Культурні памятки Дніпропетровська

Днiпропетровський державний унiверситет внутрiшнiх справ Реферат ” Виконав: Перевiрив: Днiпропетровськ, 2007 План 1. Днiпропетровськ. Загальна характеристика. 2. Історична пам’ятка 3. 1. Днiпропетровск 3. 2. Днiпропетровська область 5. Архiтектура мiста 6. 1. Історiя 6. 2. Вiдомi люди Додаток: Звiд культурних пам’яток м. Днiпропетровська Лiтература Днiпропетровщина - перлина України. Вона має багату i славну iсторiю, яка сягає у сиву давнину столiть i тисячолiть. Першi слiди пралюдини, знайденi тут, вiдносяться ще до епохи раннього кам’яного вiку, вже понад 100 тисяч рокiв тому регiон був заселений. Вченi вважають, що саме на Поднiпров’ї ще 6 тисяч рокiв тому вперше були прирученi конi. В курганах на територiї Новомосковського району знайденi чотириколiснi вози, однi з найстарiших у Схiднiй Європi. Знахiдки археологiв, серед них всесвiтньовiдомi золотi пектораль з Товстої Могили та гребiнь з кургану Солоха, свiдчать не тiльки про високий рiвень матерiальної культури племен, населявших Приднiпров’я, а й про їх високу духовну культуру. За часiв Київської Русi Приднiпров’я межувало з кочiвниками i мало з ними активнi торговельнi контакти. Днiпром пролягав знаменитий торговельний шлях свiтового значення «Із варяг у греки». Днiпром вели на Вiзантiю свої дружини київськi князi. 955 року на Монастирському островi зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенiгами. Днiпропетровщина вiдома також як край козацьких Сiчей - п’ять iз них виявлено на територiї сучасного Нiкопольського району. Велику роль вiдiграло козацтво у нацiонально-визвольнiй вiйнi українського народу проти Польщi. Наприкiнцi грудня 1647 року на островi Томакiвка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинськiй Сiчi (тепер тут розташоване м. Нiкополь) був обраний гетьманом Вiйська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зiграла вирiшальну роль у вiйнi. на центр промисловостi Пiвдня Росiйської iмперiї. Введена в експлуатацiю 1884 року Катерининська залiзниця об’єднала Донецький кам’яновугiльний та Криворiзький гiрничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургiйної промисловостi. 27 лютого 1932 року на основi п’яти округiв Катеринославської губернiї була утворена Днiпропетровська область. У 1938-39 роках частина її територiї вiдiйшла до новоутворених Запорiзької, Миколаївської та Кiровоградської областей. З тих пiр межi областi не змiнювались. З Днiпропетровщиною пов’язанi iмена багтьох видатних дiячiв науки, культури, мистецтва, громадських дiячiв. На берегах Днiпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкiн, Ілля Репiн, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвiтньовiдома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив i працював видатний iсторик Дмитро Яворницький. Оспiвували наш край поет i фольклорист Іван Манжура та письменник Андрiан Кащенко. З Днiпропетровщиною пов’язанi також iмена сучасних видатних українських письменникiв нашого краю Олеся Гончара i Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акiнфiєв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антiн Синявський. ятка В минулому, до 1918 року - Катеринослав (Eкaтepинocлaвъ). У 1918-1926 роцi - Сiчеслав (ця назва була надана мiсту за часiв Української Народної Республiки i Гетьманату. Офiцiйного її скасування до накинення бiльшовиками 1926 року назви "Днiпропетровськ" не було). 