Етика мiжнародних дiлових зустрiчей
Змiст
| Вступ |
3 |
| 1. Етика мiжнародних дiлових зустрiчей |
4 |
| 1. 1. Домовленiсть про дiлову зустрiч |
4 |
| 1. 2. Предмет дiлової зустрiчi |
5 |
| 1. 3. Мiсце проведення |
6 |
| 1. 4. Часовi межi |
9 |
| 1. 5. Кiлькiсть учасникiв |
11 |
| 1. 6. Матерiали для обговорення |
11 |
| 1. 7. Пiдготовка примiщень |
13 |
| 1. 8. Зустрiч делегацiї |
14 |
| 1. 9. Привiтання |
15 |
|
17 |
| 1. 11. Офiцiйна мова |
18 |
| 2. Вiзитнi картки як засiб дiлового спiлкування |
21 |
| 3. Етика дiлових подарункiв |
26 |
| 4. Мiжнароднi культурнi традицiї та зовнiшнiй вигляд менеджерiв |
30 |
| 4. 1. Одяг для чоловiкiв |
31 |
|
34 |
|
Вступ
Життя показує, що економiка повинна ґрунтуватись на економiчнiй етицi — етицi трудових взаємовiдносин; нормах органiзацiйної поведiнки, обов'язковiй для всiх працюючих; зобов'язаннях партнерiв, скрiплених не лише договором, а й чесним словом пiдприємця, обґрунтованих високих заробiтках найманих працiвникiв.
Економiчна етика припускає верховенство людини над матерiальними потоками в процесi виробництва, яким вона керує, надаючи йому гуманiстичного характеру. Без економiчної етики не може бути ринкової економiки. Економiчна етика — роздiл науки, що визначає методи i форми досягнення етично виправданих економiчних цiлей, якi ведуть до росту продуктивностi працi i на цiй пiдставi сприяють пiдвищенню добробуту населення.
закону, а не власне його iснуванням. При цьому етичнiсть поведiнки не має верхньої межi, а увага до етики зростає з пiдвищенням рiвня економiчного добробуту. Через це актуальною стає не лише розробка етичних нормативiв й урахування етичних питань при розробцi стратегiй розвитку, а також залишення сумнiвного ринку при виникненнi значних етичних проблем.
Перепоною в розробцi програм соцiальної вiдповiдальностi бiзнесу рядовi менеджери називають вимоги пiдприємцiв збiльшувати свої прибутки. Не пiдлягає сумнiву, що прибуток необхiдний для виживання пiдприємства, для якого на першому мiсцi стоїть його iснування, а вже потiм — проблеми суспiльства. Якщо пiдприємець не здатен робити бiзнес з отриманням прибутку, питання про академiчну вiдповiдальнiсть стає чисто академiчним. Але як би там не було пiдприємцi повиннi вести свої справи вiдповiдно до суспiльних очiкувань за стандартами дiлової етики.
Загальноосвiтнi тенденцiї, власний досвiд пiдводить до висновку, що iндустрiальний, промисловий та економiчний поступ значно бiльше залежить вiд культурної складової, соцiальної вiдповiдальностi i економiчної етики нiж вiд суто технiчних нововведень.
1. 1. Домовленiсть про дiлову зустрiч
Будь-яка зустрiч, а тим бiльше дiлова, проводиться з певною метою. Саме спiлкування у дiловiй практицi, як правило, пiдтримується взаємною зацiкавленiстю. Щоб задовольнити зацiкавленiсть сторiн i органiзується зустрiч.
Критерiями оцiнки результатiв взаємодiї, окрiм досягнення бажаної мети, виступають фактори, що вiдображають ресурснi витрати учасникiв; час, ступiнь напруженостi i характер вiдносин мiж ними.
Про дiлову зустрiч прийнято домовлятися заздалегiдь, при цьому вiдрiзок часу мiж домовленiстю i самою зустрiччю залежить вiд конкретних обставин та її програми.
У межах одного регiону найбiльш доцiльно домовлятися за 2—3 днi. Запланована за десяток днiв дiлова зустрiч часто буває пiдготовлена гiрше лише через психологiчнi причини. Спочатку неначе є час для вирiшення органiзацiйних питань у наступнi днi, а потiм, з огляду на можливi непередбаченi обставини, часу може просто не залишитись.
Особливої ретельностi вимагає органiзацiя зустрiчi з iноземцями. До такої зустрiчi потрiбно, безперечно, готуватися завчасно, передбачивши всi елементи програми їх перебування:
· порядок зустрiчi;
· персональний склад учасникiв;
· вручення квiтiв;
· вiтальнi промови;
· розмiщення у готелi;
· дiлова частина;
· вiдвiдування культурних об'єктiв;
· поїздки по країнi;
· неофiцiйнi прийоми;
· проводи.
Про органiзацiю дiлової зустрiчi можна домовлятися за допомогою електронної пошти, по телексу чи, найпростiше,— по телефону. Перед тим, як взяти в руки телефонну трубку, пропонується намiтити всi важливi органiзацiйнi моменти зустрiчi, бо якщо щось забути, виходити повторно на зв'язок буде не зовсiм зручно.
· Предмет дiлової зустрiчi.
· Мiсце проведення.
· Кiлькiсть учасникiв.
· Розглянемо кожний iз вищезазначених моментiв.
1. 2. Предмет дiлової зустрiчi
Предметом дiлової зустрiчi є питання, що виносяться на обговорення, тематичнi рамки переговорiв, перелiк проблем, якi розглядатимуться, тощо.
iншу з тих чи iнших причин, i т. п.
Бувають i протокольнi переговори, їх називають вiзитами ввiчливостi, оскiльки вони проводяться для особистого знайомства або виявлення, уваги до партнера з будь-якого приводу.
1. 3. Мiсце проведення
Проводяться дiловi переговори, як правило, у службових примiщеннях їх учасникiв (у своїй фiрмi чи у партнера), хоча можливе їх проведення на нейтральнiй територiї чи, завдяки розвитку засобiв комунiкацiї,— дистанцiйно.
Інiцiатор зустрiчi пропонує (але не нав'язує) свiй варiант, однак останнє слово про мiсце проведення залишається за запрошеною стороною.
Розглянемо кожний з варiантiв:
а) У своїй фiрмi.
Спортсменам добре вiдомо, що гра на своєму полi часто приносить перемогу господарям. Так само бiльшiсть дiлових людей вiддають перевагу проведенню переговорiв на своїй територiї. Вираз «вдома i стiни допомагають» не позбавлений сенсу.
Господарям не треба витрачати дорогоцiнний час i сили на адаптацiю до зовнiшнього середовища, подолання втоми пiсля довгої дороги, вони можуть без зайвих проблем скористатися телефоном, факсом, кiмнатами для вiдпочинку, надiйними секретарськими послугами, допомогою юристiв, експертiв чи вищих за посадою працiвникiв, залишитися на самотi для проведення конфiденцiйних розмов.
Цей варiант дає можливiсть господарям впливати на ситуацiю, включаючи вибiр i влаштування примiщення, розмiщення учасникiв за столом переговорiв та цiлеспрямовану органiзацiю культурних i соцiальних програм.
