Конфлiкт iнтересiв як проблема етики державного службовця
Конфлiкт iнтересiв як проблема етики державного службовця
Вступ
Конфлiкт iнтересiв є однiєю iз найбiльш гострих проблем державної служби, невирiшенiсть якої утруднює ефективну дiяльнiсть, пiдриває авторитет влади серед громадян, унеможливлює реалiзацiю мiсiї бюрократiї.
У контекстi функцiонування виконавчої влади виникають найрiзноманiтнiшi "конфлiкти iнтересiв'' - мiж приватними та державними, мiж особистiстю та та
держави. Проте в державно-управлiнських розвiдках, вживаючи термiн "конфлiкт iнтересiв ", мають наувазi саме перший вид конфлiкту - мiж приватним та державним iнтересом. Це вказує на його визначальну роль у дiяльностi органiв виконавчої влади.
Зазначена проблема iснує, напевне, вiд початку iснування бюрократiї Проте серйозне її вивчення розпочалося наприкiнцi XX ст. Вона зафiксована в багатьох нацiональних та мiжнародних правових документах. Аналiзу цього питання присвяченi розробки ЛІ. Волкова Дж. Гар-нея. МБ,Горного. В. В. Комлевої. П. М. Кудюкiна К. Лалазар'ян, І. Н. Панша, В И Южакова та iнших дослiдникiв Опис американської системи запобiгання та вирiшення конфлiкту iнтересiв представлений у публiкацiях Дж. С. Лей, Ю. Якименка, Однак подальшого дослiдження потрете аналiз конфлiкту iнтересiв державного службовця як моральної дилеми та опис етичних способiв запобiгання такого конфлiкту i його вирiшення.
є виокремлення певних смислових зрiзiв конфлiкту iнтересiв державного службовця, яке дасть змогу виявити рiзнi етичнi засоби управлiння ним.
У 2003 р Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Конвенцiя СОН проти корупцiї, де вимоги щодо запобiгання конфлiкту iнтересiв встановлюються не лише до державних управлiнцiв, а й до держав. Згiдно з Конвенцiєю кожна держава, що входить до складу ООН, має прагнути вiдповiдно до принципiв свого внутрiшнього законодавства створювати, пiдтримувати та укрiплювати такi системи, якi сприяють прозоростi та запобiгають виникненню колiзiї iнтересiв.
В українському законодавствi визначення конфлiкту iнтересiв вiдсутнє в таких основоположних для функцiонування виконавчої влади документа як закони України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцiєю". Його дефiнiцiя наводиться в Загальних правилах поведiнки державного службовця: "Конфлiкт iнтересiв випливає iз ситуацїї, коли державний службовець має приватний iнтерес, тобто переваги для нього або його родинi, близьких родичiв, друзiв чи осiб та органiзацiй, з якими вiн мас або мав спiльнi дiловi чи полiтичнi iнтереси, що впливає або може впливати i на неупереджене та об'єктивне виконання службових обов'язкiв " Загалом таке визначення є усталеним у документах, присвячених розгляду конфлiктiв iнтересiв.
значними матерiальними та людськими ресурсами, вони мають широкий доступ до iнформацiї, можуть кардинально впливати на долю конкретної людини, тобто в державному управлiннi потенцiйно iснують умови для виникнення конфлiкту iнтересiв. При цьому науковцi вказують на появу нових модифiкацiй конфлiктiв iнтересiв на пострадянському просторi Масштабний перерозподiл державної власностi в умовах недостатньо розробленого законодавства та полiтичної боротьби став спокусою для чиновникiв, якi мають безпосереднiй стосунок до. цих процесiв, розширив корупцiйнi можливостi та ареол виникнення конфлiктiв iнтересiв.
корупцiйнi скандали та зниження довiри громадськостi до чиновництва закрiпило дослiдникiв та практикiв у думцi про невикорiннiсть конфлiкту iнтересiв та неможливiсть його регулювання лише правовими заходами
Нинi вже стало аксiомою твердження про те. що в державному управлiннi неможливо позбутися конфлiкту iнтересiв. Прiоритетнiсть суспiльних iнтересiв не може анулювати приватнi iнтереси персоналу органiв виконавчої влади. У кожного службовця є особистi iнтереси, що iнодi можуть суперечити рiшенням або дiям, якi вiд нього вимагає професiя. Тому немає сенсу закликати до заборони конфлiкту iнтересiв. Представники ОЕСР вказують нате, що жорсткий пiдхiд до укрiплювання приватних iнтересiв може порушувати права державних службовцiв, бути непродуктивним або недiйовим, позбавляти державну службу привабливостi для потенцiйних працiвникiв.
