Бюджетний менеджмент

Бюджетний менеджмент ТЕМА 7. БЮДЖЕТНІ РЕСУРСИ ТА РЕЗЕРВИ ЇХ ЗБІЛЬШЕННЯ 2. Склад та структура бюджетних ресурсiв в динамiцi (за декiлька рокiв). 3. Аналiз формування та використання бюджетних ресурсiв на поточний рiк. 4. Проблеми збiльшення бюджетних ресурсiв та шляхи їх вирiшення. 1. Поняття фiнансових та бюджетних ресурсiв. Вплив фiнансiв на процес розширеного вiдтворення починається з трансформацiї валового внутрiшнього валового продукту у вiдповiднi фонди. Саме тодi фiнанси починають дiяти як складова частина економiчного механiзму держави. Матерiальним носiєм фiнансових вiдносин виступають фiнансовi ресурси. І це видiляє фiнанси iз сукупностi економiчних категорiй. Можна сказати, що фiнанси як сукупнiсть економiчних вiдносин знаходять своє конкретне вираження у фiнансових ресурсах, формою руху яких є фонди. В економiчнiй науковiй та практичнiй лiтературi досi немає єдиної думки щодо визначення фiнансових ресурсiв, що подаються в словниках та науковiй лiтературi, не вiдповiдають сутностi фiнансових ресурсiв або розкривають її не повнiстю. Так, фiнансово-кредитний словник за часiв СРСР визначає фiнансовi ресурси як сукупнiсть фондiв грошових засобiв, що перебувають у розпорядженнi держави, пiдприємств i органiзацiй; створюються в процесi розподiлу i перерозподiлу сукупного суспiльного продукту i нацiонального доходу. . характеризує Сичов. М. Г . пiдкреслює, що фiнансовi ресурсиГуйда. Т. В , визначає фiнансовi ресурси i зростання матерiального добробуту суспiльства. Коробов. М. Я. визначає фiнансовi ресурси як централiзованi й децентралiзованi грошовi фонди цiльового призначення, якi формуються в процесi розподiлу й перерозподiлу нацiонального багатства, сукупного суспiльного продукту i нацiонального доходу й призначаються для використання вiдповiдно iз завданнями соцiально-економiчного розвитку суспiльства та окремих пiдприємств. В цьому визначенi чiткiше вказується цiльове призначення фiнансових ресурсiв, але не визначається джерело їх створення. Найбiльш повне визначення фiнансових ресурсiв надає Павлюк К. В. , характеризуючи їх як грошовi нагромадження i доходи, якi створюються в процесi розподiлу й перерозподiлу валового внутрiшнього продукту i зосереджуються у вiдповiдних фондах для забезпечення безперервностi розширеного вiдтворення та задоволення iнших суспiльних потреб. В цьому визначеннi вираженi економiчна основа, зв'язок фiнансових ресурсiв з вiдтворювальними процесами, форми їх виявлення. Фiнансовi ресурси держави включають тi з них, що перебувають у розпорядженнi органiв державного управлiння, всiх видiв i форм пiдприємницьких структур i населення У розпорядженнi держави перебувають ресурси бюджетної системи й рiзних видiв централiзованих та децентралiзованих фондiв, а також державних фiнансових iнститутiв (нацiонального банку, державних страхових органiв, державних кредитних установ).Інша частина фiнансових ресурсiв у державi знаходиться в розпорядженнi господарських пiдприємств, установ i органiзацiй рiзних форм власностi та видiв дiяльностi. Третя частина - у розпорядженнi населення в формi вкладiв, заощаджень i депозитiв у банкiвськiй системi та в iнших фiнансових установах. З трансформацiєю вартостi валового внутрiшнього продукту у вiдповiднi фонди фiнансових ресурсiв фiнанси починають впливати на процес розширеного вiдтворення й працювати як складова економiчного механiзму. Усе це зумовлює актуальнiсть розгляду сутi й складу фiнансових ресурсiв, їхньої специфiки у вiдтворювальному процесi. характерна для фiнансiв будь-якої економiчної системи, проте в кожнiй iз них застосовуються рiзнi форми й методи створення та використання фiнансових ресурсiв. Тому введення в науковий обiг поняття "фiнансовi ресурси" дає