Заощаджується не тiльки час, а й кошти на вiдрядження та транспортнi витрати. Частi випадки, коли приймаюча сторона навмисне затягує дискусiї, тим самим пiдвищуючи витрати гостей i збiльшуючи моральний тиск на опонентiв. Якщо ви збираєтесь прийняти партнера у своєму кабiнетi, тодi, перш за все, огляньте його уважно. Вiн добре вмебльований i заповнений речами: комп'ютером, термiновими паперами i документами, розкладеними на столi, дорогим календарем з письмовим приладдям, телефоном, факсом, мiнi-АТС, виставкою сувенiрiв, добiркою книг. Кабiнет керiвника вiдверто розрахований на те, щоб справити враження сили i авторитету, i може бути навiть застережливим для слабкого партнера й кидати виклик сильному,
б) У фiрмi партнера. Серйозною причиною для проведення дiлових обговорень у фiрмi партнера є можливiсть одержати додаткову iнформацiю, дiзнатися бiльше про партнера, його фiрму i умови її функцiонування.
При цьому варiантi легше закласти фундамент для майбутнiх стосункiв, є шанс швидко укласти вигiдну угоду, оскiльки ваш партнер розумiє, що прибувши до нього, ви витратили чимало часу, вiдклали низку справ, а тому вiдчуває певне зобов'язання.
Погоджуючись на зустрiч у фiрмi партнера, ви цим демонструєте серйознiсть ваших намiрiв i велике бажання укласти договiр. Ця символiчна дiя може вiдiграти важливу роль в переконаннi iншої сторони, що саме з вашою компанiєю їй найкраще мати справу.
Який iз вищенаведених варiантiв кращий, врештi-решт залежить вiд конкретних обставин. Як правило, найбiльш ефективною i прийнятною є органiзацiя зустрiчей поперемiнно на своїй фiрмi i фiрмi партнера, в) На нейтральнiй територiї.
Можливiсть проведення переговорiв на нейтральнiй територiї також має свою привабливiсть. Як правило, обговорення питань при цьому варiантi не дає переваг жоднiй iз сторiн i особливо ефективне при вирiшеннi конфлiктних ситуацiй. Проведення таких зустрiчей на мiжнародному рiвнi може бути досить корисним, якщо отримання додаткових вiдомостей не є однiєю iз важливих цiлей переговорiв i якщо береться до уваги можливiсть економiї часу.
Бiзнесмени ж вiддають перевагу дiловiй зустрiчi в спецiально вiдведеному чи пристосованому примiщеннi.
Сприятливим мiсцем для створення дiлової атмосфери переговорiв може бути конференц-зал.
Нейтральне примiщення має ряд позитивних якостей:
· дозволяє зосередитись на предметi переговорiв при вирiшеннi проблеми i нi на чому iншому;
· вiдсуває в бiк буденний клопiт, переконуючи, що ви з партнером зайнялися якоюсь винятковою справою;
· вказує на анонiмний i нетривалий характер зустрiчi, пiдкреслюючи тим самим, що тут не залишається ознак вашого перебування i що, можливо, сюди також прийдуть iншi партнери для вирiшення своїх проблем;
· вся атмосфера примiщення як би говорить: «Тут iде напружена робота».
Недолiком зустрiчей в конференц-залах є те, що вони занадто знеособленi. Якщо дiлова зустрiч чи переговори затягуються чи ускладнюються, потрiбно чимало зусиль для того, щоб атмосфера їх стала теплiшою.
Дiлове спiлкування може здiйснюватися не тiльки за столом переговорiв, але й у неофiцiйнiй обстановцi, коли в атмосферi невимушеностi i з певним елементом конфiденцiйностi є нагода подiлитися сумнiвами i висловити критичнi зауваження, не ризикуючи викликати незадоволення партнера, згладити суперечностi, що виникли.
Для цiєї мети iснують позамiськi дiловi клуби для бiзнесменiв. У нашiй країнi, де ще немає широкої мережi подiбних закладiв, таку зустрiч можна органiзувати в ресторанi чи кафе, заздалегiдь потурбувавшись про її пiдготовку i проведення, г) Дистанцiйно.
органiзацiї переговорiв. Сучасна технiка зв'язку дозволяє здiйснити прямий електронний контакт мiж двома i бiльше сторонами з одночасною взаємною передачею зображення i звуку. Подiбно до того як Архiмед мав потребу у точцi опори в своєму прагненнi перевернути земну кулю, бiзнесмени, що прагнуть здiйснити взаємовигiдну справу, все ще потребують вiдповiдних мiсць проведення очних зустрiчей.
1. 4. Часовi межi
Перший крок до успiху дiлової зустрiчi це правильний вибiр часу i дня тижня. При зустрiчi вiч-на-вiч необхiдно брати до уваги обставини дiлового життя партнера, i його бiоритми. При великiй кiлькостi J учасникiв бажано бути в курсi справ усiх i кожного i враховувати дiловi звички партнерiв.
Щоб зустрiч пройшла на належному рiвнi, психологи пропонують враховувати такi фактори:
а) Не планувати зустрiч безпосередньо перед обiдом: поспiх та думки про їжу лише заважатимуть.
б) Не слiд планувати зустрiч i одразу ж пiсля обiду, її бажано проводити хоча б через годину, надавши партнерам можливiсть зiбратися з думками i переглянути iнформацiю, що надiйшла.
в) У понедiлок людям потрiбен час, щоб налаштуватися на робочий ритм пiсля вихiдних. Хоча, з iншого боку, у понедiлка є перевага «свiжої голови», i в цей день можна зустрiчатися для обговорення важливих проблем, плануючи закiнчити їх до кiнця тижня.
залишить вас. Обумовленого часу проведення зустрiчi заведено дотримуватись обов'язково.
на запитання i необхiдних пояснень, не поглядаючи на годинник.
Так, якщо мова йтиме про знайомi обом сторонам предмети, викладення їх сутi можна скоротити, але так, щоб зберегти загальну зацiкавленiсть. Якщо ж предмет обговорення досить складний, необхiдно видiлити головне i занадто не заглиблюватися в деталi. Подбайте, щоб ваша iнформацiя налаштовувала партнера на позитивне очiкування i вiн зрозумiв, що сюрпризiв не буде.
ж) Домовившись про час проведення зустрiчi, будьте точним. Запiзнення розглядається як зневага до приймаючої особи i може позначитись на ходi переговорiв. У випадку припустимої затримки намагайтесь знайти можливiсть, нехай навiть за короткий час, попередити партнера i вiдповiдно вибачитись.
Приймаючий має моральне право, почекавши гостя належну чверть години, зайнятися своїми справами, передоручивши переговори своїм заступникам, або взагалi в цей день вiдмовитись вiд зустрiчi.
1. 5. Кiлькiсть учасникiв
Домовляючись про зустрiч, рекомендується обумовлювати i кiлькiсть її учасникiв. Звичайно це робиться, виходячи з принципу рiвної чисельностi делегацiй з обох сторiн.
Згiдно з протоколом право на участь у переговорах, крiм керiвника, надається також особам, якi внесенi до списку.
У протокольному списку зазначаються прiзвище, iм'я та по батьковi, мiсце роботи i посада учасника. При необхiдностi на переговорах з iноземними партнерами в протокольних списках наводяться короткi вiдомостi про сферу дiяльностi та iнтересiв кожного учасника, тему майбутнього виступу.
