Меню
  Список тем
  Поиск
Полезная информация
  Краткие содержания
  Словари и энциклопедии
  Классическая литература
Заказ книг и дисков по обучению
  Учебники, словари (labirint.ru)
  Учебная литература (Читай-город.ru)
  Учебная литература (book24.ru)
  Учебная литература (Буквоед.ru)
  Технические и естественные науки (labirint.ru)
  Технические и естественные науки (Читай-город.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (labirint.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (Читай-город.ru)
  Медицина (labirint.ru)
  Медицина (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (labirint.ru)
  Иностранные языки (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (Буквоед.ru)
  Искусство. Культура (labirint.ru)
  Искусство. Культура (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (labirint.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (book24.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Буквоед.ru)
  Эзотерика и религия (labirint.ru)
  Эзотерика и религия (Читай-город.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (book24.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (Буквоед.ru)
  Для дома, увлечения (labirint.ru)
  Для дома, увлечения (Читай-город.ru)
  Для детей (labirint.ru)
  Для детей (Читай-город.ru)
  Для детей (book24.ru)
  Компакт-диски (labirint.ru)
  Художественная литература (labirint.ru)
  Художественная литература (Читай-город.ru)
  Художественная литература (Book24.ru)
  Художественная литература (Буквоед)
Реклама
Разное
  Отправить сообщение администрации сайта
  Соглашение на обработку персональных данных
Другие наши сайты
Приглашаем посетить
  Просвещение (lit-prosv.niv.ru)

   

Етикет та його національні особливості

Категория: Этика

Етикет та його нацiональнi особливостi

Змiст

Вступ

1. Етикет країн Європи

2. Етикет країн Далекого Сходу

Висновки

Вступ

Кожен народ має свої культурнi традицiї, свiй нацiональний характер. Навiть народи-сусiди, що сповiдують одну релiгiю, часто мають iстотнi розбiжностi в мовi i звичаях. Неважко уявити, якi труднощi можуть виникнути пiд час спiлкування мешканця Захiдної Європи з представником Японiї— країни, порiвняно недавно вiдкритої для європейцiв, яка й досi залишається для них таємничою i незбагненною.

Фахiвцi з мiжнародних контактiв мають рiзнi погляди на те, наскiльки представники рiзних народiв i регiонiв свiту повиннi враховувати нацiональнi особливостi спiлкування, ведучи спiльнi справи. Однi вважають, що iнтенсивнiсть дiлового спiлкування призводить до розмивання нацiональних меж. Глобалiзацiя iнформацiйних систем, розвиток мiжнародних полiтичних, економiчних i культурних зв'язкiв сприяє взаємопроникненню нацiональних стилiв спiлкування, формує єдинi параметри ведення переговорiв.

Іншi, навпаки, схильнi надавати нацiональним особливостям дуже великого значення, оскiльки цiнностi, навички поведiнки, традицiї, засвоєнi в дитинствi i юностi (а вони, звичайно, залежать вiд нацiональностi i країни проживання), створюють пiд час переговорiв значнi проблеми для носiїв рiзних культур. До того ж, у бiзнесi з'являється все бiльше людей, якi Не мають досвiду мiжнародного спiлкування І ведуть справи виключно в нацiональнiй манерi.

У всякому разi, жоден фахiвець з мiжнародних зв'язкiв не вiзьметься стверджувати, що нацiональнi особливостi не мають значення для дiлового спiлкування i що їх смiливо можна iгнорувати. Поки iнтереси сторiн збiгаються, нацiональнi розбiжностi майже непомiтнi, але як тiльки виникає конфлiкт, вони починають вiдiгравати важливу роль.

1. Етикет країн Європи

бiзнесмен йде на значнi поступки. Тому дуже важливо не розчарувати його пiд час першої зустрiчi

Англiйцi ухвалюють рiшення досить повiльно, зате на їхнє слово честi можна покластися. Англiйськi пiдприємцi — прагматики, вони виявляють на переговорах гнучкiсть i пiдтримують iнiцiативу протилежної сторони.

