Тема: Бiблiотека i краєзнавство. Робота бiблiотек з краєзнавчими документами
План
1. Поняття "край" i "краєзнавчий документ"
2. Фундацiя краєзнавчих документiв
4. Задачi краєзнавчої роботи бiблiотек
5. Використовування краєзнавчої бiблiографiї
7. Взаємозв'язки i координацiя дiяльностi краєзнавчих установ
8. Форми роботи бiблiотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчi читання
1. Поняття "край" i "краєзнавчий документ"
характеру, особливо у зв'язку iз збiльшеним iнтересом до минулого окремих територiй, а також - зважаючи на загострення нацiональних, економiчних, екологiчних проблем. Про "малу батькiвщину" заговорили багато представникiв наукових кругiв, екологiв, економiстiв, педагогiв, учасники суспiльних рухiв.
З квiтня 1990 року iснує Союз краєзнавцiв Росiї. Основним напрямом його дiяльностi стала довготривала комплексна програма, направлена на пiдтримку i розвиток краєзнавчої роботи в Росiї, а також ряд цiльових програм: "Теорiя i iсторiя краєзнавства", "Природна спадщина", "Шкiльне краєзнавство" i багато iнших.
Краєзнавство - це всестороннє вивчення певної частини країни, мiста або села, iнших поселень мiсцевим населенням, для якого ця територiя вважається рiдним краєм. Пiд краєм розумiється певна частина країни, видiлена по самих рiзних ознаках i, перш за все на основi адмiнiстративно-територiального розподiлу. Також правомiрним вважається розповсюдження поняття "край" на такi обширнi природно-економiчнi зони як Урал, Сибiр, Дальнiй Схiд.
Задачi i змiст краєзнавства надзвичайно рiзноманiтнi. В його задачi входить вивчення етнiчного складу мiсцевого населення, пошуки корисних копалин, облiк, охорона пам'ятникiв архiтектури, усної народної творчостi, вивчення говоров i дiалектiв, художнiх промислiв краю. Тим самим краєзнавцi створюють необхiдну основу для наукових дослiджень в рiзних галузях знання i вносять iстотний внесок у формування патрiотизму i любовi до рiдного краю у населення.
На регiональному рiвнi найбiльш доречний варiант культурного розвитку з урахуванням мiсцевої специфiки i самобутностi, можливостей територiї - iнституцiйних, матерiальних, людських i т. д. Саме на локальному просторi досягається максимальна активнiсть участi рiзних соцiальних груп в культурних процесах, в суспiльному життi в цiлому. Краєзнавча складова в тiй чи iншiй мiрi, напряму або побiчно, пронизує всi галузi знання, дiлянки i сфери iнтелектуальної i фiзичної працi людини, додаючи їм конкретнiсть, близькiсть до людини, що читає i шукаючому.
Джерела вивчення краю вельми рiзноманiтнi по своєму характеру i змiсту. До їх числа вiдносяться, так званi, речовиннi джерела: результати археологiчних розкопок, пам'ятники матерiальної культури, зразки мiсцевої флори i фауни, корисних копалин, вироби промислового i сiльськогосподарського виробництва. Цi матерiали збираються i зберiгаються в краєзнавчих музеях. Важливе значення для пiзнання iсторiї i культури краю, побуту його населення мають лiнгвiстичнi матерiали (записи мiсцевих говоров i дiалектiв) i, особливо росiйська народна творчiсть (билини, оповiдi, прислiв'я, частушки i т. д.). Величезний iнтерес для дослiдникiв представляють архiвнi документи i джерела (мемуари, описи, накази i т. п.).
Кожна людина по своїй волi або пiд тиском життєвих обставин незалежно вiд вiку, пiдлоги, приналежностi до того або iншого етносу, наукового цензу, професiї, мiсця проживання стикається з краєзнавством, займається ним, користується його результатами. Окрiм спiлкування з самим краєм ми неминуче маємо справу з документально зафiксованими пiдсумками краєзнавчих пошукiв, представленими в творах друку, рукописах, вiдео-документах або, iншими словами, з "краєзнавчими документами".
