Аналіз витрат обігу торгового підприємства 32

Аналiз витрат обiгу торгового пiдприємства 32 Вступ Еволюцiя вiдносин власностi i типiв суб’єктiв господарювання в напрямку забезпечення їхньої рiзноманiтностi вимагають iншого пiдходу до iнформацiйної системи пiдприємства. Облiк, як основна її частина, не забезпечував iнформацiєю стратегiю i тактику внутрiшнього управлiння дiяльнiстю пiдприємства. Дослiджуючи сутнiсть облiку витрат в нових умовах господарювання слiд зазначити, що пiдприємство – це не замкнута iнформацiйна система, а система, яка має постiйний зв’язок з зовнiшнiм оточенням за цих умов. Облiк витрат – важливий iнструмент управлiння пiдприємством, що вiдповiдним чином задекларовано в Законi України “Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi”. Цим документом зазначено, що нарахування та вiдповiднiсть доходiв та витрат є основним iз принципiв на якому ґрунтується i фiнансова звiтнiсть. для прийняття управлiнських рiшень, якi направленi на виявлення рацiональних способiв господарювання. облiку та контролю. Перерахованi обставини обумовили вибiр теми курсової роботи. Метою даної роботи є вивчення облiку витрат в умовах господарювання (на прикладi ТП №32). - визначення основних показникiв для органiзацiї витрат обiгу; - класифiковано системи облiку виробництва; - визначення впливу факторiв на змiну суми i рiвня витрат обiгу; - визначення резервiв зниження витрат для покращення дiяльностi пiдприємства, отримання бiльшого прибутку пiдприємства. 1. Характеристика дiяльностi ТП №32 та його економiчнi показники Торгове пiдприємство №32 є державним комунальним пiдприємством. Власником ТП №32 є виконком Луцької мiської Ради народних депутатiв. Майно ТП №32 належить Пiдприємству на правi повного господарського вiддання. Мiсцезнаходження Торгового пiдприємства №32: 43000 Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Польова, 3. послугами. Воно самостiйно здiйснює господарську дiяльнiсть виходячи з реального попиту в межах своїх повноважень, передбачених статутом пiдприємства №32. - торгiвельна (в тому числi дрiбнооптова), посередницька, закупiвельна дiяльнiсть; - реалiзацiя ТНС; В магазинi iснує 1 вiддiл, який здiйснює реалiзацiю товарiв таких груп: - хлiбобулочнi вироби; Основнi показники фiнансового-господарської дiяльностi Торгового пiдприємства №32 за 1998 – 1999 рр. Показники Одиницi вимiру 1998 рiк 1999 рiк Вiдхилення (+ ; –) Товарообiг 159,4 265,8 Середньоспискова чисельнiсть працiвникiв осiб 15 11 – 4 тис. грн. 10,6 24,2 +13,6 Фонд оплати працi тис. грн. 12,2 13,2 +1,0 грн. 67,8 100,0 +32,2 Валовий дохiд: а) сума тис. грн. % 27,4 17,19 34,0 12,79 +6,6 – 4,4 Валовi витрати: а) сума б) рiвень тис. грн. % 29,9 18,76 38,8 14,60 +8,9 – 4,16 Балансовий прибуток (збиток) – 2,5 – 4,8 – 2,3 % – 1,6 – 1,8 – 0,2 Середньорiчна вартiсть основних засобiв тис. грн. 10,9 10,1 – 0,8 Середньорiчна вартiсть оборотних засобiв тис. грн. 4,8 22,1 +0,3 Майно Пiдприємства №32 становить основнi фонди та оборотнi кошти, а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдображається в самостiйному балансi пiдприємства. Вартiсть основних фондiв, згiдно таблицi 1. 1 у 1998 р. становила 10,9 тис. грн., а в 1999 р. – 10,1 тис. грн.. - грошовi та матерiальнi внески засновника; - доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг; - доходи вiд цiнних паперiв; - капiтальнi вкладення i дотацiї з бюджетiв; - безоплатнi або благодiйнi внески; - iншi джерела, не забороненi законодавчими актами України. Управлiння пiдприємством здiйснюється вiдповiдно до статуту на основi поєднання прав власника i самоврядування трудового колективу. Пiдприємство в особi директора самостiйно визначає структуру управлiння i встановлює чисельнiсть працюючих. Структура управлiння ТП №32 (мал. 1. 1). Директор Пiдприємства наймається (призначається) власником по контракту. Вiн самостiйно вирiшує питання дiяльностi пiдприємства, за винятком вiднесених статутом до компетенцiї iнших органiв управлiння Пiдприємством. Головний бухгалтер, заступники директора Пiдприємства, керiвники та спецiалiсти пiдроздiлiв апарату управлiння i структурних пiдроздiлiв призначаються на посаду i звiльняються з посади директором Пiдприємства. Трудовий колектив Пiдприємства становлять усi громадяни, якi своєю працею беруть участь в його дiяльностi на основi трудового договору, контракту, згоди, а також iнших форм, що регулюють трудовi вiдносини працiвника з пiдприємством. Прийом та звiльнення працiвникiв вiдноситься до компенсацiй директора Пiдприємства. Чисельнiсть працiвникiв, згiдно таблицi 1. 