змогу точнiше визначити об'єкт фiнансового прогнозування й балансових розрахункiв, а за його допомогою обґрунтувати форми й методи впливу фiнансiв на увесь вiдтворювальний процес. Тут можна виявити таку взаємозумовлену залежнiсть: фiнанси як сукупнiсть економiчних вiдносин знаходять своє безпосереднє вираження в фiнансових ресурсах, формою руху яких є фонди. Отже, процес створення й використання фондiв фiнансових ресурсiв є об'єктом фiнансового прогнозування та балансових розрахункiв i наукових дослiджень. На нашу думку, для науково обґрунтованого визначення поняття фiнансових ресурсiв треба чiтко визначити тi критерiї, яким воно повинно вiдповiдати. До них належать джерела створення, форми виявлення, цiльове призначення. Характерною рисою фiнансових ресурсiв є те, що вони, на вiдмiну вiд грошових засобiв, виражають не змiну форм вартостi, а фiнансовий результат процесу вiдтворення. Фiнансовi ресурси свiдчать про наявнi можливостi економiчного i соцiального розвитку. Бюджетнi ресурси - частина фiнансових ресурсiв держави, сконцентрована в бюджетах всiх рiвнiв що входять до бюджетної системи України. В бюджетнiй системi акумулюється бiльше нiж 75% загального обсягу фiнансових ресурсiв держави. Основними джерелами ресурсiв бюджету є податки, збори та iншi надходження. У загальнiй сумi податкiв, сплачених до бюджету всiма платниками, прямi податки становлять 73, непрямi 27%. Головне призначення непрямих податкiв - регулювання економiчних процесiв через вилучення додаткових обґрунтованих доходiв. Економiчних умов для широкого застосування непрямих податкiв в Українi тепер немає. На рiвень конкретизацiї в бюджетi фiнансових ресурсiв впливають система соцiальних гарантiй, що забезпечується законодавством держави, витрати на оборону, державне управлiння, економiчнi взаємовiдносини з iншими державами тощо. Бюджетнi ресурси — це частина фiнансових ресурсiв держави, сконцентрована в бюджетах усiх рiвнiв. тощо). На її основi можна порiвнювати бюджетнi данi рiзних бюджетiв, визначати характер регулюючих дiй держави щодо надходжень з дохiдних джерел i напрямкiв використання одержаних коштiв. складовими бюджетної системи, а також складати проекти бюджетiв, порiвнювати видатки однотипних установ, якi фiнансуються з бюджету, визначати рiвнi видаткiв за ними чи аналiзувати бюджети за певний перiод, систематизувати данi окремих кошторисiв, бюджетiв i зведених бюджетiв. Звiти про виконання кошторисiв i бюджетiв складають за такою самою класифiкацiєю, як i кошториси та бюджети. Це дає змогу здiйснювати ґрунтовнi перевiрки й аналiзи використання коштiв. Основою бюджетної класифiкацiї доходiв є джерела доходiв, а основою класифiкацiї видаткiв — цiльове використання коштiв. Данi групуються також за галузевими та вiдомчими ознаками, що вiдображає як зобов'язання, так i розмiри фiнансування. Бюджет може складатись iз загального та спецiального фондiв. Загальний фонд включає надходження до бюджету, що призначенi для забезпечення фiнансовими ресурсами загальних виплат i не призначенi на конкретну мету, а також виплати за рахунок цих надходжень. Розподiл бюджету на загальний та спецiальний фонди визначається законом України про Державний бюджет. 