Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

Вдосконалення органiзацiї безготiвкових розрахункiв у приватному пiдприємствi агрофiрма "Нива" Вивчаються теоретичнi та практичнi аспекти щодо вдосконалення органiзацiї безготiвкових розрахункiв. Проведено аналiз фiнансового стану приватного пiдприємства агрофiрми „Нива", розглянуто форми безготiвкових розрахункiв та порядок оформлення розрахункових операцiй на пiдприємствi. Дослiджується проведення безготiвкових розрахункiв, органiзацiї зберiгання грошових засобiв, оперативна робота та контроль за рацiональним їх використанням. Визначено основнi шляхи вдосконалення органiзацiї проведення безготiвкових розрахункiв. Змiст Вступ 1. Теоретичнi засади органiзацiї безготiвкових розрахункiв 1. 1 Економiчний змiст безготiвкових розрахункiв та їх роль в проведеннi розрахункових операцiй 1. 3 Методика наукового дослiдження 2. Органiзацiя зберiгання грошових засобiв та проведення розрахункових операцiй у сiльськогосподарському пiдприємствi 2. 1 Характеристика основних фiнансових показникiв пiдприємства 2. 2 Форми безготiвкових розрахункiв та порядок оформлення розрахункових операцiй 2. 3Органiзацiя оперативної роботи, контроль за зберiганням та рацiональним використанням грошових коштiв 3. Запровадження прогресивних форм безготiвкових розрахункiв 3. 1 Вдосконалення органiзацiї проведення 3. 2 Використання зарубiжного досвiду в органiзацiї безготiвкових розрахункiв Висновки i пропозицiї Бiблiографiчний список Вступ У системi грошово-кредитних вiдносин одним з етапiв безперервного кругообiгу i обiгу основних i оборотних коштiв пiдприємств є грошова форма вартостi. За грошi пiдприємства купують засоби виробництва, здiйснюють капiтальнi вкладення, тобто витрати на вiдтворення знарядь працi; пiдприємства виробничої сфери купують сировину та iншi предмети працi, якi з'єднуючись iз робочою силою, дають можливiсть виробляти новi товари. Тiльки реалiзувавши цi товари i отримавши за них грошi, пiдприємства мають змогу авансувати їх i продовжити процес виробництва, оскiльки в iншому випадку вiн перерветься. До того ж через розрахунки вiдбувається визнання у сферi обiгу суспiльної необхiдностi вироблених товарiв. Цi обставини являють собою матерiальну основу грошового обiгу в ринковiй економiцi - безготiвкового i готiвкового. Безготiвковий грошовий обiг - частина грошового обiгу, в якому рух грошей здiйснюється у виглядi перерахуванням сум на рахунки в банках чи зарахування взаємних вимог, тобто безготiвкових грошових знакiв. Переважна бiльшiсть загального грошового обiгу - безготiвкова, оскiльки вона на багато ефективнiша i вигiднiша, як для суспiльства загалом, так i для кожного економiчного суб'єкта зокрема. Це дає можливiсть значно скоротити суспiльнi витрати обiгу, створити сприятливi умови для державного регулювання грошового обiгу, полiпшити економiчне становище суб'єктiв грошового обiгу, оскiльки прискорюється обiг їхнiх грошових коштiв, забезпечується тiсний зв'язок цих коштiв з банками та з грошовим ринком загалом. Трансформацiя ринкових вiдносин потребує створення необхiдної iнфраструктури. Розвивається фiнансово-кредитна система, створюється i функцiонує фiнансовий ринок. За таких умов багато пiдприємств поряд з основною дiяльнiстю займається ще й фiнансово-iнвестицiйною: купiвлею i продажем цiнних паперiв, вкладання тимчасово вiльних грошових коштiв на депозитнi рахунки, лiзингом; наданням майна в оренду; валютними та iншими операцiями з метою отримання додаткових доходiв. Доходи вiд цiєї дiяльностi мають значну питому вагу у вхiдних грошових потоках пiдприємств i є мiрою розвитку ринкової iнфраструктури грошового ринку. Особливо це є вiдчутним для сiльськогосподарських пiдприємств, якi внаслiдок трансформацiйних процесiв опинилися у складнiй фiнансовiй ситуацiї. Не є виключенням i приватне пiдприємство агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi. Вище наведене i обумовило вибiр теми курсової роботи: „Вдосконалення органiзацiї безготiвкових розрахункiв у приватному пiдприємствi агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi". шляхи вдосконалення органiзацiї проведення безготiвкових розрахункiв. Об'єктом дослiдження вибрано приватне пiдприємство агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi. Перiод дослiдження охоплює 2007 - 2009 роки. 1. Теоретичнi засади органiзацiї безготiвкових розрахункiв 1. 1 Економiчний змiст безготiвкових розрахункiв та їх роль в проведеннi розрахункових операцiй Грошовi засоби, що надходять у пiдприємство, пiдлягають обов'язковому зберiганню на рахунках в банках, за виключенням залишку готiвки в касi i сум виручки, якi можуть витрачатися на мiсцi в порядку, встановленому банком. Безготiвковi грошовi надходження пiдприємств вiдiграють значну роль у процесi кругообiгу коштiв, вiдшкодовуючи авансованi у виробництво вкладення. Формуючи доходи i грошовi фонди, створюючи економiчнi умови для нового циклу виробництва i реалiзацiї продукцiї, удосконалення i розширення власного виробництва. - це грошовi розрахунки, якi здiйснюються за допомогою записiв на рахунках в банках, коли кошти списуються з рахунка платника i переказуються на рахунок одержувача. Оптимiзацiя сфери готiвкового обiгу та пiдвищення ефективностi здiйснення готiвкових операцiй має важливе значення для досягнення фiнансової стабiлiзацiї нацiональної економiки. У ринковiй економiцi сфера готiвково-грошового обiгу є обмеженою. Тому у нинiшнiх кризових умовах вирiшального значення набувають заходи, спрямованi на скорочення готiвкового обiгу, а також встановлення належного контролю за веденням операцiй з готiвкою. Вiд правильної органiзацiї грошових розрахункiв у цiлому залежить оперативнiсть їх здiйснення, а вiдтак i фiнансовий стан суб"єктiв господарювання. Оскiльки безготiвковi розрахунки мають вирiшальне значення у здiйсненi народногосподарського обороту, необхiдний контроль за станом розрахункiв, законнiстю проведення грошових операцiй, правильним оформленням розрахункових документiв та вчаснiстю їх проходження. 