1 у 1998 р. становила 15 осiб, а у 1999 р. чисельнiсть працiвникiв зменшилась на 4 особи i становила – 11 осiб. Поряд з цим продуктивнiсть працi працiвникiв у 1998 р. становила 10,6 тис. грн., а у 1999 р. продуктивнiсть працi зросла на 13,6 тис. грн. i склала – 24,2 тис. грн. (таблиця 1. 1). Прибуток, що залишився пiсля сплати податкiв та iнших платежiв у бюджет, надходить у розпорядження Пiдприємства. Валовий дохiд, згiдно таблицi 1. 1 у 1998 р. становив 27,4 тис. грн., а у 1999 р. ця сума збiльшилась на 6,6 тис. грн. i досягла 34,0 тис. грн. Поряд з цим рiвень валового доходу у 1998 р. склав 17,19 %, а у 1999 р. вiн знизився на 4,4 % i становив 12,79 % (табл. 1. 1). Сума витрат обiгу у 1998 р. становила 29,9 тис. грн., а у 1999 р. вона пiдвищилась на 8,9 тис. грн. i склала 38,8 тис. грн. Рiвень витрат обiгу, як видно з таблицi 1. 1, у 1998 р. становив 18,76 %, а у 1999 р. – 14,60 %, тобто знизився на 4,16 %. Пiдприємство у 1998 р. i у 1999 р. було нерентабельне. Рiвень рентабельностi, згiдно таблицi 1. 1, у 1998 р. був низьким i становив 1,6 %, а у 1999 р. – 1,8 %. Сума збитку у 1998 р. склала 2,5 тис. грн., а у 1999 р. ця сума пiдвищилась на 2,3 тис. грн. i досягла 4,8 тис. грн. (табл. 1. 1). Порядок вiдшкодування збиткiв, понесених вiд реалiзацiї ТНС по фiнансовим цiнам визначається окремою угодою мiж власником i Пiдприємством. Пiдприємство самостiйно визначає фонд оплати працi. Як свiдчить таблиця 1. 1 у 1998 р. фонд оплати працi становив 12,2 тис. грн., а у 1999 р. -13,2 тис. грн., тобто збiльшився на 1,0 тис. грн. Мiнiмальний розмiр оплати рацi найманих працiвникiв не може бути меншим прожиткового мiнiмуму, який встановлюється законодавчими актами. Пiдприємство самостiйно, в особi директора, встановлює форми, системи i розмiри оклади працi працiвникiв, а також iншi види доходiв працiвникiв. Середньомiсячна заробiтна плата працiвникiв при погодиннiй формi оплати становила у 1998 р. 6780 грн., а у 1999 р. сума заробiтної плати була пiдвищена на 32,2 грн. i досягла 100,0 грн.(табл. 1. 1). Пiдприємство самостiйно планує свою дiяльнiсть i визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцiю, роботи, послуги та необхiдностi забезпечення виробничого та соцiального розвитку Пiдприємства, пiдвищення доходiв. цiнами i тарифами. Основними постачальниками, якi постачають товари у ТП №32 є: - ВАТ “Прилуки” – забезпечує торгову мережу тютюновими виробами; - Луцький м’ясокомбiнат, який постачає ковбаснi вироби; - Торговий Дiм “Любарт” i Ковельський молокозавод – забезпечують безперебiйну торгiвлю молочними виробами; - Фiрма “Нектар” i фiрма “Лучеськ - бровар” забезпечують магазин спиртогорiлчаними i слабоалкогольними напоями; - Кондитерська фабрика “Луцьккондитер”, яка постачає кондитерськi вироби. Питання соцiального розвитку Пiдприємства вирiшується трудовим колективом за участю власника або уповноваженого ним органу вiдповiдно до статуту Пiдприємства, колективного договору та законодавчих актiв України. дiяльнiсть пiдприємства. Витрати обiгу являють собою вираження в грошовiй формi матерiальнi, трудовi i фiнансовi витрати. Згiдно з типовим положенням про склад витрат обiгу та порядок їх планування i розподiлу у торговельнiй дiяльностi (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18. 03. 1996 р. №334) витрати обiгу групуються за економiчним змiстом i за статтями витрат. Витрати обiгу за їх економiчним змiстом групуються за такими елементами: - матерiальнi витрати; - витрати на оплату працi; - вiдрахування на соцiальнi заходи; - iншi витрати. До елементу матерiальнi витрати вiдносяться: 1. Знос малоцiнних i швидкозношуваних предметiв; 2. Знос санiтарного i спецiального одягу; 3. Вартiсть електроенергiї, газу; До елементу “Витрати на оплату працi” вiдносяться витрати на викладку основної i додаткової заробiтної плати штатних та позаштатних працiвникiв. До елементу “Вiдрахування на соцiальнi заходи” вiдносяться: 1. Вiдрахування на державне соцiальне страхування; 2. Вiдрахування на державне пенсiйне страхування; 3. Вiдрахування до фонду сприяння зайнятостi населення; 4. Вiдрахування до фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiального захисту населення. До елементу “Амортизацiя основних фондiв i нематерiальних активiв” вiдносяться: 1. Амортизацiйнi вiдрахування вiд балансної вартостi