1. Календарнi свята i обряди на Русi
Календарнi свята i обряди на Русi; їх зв'язок iз зимовим i лiтнiм солнцеворотами; весняним i осiннiм рiвноденням; з циклами сiльськогосподарських робiт; з язичницькими i християнськими основами вiри
Довгими роками на Русi зберiгалося двоєвiрство: офiцiйна релiгiя, яка переважала в мiстах, i язичество, яке пiшло в тiнь, але як i ранiше iснувало у вiддалених частинах Русi, особливо на пiвнiчному сходi, зберiгало свої позицiї в сiльськiй мiсцевостi.
Розвиток росiйської культури вiдобразив цю подвiйнiсть в духовному життi суспiльства. Язичницькi духовнi традицiї, надавали глибоку дiю на весь розвиток росiйської культури раннього середньовiччя.
Найважливiшi на Русi язичницькi обряди i свята злилися iз землеробською працею, з життям природи, а значить, з мiфологiчними уособленнями природних сил.
нове. Найпомiтнiшi змiни вiн зазнав тричi - пiсля хрещення Русi, в перiод петровських перетворень i пiсля краху самодержавства, тобто в переломнi перiоди в iсторiї росiйського народу.
Першими, ще в глибокiй старовинi, виникли свята, пов'язанi iз землеробським календарем предкiв схiдних слов'ян. Починаючись в груднi, коли сонце "повертається на лiто", провiщаючи швидке пробудження годувальницi матерi-землi вiд зимового сну, i закiнчуючись восени, iз завершенням збирання врожаю, свята складали цiлiсний календарний цикл. Звiдси i прийняте в науцi їх назва - календарнi або свята народного календаря. На вiдмiну вiд свят, що з'явилися в бiльш пiзнi часи, вони мали переважно магiчний характер. Їх мета - забезпечити здоров'я людям i лад в сiм'ї, добрий урожай польових i городнiх культур, багатий приплiд домашньої живностi.
Істотну роль в суспiльному життi селян i мiського населення у росiян, як i у iнших європейських народiв, грали обряди i звичаї, приуроченi до дат християнського календаря i тiсно пов'язанi з циклом сiльськогосподарських робiт - пiдготовкою i очiкуванням урожаю i його прибиранням. Ще на початку XX в. обрядовий календар, що мiстить багато напластования вiддалених часiв, на бiльшiй частинi територiї розселення росiян зберiгав свою традицiйну специфiку, хоча багато архаїчних обрядiв на той час пiшли з життя, а значення iнших був забуто, i вони, змiшавшися з необрядовими побутовими формами, сприймалися як святкова забава.
По об'єкту прославляння православнi свята пiдроздiляються на Господнi, Богородiчниє, на честь святих i "безтiлесних сил" (миру ангельського). За часом проведення - на нерухомi (неперехiднi), за якими закрiпленi особливi днi (числа) в церковному календарi, i рухомi (перехiднi), що перемiщаються по календарю залежно вiд не має твердої дати Паски - головного, самого шановного загальнохристиянського свята ("свята всiх свят"). По ступеню урочистостi (видам богослужiння) розрiзняють великi, середнi до малi свята, по масштабах святкування - загальнi i мiсцевi. Першi наголошувалися однаково урочисто у всiх православних храмах, другi - в деяких.
До великих свят вiдносяться двунадесятi i п'ять не двунадесятих. Серед двунадесятих свят три рухомих: Вхiд Господень до Єрусалиму - за тиждень до Паски (Вербна недiля), Вознесенiє Господь (Вознесенiє) - в 40-й день по Пасцi i день Святої Трiйцi, П'ятидесятник (Трiйця) - в 50-й день по Пасцi. Нерухомi великi свята: Хрещення Господь, Богоявлення (Водокрещи, Іордань) - 6 (19) сiчня; Сретенiє Господь (Сретенiє) - 2 (15) лютого; Благовiщення Пресвятої Богородицi (Благовещенье) - 25 березня (7 квiтня); Перетворення Господь (другий Врятував, Врятував на горi, середнiй Врятував, Врятував яблучний) – 6 серпня; Перша пречиста Пресвятої Богородицi – 15 серпня; Рiздво Пресвятої Богородицi - 8 вересня; Спорудження Чесного Хреста Господня - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородицi - 21 листопаду. B i Рiздво Хрiстово - 25 грудня.
