Забезпечення миттєвої лiквiдностi ВАТ Концерн Стирол шляхом резервування грошових коштiв
Реферат на тему:
ВАТ "Концерн Стирол" шляхом резервування грошових коштiв
Найважливiшим аспектом фiнансової дiяльностi пiдприємств є формування i використання рiзних фондiв. Через них здiйснюється забезпечення господарської дiяльностi необхiдними коштами, а також фiнансування розширеного вiдтворення; науково-технiчного розвитку; освоєння i впровадження нової технiки; економiчне стимулювання; розрахунки з бюджетом, постачальниками, банками. Практика резервування коштiв пiдприємства досить широка, а алгоритм цього процесу залежить вiд багатьох факторiв, наприклад, таких як спiвiдношення власних i позикових коштiв у обiговi пiдприємства, рiвня мобiлiзацiї надходжень i витрат коштiв, наявностi додаткового капiталу та резервiв тощо.
Питання аналiзу основних джерел формування майна пiдприємства та розробка механiзмiв ефективного використання його фiнансiв стали основним предметом дослiджень багатьох фахiвцiв [1-7]. Разом з тим, робота фондiв, обiг та резервування коштiв завжди будуть актуальнi для аналiзу, оскiльки механiзм їх оптимiзацiї багато в чому залежить вiд мiсiї та структури самого пiдприємства. Це значить, що iснуючi унiверсальнi механiзми завжди треба адаптувати до конкретних умов.
"Концерн Стирол" особливо гостро постало питання забезпечення миттєвої лiквiдностi, оскiльки через погiршення цiнової кон'юнктури на свiтовому ринку азотовмiсних добрив рiзко зменшилися виручка вiд реалiзацiї i, як наслiдок, надходження коштiв на рахунки пiдприємства. Фахiвцi-економiсти розробили Положення про резервування грошових фондiв, яке успiшно використовується тут протягом останнiх трьох рокiв. Але зараз воно потребує вдосконалення новою методикою розрахунку оптимальної величини резерву коштiв для покриття короткострокових зобов'язань. Саме в цьому полягає мета нашої статтi.
1. Фонди власних коштiв:
- статутний капiтал;
- пайовий капiтал;
- додатково вкладений капiтал;
- iнший додатковий капiтал;
- резервний капiтал.
- кредити банкiв;
- факторинг;
- лiзинг;
3. Оперативнi грошовi фонди:
- для виплати заробiтної плати;
- для виплати дивiдендiв;
- для платежiв до бюджету;
- iншi.
Капiтал являє собою рiзницю мiж активами i зобов'язаннями пiдприємства. Капiтал не є синонiмом поняття "власнi кошти", до його складу входять тiльки тi кошти, якi змiнюють свою форму (з грошової переходять до матерiальної, i навпаки), а не витрачаються пiдприємством безповоротно.
Статутний капiтал - це сума внескiв, спочатку iнвестованих власниками, в майно пiдприємства для забезпечення його статутної дiяльностi. Його розмiр завжди чiтко визначений у засновницьких документах пiдприємства. Статутний капiтал є основою всiєї дiяльностi будь-якого пiдприємства i має важливе економiчне значення.
Пайовий капiтал - це сума пайових внескiв членiв спiлок та iнших пiдприємств, передбачена засновницькими документами [3].
Додатково вкладений капiтал - акцiонерне товариство показує суму, на яку вартiсть реалiзацiї випущених акцiй перевищує їх номiнальну вартiсть. Іншi пiдприємства вiдображають у цiй статтi суму капiталу, який вкладено засновником понад статутний [3].
Інший додатковий капiтал вiдображає суму дооцiнки необоротних активiв, вартiсть необоротних активiв, безкоштовно отриманих пiдприємством вiд iнших юридичних або фiзичних осiб, iншi види додаткового капiталу [3].
гарантiєю безперебiйної роботи пiдприємства i дотримання iнтересiв третiх осiб. Наявнiсть такого джерела надає останнiм упевненостi у погашеннi пiдприємством своїх зобов'язань.
