Насильство й жорстокiсть як категорiї етики
Насильство й жорстокiсть як категорiї етики
Якби можна було виразити сутнiсть моралi одним словом, то це слово - ненасильство. Вiдношення до насильства є тiєю критичною крапкою, по якiй можна випробувати мораль. Через вiдношення до насильства перевiряється дiєвiсть моралi.
Не випадково самою древньою забороною, що ознаменувала виникнення моральностi, була заборона вбивства як крайньої форми насильства.
2. Чому моральнi вимоги звичайно мають форму заборон
Мораль припускає iндивiдуальну волю вибору в конкретнiй ситуацiї. Існує безлiч наук, якi дають позитивнi ради й мiстять позитивну програму дiяльностi. Наприклад, дiєтологiя пропонує строгу дiєту при певнiй недузi. Медицина рекомендує конкретний спосiб життя для лiкування хвороби. Економiка говорить про закони функцiонування ринку i як їх треба виконувати. Є безлiч рiзних iнструкцiй i корисних рад на всi випадки життя (як стати багатим, вийти замiж, правильно зробити ремонт).
"тендiтну границю, що вiдокремлює простiр розумної людської дiяльностi вiд царства слiпої необхiдностi". Оскiльки етика має справу з автономним суб'єктом, її норми мають вигляд заборони, що залишає простiр для iндивiдуальної волi вибору в кожнiй конкретнiй ситуацiї. Етика не пропонує людинi нiчого певного, всi найважливiшi рiшення вiн повинен робити сам, але вона говорить, чого не слiд робити в жодному разi. Її вимоги необхiднi, але не достатнi.
У вузькому змiстi слова насильство - це застосування грубої сили, по перевазi фiзичної (тiлеснi ушкодження, убивства, пограбування, пiдпали).
У широкому змiстi слова насильство - будь-яке придушення людини (не тiльки фiзичне, але також психологiчне, моральне, економiчне, iдеологiчне й т. д.).
Форми й методи насильства вдосконалюються разом з розвитком суспiльства. Дисциплiнарний простiр i час, манiпуляцiя суспiльною думкою за допомогою ЗМІ, "шокова терапiя", "промивання мозкiв", "модифiкацiя поводження" - все це приклади новiтнiх технологiй вiртуального насильства.
4. Що таке ненасильство
Ненасильство - термiн, утворений за аналогiєю з словом "ахимса", що позначають основний принцип релiгiї й фiлософiї джайнiзму, iндуїзму й буддизму. Виниклий у древнєiндiйської цивiлiзацiї, принцип ненасильства, тiсно пов'язаний iз принципом толерантностi й плюралiзму, визначив велику долю цiєї цивiлiзацiї. Завдяки цим поняттям i принципам iндiйська культура збереглася в якостi найдавнiшої живої цивiлiзацiї, на вiдмiну вiд багатьох iнших, древнiх, але загиблих у силу своєї агресивностi цивiлiзацiй (Вавилон, Єгипет, цивiлiзацiя майя, i iн.).
Принцип "ненасильства" достатнiй для визначення сутностi моралi.
У європейськiй iсторiї iдеал ненасильства пов'язаний з iм'ям i заповiдями И. Христа: "Хто вдарить тебе в праву щоку, зверни до нього й iншу"; "Любите ворогiв ваших".
Цi заповiдi скасовують древнiй закон, що припускав можливiсть насильства як вiдплати ("око за око") i державного захисту ("люби ближнього твої й ненавидь ворога твого"). Тут позначається важливу вiдмiннiсть християнства вiд iудаїзму.
Ісус уважав, що насильство не може мати виправдання нi за яких умов. Основна заповiдь І. Христа - любов до ближнього.
"любите ворогiв ваших"). Цей зв'язок виявив Л. Толстой: поняття Бога є позначення того, що людський розум не може знати; поняття Бога задає правильний порядок цiнностей у свiтi. Бог - гранична пiдстава людського буття, умова можливостi змiсту. Любов до Бога означає вiдмова вiд насильства й прийняття миру таким, який вiн є, з любов'ю й радiстю.
