р. складає близько 580 млн грн. Надходження податку на прибуток iз громадян у зведений бюджет за 1 квартал 1999 року склали 840,1 млн грн., чи 93,4% вiд прогнозного показника звiтного перiоду i 21,3 — вiд рiчного обсягу. Сума зазначеного податку, що надiйшла в Державний бюджет, склала 264,2 млн грн., чи 95,9% вiд плану на 1 квартал 1999 року i 21 7%—вiд плану на 1999р. плати за Крiм того, стала широко практикуватися, особливо в сiльському господарствi, продаж працiвникам продукцiї в рахунок нарахованої заробiтної плати. Зважаючи на те, що в бiльшостi випадкiв на розрахункових рахунках установ i органiзацiй кошту вiдсутнi, податок на прибуток iз громадян у бюджет майже не перелiчується. Заза спецiальне використання лiсових ресурсiв у сумi 8,0 млн грн., що складає 47,4% вiд плану I кварталу 1999 року i 11,9% — вiд рiчного обсягу. У Державний бюджет надiйшло 5,9 млн грн., що складає 43,7% вiд плану 1 кварталу i 10,9% — вiд плану на рiк. Надходження плати за землю в зведений бюджет за сiчень - березень 1999 року склали 218,8 млн грн., чи 82,9% вiд прогнозного показника I кварталу i 19,9% — вiд рiчного обсягу. Деякi областi мають iстотне недовиконання плану I кварталу 1999 року. Так, Кiровоградська область виконала план надходжень плати за землю сiчня — березня лише на 52,8%, Миколаївська — на 57,9, Вiнницька — на 64,4, Івано-Франкiвська — на 65,1, Луганська — на 67,7%. За станом на 01. 04. 99 р. загальна сума недоїмки по платi за землю складала 442,2 млн грн., у тому числi по областях: Донецької—66,3 млн грн., Днiпропетровської — 64,5 млн. Запорiзької — 23,9 млн. Харкiвської — 23,0 млн, Львiвської — 22,9 млн. Луганської — 20,4 млн грн., по Автономнiй Республiцi Крим — 23,7 млн грн. i м, Києву — 21,6 млн грн. Значнi суми недоїмок обумовленi тим, що деякi пiдприємства, що зокрема гiрничодобувнi, металургiйнi, не розраховуються з бюджетом по обов’язкових платежах через вiдсутнiсть на розрахункових рахунках вiдповiдних коштiв. Крiм того, значний вплив на зменшення надходженнi земельного податку за 1 квартал 1999 року стало причиною для прийняття пiсля твердження Державного бюджету України Закону України вiд 05. 02. 99 р. «Про списання i реструктуризацiю податкової заборгованостi платникiв податкiв — цукрових заводiв (комбiнатiв) за станом на 1 сiчня 1998 р. i сiльськогосподарських пiдприємств за станом на 1 сiчня 1999р.». Надходження збору за спецiальне використання водяних ресурсiв у Державний бюджет складає 13,8 млн грн., чи 36,3% вiд запланованого показника 1 кварталу i 7,2% — вiд рiчного плану. Фактично за сiчень - березень 1999 року в Державний бюджет надiйшов збiр за геолого-розвiдуальнi роботи, виконанi за рахунок Державного бюджету, у сумi 17,4 млн грн., що складає 18,6% вiд плану надходжень 1 кварталу 1999 року i 4,6% вiд рiчного обсягу. Ненадходження вiдрахувань складають 76,1 млн грн., що пояснюється важким фiнансовим станом видобувних пiдприємств i споживачiв їхньої продукцiї. у I кварталi склала 1635,6 млн грн., чи 19,7% рiчного плану. У порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року надходження цього податку збiльшилися на 428,8 млн грн. За даний перiод недоїмка по зазначеному податку зросла на 739,9 млн грн. i за станом на 01. 