ситуацiях. Позиковi кошти в нормальних економiчних умовах сприяють пiдвищенню ефективностi виробництва. Їх наявнiсть обумовлюється тим, що власнi кошти покривають лише мiнiмальну потребу пiдприємства, необхiдну для нормального здiйснення його дiяльностi. Додаткова потреба, яка виникає в зв'язку з перевиконанням плану виробництва, затримкою у вiдправцi готової продукцiї, нерiвномiрнiстю ходу виробництва або постачання сировини, має тимчасовий характер i може покриватися короткостроковими кредитами банкiв.
Кредит - позика в грошовiй або натуральнiй формi, що надається однiєю юридичною або фiзичною особою - кредитору iншiй особi - позичальнику.
До позикових коштiв, крiм кредитiв, вiдносять лiзинг. Лiзингом називається користування юридичною або фiзичною особою засобами працi, що їй не належать, i є однiєю з форм кредитування товарiв тривалого користування.
Факторинг є рiзновидом посередницької дiяльностi, при якому фiрма-посередник (факторингова компанiя) за певну плату дiстає вiд пiдприємства право стягувати i зараховувати на його рахунок належнi йому вiд покупцiв суми грошей (право iнкасувати дебiторську заборгованiсть). Одночасно з цим посередник кредитує оборотний капiтал клiєнта i бере на себе його кредитний i валютний ризики.
фонд для платежiв до бюджету, фонд для освоєння нової технiки, вiдрахувань вищої органiзацiї.
Пiд моментальною лiквiднiстю розумiється здатнiсть пiдприємства негайно погасити свої короткостроковi зобов'язання за рахунок коштiв i їх еквiвалентiв [4, с. 699]. Концепцiя резервування коштiв основана на принципi забезпечення миттєвої лiквiдностi пiдприємства, тобто вмить виконати вимоги кредиторiв. Показник миттєвої лiквiдностi є основним показником, що характеризує ефективнiсть управлiння коштами при здiйсненнi оцiнки фiнансового становища будь-якого пiдприємства, як внутрiшнiм, так i зовнiшнiми користувачами iнформацiєю (акцiонери, державнi структури, потенцiйнi прямi i портфельнi iнвестори, банки, контрагенти тощо). Норматив показника для промислових пiдприємств складає величину в дiапазонi 20%-40% вiд короткострокової заборгованостi (короткострокова заборгованiсть згiдно з мiжнародними i нацiональними стандартами фiнансової звiтностi - це заборгованiсть, термiн погашення якої не перевищує 12 мiсяцiв) [4, с. 66]. При наявностi коштiв на рахунках менше за 20% вiд короткострокової кредиторської заборгованостi можна стверджувати про їх дефiцит i невисоку здатнiсть пiдприємства задовольнити вимоги кредиторiв, при наявностi коштiв понад 40% вiд короткострокової кредиторської заборгованостi зовнiшнiй користувач ухвалює рiшення про неефективний менеджмент керiвництва пiдприємства у справi управлiння грошовими коштами. Показник миттєвої лiквiдностi розраховується за даними бухгалтерського балансу, який є вiдкритою iнформацiєю ,i, отже, будь-який зовнiшнiй користувач iнформацiєю, той, що цiкавиться пiдприємством, має можливiсть дати власну оцiнку ефективностi його дiяльностi.
Наведемо порядок розрахунку i використання резерву коштiв, що застосовується на ВАТ "Концерн Стирол",.
1. Порядок розрахунку резерву коштiв.
1. 1. Для визначення величини резервування враховується така заборгованiсть товариства перед юридичними i фiзичними особами:
- короткостроковi кредити банкiв;
- отриманi позики;
- заборгованiсть за довгостроковими зобов'язаннями, яка сплачується в наступнi 12 мiсяцiв;
- виданi короткотермiновi векселi;
- заборгованiсть перед постачальниками i пiдрядчиками термiном менш 1-го року;
- майбутнi платежi до бюджету i позабюджетних фондiв, згiдно з даними бухгалтерського балансу;
- величина майбутнiх витрат з оплати працi, згiдно з даними бухгалтерського балансу;
- iнша поточна заборгованiсть.
моментальне виконання вимог кредиторiв, по-друге, дозволяє утримувати величину коштiв у рекомендованому дiапазонi.