2) створювати умови для взаємного контролю платникiв i одержувачiв коштiв за дотриманням розрахункової та договiрної дисциплiни, а також для банкiвського контролю; 3) не допускати позапланового перерозподiлу коштiв у процесi розрахункiв; 4) сприяти зближенню моментiв отримання та оплати товарно- матерiальних цiнностей. У сучасних умовах досить чiтко проявились основнi проблеми подальшого розвитку системи безготiвкових розрахункiв у народному господарствi України. Серед них: А ) оптимiзацiя форм i способiв безготiвкових розрахункiв, їх органiзацiї; вибiр найрацiональнiших у певних економiчних умовах форм розрахункiв, якi давали б найбiльший ефект; проблема оптимiзацiї в широкому розумiннi зачiпає всi складовi системи безготiвкових р о з р а х у н к i в; Б ) iнтенсифiкацiя i прискорення розрахункiв; чим швидше обертаються платежi, тим бiльше можливостей для одержання вищих доходiв i прибуткiв; зекономленi в результатi прискорення розрахункiв кошти можуть додатково спрямовуватись у сферу виробництва; В ) пiдвищення самостiйностi господарських суб'єктiв за умови досконалої органiзацiї i здiйснення безготiвкових розрахункiв у господарському оборотi; грошова вiдповiдальнiсть пiдприємств за недоодержання коштiв пiсля вiдправлення товарiв чи надання послуг вимагає, щоб цi пiдприємства мали право вiльно дiяти в сферi без готiвкового обiгу; Г) постiйний пошук нових механiзмiв органiзацiї безготiвкових розрахункiв, якi б дозволяли на економiчний основi подолати кризовi явища i процеси в грошовiй сферi. Система безготiвкових розрахункiв має бути найтiснiшим чином пов'язана з реальним товарним оборотом. Тiльки за такої умови забезпечуватиметься безперебiйний кругообiгу коштiв господарських суб'єктiв i як результат розвиватиметься та якiсно вдосконалюватиметься виробництво. Грошовi розрахунки можуть набирати як готiвкової, так i безготiвкової форми. Безготiвковим розрахункам, як правило, вiддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготiвкових розрахункiв досягають значної економiї витрат на їх здiйснення. Широкому застосуванню безготiвкових розрахункiв сприяють банкiвськi установи, у них також заiнтересована держава - не тiльки з погляду економного витрачання коштiв, а й погляду вивчення, регулювання i контролю грошового обороту. Сфери безготiвкового i готiвкового грошового обiгу взаємопов'язанi, оскiльки постiйно вiдбувається перетворення грошей з безготiвкової форми i готiвкову, i навпаки. Проте державнi структури i НБУ завжди намагаються чiтко окреслювати двосферну систему грошового обороту, яка б виключала вiльне переливання безготiвкових грошей у готiвковi. Надмiрне перетворення безготiвкових грошей у готiвку може спровокувати розвиток "тiньової економiки". У розвинутих країнах свiту готiвка становить незначну-частку грошової маси: 5-7%. В Українi ж питома вага готiвки в грошовому оборотi у 2007 р. становила 47%. Безготiвковi розрахунки слiд розглядати як цiлiсну систему, яка включає: класифiкацiю розрахункiв; органiзацiю розрахункiв; форми вiдповiдних документiв; взаємовiдносини платникiв з банками. У класифiкацiї безготiвкових розрахункiв слiд розрiзняти: розрахунки за товарними i нетоварними операцiями. Розрахунки за нетоварними операцiями пов'язанi з реалiзацiєю продукцiї, виконання робiт i надання послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державi i обслуговують поточну фiнансово-господарську дiяльнiсть пiдприємств. Вiд органiзацiї розрахункiв за товарними операцiями залежать розрахунки за нетоварними операцiями. Безготiвковi розрахунки здiйснюються в рiзних формах. Рiзнi форми розрахункiв пов'язанi з використанням рiзних видiв розрахункових документiв. Розрахунковi документи готуєпостачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Використовуються вiдповiднi форми безготiвкових розрахункiв (залежно вiд форми розрахункового документа), а саме: платiжними дорученнями; платiжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями. Правовi форми органiзацiї безготiвкових розрахункiв у господарському оборотi регламентуються законодавчими (закон України "Про банки та банкiвську дiяльнiсть", iнструктивними документами (iнструкцiя "про безготiвковi грошовi розрахунки в господарському обiгу України". Нацiональний банк України виступає як методичний центр розробки форм i засобiв розрахункiв у народному господарствi, правил документообiгу, органiзацiї банкiвського контролю за проведенням розрахункiв. За часiв переходу до ринкових вiдносин органiзацiя безготiвкових розрахункiв повинна активно сприяти вирiшенню таких завдань: 1. удосконалення комерцiйного розрахунку па пiдприємствi; 2. пiдвищення вiдповiдальностi пiдприємств за своєчасне i в повному обсязi здiйснення платежiв за всiма зобов'язаннями; 4. прискорення обороту оборотних коштiв. Отже, безготiвковi розрахунки мають вагоме значення у грошовому обiгу країни. Кiлькiсть грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообiгу продуктiв i доходiв. Як надлишок, так i нестача грошових засобiв створюють значнi проблеми й ускладнення для здiйснення грошового обороту. - це вивчення з допомогою рiзних методiв i прийомiв аналiзу i синтезу сутi явищ i процесiв, тобто сутi