Великi, але не двунадесятi свята: Обрiзання Господь - 1 (14) сiчня; Рiздво Іоанна Предтечи (Іванов день, Іван Купало, Купало) - 24 червня (7 липня); день святих первоверховних апостолiв Петра i Павла (Петров день) - 29 червня (12 липня); Усiкновення глави Іоанна Передвiсника (Іван пiсний, Іван полетний, полеток) - 29 серпня (11 вересня) i Покрив Пресвятої Богородицi (Покрив) - 1 (14) жовтня.
Всi двунадесятые свята, за винятком Рiздва i Богоявлення, мають по одному дню предпразднества. Рiздво Хрiстово - 5 i Богоявлення - 4 днi. Попразднества - днi, що становлять продовження двунадесятих свят. Число таких днiв коливається вiд одного до восьми залежно вiд ступеня близькостi одних двунадесятих свят до iнших або до поста. В днi предпразднеств i попразднеств в храмах разом з молитвами i спiвами на честь що вiдзначаються в цi днi дат церковного календаря прославляються i подiї майбутнього або пройшов двунадесятого свята. Найбiльш урочистi богослужiння дня вiддання свята - останнього дня попразднества. Змiст i ритуал церковних свят (особливi для кожного з них) був єдиний на всiй територiї Росiї.
3. Класифiкацiя традицiйних календарних свят i обрядiв росiйського народу
3. 1 Колядування
Народження Коляди, мiфологiчної iстоти, спорiдненої Макоши, спiвпадало за часом з "народженням" Сонця - зимовим солнцеворотом. Учасники обряду колядування виспiвували пiснi, прославляючi Коляду, ходили по будинках, бажали господарям здоров'я, багатого урожаю, приплоду в наступаючому роцi. На вимогу колядуючих господарi винагороджували їх їстiвними дарами - це була жертва Колядi. Розпалювали багаття, i пiд веселi пiснi, зiбрана їжа колективно поедалась. Вiдбувалося це звичайно 24 грудня (по старому стилю).
землi, вiдродження природи. Стародавнi землероби, нерозривний зв'язанi своєю працею з природою, вiрили, що, сполучаючи зусилля багатьох людей в обрядовому дiйствi, вони можуть допомогти родючостi. Адже люди i природа, згiдно їх свiтогляду, - двi частини одного цiлого, а обряд - засiб повiдомлення мiж ними. Обов'язковi святочнi iгри, веселi забави, рясна їжа i хмiльнi напої будили в людях життєрадiсну енергiю, яка, на їх переконання, зливалася з виникаючою енергiєю родючостi, подвоюючи її. Інша сторона святочних ритуалiв - ворожiння. Кожному хотiлося взнати, буде який рiк: чи урожайним, чи рясним на недуги, чи щедрим на весiлля. Вважалося, що вiдкрите по святочному ворожiнню обов'язково збудеться.
3. 2 Масниця
Веснянi свята До весняних обрядiв наперед готувалися: вишивали рушники iз зображеннями богинi родючостi. Не обходилися веснянi обряди i без розписаних яєць. Традицiя розписувати яйця весною - одна з якнайдавнiших, серед тих, що збереглися донинi. Розписне яйце було таким важливим атрибутом обрядiв, що тривалий час (приблизно з Х столiття) тримався звичай користуватися спецiально виготовленими керамiчними прикрашеними яйцями - писанками. Вважалося, що розфарбоване ритуальне яйце володiє незвичайними властивостями: їм можна зцiлити хворого або навiть згасити пожежу, що трапилася вiд удару блискавки.