Обмiнюються протокольними списками до початку зустрiчi. Якщо ж списки завчасно не складенi, для того, щоб володiти iнформацiєю про учасникiв зустрiчi, сторони обмiнюються вiзитними картками.
Важливiсть правильного пiдбору складу i рiвня учасникiв переговорiв залежить вiд значення, яке надають зустрiчi її учасники, характеру угоди i культурного рiвня сторiн. Китайськi делегацiї на переговорах вiдрiзняються, наприклад, чисельнiстю, в той час як американцi вiддають перевагу невеликим групам. У деяких партнерiв може викликати побоювання наявнiсть юриста, оскiльки це може бути пов'язане iз судовими справами.
Найбiльш ефективнi, як показує досвiд, переговори «один на один». Якщо ж планується кiлька учасникiв делегацiї, то слiд призначити керiвника, який вiдповiдатиме за дiяльнiсть всiєї групи в цiлому i кожного учасника зокрема.
1. 6. Матерiали для обговорення
Майбутня зустрiч чи переговори передбачають завчасну пiдготовку матерiалiв. При цьому слiд розрiзняти кiлька категорiй документiв, якi обговорюються у ходi зустрiчi.
Перша — вiдображає позицiю учасника зустрiчi з широкого кола питань i, як правило, мiстить рекомендацiї щодо питань, якi будуть розглядатися. Друга — це проекти рiзних угод, протоколiв чи договорiв, якi пропонуються як основа для проведення переговорiв. Третя — проекти резолюцiй чи угод про намiри. Проекти використовуються як для проведення консультацiй з мiсцевою клiєнтурою, так i для вироблення прийнятної позицiї на переговорах.
Невiд'ємною частиною пiдготовчої роботи є пiдбiр документiв з рiзноманiтних питань, якi передбачається розглянути. На основi цiєї пiдбiрки, як правило, готуються тексти виступiв, матерiали для бесiди з партнерами, рiзноманiтнi довiдки.
праця себе виправдовує.
вiдомi їх специфiчнi iнтереси i риси характеру, то у вас завжди буде основа для встановлення контакту з ними, вважає автор книги І пропонує свою анкету, що складається з 66-ти пунктiв, якi вiдбивають профiль клiєнта. Основнi роздiли Тi: особовi данi клiєнта, освiта, сiм'я, попередня дiяльнiсть, особливi iнтереси, стиль життя, вашi попереднi взаємовiдносини з ним та iншi додатковi данi.
1. 7. Пiдготовка примiщень
Основними вимогами до примiщень для дiлових зустрiчей є чистота i порядок. Повинно бути не душно i не шумно; саме примiщення перед зустрiччю треба добре провiтрити.
Пiдготовкою примiщень для дiлових зустрiчей звичайно займаються або спецiально призначенi працiвники фiрми, або запрошенi спецiалiсти.
Столи для переговорiв часто покриваються традицiйною зеленою скатертиною. На столах розкладаються для кожного учасника блокноти, ручки i проспекти. Стiльцi чи крiсла мають бути зручними i в достатнiй кiлькостi.
Вздовж столу для переговорiв заведено розставляти групами пляшки з мiнеральною водою. Бiля них ставлять чистi склянки i приладдя для вiдкривання. Якщо немає мiнеральної води, то, як виняток, можна поставити графини з кипяченою водою, попередньо поклавши туди декiлька кубикiв льоду.
В полi зору керiвникiв повинен бути годинник, який нагадує про те, що затягувати час не можна: «time is money». Максимальна тривалiсть переговорiв — 2—2,5 години. Якщо в примiщеннi, де планується проведення переговорiв, немає годинника, допускається покласти свiй наручний годинник у полi зору, збоку.
Бажано потурбуватися про каву або чай. Для цього необхiдно передбачити на столах для переговорiв самовар, кiлька гарних сервiзiв, чай, каву, печиво чи кондитерськi вироби.
На вiдмiну вiд iнших країн, в Туреччинi багато дiлових розмов починаються за чаєм iз тiстечками. Турки надзвичайно полюбляють солодке. У них навiть є прислiв'я: «Солодко поїли — солодко поговорили».
Весь свiт знає про росiйську гостиннiсть i українську хлiбосольнiсть. І нашi спiввiтчизники, дiйсно, намагаються показати себе достойно перед iноземними партнерами. Разом з тим немає особливої потреби пишно пригощати партнерiв пiд час дiлової зустрiчi — для цього iснують прийоми.
Якщо ви поставили на стiл попiльничку, це є сигналом, що палити можна, але перш нiж запалити, запитайте дозволу у присутнiх осiб. Якщо ж палити не можна, має бути пiдготовлене примiщення для палiння пiд час перерви.
1. 8. Зустрiч делегацiї
При зустрiчi делегацiї необхiдно правильно визначити рiвень зустрiчаючих. Загальне правило таке: зустрiчає той, хто запрошував, хто пiдписував лист iз запрошенням, як виняток — один з його заступникiв.
При посадцi в автомобiль необхiдно враховувати такi правила.
Першим почесним мiсцем є мiсце на задньому сидiннi праворуч у напрямку руху автомобiля, друге почесне мiсце — за водiєм.
Першим сiдає пасажир на найбiльш почесне мiсце, потiм пасажир, що займає друге мiсце.
При зустрiчах, як правило, займають тiльки заднє сидiння. Якщо в автомобiль сiдає ще одна особа, тодi займається мiсце № 3 мiж двома почесними мiсцями, щоб не заважати тому, хто сидить на почесному мiсцi, при виходi.
Особа, що займає мiсце № 1, входить через правi дверцята, а решта, щоб не турбувати того, хто сидить на почесному мiсцi,— через лiвi. Виходять першими особи, що займають почеснi мiсця.
У представницьких екiпажах з розташуванням мiсць один проти одного почесним мiсцем є також мiсце на задньому сидiннi праворуч за рухом автомобiля. Порядок розмiщення в екiпажi:
До вiзиту делегацiї, тим бiльш iноземної, треба добре пiдготуватися. Іноземцi, начуванi про нашi труднощi, дуже вдячно сприймають найменшi ознаки уваги до себе.
Завчасно потурбуйтесь про те, щоб прибулих до фiрми привiтно зустрiли бiля виходу, супроводили до приймальнi, запропонували зняти верхнiй одяг. У приймальнiй надайте можливiсть членам делегацiї розташуватися «як вдома», випити чашку чаю чи кави. Дiловiй розмовi з турецькими бiзнесменами обов'язково буде передувати розмова про щось абстрактне. І може статися так, що саме пiд час цiєї розмови буде вирiшена доля пропозицiї про спiвробiтництво.
З давнiх часiв представники рiзних народiв, зустрiчаючись, рiзними способами вiтають один одного (бажають добра, щастя i здоров'я). Вiтання — найбiльш розповсюджений звичай в дiловому спiлкуваннi i вимагає тактовностi. Кожному народу, кожнiй соцiальнiй групi властива своя манера привiтання. Так, монголи та iндокитайцi проявом ввiчливостi вважають потирання носа, а в Новiй Зеландiї вiтають один одного, дотикаючись носами. Серед народiв Нiгерiї проявом поваги є дотик лобом до пiдлоги, а ось жителi Тiбета, вiтаючись, знiмають головний убiр правою рукою, лiву закладають за вухо i при цьому висовують язик. В Японiї застосовуються три види поклонiв: найнижчий — сайкейрей, середнiй — пiд кутом 30° i легкий — пiд кутом 15°. На Сходi характерною ознакою привiтання є нахил корпуса з одночасним викиданням рук.
