Процедура визначення результатiв сертифiкацiї продукцiї що iмпортується
Реферат на тему:
Процедура визначення результатiв сертифiкацiї продукцiї, що iмпортується
Рiшення про визнання сертифiкатiв, виданих органами з сертифiкацiї iнших країн, якi не є членами Системи сертифiкацiї Укр. СЕПРО, на продукцiю, що iмпортується в Україну, приймає орган з сертифiкацiї продукцiї, керуючись ДСТУ 3417. Вибранi процедури визнання повиннi бути обґрунтованi i документально пiдтвердженi в разi реєстрацiї свiдоцтва про визнання.
Технiчний нагляд за стабiльнiстю показникiв сертифiкованої продукцiї пiд час її виробництва показникiв, що пiдтвердженi сертифiкатом вiдповiдностi, пiд час виготовлення продукцiї здiйснює орган, який видав сертифiкат. За пропозицiєю органу з сертифiкацiї продукцiї нагляд може проводитись органами з сертифiкацiї систем якостi або територiальними центрами стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї. До участi у проведеннi технiчного нагляду можуть залучатися фахiвцi Держнаглядохоронпрацi, Держсаннагляду, тощо для забезпечення вiрогiдностi iнформацiї щодо спецiальних питань контролю. Обсяг, порядок та перiодичнiсть нагляду встановлюються органом з сертифiкацiї продукцiї пiд час проведення сертифiкацiї i регламентуються програмою технiчного нагляду, яка розробляється органом i затверджується його керiвником. За результатами нагляду орган з сертифiкацiї продукцiї може зупинити або припинити дiю лiцензiї чи сертифiката у випадках:
– порушення вимог, що ставляться до продукцiї пiд час обов’язкової сертифiкацiї;
– порушення вимог з технологiї виготовлення, правил приймання, методiв контролю та випробувань, позначення продукцiї, що узгодженi з органом з сертифiкацiї пiд час проведення сертифiкацiї продукцiї;
– змiни нормативних документiв на продукцiю або на методи її випробувань без попереднього погодження органом з сертифiкацiї продукцiї;
– змiни конструкцiї (складу), комплектностi або технологiї виготовлення продукцiї без попереднього погодження органом з сертифiкацiї продукцiї.
34. Рiшення про зупинку дiї лiцензiї або сертифiката вiдповiдностi приймається у випадку, якщо вжиттям коригувальних заходiв, погоджених органом з сертифiкацiї продукцiї, пiдприємство може усунути виявленi причини невiдповiдностi та без проведення повторних випробувань акредитованою випробувальною лабораторiєю пiдтвердити вiдповiднiсть продукцiї вимогам нормативних документiв. У протилежному разi лiцензiя або сертифiкат скасовуються. Інформацiя про зупинку або припинення дiї (скасування) сертифiката вiдповiдностi у письмовiй формi доводиться органом з сертифiкацiї до вiдома заявника та Нацiонального органу з сертифiкацiї.
– встановлює термiн виконання коригувальних заходiв;
– контролює виконання заявником коригувальних заходiв. Заявник:
– визначає обсяг виробленої невiдповiдної продукцiї та нове маркування для розрiзнення продукцiї, виробленої до i пiсля проведення коригувальних заходiв;
– повiдомляє споживачiв про небезпеку (або небажанiсть) використаних (експлуатацiю) продукцiї та порядок усунення виявлених недолiкiв або обмiну продукцiї,
– усуває невiдповiдностi в продукцiї, що знаходиться в експлуатацiї, або забезпечує її повернення та дороблення, замiняє продукцiю у споживача, якщо усунення виявлених невiдповiдностей неможливе чи недоцiльне;
Для iмпортних харчових продуктiв, продовольчої сировини i супутнiх матерiалiв законом передбачене проведення їх державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи та обов’язкової сертифiкацiї до ввезення їх в Україну. Контроль за наявнiстю сертифiката вiдповiдностi, наявнiстю у визначених чинним законодавством випадках ветеринарного сертифiката, а також вiдповiдного маркування здiйснюється органами митної служби України пiд час оформлення митних документiв.
Реалiзацiя закону потребує виконання значного обсягу робiт щодо розробки нормативно-правових документiв, передбачених законом, а також розробки i прийняття цiлого пакету законодавчих актiв, в тому числi передбачених постановою КМУ № 244.
Законом передбачена розробка та подання до Верховної Ради України проектiв Законiв України:
– про вiдповiдальнiсть постачальникiв за виготовлення i реалiзацiю неякiсної i небезпечної продукцiї;
– про вилучення i утилiзацiю неякiсної i небезпечної продукцiї;
продукцiї буде зупинено на державному кордонi України. Це, в свою чергу, дозволить цивiлiзованими методами захистити вiтчизняного споживача вiд неякiсної продукцiї, а вiтчизняного товаровиробника вiд недобросовiсної конкуренцiї.