1926 року мiсто отримало назву Днiпропетровськ на честь бiльшовицького дiяча Григорiя Петровського. На початку 1990-х рокiв мали мiсце спроби повернути мiсту бiльш доречну українську назву Сiчеслав, але пострадянська влада на це не пiшла. В незалежнiй Українi Днiпропетровськ по праву є одним з найвизначнiших полiтичних, промислових, фiнансових, наукових та культурних центрiв. За чисельнiстю населення Днiпропетровськ є третiм мiстом в Українi. Днiпропетровськ разом з мiстами Днiпродзержинськ (Кам'янське), Новомосковськ (Самарчук), Пiдгородне, Ілларiонове, Синельникове, Верховцево, Верхньоднiпровськ (Пiшкарiвка) i селищами Обухiвка, Петрикiвка, Пiсчанка, Спаське, Орловщина, Волоське, Новоолександрiвка, Сурсько-Литовське, Солоне, Кринички, Аули складають Днiпровську агломерацiю з населенням 2 млн. осiб. 3. 1. Днiпропетровск Днiпропетровськ - мiсто багатих культурних традицiй. В ньому працює 7 державних театрiв та 3 концертнi органiзацiї, функцiонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 бiблiотек, фонд яких складає 1,4 млн. примiрникiв, 287 пам'яток iсторiї i культури нагадують нам про видатнi подiї та видатних дiячiв науки, iсторiї, мистецтва. У 1999 роцi своє 150-рiччя вiдзначив Днiпропетровський державний iсторичний музей iм. Д.І. Яворницького. Днiпропетровський вузiвський регiон об'єднує 35 вищих навчальних закладiв, у тому числi - 21 І-ІІ рiвня акредитацiї та 14 ІІІ-ІУ рiвня акредитацiї, в яких навчається майже 90 тис. студентiв денної, заочної та вечiрньої форм навчання, у 180 загальноосвiтнiх школах навчається майже 130 тис. дiтей. В мiстi iснує розвинена мережа закладiв охорони здоров'я, через якi реалiзуються нацiональнi, регiональнi, мiжнароднi проекти профiлактики охорони здоров*я громадян. В лiкувально-профiлактичних закладах працює бiля 4,5 тис. лiкарiв та бiльше 7 тис. молодших медичних спецiалiстiв. Лiкувально-дiагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числi i приватнi. Реорганiзацiя галузi продовжується. тис. дiтей, в спортивних секцiях - бiльше 30 тис. чоловiк. 10 професiйних команд з iгрових видiв спорту вiдстоюють честь мiста. Широкий iнтерес в Українi викликають змагання на Кубок Президента України по волейболу. В складi збiрної команди України в ХХУІІ Олiмпiйських iграх брали участь 25 спортсменiв, 21 увiйшов до складу Нацiональної Параолiмпiйської збiрної, всього на iграх було завойовано 20 медалей, 43 представники мiста стали призерами мiжнародних змагань. 3. 2. Днiпропетровська область Область має високий культурний рiвень. Нинi в областi сiм державних театрiв, Будинок органної та камерної музики. Помiтним явищем культурного життя став Днiпропетровський театр одного актора «Крик» (керiвник i виконавець - М. Мельник). В областi близько 90 народних i зразкових колективiв художньої самодiяльностi. Користуються успiхом дитячi колективи «Калина» (керiвник В. Рогозiн), «Орлятко» (керiвник О. Соколовський), вокально-iнструментальний ансамбль «Мастерок», дитячий балет на льоду «Кристалл» (керiвник В. Пермiнов). У Днiпропетровську працює одна з найстарiших бiблiотек України - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примiрникiв лiтератури. Усього в областi до 700 масових бiблiотек iз загальним фондом понад 22153 тис. примiрникiв. В областi 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеїв. Серед них - Днiпропетровський iсторичний музей iм. Д. Яворницького. На Днiпропетровщинi працюють 750 клубних установ, 97 навчальних закладiв та 91 дитяча школа культурницького характеру: музичнi, культурнi тощо. В областi постiйно вiдбуваються музичнi, театральнi та iншi фестивалi всеукраїнського та мiжнародного рiвня. У травнi 1999 року у Днiпропетровську проходив фестиваль «Червона рута». У Днiпропетровську працює обласний дитячо-юнацький кiноцентр «Веснянка», широко вiдомий в Українi i за її межами. Днiпропетровськ - один з найбiльших наукових центрiв України. В ньому зосереджено багато науково - дослiдних та проектно-конструкторських органiзацiй i перед усiм: Приднiпровський науковий центр Нацiональної Академiї Наук України та її iнститути геотехнiчної i технiчної механiки; чорної металургiї; транспортних систем i технологiй, проблем природокористування i екологiї i т. д. Днiпропетровськ - кузня вчених, широко вiдомих i за межами України. Науковцi вирiшують багатоплановi завдання вiд формування i реалiзацiї космiчної програми України до створення енергозберiгаючих екологiчно чистих технологiй у гiрничiй справi, металургiйнiй, хiмiчнiй промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi. Багато проектiв, якi розробленi та впровадженi дiстали свiтове визнання i швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рiвнi свiтової науки вченим мiста неодноразово присуджувались як мiжнароднi так i Державнi премiї України в галузi науки i технiки. 5. Архiтектура мiста Мiсто проектували видатнi архiтектори – Клод Геруа, І. Старов. Будинки зводили за проектами В. Гесте i М. Козакова. З розрахунку на одного мешканця мiста площа зелених масивiв i насаджень складає 134 м2 - один з найвищих показникiв в Українi. В межах мiста знаходяться ботанiчний сад, природнi та штучнi лiсопарки, з яких 2 парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 столiття. У мiстi 2 29-поверхових будинка i два 25-типоверхових. 6. Нагiрний Днiпропетровськ Розташований на правому березi рiки Днiпро на одному з трьох пагорбiв, що були iзначально у складi мiста. Пагорб має вiдносну висоту приблизно 70 - 100 м i тягнеться з пiвночi на пiвдень, схiдною своєю стороною дивиться на Днiпро i межує iз старою козацькою мiсцевiстю - Мандрикiвка; а захiдною стороною дивиься на Центр, що розмiстився на мiсцi старовинного села Половиця. Культурнi заклади Значнi пам'ятки архiтектури: Преображенський собор, Верстова миля. Театр одного актора. 6. 1. Історiя мiська забудова пагорба. В 1787 роцi на мiсцi майбутньої Соборної площi особисто Катериною ІІ за участю iмператора Австро-Угорщини Йосипа Габсбурга була зроблена закладка фундаменту Преображенськог собора. Тут завжди була проблема з водопостачанням, що була вирiшена тiльки в радянський час. Повулицi Дзержинськiй (Новодворянська) жили в зимових мiських палацах дворянi i помiщики з Катеринославської губернiї. й далi в Лоцманську Каменку. В 1908 роцi наприкiнцi вулицi Лагерної (суч. пр. Гагарiна) були побудованi казарми Феодосiйського (район сучасної вул. Феодосiйської) i Сiмферопольського (зараз вул. Сiмферопольська) полкiв. Назва району була присутня в назвi вулицi Нагорної (нинi вул. Паторжинского). Завжди, ще з часiв спiвiснування Половицi-Катеронослава, мешканцi мiста називали район Гора. В 1930-х роках стали активно будуватися новi вищi навчальнi заклади: Металургiйнiй, Хiмiко-технологiчнi, Медичний iнститути, технiкум електрифiкацiї сiльського господарства. 6. 2. Вiдомi люди На горi завжди селилася елiта мiста. Тут побудував собi палац Григорiй Потьомкiн - коханець Катерини ІІ-ої. Планувала оселитися сама iмператриця, з планами перенести столицю з Санкт-Петербурга в Катеринослав. Тут жили дворяни i помiщики губернiї. Простi українцi не любили цей раон по причинi вiдсутностi води. З заснуванням Гiрничого училища район став районом iнтелiгенцiї. В радянськi часи традицiя продовжилася - тут оселяються керiвники областi, мiста i промисловостi. Вiдомий будинок областного керiвництва по вул. Ворошилова. По вул Куйбишева в 6-типоверховому будинку мешкав Леонiд Кучма. В часи незалежностi в районi оселяються керiвникi областi i мiста (Павло Лазаренко, Валерiй Пустовойтенко у будинок по вул. Ворошилова). Додаток Звiд культурних пам’ Пам’ятки мiстобудування i архiтектури – 35 Пам’ятки iсторiї – 10 Пам ’ ятки монументального мистецтва – Пам ’ ятки археологiї – 13 