основних виробничих фондiв на повне вiдновлення та капiтальний ремонт вiдповiдно до встановлених норм; 2. Витрати, пов’язанi iз зносом нематерiальних активiв у формi амортизацiйних вiдрахувань. До елементу “Іншi витрати” вiдносяться: 1. Витрати, пов’язанi iз сплатою вiдсоткiв за користування фiнансовими кредитами; 3. Витрати на вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi ушкодження здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язкiв; Номенклатура витрат обiгу складається з п’ятнадцяти статей. До них входять: 1. Витрати на перевезення; 2. Витрати на оплату працi; 3. Витрати на оренду та отримання основних фондiв; 4. Амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних фондiв i нематерiальних активiв; 5. Амортизацiйнi вiдрахування на капiтальний ремонт i витрати на поточний ремонт основних фондiв; 6. Знос та утримання малоцiнних i швидкозношуваних предметiв; 7. Витрати на паливо, газ, електроенергiю для виробничих потреб; 8. Витрати на зберiгання, пiдсортування, оброблення, пакування i перепродажну пiдготовку товарiв; 10. Вiдсотки за кредит; 11. Втрата товарiв у межах норм природного убутку пiд час перевезення, зберiгання та реалiзацiї; 13. Вiдрахування на соцiальнi заходи; 14. Витрати на обов’язкове страхування майна; 15. Іншi витрати. [8, с. 383] Згiдно з стандартом бухгалтерського облiку №16 “Витрати” пiд витратами розумiють зменшення економiчних зобов’язань, якi призводять до зменшення власного капiталу. Витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здiйсненi. Це вiдповiдає принципам мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi i застосовуваному у нацiональних стандартах принципи вiдповiдностi витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходами певного перiоду, то вони вiдображаються в складi витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi. Так, витрати визнаються за наступних умов: 1. Зменшення активiв або збiльшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капiталу пiдприємства. Наприклад, списання пакувальних матерiалiв; нарахування заробiтної плати торговому персоналу пiдприємства. 2. Визнання на пiдставi систематичного i рацiонального розподiлу економiчних вигод, якi забезпечує актив протягом декiлькох звiтних перiодiв. Наприклад, нарахування амортизацiї основних засобiв, нематерiальних активiв. 3. Негайне визнання, якщо економiчнi вигоди не вiдповiдають або перестають вiдповiдати критерiям активiв пiдприємств. Наприклад, уцiнка товарiв. 4. Можлива достовiрна оцiнка суми витрат. Дотримання цiєї умови означає, що оцiнка витрат вiдбувається на пiдставi положень нацiональних стандартiв, документально пiдтверджена. 1. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї, до якої включають виробничу собiвартiсть реалiзованої продукцiї; при реалiзацiї послуг виробнича собiвартiсть наданих послуг; при реалiзацiї товарiв витрати на їх придбання, доведення до придатного для реалiзацiї стану. 2. Собiвартiсть реалiзованих товарiв. При цьому пiдприємство, що здiйснює торговельну дiяльнiсть до складу собiвартостi реалiзацiї продукцiї включає: - витрати на придбання товарiв згiдно з договором поставки; - витрати на заготiвлю, вантажно-розвантажувальнi роботи, транспортування товарiв до мiсць їх використання, включаючи витрати на страхування i вiдсотки за комерцiйний кредит; - суми вивiзного мита; - сума непрямих податкiв у зв’язку з придбанням товарiв, якi не вiдшкодовуються пiдприємству; При продажi запасiв i, зокрема, товарiв їхня оцiнка здiйснюється за одним з п’яти методiв. Перший метод полягає в тому, щоб iдентифiкувати собiвартiсть вiдповiдної одиницi запасiв. Другий – це метод середньозваженої собiвартостi. До третього методу включають собiвартiсть перших за часом надходження запасiв (ФІФО). Собiвартiсть останнiх за часом находження запасiв (ЛІФО) – це четвертий метод оцiнки товарiв. Останнiй метод оцiнки включає цiни продажу. Адмiнiстративнi витрати – це загальногосподарськi витрати пов’язанi з управлiнням i обслуговуванням пiдприємства. До них включають загальнi корпоративнi витрати; витрати на утримання адмiнiстративно-управлiнського персоналу, витрати на утримання основних засобiв i iнших матерiальних необоротних активiв загальногосподарського призначення, винагороди за професiйнi послуги (юридичнi, аудиторськi та iншi). Витрати на збут – це витрати на оплату працi та комiсiйнi продавцям; оренду, страхування, амортизацiю; витрати на вiдрядження