Загальнi вимоги до порядку сертифiкацiї продукцiї (партiї, серiйне виробництво) встановлено в державному стандартi України ДСТУ 3413-96 "Порядок проведення сертифiкацiї продукцiї". Цей документ є обов’язковим для органiв з сертифiкацiї продукцiї, якi акредитованi в Системi УкрСЕПРО (на сьогоднiшнiй час таких налiчується 147 органiв), а також для пiдприємств, установ, органiзацiй, громадян – суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, в тому числi iноземних, незалежно вiд форм власностi.
Мал. 1. Структурна схема сертифiкацiї УкрСЕПРО
Одним з найважливiших завдань у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi є приєднання України до Свiтової органiзацiї торгiвлi (WTO) та вступ до Європейського Союзу (ЄС). Інтеграцiя України у цi авторитетнi органiзацiї потребує удосконалення й гармонiзацiї державного законодавства з мiжнародними нормами та правилами, зокрема в галузi стандартизацiї. Основнi принципи мiжнародної та європейської стандартизацiї:
– обґрунтування доцiльностi розробки мiжнародних та європейських стандартiв i досягнення консенсусу при їх розробцi та прийняттi рiшень про затвердження цих стандартiв;
– -упорядкованiсть, органiзованiсть та обов’язковiсть при проведеннi зазначених робiт;
– доступнiсть iнформацiї про роботу мiжнародних та європейських органiзацiй з стандартизацiї та їх нацiональних органiв-членiв.
Реалiзацiя цих принципiв забезпечує високий рiвень розробки мiжнародних та європейських стандартiв, їхнiй вплив на розвиток нацiональної стандартизацiї усiх країн свiту, в першу чергу на стандартизацiю в тих країнах, де є нацiональнi органи -члени з стандартизацiї, розв’язання проблем подолання технiчних бар’єрiв у мiжнароднiй та європейськiй торгiвлi й виробничiй спiвпрацi, пiдвищення якостi продукцiї та послуг.
Мiжнародна та європейська стандартизацiя, крiм її традицiйних об’єктiв (термiнологiї, системи одиниць та величин, графiчних символiв методiв контролю, аналiзу i випробувань), нинi швидко поширюється на новi галузi дiяльностi та об’єкти стандартизацiї: охорона навколишнього середовища, безпека працi та iснування, рацiональне використання енергiї та природних ресурсiв iнформацiйнi технологiї, послуги оцiнка якостi, сертифiкацiя, опрацювання економiчних даних тощо.
Мiжнародна стандартизацiї здiйснюється в основному в рамках Мiжнародної органiзацiї з стандартизацiї (ISO) i Мiжнародної електротехнiчної комiсiї (ІЕС), а європейська - в рамках Європейського комiтету з стандартизацiї (CEN) Європейського комiтету з стандартизацiї в електротехнiцi (CENELEC). Вони спiвпрацюють з спецiалiзованими органами 00Н та Європейського економiчного спiвтовариства Свiтовою органiзацiєю торгiвлi (WTO), Мiжнародним агентством атомної енергетики (IAEA) та iншими мiжнародними та європейськими органiзацiями, що мають урядовий i неурядовий статус.
Мiжнароднi та європейськi стандарти мають дуже важливе значення для вирiшення проблем подолання технiчних бар’єрiв у мiжнароднiй та європейськiй торгiвлi, пiдвищення якостi й конкурентоспроможностi продукцiї та послуг , вирiшення свiтових й європейських проблем охорони навколишнього середовища, безпеки, ресурсозбереження i ресурсозаощадження тощо. Мiжнароднi стандарти мають рекомендацiйний статус, але їхнi вимоги у багатьох випадках є основою прийняття рiшень у сферi економiчного та технiчного розвитку на мiжнародному i нацiональному рiвнях, а також вони є засадами створення нацiональних систем стандартизацiї. На вiдмiну вiд них європейськi стандарти повиннi обов’язково застосовуватись на нацiональному рiвнi в усiх країнах-членах. Це надає їм статус нацiональних стандартiв i виключає застосування у цих країнах будь-яких iнших стандартiв, що їм суперечать.