Вперше цей термiн був запропонований С. Н. Криворотенко в 1990 роцi. Краєзнавчим вона назвала документ, що мiстить i (або) формою пов'язаний з краєм; пiд змiстом краєзнавчого документа розумiла тiльки укладену в ньому iнформацiю про край, пiд формою - iнформацiю про мiсце видання, авторської приналежностi i приналежностi до краю iнших осiб, що беруть участь в створеннi документа. Це визначення враховує не тiльки змiстовний, але формальний аспекти явища, що дозволяє розширити круг документiв, що мають вiдношення до краю i що включаються до краєзнавчого фонду.
Разом з поняттям "краєзнавчий документ" в публiкацiях фахiвцiв часто зустрiчається термiн "краєзнавча лiтература" як поняття бiльш широкого плану. В що ж її вiдмiннiсть вiд документа?
"Документ" i "лiтература" - рiзноякiснi поняття. Бiльшiсть фахiвцiв називає краєзнавчою лiтературою твору друку, що вiдносяться до краю за змiстом, незалежно вiд мiсця їх видання.
Для бiблiотечного краєзнавства пiдходить визначення: краєзнавчий документ - це той же матерiальний об'єкт, який береже i передає iнформацiю. Вiдмiтною ознакою, що видiляє краєзнавчий документ iз загальної маси, є наявнiсть в ньому описи фактiв, подiй, явищ, пов'язаних з певною територiєю, мiсцевiстю (краєм).
Те ж саме можна сказати i краєзнавчiй лiтературi, вона видiляється iз загальної маси творiв друку наявнiстю в нiй тих же вiдомостей.
"документ" позначає матерiальнi джерела iнформацiї: книги, газети, журнали, буклети, листiвки, мазкi, плакати, вiдеофiльми i т. д. А термiн "лiтература" об'єднує в собi тiльки твори, тобто тiльки iдеальну iнформацiйну складову. В "Положеннi про краєзнавчу дiяльнiсть краєвих i обласних УНБ краєзнавчими документами" названi будь-якi тексти: неопублiкованi (рукописнi, машиночитємi, графiчнi) i аудiовiзуальнi матерiали, машиночитаєми джерела iнформацiї (магнiтнi стрiчки, компакт-диски i т. д.), повнiстю присвяченi даному краю або значнi (за об'ємом i цiнностi) вiдомостi, що мiстять, про нього, незалежно вiд вигляду i способу видання (виготовлення), тиражу, мови, мiсця видання або виготовлення, полiтичної i iдейної спрямованостi. Пiд мiсцевими розумiються всi видання, опублiкованi на територiї даного краю, незалежно вiд їх змiсту, вигляду i способу видання, мови; у тому числi малотиражнi, внутрiвiдомчi, видання групової обробки.
2. Фундацiя краєзнавчих документiв
i спiвробiтниками бiблiотек в рiзноманiтнiй метi: для задоволення краєзнавчих запитiв читачiв; для проведення бiблiографiчного iнформування по краєзнавству; для виявлення необхiдних матерiалiв при пiдготовцi i складаннi допомог, збiрок, альманахiв i iнших видань краєзнавчого змiсту; для органiзацiї краєзнавчих заходiв. Без повноцiнної науково-органiзованої фундацiї серйозна краєзнавча робота бiблiотеки неможлива.
Останнiм часом все чiтко виявляється тенденцiя до повернення культурних цiнностей, створених за багато рокiв кожним народом, в кожнiй мiсцевостi, будь то край, область, мiсто або село. Все частiше люди звертаються до iсторiї своїх предкiв, вiдновлюють традицiї, забутi або знищенi, щоб в майбутньому знову не довелося по крупицях збирати втраченi вiдомостi про рiдний край. Мунiципальна бiблiотека повинна не тiльки збирати, органiзовувати, але i зберегти краєзнавчу фундацiю для подальших поколiнь, поповнюючи його новими документами про природу, iсторiю, господарство, мистецтво, тобто про життєдiяльнiсть краю.
