Аналіз руху грошових коштів 2

Аналiз руху грошових коштiв 2 Аналiз руху грошових коштiв Звiт про рух грошових коштiв Звiт про рух грошових коштiв завершує комплекс грошової звiтностi пiдприємства. Мета цього звiту - показати , як циркулюють грошовi кошти компанiї. Вiн вказує звiдки кошти надiйшли та на що їх було витрачено, i є дуже важливим документом для пояснення змiн рiзних коефiцiєнтiв лiквiдностi. Дехто iз спецiалiстiв дотримується думки, що показники звiту про рух грошових коштiв є надiйнiшими, нiж показники звiту про фiнансовi результати, якими значно легше манiпулювати. Багато операцiйних перемiщень коштiв у звiтi про фiнансовi результати просто не знаходять вiдображення. Це можна пояснити тим, що вiн складається за методом нарахувань, що дозволяє точнiше спiввiднести, прибутки компанiї отриманi за певний перiод часу, та її витрати. І хоча визначення виручки та витрат за перiод є досить важливим, проте вiн може не вiдображати деякi важливi аспекти дiяльностi компанiї. Ранiше звiтнiсть про рух грошових коштiв виконувалися у самих рiзних форматах, а зараз її стандартизовано та унiфiковано до форми, що зображена у дещо спрощеному виглядi мал.. 1. Правила за якими складається звiт про рух грошових коштiв дуже простi. Кожного разу, коли компанiя перераховує грошовi кошти на будь-якi цiлi, у звiтi це вiдображається як витрата. Це єдине правило i його простота означає, що дуже складно знайти механiзм приховування неприємної правди про реальний фiнансовий стан компанiї. Та, незважаючи на простоту, даний документ не може повнiстю замiнити звiт про фiнансовi результати, оскiльки останнiй дає змогу чiтко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергiю та виплату грошей за будiвлю котру компанiя займатиме наступнi 20 рокiв. Щоб отримати данi, необхiднi для складання звiту про рух грошових коштiв звертаємося до декiлькох стандартних джерел та використовую певну методику. Для прикладу навожу баланс за 1994 – 1995 роки. Для зручностi порiвняння показникiв по роках звiт складено у вертикальнiй формi. У верхнiй частинi балансу розташовано активи, а у нижнiй - зобов’язання. Праворуч додано ще двi колонки “Джерела” та “Витрати”. - Якщо замiна спричинила вiдтiк коштiв, вiдповiдний запис слiд внести у графi “Витрати” - Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштiв, тодi запис робиться в графi “Джерела” Звернемося до двох наведених статей 1. необоротнi активи - 10 000 дол – витрата коштiв 2. податки 500 – джерело коштiв Логiка першого запису - цiлком очевидна. Необоротнi активи збiльшилися вiд 22,5 тис. Доларiв до 32,5 тис. Доларiв. Компанiї довелося виписати чек на 10 тис. Доларiв. (задля зручностi зараз ми iгноруємо переоцiнку та амортизацiю. Другий запис є менш зрозумiлим. Сума податку збiльшилася з 2,5 тис. До 3 ти. Доларiв. Але як пiдвищення податку може стати джерелом коштiв? Справа у тому, що податки у розмiрi 3 тис. Доларiв, показанi у балансi як борговi зобов’язання, поки ще не сплаченi. Тобто компанiя має можливiсть використати урядовi грошi, яких на 500 доларiв бiльше, нiж у минулому роцi, тобто на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фiнансування. Звiсно, у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тодi ця сума взагалi зникне зi статей балансу та буде вiднесена до графи “Витрати” Правила складання звiту завдяки якому процес класифiкацiї та “рознесення” по колонках значно полегшується: Схематично це правило виглядає таким чином: Зменшення Активи Витрати Джерела Зобов’язання Джерела Витрати - Ця стаття належить до активiв чи до зобов’язань, Далi цифра автоматично втрапляє у потрiбну колонку. Прихований рух коштiв Тут потрiбно бути обережним. Непрямий метод фiксує лише “чистi” перемiщення коштiв мiж статтями балансу. Звiсно “чистi” змiни в статтях балансу можуть бути результатом зустрiчних перемiщень коштiв, що взаємо погашаються. Повний змiст повинен вiдображати не кiнцевi результати, а безпосередньо рух коштiв. Ще бiльше важливим може бути те, що деякi змiни у статтях балансу взагалi не