Англiйськi бiзнесмени дуже вмiло уникають у бесiдi неприємних моментiв. Англiйцi взагалi схильнi до компромiсу, до недоговореностi, вони дуже обережнi в словах i вчинках, уникають категоричних тверджень чи заперечень, оскiльки це може призвести до вiдвертого конфлiкту думок. Щоб не зачепити спiврозмовника i не зазнати критики самому, англiєць замiсть слiв «так» i «нi» вживає звороти на зразок «менi здається», «я думаю», «можливо, я не правий, але...» тощо.

У неофiцiйних бесiдах англiйцi ретельно уникають таких тем, як особисте життя, професiйнi успiхи, релiгiя; у розмовах з iноземцями вони не люблять обговорювати проблеми, пов'язанi з Пiвнiчною Ірландiєю i життям королiвської родини. Вони не люблять спiврозмовникiв, якi намагаються хизуватися своєю ерудицiєю або категорично стверджують щось

Що ж до улюблених англiйцями тем, це, насамперед, погода, спорт, садiвництво, домашнi тварини тощо. Саме з обговорення таких суто життєвих тем рекомендовано починати комерцiйнi переговори з англiйськими партнерами.

Марно просити англiйця зробити що-небудь, що йде врозрiз iз правилами. Нi заклики до жалю, нi апеляцiя до здорового глузду, до логiки ситуацiї не матимуть впливу, якщо для того, щоб виконати прохання, доведеться порушити яку-небудь iнструкцiю.

Одна з найпопулярнiших тем для дружньої бесiди — схильностi та iнтереси спiврозмовникiв, пов'язанi з дозвiллям.

хобi, — це майже елегiя.

Ведучи переговори з англiйськими бiзнесменами, наголошуйте на своїх симпатiях до британського народу i його iдеалiв. Дайте зрозумiти, що загальнолюдськi цiнностi для вас не менш важливi, нiж комерцiйнi iнтереси.

Якщо дiловий партнер запросив вас на ленч — не вiдмовляйтеся; обов'язково органiзуйте у вiдповiдь щось подiбне.

У Великобританiї дуже суворi вимоги до пунктуальностi. До початку дiлової зустрiчi запитайте в партнера, скiльки часу вiн має — так ви покажете, що цiнуєте його час.

Обмiн рукостисканнями прийнятий тiльки на першiй зустрiчi; у ходi подальших контактiв англiйцi обмежуються усним вiтанням.

Будьте обережнi з врученням подарункiв представникам британських дiлових кiл. Дарувати можна тiльки якi-небудь дрiбнички — запальнички, календарi, записники, фiрмовi авторучки, а на Рiздво — алкогольнi напої. Бiльш дорогий подарунок вважають хабаром i розцiнюють як засiб тиску на партнера. Коли в дiлових колах стає вiдомо, що представники фiрми беруть дорогi подарунки, на їхнiй репутацiї можна поставити хрест.

Нiмцi, як правило, ретельно готуються до переговорiв i намагаються починати їх тiльки тодi, коли ймовiрнiсть дiйти взаємовигiдної згоди дiйсно велика. Пiд час переговорiв вони прагнуть розглядати питання послiдовно, одне за одним, прискiпливо обговорюючи всi деталi.

Нiмцi дуже акуратнi i педантичнi, бездоганно виконують свої зобов'язання i очiкують того самого вiд партнерiв. Пiд час укладання угоди вони зазвичай наполягають, щоб на випадок невиконання умов були передбаченi високi штрафи, часто вимагають тривалого гарантiйного перiоду на поставлений товар, а також застави на випадок поставок неякiсного товару. Тому, якщо ви сумнiваєтеся в тому, що зможете виконати всi пункти угоди, краще вiдмовитися вiд спiвпрацi з нiмецькими партнерами.

У процесi обговорення прагнiть до чiткостi i стислостi висловлювань, усi вашi пропозицiї i зауваження повиннi бути зробленi по сутi.

В дiлових колах Нiмеччини не обмiнюються подарунками. Якщо вас запросили в ресторан, пам'ятайте, що рахунок iнодi оплачують окремо: кожний за себе.