Ненасильство - альтернатива "справедливому насильству". Це пост насильственна стадiя боротьби з несправедливiстю й злом. Вiдповiдна боротьба є виклик, сполучений з iдеєю, що одна сторона конфлiкту втiлює добро, а iнша - зло. Але зi збiльшенням кiлькостi насильства зло тiльки збiльшується. Імператив ненасильства пропонує рiшення, суть якого в тiм, що жодна сторона не може розглядати себе суддею в питаннях добра й зла, i це єдиний спосiб залишитися в просторi моралi. Гуманiзм етики ненасильства пов'язаний з визнанням святостi життя. "Не перемагати й принижувати супротивника, а домагатися взаєморозумiння з ним"... "Центром ненасильства є принцип любовi"". Любов - протилежнiсть насильству, протилежнiсть використанню, вiдношення поваги особистостi i її самоцiнностей.
6. Чи може насильство бути благом
Багато iдеологiв революцiї ставили завдання морально виправдати застосування насильства. Наприклад, Л. Троцкий у статтi "Їхня мораль i наша" виправдує революцiйне насильство пролетарiату; вiн малює суспiльство майбутнього, у якому не буде насильства й нiяких соцiальних протирiч, хоча прокласти до нього мiст не можна iнакше, як революцiйними, насильницькими засобами. Аналогiчної позицiї дотримувався вождь свiтового пролетарiату, коли говорив про добро "з кулаками".
Будь-яке насильство хоче виправдання й для цього використовує моральну демагогiю, а також розподiл людей на гарнi (наших) i поганих (чужих). Насильство - влада сили, тому воно перебуває поза мораллю. Мораль i насильство виключають один одного. Однак усяке насильство має потребу в санкцiї моралi, волає до боротьби зi злом. У талiбському Афганiстанi iснувало Мiнiстерство добра й боротьби зi злом, саме воно присуджувало до страти всiх, хто не пiдкорявся режиму. Не сильне вiдрiзняється американський пiдхiд, що дiлить мир на своїх (iмперiя добра) i чужих (iмперiя зла).
7. Яке насильство є легiтимним
друг вiд друга й вiд зовнiшнього ворога. Саме держава формує систему мотивiв, якою керуються громадяни. Наприклад, за допомогою податкової полiтики або соцiальної допомоги воно може стимулювати або скорочувати рiст населення. Це насильство особливого роду, не пряме, а непряме або вiртуальне. Інший приклад непрямого насильства - манiпуляцiя свiдомiстю, шокова терапiя. Усяке насильство, навiть легiтимне, не можна вiднести до моральної дiяльностi. Моральним може бути тiльки обмеження насильства, вибiр меншого насильства, як у ситуацiї зi злом, коли вибирають менше зло не тому, що воно зло, а тому, що воно менше. Таким чином, справжня мораль заперечує будь-яке насильство, крiм того, вибирає iз двох зол менше.
8. Яке насильство є нелегiтимним
Насильство, як вiдверта влада сильного над слабким, огидно моралi. Об'єктом нелегiтимного насильства часто виступають хворi, старi, жiнки й дiти. Прикладами нелегiтимного насильства є злочиннiсть, а також заподiяння страждань багатьом людям у результатi руйнування екологiї, нечистоплотної журналiстики, брудного бiзнесу, халатного вiдношення до сучасної технiки (Чорнобиль), банального екстремiзму й тероризму.
Наприклад, вiдповiдно до дослiджень американських соцiологiв, 50% дiтей, що тiкають iз будинку, просто зникають.
9. Якi причини втечi дiтей з будинку
Жорстокiсть i байдужiсть батькiв - головна причина дитячої занедбаностi. Крiм того, дiти заважають кар'єрi, у бiльших мiстах вони стають тягарем. Часто дiти тiкають iз будинку, будучи жертвами побиття або сексуального насильства батькiв. У США щорiчно батьки знущаються приблизно над 1,7 млн. дiтей, по-звiрячому б'ють 750 тисяч. 27% жiнок i 16% чоловiкiв у дитинствi випробували сексуальнi напади.