пов’язанi з рухом коштiв – прикладом може бути переоцiнка вартостi необоротних активiв. Інколи слiд пильнiше придивлятися до деяких показникiв, щоб побачити прихованi змiни Початкове та пiдсумкове сальдо: “примирення” рахункiв Пiсля визначення джерел надходжень коштiв та їх витрат можна у тому чи iншому форматi скласти звiт про рух грошових коштiв, який допоможе керiвництву компанiї звернути увагу на певнi аспекти її дiяльностi. Так, фiнансове становище компанiї може погiршуватися навiть за умов досягнення доволi високого рiвня прибутковостi. Щоб пояснити це протирiччя, слiд зiставити значення початкового та пiдсумкового сальдо рахунку грошових з нетто величиною грошового потоку за даний перiод. Такий спосiб дає уявлення про: - початковий залишок грошових коштiв - постатейний вiдтiк коштiв - постатейне надходження коштiв - пiдсумковий залишок грошових коштiв ( Сальдо грошових коштiв може бути позитивним та негативним. Позитивним вiд буде, якщо грошовi кошти зазначенi як активи, а негативний вказує, що цi кошти запозиченi, скажiмо у виг8лядi короткострокового банкiрського кредиту) Необхiднi данi можна взяти безпосередньо зi звiту про рух грошових коштiв (мал.. 2). Данi з графи “Витрати” фiксуються тепер як вiдтiк грошових коштiв, а данi з графи “Джерела” – як їх надходження. З цього правила маємо лише один виняток: не фiксуються змiни надходжень/ видаткiв “Грошових коштiв” та “короткострокових кредитiв” , оскiльки цi показники враховуються у початковому та пiдсумковому сальдо грошових коштiв. - Сумарне надходження коштiв – 6000 дол. (позитивне значення) Додавши обсяг чистого потоку до початкової суми коштiв у 1750 дол. (позитив), отримуємо пiдсумковий залишок грошових коштiв у 5100 дол. (вiд”мне значення). 000 дол. На придбання необоротних активi. Цi досить значнi капiталовкладення не компенсувалися адекватними надходженнями коштiв. Активи було поповнено за рахунок коштiв поточної операцiйної дiяльностi. Довгостроковий та короткостроковий аналiз Інформацiя зi звiту про рух грошових коштiв, зображеного на мал.. 3, набагато повнiше висвiтлює становище компанiї, нiж показники самого тiльки балансу чи звiту про фiнансовi результати. Альтернативнi форми звiту про рух коштiв надають ще бiльше iнформацiї. На мал.. 4 тi самi данi подано в iншiй формi. З одного боку, вона розмежовує довгостроковi та короткостроковi перспективи джерела надходжень коштiв, а з iншого, - довгостроковi та короткостроковi перспективи витрат. сумуються и отримуємо чотири суми для порiвняння. Бачимо, головна витрата коштiв вiдбулася в довгостроковому роздiлi. Мова йде про придбання необоротних активiв на суму 10000 дол.. надходжень коштiв маємо саме за рахун6ок поточних джерел. Бiльшiсть коштiв було отримано за рахунок кредиторської заборгованостi та банкiвського овердрафта. Обидва борги потрiбно сплатити у 12- мiсячний термiн. Таким чином, компанiя використовувала поточнi джерела надходжень для фiнансування довгострокових витрат на поповнення своїх необоротних активiв. Дана форма звiту про рух грошових коштiв означає, що поточнi зобов’язання зросли значно бiльше, нiж оборотнi активи, що призвело до погiршення коефiцiєнт поточної лiквiдностi компанiї. Довгострокова та короткострокова стратегiї На мал.. 5 в скороченому виглядi вiдтворено поточнi та довгостроковi параметри з мал.. 4 без деталiзацiї: лише пiдсумковi величини по роздiлах. Стрiлки показують напрямки перемiщення коштiв. Найзначнiшим перемiщення грошових коштiв компанiї упродовж 1994-95 рокiв було вилучення 7500 дол. З поточного обороту та iнвестування цiєї суми у довгострокову сферу. Ця стратегiя створює проблему поточнi зобов’язання необхiдно швидко повертати, що неможливо зробити шляхом повернення коштiв з довгострокової iнвестицiї. Тому для повернення зобов’язання потрiбно знайти новi джерела фiнансування. Стрiлка на верхнiй частинi мал.. 5 позначає ризикове використання коштiв. Широко вiдоме фiнансове правило рекомендує брати кошти на довгостроковi витрати лише з довгострокових джерел – за принципом