04. 99 р. склала 4809,8 млн грн. Насамперед це обумовлено збiльшенням заборгованостi пiдприємств перед бюджетом, що виникає внаслiдок наявностi значних сум дебiторської заборгованостi, високого рiвня бартеризацiї господарських операцiй. — 58 млн, Івано-Франкiвської — 46,3 млн грн. У сiчнi — березнi в зведений бюджет надiйшло 271,2 млн грн. акцизнi збори по вiтчизняним i 63,6 млн грн. — по iмпортних товарах, вiдповiдно 77,4 i 37% вiд прогнозного показника на 1 квартал. Надходження в Державний бюджет у сумi 250,4 млн грн. складають 62,1 % вiд запланованого показника на даний перiод. Продовжується збiльшення суми недоїмки по акцизному зборi, що по вiтчизняних товарах на 01. 04. 99р. складала 657,7 млн грн., що бiльше рiвня 01. 01. 99 р. на 38 млн грн., чи на 13,4%, Найбiльший прирiст iз початку року по Сумськiй областi — у 3,5 рази. Чернiгiвської — у 3,3, Тернопiльської — у 2,2, Хмельницької — у 2 рази. Житомирської — на 89,1%; Невиконання призначень також пояснюється зменшенням обсягiв виробництва: — по спирту: у цiлому по Українi — на 53,5; по Полтавськiй областi — на 89,7; Тернопiльської — на 66,5; Чернiвецької — на 43,1 %; — по по Українi — на 36,8; по Рiвненської областi — на 93,1; Запорiзької — на 80,6; Полтавської — на 69,7, Тернопiльської — на 45,1 %. Сума гербового збору, що Неподатковi надходження в зведений бюджет за 587,2 млн грн., чи 78,8% реалiзацiї надлишкового озброєння i майна Збройних Сил України, надходження амортизацiйних вiдрахувань для фiнансування заходiв структурної перебудови базових галузей економiки, державний збiр. Ненадходження доходiв Державного бюджету за 1 квартал 1999 року по цих платежах складають 182,4 млн грн. За0,9 млн грн. тобто 3,4% вiд прогнозного показника за звiтний перiод, чи 0,3% вiд рiчного обсягу. Сума вiдрахування вiд плати за транзит природного газу через територiю України, що надiйшла за сiчень — березень у зведений бюджет, склала 4,1 млн грн., чи 4,1% вiд прогнозного показника 1 кварталу 1999 року. споживачiв газу i розрахунки РАО «Газпром» з НАК «Нефтегаз України» не коштами, а постачаннями природного газу. ГАЗА І РОЗРАХУНКИ РАО «ГАЗПРОМ» З НАК «НЕФТЕГАЗ УКРАЇНИ» НЕ КОШТАМИ, А ПОСТАЧАННЯМ ПРИРОДНОГО ГАЗУ Надходження коштiв вiд приватизацiї державного майна за 1 квартал 1999 р. складають 152,1 млн грн,, чи 96,2% вiд прогнозного показника сiчня — березня 1999 року, чи 21,1 вiд обсягу на рiк. У Державний бюджет надходження коштiв вiд приватизацiї майна державної власностi в сiчнi — березнi 1999 року склали 125,1 млн грн., чи 85,2% вiд завдання на 1 квартал, чи 18,5% вiд плану на рiк. Надходження по цьому показнику в мiсцевi бюджети за 1 квартал 1999 року виконанi на 27,1 млн грн., чи на 60,1% вiд рiчного показника. Зазначенi надходження значно перевиконанi практично по всiх областях у зв'язку з