поставленої проблеми. Сукупнiсть рiзних методiв пiзнання: економiчних, статистичних, математичних i iнших явищ з врахуванням принципiв дiалектичного матерiалiзму i складає змiст методики економiчних дослiджень. В економiчних науках за останнi роки названо до 105 методiв дослiдження. Основними з них є: Статистичний метод - використовується при дослiдженнi масових явищ з метою встановлення кiлькiсного впливу окремих чинникiв на кiнцевий результат виробництва визначення середнiх i вiдносних показникiв, побудовi рядiв динамiки тощо. Монографiчний метод - при вивченнi окремих явищ характерних для визначеної сукупностi дiї чинникiв з метою розкриття закономiрностей. При вивченнi економiчних явищ i процесiв необхiдно вивчити не тiльки їх сучасний стан, закономiрностi формування, але й розробленi перспективи рiшення про шляхи їх розвитку з метою пiдвищення ефективностi матерiального виробництва. Для цього використовують розрахунково-конструктивний метод, з допомогою якого проводять науково обґрунтованi розрахунки i враховуючи умови матерiального виробництва i закономiрностi руху вибирають найбiльш економiчно доцiльне i обґрунтованi шляхи розвитку явищ i процесiв. Балансовий метод - використовується при зiставленнях, коли загальна величина показника повинна дорiвнювати сумi окремих його частин. Використання балансового методу дає можливiсть вивчити i забезпечити виконання вимог закону розвитку сiльського господарства шляхом збалансування динамiчного розвитку всiх його галузей. вивчення змiсту явищ, а кiлькiсний виявлення його зовнiшньої прикмети i кiлькiсного вимiрювання. Коли основнi положення єдностi кiлькостi i якостi одержують математичну формулу, тодi науковi положення отримують особливу теоретичну i практичну значимiсть. Глибоке i об'єктивне пiзнання економiчних явищ i процесiв вимагає використання i iнших наукових методiв i прийомiв. 2. Органiзацiя зберiгання грошових засобiв та проведення розрахункових операцiй у сiльськогосподарському пiдприємствi 2. 1 Характеристика основних фiнансових показникiв Специфiка ведення сiльського господарства та його ефективнiсть зумовлена рядом особливостей. До них варто вiднести: географiчне положення, природно-економiчнi умови, соцiально-демографiчнi особливостi. Землекористування ПП агрофiрми "Нива" Жовкiвського району Львiвської областi являє собою масив подiлений на частини. Клiмат на територiї господарства помiрний, температурнi амплiтуди невеликi, атмосфернi опади випадають в достатнiй кiлькостi, гiдротермiчний коефiцiєнт 2,2 - 1,5. Середньорiчна кiлькiсть опадiв становить 639 мм. Найбiльша кiлькiсть опадiв припадає на зимовi мiсяцi, але й посуха в лiтнi мiсяцi теж є рiдким явищем i тому рослини добре забезпеченi вологою на протязi всього вегетацiйного перiоду. Середньорiчна температура повiтря за багаторiчними даними становить +7,8 градусiв. З настанням перiоду з середньою добовою температурою понад 5 градусiв починаються польовi роботи та вегетацiя бiльшостi рослин i триває 189 дiб. Отже, за умовами, температурою i зволоження, територiя дослiджуваного господарства характеризується помiрним достатньо зволоженим клiматом. Рельєф господарства неоднорiдний, iз своєрiдними крутими схилами. Природнi умови господарства є типовими для даної зони. Для повної комплексної оцiнки дiяльностi господарства в цiлому потрiбно застосувати систему показникiв, як вартiсних так i натуральних, часткових i загальних. Вона повинна подати iнформацiю про наявнiсть конкретних виробничих ресурсiв (землi, працi, капiталу) та про їх використання. Дуже важливим при цьому є спiвставлення в динамiцi, що дозволить встановити наявнi тенденцiї та в певнiй мiрi судити про перспективи господарства (табл. 2. 1.) Таблиця 2. 1 Основнi показники дiяльностi ПП агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi Показники 2007р 2008р. Загальна земельна площа, га 669 536 І 534 779,8 в т. ч. сiльськогосподарськi угiддя 667 534 534 80,1 Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв, чол. 775 660 228 37,3 Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв, тис. грн. 1007,0 532,7 74,7 7,4 Вартiсть валової продукцiї (в порiвняльних цiнах 2000 р.), тис. грн. 497,1 375,8 310,1 62,4 Вироблено валової продукцiї, грн.: на одного працiвника 6628 6263 1108 16,7 на i га угiдь 745 704 580 77,9 0,49 0,71 4,2 у8,6 р. Одержано прибуткiв, тис. грн. ; 38,2 20,3 29,3 76,7 Рiвень рентабельностi % ; 21,6 8,3 11,0 -10,6 п. Як свiдчать данi табл. 2. 1. у 2009 р. основнi показники дiяльностi пiдприємства мали тенденцiю до зниження в порiвняннi iз 2006 р. Так, загальна земельна площа зменшилася на 135 га, в основному за рахунок зменшення площi сiльськогосподарських угiдь, чисельнiсть працюючих зменшилася у 2,7 рази. Поряд з цим у 2009 р. середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв зменшилася в 13,5 раз, а вартiсть валової продукцiї - на 37,6 % вiдносно 2007 р. Доцiльно вiдмiтити рентабельнiсть пiдприємства. У 2009 р. прибуткiв отримано на 9,0 тис. грн. бiльше, нiж у 2008 р., проте на 23,3 % менше, нiж у 2007 р. Впродовж останнiх трьох рокiв, господарство, на вiдмiну вiд iнших сiльськогосподарських пiдприємств району, щомiсячно повнiстю розраховується по платежах до бюджетiв усiх рiвнiв, пенсiйним фондом, фондом соцiального страхування та погашає: iншi свої зобов'язання. В господарствi вiдсутня заборгованiсть по сплатi заробiтної плати. Господарство своєчасно погашає отриманi короткостроковi банкiвськi кредити. Отже, як бачимо, господарство здiйснює ефективно свою виробничо-господарську дiяльнiсть, отримує прибуток, що i вiдобразилось на результатах дiяльностi. Змiна обсягу, структури i динамiки майна в ПП агрофiрма „Нива"Жовкiвського району Львiвської областi, 2009 р. 1 На кiнець року сума,тис. грн. % % Майно - всього, в т. ч.: 201,5 100,0 170,1 100,0 -31,4 1. Необоротнi активи 37,6 18,7 42,9 25,2 +5,3 2. Обiговi кошти, з них: 163,9 81,3 127,2 74,8 -36,7 А)матерiальнi обiговi i кошти 77,1 122,8 72,2 -32,6 б) дебiторська заборгованiсть 8,5 4 ,2 4,4 2,6 -4,1 Данi табл. 2. 