Жорстокий обiг з дiтьми й пiдлiтками в родинi зв'язано з наступними факторами: застосування фiзичних покарань як спосiб виховання, фiнансовi проблеми родини, присутнiсть у будинку вiтчима або спiвмешканця, пияцтво батькiв, острах викриття, коли жертва сподiвається, що жорстокий обiг з нею нiкому не стане вiдомим.
10. Якi наслiдки сiмейної жорстокостi
Потрапивши в середовище вулицi, дiти стають нездатними до соцiалiзацiї, пiддаються смертельному ризику, крiм того, можуть стати об'єктом сексуальної експлуатацiї або жертвами манiякiв i педофiлiв.
Передчасне вiддiлення пiдлiткiв вiд рiдного будинку сповiльнює процес їхньої соцiалiзацiї й позбавляє можливостi успiшно iнтегруватися в суспiльствi. Загальмовується особистiсний розвиток.
Існує прямий зв'язок мiж насильством у родинi й наступнiй злочиннiй дiяльностi пiдлiткiв. Злочиннiсть виступає стратегiєю виживання в умовах вулицi, обумовленої попереднiм досвiдом жертви.
Сьогоднi в усьому свiтi пiд погрозою перебувають нормальний розвиток, благополуччя й виживання дiтей. Страждання дiтей викликаються не тiльки хворобами, бiднiстю, позбавленнями й вiйнами, але й тiєю практикою виховання й тих ритуалiв, якi прийнятi в данiй культурi. Особливо дивно, що вони страждають вiд дiй тих, хто зобов'язаний про їх пiклуватися.
В 60-х рр. XX в. ця проблема була вiдкрита в США, але пiзнiше виявилося, що немає такого суспiльства, у якому б вона не стояла.
Жорстокий обiг з дiтьми - загальна патологiя сучасної цивiлiзацiї, зв'язана не з однiєї, а з комплексом причин.
Демографiчний вибух сучасностi повинен привести до подвоєння населення планети (12 млрд.) до 2025 р. Така величезна кiлькiсть людей викличе багато проблем, у тому числi поява нiкому не потрiбних дiтей.
Урбанiзацiя в постiндустрiальному суспiльствi приводить до того, що дiти заважають кар'єрi й соцiальнiй забезпеченостi, тому викликають у багатьох людей свого роду "алергiю".
Сучасна культура формує маргiнальну свiдомiсть, позбавлена культурних корiнь, люди мають утворення, але позбавленi високої культури, емоцiйно й iнтелектуально знедоленi, iз цiєї причини вони не усвiдомлюють вiдповiдальнiсть, пов'язану з вихованням дитини. Як вiдзначав Ортега-І-Гассет, масова людина подiбна дитинi, якої замiсть iграшки довiрили складну технiку типу персонального комп'ютера.
Крiм того, соцiальним психологам удалося виявити дiю наступних факторiв:
а) часта дiя фактора стресу,
б) вiдхилення вiд нормального досвiду, який був пережитий дiтьми (наприклад, у випадку їхнього вiддiлення вiд матерi).
Були знайденi механiзми мозку, вiдповiдальнi за вираження прихильностi й агресивностi, i встановлено, що ступiнь агресивностi визначається бiохiмiчними реакцiями в мозку, а також соцiальним контекстом.
12. Як зв'язанi насильство в родинi й культурнi фактори
насильство мораль репродуктивний страждання
Є деяка подiбнiсть жорстокого поводження з потомством у людини й людиноподiбних мавп. Гарна мати-мавпа годує й виховує своє потомство доти, поки не забезпечить йому певний соцiальний статус i здатнiсть вижити самостiйно. При цьому вона не випробовує до потомства нiякого теплого почуття. У середовищi макак матерi частiше вiдмовляються вiд новонароджених синiв, чим вiд дочок. Так буває й у людей, хоча тут дiють бiльше рiзноманiтнi культурнi фактори. В Америцi в бiдних родинах на частку хлопчикiв доводиться набагато бiльше жорстокостi, чим стосовно дiвчинок. А в Китаї намагаються позбутися вiд дiвчинок, їх частiше продають як живий товар у розвиненi країни, а також вони бiльше пiдданi жорстокостi батькiв.