надходженням коштiв за об'єкти, приватизацiя яких була здiйснена в останнi два мiсяцi минулого року, а також у зв'язку з передачею в процесi реструктуризацiї державних пiдприємств у комунальну власнiсть об'єктiв соцiальної сфери з наступною їх приватизацiєю. Державний бюджет надiйшло 41,0 млн грн., що складає 62,4% вiд плану на I квартал, чи 13,7% вiд обсягу на рiк. Невиконання надходжень у Державний бюджет обумовлено недонадходженням державного збору по позовах в арбiтражнi суди. Нестабiльнiсть законодавства значно ускладнює роботу з мобiлiзацiї 10% амортизацiйних вiдрахувань для фiнансування заходiв структурної перебудови базових галузей нацiональної економiки. Законом України вiд 16. 03. 99 р. «Про внесення змiн у статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств» звiльненi вiд сплати 10% амортизацiйних вiдрахувань сiльськогосподарськi виробники, що перейшли на сплату фiксованого сiльськогосподарського податку. З прийняттям цiєї норми в Державний бюджет не надiйде близько 300 млн грн. За сiчень — березень 1999 року надходження в Державнi цiльовi фонди склали в зведеному бюджетi 871,6 млн грн., чи 115,3% вiд прогнозного показника 1 кварталу i 30,1 % вiд обсягу на гад. Зазначенi надходження в Державний бюджет надiйшли в сумi 557,7 млн грн., чи 106,2% вiд плану на 1 квартал 1999 року i 28,2% вiд рiчного плану. Виконання зазначених доходiв забезпечується насамперед за рахунок надходжень у Державний iнновацiйний фонд, що склали 126,6% вiд плану 1 кварталу 1999 року, вiдрахувань i збору на будiвництво, реконструкцiю, ремонт i змiст автомобiльних дорiг загального користування — 117,8%, платежiв у Фонд соцiального захисту iнвалiдiв— 142,9%. Разом з тим надходження збору у Фонд для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи i соцiального захисту населення за 1 квартал 1999 року склали 114,5 млн грн., чи 86,7% вiд плану на сiчень - березень i 28,6% вiд рiчного обсягу; збору на обов'язкове соцiальне страхування на випадок безробiття в Державний фонд сприяння зайнятостi населення заданий перiод становили 110,4 млн грн., чи 81,8% вiд плану на сiчень - березень i 19,9% вiд рiчного обсягу. Надходження збору за забруднення навколишньої природного середовища в зведений бюджет склали за 1 квартал 1999 року 8,4 млн грн., чи 69,3% вiд прогнозного показника на даний перiод i 19,3% вiд обсягу за рiк. У Державний бюджет надiйшло 1,4 млн грн., чи 39,6% вiд плану на 1 квартал 1999 року i 11% вiд рiчного плану. У цiлому невиконання надходжень запланованих бюджетних доходiв зв'язано також з несвоєчасною i неповною сплатою суб'єктами пiдприємницької дiяльностi платежiв у бюджети всiх рiвнiв, що привело до збiльшення в 1 кварталi 1999 року суми недоїмки по сплатi цих платежiв. Так, заборгованiсть пiдприємств по сплатi податкiв i зборiв перед бюджетом за сiчень — березень 1999 року виросла на 3705,8 млн грн., чи на 37,4, i на 1 квiтня 1999 р. складала 13604,3 млн грн. У загальнiй сумi заборгованостi перед бюджетом за станом на 01. 04. 