У країнах, де зберiгся монархiчний чи напiвфеодальний режим, iснують привiтання у виглядi колiносхилення: повного (на обох колiнах) i неповного (на одному).
В Європi звичайно вiтають один одного, трохи пiдiймаючи лiвою рукою капелюх i роблячи легкий уклiн головою. Порушенням етикету є шумнi, нестриманi привiтання.
Пiд час вiтання додержуються таких правил:
· Чоловiк вiтає жiнку, молодший за вiком чи посадою — старшого, член делегацiї — керiвника. В рiвних умовах першим вiтається той, хто бiльш ввiчливий. Якщо чоловiк один, вiн першим вiтається з чоловiком, який знаходиться поряд з жiнкою.
· Чоловiк повинен розглядати як ознаку особливої до нього поваги, якщо жiнка першою привiтала його.
· Вiтаючи жiнку на вулицi, чоловiк знiмає рукавичку з правої руки, для жiнок це необов'язково. Якщо жiнка зняла рукавичку,— це знову ж таки ознака великої поваги.
· Привiтання у формi рукостискання чоловiкам рекомендується робити завжди (в давнину це означало акт дружби i миру), жiнкам — за взаємною згодою. Вiтаючись, треба дивитись в очi дружелюбно, не високомiрно.
· Якщо чоловiка представляють жiнцi, руку першою подає жiнка. Той же прiоритет належить лiтнiм особам i старшим за Посадою. Якщо ж зустрiчаються подружжя, то спочатку вiтаються жiнки, потiм чоловiки вiтають жiнок, i лише потiм — один одного.
· Жiнка першою вiтається з чоловiком у тих випадках, коли вона його обминає чи коли проходить повз групу людей, якi сидять чи стоять.
· Першою також вiтається жiнка, яка йде разом з чоловiком, з жiнкою, що йде без супроводу чи з iншою жiнкою.
· Жiнкам, вiтаючи, нiколи не цiлують руку на вулицi: це роблять тiльки в примiщеннi. У нас заведено цiлувати руку лише замiжнiм жiнкам. Цiлуючи руку жiнцi, не варто пiдiймати її занадто високо, намагайтесь нахилитися самi.
нього.
· Обмiнюючись потиском, треба пам'ятати, що не варто занадто мiцно стискати руку особи, з якою вiтаєтесь, тим бiльше жiнки. Вiтання повинно бути дружнiм i коротким. Надмiрно довге i сильне рукостискання не потрiбне, так само як i слабке. Чоловiкам слiд пам'ятати, що iнiцiатором потиску є жiнка i старший за вiком. Прийшовши у гостi, перш за все вiтаються з господинею дому, далi з господарем, потiм з iншими особами.
· Потискаючи руку, чоловiки звичайно говорять коротке привiтання: «Моє шанування...», «Приймiть мої вiтання...», «Радий зустрiтися з Вами...». Вiтаючи чоловiка, за правилами ввiчливостi слiд спитати: «Як здоров'я Вашої дружини?, «Як почувають себе Вашi дiти?», «Як здоров'я Вашої матусi?» тощо.
1. 10. Розмiщення учасникiв зустрiчi
Звичайно гостi заходять до кабiнету, господар встає (не зустрiчає бiля дверей) зi свого стiльця i пiдходить до мiсця, де розташувалися його спiвробiтники, вони разом вiтають прибулих. Пiсля обмiну привiтаннями i знайомства господар вказує членам прибулої делегацiї мiсце за столом переговорiв.
При цьому може бути кiлька варiантiв.
Перший. Керiвники обох делегацiй сiдають в центрi столу один проти одного (для них ставлять стiльцi з високими бильцями). Лiворуч вiд перших осiб сiдають перекладачi, праворуч — решта членiв команди. Секретарi розташовуються також один проти одного.
Другий. Керiвники делегацiй сiдають наприкiнцi довгого столу також один проти одного. Перекладач сiдає з одного боку, а секретар — з iншого.
пейзаж.
Один бiк зали доцiльно залишити вiльним для зручностi розповсюдження документiв або проходу учасникiв.
Третiй. Якщо зустрiч має непротокольний характер, першi керiвники (К) сiдають на диванi, а за ними розмiщуються перекладачi. Члени делегацiї розташовуються навколо невеликого круглого столу. Якщо зустрiч бiльш розкута, члени делегацiї також розмiщуються поруч.
При наявностi в кiмнатi для переговорiв телефону необхiдно потурбуватися, щоб секретар не з'єднував абонентiв з цим номером.
Вся обстановка при проведеннi дiлових переговорiв повинна сприяти спокiйнiй бесiдi, щоб партнери могли спiлкуватися без завад i не вiдволiкатись. Інодi доцiльно на вхiднi дверi повiсити табличку «Не заходити, iдуть переговори».
1. 11. Офiцiйна мова
Питання про офiцiйну мову переговорiв не виникає, коли партнери можуть говорити однiєю мовою. Якщо ж сторони представляють рiзномовнi держави, питання про офiцiйну мову переговорiв треба вирiшити завчасно.
Росiйська мова найбiльш прийнятна в спiлкуваннi мiж партнерами з держав колишнього СРСР i Схiдної Європи.
У Британськiй спiвдружностi нацiй i США говорять англiйською. Іспанською мовою спiлкуються в бiльшостi країн Пiвденної Америки, крiм Бразилiї. Французька визнається офiцiйною мовою в Бельгiї, Гаїтi, Люксембурзi i Швейцарiї. Говорять французькою мовою також в середземноморських країнах i в деяких африканських державах.
Яку ж мову вибрати офiцiйною на переговорах? Для вiдповiдi на це запитання зробимо невеликий екскурс в iсторiю.
У середнi вiки та на початку новiтнього перiоду iсторiї переговори мiж партнерами велися латинською мовою, яка у тi часи була спiльною мовою для всiх цивiлiзованих християнських народiв.
З XVI столiття спiльною мовою вищого свiту в Європi стала французька мова, яка витiснила iспанську та iталiйську мови, поширенi ранiше.
Першорядною, хоча i не єдиною причиною поширення французької мови, було панування в Європi Людовика XIV, «Короля Сонця», i багатство французької лiтератури. Специфiчнi якостi французької мови, її виразнiсть, точнiсть i усталенiсть, суворi синтаксичнi правила, великий словниковий запас зробили цю мову основною мовою мiжнародного права, мовою дипломатiв.
Англiйська мова внаслiдок її великого поширення визнається мовою мiжнародного бiзнесу. Рiвень володiння англiйською мовою обома сторонами суттєво впливає на темп i успiх переговорiв.
роздiленi спiльною мовою».