Краєзнавча фундацiя МБ унiверсальна по своєму складу. Вiн повинен охоплювати всi проблеми краю, якi можуть зацiкавити читачiв.
Фундацiя формується з документiв, вiдповiдаючiй основнiй метi i задачам конкретної бiблiотеки, а також потребам користувачiв. Така фундацiя, видiлена в окремих залах або на окремих стелажах, в iдеалi повинен складатися з:
книг, брошур, листiвок;
репродукцiй, витворiв образотворчого мистецтва, атласiв, карт, фотографiй;
нотних видань, грамплатiвок, слайдiв, дiафiльмiв, аудiокасет, компакт-дискiв, дискет;
машинописних i рукописних матерiалiв;
тематичних тек з газетними i журнальними статтями, пов'язаними за змiстом з краєм.
Краєзнавчi документи класифiкуються по рiзних ознаках: часу видання, рiвню насиченостi краєзнавчими даними, видам документа, а також вiку читача.
За призначенням документiв, по їх семантичнiй складовiй, краєзнавча фундацiя бiблiотеки включає:
учбову лiтературу;
Інодi фундацiя систематизувала на основi матерiальної конструкцiї видань: книги, газети, журнали, листiвки, плакати, ноти, друкарська графiка i т. д.
Можна роздiлити документи по знаковiй природi укладеної в них iнформацiї: на текстовi, нотнi, картографiчнi, изоиздания.
По ознацi перiодичностi краєзнавчi документи можуть бути перiодичними, неперiодичними, продовжуються, серiйними.
ЦБ ведуть систематичну роботу по виявленню краєзнавчих документiв i мiсцевих видань, використовуючи для цього тематичнi плани издательств; бiблiографiчнi допомоги, у тому числi i видаванi ЛУНБ, СБА ОУНБ i iнших бiблiотек, книжковi збори приватних осiб i внебiблiотечних установ (архiвiв, музеїв i т. д.). ЦБ ведуть поточне i ретроспективне комплектування фундацiї краєзнавчих документiв i мiсцевих видань для своє системи шляхом покупки в обласному бiблiотечному колекторi, в магазинах, у приватних осiб; вiдтворення вiдсутнiх документiв засобами копiювально-розмножувальної технiки; по пiдписцi; в порядку книгообмiну; в порядку дару. Для ЦБ бажано придбання кожного документа в 3-5 екземплярах; для фiлiалу в 1-2 екземплярах. В кожнiй бiблiотецi бажано мати пiдписку на зональнi i мiсцевi журнали, на обласнi, районнi, мiськi, багатотиражнi газети.
В цiлях пiдвищення ефективностi дiяльностi i забезпечення рацiонального використовування краєзнавчих документiв i мiсцевих видань доцiльно органiзовувати в ЦГБ, ЦРБ групи або читальнi зали краєзнавства i збирати там по одному екземпляру краєзнавчих документiв, видiливши для цього спецiальний стелаж.
Причинами виключення краєзнавчих документiв i мiсцевих видань з фундацiї ЦБС можуть бути; ветхiсть видання (за наявностi достатнього числа екземплярiв) в ступенi, що робить недоцiльнiсть спроби реставрацiї; надмiрна кiлькiсть екземплярiв видання. Єдинi екземпляри краєзнавчих i мiсцевих документiв не списуються. Мiсцевi перiодичнi видання зберiгаються в ЦБ постiйно, у фiлiалах - три роки.
ЦБ включає:
формування системи краєзнавчих бiблiографiчних допомог;
краєзнавче бiблiографiчне обслуговування, краєзнавче бiблiографiчне iнформування, навчання основам краєзнавчих бiблiографiчних знань.
3. Органiзацiя i ведення КСБА
КСБА створюється як спецiалiзована частина СБА центральної бiблiотеки з метою максимально повного розкриття складу i змiсту всiх видiв краєзнавчих документiв i мiсцевих видань. КСБА ЦБ вiдображає:
матерiали про край в цiлому, про окремi мiсцевостi i населенi пункти;
матерiали про дiячiв i уродженцiв краю;
мiсцевi видання;
довiдковi i бiблiографiчнi джерела iнформацiї про край.
