Роль мiсце i форма шкiльного краєзнавства в естетичному вихованнi учнiв
Реферат з педагогiки
Роль, мiсце i форма шкiльного краєзнавства
в естетичному вихованнi учнiв.
Ще, видатний педагог К. Д. Ушинський вiдмiтив правильно, що любов до своїх рiдних мiсць має “глибокий, багатий думками i почуття голосу рiдної природи”. В життi не рiдко буває, що цей “голос” кличе до себе людину, тягне його, кличе в рiднi мiсця. Так, Д.І. Мендєлєєв, згадував свою поїздку за Урал, замiтивши: “Мене кликала не тiльки робота, моя справа, але ще й спогади дитинства. Там я народився, учився в гiмназiї, там я вперше навчився любити природу, рiдний край... тому їхав з особливим хвилюванням i почуттям.”
Природа рiдного краю благодатно дiє на людину. Вона породжує в людинi високi почуття i припливи творчої енергiї.
Народ давно полюбив свою природу, i в народних переказах, i в пiснях, легендах знаходять глибокий змiст народної думки про рiдну природу, про iсторiю.
Одним iз важливих завдань естетичного виховання полягає в тому, щоб навчити учнiв розумiти, як народ, як людину-майстра свого слова, любов до музики i малювання, научити дiтей передавати через прийоми малювання картин любов до природи.
Учителi лiтератури, бiологiї, географiї, малювання i вчителi початкових класiв докладають багато зусиль, для виховання учнiв i вмiння тонко вiдчувати всi лiнiї природи, розумiти її красу i велич; вони працюють над тим, щоб любов до рiдної природи стала реальнiстю i нацiональною гордiстю молодого поколiння.
В практицi багатьох шкiл приймаються такi прийоми, як екскурсiї на природу, спостерiгати за її величчю, широтою, красою. Краса оточуючої природи глибоко западала в душу учнiв. На практицi учителiв росiйської мови використовуються репродукцiї картин мiсцевої природи, вiдтворення видатними художниками з метою розвитку краси усної i писемної творчостi учнiв.
Величезне педагогiчне значення мають уроки, на яких учитель використовує рiдну природу викликає в учнiв благороднi моральнi почуття.
В школах також використовують також музичнi твори мiсцевих композиторiв. Краєзнавча робота у багатьох школах проводиться по збиранню творiв мiсцевого народного мистецтва, вiдображаючих природу, побут, свiтогляд мiсцевих жителiв. І при правильному розумiннi такого роду краєзнавчої роботи, учителi з багатим досвiдом умiють поєднати зiбраний фольклор з вивченням учнiв i проникненню в їхнi душi зiбраного матерiалу i використовують його, як “показник розумової майстерностi”.
для кожної iз шкiл. Добре, коли пiд проводом учителiв, дiти будуть вiдвiдувати театри, де будуть мати можливiсть познайомитись з нацiональною оперою, драматичними, музичними, вокальними i хореографiчними творами i вчаться розумiти i оцiнювати особливостi естетичного виховання нацiонального мистецтва. На практицi видно, що знайомство учнiв з мiсцевою лiтературою i музикою допомагає вчителю у розкриттi проблеми зв’язку лiтератури i мистецтва з життям, дає можливiсть зрозумiти важливiсть естетичних потреб: правдивостi образностi, доступностi, чiткого викладення теми лiтературними i музичними якостями i сприяє лiпшому розумiнню мистецтва. На уроках малювання, а також на заняттях краєзнавчого гуртка, на екскурсiях i в туристичних походах учнi ознайомлюються з привабливими прикладами мiсцевого мистецтва: архiтектурними пам’ятками, картинами, виставками меблiв, одягу, вишивок, художнiх виробiв, виробiв з дерева, кiстки. Всi цi зразки мiсцевого мистецтва повиннi бути використанi як творiння, що вiдображають, вiдтворюють мiсцевий краї, побут i мистецтво в цiлому. Ознайомлення учнiв на уроках спiвiв, на вечорах, концертах, зустрiчах з мiсцевими композиторами, музикантами, артистами з музичним мистецтвом, вiдображаючи мiсцеву тематику, з творчiстю композиторiв, музикантiв, виконавцiв збагачує естетичний кругозiр учнiв знаннями про мiсцеве музичне i артистичне мистецтво i дає деякi розумiння музичних жанрiв, форм, iнструментiв, свого роду виконання (дуети, трiо, квартети, ансамблi i т. п.).
Краєзнавство – є чудовим помiчником в естетичному вихованнi учнiв як на уроках, так i в позашкiльнiй роботi. Воно сприяє збагаченню учнiв знаннями про лiтературу i мистецтво рiдного краю, розширює спiльнi розумiння про мистецтво.
спiлкувалася людина, багато iз того, що її оточувало, що бачила i чула. Проходять роки i вчорашнi школярi стають самостiйними людьми, вихователями своїх дiтей. І де б вони не були, якою працею не займалися: коло ветеранiв, чи в науковiй лабораторiї на морських просторах, в днi радостi, чи в хвилини смутку в їхнiй пам’ятi оживає думка про рiднi мiсця про близьких їм людей.