Часто одна iз сторiн не володiє досить глибокими знаннями англiйської мови, що може прямо впливати на перебiг переговорiв. Як наслiдок, уповiльнюється темп спiлкування, з'являється необхiднiсть перепитувати щойно почуте, у той час як партнер намагається пояснити те ж саме iншими словами, збiльшується iмовiрнiсть невiрного розумiння позицiй сторонами.
Звiдси правило: не проводьте переговори iноземною мовою, якщо недостатньо володiєте нею, оскiльки вся ваша увага буде зосереджена не на сутi переговорiв, а на мовi.
У бiльшостi випадкiв рiзномовнi учасники переговорiв звертаються до послуг перекладачiв. Потрiбно пiдiбрати такого перекладача, який мiг би забезпечити правильнiсть i точнiсть перекладу повiдомлення. Знавцi iноземних мов, здатнi передати всi нюанси i тонкощi, закладенi в словах виступаючого, цiняться дуже високо.
Для ефективної органiзацiї перекладу можна скористатися порадами члена комiтету Гарвардської програми по проведенню переговорiв Д. Селекьюза. Суть їх полягає ось у чому:
· Перед початком переговорiв проведiть коротку бесiду з перекладачем, пояснiть йому суть i мету переговорiв, вашi вимоги до перекладу. Стережiться перекладачiв, якi внаслiдок своїх особистих iнтересiв чи егоїзму намагаються заволодiти перебiгом переговорiв чи направити їх по своєму руслу.
уникайте скорочень i спецiальної термiнологiї.
про якiсть перекладу, щоб уникнути непорозумiнь пiд час переговорiв, робiть пiсля їх закiнчення.
· Якщо з'ясується, що переклад було зроблено неправильно i присутнi хибно зрозумiли виступаючого, то йому необхiдно повторити свою думку такими бiльш простими словами, якi будуть лiпше перекладенi i стануть зрозумiлими для слухаючих.
2. Вiзитнi картки як засiб дiлового спiлкування
Лiквiдацiя монополiї держави на зовнiшньоекономiчнi зв'язки вiдродила iнтерес до етики дiлових стосункiв, норм i правил спiлкування мiж партнерами як у межах країни, так i за кордоном.
Вiзитним карткам, як елементу дiлових стосункiв, просто не було мiсця в iснуючiй командно-адмiнiстративнiй системi, тодi як нашi iноземнi партнери, особливо в розвинутих країнах Європи i США, завжди надавали їм належну увагу. Використовуються вiзитнi картки в таких випадках: iнформування в момент знайомства про себе i свою фiрму чи пiдприємство; iнформування про себе осiб, в контактах з якими зацiкавленi; пiдтримання контактiв з партнерами, поздоровлення зi святом чи iншою подiєю; вираження подяки, спiвчуття, а також супроводження подарунка чи квiтiв.
Залежно вiд призначення умовно можна видiлити чотири основнi типи вiзитних карток:
Варiант А. На вiзитнiй картцi вказується прiзвище, iм'я та по батьковi, посада, найменування i адреса органiзацiї, в якiй працює особа, а також її робочий i, при необхiдностi, домашнiй телефон. Це класичний приклад дiлової вiзитки. Виготовляється вона виключно на бiлому картонi чiтко встановленого розмiру — 9x5 см. Текст друкується розбiрливим чорним шрифтом. Єдина допустима кольорова пляма — рекламний знак фiрми у верхньому лiвому кутку. Вгорi — назва фiрми, де працює власник картки. По центру — його iм'я i прiзвище (у нашiй практицi — iм'я, прiзвище та по батьковi), пiд ними — посада. В лiвому нижньому кутку — адреса фiрми, у правому — телефони. Часто поряд з телефонами подаються контактнi години для зв'язку. Цей тип картки використовується при наявностi знайомства i застосовується як м'яка, ненав'язлива форма вияву вашої зацiкавленостi i надiї на спiвробiтництво.
Варiант Б. На вiзитнiй картцi вказуються П.І. Б. i посада особи, але без вказiвки координат. Вiзитнi картки цього типу використовуються для спецiальних i представницьких цiлей. Якщо вам вручають таку картку, це означає, що ваш спiврозмовник просто представляє себе для полегшення спiлкування i не налаштований на продовження знайомства. Просити його написати на картцi свої координати не слiд.
неофiцiйних зустрiчах, у тому числi на прийомах для вручення дамам.
Варiант В. Спiльна чи сiмейна вiзитна картка. На картцi вказуються прiзвища, iмена та по батьковi подружжя, а також їх домашня адреса i телефон.
Варiант Г. Вiзитна картка фiрми, пiдприємства, органiзацiї чи вiддiлу. Цей тип картки використовується для поздоровлення партнерiв вiд iменi фiрми, наприклад, в День незалежностi, на Рiздво Христове тощо.
У практицi дiлових стосункiв iснує велика кiлькiсть вiдмiнних вiд вищенаведених основних типiв карток, що застосовуються за межами бiзнес-сфери. Це можуть бути вiзитки дiячiв мистецтва, науки, церкви тощо. Розмiр таких карток, шрифт, розмiщення тексту i колiр паперу не регламентуються суворими правилами i тому можуть бути виконанi на рiзних матерiалах, мати найрiзноманiтнiшi кольори i найвигадливiшi шрифти. Зустрiчаються також вiзитнi картки з кольоровим фото її власника. Бувають вiзитнi картки, складенi вдвiчi, як книжечка, iз зазначенням розташування фiрми, пiд'їзду до неї, мiсця стоянки автомобiлiв.
Розглянемо основнi положення азбуки дiлових стосункiв:
Направлення вiзитної картки рiвноцiнне вiзиту.
Дехто надає значення тому, як i який кутик вiзитної картки загнутий — верхнiй, нижнiй, а також з якого боку. Тому щоб уникнути непорозумiнь, пов'язаних з неправильним в рiзних країнах тлумаченням загину, рекомендується загинати правий край картки на 1/4 так, щоб було чiтко видно його слiд, а потiм розправити картку. Загнуту картку залишають або в офiсi, в резиденцiї партнера або у нього вдома, це свiдчить про те, що ви особисто залишили її, а це ознака найбiльшої поваги i шаноби.
Вiзитну картку, що подається через посередника (кур'єра чи водiя) або поштою, загинати не потрiбно. Бажано, по можливостi, написати декiлька слiв на картцi. Такий запис не дасть змоги використати її будь-якою сторонньою особою в корисних цiлях. Якщо картка залишається особисто, надпис на конвертi робиться олiвцем, якщо ж надсилається поштою,— то авторучкою. Вiдповiдi на вiзитнi картки необхiдно давати протягом доби i також вiзитними картками.
Зашифрованi скорочення на вiзитних картках, якi ранiше були досить поширенi, в наш час застосовуються дуже рiдко. Але, оскiльки вони час вiд часу зустрiчаються, необхiдно знати їх значення:
P. R. — /Pour remercier/ — виразподяки;
P. F. C. — /Pour/aire connaissance/ — задоволеннязнайомством;
P. F. NA — /Pour feliciter Nouvel An/ — поздоровленнязНовимроком;
Р. Р. С. — /Pour prendre conge/ — напрощання;
Р. Р. Р. — /Pour prendere part/ — готовнiстьдопомогти;
Р. Р. — /Pour presentation/ — заочневiдрекомендування.