КСБА ЦБ служить основою для обслуговування читачiв краєзнавчими документами i мiсцевими виданнями; краєзнавчого бiблiографiчного i iнформацiйного обслуговування; бiблiографiчної пропаганди краєзнавчих видань; доукомплектования фундацiї краєзнавчих видань.
Краєзнавчий СБА ЦБ створюється в цiлях задоволення потреб в краєзнавчiй iнформацiї не тiльки читачiв ЦБ, але i бiблiотек-фiлiалiв i бiблiотек iнших вiдомств.
Ведучим є принцип повноти вiддзеркалення i глибини розкриття краєзнавчих документiв, який виявляється в тому, що: включаються всi краєзнавчi документи i мiсцевi видання краю, незалежно вiд наявностi їх в ЦБ i мiсця їх знаходження, вiд об'єму i цiнностi; не встановлюються хронологiчнi межi вiддзеркалення краєзнавчих документiв; широко застосовуються всi методи бiблiографiчного розкриття матерiалiв (аналiтичнi описи частин тексту, детальне угрупування матерiалу, анотацiї i iн).
КСБА ЦБ включає:
центральний краєзнавчий систематичний каталог;
Каталог включає картки на книги, брошури, альбоми, изоиздания, нотнi видання, статтi з журналiв, збiрок, видань, газет (центральних i мiсцевих), що продовжуються, атласи, дiафiльми, слайди i iншi документи.
Фундацiя довiдкових i бiблiографiчних допомог формується в читальному залi краєзнавства i на абонементi.
4. Задачi краєзнавчої роботи бiблiотек
В даний час краєзнавча робота стає одним з найважливiших напрямiв дiяльностi мунiципальних бiблiотек (ЦБС).
в творах друку, а також аудiовiзуальних матерiалах, машиночитаємих носiях iнформацiї, неопублiкованих документах. Краєзнавча дiяльнiсть здiйснюється у формах, властивих бiблiотечнiй дiяльностi в цiлому.
Метою краєзнавчої дiяльностi мунiципальних бiблiотек є сприяння полiтичному, економiчному, культурному розвитку краю, всесторонньому дослiдженню краю, виявленню i розповсюдженню цiнного мiсцевого досвiду в рiзних областях виробничо-практичної i суспiльної дiяльностi, краєзнавчому руху в краю.
Бiблiотечне краєзнавство як складова частина загального краєзнавства має мету виявити, зiбрати, зберегти i надати в користування матерiали, пов'язанi за змiстом з певною мiсцевiстю, яка є рiдним краєм для її населення. Ця галузь краєзнавства в даний час активно розвивається.
В рiзний час деякi аспекти краєзнавства в бiблiотеках розроблялися багатьма теоретиками, такими як Е. Н. Бурiнськая, А. Н. Бученков, Л. М. Вадиковская i iншi. Проте всi вони зачiпають бiблiографiчну сторону краєзнавчої дiяльностi. Краєзнавчi проблеми бiблiотек автори практично не розглядали, за винятком питань формування фундацiй.
Теоретичнi пiдстави краєзнавчої дiяльностi бiблiотек заклав Н. В. Здобнов.
Вже в студентськi роки вiн захоплюється iсторiєю i бiблiографiєю рiдного краю. З 1919 року вiн працює в областi краєзнавчої бiблiографiї, йдучи в цьому напрямi по шляху, намiченому ще минулому сторiччi В.І. Межовим. В 1925 роцi вiн закiнчив i опублiкував свою першу серйозну працю "Основи краєвої бiблiографiї", де вперше сформулював основнi задачi краєзнавчої бiблiографiї, визначив її значення для науки i суспiльно-полiтичного життя країни.
Слiдуючи передовим традицiям росiйської бiблiографiї, Здобнов бачив головну задачу бiблiографiї, по його виразу, не в механiчному книгоописании, а головним чином в розкриттi значення книг, в знаннi середовища, що породило книгу, її соцiальної природи i її соцiальної значущостi.