про:
1) загальну назву харчового продукту,
3) склад харчового продукту, якщо вiн виготовлений з кiлькох складникiв, iз зазначенням перелiку назв використаних у процесi виготовлення iнших продуктiв харчування, харчових добавок, барвникiв, iнших хiмiчних речовин або сполук;
4) енергетичну цiннiсть (для харчових продуктiв, що її мають);
5) дату виготовлення;
7) умови зберiгання;
8) позначення нормативного документа для харчових продуктiв вiтчизняного виробництва;
9) найменування та адресу виробника i мiсце виготовлення;
10) умови використання (якщо такi передбаченi);
11) вiдсоток стороннiх синтетичних (штучних) домiшок;
12) застереження щодо вживання харчового продукту дiтьми, якщо вiн не є дитячим харчуванням, а пiдстави для такого застереження є;
13) iншу iнформацiю, передбачену чинними в Українi нормативними документами, дiя яких поширюється на певний харчовий продукт.
Маркування нефасованих харчових продуктiв здiйснюється у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктiв.
У маркуваннi вiтчизняних та iмпортних харчових продуктiв забороняється наводити iнформацiю про їх лiкувальнi властивостi без дозволу Мiнiстерства охорони здоров’я України.
Текст для використання у маркуваннi спецiальних харчових продуктiв пiдлягає обов’язковому погодженню з Мiнiстерством охорони здоров’я України. У маркуваннi харчових продуктiв повиннi використовуватися затвердженi у встановленому порядку специфiчнi символи, якими позначають лiкувальнi, дiєтичнi, лiкувально-профiлактичнi, бiологiчно активнi харчовi продукти, дитяче харчування, харчування для спортсменiв, а також екологiчно чистi харчовi продукти.
Маркування харчових продуктiв штриховими кодами здiйснюється в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Тому якщо за позитивних результатiв протоколи випробувань передаються органу з сертифiкацiї продукцiї а копiї – заявнику. У разi отримання негативних результатiв хоча б по одному з показникiв випробування з метою сертифiкацiї припиняються, iнформацiя про негативнi результати подається заявнику та органу з сертифiкацiї продукцiї, який скасовує заявку.
Повторнi випробування можуть бути проведенi тiльки пiсля подання нової заявки та надання органу з сертифiкацiї продукцiї переконливих доказiв проведення пiдприємством коригувальних заходiв щодо усунення причин, що викликали невiдповiднiсть. Зразки продукцiї, що пройшли випробування з метою сертифiкацiї, в тому числi руйнiвнi, залишаються власнiстю заявника. Порядок списання, утилiзацiї i повернення зразкiв та зберiгання зразкiв-свiдкiв повинен бути регламентований документацiєю органу.
керуючись ДСТУ 3417. Вибранi процедури визнання повиннi бути обґрунтованi i документально пiдтвердженi в разi реєстрацiї свiдоцтва про визнання.
Технiчний нагляд за стабiльнiстю показникiв сертифiкованої продукцiї пiд час її виробництва показникiв, що пiдтвердженi сертифiкатом вiдповiдностi, пiд час виготовлення продукцiї здiйснює орган, який видав сертифiкат. За пропозицiєю органу з сертифiкацiї продукцiї нагляд може проводитись органами з сертифiкацiї систем якостi або територiальними центрами стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї. До участi у проведеннi технiчного нагляду можуть залучатися фахiвцi Держнаглядохоронпрацi, Держсаннагляду, тощо для забезпечення вiрогiдностi iнформацiї щодо спецiальних питань контролю. Обсяг, порядок та перiодичнiсть нагляду встановлюються органом з сертифiкацiї продукцiї пiд час проведення сертифiкацiї i регламентуються програмою технiчного нагляду, яка розробляється органом i затверджується його керiвником. За результатами нагляду орган з сертифiкацiї продукцiї може зупинити або припинити дiю лiцензiї чи сертифiката у випадках:
– порушення вимог, що ставляться до продукцiї пiд час обов’язкової сертифiкацiї;
– змiни нормативних документiв на продукцiю або на методи її випробувань без попереднього погодження органом з сертифiкацiї продукцiї;
– змiни конструкцiї (складу), комплектностi або технологiї виготовлення продукцiї без попереднього погодження органом з сертифiкацiї продукцiї.
Список використаної лiтератури
1. ДСТУ 3413-96 "Порядок проведення сертифiкацiї продукцiї".
2. ДекРСТ Кабiнету мiнiстрiв України "Про стандартизацiю i Сертифiкацiю" №46-93 вiд 10 травня 1993р.
3. Закон України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв".
4. Закон України "Про захист прав споживачiв".
5. Загальнi положення сертифiкацiї продукцiї.
6. Наказ Держстандарту України "Про перелiк продукцiї, що пiдлягає обов’язковiй сертифiкацiї на Українi" №95 вiд 30 червня 1993р.
7. Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про заходи щодо поетапного впровадження в Українi вимог директив Європейського Союзу, санiтарних, ветеринарних, фiтосанiтарних норм та мiжнародних i європейських стандартiв".
| 