є витрати на пакувальнi матерiали i iншi. До iнших операцiйних витрат належать витрати на безнадiйнi та сумнiвнi борги; витрати вiд знецiнення запасiв; нестачi та витрати вiд псування цiнностей; визначенi штрафи, пенi, недодержки за невиконання пiдприємством законодавства i умов договорiв; iншi витрати вiд операцiйної дiяльностi. В основi органiзацiї облiку витрат торговельних пiдприємств лежить їх класифiкацiя. Розрiзняють такi основнi групування витрат: - в залежностi вiд способу їх включення до витрат окремих структурних пiдроздiлiв пiдприємства; - за функцiональним призначенням. до витрат конкретних структурних пiдроздiлiв. Непрямими визнаються витрати, якi вiдносяться до всього пiдприємства в цiлому i розподiляються мiж його структурними одиницями розрахунковим шляхом. Групування витрат в залежностi вiд обсягiв товарообiгу передбачає подiл витрат на умовно-змiннi i умовно-постiйнi. Умовно-змiннi – це витрати якi змiнюються при змiнi обсягу товарообiгу. До них вiдносяться: - витрати на перевезення товарiв; - витрати на паливо, газ i електроенергiю для виробничих потреб; - витрати на зберiгання, пiдсортування, пакування та перепродажну пiдготовку товарiв; - вiдсотки за кредит; - втрата товарiв у межах норм природного убутку пiд час перевезення, зберiгання та реалiзацiї; - витрати на тару; Умовно-постiйнi – це витрати, якi мало змiнюються або залишаються незмiнними при змiнi обсягiв товарообiгу. До їхнього складу входять: - амортизацiя необоротних активiв; - оренда примiщення; - витрати на оплату працi; - знос та отримання малоцiнних швидкозношуваних предметiв; - вiдрахування на соцiальнi заходи; - витрати на обов’язкове страхування майна; витрати звiтних перiодiв i витрати майбутнiх перiодiв. По ступеню доцiльностi розрiзняють кориснi та некориснi витрати. Кориснi – це витрати, що сприяють здiйсненню торгово-технологiчного процесу. Некориснi – це витрати, що пов’язанi з частиною ресурсiв, що не використовується, наприклад, зберiгання неходових товарiв. На витрати обiгу впливає ряд факторiв. Однi з них викликають пiдвищення, а iншi – зниження витрат обiгу. Фактори можна подiлити на зовнiшнi та внутрiшнi. До факторiв зовнiшнього середовища функцiонування пiдприємства належить: 1. Стан ринкiв факторiв виробництва. 2. Кон’юктура споживчого ринку. Даний фактор визначає, з одного боку, можливiсть розвитку товарообiгу пiдприємства, а з iншого боку – стан ринку споживчих товарiв. 4. Механiзм державного регулювання торговельно-господарської дiяльностi. Цей фактор впливає на витрати обiгу торгового пiдприємства через механiзм цiноутворення, оподаткування (обов’язковi платежi i податки у складi витрат обiгу). [8, с. 399] До факторiв внутрiшнього середовища функцiонування торгового пiдприємства, що визначають розмiр i рiвень його витрат належать: 1. Обсяг товарообiгу пiдприємства. Збiльшення обсягу товарообiгу пiдприємства викликає зростання загального розмiру витрат обiгу i передбачає збiльшення фiнансових ресурсiв, необхiдних для фiнансування. 2. Склад товарообiгу. Розмiр витрат та надання торгових послуг залежить вiд типу покупцiв, яких обслуговує торгове пiдприємство. 3. Асортиментна структура товарообiгу. Одним iз завдань витрат обiгу є оптимiзацiя асортиментної структури товарообiгу за критерiєм мiнiмальної витратомiсткостi. Використання цього фактора обмежена структурою споживчого попиту, стану матерiально-технiчної бази. 4. Умови товаропостачання торгового пiдприємства. 5. Стан та ефективнiсть використання основних фондiв i трудових ресурсiв. 6. Структура капiталу пiдприємства. 7. Швидкiсть обiговостi товарiв. Час товарного обiгу залежить вiд ефективностi комерцiйної дiяльностi пiдприємства, умов товаропостачання, iнтенсивностi продажу товарiв. Управлiння цими витратами дає змогу оптимiзувати час товарного обiгу, що дає можливiсть забезпечити вiдносне зниження витрат пов’язаних з їх формуванням. Знання факторiв, що впливають на розмiр витрат обiгу, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управлiння витратами торгового пiдприємства. Характеристика найважливiшiших напрямкiв рацiоналiзацiї i економiї витрат наведена на мал. 2. 