вiдповiдностi. Аналогiчно поточнi витрати слiд фiнансувати за рахунок поточних надходжень, проте, як побачимо далi - не повнiстю. Другий фiнансовий принцип наголошує, що компанiя повинна залучати новi кошти з рiзних джерел пропорцiйно, тобто зберiгати розумне спiввiдношення позикового i власного капiталу. Третiй принцип , про який слiд пам’ятати, вимагає, щоб спiввiдношення пiдсумкiв обох “короткострокових” роздiлiв було еквiвалентне спiввiдношення оборотних активiв i поточних зобов’язань на початок звiтного перiоду Так повинно бути, якщо ми прагнемо пiдтримувати iснуючий рiвень поточної лiквiдностi. У даному прикладi роздiл короткострокових джерел надходжень повинний мiстити показник, що лише трохи перевищує половину пiдсумку поточних витрат. Фактично цей показник наближається до 400 %. Отже, аналiз показує, що компанiя порушила всi три правила розумного управлiння рухом грошових коштiв. (в дол..) Баланс 1994 1995 Витрати Активи Необоротнi активи 22500 32500 10000 Оборотнi активи Товарно-матерiальнi запаси 12500 14350 Дебiторська заборгованiсть 15500 16000 1750 0 51750 62850 Зобов’язання/ власний капiтал 18000 18000 Нерозподiлений прибуток 9500 10750 8000 9000 Поточнi зобов’язання Кредиторська заборгованiсть 13750 17000 0 5100 Податковi зобов’язання 2500 3000 500 Всього зобов’язань 51750 62850 Мал.. 2 Повний розподiл джерел i витрат грошових коштiв Баланс 1994 1995 Джерела 22500 32500 10000 Оборотнi активи Товарно-матерiальнi запаси 12500 14350 1850 15500 16000 1000 Грошовi кошти 1750 0 1750 Всього активiв 51750 62850 Зобов’язання/ власний капiтал Акцiонерний капiтал 18000 18000 Нерозподiлений прибуток 9500 10750 1250 Довгостроковi зобов’язання 8000 9000 1000 13750 17000 3250 Короткостроковi кредити банкiв 0 5100 5100 Податковi зобов’язання 2500 3000 500 Всього зобов’язань 51750 62850 12850 12850   Мал.. 3 Звiт про рух грошових коштiв: примирення рахункiв (в дол..) 1994 1995 Джерела Витрати Активи 22500 32500 10000 Оборотнi активи Товарно-матерiальнi запаси 12500 14350 1850 Дебiторська заборгованiсть 15500 16000 1000 1750 0 1750 Всього активiв 51750 62850 Зобов’язання/ власний капiтал Акцiонерний капiтал 18000 18000 Нерозподiлений прибуток 9500 10750 1250 Довгостроковi зобов’язання 8000 9000 1000 13750 17000 3250 Короткостроковi кредити банкiв 0 5100 5100 Податковi зобов’язання 2500 3000 500 Всього зобов’язань 51750 62850 12850 12850 Звiт про рух грошових коштiв 1750 Необоротнi активи (10000) Запаси (1850) Дебiторська заборгованiсть (1000) (Б) Разом витрата грошових коштiв Надходження грошових коштiв (джерела) резерви 1250 Довгостроковi зобов’язання 1000 Кредиторська заборгованiсть 3250 Податковi зобов’язання 500 (В) Разом надходження грошових коштiв (джерела) 6000 (Г) Чистий потiк грошових коштiв (В-Б) Сальдо на кiнець перiоду Мал.. 4 Довгостроковий та короткостроковий аналiз джерел фiнансування та використання коштiв (в дол..) Баланс 1994 1995 Джерела Активи 22500 32500 10000 Оборотнi активи Товарно-матерiальнi запаси 12500 14350 1850 Дебiторська заборгованiсть 15500 16000 1000 1750 0 1750 Всього активiв 51750 62850 Зобов’язання/ власний капiтал 18000 18000 Нерозподiлений прибуток 9500 10750 1250 Довгостроковi зобов’язання 8000 9000 1000 Поточнi зобов’язання 13750 17000 3250 Короткостроковi кредити банкiв 0 5100 5100 Податковi зобов’язання 2500 3000 500 Всього зобов’язань 51750 62850 12850 12850 Джерела Витрати Довгостроковi Нерозподiлений прибуток 1250 Довгостроковi зобов’язання 1000 2250 Необоротнi активи 1000 1000 Податковi зобов’язання 500 Грошовi кошти 1750 10600 Запаси 1850 Дебiторська заборгованiсть 1000 2850 Мал.. 5 Стратегiя довгострокового та короткострокового руху коштiв Джерела Витрати Довгостроковi 2250 2250 10000 Поточнi 7750 2850 2850 Ідеальна модель руху коштiв Витрати Впродовж тривалого перiоду часу хотiлося б бачити подiбну модель руху коштiв, що передбачає три умови. 1. довгостроковi iнвестицiї забезпечуються коштами з довгострокових джерел 2. короткостроковi iнвестицiї забезпечуються коштами з короткострокових джерел