Основу краєзнавчої дiяльностi бiблiотеки складають: краєзнавча фундацiя; контингент користувачiв видань i послуг з краєзнавства; бiблiотечний персонал, включений в краєзнавчу роботу, i матерiально-технiчна база бiблiотеки.
Краєзнавча функцiя бiблiотеки є функцiя iнтегральна, вона об'єднує в одне цiле всi елементи системи "бiблiотека" i в той же час розкриває конкретне значення, змiст кожного елемента з урахуванням краєзнавчої специфiки. Краєзнавчий документ мiстить краєзнавчу iнформацiю; бiблiотечний персонал обробляє краєзнавчi документи; читач користується краєзнавчими документами i обробленою iнформацiєю про них; нарештi, краєзнавчий документ - це ще i матерiальний носiй, об'єкт, що має цiну, придбаний бiблiотекою за платню, тому вiн є частиною краєзнавчої фундацiї i матерiально-технiчної бази бiблiотеки. Всi цi елементи є загальносистемними, вони пiдлеглi однiй функцiї - краєзнавчої. Але кожний елемент розкриває її змiст по-своєму. Краєзнавчий документ, виконуючи iнформацiйну функцiю, надає користувачу бiблiотеки краєзнавчу iнформацiю. Користувач, займаючись, наприклад, самоосвiтою по краєзнавству, з одного боку, iнтегрує навкруги себе краєзнавчi ресурси бiблiотеки: документи, каталоги, картотеки, бiблiографiчнi допомоги, а з iншою - тестує їх на вiдповiднiсть власним запитам i потребам. Бiблiотечний працiвник, виконуючи виробничi функцiї, створює краєзнавчi ресурси, розкриваючи їх вмiст в каталогах, картотеках, краєзнавчих покажчиках, базах даних, рiзних заходах. Матерiально-технiчна база по краєзнавству, будучи єднiстю примiщень бiблiотеки, матерiальних предметiв, мiсцевої архiтектури, устаткування, без яких краєзнавча дiяльнiсть неможлива, характеризує рiвень забезпеченостi користувачiв необхiдними умовами для роботи.
У результатi виходить, що всi загальносистемнi елементи iнтегрованi, пiдлеглi краєзнавству. Це не означає, що краєзнавча функцiя є основна сутнiсна функцiя бiблiотеки, просто вона пронизує всi елементи бiблiотечної системи i виконується всiма ними одночасно.
Мунiципальна бiблiотека (ЦБС) є центром бiблiотечного краєзнавства в своєму мiстi, районi, селi. Краєзнавча дiяльнiсть - один з головних напрямiв роботи мунiципальної бiблiотеки; вона пронизує дiяльнiсть всiх пiдроздiлiв.
Для досягнення мети краєзнавчої дiяльностi мунiципальна бiблiотека: виявляє по широкому кругу джерел краєзнавчi документи i мiсцевi видання свого краю i зосереджує їх у фундацiях; з максимальною повнотою, незалежно вiд мiсця зберiгання, вiдображає вiдомостi про краєзнавчi документи i мiсцевi видання в СБА; формує систему краєзнавчих бiблiографiчних допомог i покажчикiв мiсцевих видань; обслуговує краєзнавчими документами i мiсцевими виданнями читачiв своєї i iнших бiблiотек; надає консультативну допомогу читачам у видiленнi i використовуваннi краєзнавчих документiв i мiсцевих видань, при зверненнi до краєзнавчого СБА бiблiотеки; надає методичну допомогу в краєзнавчiй роботi бiблiотекам-фiлiалам.
Успiх краєзнавчої дiяльностi бiблiотеки визначається, перш за все, вiдповiднiстю її змiсту потребам користувачiв, доступнiстю iнформацiї, продуманiстю напрямiв i форма масової роботи.