F. Nj4., якщо свято ще не минуло. В разi деякого запiзнення одночасно дається (у скороченому виглядi) вираз подяки та побажання щастя, наприклад P. R. P. F.
Припустимо, вас поздоровили зi святом. Написавши на своїй картцi в лiвiй нижнiй частинi абревiатуру — P. R., краще всього її в той самий день вислати своєму партнеру. Дякувати за поздоровлення партнера по телефону або вручати особисто йому свою вiзитну картку з висловленням подяки не прийнято. Якщо ж ви це зробили, то, скориставшись вашим дзвiнком i вислухавши подяку, партнер може нав'язати дiлову розмову для обговорення конкретного питання, до якого ви, ймовiрно, не готовi. Цiлком можливий i такий варiант, коли особиста зустрiч, на якiй ви планували вiддати свою картку, за якихось причин не вiдбудеться. В обох випадках ви будете виглядати недостатньо вихованим.
Перебуваючи у чужiй країнi пiд час нацiональних свят, ви повиннi першим поздоровити своїх партнерiв. Не лякайтесь, що, наприклад, в Японiї не зрозумiють абревiатуру вiдповiдних французьких виразiв. Існуючi правила, норми i традицiї, стандартна мiжнародна символiка однаково розумiються в усiх цивiлiзованих державах. На вiзитних картках можна робити i бiльш розгорнутi написи, звичайно вiд третьої особи, наприклад: «... дякує за увагу», «Найкращi побажання до Нового року», «... щиро дякує», «... бажає всього найкращого».
Поiнформувавши його про мету свого вiзиту i бажання познайомитися з особою, що вас зацiкавила, ви берете його вiзитну картку. Картка консула — гарантiя серйозностi ваших намiрiв, i якщо бiзнесмен, що вас зацiкавив, готовий з вами познайомитися, вiн вишле вам свою вiзитну картку. В такому випадку ви телефонуєте за вказаним у нiй номером i домовляєтесь про зустрiч.
Вiд'їжджаючи з країни перебування, свої вiзитнi картки з абревiатурою Р. Р. С. ви залишаєте своїм партнерам, з якими б бажали пiдтримувати стосунки i в подальшому.
Пiсля знайомства першим, звичайно, залишає свою картку особа, що займає нижчу посаду. Якщо партнери знаходяться приблизно на одному рiвнi, то i першою подає картку особа, молодша за вiком. У випадку виникнення сумнiву щодо цього, за старим французьким протоколом, вручає свою вiзитну картку першим той партнер, який виявився бiльш ввiчливим.
В резиденцiї подружжя неодруженi чоловiки залишають двi вiзитнi картки: одну для чоловiка, iншу — для дружини.
У Великобританiї сiмейнi картки не застосовуються. Тому в цiй країнi, перебуваючи в резиденцiї подружжя, залишайте одну картку для чоловiка, iншу — для дружини.
В будинку неодруженого чоловiка жiнка свою картку не залишає. В США на вiзитних картках неодружених чоловiкiв i неодружених жiнок, а також сiмейних картках вказується адреса. На картцi одруженого чоловiка адресу не вказують, оскiльки мається на увазi, що вона залишається разом iз сiмейною карткою, де адреса вказується. Ім'я вказується пiсля Mr. для чоловiкiв i Mrs.— для одружених жiнок; Miss — пишуть на вiзитних картках молодих жiнок, яким минуло 18 рокiв. На «вiзитках» неповнолiтнiх осiб молодше цього вiку вказується лише iм'я i прiзвище.
Пiсля знайомства з жiнкою чоловiк зобов'язаний, по можливостi, не пiзнiше, нiж протягом тижня, направити їй свою картку для її чоловiка, навiть якщо вiн не був йому вiдрекомендований. Було б найкраще перед тим, як зробити цей ввiчливий жест, самому вiдрекомендуватися чоловiку, якщо вiн не вiдсутнiй.
Якщо жiнка знайомиться з iншою жiнкою i має намiр в подальшому пiдтримувати з нею стосунки, якщо вона старша, або ж жiнка, що знайомиться, замiжня за чоловiком, становище якого в суспiльствi або на службi вище становища її чоловiка, то вона першою залишає свою картку. Замiжня жiнка залишає двi картки — свою i чоловiка.
Гостям, присутнiм на снiданку, обiдi чи вечерi (виключаючи запрошення на чай), слiд вiдправити господарям листи з подякою або залишити в будинку господарiв протягом тижня вiзитну картку.
Особи, що обiймають високi посади, знаходячись в iншiй країнi проїздом, залишають свої вiзитнi картки протягом 24-х годин пiсля приїзду, вiдповiдати на них слiд також не пiзнiше як за добу.
З вiзитками можна надiслати подарунки (квiти, альбоми, книги, журнали, квитки в театр, на виставку, програми, фотографiї), iнодi їх посилають разом з листом або просто у конвертi. Вiзитна картка — це вираз iндивiдуального стилю i iмiджу її власника, а також стратегiї маркетингу пiдприємства. При замовленнi вiзитної картки необхiдно обговорити тип, колiр, шрифти, розташування реквiзитiв, так, щоб ця картка дiйсно могла охарактеризувати i особу та рiд її занять.
У дiловому свiтi, як i в повсякденному життi, заведено робити подарунки, дарувати речi з фiрмовими знаками чи у фiрмовiй упаковцi. Однак необхiдно знати, що тут потрiбнi мiра i такт, свої суворi, вiдпрацьованi багатьма роками правила.
За етикетом при першiй зустрiчi подарунки роблять господарi. Треба обов'язково подарувати що-небудь прибувшому дiловому партнеровi як ознаку того, що на нього дивляться як на почесного клiєнта i розраховують на довге плiдне спiвробiтництво. В наступних зустрiчах обмiн подарунками стає обов'язковим.
Завжди бажано уявляти, кому конкретно буде робитись подарунок, при чому чiтко за рангом. Якщо вручити керiвниковi корпорацiї такий самий подарунок як i його заступниковi, це може бути розглянуто як зневага, образа.
Вартiсть подарунка звичайно нiякого значення не має i залежить тiльки вiд ваших можливостей. Виняток — дорогi речi: пам'ятайте, що, роблячи своєму партнеру такий подарунок, ви ризикуєте поставити його в скрутне становище. З одного боку, вiн може вiдчути, що не заслужив його, з iншого боку,— змушений вiдповiдати таким же дорогим подарунком, а це не завжди вiдповiдає його бажанню чи можливостям. Не слiд обмежуватись i дрiбними сувенiрами, бо у такому випадку ви можете набути репутацiї надмiрно ощадливого. Найоптимальнiшим подарунком є той, який вiдповiдає нахилам i стилю партнера, характеру вашого особистого до нього ставлення.
Намагайтесь вибрати щось оригiнальне, цiкаве, за своїм смаком, начебто вибираєте подарунок для себе або близьких людей. До вибору сувенiрiв необхiдно вiдноситись уважно. В подарунок бажано вкласти видумку, винахiдливiсть, доброту,— словом все на що ви здатнi.