Вiнчали весняну обрядовiсть i починали лiтню "зеленi святки". Вони доводилися на кiнець травня - червень (в рiзних мiсцевостях призначали свiй термiн).
Для землероба цей час критичний - все, що мiг, вiн на полях зробив, кинуте зерно дало сходи, тепер все залежало вiд природи, а значить, вiд примхи керiвникiв природними стихiями iстот. Погляд землероба звертався до водної гладiнi - до рiчок i озер, джерелам благодатної уранiшньої роси. А душити - до русалок, володаркам водоймищ. І чекали в цей час вiд русалок не тiльки витiвок i пiдступiв, але i зрошування полiв цiлющою вологою, сприяючою колошению хлiбiв. Русалчi ритуальнi хороводи i пiснi супроводилися ударами бубна, рiзкими звуками флейти. Вертить i стрибками, пронизливими вигуками учасники приводили себе в стан крайнього збудження. Таке масове буйство повинне було привернути увагу русалок i виманити їх з вирiв.
Ярiлiн день Добрий урожай залежав не тiльки вiд помiрного зрошування, але i вiд сонячного тепла. Тому частиною "зелених святок" були два "вогненних", сонячних свята - Ярiлiн день (4 червня по старому стилю) i Івана Купала (24 червня по старому стилю).
3. 3 День Івана Купали
Купала - божество слов'янської мiфологiї, пов'язане з культом сонця. Пiд час свята воно явило чучелом чоловiчого, а iнодi i жiночої статi. Прикрасою i символом свята були квiти iван-да-марья. Згiдно повiрьям, в нiч на Івана Купалу розпускався вогненного забарвлення чудова квiтка папоротi, що указувала мiсце закопаних кладiв. Чаклунськi чари оточували цю квiтку, вiдшукати його i вiдкрити клад вважалося справою майже неможливим. Особливо довiрливi i азартнi вiдправлялися вночi в лiс. Столiттями з вуст у вуста передавалися в народi небилицi про таких простакiв.
Увечерi на Івана Купалу магiчним обрядом добування "живого вогню" починалося головне дiйство: вiд вогню, що затеплився, возжигались священнi багаття, i самий молодецький народ пускався стрибати через них. Кожний прагнув злетiти вище, тому що чарiвним чином вiд висоти стрибка залежала висота хлiбiв. Навкруги багать водилися хороводи.
Наступний виток аграрних календарних свят i обрядiв приурочений до часу збирання урожаїв i початку його переробки. Особливо значними були: свято "перших плодiв" (початок серпня); вшановування Роду, коли хлiби вже зсипанi в засiки (час "бабиного лiта", з кiнця серпня до середини вересня); початок прядiння льону (жовтень).
4. 1 Церковний календар на 2007 рiк
Православнi свята i пости. В дужках вказанi дати по старому стилю.