Францiя

Зробила, мабуть, найзначнiший внесок у формування дипломатичного протоколу й етикету; важко переоцiнити роль французiв у розвитку фiлософiї, лiтератури i мистецтва. Пiсля другої свiтової вiйни Францiя частково втратила свiй полiтичний, економiчний i культурний вплив у свiтi. Французьку мову, що не одне сторiччя була мовою дипломатичного листування i дипломатичного спiлкування, витiснила англiйська. Американська економiчна i культурна експансiя вiдчутно дошкуляє нацiональнiй гордостi французiв, тому в останнi десятилiття вони особливо ревно захищають свої культурнi особливостi.

Для листування i пiд час дiлових зустрiчей iз французькими бiзнесменами обов'язково слiд використовувати французьку мову як офiцiйну. Причому французи дуже не люблять, коли iноземцi роблять помилки у французькiй. Практично всi освiченi французи знають англiйську, але користуватися нею намагаються якомога рiдше. Якщо ваш дiловий партнер раптом почав говорити англiйською або росiйською — вiн зробив вам надзвичайно велику поступку.

Представники елiти французького суспiльства добре знаються на фiлософiї, iсторiї культури, тому бажано вмiти пiдтримувати розмову на цi теми. Мовчазних людей у Францiї не люблять. Французи розмовляють енергiйно i невимушене, часто перебивають спiврозмовника, висловлюючи критичнi зауваження або контраргументи. Французьке мовлення одне з найшвидших у свiтi.

При налагодженнi дiлових контактiв дуже велику роль грають особистi зв'язки i знайомства; французькi пiдприємцi намагаються шукати нових партнерiв через посередникiв, пов'язаних дружнiми, сiмейними або фiнансовими стосунками.

Для французьких бiзнесменiв велике значення має рiвень проведення переговорiв.

Французи розважливi i скептичнi, не люблять компромiсiв. Вони дуже витонченi i захищають свою позицiю з великою вишуканiстю, але переговори ведуть дуже жорстко. Французька делегацiя зазвичай не має запасного варiанта i не йде не тiльки на спiльний пошук рiшення, яке враховувало б iнтереси обох сторiн, але І на торг. Щоправда, французькi бiзнесмени можуть кардинально змiнити свiй стиль, залежно вiд того, з ким доводиться вести переговори.

Іспанiя

Нацiональному iспанському характеру властивi такi риси, як вiдкритiсть, галантнiсть, почуття гумору. Також iспанцiв вирiзняє серйознiсть i вмiння працювати в командi.

Не призначайте дiлову зустрiч опiвднi — це час сiєсти. Переговори традицiйно починають з обговорення таких тем, як погода, спорт, мiсцевi пам'ятки тощо. Іспанцi дуже багатослiвнi i дiловi переговори ведуть не надто динамiчно.

Іспанськi бiзнесмени, як i в багатьох iнших країнах, волiють, щоб переговори вiдбувалися мiж особами, приблизно рiвними за становищем у дiловому свiтi чи суспiльствi.

Для того, щоб установити дiловi стосунки з фiрмою, досить обмiнятися офiцiйними листами з пропозицiями. Особливо енергiйно й активно беруться налагоджувати дiловi контакти на перших етапах дрiбнi iталiйськi фiрми. Їхнi представники роблять усе можливе, щоб прискорити рiшення органiзацiйних i формальних питань.

дають можливiсть бiльш вiдверто критикувати партнера, не ризикуючи зiрвати переговорний процес.

Найкращий спосiб зав'язати жваву бесiду з iталiйцями i здобути їхню прихильнiсть i симпатiю — виявити iнтерес до iталiйської iсторiї та культури. Ця тема воiстину невичерпна. Італiйцi дуже пишаються досягненнями своїх предкiв, тим, що їхня батькiвщина — справжнiй музей пiд вiдкритим небом.

Мiцнi напої тут п'ють рiдко. Зате без мiсцевого вина не обходиться жоден обiд. Виголошувати довгi тости в Італiї не заведено. Перед тим, як вихилити келихи, вимовляють «чин-чин».

2. Етикет країн Далекого Сходу

Китай

якi готуються до переговорiв з китайцями, рекомендовано залучити висококвалiфiкованих фахiвцiв, здатних на мiсцi вирiшувати складнi технiчнi проблеми. Успiшно вести справи з великими китайськими компанiями можна, лише добре знаючись на кон'юнктурi свiтового ринку, грамотному аналiзi технiчних i фiнансових питань.