2. вказують, що у 2008 р. вартiсть майна пiдприємства на кiнець року зменшилася на 31,4 тис. грн. в порiвняннi з початком даного року. Це вiдбулося за рахунок значного зменшення обiгових коштiв на 22,4 %. В основному зменшилися матерiальнi обiговi кошти - на 21 %. Поряд з цим необоротнi активи господарства збiльшилися за даний перiод па 5. 3 тис. грн. юридичних i фiзичних осiб. За засобами короткотермiнового використання слiд здiйснювати постiйний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення i оперативну мобiлiзацiю в господарському оборотi пiдприємства (табл. 2. З.). Таблиця 2. 3 Власнi i позичковi кошти, вкладенi у майно у ПП агрофiрма „Нива", 2009 р. Показник На початок року Вiдхилення (+,-) 201,5 170,1 -31,4 1. Власнi кошти господарства, тис. грн. 37,0 49,9 + 12,9 - в % до вартостi всього майна, з них: 18,4 29,3 + 10,9 2. Довгостроковi зобов'язання , тис. грн. - 31,3 +31,3 - в % до вартостi всього майна. - 18,4 + 18,4 3. Поточнi зобов'язання, тис. грн., всього 164,5 88,9 -75,6 а) кредиторська заборгованiсть, тис. грн. 129,5 88,9 -40,6 78,7 100,0 +21,3 б) короткостроковi кредити банку, тис. грн. 35,0 -35,0 - в % до поточних зобов'язань 21,3 -21,3 Аналiзуючи табл. 2. З., зробимо висновок, що у 2009 р. в господарствi вiдбулося зменшення майна на 31,4 тис. грн. Це вiдбулося за рахунок зменшення суми поточних зобов'язань та взятих довгострокових зобов'язань. Зокрема господарство у 2009 р. не погасило жодної гривнi короткострокового банкiвського кредиту. Однiєю з важливих характеристик фiнансового стану пiдприємства є його незалежнiсть вiд зовнiшнiх джерел фiнансування. Запас джерел власних коштiв - це запас фiнансової стабiльностi пiдприємства за умов, що його власнi кошти перевищили позиченi. Фiнансову стабiльнiсть оцiнюють за спiввiдношенням власних i позичених коштiв в активах пiдприємства. Досвiд показує, що загальна сума заборгованостi не повинна перевищувати суму власних джерел фiнансування. Прибуток є частиною чистих надходжень господарства, якi набувають своєї специфiчної форми на стадiї реалiзацiї. В показнику прибутку вiдображається обсяг реалiзацiї продукцiї, її структура, ефективнiсть використання пiдприємством наявних матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв. Цей аналiз проводиться з метою оцiнки результатiв дiяльностi пiдприємства, ефективностi використання ресурсiв i виявлення конкретних резервiв росту прибутку. Кiнцевий результат дiяльностi пiдприємства характеризує балансовий прибуток, який включає в себе прибуток вiд реалiзацiї товарної продукцiї (робiт, послуг), прибуток вiд iншої реалiзацiї та позареалiзацiйний прибуток (табл. 2. 4.). Таблиця 2. 4 Динамiка балансового прибутку в ПП агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi 2007р. 2009р. 38,2 20,3 29,3 76,7 -13,8 -9,2 8,2 22,0 Прибуток вiд звичайної дiяльностi, тис. грн. 1,2 123,8 24,6 Чистий прибуток, тис. гри. 1,2 115,6 8,5 у 7 р. Данi табл. 2. 4. свiдчать, що у 2009 р. господарство отримало валового прибутку на 23,3 % менше, нiж у 2007 р. Поряд з цим прибутки вiд операцiйної дiяльностi збiльшилися на 22 тис. грн. Позитивним є збiльшення чистого прибутку за вказаний перiод у 7 раз. Свiдчення прибуткової дiяльностi ПП є чистий прибуток, що залишається в розпорядженнi господарства i розподiляється па поповнення основних i оборотних засобiв та матерiального стимулювання працiвникiв. фiнансовий безготiвковий розрахунок контроль розрахункових операцiй Безготiвковi розрахунки в своїй цiлiснiй сукупностi формують певну систему. Система безготiвкових розрахункiв є складовою загальної нацiональної грошової системи, В ходi становлення ринкових вiдносин i вiдповiдної трансформацiї грошової сфери економiки посилюється значення i роль безготiвкових розрахункiв як важливого самостiйного i вiдособленого об'єкта економiчних вiдносин, а вiдповiдно й окремого предмета дослiдження економiчної науки. Спосiб безготiвкових розрахункiв у широкому розумiннi —- це економiчно i фiнансове обумовлений порядок здiйснення грошових вiдносин мiж постачальником (продавцем) i платником (покупцем). Способи розрахункiв визначаються конкретними умовами виконання господарськими суб'єктами своїх грошових зобов'язань один перед одним. Рiзнi форми економiчної органiзацiї сфери грошового обороту зумовлюють i рiзнi способи платежу за продукцiю. Безготiвковi розрахунки здiйснюються у рiзних формах, якi вiдрiзняються одна вiд одної особливостями економiчних вiдносин контрагентiв. Способами платежу та органiзацiєю документообiгу, тобто системою оформлення, руху та використання розрахункових документiв. В Українi прийнятi такi форми розрахункових документiв для здiйснення безготiвкових розрахункiв: платiжнi доручення: платiжнi вимоги-доручення; чеки, векселi; акредитиви. Розрахунки платiжними дорученнями - це найпоширенiша форма розрахункiв. Платiжне доручення являє собою письмове розпоряджання клiєнта банку, який його обслуговує, на списання з його рахунку певної суми грошей на рахунок одержувача, вказаного в дорученнi. Дана форма може застосовуватись клiєнтами банкiв для розрахункiв за придбанi товари, одержанi послуги, виконанi роботи, по зобов'язаннях перед, фiзичними особами (алiменти, пенсiї, зарплата i т. п.), за зобов'язаннями перед фiнансовими органами, банками, iншими юридичними особами. Розрахунковий чек - це письмове розпорядження банку власника рахунку, про виплату певної суми грошей пред'явнику чека. Оплата може здiйснюватись шляхом перерахування грошей з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника або шляхом виплати останньому готiвки. В першому випадку чеки називаються розрахунковими, а в другому - грошовими. Розрахунковi чеки звичайно виписуються на пред'явника, а грошовi - на конкретну особу, тобто вони є iменними. розрахункiв мiж фiзичними особами. Оплата чекiв гарантується: 2) одержанням банкiвської гарантiї, коли оплата проводиться за рахунок кредиту; Одержаний вiд платника чек здають в банк протягом 10 днiв з моменту виписки. Пiсля цього термiну банк не приймає чеки. В банк чеки здають разом з реєстром, в якому зазначають основнi їх реквiзити. І чеки, i реєстр їх завiряють пiдписом та печаткою. Розрахунки чеками мають ряд переваг: гарантiя оплати, контроль платника за товарною угодою, наближення оплати i поставки товарiв. Розрахунки за допомогою акредитивiв застосовуються переважно в iногороднiх розрахунках, коли постачальник хоче мати гарантiю оплати, та в мiжнародних розрахунках. Акредитивна заява --- це письмове доручення клiєнта банку забронювати за його рахунок або за рахунок банку певну суму грошей для оплати документiв конкретного постачальника за вiдвантаженi на його адресу товари па певних умовах. Акредитив - зобов'язання банку оплатити продукцiю, яке банк видає за дорученням клiєнта-платника своєму контрагенту-постачальнику. Вони можуть бути: покритi i непокритi (гарантованi); вiдзивнi та безвiдзивнi; вiдкритi в банку платника або постачальника; з акцептом платника та без акцепту. Вексель - це безумовне письмове зобов'язання однiєї юридичної особи перед iншою (простий вексель) а також його наказ iншiй особi (переказний вексель) виплатити в установлений термiн вказану суму грошей власнику векселя, який пред'явив його до оплати. Останнiй може виступати i як платiжний документ, який передасться однiєю особою iншiй iз зобов'язанням або наказом їй оплатити певну суму грошей пред'явнику цього документа. Розрахунки Із застосуванням векселiв являють собою складну систему, яка формує вексельний обiг. За метою та характером угод, якi укладаються учасниками пiдприємницької дiяльностi, видiляються комерцiйнi або торговi, фiнансовi та фiктивнi. Першi з'являються в обiгу на основi угоди купiвлi-продажу товарiв у кредит, тобто з вiдстрочкою платежу. Це основа вексельного обiгу, бо вони обмеженi термiном та сумами проданих у кредит товарiв. Тобто вексель виступає як кредитний документ та платiжний засiб. Вiн може бути власним або чужим, проте повинен мати передавальний напис. З векселем здiйснюється ряд операцiй. Облiк (дисконт) векселiв -- це операцiя щодо видачi пред'явнику векселя суми до настання термiну платежу з утриманням вiдповiдних процентiв. Юридично вона оформляється як передача (iндосамент) векселя на iм'я банку. В Українi iснують ще iншi форми безготiвкових розрахункiв. До цих розрахункiв слiд вiднести; пластиковi картки, кредитовi перекази коштiв за рахунками (жиророзрахунки) та залiк взаємних вимог. Розрахунки на основi залiку взаємних вимог - це форма безготiвкових розрахункiв, при яких взаємнi вимоги та зобов'язання боржникiв i кредиторiв гасяться в рiвних сумах, а на рiзницю вимог i зобов'язань проводиться платiж в загально в ста мовленому порядку. Розрахунки здiйснюються за всiма платежами. 2. 3 Органiзацiя оперативної роботи, контроль за зберiганням та рацiональним використанням грошових коштiв Фiнансова робота у сферi грошових розрахункiв пiдприємства ведеться у багатьох напрямках i органiзується фiнансовою службою у тiсному контактi з постачальницькими пiдроздiлами (щодо розрахункових вiдносин iз постачальниками сировини, матерiалiв, iнших матерiальних ресурсiв), з вiддiлами збуту (у частинi розрахункiв за продукцiю, роботи, послуги даного пiдприємства з покупцями), з виробничо-технiчними пiдроздiлами, якщо вирiшуються питання розрахункiв, пов'язаних з дiяльнiстю цих служб (наприклад, розрахунки за будiвельнi i ремонтнi роботи, транспортнi послуги, тепло - й електроенергiю, газ, воду тощо). Всi розрахунки пiдприємства з державним бюджетом з податкових платежiв, платежiв у бюджетнi i позабюджетнi загальнодержавнi цiльовi грошовi фонди фiнансова служба виконує у тiсному контактi з бухгалтерiєю, де концентрується необхiдна iнформацiя для визначення розмiрiв платежiв. Фiнансова служба повинна так органiзувати роботу па пiдприємствi по перевiрцi та оплатi товарно-матерiальних цiнностей, щоб не допускати фактiв надходження i оплати неякiсної, зайвої продукцiї, не потрiбної пiдприємству, забезпечити персональну вiдповiдальнiсть посадових осiб у разi, якщо такi факти мають мiсце. При цьому фiнансовий вiддiл вiдповiдає за вартiснi показники виконання угоди (правильнiсть цiн, скидок, включення податку па додану вартiсть та iн.), за своєчаснiсть сплати боргiв постачальникам або, якщо це обумовлено в договорi, за своєчаснiсть переказу коштiв у виглядi попередньої оплати, депонування коштiв на акредитив, одержання за рахунок наявних коштiв або банкiвського кредиту чекової книжки тощо. а також з покупцями, угоди з якими мають разовий характер, доцiльно застосовувати тi форми розрахункiв, якi гарантують своєчаснiсть платежiв (акредитиви, розрахунковi чеки, попередня оплата платiжними дорученнями). Дуже важливою стороною органiзацiї розрахункiв з покупцями є чiтке, своєчасне оформлення розрахункових