Великi i двунадесятi православнi свята:
14 сiчня (1 сiчня) Обрiзання Господь 19 сiчня (6 сiчня) Хрещення Господь. Богоявлення
15 лютого (2 лютого) Сретенiє Господь 1 квiтня (19 березня) Вхiд Господень до Єрусалиму
7 квiтня (25 березня) Благовiщення Пресвятої Богородицi
8 квiтня (26 березня) Паска Господня. Свiтле Хрiстово Воскресiння
17 (4) травня Вознесенiє Господь 27 (14) травня День Святої Трiйцi або П'ятидесятник
7 липня (24 червня) Рiздво Іоанна Предтечи
12 липня (29 червня) Святих первоверховних апостолiв Петра i Павла 19 серпня (6 серпня) Перетворення Господь 28 серпня (15 серпня) Перша Пречиста Пресвятої Богородицi
11 вересня (29 серпня) Усiкновення глави Іоанна Передвiсника 21 вересня (8 вересня) Рiздво Пресвятої Богородицi
27 вересня (14 вересня) Спорудження Хреста Господня
4 грудня (21 листопаду) Введення в храм Пресвятої Богородицi
Багатоденнi православнi пости:
Великий пост з 19 лютого по 7 квiтня (з 6 лютого по 25 березня)
Петров пост з 4 червня по 11 липня (з 22 травня по 28 червня)
Успенський пост з 14 по 27 серпня (з 1 по 14 серпня)
Рiздвяний пост з 28 листопаду по 6 сiчня (з 15 листопаду по 24 грудня)
Середовище i п'ятниця, за винятком суцiльних седмиц i Святок
Водохресний святвечiр (Навечерiє Богоявлення) 18 сiчня (5 сiчня)
Усiкновення глави Іоанна Передвiсника 11 вересня (29 серпня)
Днi особливого помiновiня покiйних:
10 лютого (28 сiчня) Субота мясопустна 3 березня (18 лютого) Субота 2-а Великого поста 10 березня (25 лютого) Субота 3-а Великого поста 17 (4) березня Субота 4-а Великого поста 17 (4) квiтня Радонiца 26 (13) травня Субота Троїцкая
3 листопаду (21 жовтня) Субота Дiмiтрiєвськая
Суцiльнi седмици:
Святки з 7 по 17 сiчня (з 25 грудня по 4 сiчня)
Мучивши i фарисея з 29 сiчня по 3 лютого (з 16 по 21 сiчня)
Сирна (Масниця) з 12 по 18 лютого (з 30 сiчня по 5 лютого)
Пасхальна (Свiтла) з 8 по 15 квiтня (з 26 березня по 2 квiтня)
Росiйський народний календар
сiчень 1. Новий рiк.
Хрещення. Ясно, холодно - до посушливого лiто. Похмуро - до урожаю.
Григорiй. Інiй - до сирого лiта. Вiтер з пiвдня - до грiзного лiта.
Феодосiї. На Феодосья тепло - до ранньої весни.
Тетяна. Сонце - до раннього прильоту птахiв. Снiг - до дощового лiта.
лютий
Макарiй. Колi ясно - то рання весна.
Ефiмiй. Опiвднi сонце - рання весна. Завiрюха - всю Масницю.
Тимофiй. Початок завiрюх.
Аксинья. Яка Аксинья - така i весна.
Єфрем. Вiтер на Єфрема - до сирого року.
Трiфон. Якщо небо зоряне - до пiзньої весни.
Сретенiє. Зима з весною зустрiчаються. Початок Масницi.
Прохiр. До Прохора стара охала: "Ох студно".
Влас. Прийшов Прохiр та Влас - нiяк скоро весна у нас.
березень 14. Евдокия. Яка Евдокия, таке i лiто. На Евдокию снiг - до урожаю, теплий вiтер - до мокрого лiта, вiтер пiвнiчний - до холодного лiта.
Конон. На Конона вiдро (сухо, сонячно), - граду влiтку не буде.
Сороки. Друга зустрiч весни. 40 пташок прилiтають. Побачив шпака - весна у крильця. Чайка прилетiла - скоро лiд пiде. Журавель прилетiв - тепло принiс. Жайворонок - до тепла. Зяблик - до холоднечi.
квiтень 7. Благовiщення. Весна зиму подолала. Якщо снiг на дахах лежить, то в полi лежати йому до Егорiя (6. 5). Залишається 40 холодних ранкiв. Гроза - бути теплому лiту. Нiч тепла - весна дружна.
Матрена. Щука хвостом лiд розбиває.
Федул. Прийшов Федул - тепляк подув.
Родiон. Льодолам. Орють пiд овес.
Борис i Глiб. Солов'їний день.
Вознесенiє. Вiдцвiтають сади.
Никола. Вiд Николи залишилося 12 холодних ранкiв.
Мокей. Якщо мокро - все лiто таке.
Сидiр. На Сидора холодно - все лiто таке.