2. Зниження витрат призводить до кращої роботи пiдприємства i забезпечує йому отримати бiльший прибуток [8, с. 398] 3. Рiвень витрат обiгу Основними показниками витрат обiгу є їх абсолютна сума i вiдносний рiвень. Всi витрати торгового пiдприємства в грошовому виразi складають абсолютну величину витрат обiгу. Сума витрат обiгу, взята не в зв’язку з об’ємом товарообiгу, не може об’єктивно охарактеризувати вартiсть торгових послуг i немає достатнього аналiтичного значення. Тому при оцiнцi, аналiзi i плануваннi дiяльностi пiдприємства використовують показник витрат, виражений в процентах до товарообiгу, – рiвень витрат обiгу. , - товарообiг Рiвень витрат обiгу – один iз найважливiших показникiв костi роботи торгового пiдприємства. Вiн показує, в скiльки обходиться державi утримання торговельного апарату, а також характеризує, в скiльки обходиться державi утримання торговельного апарату, а також характеризує вартiсть обiгового процесу. Зниження рiвня витрат обiгу при одночасному пiдвищеннi культури обслуговування вiдображає результати роботи торгового пiдприємства по вдосконаленню торговельного процесу, використання внутрiшнiх резервiв i пiдвищення продуктивностi працi. Рiвень витрат обiгу формується пiд впливом рiзних факторiв. Однi його пiдвищують, а iншi – знижують. До таких факторiв вiдносяться: 1. Обсяг товарообiгу пiдприємства. Водночас збiльшення обсягiв товарообiгу є найважливiшим фактором зниження рiвня витрат обiгу. За iнших умов, при зростаннi товарообiгу забезпечується зниження рiвня умовно-постiйних витрат пiдприємства, якi обумовлюють i зниження рiвня загальних витрат. Однак позитивний вплив цього фактора простежується тiльки стосовно обсягу товарообiгу, що забезпечує досягнення максимального прибутку, тобто – рiвностi мiж граничними доходами i граничними витратами. Ефект впливу зростання товарообiгу на зниження рiвня витрат обiгу визначається складом витрат обiгу, часткою постiйних витрат у загальному обсязi витрат обiгу. 2. Змiна цiн на товари. При зниженнi цiн пiдвищується продаж товарiв, що в остаточному результатi призводить до зниження витрат обiгу. 3. Рiвень витрат обiгу залежить вiд наявностi транспортних засобiв, їх економiчностi i ефективностi використання. 4. Застосування прогресивних форм обслуговування покупцiв. Рiвень витратовiддачi. Цей показник являється зворотнiм по вiдношенню до рiвня витратомiсткостi. Вiн характеризує об’єм товарообiгу, який припадає на одиницю витрат обiгу пiдприємства, тобто вiн вказує на результативнiсть його поточний витрат. [3, с. 158] , (3. 2) де - товарообiг - сума витрат обiгу Рiвень рентабельностi витрат обiгу визначається як вiдношення суми прибутку до суми витрат обiгу, виражений в процентах. Рiвень рентабельностi витрат обiгу являється одним з важливих показникiв ефективностi поточних витрат торгового пiдприємства , (3. 3) де - прибуток; - сума витрат обiгу Критерiєм економiчностi поточних витрат торгового пiдприємства виступає мiнiмiзацiя рiвня витратомiсткостi його торговельної дiяльностi. Низький рiвень витратомiсткостi дозволяє торговому пiдприємству отримати конкретнi конкурентнi переваги на споживчому ринку, вiльнiше здiйснювати його цiнову полiтику; при iнших рiвних умовах досягти бiльш високих розмiрiв прибутку. Однак, потрiбно зважити на те, що зниження рiвня витратомiсткостi являється важливим завданням, але не цiллю дiяльностi торгового пiдприємства, так як воно може супроводжуватись зниженням рiвня торгового обслуговування покупцiв, вiдмовою вiд продажу користованих потребами окремих витратомiстких товарiв, змiною прiоритетiв стратегiчного розвитку на короткотермiновi економiчнi вигоди в поточному перiодi. Тому основною цiллю управлiння витратами обiгу на торговому пiдприємствi являється оптимiзацiя їх суми i рiвня, яка забезпечує досягнення передбачених об’ємiв товарообiгу i прибутку. [7, с. 258] 4. Завдання та iнформацiйне забезпечення витрат обiгу Оскiльки величина прибутку пiдприємства залежить вiд розмiру витрат обiгу, пiдприємство торгiвлi повиннi стежити за використання матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв, здiйснювати їх систематичний аналiз з метою виявлення резервiв зниження витрат. - встановлення звiтних величин i спiв ставити їх з базовими; - визначення суми вiдносної економiї чи перевитрат; - розрахунок впливу окремих факторiв на змiну суми витрат, що залежать вiд обсягу товарообiгу; - зробити висновки по одержаних результатах, виявити невикористанi резерви зниження витрат та зробити заходи по їх реалiзацiї. Вихiдними матерiалами для проведення аналiзу витрат обiгу служать: 1. Ф.