99 р. недоїмка складає: Найбiльшi суми заборгованостi на 1 квiтня 1999 р. мають мiсце по м. Києву (1631,6 млн грн.) i областям: Днiпропетровської — 3676,4, Донецької — 1041,4, Полтавської — 891,1, Запорiзької — 825,7, Харкiвської — 797,7, Луганської — 723,2, Київської — 583,0, Львiвської — 513,1 млн грн. Заборгованiсть по них складає 10710,2 млн грн.,чи 78,7% загальної суми недоїмки пiдприємств перед зведеним бюджетом України. в дiю трьох законодавчих актiв приведе до рiчних ненадходжень платежiв у бюджет у сумi майже 2 млрд грн., зокрема: у бюджет у сумi близько 420 млн грн.; — Закон України «Про списання i реструктуризацiю податкової заборгованостi платникiв податкiв — цукрових заводiв (комбiнатiв) по стану на 1 сiчня 1999 року i сiльськогосподарських пiдприємств за станом на 1 сiчня 1999 року» — приведе до рiчних ненадходжень платежiв у бюджет порядку 500 млн грн.; — Закон України «Про внесення змiн у Закон України «Про податок на додаткову вартiсть» у частинi продовження дiї ст. 11 5 щодо перелiку товарiв критичного iмпорту. Рiчнi ненадходження платежiв у бюджет iз прийняттям даного Закону складають порядку 1 млрд грн. РЕАЛЬНІСТЬ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ ЗАЛЕЖИТЬ БАГАТО В ЧОМУ ВІД ПРАВИЛЬНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА МАЙБУТНІЙ БЮДЖЕТНИЙ РІК. ПРОРАХУНКИ ЦЬОГО ПРОГНОЗУВАННЯ Є ОДНІЄЇ З ОСНОВНИХ ПРИЧИН, ЩО ПОРОДЖУЮТЬ ПРОБЛЕМИ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ За 1 квартал 1999 року в мiсцевi бюджети надiйшло 2507,4 млн грн., чи 23,3% розрахункової суми доходiв на рiк 34,4% вiд розрахункового рiчного показника. Харкiвської — на 33,2%, те надходження доходiв у бюджет Миколаївської областi складають всего 12,8% вiд розрахункового рiчного показника, Рiвненської — 13,4%. За 1 квартал 1999 року в рахунок належної бюджетам адмiнiстративно-територiальних одиниць дотацiї перелiчено 344,8 млн грн., що складає 118,1 % вiд запланованого обсягу дотацiї на даний перiод. На фiнансування передбачених мiсцевими бюджетами заходiв за 1 квартал 1999 року спрямовано 2797,9 млн грн., що складає 21,9% розрахункового обсягу рiчних призначень, врахованих при формуваннi показникiв Державного бюджету на 1999 р. Найнижчий рiвень виконання видаткової частини в мiсцевих бюджетах за даний перiод по Миколаївськiй областi — 13,0% розрахункового обсягу рiчних призначень, Тернопiльської — 15,3; Волинської — 15,3; Херсонської — 15,7; Сумський — 16,5; Кiровоградської — 16,9%. Найвищий — по м. Києву — 36,9%; Харкiвської областi — 35,0; Одеської — 27,8; Київської—26,8%. Варто пiдкреслити, що першочерговi витрати бюджетiв адмiнiстративно-територiальних одиниць за сiчень — березень 1999 року профiнансованi нижче середнього рiвня загального виконання цих бюджетiв. Так, витрати на охорону здоров'я профiнансованi на 20,6% розрахункового рiчного обсягу призначень, утворення — на 21,4%, на фiнансування соцiального захисту i соцiального забезпечення — на 18,2%, з них на допомогу родинам з дiтьми — лише на 13,2%. У той же час витрати на змiст виконавчої влади профiнансованi на 87,1 % розрахункового рiчного обсягу призначень, правоохоронної дiяльностi — на 42,0; житлового господарства — на 89,5; комунального господарства — на 51,8%. Дефiцит Державного бюджету за 1 квартал 1999 року складає 178,3 млн грн., чи 0,7% валового внутрiшнього продукту. 