Тема: "Цiнностi та перспективи християнської моралi"
Змiст
Вступ
1. Поняття "християнська мораль", її особливостi та сутнiсть
Висновки
Лiтература
Вступ
Тема роботи, на мою думку, є дуже актуальною в наш час, адже суспiльство, перетнувши всi межi дозволеного та недозволеного, зовсiм не має уявлення про таке поняття як "християнська мораль", не кажучи вже про її цiнностi, заповiдi та перспективи.
Мета моєї роботи полягає в тому, щоб ознайомитися з цiнностями та дослiдити перспективи християнської моралi.
"християнська мораль" та її особливостями;
- визначити її сутнiсть;
- сформулювати основнi моральнi цiнностi;
Об’єкт роботи – християнська мораль.
Лiтературними джерелами моєї роботи, в основному є Інтернет, сучаснi пiдручники з етики, а також декiлька перiодичних видань.
1. Поняття "християнська мораль", її особливостi та сутнiсть
Християнська мораль знаходить своє вираження у своєрiдних уявленнях i поняттях про моральне, у сукупностi визначених моральних норм (наприклад, заповiдях), у специфiчних релiгiйно-моральних почуттях (християнська любов, совiсть i т. п.) i деяких вольових якостях вiруючої людини ( терпiння, покiрнiсть i iн.), а також у системах морального богослов’я чи теологiчної етики. Усi разом перерахованi елементи складають християнську моральну свiдомiсть.
Християнська мораль, утверджуючи людську гiднiсть, любов до ближнього, як до самого себе, розвиває у суспiльствi людянiсть, гуманнiсть, що є основою високої культури, що пiдносить людину у її власних очах, облагороджує її намiри i бажання.
Моральна свiдомiсть християн є соцiально та iсторично зумовленим вiдображенням їх практичної поведiнки в колективi та суспiльствi. Воно спочатку виникло як вiдображення безсилля рабiв i поневолених Римом народiв у боротьбi за свою свободу i щастя. Християнська мораль у подальшому розвитку придбала деяку самостiйнiсть, що проявилася в тому, що християнську моральну свiдомiсть у своєму архаїчному iдейно-образному змiстi продовжує iснувати аж до наших днiв, виступаючи силою, гальмує подальший моральний прогрес людства. У своєму багатовiковому iсторичному iснуваннi християнська мораль пристосовувалася до соцiально-полiтичним iнтересам рiзних класiв, втiлюючись у свої класовi рiзновиди: християнсько-феодальну, католицьку i православну мораль, а також християнсько-буржуазну протестантську мораль, з одного боку, з iншого - в християнсько-демократичну мораль середньовiчних народних єресей i навiть християнсько-пролетарську мораль на раннiх етапах робочого руху ("християнський соцiалiзм"). При всьому тому в християнськiй моралi зберiгалося стiйке релiгiйно-моральне ядро, що дозволяє видiлити християнську моральну свiдомiсть як самостiйне iдеологiчне явище, що володiє специфiчними особливостями, що дозволяють вiдрiзнити його вiд iнших систем моралi, наприклад вiд буржуазно-просвiтницьких чи, тим бiльше, вiд атеїстичної пролетарської моралi.
Головною особливiстю християнської (як i узагалi всякої релiгiйної) моралi є те, що її основнi положення ставляться в обов’язковий зв’язок iз догматами вiровчення. Так як "Богом вiдкрите" догмати християнського вiровчення вважаються незмiнними, основнi норми християнської моралi, в їх вiдверненому змiстi, також вiдрiзняються вiдносною стiйкiстю, зберiгають свою силу в кожному новому поколiннi вiруючих людей. У цьому полягає консервативнiсть релiгiйної моралi, що i в змiнених соцiально-iсторичних умовах несе вантаж постарiлих моральних забобонiв, успадкованих вiд минулих часiв.
Іншою особливiстю християнської моралi, що випливає з її зв’язку з догматами вiровчення, є те, що в нiй є такi моральнi настанови, якi неможливо знайти в у системах нерелiгiйною моралi. Таке, наприклад, християнське вчення про страждання-благо, про всепрощення, любовi до ворогiв, непротивлення злу i iншi положення, що знаходяться в протирiччi з насущними iнтересами реального життя людей. Що стосується положень християнства, загальних з iншими системами моралi, то вони отримали в ньому значна змiна пiд впливом релiгiйно-фантастичних уявлень.
У самому стислому видi християнську мораль можна визначити як систему моральних уявлень, понять, норм i почуттiв i вiдповiдного їм поведiнки, тiсно пов’язану з догматами християнського вiровчення. Оскiльки релiгiя є фантастичний вiдбиток у головах людей зовнiшнiх сил, якi панують над ними в їх повсякденному життi, остiльки й у християнськiй свiдомостi вiдбиваються реальнi стосунки мiж людьми в спотвореному релiгiйною фантазiєю видi.
2. Основнi моральнi цiнностi
До моральних цiнностей належать нормативнi уявлення про добро i зло, справедливiсть, прекрасне й потворне, про призначення людини, людськi iдеали. Вони лежать в основi всiх вчинкiв, дiяльностi людини, мають моральну значущiсть i впливають на суспiльне життя.
Моральнi цiнностi, уявлення, настанови є продуктом нашої iсторiї та культури. Їх основу було закладено у І ст. нашої ери в зв’язку з розвитком християнства. Вони еволюцiонували протягом вiкiв разом iз людством. Сталими моральними взiрцями, канонами є також десять християнських заповiдей.