Рiзноманiття проявiв жорстокостi варiюється вiд культури до культури. Наприклад, у Тибетi загальноприйняте, щоб деяким дiтям, зокрема, дiвчинкам або дiтям, що народилися вiд лiтнiх батькiв, придiлялося менше уваги й турботи. У Японiї вiдмова вiд небажаної дитини дозволяє батькам сподiватися, що який-небудь альтруїст вiзьме й виховає їхнє дитя.
У суспiльствах, де вбивство дитини допускається, параметри подiбного поводження регламентуються строгими правилами. У Японiї, наприклад, перший лемент немовляти гарантує йому безпека. У Сьєрра-Леоне має мiсце звичай купати дитину в холодному струмку й потiм тримати голеньким на повiтрi, поки не обсохне. Звичай зберiгається, незважаючи на високу дитячу смертнiсть вiд запалення легенiв.
Диференцiйоване вiдношення до хлопчикiв i дiвчинок має рiзнi форми. Наприклад, в Індiї маленьких хлопчикiв уподiбнюють квiтам, якi вимагають ретельного вiдходу, а дiвчинок - каменям, якi перенесуть будь-який обiг.
Сьогоднi iснує можливiсть прогнозувати й моделювати стать майбутньої дитини. У цих умовах iснує бiльша ймовiрнiсть збiльшення кiлькостi новонароджених хлопчикiв, наприклад, у мусульманських країнах, або в iнших схiдних культурах, де хлопчики цiнуються вище дiвчинок. Це чревате змiною демографiчної ситуацiї.
13. Що таке виборча занедбанiсть
Виборча занедбанiсть - це будь-яка комбiнацiя медичної, харчової, фiзичної й емоцiйної занедбаностi маленької дитини або пiдлiтка в порiвняннi з iншими дiтьми в цiй родинi або в родинах, що перебувають у подiбних соцiально-економiчних i культурно-виховних умовах.
Існують ненавмиснi, схованi вiд очей механiзми усунення небажаних, низько оцiнюваних дiтей. У той же час вiдомi випадки, коли вмирають дiти, якими пишаються й про якi добре пiклуються, а виживають тi, якi не одержують вiдхiд на належному рiвнi.
Якщо дiтей цiнують як продовжувачiв роду, то в такому суспiльствi звичайно вище цiнують хлопчикiв, а дiвчинок менше. Навiть у таких суспiльствах, де дiтей цiнують як таких, одних з них цiнують нижче, нiж iнших. Таких дiтей можна роздiлити на кiлька груп:
1) по стану здоров'я. Деякої матерi вважають, що хворi дiти не виправдають вкладеного батькiвського внеску. Про таких дiтей погано пiклуються й вони вмирають;
2) дитята-iнвалiди. Найчастiше їх уважають тяжким тягарем. Особливо це ставиться до дiтей з розладом психiки;
3) з погляду статi. У деяких країнах, наприклад, в Індiї й Китаї, в iсламських країнах, синiв волiють дочкам, що утрудняє виживання жiночого потомства;
5) залежно вiд незвичайних i важких пологiв, а також по iнших бiологiчних факторах. У Захiднiй Африцi, наприклад, позбуваються вiд новонароджених дiвчинок, що народилися iз зубами;
6) з погляду зайвих дiтей. Дiти, якi приводять сiмейнi ресурси в стресовий стан, пiддаються високому ризику;
8) з погляду соцiальної пiдтримки. Дуже велика роль законодавства про шлюб. Жертвами дурного обiгу в багатьох країнах є сироти. Сучаснi джерела вказують на рiст дурного обiгу з дiтьми, пов'язаний з урбанiзацiєю й iммiграцiєю, розпадом малих груп i вiдходом вiд сформованих культурних традицiй.
14. Якi наслiдки жорстокостi й насильства в родинi
Перенесене в дитинствi насильство сприяє формуванню схильностi до насильства й вiдповiдного поводження в майбутньому. Ставши дорослими, такi люди швидше утягуються у вживання алкоголю й наркотикiв, у них легше формується злочинне поводження й виникають психiчнi розлади; жертви дурного обiгу вiдстають у розвитку, випробовують бiльше соцiальних i емоцiйних утруднень.