38,9%, фундаментальних дослiджень i сприяння науково-технiчному прогресу — 32,1 млн грн., чи 29,6%, державне керування — 160,7 млн грн., чи 63,7%, заходу, зв'язанi з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи,— 232,3 млн грн., чи 85,1%, дотацiї республiканському бюджету Автономнiй Республiцi Крим, обласним i мiському (м. Севастополя) бюджетам — 344,8 млн грн., чи 118,1 % вiд плану на 1 квартал 1999 року. Як видно з вищевикладеного, основною причиною бюджетних проблем є систематичне невиконання дохiдної частини бюджету. У результатi держава виявляється не в змозi виконувати узятi на себе зобов'язання. Реальнiсть доходiв бюджету залежить багато в чому вiд правильностi прогнозування соцiально-економiчних процесiв на майбутнiй бюджетний рiк. Прорахунки цього прогнозування є однiєї з основних причин, що породжують проблеми бюджетного планування. Однак слiд зазначити, що навiть максимально правильне планування доходiв бюджету не явля­ється достатньою умовою виконання дохiдної i видаткової частини бюджету через негативну практику внесення, що має мiсце, змiн у чинне законодавство по податково-бюджетних питаннях 1999 бюджетного року пiсля прийняття Закону України про Державний бюджет на даний рiк. Так, цього року через прийняття трьох законiв бюджет недоодержить близько 2 млрд грн. самим основи ринкового механiзму. Бюджетна полiтика, спрямована на постiйне скорочення витрат, без цiлеспрямованих дiй по збiльшенню дохiдної частини бюджету може привести до розвалу економiки держави. Вирiшити задачу збiльшення доходiв держави не можна лише шляхом адмiнiстративного тиску, не створивши при цьому для пiдприємств ефективних економiчних стимулiв для сплати податкiв. Варто скоротити податковi пiльги, однак це скорочення не повинне бути механiчним. Одержання податкових пiльг повинне залежати вiд корисностi i важливостi для суспiльства того чи iншого виду дiяльностi. При зменшеннi податкових пiльг з'явиться можливiсть цiлеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для пiдтримки деяких прiоритетних напрямкiв соцiально-економiчного розвитку суспiльства. 3. До проблеми виконання державного бюджету України// Бiзнес-iнформ. — 1999. - № 9-10. - С. 45. 4. Азаров В., Турчанко М. Основнi напрями реформування державного пiдприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63. 5. Богиня Д., Волинський Г. До питання щодо рiзних варiантiв рин­кових реформ // Екон. України. — 1994. - № 3. — С. 29—34. 6. Браунинг П. Современные экономические теории. — М.: Эконо­мика, 1986. — 160 с. 7. Деркач М. Формування фiнансової бази регiонiв // Екон України. - 1995. - № 1. - С. 12-21. 