При дiловому вiзитi в iншу країну доречно дарувати художньо оформленi вироби — скульптури, гравюри, пам'ятнi медалi, настiннi тарiлки, платiвки, що нагадують про вашу країну або, ще краще, i про вашу фiрму. Унiверсальним подарунком вважається книга, яку можна вручити будь-якiй людинi i з будь-якого приводу. Намагайтесь вибрати подарункове, гарно оформлене видання, враховуючи iнтереси вашого партнера.
Не бажано дарувати матрьошки та самовари. Намагайтесь не повторюватись з подарунками. Подарунок буде «солiднiшим», якщо його прикрасити гравiровкою або вiдтисненням елементами вашого пiдприємства.
палить, нiколи не дарують приладдя для курiння, тютюновi вироби, а також мiцнi напої. Як виняток, шампанське, колекцiйне десертне або сухе вино можна дарувати жiнцi, але не молодiй. Якщо ви подаруєте велику коробку шоколадних цукерок жiнцi, схильнiй до повноти, i яка намагається схуднути, то це навряд чи принесе їй задоволення.
Непристойно дарувати також предмети туалету (шкарпетки, сорочки, капелюхи, парфуми тощо; виняток — краватка, яка у певних випадках вважається допустимим сувенiром). Вибираючи подарунок, подумайте i про вiк партнера, якому вiн призначений. Це не означає, що є речi, спецiально призначенi для молодих та лiтнiх, однак намагайтесь проявити певний такт, щоб не поставити в незручне становище лiтнього чоловiка занадто яскравою краваткою, а дiвчину — сiрою хустиною.
Оформляючи подарунок, важливо виявити гарний смак: загорнути його в яскравий барвистий папiр, перев'язати стрiчкою, додати свою вiзитну картку або святкову листiвку. Зовсiм непросте питання, як дарувати речi. Вiд того, як ви пiднесете свiй подарунок, залежить i те, який вiн матиме ефект. Має значення навiть те, даруєте ви його особисто чи через спiльного знайомого. Дарувати потрiбно тактовно, з приємними словами, короткими побажаннями, жартом.
сiм'ї, тодi, перш нiж заходити до кiмнати, знiмiть упаковку, i залишiть її у вiтальнi. Горщики з квiтами дарують лише в тих випадках, якщо вiдомо, що господарям вони подобаються, i вони не проти такого подарунку. Корзини з квiтами дарують на ювiлеї; сучаснi композицiї квiтiв дозволяють зробити їх неповторними.
передає вiдтiнки» У минулi часи iснувала азбука квiтiв — кожна щось означала. В наш час цiєю азбукою не користуються. Однак намагайтесь, щоб вас правильно зрозумiли: червонi троянди означають пристрасне кохання, гортензiї сприймаються як квiти жалоби. Особливо будьте уважнi з iноземними партнерами. Наприклад, французи сприймуть гвоздики i хризантеми як символ нещастя. В цьому їх пiдтримують японцi та iспанцi. А ось англiйцi, голландцi, iталiйцi i греки приймуть цi квiти з подякою. Житель Люксембурга вважатиме, що йому дарують смiття! Бiла акацiя була «весiльним подарунком» у всiх європейських народiв, уособлюючи високе i свiтле кохання. «Королiвська квiтка» — бiла лiлiя — символiзувала в букетi нареченої юнiсть i цнотливiсть. Конвалiї колись у нiмцiв вважались символом кохання i щастя. Отже, скiльки країн — стiльки думок, тому, купляючи квiти, обов'язково порадьтесь з продавцем вiдносно правильностi зробленого вами вибору.
Не можна дарувати вживанi речi, за виключенням антикварiату, коштовностей, якi пiдносяться тiльки в особливих випадках, наприклад, на ювiлей. Подарунком для фiрми може бути i що-небудь з оргтехнiки, самовар для чаювання, мiкрохвильова пiч i навiть автомобiль. Хорошим подарунком була б продукцiя вашого пiдприємства, що водночас було б рекламою вашого товару i вказувало на шляхи до спiвробiтництва. Подарунки фiрмi вручаються на загальних зборах її працiвникiв за урочистих обставин.
Приймати подарунки також потрiбно тактовно: розгорнути його, якщо дозволяє ситуацiя, в присутностi особи, яка подарувала його, оцiнити увагу i смак даруючого, виразити задоволення та подякувати. Дуже неввiчливо вiдкласти подарунок, не розгорнувши, його. Якщо ж подарунок вам не до вподоби, постарайтесь навiть натяком не виявити незадоволення; будь-який подарунок треба приймати з усмiшкою. Виражаючи подяку i захоплення, зробiть це так, щоб не засоромити iнших гостей, що прийшли зi скромнiшими подарунками або взагалi без них.
За посланий чи переданий через третю особу подарунок бажано подякувати одразу по телефону чи коротеньким листом.
Вiдмовитися вiд подарунка можна лише у тому випадку, коли прийняти його непристойно або подарунок настiльки дорогий, що спонукає вас вiдчувати себе боржником. Невiрно було б спочатку вагатися, пiддаючись умовлянням, а потiм все-таки прийняти подарунок. Якщо ви, не вагаючись, вирiшили не приймати подарунок, то знайдiть достатнi аргументи, щоб пояснити вiдмову твердо, але ввiчливо.
Приймаючи подарунок, треба пам'ятати, що людина, яка вибирала його, хотiла зробити вам приємне. Інше питання — вдалося їй це зробити чи нi. Бажання порадувати партнера, зняти напругу в стосунках — цiннiше самого подарунку.
Всi знають прислiв'я «Зустрiчають по одягу, а проводжають по розуму». При цьому пiдкреслюється, що розум, звичайно,— це головне, але зустрiчають все ж таки по одягу...
Форма одягу — найкраща характеристика людини, це свого роду iєроглiф, що вiдображає особистiсть зi всiма, як кажуть, звичками i нахилами її. Естетика костюма має не менше значення в життi людини, нiж естетика поведiнки. Неохайнiсть в одязi рiвноцiнна моральному самогубству. Вмiння одягатись вiдноситься як до науки i мистецтва, так i до звичок та почуттiв. І як говорив О. де Бальзак «Справа не стiльки в костюмi, скiльки в умiннi його носити».
4. 1. Одяг для чоловiкiв
швидше, до спокiйної рiчки, нiж до примхливого потоку. Дiловi кола не надто страждають вiд випадкових впливiв, i тому костюм бiзнесмена досить консервативний. Чоловiк повинен бути:
· Дiловим i привабливим.
· Порядним, що викликає довiру.
· Не без претензiї на вишуканiсть i елегантнiсть.
Мистецтво поєднання елементiв костюма, як вiдзначав визнаний спецiалiст у дiловому одязi Дж. Т. Моллой, завжди повинне враховувати колiр, лiнiю, фактуру i стиль. Невдале комбiнування кольору може зробити зовнiшнiсть людини невиразною (свiтло-сiрий костюм, блакитна сорочка, свiтло-блакитна краватка) чи зухвало крикливою (жовтогаряча краватка з малюнком, зелена сорочка).
малюнком або з чiтко направленими смугами — горизонтальними, вертикальними, дiагональними. Рiзноманiтний напрямок лiнiй може мати i малюнок сорочки.