15. Що є головним у людському репродуктивному поводженнi
"батькiвський внесок". У випадку повної материнської вiдмови дитина гине протягом декiлькох годин або днiв. Але є iншi форми зниженої емоцiйної, бiологiчної й соцiальної пiдтримки, якi не вбивають дитини так швидко, але переводять його в категорiю найбiльш уразливу, де рiзко зростає ризик загибелi вiд хвороби, нещасного випадку, насильства. Загальне правило говорить: чим менш убогої є навколишнє середовище, тим бiльше значення для виживання дiтей здобуває батькiвський внесок. Інодi дурний обiг є формою гiпертрофованого внеску, а надмiрна турбота порушує нормальний процес дозрiвання й дорослiшання. Те ж саме ставиться до дисциплiни. Забезпечити нормальну дисциплiну значить зробити дуже важливий внесок у виховання дитини. Але дисциплiна може виражатися у формах, що загрожує життю дитини. У цьому випадку вона стає формою гiпертрофованого внеску, особливо якщо батьки силою домагаються слухняностi дитини. Насильство, застосовуване час вiд часу або як реакцiя на стрес, можна розглядати як провал всiх спроб захистити дитину, що може привести до його занедбаностi. Навiть сексуальне насильство можна розглядати як зворотний бiк батькiвського внеску (наприклад фiзичної близькостi). Будь-якi форми жорстокого обiгу й занедбаностi викликають у дитини зниження iмунiтету або провокують втеча з будинку й взагалi вибiр якого-небудь ризикованого способу життя.
добро, право, справедливiсть, благо. Культурний вплив батькiв настiльки сильно, що може перебороти будь-яку навiть iнстинктивну програму. Поводження батькiв багато в чому залежить вiд рiвня їхньої культури й утворення. Передбачається, що в тих випадках, коли виховання дитини пред'являє батькам пiдвищенi вимоги, вони можуть почати жорстоко звертатися з ним.
Батькiвський внесок має сенс, тiльки якщо вiн триває досить тривалий час, включаючи не тiльки вигодовування, але й бiльше пiзнi стадiї життя. При цьому спостерiгаються розходження мiж країнами з низьким рiвнем життя й країнами з високим рiвнем, у яких голод зустрiчається вкрай рiдко.
мавп стосовно дитинчат i знижує агресивнiсть стосовно дорослих особин у групi. І в людей, i в мавп, агресивнiсть пiдсилюється з посиленням екологiчного й соцiального стресу.
Досвiди, пов'язанi з раннiм вiддiленням дiтей вiд батькiв, також викликають порушення поведiнкових, фiзiологiчних i iмунологiчних функцiй дитини.
16. Який значення батькiвського внеску у виховання дiтей
Звичайно батьки дуже серйозно, часто самовiддано пiклуються про своїх дiтей. Батькiвський альтруїзм унiкальний: тут потiк життєвих благ довго, кумулятивне, щедро йде лише в одному напрямку.
є батькiвський внесок у виглядi матерiальних, духовних, емоцiйних iнших витрат батькiв.
Батькiвський внесок - коштовний ресурс, i природний добiр постiйно повинен перешкоджати тому, щоб вiн розтрачувався зрячи. Отже, еволюцiйнi механiзми батькiвської психологiї повиннi приводити до вибiрковостi батькiвського внеску, перевазi своїх дiтей i дискримiнацiї чужих.
17. Якi батьки частiше вбивають своїх дiтей
Серед незамiжнiх жiнок частка дiтовбивцiв вище, оскiльки вiдсутнiсть батька рiзко погiршує життєвi перспективи дитини.
У мiру дорослiшання дитини, знижується небезпека ризику.
родителями чревате конфлiктами, але цi конфлiкти краще влагоджуються, якщо прийомнi батьки перестануть зображувати iз себе справжнiх батькiв.
Нiж бiльше iнфантильними й егоцентричними є батьки, тим бiльша ймовiрнiсть жорстокостi з їх боку стосовно дiтей.