5. Використовування краєзнавчої бiблiографiї
В даний час краєзнавчi знання i вiдповiдно краєзнавча лiтература як носiй цих знань починають все сильнiше виконувати крiм традицiйних функцiй функцiї екологiчнi, науковi, виробничi. Тому виникає потреба в рiзних способах роботи з краєзнавчою лiтературою.
вiдповiдi в ЦБ, перенаправляються у вiддiл краєзнавчої лiтератури ОУНБ, а у разi потреби - в бiблiотеки федерального рiвня. Всi спiвробiтники центральної бiблiотеки беруть участь в краєзнавчому довiдково-бiблiографiчному обслуговуваннi i ведуть облiк запитiв i вiдповiдей, що поступають.
ЦБ ведуть краєзнавче бiблiографiчне iнформування, тобто систематично iнформують читачiв про краєзнавчi документи i мiсцевi видання, знов що поступили до її фондiв.
Форми краєзнавчого бiблiографiчного iнформування:
пiдготовка бiблiографiчних спискiв нових надходжень (ЦБ областi випускають, наприклад, "Бюлетенi нових надходжень", де дається iнформацiя, у тому числi i про краєзнавчi документи);
органiзацiя виставок нових надходжень;
пiдготовка бiблiографiчних оглядiв нових надходжень;
ЦБ формує систему краєзнавчих бiблiографiчних допомог, яка охоплює всi сторони життя краю i задовольняє всi види потреб в краєзнавчiй iнформацiї. ЦБ виступає як укладач краєзнавчих рекомендацiйних бiблiографiчних допомог про район, мiсто.
Типологiя користувачiв краєзнавчих документiв.
Органiзувати належним чином обслуговування в бiблiотецi неможливо без знання основних груп читачiв, що користуються послугами бiблiотеки. В основi диференцiацiї читачiв лежить, як вiдомо, облiк їх загальноосвiтнього рiвня, професiйних iнтересiв, психологiчних i вiкових особливостей.
керiвники всiх рангiв (тематичний дiапазон iнформацiйних потреб їх вiдрiзняється широтою, при цьому чим вище ранг керiвника, тим многоаспектнi його iнформацiйнi потреби);
фахiвцi, зайнятi в рiзних галузях народного господарства, науки, культури (на змiст iнформацiйних потреб фахiвцiв iстотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якiй вони працюють, а також мiсце роботи, посада i т. д.).
орiєнтиром в здiйсненнi iндивiдуального пiдходу до кожного читача i у вдосконаленнi всiєї краєзнавчої роботи, направленої на формування i розвиток соцiокультурних краєзнавчих потреб читачiв. Можна видiлити наступнi рiвнi пiзнання свого краю у читачiв бiблiотеки:
нульовий - про край немає нi емпiричних, нi теоретичних знань (наприклад, у тiльки що що в'їхали на територiю краю людей, нiколи ранiше в ньому не проживаючих);
емпiричний - наявнiсть лише житейських пiзнань про край;
теоретичний - наявнiсть лише теоретичних знань про край;
теоретико-емпiричний - поєднання i взаємодiя в свiдомостi як теоретичних, так i емпiричних знань про край.
у тих, хто:
народився i постiйно живе в краю (бiблiотечна задача - допомога у вивченнi, осмисленнi особливостей краю, його iсторiї, економiки, культури);
повернувся на батькiвщину предкiв пiсля тривалої вiдсутностi (бiблiотечна задача - розвиток прагнення до вiдновлення знань про край).
Перерахованi читацькi групи не вичерпують всiх можливих варiантiв диференцiацiї читачiв i не видiляються в стабiльнi групи разом з тими основними категорiями читачiв, вiдповiдно до яких створюється в бiблiотецi структура обслуговування.
