Невжиття заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчного забруднення Приховування або перекручен
Реферат на тему:
Невжиття заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчного забруднення.
Приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення
Ухилення вiд проведення або неналежне проведення на територiї, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромiнюванням, дезактивацiйних чи iнших вiдновлювальних заходiв щодо лiквiдацiї або усунення наслiдкiв екологiчного забруднення особою, на яку покладено такий обов’язок, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки,—
1. Основним безпосереднiм
злочину є екологiчна безпека в частинi встановленого порядку лiквiдацiї та усунення наслiдкiв екологiчного забруднення, а додатковим обов’язковим об’єктом — життя людини, власнiсть або iншi блага.
2. Предметом
злочину є територiї, що зазнали екологiчного забруднення небезпечними речовинами або випромiнюванням.
До небезпечних речовин
належать речовини, якi через свої фiзико-хiмiчнi властивостi здатнi негативно впливати на людей, довкiлля, матерiальнi цiнностi. Це хiмiчнi, токсичнi, вибуховi, окислювальнi, горючi речовини, бiологiчнi агенти та речовини бiологiчного походження (бiохiмiчнi, мiкробiологiчнi, бiотехнологiчнi препарати, патогеннi для людей i тварин мiкроорганiзми тощо), якi становлять небезпеку для життя i здоров’я людей, довкiлля, матерiальних i культурних цiнностей.
Випромiнювання
— це вплив на людину i довкiлля з боку ядерних установок i джерел iонiзуючого випромiнювання. Пiд ядерними установками потрiбно розумiти об’єкти з виробництва ядерного палива, ядернi реактори, якi включають критичнi та пiдкритичнi збiрки; дослiдницькi реактори; атомнi електростанцiї; пiдприємства i установки по збагаченню та переробцi палива, а також сховища вiдпрацьованого палива. Джерело iонiзуючого випромiнювання — це фiзичний об’єкт (крiм ядерних установок), що мiстить радiоактивну речовину, або технiчний пристрiй, який створює або за певних умов може створювати iонiзуюче випромiнювання.
Прикладом екологiчного забруднення є радiоактивне забруднення значних територiй України внаслiдок Чорнобильської катастрофи. До забруднених належать територiї, на яких виникло стiйке забруднення навколишнього середовища радiоактивними речовинами понад доаварiйний рiвень, що з урахуванням природно-клiматичної та комплексної екологiчної характеристики конкретних територiй може призвести до опромiнення населення понад 0,1 бер за рiк. i яке потребує вжиття заходiв щодо радiацiйного захисту населення та iнших спецiальних втручань.
3. Об’єктивна сторона випромiнюванням, дезактивацiйних чи iнших вiдновлювальних заходiв щодо лiквiдацiї або
усунення наслiдкiв екологiчного забруднення; 2) наслiдки — загибель людей або iншi тяжкi наслiдки; 3) причинний зв’язок мiж дiянням i наслiдками.
Одним iз засобiв захисту населення за умов надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру, здатним усунути наслiдки екологiчного забруднення у виглядi загибелi людей або їх захворювання, є евакуацiя. Непроведєння або несвоєчасне проведення евакуацiї, рiшення про яку прийнято у встановленому порядку, ухилення вiд прийняття рiшення про евакуацiю населення за наявностi безпосередньої загрози життю i здоров’ю людей, а також ухилення вiд проведення або неналежне проведення дезактивацiй-них та iнших вiдновлюваних заходiв потаiбно квалiфiкувати за ст. 237.
(про цi поняття див. коментар до ст, 236).
. 4. Суб’єкт злочину — спецiальний. Це особа, на яку покладено обов’язок здiйснювати дезактквацiйш та iншi вiдновлювальнi заходи щодо лiквiдацiї або усунення наслiдкiв екологiчного забруднення.
5. Суб’єктивна сторона злочину визначається психiчним ставленням особи до наслiдкiв i характеризується як правило необережною формою вини. Проте не виключається можливiсть вчинення злочину з непрямим умислом.
Приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення
продуктiв i продовольчої сировини i такий, що негативно впливає на здоров’я людей, рослинний та тваринний свiт, а також про стан захворюваностi населення в районах з пiдвищеною екологiчною небезпекою,—
караються штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.
2. Тi самi дiяння, вчиненi повторно або в мiсцевостi, оголошенiй зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї, або такi, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки,—
караються обмеженням волi на строк вiд двох до п’яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.
1. Об’єктом злочину є встановлений з метою забезпечення екологiчної безпеки та захисту здоров’я людей, збереження тваринного i рослинного свiту порядок iнформування про екологiчний стан та стан захворюваностi населення, а також право громадян на отримання у встановленому порядку повної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про стан навколишнього природного середовища, здоров’я населення, наявнi та можливi фактори ризику для нього та їх ступiнь, про надзвичайнi ситуацiї техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, про рiвнi опромiнення людини та захист вiд впливу iонiзуючих випромiнювань у мiсцях проживання чи роботи.
2. Предметом злочину виступають вiдомостi про: 1) екологiчний, у т. ч. радiацiйний, стан, який пов’язаний iз забрудненням земель, водних ресурсiв, атмосферного повiтря, харчових продуктiв i продовольчої сировини i який негативно впливає на здоров’я людей, рослинний i тваринний свiт; 2) стан захворюваностi населення в районах з пiдвищеною екологiчною небезпекою.
. Екологiчний стан
визначається додержанням або порушенням iснуючих екологiчних нормативiв, якi встановлюють граничне допустимi викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хiмiчних речовин, рiвнi допустимого шкiдливого впливу на нього фiзичних та бiологiчних факторiв.