І навпаки, стосовно до розвинених країн Заходу, можна затверджувати, що, чим вище рiвень батькiвської свiдомостi, чим бiльше вони усвiдомлюють свою вiдповiдальнiсть перед дiтьми, менш iмовiрнi прояви батькiвської жорстокостi або дитячої занедбаностi.
Очевидно, що жорстокий обiг з дiтьми й дитяча занедбанiсть ставлять пiд погрозу фiзичне й емоцiйне виживання дiтей.
18. Чи можна затверджувати, що багато батькiв, що жорстоко звертаються з дiтьми, самi в дитинствi були жертвами жорстокого обiгу
Дитина на перших етапах свого розвитку має потребу в гарному, ласкавому обiгу, вiн проявляє прихильнiсть до тих, хто про нього пiклується. Вiн повинен знати, що про нього пiклуються навiть тодi, коли вiн один. Оскiльки люди, що пiклуються про дитину, передбачуванi, i вони завжди забезпечують йому безпеку, у дитини поступово розвиваються почуття безпеки, упевненостi в собi й довiри до iнших. У дiтей, з якими жорстоко звертаються, почуття прихильностi завжди пов'язане iз тривогою, вони самi бiльше агресивнi до ворожому їм миру й до оточуючих людей, бачачи в них потенцiйну погрозу власної безпеки. На основi раннiх первинних вiдносин, у дитини складаються моделi вiдносини до самого себе й до iнших людей i до миру. Дiти, яким не вистачало любовi, самi часто виявляються не здатними по-справжньому любити, у них розвивається садомазохистський комплекс.
як у людському суспiльствi.
Людська жорстокiсть включає здатнiсть заподiювати не тiльки фiзичне, але також духовне або вiртуальне страждання.
Людська iсторiя - вмiстище покарань рiзних видiв, що свiдчить про сховану генетичну схильнiсть до заподiяння страждань, властивому всьому людському роду.
Величезнi маси людей в усьому свiтi страждають iз вини iнших.
Чи можна дати оцiнку особистому рiшенню, промисловому пiдприємству, релiгiйному навчанню або урядовiй програмi без аналiзу прямим i непрямих супутнiм цим явищам страждань? Взяти хоча б забруднення навколишнього середовища... Чи можна усвiдомлено говорити про етику, мораль, законi, справедливостi, свiтi, любовi й шляхетностi, не дослiджуючи предмет заподiяння страждань?
20. Якi види й розмiри страждання, якi заподiюють люди своїм спiввiтчизникам
Ясно, що тут неможливо застосувати звичайний розрахунок. Проте деякi автори провели дослiдження й показали, що найбiльшi страждання приносять у мiру зменшення: безробiття й бiднiсть, забруднення навколишнього середовища, бiзнес, президент (оскiльки його рiшення стосуються багатьох), споживання алкоголю, представники засобiв масової iнформацiї й журналiсти, викладачi, юристи, церковнi лiдери, система правосуддя, злочинцi. Тi, хто мають можливiсть приносити людям шкоду, звичайно мають можливiсть i дати полегшення.
Із всiєї цiєї команди злочинцi, як це нi дивно, мають вiдносно низьку цифру шкоди. Це пов'язане з тим, що вони дiють "один на один", їхньої дiї заподiюють шкоду окремим людям, а не бiльшим масам, тодi як магнати бiзнесу й журналiсти приносять максимальний ступiнь страждань, оскiльки впливають на бiльшi маси людей. Скорочення середньої кiлькостi страждань за одиницю часу сьогоднi може виступати головним критерiєм соцiального прогресу. Уряд повинен пiклуватися про постiйне зниження числа страждань, що є основним критерiєм його вiдповiдальностi.
У соцiальнiй полiтицi (соцiальнiй етицi) i особистому поводженнi варто враховувати розумний рiвень заподiюваних страждань. За iнших рiвних умов повинен обиратися той спосiб дiї, що веде до найменшого заподiюваного страждання.
1. Байбурин А. К. Топорков А. Л. У истоков этики. – Л., 1990
2. Вебер М. Протестантська етика й дух капiталiзму. - К., 2000
4. Фром Е. Психоаналiз i етика. - К., 2003
5. Фром Е. Мистецтво любовi // Душа людини. - К., 1992
| 