Пахом. Прийшов Пахом - запахло теплом.
День Святого Духу. З цього дня i з неба i з-пiд землi тепло йде!
червень 3. Алена i Костянтин. Сiють льон, гречку.
Федосья - колосяница. Колоситься жито.
Еремей. Кiнець всякої сiвби.
Кирило. Кiнець весни, початок лiта.
Тихон. Птахи стихають.
липень
Мефодiй. Якщо на Мефодiя дощ, то йтиме 40 днiв.
Івана-Купала. Велика косовиця. В нiч на І-К - чудеса i ворожiння.
Самсон. Якщо на Самсона дощ, то до Бабиного лiта (14. 09) дощ.
Казанська. Початок прибирання iржi.
Прокл. Поле вiд роси промокло
Афiноген. Лiто переступає спеку. Замовкають птахи.
серпень 1. Макрiда. Якщо на Макрiду мокро, то вся осiнь буде мокра.
Ільiн день. До обiду лiто, пiсля обiду осiнь. Зима з лiтом бореться.
Сил. Озиме жито, посiяне на Сила, сильна уродиться.
Перший (медовий) Врятував. Проводи лiта. Із Спаса - холоднi роси.
Авдотья - сеногнойка. Зривають огiрки, прибирають часник, лук.
Другий (яблучний) Врятував.
Мирон - вiтрогон.
Мiхєєв день. Тихий вечiр - ясної осiнь, буран - непогожий вересень.
Перша пречиста. Третiй Врятував. Початок молодого Бабиного лiта (до 11. 09).
вересень 11. Іоанн - Передвiсник - Хреститель - жене птаха за море далеко.
Семен. Не прибрали колосовi - пропали. Бабине лiто (14-21). Якщо перший день ясний, то осiнь тепла.
Рiздво Богородицi.
Федора. Всяке лiто кiнчається.
Спорудження. Птахи вiдлiтають, ведмiдь в барлiг, корiнь не росте.
жовтень 1. Арiна. Якщо на Арiну журавлi, то на Покрив - перший мороз. Якщо нi, то до Артемьего дня (2. 11) не буде жодного морозу.
снiгу.
Сергий Радонежськiй. Рубають капусту. Якщо на Сергия перший снiг, то зима встановиться на Михайлу (21. 11)
Покрив. Який Покрив, така i зима. Вiтер з пiвночi - холодної зима, з пiвдня - тепла, iз заходу - снiжна, змiнний - непостiйна зима. Вiд першого снiгу до санного шляху - 6 тижнiв. Якщо лист з дуба i берези впаде чисто - до легкого року, а нечисто - до строгої зими.
Сергий зимовий. Снiжний покрив - до Матрене (22. 11) стане зима.
Євлампiй. На Євлампiя роги мiсяця кажут в ту сторону, звiдки бути вiтрам. Якщо на пiвнiч - бути швидкiй зимi, i снiг ляже по сухому; на пiвдень-швидкiй зими не чекай, буде сльота до Казанської (4. 11).
Дмiтрiєв день. Помин по покiйних воїнах.
Зиновiй. Синiчний свято. Прилiт в сади синиць, снiгурiв, щиглiв.
Михайлi. Частiше всього буває вiдлига. Справжня холоднеча з 22. 11
Ераст. З Ераста чекай мiцного насту.
грудень 1. Платон i Роман. Платон та Роман кажут зиму нам.
Введення. Накладає на воду ледение. Можлива i вiдлига.
Юрьев день. Ведмiдь в барлогу засинає.
Никола. Хвали зиму пiсля Николи (Гостьове свято).
Аггей. Інiй цей. Коли лютий мороз, то стояти йому до Хрещення.
Порiвнявши православний i народний землеробський календарi можна зробити висновок, що деякi свята спiвпадають. Наприклад: Рiздво Богородицi (21 вересня), Покрив (14 жовтня), Рiздво (7 сiчня), Хрещення (19 сiчня) i iн.
| 