Пiд час першої зустрiчi спершу потрiбно потиснути руку найбiльш високопоставленому члену делегацiї. Бажано, щоб на ваших вiзитних картках був китайський варiант тексту (це легко зробити в Китаї).

Офiцiйнi представники КНР у Росiї радять бути обережними: не кожен китаєць, який має вiзитну картку, дiйсно представляє реальну дiлову чи адмiнiстративну структуру, зробити вiзитнi картки в Китаї зовсiм не складно.

У бiльшостi країн називають i пишуть спочатку iм'я людини, а потiм прiзвище. У Китаї все навпаки: на перше мiсце слiд ставити прiзвище, а розмовляючи з малознайомим китайцем, iм'я взагалi не вживають.

На початковому етапi переговорiв китайцi придивляються до зовнiшнього вигляду партнерiв i особливостей їхньої поведiнки. На основi цих спостережень вони намагаються визначити статус кожного учасника переговорiв.

Визначивши, хто з членiв iноземної делегацiї має бiльший вплив (як офiцiйний, так i неофiцiйний), китайцi надалi намагаються орiєнтуватися на них. Крiм того, вони шукають у делегацiї «свого серед чужих» — людину, що схильна симпатизувати китайськiй сторонi, — намагаючись через цих людей рiзними способами вплинути на позицiї всiєї делегацiї.

Китайськi пiдприємцi люблять вести переговори на власнiй територiї. Посилаючись на те, що за їхнiми традицiями, «гiсть говорить першим», вони пропонують iноземному партнеру першому висловитися з усiх питань i зробити пропозицiю. Самi ж вони не поспiшають давати конкретну iнформацiю, обмежуючись формулюванням загальних положень.

Китайськi бiзнесмени надають великого значення формуванню «духу дружби» на переговорах. Пiд «духом дружби» вони розумiють гарнi особистi стосунки мiж партнерами. Але це не означає, що переговори будуть проходити легко i невимушене. Зазвичай китайцi йдуть на поступки тiльки пiсля того, як зберуть максимальну кiлькiсть iнформацiї про можливостi протилежної сторони. Тому iнодi в той момент, коли iноземним партнерам вже здається, що переговори безнадiйнi, китайська сторона раптом вносить новi пропозицiї, що передбачають поступки. «Дух дружби» не заважає китайцям i вмiло використати промахи партнерiв.

Китайцi рiдко ухвалюють остаточне рiшення за столом переговорiв: усi домовленостi обов'язково повинно схвалити керiвництво. При цьому вони намагаються внести в остаточний варiант угоди вигiднi для себе виправлення i застереження.

Китайськi пiдприємцi надають великого значення неформальним стосункам з iноземними партнерами i ставлять їм багато питань про вiк, сiмейний стан, дiтей. На неформальну зустрiч можна одягатися простiше, костюм iз краваткою необов'язковий.

Китайцi не терплять, коли їх ставлять у скрутне становище, критикують у присутностi спiввiтчизникiв. Якщо ваш партнер заслужив дорiкання, висловiть його без свiдкiв. Інодi це краще зробити через посередника, особливо, якщо критичнi зауваження призначенi людинi з високим соцiальним статусом.

Японiя

Для того, щоб зав'язати дiловi вiдносини з японською компанiєю, не варто вiдсилати їй письмову пропозицiю — вона може залишитися без вiдповiдi. Японцi ставляться до переговорiв як до вiдповiдального кроку i не зважуються на нього, якщо не мають достатньої iнформацiї про потенцiйного партнера. Найкраще органiзувати знайомство через посередника — пiдприємця, якого добре знають обидвi сторони. Посередник повинен ознайомити потенцiйного партнера з вашими пропозицiями у цiлому i дати характеристику вашiй фiрмi i вам особисто. За допомогу посередника зазвичай платять грошима або послугою у вiдповiдь. Людина, яка офiцiйно рекомендує вас японському бiзнесмену, повинна обiймати не менш високу посаду, нiж особа, з якою ви хочете познайомитися.

До дiлових листiв, адресованих новому партнеру, додавайте вашi офiцiйнi рiчнi звiти, брошури та iншi матерiали, з яких можна дiзнатися про дiяльнiсть вашої фiрми. Японська сторона хоче бути упевнена, що має справу з надiйним i солiдним партнером. Усi матерiали слiд офiцiйно перекласти на японську мову.