2. Склад та структура бюджетних ресурсiв в динамiцi (за декiлька рокiв). Проведемо аналiз формування та використання бюджетних ресурсiв на 2011 4. Проблеми збiльшення бюджетних ресурсiв та шляхи їх вирiшення. Наповнення дохiдної частини державного бюджету в Українi завжди є проблемою номер один. Найгострiше брак грошей у скарбницi вiдчувається наприкiнцi року, коли цю наболiлу тему дедалi частiше починають згадувати на найвищих рiвнях державної влади, вимагаючи вiд областей виконання й перевиконання поставлених перед ними бюджетних завдань. Державний бюджет є однiєю iз головних ланок фiнансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину нацiонального доходу, перерозподiленого фiнансовими методами. У цiй ланцi зосереджуються найкрупнiшi прибутки i найбiльш важливi в полiтичному й економiчному вiдношеннi витрати. Бюджет тiсно пов’язаний з iншими ланками фiнансової системи, виступає координуючим центром i надає їм необхiдну допомогу у формi бюджетних дотацiй, субсидiй, гарантiй, забезпечуючи функцiонування iнших ланок фiнансової системи. Найважче, як свiдчить практика, забезпечити принцип збалансованостi бюджету, згiдно з яким повноваження на здiйснення витрат бюджету повиннi вiдповiдати обсягу надходжень до бюджету на вiдповiдний бюджетний перiод. З причин об'єктивного i суб'єктивного характеру держава в процесi свого функцiонування витрачає все бiльше коштiв. Це, у свою чергу, викликає необхiднiсть зростання доходної частини бюджету за рахунок додаткових надходжень, зокрема податкiв. Але збiльшення податкового тягаря призводить до зниження ефективностi виробництва, скорочення робочих мiсць, зростання рiвня безробiття. Як наслiдок, з одного боку, скорочується дохiдна частина бюджету (у зв'язку зi зниженням дiлової активностi), а з iншого боку, - зростає його видаткова частина (у зв'язку зi зростанням соцiальних виплат). У такому випадку утворюється зворотня ситуацiя: бажання уряду пiдвищити доходи бюджету за рахунок пiдвищення податкового тиску в середньо i довгостроковiй перспективi призводять до їх зменшення та зростання витрат. На мою думку, вищезазначена проблема може бути вирiшена за умов розширеного вiдтворення доходiв бюджету, створення ефективної системи контролю за їх використанням, досягнення оптимуму в процесi надання суспiльних благ i послуг за рахунок коштiв бюджету. Ще однiєю з вагомих для України проблем можна назвати проблему зростання державного боргу i витрат з його обслуговування. Державний борг виникає в основному в результатi фiнансування дефiциту державного бюджету за рахунок запозичень, здiйснюваних на зовнiшньому та внутрiшньому фiнансових ринках. Тут також спостерiгається взаємовплив: бюджетний дефiцит збiльшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування i тим самим збiльшує розмiр бюджетного дефiциту поточного року. боргова криза в Українi такими основними причинами : - Слабке законодавче та нормативне поле з питань регулювання бюджетних взаємовiдносин, низька фiнансова дисциплiна, неоптимальна органiзацiйна структура управлiння державним боргом; - Недосконалiсть фiскальної полiтики в частинi регулювання бюджетного дефiциту та полiтики управлiння державним боргом; - Постiйне недовиконання протягом останнiх рокiв прибуткової частини бюджету i пов'язане з цим недофiнансування або затримка у фiнансуваннi окремих видiв видаткiв; - Недостатнiй рiвень вiдповiдальностi за порушення бюджетного законодавства; державних коштiв i майна. соцiальну сферу, забезпечувати соцiальний захист населення залежить вiд стану надходжень до бюджету. Формування дохiдної та видаткової частин бюджету пов'язане з основними макроекономiчними показниками економiчного й соцiального розвитку України на вiдповiдний рiк. У нашiй країнi формування бюджету з дефiцитом зумовлюється тим, що є значна потреба у проведеннi реформ у рiзних сферах, фiнансуваннi розвитку iнфраструктури, пiдвищеннi якостi адмiнiстративних i соцiальних послуг. Проте в Українi використання бюджетного фiнансування не можна розцiнювати як виважене. Наслiдком цього стало недостатнє державне фiнансування розвитку нацiональної економiки, проведення структурної перебудови, формування ринкової iнфраструктури та реформування iнших сфер господарського комплексу. Управлiння фiнансуванням дефiциту