Не можна не враховувати тiєї обставини, що в бiблiотеках немає i не може бути читачiв, що цiкавляться тiльки краєзнавчою лiтературою у вiдривi вiд iнтересу до певної галузi знання або галузi народного господарства, вiд певної наукової або суспiльної проблеми. Належна увага слiдує удiлити особливостям керiвництва читанням краєзнавчої лiтератури в тих випадках, коли йдеться про читання в цiлях самоосвiти. Об'єднуючої всi категорiї читачiв є в даному випадку самоосвiтня мета читання, прагнення дiзнатися про своє краю все найголовнiше i цiкаве, природне бажання гордитися своєю малою батькiвщиною, її мiсцем i роллю в життi країни. Проте в цьому загальному iнтересi, викликаному цiлком зрозумiлими причинами, слiд розрiзняти i видiляти основнi мотиви, мету i характер читання краєзнавчої лiтератури.
Увага до всiх характеризуючим читача ознак особливо необхiдна в iндивiдуальних формах роботи в допомогу самоосвiтi читачiв - при складаннi планiв читання, в бесiдах з читачами, у визначеннi змiсту iндивiдуальної iнформацiї, в залученнi i пiдготовцi читачiв до участi в масових заходах i т. д. В iндивiдуальнiй роботi з читачами важливо не тiльки орiєнтуватися на вужi iснуючi iнтереси читачiв, але i сприяти їх формуванню i розширенню. Особливо важливо враховувати особливiсть читання лiтератури, в якiй йдеться про конкретнi факти, що мали або мали мiсце на територiї i в обстановцi, добре знайомiй читачу, про людей, що проживали i жили в рiдному мiстi, селi, що працював i працюючому на вiдомому читачу пiдприємствi, природi, безпосередньо оточуючої читача. Інтерес до такого роду лiтератури може бути легко викликаний у читача з облiком, звичайно його схильностей i смакiв, його загальної пiдготовки. І рiч не лише в тому, щоб краєзнавча книга зайняла постiйне мiсце в читаннi кожного жителя краю, але i в тому, щоб ця книга допомогла пiдвести читача до читання лiтератури з самих рiзних питань i тем, важливих у формуваннi правильного свiтогляду, у вихованнi всесторонньо розвинутої людини.
7. Взаємозв'язки i координацiя дiяльностi краєзнавчих установ
музеями, архiвами, редакцiями газет, школами, вузами, позашкiльними установами; з суспiльними краєзнавчими органiзацiями: вiддiленнями Всеросiйської фундацiї культури, Всеросiйського суспiльства охорони пам'ятникiв iсторiї i культури, Всеросiйського суспiльства охорони природи, суспiльними музеями, клубами, кухлями, з краєзнавцями-любителями. Що проводяться спiльно з iншими установами всiлякi заходи мають, безумовно, велику аудиторiю, бiльш цiкавi i обширнi за змiстом, бiльшою мiрою реалiзується виховна функцiя краєзнавчої дiяльностi бiблiотек.
мiсто, сель, пiдприємство, про людей краю, в пiдготовцi фольклорних свят, етнографiчних виставок, в проведеннi рiзних обрядiв. При цьому необхiдно активно використовувати книги, бiблiотечно-бiблiографiчнi методи їх просування.
8. Форми роботи бiблiотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчi читання
В iнформуваннi читачiв про краєзнавчу лiтературу використовуються всi форми цiєї роботи - iндивiдуальнi, груповi, масовi. Здiйснюється ця робота на загальних для iнформацiйно-бiблiографiчної дiяльностi методичних основах i направлена на задоволення як професiйних, так i загальноосвiтнiх потреб читачiв. В практицi краєзнавчої роботи масових бiблiотек такi заходи, як цикли виставок, лекцiї, бесiди, краєзнавчi читання, що проводяться з певною перiодичнiстю i за певною програмою, тобто така органiзацiя роботи, при якiй вiдбувається послiдовне i всестороннє розкриття найважливiших краєзнавчих тим в їх взаємозв'язку iз загальнодержавними проблемами
Важливо, щоб при органiзацiї виставок-переглядiв, Днiв iнформацiї, при складаннi бюлетенiв нових надходжень була представлена i краєзнавча лiтература у виглядi спецiальних роздiлiв виставки або пiдроздiлiв, якщо йдеться про галузевий принцип розкриття фундацiї, у виглядi оглядiв, роздiлiв надходження нових надходжень, бiблiографiчних спискiв i т. д. Розумiє, всi цi заходи, i допомоги можуть бути повнiстю присвячений краєзнавчiй лiтературi, адресованiй читачам, широко використовуючим краєзнавчi видання в своїй професiйнiй дiяльностi.