Чим глибшi i змiстовнiшi будуть знання учнiв про рiдний край, свою Вiтчизну, про його видатних людей, тим бiльше буде можливостi у формуваннi благородного розумового почуття: прагнення краще пiзнати свiй край, глибока шана i повага до традицiй землякiв, а головне, - вони допоможуть iншим, на своїх прикладах зрозумiти суть i всю повноту патрiотизму i почуття вiдповiдальностi перед своїм народом, перед Батькiвщиною.
Бiльшiсть розумових якостей людини зароджуються в дитячi, шкiльнi роки. Любов до рiдного краю, повага до трудiвникiв колгоспу, заводу, бажання бачити своє рiдне мiсто, село ще кращими i процвiтаючим – всi цi почуття у великiй мiрi залежать вiд того, як вони були закладенi дiтям в шкiльнi роки.
Зустрiчаються люди, якi забули про своє рiдне село, свою школу, своїх землякiв i не пам’ятають, чи не хочуть пам’ятати все те, що їх колись оточувало. Вони просто тiкають iз свого рiдного краю i не мають бажання зробити корисну справу за його межами. Це не означає, що така людина зазналася кращим життям, а те, що йому з дитячих шкiльних рокiв не прищепили любов до свого рiдного села, не закрiпили повагу до традицiй його землякiв, не виховали гордостi за рiдний край. Письменник А. Леонов вiрно зауважив i сказав: “Пряме вiдношення школи вчити людей i виховувати майбутнiх агрономiв, iнженерiв, але виховувати дитячий iнтелект потрiбно пiд гострим кутом, з раннього дитинства, вiдданостi до рiдної землi”.
Уроки на такi теми потрiбно починати з початкових класiв, враховуючи психологiчну особливiсть i глибоке емоцiйне сприйняття молодшого шкiльного вiку. Викладенi вище приклади i думки про краєзнавче виховання учнiв, розкривають великi практичнi можливостi для вчителiв. Важливо тiльки те, щоб робота ця проводилася вiд душi, не було формальних вiдношень до краєзнавства, коли i матерiалiв зiбрано багато, i зустрiчi з земляками проводяться, i походи вiдбуваються, а виховного впливу не видно. В методичцi естетичного виховання важливе емоцiйне, розумове сприйняття живого матерiалу, щоб учнi вiдчули його i вiн помiтно вплинув на їх розум, викликав вiдгук в їхньому життi, характерi, навчаннi.
Висновок.
паростки майбутнього.
2. Краєзнавство допомагає виховувати в учнiв велике громадянське почуття, любов до рiдного краю, повагу до традицiї землякiв, до iсторичних пам’яток, пам’ять про героїв.
Враховуючи пiзнавальне i виховне значення краєзнавства, в школах потрiбно проводити краєзнавчу роботу по здiйсненню i оформленню шкiльної i позашкiльної роботи мiсцевих матерiалiв.
Використання краєзнавчого матерiалу у навчально-виховному процесi сучасної початкової школи.
Важливою державною справою краєзнавство стає у сучасних умовах розбудови української держав, коли йому належать вiдповiдальнi функцiї iз суто навчальними – вiдродження духовностi формування нацiональної самосвiдомостi нашого народу.
Знання людиною свого родоводу, iсторiї, свого народу – це такий компонент цивiлiзацiї, який i робить людину власне людиною, тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованнi учнiв. Активна робота школярiв у краєзнавчiй роботi сприяє i духовному розвитку, формуванню iнтелектуального потенцiалу України. вихiдною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матерiалу на уроках у початковiй школi є добiр змiсту матерiалу за сукупнiстю таких критерiїв як: науковiсть, доступнiсть, багатофункцiональнiсть, емоцiйна насиченiсть та особиста значимiсть.
Згiдно з ними краєзнавчий матерiал, який вчитель планує використати на уроцi, має бути: науково-дослiдним, перевiреним за кiлькома джерелами; доступним для розумiння його молодшими школярами, не переобтяжений зайвою, занадто детальною iнформацiєю; спiввiдноситись iз основним програмовим матерiалом, не затiняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретностi та виразностi; емоцiйно-насиченим, спрямованим на формування в учнiв емоцiйно-позитивного ставлення до рiдної природи, працi людей, до свого живого. Так, наприклад, добираючи краєзнавчий матерiал до уроку природознавства (2 клас) на тему “Тварини лiсу”, учителю потрiбно подбати не лише про достатню кiлькiсть пiзнавальної iнформацiї, про мiсце цих тварин, їх зовнiшнiй вигляд, спосiб життя, а й навести яскравi приклади гуманного ставлення до них, використовуючи вирiзки з мiсцевої перiодики, повiдомлення лiсникiв, мiсцевого радiо. Органiзована таким чином пiзнавальна дiяльнiсть не лише розширює краєзнавчий кругозiр учнiв, а й виховує бажання у них зберiгати й охороняти рiдну природу.