8. Епифанов А. О. Механизм регулирования комплексного социально-экономичсского развития обласного региона в условиях перехода к рынку. — Харьков: Основа, 1993. — 76 с. 9. Іванух Р., Крижановський Б. Економiчнi реформи i розвиток продуктивних сил України // Екон. України. — 1994. — № 3. — С. 35— 44. 10. Мкконнеа К. Р., Брю С. Л. Экономика: принципы, проблемы и политика. — К.: Хагард-Демос, 1993. — 785 с. 12. Покритая А., Зверям» М. Сучасна криза i практика реформ // Екон. України. - 1994. - № 7. - С. 14-25. 13. Федосов В. М; Огородник С. Я; Сутормина В. И. Государствен­ные финансы. — К.: Либiдь, 1991. — 276 с. 15. Финансово-кредитным словарь: В 3-х т. — М.: Финансы н ста­тистика, 1986. - Т. 2. — 511 с. Додатки Додаток 1 Структура бюджету України   Додаток 2 (млн. грн.) ВИДАТКИ Сiчень — червень 2000 року Видатки Вико­нано Рiвень вико­нання,% Питома вага у ВВП,% Розрахунковi рiчнi показники Вико­нано червень 2000 року порiвняно з сiчнем — червнем 1999 року, % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Державне управлiння 1159,0 604,7 52,17 1,09 2242,2 1430,1 63,78 2,00 Судова влада 132,0 42,7 32,34 0,08 195,2 69,3 35,51 0,10 162,34 Мiжнародна дiяльнiсть 549,5 112,5 20,47 0,20 722,2 253,2 35,06 0,35 225,11 Фундаментальнi дослiдження та сприяння науково-технiчному прогресу 511,2 141,4 27,66 0,26 544,4 240,6 44,20 0,34 Нацiональна оборона 557,9 32,76 1,01 869,1 36,09 1,22 155,78 Правоохоронна дiяльнiсть i гарантування безпеки держави 1723,7 625,2 36,27 1,13 2081,9 1156,8 55,56 1,62 Освiта 4661,8 1988,8 42,66 3,60 2904,6 48,60 4,07 146,05 Охорона здоров'я 1542,8 39,29 2,79 2053,8 44,86 2,88 Соцiальний захист i соцiальне забезпечення 1734,9 40,30 3,14 6157,8 2598,2 42,19 3,64 149,76 Житлово-комунальне господарство 294,8 421,7 143,02 0,76 461,4 382,1 82,80 0,54 90,62 Культура i мистецтво 353,0 172,9 48,99 0,31 379,8 249,8 65,76 0,35 166,1 59,2 35,64 0,11 162,8 70,2 43,12 0,10 118,54 Фiзична культура 133,4 74,4 55,74 0,13 167,3 100,8 60,24 0,14 135,57 Промисловiсть та енергетика 2105,7 861,1 40,89 1,56 2177,0 934,3 42,92 1,31 Будiвництво 1132,5 421,2 37,19 0,76 541,1 257,7 47,63 0,36 61,19 Сiльське господарство, лiсове господарство, рибальство i мисливство 527,9 143,2 27,13 0,26 847,0 280,7 33,14 0,39 196,01 Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiї та iнформатика 1165,7 856,6 73,48 1. 55 1162,4 734,2 63,16 1,03 85,71 Додаток 2 (продовження) (млн. грн.) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Іншi послуги, пов'язанi з економiчною дiяльнiстю 161,5 33,4 20,65 0,06 487,5 186,6 38,28 0,26 559,49 Заходи, пов'язанi з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiальним захистом населення 1746,8 697,8 39,95 1,26 726,8 40,09 1,02 Охорона навколишнього природного середовища 85,5 22,8 26,63 0,04 113,6 40,4 35,56 0,06 177,47 Попередження i лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i наслiдкiв стихiйного лиха 137,0 63,3 46,21 0,11 164,8 50,5 30,65 0,07 79,76 Поповнення державних запасiв i резервiв 416,8 136,5 32,74 0,25 28,7 8,8 30,71 0,01 6,45 Обслуговування державного боргу 3545,1 44,32 