екологiчного стану, а такої екологiчної обстановки, яка рiзко погiршується, у зв’язку з чим потрiбно вживати негайних заходiв, спрямованих на її полiпшення.
До вiдомостей про стан захворюваностi
належить iнформацiя про кiлькiсть хворих у районi з пiдвищеною екологiчною небезпекою на хвороби, характернi для забруднення, що мало мiсце у цьому районi (наприклад, захворювання променевою хворобою при радiоактивному забрудненнi), про дiагнози, якi були поставленi, динамiку захворюваностi, зв’язок специфiчних хвороб з погiршенням екологiчної обстановки, а також про хвороби загальної етiологiї (рак, запалення легенiв, виразка шлунку тощо). Районами пiдвищеної”
оголошуються територiї, де внаслiдок дiяльностi людини або руйнiвного впливу стихiйних сил природи в навколишньому природному середовищi на тривалий час виникають негативнi змiни, що ставлять пiд загрозу здоров’я людини, збереження природних об’єктiв i обмежують ведення господарської дiяльностi.
Приховування
означає неповiдомлення вiдповiдної iнформацiї належним адресатам або її несвоєчасне подання їм. Це бездiяльнiсть особи, яка поводить себе пасивно i не виконує покладений на неї правовий обов’язок за власною iнiцiативою чи за запитом уповноважених суб’єктiв надати вiдомостi про екологiчний стан або захворюванiсть населення.
Вiдповiдальнiсть за ст. 238 настає лише у разi, коли в особи, яка володiє iнформацiєю, з урахуванням конкретної ситуацiї була фактична можливiсть виконати покладений на неї обов’язок. Поняттям приховування охоплюється також вiдмова надати певнi вiдомостi у вiдповiдь на запит уповноваженого суб’єкта, а також активнi дiї, спрямованi на те, щоб ухилитись вiд виконання обов’язку з iнформування, наприклад прийняття з порушенням чинного законодавства рiшення про визнання такої iнформацiї державною чи комерцiйною таємницею.
Перекручення —
це подання завiдомо неправдивих вiдомостей, якi вводять адресата в оману у питаннi про екологiчний стан або стан захворюваностi населення. Це будь-яке спотворення iстини, у т. ч. в бiк перебiльшення чи применшення показникiв про забруднення довкiлля або стан захворюваностi населення у вiдповiдних районах (свiдоме заниження показникiв про кiлькiсть шкiдливих речовин у навколишньому природному середовищi, повiдомлення занижених показникiв про рiвень радiацiї у данiй мiсцевостi тощо).
Злочин є закiнченим з моменту, коли особа могла i повинна була направити iнформацiю належному адресатовi, але не зробила цього, або з часу, коли вона направила завiдомо перекручену iнформацiю.
i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, ЦО, обласних центрiв гiдрометеорологiї, уранових об’єктiв, службовi особи центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, виконавчих органiв рад, службовi особи суб’єктiв господарської дiяльностi, якi зобов’язанi надавати населенню, iншим органам влади або засобам масової iнформацiї вiдповiдну iнформацiю).
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психiчне ставлення до загибелi людей чи iнших тяжких наслiдкiв (ч. 2 ст. 238) характеризується необережною формою вини.
6. Квалiфiкуючими ознаками злочину є: 1) повторнiсть; 2) вчинення злочину в мiсцевостi, оголошенiй зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї; 3) спричинення загибелi людей чи iнших тяжких наслiдкiв.
Пiд зоною надзвичайної екологiчної” ситуацiї” потрiбно розумiти окрему мiсцевiсть України, на якiй виникла надзвичайна екологiчна ситуацiя, тобто ситуацiя, за якої сталися негативнi змiни у довкiллi, що потребують з боку держави застосування надзвичайних заходiв. Негативнi змiни у навколишньому природному середовищi — це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексiв та ресурсiв внаслiдок надмiрного забруднення довкiлля, руйнiвного впливу стихiйних сил природи та iнших факторiв, що обмежують або виключають можливiсть життєдiяльь остi людини та провадження господарської дiяльностi в цих умовах.
Пiдставами для оголошення окремої мiсцевостi зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї є, зокрема: значне перевищення грани-чно допустимих норм показникiв якостi навколишнього природного середовища, визначених законодавством; виникнення реальної
загрози життю та здоров’ю великої кiлькостi людей або заподiяння значної матерiальної шкоди юридичним, фiзичним особам або довкiллю внаслiдок його надмiрного забруднення та iнших факторiв; значне збiльшення рiвня захворюваностi населення внаслiдок негативних змiн у природному навколишньому середовищi.
Про поняття повторностi
див. ст. 32 та коментар до неї, про поняття спричинення загибелi людей чи iнших тяжких наслiдкiв —
коментар до ст. 236.
Закон України “ Про цивiльну оборону” вiд 3 лютого 1993р. (ст. 2).
Закон України “Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного благополуччя населення” вiд 24лютого 1994 р. (ст. 23).
Закон України “Про захист людини вiд впливу iонiзуючих випромiнювань” вiд 14 сiчня 1998 р. (ст. 4 ).
Закон України “Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру” вiд 8 червня 2000 р. (ст. ст. 1, 5, 8).
Закон України “Про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї” вiд 13 липня 2000р.
Положення про Мiнiстерство екологiї та природних ресурсiв України. Затверджене указом Президента України № 724/2000 вiд 29 травня 2000 р.
Положення про державний монiторинг навколишнього природного середовища. Затверджене постановою КМ № 785 вiд 23 вересня 1993р.
Положення про Аержавну екологiчну iнспекцiю Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Затверджене постановою КМ № 244 вiд 2 березня 1998 р.
| 