Такими матерiалами обмiнюються i пiд час першої зустрiчi. Японцям необхiдна iнформацiя про асортимент продукцiї, яку ви виробляєте чи продаєте, про iсторiю фiрми; вони хочуть знати прiзвища i посади провiдних спiвробiтникiв i бiографiю голови вашої фiрми

3. Сполученi штати Америки

Характерними рисами американцiв є iндивiдуалiзм i енергiйнiсть, умiння ставити мету i досягати її. Вони жорстко захищають свої особистi права й iнтереси, а також iнтереси своїх компанiй. Переговори ведуть iнтенсивно, не гаючи часу на порожнi формальностi. Прагматичнi, цiлеспрямованi, напористi американськi бiзнесмени прагнуть вiдразу «взяти вола за роги». Пiд час дiлової бесiди вони придiляють увагу не лише загальним питанням, але i деталям, пов'язаним з виконанням угоди. Не можна сказати, що американцi педантичнi: просто вони вважають, що в бiзнесi немає несуттєвих деталей. Тому до переговорiв американськi пiдприємцi готуються дуже ретельно. Велику увагу вони також придiляють розподiлу функцiй учасникiв переговорiв.

Професiоналiзм — риса, що вирiзняє американських бiзнесменiв. В американськiй делегацiї ви навряд чи зустрiнете некомпетентну людину.

до Бостона). На заходi (який ще порiвняно недавно називали «диким») запiзнення, при наявностi поважної причини, допускаються.

На переговорах американськi бiзнесмени часто займають тверду позицiю, використовуючи метод позицiйного торгу; у разi виникнення труднощiв звертаються до використання пакета. Пiд час переговорiв спершу узгоджують загальнi межi можливої угоди i тiльки потiм проробляють деталi. Європейцям i бiзнесменам з Азiї їхнiй стиль часто здається занадто грубим, агресивним, егоїстичним. Розумнiше не ображатися на американських партнерiв, а сприймати їх такими, якi вони є, i платити їм тiєю ж монетою. Атакуючи партнера, американець припускає, що той керується тими ж правилами, що i вiн сам. Американцi з дитинства виховують у собi азарт та витривалiсть, дуже люблять змагатися i постiйно змагаються один з одним. Досягнення, рекорди, спортивний азарт — це їхня стихiя.

Американцям властива демократичнiсть у спiлкуваннi й у манерi одягатися.

Якщо, прибувши до США, ви хочете зустрiтися iз своїми американськими друзями, сповiстiть їх про свiй приїзд i чекайте, поки вас запросять.

Висновки

Знання i виконання оптимальних моделей поведiнки в конкретних, заздалегiдь вiдомих, ситуацiях стосункiв людей, тобто виконання етикету, є невiд'ємною частиною культури морального спiлкування, в цiлому моральної культури сучасної особистостi. Етикет, з одного боку, полегшує спiлкування i взаєморозумiння мiж людьми, з iншого — зберiгає гiднiсть кожної особистостi, сприяє гуманiзацiї людських стосункiв.

Важливiсть i необхiднiсть етикету для кожної сучасної людини стала результатом розвитку i вдосконалення людських стосункiв протягом багатьох столiть, а також усвiдомлення людством значущостi кожної окремої особистостi й необхiдностi для неї спiвiснувати iз собi подiбними.

Слiд зазначити, що нацiональний стиль спiлкування - це всього лише типовi, найбiльш поширенi, найбiльш ймовiрнi особливостi мислення i поведiнки. Цi риси не обов'язково притаманнi усiм без винятку представникам даної нацiї. Але пiд час першої зустрiчi з iноземцем наведенi нижче вiдомостi можуть стати у пригодi.

2. Альбов А. Письмо зарубежному партнеру. — Л., 1991.

3. Деловой протокол и этикет. — М., 1996.

4. Максимовский М. В. Этикет делового человека. — М., 1994

5. Поусст Э. Американский этикет. Кн. 1 — К. — Тернополь,1991.

6. Равич М. Этикет. СПб, 1999.

8. Рубинский Ю. И. Французы у себя дома. — М,, 1989.

9. Франция. — М., 1990.