Серед християнських моральних цiнностей загальнолюдського значення розрiзняємо:
- головнi людськi цiнностi, що бiльшою чи меншою мiрою визначають всi iншi етичнi цiнностi (життя, iстина, добро, свобода);
- бiльш частковi моральнi цiнностi (здатнiсть дiлитися з iншими своїми духовними надбаннями; любов, спрямована на iдеалiзовану цiннiсть iншої особистостi).
Цiнностi можна диференцiювати й далi.
Ісуса Христа. Вона мiстить у собi зведення моральних iдеалiв, якi вiдображають багатовiковi земнi сподiвання людства. Автор проповiдi уславлює миролюбнiсть, поступливiсть, негнiвливiсть, доброту.
В цiй же Нагiрнiй проповiдi знаходимо i таку високогуманну iдею: "Тож усе, чого тiльки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чинiть їм i ви". Пiзнiше в етичнiй думцi вона отримала назву "золотого правила" моральностi. Виникнувши понад двi тисячi рокiв тому згадана формула стала для людства подiбною фамiльнiй дорогоцiнностi, яка дбайливо передається з поколiння в поколiння i при цьому в незмiнному виглядi: найрозвинутiше, найдосконалiше формулювання сьогоднi має такий самий вигляд, який воно набуло до початку нашої ери. Як золото є загальним еквiвалентом, що дозволяє зводити до одного знаменника рiзнi валюти, так золоте правило моральностi разом з iдеями добра, справедливостi є загальним гуманiстичним еквiвалентом людських вiдносин.
Християнська мораль, утверджуючи людську гiднiсть, любов до ближнього, як до самого себе, розвиває у суспiльствi людянiсть, гуманнiсть, що є основою високої культури, що пiдносить людину у її власних очах, облагороджує її намiри i бажання.
3. Перспективи християнської моралi
Щоб вийти з економiчної, полiтичної кризи, люди повиннi вийти з кризи моральної. Бо, як правило, за негараздами суспiльства стоїть його моральне зубожiння. Марно й сподiватися дотримання десяткiв тисяч державних законiв, якщо не дотримуються Десяти Заповiдей Божих. Адже цiннiсть демократiї – в рiвностi людей перед законом. А вiн виростає з рiвностi людей перед Богом.
Будь-яка мораль, щоб дати добрi результати, повинна спиратися на щось дуже сильне, мiцне. Не випадково найважливiшим у моралi є питання авторитету. Суттєвим є те, хто дає вказiвки не красти, не вбивати: мама, вчителька, якась партiя чи так каже не робити Сам Господь Бог? А Вiн є найбiльшим авторитетом для людства, тому Його аргументи – найсильнiшi. Ось чому моральне виховання має здiйснюватися на релiгiйнiй основi, на розмовi про Бога, на розмовi з Ним.
довкола себе всiх. Це є настiльки важливим, що органи державної влади вiжки вiд морального виховання повиннi мiцно тримати у своїх руках i не вiддавати яким би то не було громадським товариствам.
закордонних серiалiв зовнiшнiм блиском прикривають свою внутрiшню порожнечу, зваблюють молодь життям без обов’язкiв. З екранiв ллється цинiзм, вульгарнiсть, вишукана пiдступнiсть, пiдлiсть. Якраз у країнах, якi демонструють нам цi фiльми, спостерiгається вiдхiд вiд Церкви, спричинений матерiальним благополуччям. Та духовнiсть має завжди залишатися актуальною: i посеред ситостi, i у бiдностi. Щоб витримати тимчасовi труднощi, а коли почнеться економiчний пiдйом, — не втратити духовних цiнностей, нам потрiбний моральний iмунiтет, що його несе християнське виховання.
Як свiдчать статистичнi данi, за останнi роки населення України зменшилося на 3 млн., 7 млн. – на заробiтках, на чужинi. А це — залишенi напризволяще дiти, зруйнованi сiм’ї, покалiченi долi, втраченi iлюзiї, розпач, зневiра. Це смертельний удар по майбутньому нацiї у центрi Європи. Крiм цього, переповненi лiкарнi та тюрми. Нечеснiсть своїм чорним крилом торкнулася навiть найдостойнiших, тих, кому ми довiрили державу. Хворий весь соцiальний органiзм. Тому, усвiдомлюючи це, я вважаю, що християнська мораль повинна мати велике вiдкрите майбутнє, подальшi перспективи розвитку.
якi люблять Україну навiть такою, якою вона є сьогоднi: бiдною, хворою, обдуреною базiканням пустим – тобто, пропорцiйно-оберненою до тiєї України, за яку вiддали своє життя кращi її сини i доньки, про яку мрiємо ми всi. Саме християни-патрiоти, а не просто громадяни, зумiють постояти за рiдну справу i доведуть Україну до досконалостi.
Також для розповсюдження християнської моралi потрiбно створити релiгiознi партiї, збори, клуби, якi будуть не виглядати, як секти, а лише доносити до людей християнськi норми, цiнностi, правила.
Висновки
Отже, опрацювавши низку друкованої та електронної лiтератури, ознайомившись з цiнностями та дослiдивши перспективи християнської моралi, можу зробити висновок, що християнська мораль, її сутнiсть, особливостi та цiнностi є дуже цiкавими, а найважливiше – потрiбними для сучасного суспiльства. Але, нажаль, лише мала частина українського народу розумiє це та вивчає їх. Тому, християнська мораль має перспективи лише в тому випадку, якщо люди самi захочуть змiнити свiй внутрiшнiй свiт.
Лiтература
1. Беляева Е. В. Этика. – Минск: Академия управления при Президенте РБ, 2004. – 67с.
"Либiдь", 2001. – 380с.
3. Фесенко Г. Г. Етика та естетика. – Харкiв: ХНАМГ, 2009. – 36с.
4. http://readbookz.com/book/164/4843.html
5. http://religion.historic.ru/
|