державного бюджету доцiльно зорiєнтувати на запобiгання загострення ситуацiї у фiнансовiй сферi. Для цього слiд збiльшити iнвестицiйнi видатки бюджету i витрати на пiдтримку вiтчизняного бiзнесупосилити стимулювання внутрiшнього попиту . Необхiдною є фiнансова пiдтримка державних банкiвських установ , спрямована на змiцнення їх стiйкостi за рахунок нарощування статутних капiталiв. Потребують пiдтримки програми стимулювання органiзованих заощаджень населення та обмеження вiдпливу депозитiв. Щорiчно в нашiй державi надходження податкiв зростають у порiвняннi з попереднiм роком. Але це не означає посилення податкового тиску на суб’єктiв пiдприємництва, якi працюють легально. Так, вони бiльше заплатять у бюджет, якщо результати їхньої дiяльностi покращаться, збiльшиться об’єкт оподаткування. Не треба забувати, що розпочався процес стабiлiзацiї економiки, i бiльшiсть пiдприємств нарощює обсяги виробництва, отримуючи прибутки i сплачуючи податки. До податкових органiв доведенi напруженi завдання збiльшення надходжень до бюджету. Дуже важливо реалiзувати цi завдання не за рахунок фiскальних методiв, а насамперед через активiзацiю бiзнесу, iнвестицiй, боротьби з “тiньовою” економiкою Однiєю з головних проблем щодо наповнення Державного бюджету в Українi є необхiднiсть кардинальної реформи системи пiльг, якi надаються платникам податкiв та платежiв. України на 2010 рiк», надходження вiд найбiльшого податкового джерела Державного бюджету, податку на додану вартiсть, у 2010 роцi становитимуть 119,0 млрд. грн. Це на 40,1% бiльше, нiж фактичнi надходження вiд цього податку у минулому роцi. При цьому передбачено, що доходи вiд ПДВ iз вироблених в Українi та ввезених на територiю України товарiв збiльшаться, вiдповiдно, на 26,8% та 15,3% до попереднього року. Податок на додану вартiсть є найбiльш кримiналiзованим видом податку, за яким скоєно, за даними Державної податкової адмiнiстрацiї, бiльше 50 вiдсоткiв злочинiв у податковiй сферi, в основному при експортно-iмпортних операцiях платникiв податку. Очевидно, найкращим за цiєї ситуацiї було б запровадження iншого, зрозумiлого i простого, адмiнiстрування податку. Таким чином, можна констатувати, що проблема наповнення доходної частини Державного бюджету України на сьогодення є однiєю з найбiльш гострих. Заходи держави щодо наповнення бюджету повиннi ґрунтуватися на полiтицi оптимiзацiї податкового навантаження та детiнiзацiї економiки. Для цього необхiдно створити гнучку та максимально ефективну податкову систему. Вона на даний час має цiлу низку недолiкiв, якi вже набули системного характеру. Не виникає сумнiву щодо того, що податкова система України потребує перетворень. Для того щоб змiнити поточний стан податкової системи необхiднi структурнi зрушення в данiй сферi. Основними напрямками трансформацiї податкової системи є: - зниження податкових ставок; - спрощення механiзму обчислення податкiв; - стимулювання розвитку бiзнесу та пiдвищення ефективностi виробництва; - посилення оподаткування екологiчно шкiдливих i небезпечних виробництв; - реформування податкових пiльг; - зменшення ставки або диференцiацiя ставок ПДВ; - змiцнення податкового законодавства; - запровадження податкового кодексу. У першому питаннi розгляньте призначення фiнансових ресурсiв, розкрийте поняття «фiнансовi» та «бюджетнi» ресурси, їх особливостi в умовах ринкових вiдносин. У другому питаннi проаналiзуйте склад та структуру бюджетних ресурсiв в динамiцi за кiлька рокiв (по ланках бюджетної системи). У третьому питаннi проведiть аналiз формування та використання бюджетних ресурсiв на поточний рiк (на практичних даних одного iз видiв бюджетiв). У четвертому питаннi розкрийте проблеми змiцнення бюджетних ресурсiв та викладiть шляхи Їх рiшення.