Однак такi ситуацiї мають урегульовуватися, i для цього необхiдно створити систему iнституцiйних заходiв, використовувати моральнi засоби.
Історично першi спроби вирiшення конфлiкту iнтересiв на державнiй службi пов'язанi iз його кримiнальним регулювання. Лише з 60-х pp. XX ст. в США розпочинає дiяти адмiнiстративний кодекс поведiнки чиновництва, порушення якого тягне за собою адмiнiстративнi санкцiї (догану, тимчасове Вiдсторонення вiд роботи, звiльнення). При цьому регламентується i дiяльнiсть, що може зумовити вичерпанiсть конфлiкту iнтересiв, тобто навiть пiдозра, що в державного службовця є невирiшений конфлiкт iнтересiв, може викликати сумнiви громадян у чесностi працiвника й пiдриватиме довiру до органiзацiї загалом Конфлiкти iнтересiв постають i як професiйно-етична проблема, оскiльки вони торкаються моральних аспектiв взаємовiдносин державної влади i громадян. У разi таких конфлiктiв iснує небезпека порушення цiнностей служiння народу, справедливостi, неупередженостi та може скластися враження, що державно-управлiнськi рiшення приймаються не заради суспiльного блага, а в iнтересах приватних осiб.
й на узагальнених принципах ставлення до них, що вiдiграють орiєнтувальну та мотивувальну роль у державно-управлiнськiй дiяльностi Моральнi, професiйно-етичнi засоби регуляцiї надають можливiсть впливати на вирiшення конфлiктiв iнтересiв, "управляючи" ним
При цьому документи, якi регулюють конфлiкти iнтересiв, залишаються тiсно пов'язаними iз кримiнальним та iншими видами законодавства i дають змогу залежно вiд тяжкостi провини застосовувати як моральнi, так i правовi засоби його регулювання.
Зазвичай правила поведiнки державного службовця у разi виникнення конфлiкту iнтересiв прописуються в Етичних кодексах. Але неможливiсть фiксацiї у кодексах iнструкцiй щодо вирiшення всiх вiрогiдних конфлiктних ситуацiй спонукає сучасних розробникiв професiйно-етичної проблематики наполягати на необхiдностi керуватися в службовiй дiяльностi професiйно-етичними принципами.
З метою сприяння пiдвищенню рiвня добропорядностi при виконаннi службових обов'язкiв у Керiвництвi ОБОЄ з вирiшенню конфлiкту iнтересiв на державнiй службi, наприклад, видiляються такi ключовi принципи, як служiння суспiльним iнтересам; забезпечення прозоростi та контролю; пiдвищення iндивiдуальної вiдповiдальностi та особистий приклад; формування нетерпимостi до конфлiкту iнтересiв органiзацiйної культури.
Це конфлiкт; І) мiж iндивiдом-працiвником та органiзацiєю, яка має ефективно виконувати свої соцiальнi функцiї (в цьому сенсi його можна класифiкувати як внутрiшньо органiзацiйний); 2) мiж iндивiдом-працiвником та суспiльством; 3) мiж iндивiдом-працiвником та професiйною групою; 4) мiжособистiсний (мiж працiвниками органiзацiї), 5) особистiсний (мiж рiзноспрямованими цiнностями особи працiвника);
У цьому контекстi вважаєш, побiльш точною є позицiя, згiдно з якою конфлiкт iнтересiв у системi державної служби розглядається як ситуацiя, коли протирiччя мiж: 1) iнтересами державного службовця як приватної особи, а також пов'язаних з ним осiб (групи осiб), 2) iнтересами держави, що вираженi в особам, що вiдбувається в результатi усвiдомлених дiй (бездiяльностi) державного службовця щодо порушення ним своїх посадових обов'язкiв. Такими третiми особами можуть бути окремi iндивiди, соцiальнi групи, суспiльство в
цiлому.
На наш погляд, виявлення рiзних зрiзiв конфлiкту iнтересiв дає змогу вiднаходити рiзнi шляхи та етичнi фактори його вирiшення та задiяти кожного 13суб'єктiв конфлiкту (iндивiдуальних чи колективних) для запобiгання йому;
У державному управлiннi найбiльш розробленими є алгоритми виходу внутрiшньоорганiзацiйного конфлiкту.