документiв за вiдвантажену (або вiдпущену) продукцiю, виконанi роботи, наданi послуги i пред'явлення їх покупцям або (в разi використання акредитивної форми розрахункiв) у банк. В цiй справi фiнансова служба повинна досягати чiткої взаємодiї перш за все з пiдроздiлами збуту даного пiдприємства. фiнансову дiяльнiсть пiдприємства i навiть при високому рiвнi органiзацiї виробництва може призвести до його банкрутства. Тому пiдприємства у своїх вiдносинах з покупцями i замовниками повиннi в першу чергу брати до уваги їх платоспроможнiсть, не допускати вiдвантаження продукцiї неакуратним платникам без передоплати, слiдкувати за виконанням ними законодавче встановленої матерiальної вiдповiдальностi за затримку платежiв. здiйснення грошових розрахункiв. Дотримання розрахункової дисциплiни сприяє прискоренню кругообiгу коштiв i змiцненню фiнансового етапу пiдприємства. Порушення розрахункової дисциплiни може бути наслiдком незадовiльної роботи фiнансових служб пiдприємства, а також складного фiнансового становища пiдприємств. Платiжна дисциплiна передбачає здiйснення пiдприємствами платежiв за фiнансовими зобов'язаннями в повному обсязi та у встановленi строки. Отже, забезпечення розрахунково-платiжної дисциплiни залежить вiд фiнансового стану суб'єктiв господарювання i водночас впливає на їх фiнансовий стан. Вiдповiдно до Закону „Про оподаткування прибутку пiдприємств" платники податку, що не подали або подали несвоєчасно в податковий орган декларацiю про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платiжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмiрi 10% суми нарахованого податку за кожний випадок такого порушення. Якщо неподання або несвоєчасне подання цих документiв є наслiдком поштової затримки, то фiнансовi санкцiї, визначенi податковим органом, будуть застосованi, але платник податку має право оскаржити це рiшення в судовому порядку. в десятиденний строк iз дня складання акта перевiрки. Крiм санкцiй, до суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi може бути застосований i адмiнiстративний штраф. Його слiд розглядати як вид адмiнiстративного стягнення, яке застосовується до особи за здiйснення нею правопорушення, передбаченого Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення. 3. Запровадження прогресивних форм безготiвкових 3. 1 Вдосконалення органiзацiї проведення безготiвкових розрахункiв В сучасних умовах грошовий оборот в Українi визначається реалiями економiчної нестабiльностi, неплатоспроможнiстю i збитковiстю багатьох пiдприємств, а також низьким рiвнем життя бiльшостi частини населення. У розвинутому ринковому господарствi грошовий оборот не може здiйснюватися без участi i активної ролi банкiв. Банки стають необхiдними посередниками у взаємних виплатах i розрахунках мiж пiдприємствами. Банки цiлеспрямовано регулюють потоки грошових коштiв у господарському оборотi. Грошi надходять в банк у мiру здiйснення платежiв. Для того щоб грошi надiйшли в банк, кожному пiдприємству, перш за все, необхiдна чiтка їх органiзацiя та зберiгання. Як вiдомо, кошти господарства зберiгаються в касi, тому для схоронностi грошових засобiв потрiбно створити належне примiщення, яке б мiстило сейф, сигналiзацiю, обладнання, комп'ютери та iншi засоби захисту iз використанням науково-технiчного прогресу. Але бiльшiсть сiльськогосподарських пiдприємств є на низькому рiвнi платоспроможностi. В даному випадку виникає проблема не платежiв - взаємної неплатоспроможностi пiдприємств - є протиприродною для нормального грошового кругообiгу. договiрних зобов'язань. В умовах платiжної кризи зростає значення способу розрахункiв на основi здiйснення залiку взаємної заборгованостi. Розрахунки, заснованi на залiку взаємозаборгованостi платежiв - це розрахунки, за якими взаємозобов'язання господарських суб'єктiв один щодо одного погашаються в рiвновеликих сумах, i лише за рiзницею здiйснюється платiж прямих перерахування грошей. Такi розрахунки можуть здiйснюватися шляхом зарахування зобов'язань мiж двома платниками або групами платникiв усiх форм власностi однiєї та рiзних галузей народного господарства. Згiдно з чинним законодавством України видiлено два основнi види лiзингових операцiй: оперативний та фiнансовий лiзинг. Перший являє собою господарську операцiю, що передбачає передавання прав користування основними фондами на строк, який не перевищує строку, за який амортизується 90% їх вартостi. Пiсля цього договiр оперативного лiзингу може бути продовжений або об'єкт лiзингу повертається лiзингодавцю i може знову бути переданий у користування iншому лiзингоодержувачу. Фiнансовий лiзинг являє собою оренду майна з повною виплатою його вартостi. Для даного виду лiзингу характерне те, що термiн, на який передається майно в тимчасове користування, наближається за тривалiстю до строку експлуатацiї й амортизацiї всiєї, або бiльшої частини майна, i лiзингодавець протягом строку договору за рахунок лiзингових платежiв повертає собi вартiсть майна та одержує прибуток вiд здiйснення лiзингових операцiй. Нинi в українських банках у бiльшостi випадкiв використовують фiнансовий лiзинг як послугу, яка полягає у тому, що банк сплачує постачальнику вартiсть устаткування, замовленого клiєнтом, передає його в оренду на строк, близький до нормативного строку користування цим майном, i у виглядi перiодичних лiзингових платежiв повертає витраченi кошти та забезпечує певний рiвень доходностi. Незважаючи на ряд переваг, лiзинг - найдорожчий засiб залучення коштiв. Тобто в основi лiзингу повинне бути дешеве джерело грошей. Таким чином, суть лiзингу, його економiчне пiдґрунтя дають повне