2,84 5957,6 2176,6 36,53 3,05 138,54 Обслуговування внутрiшнього державного боргу 1536,0 416,6 27,12 0,75 1854,0 287,6 15,51 0,40 69,04 2009,1 1154,6 57,47 2,09 4103,5 46,03 2,65 163,61 Цiльовi фонди 825,0 350,0 42,43 0,63 2060,8 1030,7 50,01 1,44 294,45 Іншi видатки 1148,3 28,54 2,08 891,6 816,6 91,58 1,14 71,12 ВСЬОГО ВИДАТКІВ 35492,0 40,64 26,10 42323,0 19637,2 46,40 27,53 1240,0 504,7 40,70 0,91 0,0 -670,4 —0,94 Додаток 3 ВИДАТКИ Сiчень — червень 1999 року Сiчень — червень 2000 року Видатки за сiчень — червень 2000 ρ. порiвняно з сiчнем — червнем 1999 p., % Рiчний план Вико­нано Рiвень вико­нання до рiчного плану, % Рiчний план Виконано (загальний i спецiаль­ний фонд разом) Пито­ма вага у ВВП,% План видаткiв загального фонду на 1 пiврiччя 2000 ρ. Вико­нання загаль­ного фонду Рiвень виконання загального фонду до плану на 1 пiврiччя, % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Державне управлiння 1063,7 413,7 38,90 0,75 2069,9 1110,5 53,65 1,56 835,5 661,4 79,16 268,40 132,0 40,8 30,88 0,07 195,2 68,1 34,89 0,10 77,3 66,2 85,64 167,09 549,5 112,5 20,47 0,20 722,2 253,2 35,06 0,35 444,7 253,2 56,94 225,11 511,2 138,5 27,09 0,25 544,4 236,7 43,48 0,33 210,4 144,5 68,68 170,92 1700,3 554,5 32,61 1,00 2405,6 866,1 36,00 1,21 691,7 673,2 97,33 156,20 555,8 33,62 1,01 52,50 1,47 774,1 783,2 101,18 188,96 Освiта 464,1 31,34 0,84 2313,5 1017,9 44,00 1,43 684,5 582,0 85,03 219,34 580,6 129,9 22,37 0,24 717,9 223,0 31,06 0,31 244,1 164,9 67,55 171,66 840,0 38,00 1,52 1702,6 45,68 2,39 1691,6 101,15 202,69 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Житлово-комунальне господарство 23,9 0,54 2,27 0,001 2,3 0,6 26,55 0,00 1,0 0,50 50,00 164,0 24,8 15,12 0,04 147,8 41,3 27,95 0,06 52,9 38,4 72,59 166,60 161,0 37,4 23,23 0,07 157,0 47,9 30,50 0,07 47,5 39,3 82,74 128,07 Фiзична культура i спорт 81,7 23,8 29,13 0,04 111,5 40,0 35,88 0,06 48,7 38,5 79,06 2105,7 845,4 40,15 1,53 2177,0 933,6 42,88 1,31 829,6 851,8 102,68 Паливно-енергетичний комплекс 1596,0 784,5 49,15 1,42 1913,0 838,2 43,82 1,17 811,0 838,2 103,35 106,84 Будiвництво 1132,5 240,6 21,25 0,44 439,0 8,3 1,89 0,012 54,8 1,5 2,74 3,45 Сiльське, лiсове господарство, рибальство i мисливство 375,7 105,8 28,15 0,19 587,6 124,6 21,20 0,17 131,2 84,9 64,71 117,79 Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiї та iнформатика 275,0 136,2 49,52 0,25 558,6 189,8 33,98 0,27 191,9 182,4 95,05 139,36 146,0 29,0 19,84 0,05 465,8 176,3 37,85 0,25 247,7 170,4 68,79 608,71 Заходи, пов'язанi з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiальним захистом населення 1746,8 697,8 39,95 1,26 1812,9 726,8 40,09 1,02 758,7 726,1 95,70 104,15 Додаток 3 (продовження) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Охорона навколишнього природного середовища 85,4 21,7 25,39 0,04 113,5 39,5 34,79 0,06 34,3 25,7 74,93 91,8 24,1 26,25 0,04 121,2 34,1 28,14 0,05 42,6 33,1 77,70 141,53 Поповнення державних запасiв i резервiв 416,8 136,5 32,74 0,25 28,7 8,8 30,71 0,01 5,6 3,7 66,07 6,45 Обслуговування державного боргу 3545,1 1571,1 44,32 2,84 5957,6 2176,6 36,53 3,05 3052,4 2176,6 71,31 138,54 Обслуговування внутрiшнього державного боргу 1536,0 416,6 27,12 0,75 1854,0 287,6 15,51 0,40 575,9 287,6 49,94 69,04 Обслуговування зовнiшнього державного боргу 2009,1 1154,6 57,47 2,09 4103,5 1889,0 46,03 2,65 2476,5 76,28 Цiльовi фонди 794,5 322,4 0,58 1955,0 970. 