№2 “Звiт про фiнансовi результати” (додаток 1, 2); 2. Вiдомiсть по рахунку “44” (додаток 3, 4). У ІІ роздiлi цього звiту витрати згрупованi за операцiйними елементами (ряд. 230-270). У звiтi про фiнансовi результати старого зразка у І роздiлi вiдображаються комерцiйнi витрати (ряд. 045). У ІІІ роздiлi цього звiту вiдображаються елементи витрат обiгу (ряд. 300-340). У виписцi з головної книги по рахунку “44” вiдображуються витрати за статтями. Аналiз витрат обiгу торгового пiдприємства проводиться в декiлька етапiв. з попереднiм аналiтичним перiодом. На другому етапi проводиться аналiз змiн в обсязi та рiвнi витрат обiгу за елементами витрат, а також у структурi витрат обiгу. Проведення аналiзу дозволяє виявити змiни в розмiрi витрат за окремими елементами витрат, а також змiну в структурi витрат. Дослiдження структури витрат питомої ваги, окремих елементiв витрат в їх загальному обсязi дає змогу визначити найвагомiшi елементи витрат, змiни в яких визначають тенденцiю в розвитку витрат в цiлому по пiдприємству. до товарообiгу. Отримана iн­формацiя надає можливiсть визначити змiни в обсязi та рiвнi змiнних та умовно-постiйних витрат, знання яких необхiдне для управлiння не тiльки витратами, а й обсягом товарообiгу пiдприємства. На четвертому етапi проводиться аналiз змiн в обсязi, рiвнi та складi витрат за iншими класифiкацiйними ознаками. На цьому етапi аналiтичної роботи, залежно вiд мети та глибин дослiдження, може проводитись аналiз змiн в обсязi, рiвнi та складi витрат обiгу за рiзними класифiкацiйними ознаками. На п’ятому етапi проводиться кiлькiсна оцiнка факторiв, що впливають на формування витрат обiгу, в цiлому по пiдприємству та за окремими статтями ви­трат обiгу. Кiлькiсна оцiнка впливу окремих факторiв є необхiдним етапом аналiтичної роботи, оскiльки дає можливiсть оцiнити ступiнь управлiння процесом формування витрат торговельного пiдприємства, його можливостей щодо скорочення обсягу та рiвня витрат за рахунок мобiлiзацiї внутрiшнiх резервiв. На шостому етапi проводитьсяоцiнка ефективностi управлiння процесом формування витрат обiгу торговельного пiдприємства. Виконання цього етапу дослiдження дає можливiсть визначити абсолютнi та вiдноснi змiни в розмiрi показникiв ефективностi управлiння витратами: витратовiддачi, доходностi та прибутковостi витрат. [4, с. 423] Аналiз в цiлому по пiдприємству проводять в такiй послiдовностi: , де - базова сума витрат обiгу; - звiтна сума витрат обiгу. Розмiр зниження або пiдвищення рiвня витрат обiгу. Цей показник показує на скiльки процентiв витрати обiгу знизились чи пiдвищились у звiтному перiодi в порiвняннi з базовим. , (5. 2) де - рiвень витрат обiгу базового перiоду; - рiвень витрат обiгу звiтного перiоду. Темп зниження (пiдвищення) рiвня витрат обiгу. Це процентне вiдношення розмiру зниження (пiдвищення) рiвня витрат обiгу. Цей показник показує якими темпами знижувалися (пiдвищувалися) витрати обiгу при зростаннi (спаданнi) рiвня витрат. Сума вiдносно економiї (перевитрат). Цей показник визначається шляхом множення фактичного товарообiгу на розмiр зниження (пiдвищення) рiвня витрат обiгу i дiлення на 100. Аналiз витрат по статтях малозалежних вiд товарообiгу проводиться аналогiчно аналiзу витрат в цiлому по пiдприємству, тобто визначаються суми вiдносної i абсолютної економiї чи перевитрат. [5, с. 150] Аналiз витрат по статтях залежних вiд товарообiгу проводяться за такою методикою: - визначається змiна витрат в абсолютнiй сумi; - визначається вплив окремих факторiв на змiну суми витрат, зокрема визначається вплив змiни обсягу товарообiгу i змiна рiвня витрат. Змiна обсягу товарообiгу визначається шляхом множення рiзницi фактичного i планового (звiтного i базового) товарообiгу на базовий рiвень витрат обiгу i дiлення на 100. Для узагальнення впливу окремих факторiв на обсяг витрат обiгу визначається загальний вплив цих факторiв. 6. Аналiз витрат обiгу Луцького торгового пiдприємства за 1998 – 1999 рр. Вiдповiдно до методики проводиться аналiз витрат обiгу Торгового пiдприємства №32. Аналiз починають з оцiнки ступеню виконання за допомогою методiв порiвняння фактичних (звiтних) витрат звiтного перiоду з плановими i з даними базового перiоду. Таку технiку аналiтичних розрахункiв роздивимось на прикладi таблицi 6. 1. Данi про виконання плану витрат обiгу по Торговому пiдприємствi №32 Показники 1998 р. 1999 р. Вико-нання плану, % Звiтний рiк в % до базового план фактично вiдхилення (+ ; –) Товарообiг, тис. грн. Сума витрат обiгу, тис. грн. Рiвень витрат обiгу, % 159,4 29,9 18,76 236,9 37,1 15,66 265,8 38,8 14,60 +28,9 +1,7 – 1,06 +106,4 +8,9 – 4,16 112,2 104,6 93,2 166,8 129,8 77,8 Аналiтичнi розрахунки по табл. 6. 