Вони зафiксованi в нормативних документах у виглядi приписiв; І) для iндивiда (правила повiдомлення про конфлiкт iнтересiв, уникнення, запобiгання та розв'язання такого конфлiкту); 2) для органiзацiї (приписи щодо виявлення, запобiгання, контролю та санкцiонування конфлiкту).
Однак якщо зосереджувати у вагу лише на цьому вимiрi конфлiкту; поза увагою залишаються iншi засоби управлiння ним Так. розглядаючи конфлiкт iнтересiв державного службовця як конфлiкт мiж суспiльством (громадянами) та iндивидом.
Для виходу iз даної колiзiї можна широко задiяти механiзми суспiльного нагляду; В цьому разi громадськiсть, громадськi органiзацiї можуть здiйснювати контроль та iнiцiювати запобiгання конфлiктам iнтересiв та санкцiонування зловживань чиновникiв службовим становищем (через звернення до органiв виконавчої влади iз скаргами, судовi позови, виступи у ЗМ1 тощо).
У процесi аналiзу конфлiкту iнтересiв як суперечностi мiж приватними iнтересами державного службовця
та iнтересами професiйної групи
(що спрямованi на виконання її соцiального призначення) виявляються новi механiзми впливу на працiвника Пiдтримка не лише органiзацiєю, а ii професiйною спiльнотою принципу неупередженостi та служiння суспiльству дає змогу застосовувати репутацiйний контроль за поведiнкою чиновника Розгляд негiдної поведiнки колеги, засудження його дiй, винесення догани та як крайнiй захiд виключення службовця iз лав професiйної асоцiацiї можуть бути вагомими контрзаходами проти зловживання службовим становищем.
Конфлiкт iнтересiв може мати мiжособистiсний
ракурс вимiру i розглядатися як конфлiкт мiж працiвником, який зловживає або може зловжити службовим становищем, та працiвником, для якого такi дiї або бездiяльнiсть колеги є неприйнятними.
Напевне, найбiльш складно розв'язати конфлiкти iнтересiв тодi, коли вони мають характер внутрiшньо особистiсних. Конфлiкт iнтересiв тут набуває справдi моральної забарвленостi. В цiй ситуацiї службовець стоїть перед моральним вибором i лише сам є актором конфлiктної "взаємодiї'". Інодi iндивiд вимушений робити вибiр мiж кiлькома обов'язками. Для державного службовця важелем є матерiальна забезпеченiсть, добробут його сiм'ї, дружнi почуття тощо можуть бути серйозними мотивацiями для порушення професiйно-етичних настанов У разi iснування суперечностей мiж рiвнозначимими для суб'єкта цiнностями моральний конфлiкт вiдбувається досить гостро для нього, В таких обставинах керiвною засадою виступає iєрархiя моральних цiнностей людини Безумовно, i суспiльна мораль, i професiйна етика встановлюють обмеження егоїстичним налаштуванням людини. Однак наскiльки цi обмеження iнтерiоризуватимуться. наскiльки державний службовець внутрiшньо погоджуватиметься iз суспiльними та професiйно-етичними вимогами, залежить вiд його особистiсних принципiв та чеснот.
кращих прикладiв професiйного поводження здатнi через механiзм переконання впливати на усвiдомлення та iнтерiоризацiю мiсiї професiї
Досi конфлiкт iнтересiв розглядався як конфлiкт мiж суспiльно-правовими i приватними iнтересами В цьому разi неправомiрно впливати на виконання посадовою особою офiцiйних обов'язкiв або функцiй здатнi груповi iнтереси
iндивiда. Обговорення цього ракурсу проблеми торкається вироблення заходiв щодо запобiгання негативним наслiдкам корпоративностi (професiйної вiдомчої органiзацiйної).
Отже, виокремлення рiзних зрiзiв конфлiкту iнтересiв дає змогу задiяти рiзнi етичнi сценарiї управлiння ним.
Для виявлення, попередження та запобiгання конфлiкту iнтересiв необхiдно створити належнi умови працi державного службовця; задiяти iнституцiйнi засоби протидiї конфлiкту iнтересiв; впливати на активiзацiю моральних регулятивiв поведiнки представника бюрократiї
Створення належних умов дiяльностi чиновництва є одним iз факторiв запобiгання конфлiкту iнтересiв. Належна заробiтна плата соцiальнi пiльги, стабiльне становище, можливостi для кар'єрного просування, високий соцiальний статус є передумовами для ефективної та морально орiєнтованої дiяльностi.