право вважати, що лiзинг - саме той вид послуг, який необхiдний сiльському господарству на сучасному етапi розвитку економiки, яка потерпає через вiдсутнiсть коштiв та неплатежiв. вiд державного контролю за законнiстю бiзнесу, Тому в багатьох країнах свiту прийняте законодавство, яке обмежує готiвково- грошовi розрахунки i передбачає особливу систему контролю за їх здiйсненням. Для вдосконалення розрахункових операцiй в Українi пропонується бiльш ширше використання таких перспективних форм безготiвкових розрахункiв як лiзинг, факторинг. звертатися за допомогою до лiзингової компанiї. Об'єкт лiзингу пiдлягає поверненню або викупу. Роль факторингу при здiйсненнi безготiвкових розрахункiв полягає в забезпеченнi постачальниковi гарантiї платежу. Факторинг - це персуступка банку неоплачених боргових зобов'язань, що виникають мiж господарськими суб'єктами в процесi реалiзацiї товарiв i послуг, на засадах комерцiйного кредиту. Метою банкiвської факторингової операцiї є прискорення строку одержання платежу. Факторинговi операцiї найефективнiшi для малих пiдприємств, якi, як правило, не мають реального впливу на своїх дебiторiв щодо вчасного погашення боргiв. В Українi в умовах державної економiки готiвка обслуговувала в основному сферу особистого споживання, тобто прибутки та витрати населення. Безготiвковi розрахунки в цiй сферi майже не використовувались, що пов'язано з низьким рiвнем банкiвського обслуговування. Особливих змiй в цiй сферi не вiдбулося i в умовах перехiдної економiки. Високi iнфляцiйнi очiкування, наростаючий товарний дефiцит, агонiзуючий стан сфери побутових послуг, стрiмке падiння купiвельної спроможностi бiльшостi населення, недостатнiй рiвень розвитку банкiвської системи i зокрема системи електронних розрахункiв - це все не сприяє розвитку безготiвковихрозрахункiв у сферi особистого споживання. Тому готiвково-грошовий обiг у цiй сферi залишається основним. 3. 2 Використання зарубiжного досвiду в органiзацiїбезготiвкових розрахункiв Важливим елементом грошових розрахункiв є мiжбанкiвськi розрахунки. Вони є обов'язковою передумовою мiжгосподарських розрахункiв, що здiйснюються мiж економiчними суб'єктами - клiєнтами рiзних банкiв або рiзних фiлiй одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача. Для забезпечення мiжбанкiвських розрахункiв створюються спецiальнi платiжнi системи. Україна вiдносно недавно приступила до розбудови своєї банкiвської системи. Однак, вивчивши кращий свiтовий досвiд та запровадивши надсучаснi комп'ютернi технологiї, вона створила досить оперативну, ефективну i надiйну систему мiжбанкiвських розрахункiв - Систему електронних платежiв (СЕП), що вiдповiдає свiтовим стандартам. Крiм системи електронних платежiв, мiжбанкiвськi розрахунки можуть здiйснюватися i через iншi системи, а саме: 1) внутрiшньобанкiвську платiжну систему (ВПС); 2) комбiнацiю систем ВПС i СЕП; 4) двостороннi прямi кореспондентськi вiдносини. Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документiв мiж банками та переказуванням коштiв вiд платника до одержувача. Для цього банки повиннi вiдкривати один для одного особливi рахунки, якi називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкiсну i надiйну систему зв'язку для передавання iнформацiї. Кореспондентський рахунок - це рахунок одного банку, вiдкритий в iншому банку. Останнiй банк за дорученням i за рахунок першого здiйснює рiзнi платежi: банку, в якому рахунок вiдкритий, iншому банку, небанкiвським структурам. Ведення коррахункiв - важлива складова кореспондентських вiдносин мiж банками. Кореспондентськi вiдносини - це договiрнi вiдносини мiж банками з метою виконання кожним iз них для iнших певних операцiй та послуг, пов'язаних з розрахунками мiж клiєнтами та з власними вiдносинами. Вони оформляються кореспондентськими договорами, в яких визначаються види послуг, що їх надає один банк iншому, форми, порядок i умови надання: вiдкриття рахункiв, пiдтвердження i виконання акредитивiв та iнших розрахункових операцiй. Мiжбанкiвськi розрахунки в Українi здiйснюються iз застосуванням електронних засобiв. Кожний банк розробляє свою мережу електронних засобiв здiйснення платежiв. Найбiльш могутню i широку мережу їх створив НБУ, що й дало йому можливiсть розробити загальнонацiональну Систему електронних платежiв. Система електронних платежiв (СЕП) Нацiонального банку України - це державна платiжна система, що забезпечує здiйснення розрахункiв мiж банкiвськими установами на всiй територiї України в електроннiй формi. У свiтовiй практицi вже iснує багато видiв пластикових карток, якi рiзняться за характером емiтента (банки, небанкiвськi структури), характером власника (приватна особа, корпорацiя), функцiональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), технологiєю використання (картки з магнiтною смугою, картка з мiкросхемою або смарт-картка), за ступенем пiльг для користувачiв ("стандартнi", "золотi", "пластиковi"). Для органiзацiї СМЕП в Українi найбiльший iнтерес викликає класифiкацiя банкiвських пластикових карток за їх функцiональним призначенням та технологiєю використання. Одним iз функцiональних призначень банкiвських пластикових карток є здiйснення за їх допомогою платежiв, завдяки чому всiх їх можна назвати платiжними. Проте деякi з них мають ще й iнше призначення - забезпечувати кредитування власника картки. Тому цю групу карток прийнято називати кредитними, а всi iншi - дебетовими. Картки з магнiтною смугою характеризуються тим, що iнформацiя, необхiдна для використання її в банкоматах та в електронних платiжних термiналах, записана на магнiтнiй смузi, розмiщенiй