1 можна проводити двома способами. У ходi аналiзу за першим способом, розраховують наступнi показники: ∙ 100 = 14,60 %); - темп зниження рiвня витрат обiгу визначається шляхом дiлення розмiру зниження рiвня на плановий рiвень витрат i множення отриманого результату на 100 (– 1,06 : 15,66 ∙ 100 = – 6,8 %); - суму вiдносних перевитрат – шляхом множення фактичного товарообiгу на розмiр зниження рiвня витрат i дiлення отриманого результату на 100 (265,8 ∙ (– 1,06) : 100 = – 2,82 тис. грн.). Пiсля розрахункiв фактичнi результати порiвнюють з плановими показниками i даними базового року, розраховують проценти виконання плану, дають загальну оцiнку виконання плану витрат обiгу. Перший – це сума витрат, перерахованих на фактичний товарообiг, яка являє собою суму витрат при фактичному товарообiгу i плановому рiвнi витрат. Її знаходять шляхом множення фактичного товарообiгу на плановий рiвень витрат i дiлення отриманого результату на 100 (265,8 ∙ 15,66 : 100 = 41,62 тис. грн.). Другий показник – це сума вiдносних перевитрат витрат обiгу, яка дорiвнює сумi фактичних витрат мiнус сума витрат, перерахованих на фактичний товарообiг (38,8 – 41,62 = – 2,82 тис. грн.). При перевиконаннi плану товарообiгу абсолютна сума витрат обiгу збiльшується, але рiвень знижується. Це вiдбувається тому, що умовно-зниженi витрати збiльшуються разом з товарообiгом, а умовно-постiйнi не збiльшуються, або збiльшуються, але в незначнiй сумi. Щоб ефективно оцiнити роботу колективу по зниженню рiвня витрат необхiдно визначити розмiр впливу об’єму товарообiгу на рiвень витрат обiгу. Аналiз виконання плану витрат обiгу в цiлому по ТП №32 не дає можливостi встановити за рахунок яких елементiв витрат була досягнута економiя чи допущено перевитрату, тому аналiзують виконання плану по кожному елементу витрат (табл. 6. 2). Таблиця 6. 2 Аналiз витрат по елементах Елементи витрат 1999 р. Вiдхилення (+ ; –) Темпи росту суми витрат, % сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. Матерiальнi затрати Витрати на оплату працi Вiдрахування на соцiальнi заходи Амортизацiя Іншi витрати 1,4 12,2 4,6 0,5 11,2 4,7 40,8 15,4 1,7 37,4 5,7 13,2 5,0 0,8 14,1 14,7 34,0 12,9 2,1 36,3 +4,3 +1,0 +0,4 +0,3 +2,9 +10,0 +6,8 2,5 0,4 2,9 407,1 108,2 108,7 160,0 125,9 Разом 29,9 100,0 38,8 100,0 – +8,9 129,8 Аналiзуючи виконання плану по кожному плану по кожному елементу витрат ТП №32 слiд зазначити, що загальна сума елементiв витрат за 1998 р. склала 29,9 тис. грн., а в 1999 р. вона збiльшилась на 8,9 тис. грн. i становила 38,8 тис. грн. Це вiдбулося за рахунок того, що пiдвищилась сума кожного з елементiв. При чому, матерiальнi затрати зростали меншими темпами, нiж iншi елементи витрат. Вiдповiдно до методики проводиться аналiз витрат по статтях (табл. 6. 3). Таблиця 6. 3 Аналiз витрат за статтями Статтi витрат 1998 р. 1999 р. Вiдхилення (+ ; –) Темпи росту суми витрат, % сума, тис. грн. сума, тис. грн. рiвень, % Умовно-постiйнi : Витрати оплату працi Знос та утримання МШП Вiдрахування на соцiальнi заходи : Витрати на тару 27,8 0,5 9,0 12,2 1,5 4,6 2,1 0,4 – 1,7 17,44 0,31 5,65 7,65 0,94 2,89 1,32 0,25 – 1,07 33,8 0,8 12,0 13,2 2,8 5,0 5,0 2,7 0,1 2,2 12,72 0,30 4,51 4,97 1,05 1,88 1,88 1,02 0,04 0,83 +6,0 +0,3 +3,0 +1,0 +1,3 +0,4 +2,9 +2,3 +0,1 0,4 160,0 133,33 186,67 108,70 238,10 675,00 – 122,22 Разом 29,9 18,76 38,8 14,60 ­­+8,8 129,77 Витрати обiгу за 1998 р. склали 29,9 тис. грн., що в процентах до роздрiбного товарообiгу становить 18,76 %. З них найбiльше питому вагу займають витрати на оплату працi та вiдрахування з неї на соцiальнi заходи. В ТП №32 цi витрати становлять 16,8 тис. грн., або 10,54 %. Значну частину займають витрати на оренду примiщень та її охорону – 9,0 тис. грн. або 5,6 %. Транспортнi витрати складають 0,4 тис. грн. або 0,3 %. Витрати на придбання МШП за 1998 р. становлять 1,5 тис. грн. або 0,9 %. Знос основних засобiв за 1998 р. склав 0,5 тис. грн. або 0,3 %. Вiдрахування до позабюджетних фондiв становлять 0,3 тис. грн. або 0,19 %. Витрати обiгу за 1999 р. склали 38,8 тис. грн., або 14,6 % по вiдношенню до роздрiбного товарообiгу. В розрiзi статей витрат обiгу найбiльшу питому вагу становлять витрати на оплату працi – 4,97 %, що в сумi складають 13,2 тис. грн. i вiдрахування на соцiальнi заходи – 5,0 тис. грн. Витрати на оренду примiщень та його