свiдчить не лише про суттєвi органiзацiйнi недолiки, а ii про проблеми в професiйнiй етицi - недостатнє культивування та пiдтримку чеснот державних службовцiв, слабку вираженiсть почуття професiйної честi та професiйної гiдностi. Зовнiшнi регламентацiї поведiнки можуть обмежити можливостi зловживання владою, однак вiдсутнiсть у представникiв державної служби особистiсних моральних чесноту нe дає мoжливicть якiсно виконувати ними професiйного призначення та пiдриває довiру громадян до них. Урахування особистiсних чеснот при доборi кадрiв та службовому просуваннi є одним iз факторiв запобiгання зловживанню службовим становищем.
Навiть у разi чiтко артикульованих у законах та етичних кодексах цiнностей професiї, професiйно-етичних принципiв та норм iснують серйознi небезпеки виникнення особистiсно-рольових або мотивацiйних конфлiктiв. Рольовi конфлiкти пов'язанi iз невiдповiднiстю поведiнки працiвника рольовим вимогам та очiкуванням; мотивацiйнi - iз принциповою розбiжнiстю мiж мотивацiєю державного службовця i мiсiєю професiї, iз вiдсутнiстю спонукальних мотивiв для служiння суспiльному благу. Мотив служiння досить не став одним iз домiнуючих при виборi та пiд час перебування в професiї. Показовим є те. що, за результатами соцiологiчних опитувань, в Українi посадовцi вважали, що в посткомунiстичнi часи в них було бiльше можливостей допомагати клiєнтам, проте 45% iз опитаних державних службовцiв стверджувати, що бiльшiсть чиновникiв" стали поводитися гiрше.
Дiя виходу з такої ситуацiї необхiдно ретельно розробити стратегiї виявлення, попередження та запобiгання конфлiкту iнтересiв. Напрямами сучасної полiтики управлiння конфлiктами iнтересiв мають бути:
•адекватне управлiння конфлiктними ситуацiями;
•пiдвищення поiнформованостi державних органiв i окремих чиновникiв про такi конфлiкти;
•забезпечення ефективних процедур для їх iдентифiкацiї, розкриття розв’язання;
•поширення iнформацiї про ефективнi методи управлiння конфлiктами
Розробка власної стратегiї управлiння конфлiктами iнтересiв - завдання, що стоїть нинi перед українською державною службою. В професiйно-етичнiй площинi це передбачає мiтку фiксацiю принципiв та норм поводження державних службовцiв в Етичному кодексi, покладання вiдповiдальностiза здiйснення професiйно-етичних програм та управлiння конфлiктами iнтересiв на певнi структури або органи-координатори. наявнiсть радникiв (омбудсменiв). якi розслiдують скарги, дають поради службовцям щодо запобiгання конфлiктам iнтересiв та виходу з них тощо.
Висновки
Треба розглядати конфлiкт iнтересiв як внутрiшньо-органiзацiйний, внутрiшньо професiйний, мiжособистiсний, внутрiшньо-особистiсний конфлiкт i конфлiкт мiж iнтересами суспiльства та iнтересами державного службовця як приватної особи.
Виявлення зрiзiв конфлiкту iнтересiв дасть змогу задiяти для запобiгання йому кожного iз суб'єктiв конфлiкту, активiзувати рiзнi етичнi фактори його вирiшення. Розгляд конфлiкту iнтересiв як конфлiкту мiж суспiльно-правовими iнтересами та груповими iнтересами державного службовця сприятиме визначенню напрямiв боротьби iз негативними наслiдками корпоративностi.
Застосування звернених до особистостi державного службовця моральних заходiв дасть змогу бiльш ефективно здiйснювати управлiння конфлiктами iнтересiв.
Лiтература
1. Л. Куша. Про найголовнiше. - К.: 2009. - 175.
2. Державна служба: органiзацiйно-правовi основи i шляхи розвитку / За заг. ред. проф. В. Б. Авер'янова. - К., 1999. - С. 155-180.
4. Государственная служба (комплексный подход): Учеб. пособие. - М.:Дело, 2006. -С. 321-322.
| 