на зворотi картки. Важливим елементом цiєї iнформацiї є персональний iдентифiкацiйний номер (РІN). Цей номер (код) має бути вiдомий власнику картки i вiн його вводить у банкомат чи термiнал за допомогою спецiальної клавiатури. Картки з магнiтною смугою мають той недолiк, що не несуть у собi iнформацiю про змiну залишку коштiв на рахунку платника пiсля кожної трансакцiї. Тому при кожнiй операцiї потрiбно звертатися до банку за цiєю iнформацiєю, що затримує саму трансакцiю i здорожує весь процес платежу. Цiєї вади позбавлена смарт-картка. довiри до банкiвської системи не дають оптимiзму щодо достатностi попиту на пластиковi картки населення України, щоб затрати на створення СМЕП окупилися в близькiй перспективi. Висновки i пропозицiї - це платежi без готiвки, тобто перерахування банком сум з рахункiв платникiв на рахунок одержувачiв або зарахування взаємних вимог пiдприємств i громадських органiзацiй. 2. Об'єктом дослiджень обрано приватне пiдприємство агрофiрма „Нива" Жовкiвського району Львiвської областi. Впродовж останнiх трьох рокiв, господарство щомiсячно повнiстю розраховується по платежах до бюджетiв усiх рiвнiв, пенсiйним фондом, фондом соцiального страхування та погашає iншi свої зобов'язання. В господарствi вiдсутня заборгованiсть по сплатi заробiтної плати. 3. У 2009 р. основнi показники дiяльностi пiдприємства мали тенденцiю до зниження в порiвняннi iз 2007 р. Так, загальна земельна площа зменшилася на 135 га, в основному за рахунок зменшення площi сiльськогосподарських угiдь, чисельнiсть працюючих зменшилася у 2,7 рази. Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв зменшилася в 13,5 раз, а вартiсть валової продукцiї - на 37,6 % . 4. Дослiдження показали, що у 2009 р. господарство збiльшило прибутки вiд операцiйної дiяльностi на 22 тис. грн. вiдносно 2007 р. Позитивним є збiльшення чистого прибутку за вказаний перiод у 7 раз. В загальному у 2009 р. валового прибутку отримано на 9,0 тис. грн. бiльше, нiж у 2008 р., проте на 23,3 % менше, нiж у 2007р. зменшилися матерiальнi обiговi кошти - на 21 %. Поряд з цим, необоротнi активи господарства збiльшилися за даний перiод на 5,3 тис. грн. Проте, у 2008 р. господарство не погасило жодної гривнi короткострокового банкiвського кредиту. каналiв витрачання грошей з основного рахунка належить придбанню машин i обладнання, на яке у 2008 р. пiдприємством було витрачено лише 5,3 тис. гри. а найменшу - надходження вiд реалiзацiї продукцiї власної промислової переробки - 2 %. 8. Загальна сума грошових надходжень пiдприємства за 2008 р. становила 157,1 тис. грн. Найбiльше надходжень припадало на вересень 2008 р. - 23 % вiд загальної суми, що становило - 36,2 тис. грн., а найменшi надходження були в груднi - 3,6 тис. грн. На початку року (сiчень i лютий мiсяць) надходження грошових засобiв були вiдсутнi. 9. Одним iз нових елементiв системи мiжбанкiвських електронних розрахункiв є грошовi перекази через автоматичнi розрахунковi палати. За допомогою яких банки виконують ряд платiжних операцiй. Запровадження такої форми значно полегшить органiзацiю безготiвкових розрахункiв сiльськогосподарських пiдприємств. 10. Лiзинг - один з найпрогресивнiших методiв матерiально-технiчного забезпечення виробництва, який вiдкриває користувачам широкий доступ до передової технiки i технологiй. В основi якого повинне бути дешеве джерело грошей. А вiдтак економiчне пiдґрунтя лiзингу дає повне право вважати, що це саме той вид послуг, який необхiдний сiльському господарству на сучасному етапi розвитку економiки, яка потерпає через вiдсутнiсть коштiв та неплатежiв. 1. Алексiйчук В. А. Грошi та кредит в системi вiдтворення АПК. К.: АУ, 1999. -383 с. 2. Бандурка О. М., Коробов М. Я. Фiнансова дiяльнiсть пiдприємства: Пiдручник. - К.: Либiдь, 1998. - 312 с, 3. Гальчинський А. С. Теорiя грошей. Навчально-методичний посiбник. -К.: Основи, 1998. -413 с. 4. Гарасим П. М., Кiзима А. Я., Хомин П. Я. Фiнансовий облiк i звiтнiсть на пiдприємствах рiзних галузей: Навчальний посiбник/За ред. Хомина П. Я. - Тернопiль: Астон, 2000. - 288 с. 5. Городнiй М. М. та iн. Агроекологiя - К.: Вища школа, 1993. - 416 с, 6. Грошi i кредит: Пiдручник / за ред. Проф. Б. С.Івасiва. -Тернопiль: Карт- бланш, 2000. - 510 с. "Академiя", 2000 - 2001. 9. Інструкцiя про безготiвковi розрахунки в Українi в нацiональнiй валютi. №388/5559 вiд 25. 04. 2001р. "знання", КОО, 1998. - 169 с. 12. Лайко П. Т., Ляшенко Ю. Г. Фiнанси АПК: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв - К.: Дiло, 2000. - 225 с. 13. Лях А. М. Про методику визначення коефiцiєнтiв фiнансової стiйкостi сiльськогосподарських пiдприємств /7 Економiка АПК. - 2001. - №1. - С. 67 - 69. 14. Марич П. М., Гриципа О. В., Форми безготiвкових розрахункiв. - Лекцiя. - ЛСГІ, 1995. -37 с. 15. Мец В. О. економiчний аналiз фiнансових результатiв та фiнансового стану пiдприємства. - К.: 1999. - 140 с. 16. Огiйчук М. Ф. та iн. Бухгалтерський облiк на сiльськогосподарських пiдприємствах: Пiдручник / За ред. проф М. Ф. Огiйчука - К. 6 Аграрна освiта, 2001. -605 с. 17. Пiстун І. Д., Пiщенюк В. Ф. Безпека життєдiяльностi. -Львiв.:вид."Свiт", 1995. -228 с. 18. Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Українi, затверджене постановою правлiння НБУ № 24 вiд 19. 02. 2001р. 19. Полозенко Д. В. Механiзм безготiвкових розрахункiв в умовах ринку /7 Фiнанси України. - 1996. -№ 5. - С. 13-16. 22. Тарасенко Н. В. Економiчний аналiз дiяльностi промислового пiдприємства. - Львiв: ЛБЇ НБУ, 2000. - 485 с. 23. Фiнанси пiдприємств: Пiдручник /За ред. Поддерьогiна, 2-е видав, перероб i допрацьов. - К.: КНЄУ, 1999. - 384 с.