охорону становлять 12,0 тис. грн. i в порiвняннi з 1998 р. цi витрати збiльшились на 3 тис. грн. Це вiдбулося у зв’язку з збiльшенням орендної плати i подорожчанням плати за енергоносiї. Транспортнi витрати за 1999 р. збiльшились на 2,3 тис. грн. в порiвняннi з минулим роком i становлять 2,7 тис. грн. Витрати на придбання МШП становлять 2,8 тис. грн. або 1,1 % до товарообiгу i збiльшились на 1,3 тис. грн. у порiвняннi з 1998 р. Витрати на знос основних засобiв за 1999 р. становлять 0,8 тис. грн. Вони збiльшились в порiвнянi з 1998 р. на 0,4 тис. грн. Витрати по позабюджетних фондах за 1999 р. становлять 0,5 тис. грн. i збiльшились в порiвняннi з 1998 р. на 0,2 тис. грн.. Для детальнiшого аналiзу витрат ТП 332 аналiзують умовно-змiннi та умовно-постiйнi витрати (табл. 6. 4). Таблиця 6. 4 Аналiз умовно-постiйних i умовно-змiнних витрат Показники 1999 р. Вiдхилення Товарообiг, тис. грн. Умовно-постiйнi витрати: сума, тис грн. Умовно-змiннi витрати: сума, тис грн. рiвень, % 159,4 27,8 17,44 2,1 1,32 265,8 33,8 12,72 5,0 1,88 +106,4 +6,0 – 4,72 +2,9 +0,56 У ходi аналiзу умовно-постiйних витрат розраховують наступнi показники: - рiвень витрат обiгу у 1999 р. визначається шляхом дiлення базової суми витрат обiгу на базовий товарообiг i множення отриманої величини на 100 (27,8 : 159,4 × 100 = 17,44 %); - рiвень витрат обiгу у 1999 р. визначається шляхом дiлення звiтної суми витрат обiгу на звiтний товарообiг i множення отриманої величини на 100 (33,8 : 265,8 × 100 = 12,72 %); - розмiр зниження рiвня витрат визначається шляхом вилучення з звiтного рiвня базовий рiвень витрат (12,72 – 17,44 = – 4,72 %); - темп зниження рiвня витрат обiгу визначається шляхом дiлення розмiру зниження рiвня на базовий рiвень витрат i множення отриманого результату на 100 (– 4,72 : 17,44 × 100 = – 27,1 %); - суму вiдносної економiї визначається шляхом множення фактичного товарообiгу на розмiр зниження рiвня витрат i дiлення отриманого результату на 100 (265,8 × (– 4,72) : 100 = – 12,55 тис. грн.); - суму абсолютних перевитрат визначають шляхом вiднiмання вiд звiтної суми умовно-постiйних витрат базову суму (33,8 – 27,8 = 6 тис. грн.). - рiвень умовно-змiнних витрат обiгу у 1999 р. визначається шляхом дiлення базової суми витрат обiгу на базовий товарообiг i множення отриманої величини на 100 (2,1 : 159,4 × 100 = 1,32 %); - рiвень умовно-змiнних витрат обiгу у 1999 р. визначається шляхом дiлення звiтної суми витрат обiгу на звiтний товарообiг i множення отриманої величини на 100 (5,0 : 265,8 × 100 = 1,88 %); - змiна умовно-змiнних витрат в абсолютнiй сумi визначається шляхом вилучення з звiтної суми умовно-змiнних витрат базової суми (5,0 – 2,1 = 0,4 тис. грн.); - вплив пiдвищення обсягу товарообiгу на пiдвищення суми умовно-змiнних витрат визначається шляхом множення рiзницi звiтного i базового товарообiгу на базовий рiвень витрат i дiлення на 100 ((265,8 – 159,4) × 1,32 : 100 = 1,4 тис. грн.); - вплив пiдвищення рiвня витрат на пiдвищення суми умовно-змiнних витрат визначається шляхом множення звiтного товарообiгу на рiзницю мiж фактичним i базовим рiвнем витрат i дiлення на 100 (265,8 × (1,88 – 1,32) : 100 = 1,5 тис. грн.); - загальний вплив факторiв на пiдвищення суми умовно-змiнних витрат визначається шляхом додавання суми впливу кожного з факторiв (1,4 + 1,5 = 2,9 тис. грн.). Аналiзуючи умовно-постiйнi витрати, слiд зазначити, що у 1998 р. цi витрати склали 27,8 тис. грн., а у 1999 р. вони збiльшились на 6 тис. грн. i становили 33,8 тис. грн. У звiтному перiодi ТП №32 отримали вiдносно економiї витрат у розмiрi 12,55 тис. грн., хоча в абсолютнiй сумi цi витрати зросли. Рiвень умовно-постiйних витрат обiгу у 1998 р. склав 17,44 %, а в 1999 р. – 12,72 %. Темп зниження рiвня витрат на 27,1 % показує, що зменшились витрати на 1 грн. реалiзованих товарiв. Отже, у звiтному роцi збiльшилась питома вага товарiв з низьким рiвнем витратомiсткостi. Рiвень умовно-постiйних витрат знизився у зв’язку з тим, що витрати збiльшувались меншими темпами, нiж зростав товарообiг. При аналiзi умовно-змiнних витрат слiд зазначити, що цi витрати у 1998 р. склали 2,1 тис. грн., а в 1999 р. – 5,0 тис. грн. У звiтному перiодi сума умовно-змiнних витрат збiльшилась на 2,9 тис. грн. це вiдбулося за рахунок того, що у 1998 р. рiвень умовно-змiнних витрат склав 1,32 %, а в 1999 р. – 1,88 % i зрiс на 0,56 %. При цьому ТП №32 у звiтному перiодi здiйснило перевитрати на 1,5 тис. грн.