В практику краєзнавчої роботи масових бiблiотек давно i мiцно ввiйшли цикли виставок, лекцiй, бесiд, краєзнавчi читання, що проводяться з певною перiодичнiстю i за певною програмою, тобто така органiзацiя роботи, при якiй на змiну випадковим епiзодичним заходам приходить послiдовне i всестороннє розкриття найважливiших краєзнавчих тим в їх взаємозв'язку iз загальнодержавними проблемами. Ефективною формою пропаганди краєзнавчої лiтератури виявилися, як показує практика, Всесоюзнi заочнi читацькi конференцiї, розрахованi на довгий час i об'єднуючi багато шляхiв i методи рекомендацiї книги (виставки, вечори, уснi журнали, читацькi конференцiї i т. д.), вони сприяють створенню системи в пропагандi краєзнавчої лiтератури.
У пошуках нових шляхiв пропаганди краєзнавчих матерiалiв масовi бiблiотеки нерiдко виходять за межi чисто бiблiотечних форм. Вiдносно краєзнавчої роботи це закономiрно.
альбомiв, в органiзацiї екскурсiй, зустрiчей з видатними людьми i т. д.
Важливо, щоб при цьому бiблiотеками не був забутий основний матерiал, з яким вони повиннi працювати, - лiтература (списки лiтератури, посилання на неї в альбомах, лiтописах, пiдбiрки, виставки лiтератури до занять кружкiв, до вечорiв-зустрiчам). Слiд мати зважаючи на, що лiтература мiстить вiдомостi, що є вiдправною крапкою для краєзнавчого пошуку, складання маршрутiв для краєзнавчих експедицiй по рiдному краю.
Особлива роль в пропагандi краєзнавчих знань вiдводиться дитячим бiблiотекам. Дитяча бiблiотека сприяє духовно-етичному вихованню юних читачiв, оскiльки, привертаючи до читання дiтей i молодь, вони переслiдують мету збереження духовної спадщини, дбайливого вiдношення до Батькiвщини, у тому числi "малої".
Краєзнавча дiя мiсцевої дитячої бiблiотеки посилюється при оформленнi примiщень предметами побуту, прикрасою стiн картинами мiсцевих художникiв, по можливостi, художнiм розфарбовуванням стiн дитячої бiблiотеки. Оформити iнтер'єр дитячої бiблiотеки в мiсцевому колоритi можна за допомогою читачiв i їх батькiв. Вони можуть подарувати бiблiотецi старовинну прядку, самовар або вишитий бабусь рушники i безлiч iнших старовинних предметiв. Дух краєзнавства може пронизувати всю наочну частину дiяльностi дитячої бiблiотеки: виявлятися в оформленнi краєзнавчих каталогiв, оголошень, афiш, планiв бiблiотеки i бiблiотечних стелажiв. Слiд широко використовувати засоби вiзуальної символiки. Наприклад, в дитячих бiблiотеках Орла - це символiчний образ Дедушки-Краєведушки, знавця i любителя краю. Його зображення присутнє на рекламних краєзнавчих буклетах i купонах-заявках учасникiв обласних краєзнавчих свят, на проспектах книжкових виставок, на стелажах з книгами i на краєзнавчих бiблiографiчних допомогах для дiтей.
Таким чином, в цiлях популяризацiї лiтератури про краю в масовiй роботi використовуються все рiзноманiття форм i методiв бiблiотечної пропаганди. На пiдтвердження цього можна привести огляд дiяльностi бiблiотек ЦБС р. Кургану по краєзнавству за 2006 рiк (см. приложение).
9. План проведення краєзнавчих читань
Розсилка запрошень. Вiдправка iнформацiї в ЗМІ.
"Хто краще знає свiй край?"
Анкетування.
Вручення буклетiв i запрошення на iншi заходи.
|