1. 3. Середня сума зобов'язань вiдповiдно до даних бухгалтерського облiку розраховується за формулою:
Оср. = ((Вiн/2+(О1+(О2+(Ок/2)/3,))
де Оср. - середня сума зобов'язань, тис. грн;
Вiн - сума короткострокових зобов'язань, визначених вiдповiдно до п. 1. 1 на початок кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн.;
О1 - сума короткострокових зобов'язань, визначених згiдно з п. 1. 1 на кiнець 1-го мiсяця кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн;
Ок - сума короткострокових зобов'язань, визначених згiдно з п. 1. 1 на кiнець кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн.
1. 4. Сума коштiв або прирiвнених до них коштiв, якi пiдлягають резервуванню, розраховується щоквартально до 15 числа мiсяця, що йде за звiтним кварталом.
1. 5. Якщо розрахована сума резервування на майбутнiй перiод нижча за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках i в цiнних паперах, то протягом 10 банкiвських днiв кошти мають бути поповненi до встановленого нормативу резервування.
1. 6. Якщо розрахована сума резервування на майбутнiй перiод вища за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках i в цiнних паперах, але не перевищує 40-% покриття зобов'язань, розрахованих згiдно з п. 1. 3, то величина зарезервованих коштiв залишається незмiнною.
1. 7. Якщо розрахована сума резервування на майбутнiй перiод вища за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках i в цiнних паперах, i при цьому перевищує 40-% покриття зобов'язань, розрахованих згiдно з п. 1. 3, то на чергове засiдання правлiння товариства виноситься питання про використання суми перевищення фактичної величини резервування над нормативною.
1. 8. За рiшенням правлiння товариства надмiрна частина коштiв резервного фонду може бути використана на такi цiлi;
- фiнансування iнвестицiйних проектiв, що реалiзовуються товариством;
потужностей;
- на дострокове погашення короткострокових i довгострокових позикових коштiв, отриманих товариством пiд вiдсотки в порядку економiчної доцiльностi.
2. Порядок використання коштiв резервування.
2. 1. Кошти резервного фонду надходять на депозитнi рахунки в банку у нацiональнiй або iноземнiй валютi першої категорiї.
2. 2. За рiшенням правлiння товариства частина коштiв резервного фонду може бути вкладена у високоприбутковi цiннi папери, якi будь-коли можуть бути реалiзованi i перетворенi на кошти. При цьому величина коштiв резервного фонду та коштiв, що знаходяться на депозитних рахунках, має складати не менше за 2/3 усiх резервованих коштiв.
2. 3. Кошти резервного фонду не можуть формуватися векселями.
Висновки
2. Незалежно вiд цiнової кон'юнктури на свiтовому ринку азотовмiщуючих добрив, ВАТ "Концерн Стирол" має можливiсть отримати стiйкий лiквiдний баланс i значно змiцнити свою кредитоспроможнiсть перед потенцiйними iнвесторами i кредиторами.
1. Барсукова И. В. Источники формирования имущества предприятия // Бухгалтерский вестник. - 1998. - №11. - С. 57-64.
2. Винниченко А. А. Учет резервного и добавочного капитала // Консультант. - 1999. - №6. - С. 18-22.
4. Грибков А. Ю. Создание и использование резервов // Бухгалтерский учет. - 2000. - №9. - С. 40-45
5. Жуков В. Н. Вопросы учета добавочного капитала и резервов // Бухгалтерский учет. -1997. -№7. -С. 21-25.
6. Лущекова Ю. Ю. Уставный капитал (фонд) предприятия (организации): порядок его формирования, изменения размеров и отражение указанных операций в учете // Консультант бухгалтера. - 1997. -№9. -С. 66-82
7. Терехова В. А. Собственный капитал: принципы формирования и учета // Международный бухгалтерский учет. - 1999. -№5. -С. 23-27.
8. Положення (стандарт) бухгалтерської звiтностi 2 "Баланс" / Наказ Мiнiстерства фiнансiв України вiд 31. 03. 99 р. №87.
9. Мазур И., Шапиро В., Ольдерогге Н. и др. Корпоративный менеджмент: Справочник для профессионалов. - М.: Висшая школа, 2003. - 1077 с.
| 