2 49,63 1,36 0,0 5,2 300,89 Іншi видатки 1681,1 155. 1 9,22 0,28 587,0 124,3 21,18 0,17 263,7 122,2 46,34 80,16 У τ ч резервний фонд Кабiнету Мiнiстрiв 300,0 104,4 34,79 0,19 240,0 51,1 21. 29 0,07 88,1 50,4 57,21 48,96 РАЗОМ ВИДАТКІВ 22709,0 7657,0 33,72 13,85 29918,6 12182,4 40,72 17,08 1139,1 9531,5 2426,3 1059,7 43,67 1,92 2163,2 53,71 3,03 1632,0 132,55 204,14 У τ ч дотацiї мiсцевим бюджетам 2045,1 855,0 41,81 1,55 3993,2 2016,5 50,50 2,83 1622,1 124,31 235,85 ВСЬОГО ВИДАТКІВ 25135,3 8716,6 34,68 15,77 33946,5 14345,5 42,26 20,11 13029,1 89,76 164,58 1240,0 450,1 36,30 0,81 0,0 -0,71 Внутрiшнє фiнансування 610,0 730,6 119,77 1,32 324,9 0,46 Зовнiшнє фiнансування 630,0 -280,5 14,52 -0,51 -834,1 -1,17 Додаток 4 Сiчень — червень 1999 року Видатки Виконано Рiвень виконання,% Питома вага у ВВП,% Розрахунковi показники на рiк Виконано Рiвень виконання,% Питома вага у ВВП,% 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Державне управлiння 95,3 190,9 200,32 0,35 172,3 319,6 185,47 0,45 Судова влада 1,9 0,003 1,2 0,002 62,14 2,9 0,01 3,9 0,005 Нацiональна оборона 2,5 3,4 135,77 0,01 2,5 3,1 123,54 0,004 90,99 70,3 69,4 98,69 0,13 81,2 106,4 131,02 0,149 Освiта 3180,9 1524,7 47,93 2,76 51,51 2,645 Охорона здоров'я 3346,6 42,22 2,56 3860,8 1830,8 47,42 2,566 129,58 2093,9 8948 42,74 1,62 2430,9 895,6 36,84 1,255 100,08 271,0 421,1 155,42 0,76 459,2 381,5 83,08 0,535 90,59 189,0 148,1 78,37 0,27 232,1 208,6 89,88 0,292 140,80 Засоби масової iнформацiї 5,1 21 8 424,77 0,04 5,8 22,3 0,031 102,21 фiзична культура i спорт 51,7 506 97,79 0,09 55,9 60,7 0,085 Промисловiсть та енергетика 15,7 0,03 0,7 0,001 4,47 Будiвництво 180 5 0,33 102,1 249,4 244,30 0,350 138,15 Додаток 3 (продовження) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Сiльське господарство, лiсове господарство, рибальствоІ МИСЛИВСТВО 152,1 37,4 24,60 0,07 259,4 156,1 60,18 0,219 Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiї та iнформатика 890,7 720,4 80,88 1,30 603,9 544,5 90,17 0,763 75,58 Іншi послуги, пов'язанi з економiчноюДІЯЛЬНІСТЮ 15,5 4,4 28,29 0,01 21,7 10,3 47,50 0,014 234,68 Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека 0,07 1,1 1469,73 0,00 0,07 0,8 1095,89 0,001 74,56 45,2 39,2 86,72 0,07 43,6 16,3 37,37 0,023 41,56 Цiльовi фонди 30,5 27,6 90,48 0,05 105,8 60,5 57,18 0,085 219,16 Іншi видатки 2342,6 993,2 42,40 1,80 304,7 692,2 0,97 69,69 12783,0 52,93 12,24 7454,8 60,10 10,45 110,17 Мiжбюджетнi трансферти 382,2 185,2 48,45 0,34 1274,1 455,7 35,77 0,64 246,08 ВСЬОГО ВИДАТКІВ 13165,2 6951,6 52,80 12,58 13678,5 58,23 11,16 Перевищення доходiв над видатками 0,0 -54,6 -0,10 0,0 -0,23 295,56