У процесi добору краєзнавчого матерiалу важливими критерiями є також його особиста значимiсть для учнiв. Реалiзацiя цiєї вимоги забезпечується кiлькома шляхами; зокрема, залученням учнiв до добору краєзнавчого матерiалу до уроку. Так, учнi можуть робити (за власним вибором) невеликi повiдомлення про мiсцевi рослини, тварини: добирати iлюстрацiї, виготовляти малюнки. Ще один шлях – вiльний вибiр учнями краєзнавчих об’єктiв для спостережень з наступним обговоренням у класi їх результатiв, врахуванням вчителем змiсту i обсягу пiзнавальних iнтересiв учнiв.
Ефективнiсть цього процесу значно зросте, якщо краєзнавчий матерiал використовується систематично та цiлеспрямовано, з урахуванням його багатофункцiональностi.
Систематичнiсть використання краєзнавчого матерiалу забезпечується його регулярним застосуванням на багатьох уроках з рiзних предметiв (природознавства, народознавства, читання i т. д.) Причому, краєзнавчi вiдомостi, що опрацьовуються, мають бути не уривчастi й розрiзанi, а впорядкованi в певну, логiчно-побудовану завершену систему. Тобто починаючи навчальний рiк учитель має чiтко визначити обсяг краєзнавчих знань та вмiнь, якi необхiдно засвоїти учням.
вiдомостей, зумовленою специфiкою їх змiсту та рiзнопланових пiзнавально-виховними навантаженням. Так, краєзнавчий матерiал, залучений до уроку, може використовуватись для iлюстрацiї та рiзнопланових пiзнавально-виховним навантаженням. Так, краєзнавчий матерiал залучений до уроку, може використовуватися для iлюстрацiї та конкретизацiї основного програмового матерiалу; збудження iнтересу учнiв до нової теми; перевiрки мiцностi та усвiдомленостi знань та вмiнь учнiв; закрiплення та поглиблення вивченого матерiалу; розвитку самостiйностi учнiв, пiдвищення їх активностi; зв’язку навчання з життям.
Поряд iз навчальною, краєзнавчий матерiал виконує виховну та розвивальну функцiї, тобто вiн сприяє вихованню в учнiв любовi до рiдного краю, вiдповiдального, гуманного ставлення до природи i працi людей. Розливальна функцiя краєзнавчого матерiалу полягає в стимулюваннi та розвитку пiзнавальних, психiчних процесiв учнiв, їх мови, спостережливостi.
Використання краєзнавчого матерiалу в початковiй школi залежить i вiд вiку учнiв та їх iнтелектуального розвитку. Так у першому касi основна роль у цьому процесi надається вчителю. Вiн добирає мiсцевий матерiал, сам його розповiдає, зачитує цiкавi вiдомостi, показує iлюстрацiї. Чим дорослiшим стають дiти, тим активнiшою має бути їхня краєзнавча дiяльнiсть. Учитель може доручати учням 2-го та 3-го класiв добирати цiкавий матерiал до тiєї чи iншої теми, що буде вивчатися виступати з короткими повiдомленнями перед учнями.
Цiкавою формою краєзнавчої роботи є оформлення учнями невеликих рефератiв на краєзнавчу тему, пiдготовлених за власним бажанням. Широко слiд практикувати створення учнями малюнкiв на краєзнавчу тематику, складання власних тематичних альбомiв “Наш край”, якi є опорою для проведення вiдповiдних урокiв. Так завдання краєзнавчого змiсту розвивають творчiсть, активнiсть, самостiйнiсть учнiв та сприяють формуванню у них стiйкого iнтересу до вивчення свого краю. Органiзовуючи засвоєння краєзнавчого матерiалу, можна використовувати рiзноманiтнi методи та прийоми навчання. До них належать: розповiдь учителя про рiдний край, бесiда побудована на краєзнавчiй основi, читання краєзнавчої лiтератури, спостереження над об’єктами рiдної природи, якi проводять молодшi школярi; сприймання iлюстративного та натурального наочного краєзнавчого матерiалу.
Вибираючи способи опрацювання краєзнавчого матерiалу, вчитель має продумати i його мiсце в структурi уроку. Мiсцевий матерiал може успiшно використовувати на рiзних етапах уроку. Інодi доцiльно за допомогою краєзнавчих вiдомостей здiйснити закрiплення та поглиблення природничих понять, сформованих на уроцi.
На етапi перевiрки знань, здобутих на попередньому уроцi, реалiзується не лише контрольна, а й пiзнавальна функцiя, стимулюючи тим самим увагу й активнiсть учнiв, завдяки використання краєзнавчого матерiалу. Наприклад, перевiряючи матерiал за темою “Рiки” (2-й клас, природознавство), вчитель може запропонувати учневi розповiсти про будову рiчки (на основi мiсцевої рiчки, намалювати на дошцi схему рiчки, показати її на картi).
Залучений до уроку краєзнавчий матерiал може використовуватися для актуалiзацiї знань учнiв, їх чуттєвого досвiду; iлюстрацiї i конкретизацiї основних програмних положень уроку; збудження iнтересу учнiв до нової теми; формування на його основi нових понять, уявлень; закрiплення i систематизацiя вивченого матерiалу; перевiрки мiцностi i усвiдомленостi знань учнiв; урiзноманiтнення та диференцiацiї домашньої
|