Основнi рекомендацiї: лiнiї елементiв одягу не повиннi рiзко перетинатися одна з одною, але й не повиннi зливатися. - Стиль. Перше, що потрiбно тут врахувати,— це вiдповiднiсть стилiв рiзних елементiв одягу. Дуже дисгармонiйно, наприклад, буде виглядати консервативний костюм у сполученнi зi спортивною сорочкою в клiтинку. Також безглуздим буде сполучення костюма з широкими лацканами i вузької краватки.
Єдностi стилю легше всього домогтися, вибираючи однотоннi елементи гардеробу. Багато чоловiкiв вважають, що такi комбiнацiї нуднi i непривабливi. Це не так. Якщо чоловiк одягнутий, наприклад, в темно-синiй костюм, бiлу сорочку i темно-червону краватку, то у нього гарний смак. Тому одноколiрний костюм повинен бути основним елементом одягу дiлового чоловiка. Такий костюм добре поєднується з однотонною гамою i малюнками iнших елементiв одягу, що полегшує вибiр правильної комбiнацiї: костюм — сорочка — краватка. Костюм може бути темно-синiм, сiрим, коричневим.
З однотонним костюмом поєднується будь-який малюнок сорочки. Якщо ж сюди додати i однотонну краватку, тодi будемо мати прекрасне трiо: однотоннiсть — малюнок — однотоннiсть. Треба пам'ятати, що нiколи не поєднуються однаковi малюнки, їх завжди треба роздiляти однотонним елементом. Наприклад, мають чудовий вигляд однотонний сiрий костюм, свiтла сорочка з темно-червоними смугами, однотонна сiра краватка, яка повторює колiр костюма. У наведених прикладах краватка повнiстю повторює колiр одного з елементiв, а поєднання костюма i сорочки досить привабливе. В iнших випадках, якщо комбiнацiя костюма i сорочки блiда, то її можна оживити контрастною краваткою.
Наприклад, сiрий костюм, блакитна сорочка i темно-червона краватка.
· однотонна сорочка — однотонна краватка;
· сорочка з малюнком — однотонна краватка;
· однотонна сорочка — краватка з малюнком.
З костюмом у смужку не слiд одягати сорочку в клiтинку, тому що клiтинки дисонують зi смугами костюма i не поєднуються з його дiловим серйозним стилем. Тут бiльш до речi однотонна блакитна чи бiла сорочка, а смуги на костюмi i поєднання їх кольору iз сорочкою освiжають загальний вигляд.
i краватка мають малюнок. «Не працює», наприклад, варiант з яскраво вираженими смугами на костюмi i такими ж яскравими дiагональними смугами на краватцi. Виграшним таке поєднання буде, коли окремi смуги менш вираженi. До смугастого костюма з однотонною сорочкою бiльше пасують краватки в горошок, з ромбиками, трикутниками тощо.
Для костюма в клiтинку сорочка повинна бути тiльки однотонною, краватка — без чiткої направленостi малюнка або одноколiрною. Наприклад, синiй костюм нудних барв освiжить яскраво-блакитна сорочка, особливо якщо вона буде в тон клiтинкам костюма. Гарного ефекту можна досягти свiтло-сiрою чи блакитною краваткою.
Цiкаво, що поєднання коричневих i синiх кольорiв надає зовнiшньому вигляду авторитетностi i солiдностi. Можливий такий варiант: коричневий чи синiй костюм в клiтинку, блакитна сорочка i краватка з абстрактним малюнком синiх i коричневих тонiв.
Для костюма бурих чи золотистих кольорiв у поєднаннi з нейтральною бiлою сорочкою пiдiйде краватка, що пiдкреслює буру чи золотисту складову костюма.
В дiлових ситуацiях не слiд надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскiльки такий костюм привертає до себе увагу i вимагає особливо вибагливого смаку i певного досвiду.
Вiд поєднання сорочки з краваткою змiнюється загальний вигляд будь-якого костюма. В лiтньому варiантi найкраще свiтлий костюм-трiйка, свiтла однотонна сорочка, темна краватка. Ефект — незвичайна свiжiсть зовнiшнього вигляду в поєднаннi з дiловитiстю. Непоганий i спортивний варiант: такий же костюм без жилетки i яскрава краватка-метелик.
Краватка — це головний показник смаку i статусу чоловiка, тому при її виборi необхiдно:
· Довжина краватки повинна бути такою, щоб у зав'язаному виглядi вона досягала до пряжки пояса.
· Ширина краватки повинна вiдповiдати ширинi лацканiв пiджака.
· Кращий матерiал: шовк, шерсть i бавовна.
· Дуже гарно виглядає синтетична тканина «пiд шовк» чи її сумiш iз шовком.
iз шерстяної тканини — до теплої спортивної куртки. Краватка з тонкої шерстi, хоч i схожа на шовкову, але на вiдмiну вiд неї не блищить, що надає ш менш манiрного вигляду. Краватки з бавовняної тканини повиннi бути легкими i за кольором, i за вагою. їх носять влiтку. Краватки з льону також гарнi, але вони швидко втрачають вигляд; вiскознi — швидко втрачають форму i виглядають жалюгiдно.
4. 2. Одяг для жiнок
показують, що такий костюм не сприятиме дiловому успiху. Інша справа — гарний костюм зi спiдницею (з натуральних тканин). Вiн пiдкреслює авторитет жiнки i її високий життєвий рiвень.
Для дiлової жiнки менш придатна сукня, але якщо вона її одягає, то кращим кольором сукнi вважається темно-синiй, коричневий, сiрий, свiтло-сiрий. Менше пiдходять зелений, яскраво-жовтий, нiжно-голубий, свiтло-рожевий.
Названi кольори визначенi для однотонної тканини без малюнка, якiй i надається перевага.
Деякi гадають, що одяг створює жiнку. Звичайно, це не зовсiм так. І чоловiку, i жiнцi для дiлового успiху необхiднi також розум, освiта, честолюбство, стимули.
У жiночому одязi бiльш, нiж в чоловiчому, вiдображається її iндивiдуальний стиль i особистий характер. У вiдомiй казцi «Попелюшка» успiх мала не сукня, а дiвчина у сукнi. І яку б сукню не одягла А. Каренiна у Л. Толстого, було видно жiнку, а не сукню. Хоча буває i так, що на окремiй людинi одяг видно, а самої людини — немає.
Зачiска, макiяж, бiжутерiя повиннi гармонiйно доповнювати дiловий костюм. Зачiска має бути строгою, але разом з тим елегантною. Прикрас повинно бути якомога менше, але в той же час не можна вiд них вiдмовлятися зовсiм. Носити краще дорогi прикраси. Косметика повинна бути помiтною iз близької вiдстанi. Парфуми слiд використовувати у такiй кiлькостi, щоб їх запах лише трохи вiдчувався. І, звичайно, це мають бути дорогi парфуми вiдомих фiрм.
Розвиток конкурентних вiдносин посилює значимiсть соцiального управлiння, а отже, i вiдповiдних дiлових стосункiв. Вони все частiше стають вирiшальними факторами, що визначають успiх або, навпаки, невдачу у дiяльностi не тiльки окремої людини, а часто-густо й самих пiдприємцiв i фiрм.
Список використаних джерел:
1. Контракти. Дiловий тижневик. №33 вiд 13. 08. 2007 р.
2. Мiжнародний менеджмент. Конспект лекцiй, Херсон, 2007.
| 