Історико-культурнi заповiдники – Всього - 58 Пам’ятки мiстобудування i архiтектури № Пам ’ ятка Датування Мiсцезнаходження м. Днiпропетровськ 1 парк iм. Т. Г. Шевченка 2 Перша чоловiча класична гiмназiя (мур.) 3 Будинок земської лiкарнi (мур.) 1845 - 1847р. 4 Будинок Музею старожитностей (мур.) 1903 р. пр. К. Маркса, 16 5 1900 -1903 рр. пр. К. Маркса, 19 6 Реальне училище (мур.) 1889 - 1890 рр. 7 Будинок мiської управи (мур.) 1901 р. пр. К. Маркса, 47 8 Готель (мур.) 1912 р. пр. К. Маркса, 66 9 Зимовий театр (мур.) 1907 р. 10 Брянська Миколахвська церква (мур.) 11 1909 - 1912 рр. 12 1870 р. Вул. Ленiна, 3 13 Будинок Театрально-концертного залу (мур.) вул. Ленiна, 5 14 Будинок Громадського зiбрання (мур.) 1912 р. вул. Ленiна, 6 15 Будинок губернатора (мур.) 1830 р. вул. Ленiна, 14 16 Аудиторiя Наукового товариства вул. Плеханова, 42 17 Миколаївська церква в Кодаках (мур.) 1807 - 1810 рр. вул. Жовтенят, 108 18 Святомиколаївська церква (мур.) 1856 р. вул. Ярова, 1 19 Сукняна фабрика (мур.) пр. К. Маркса, 106 20 Спасо-Преображенськай собор (мур.) 1830 - 1835 рр. 21 Палац працi (мур.) вул. Профiлактична, 1 м. Днiпродзержинськ 22 Миколаївський собор (мур.) 1894 р. вул. Кiрова, 4 Днiпропетровський район 23 1635 р. Криничанський район 24 Вознесенська церква (мур.) 1823 р. с. Миронiвка (Семенiвська с/р) Нiкопольський район м. Нiкополь 25 1812 - 1820 рр. вул. Войкова, 68 Новомосковський район м. Новомосковськ 26 Пустельно-Миколаївський Самарський монастир (мур.): 1782 - 1820 рр. 27 Миколаївський собор (мур.) 1787 р. 28 Братськi й настоятельськi келiї (мур.) 1816 - 1820 рр. 29 Троїцький собор (дер.) 1775 - 1780 рр. пл. Перемога, 1 30 Дзвiниця Троїцького собору (дер.) Петрикiвський район 31 Церква Рiздва Богородиц (мур.)i 1812 р. смт. Петрикiвка Царичанський район 32 Миколаївська церква (мур.) 1757 р. с. Китайгород, вул. Музейна 33 Успенська церква (мур.) с. Китайгород, вул. Музейна 34 Церква-дзвiниця Св. Варвари (мур.) 35 Укрiплення Української лiнiї с. Рудка Пам’ятки iсторiї № Пам ’ ятка Мiсцезнаходження м. Днiпропетровськ 1 Новобогородицька фортеця 1688-1711 роки с-ще Шевченко, вул. Новгородська, парк 2 Будинок, у якому жив i працював Д. Яворницький перша половина XX столiття 3 Могила Д. Яворницького 1940 рiк просп. К. Маркса, 16 Днiпропетровський район 4 Фортеця Кодак 1635-1711 роки с. Старi Кодаки Нiкопольський район 5 Солонянський район 6 Мiсце загибелi київського князя Святослава Ігоревича 945-972 роки с. Микiльське-на-Днiпрi 7 Споруди Української укрiпленої лiнiї - землянi вали укрiплення (редут) с. Вербове 8 Споруди Української укрiпленої лiнiї - 2 бастiони та польовi укрiплення мiж ними початок XVIII столiття с. Залелiя 9 початок XVIII столiття с. Могилiв 10 Споруди Української укрiпленої лiнiї - земляний вал укрiплення с. Тарасiвка Пам’ятки монументального мистецтва - вiдсутнi Пам’ятки археологiї № Пам ’ ятка Датування Мiсцезнаходження Апостолiвський район 1 Курганний могильник с. Запорiзьке 2 Курганний могильник с. Слов'янка Днiпропетровський район 3 Курган с. Лобойкiвка 4 Курганний могильник с. Веселий Кут 5 Курганний могильник Бабина Могила с. Кам'яне Поле Нiкопольський район 6 Курган Орлова Могила 7 Курган Нечаєва-Гегелина Могила с. Лукiївка Солонянський район 8 Городище с. Башмачка 9 с. Безбородькове 10 Софiївський район 11 Курганний могильник с. Мар'ївка 12 Курганний могильник 13 Курган Лiтература 1. Ю. А. МИЦИК. КОЗАЦЬКИЙ КРАЙ: НАРИСИ З ІСТОРІЇ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ XV – XVII СТ. — Днiпропетровськ: Видавництво Днiпропетровського держунiверситету, 1997. — 176 с. В. В. Іваненко. — Днiпропетровськ, 2004. — 382 с. — 2000 прим. 3. І. Гончар. Днiпропетровський край. К. «Весна», 2002 р.