Комп ютернi мережi локальнi та глобальнi
Реферат на тему:
Для пiдвищення ефективностi використання комп'ютерної технiки в рiзних галузях людської дiяльностi комп'ютери об'єднують в мережi. Користувачi комп'ютерiв, якi об'єднаннi в мережу, можуть передавати один одному повiдомлення, спiльно використовувати данi, програми, пристрої (наприклад принтери), що значно пiдвищує зручнiсть i ефективнiсть колективної працi.
Прикладом найпростiшої мережi можуть служити два комп'ютери з'єднанi мiж собою через паралельнi або послiдовнi порти. Для створення повноцiнної локальної мережi потрiбно використовувати спецiальний додатковий пристрiй – мережевий адаптер.
Топологiя мережi визначає фiзичне розташування сiтьових кабелiв, а також фiзичне пiдключення клiєнтiв до мережi. В даний час використовуються три схеми (топологiї) побудови мереж: шина, зiрка i кiльце. Кожнiй iз цих схем властивi свої переваги i недолiки.
Шина
мал. 1
мал. 1.
Всi комп'ютери в мережi пiдключаються до одного кабелю. Перший i останнiй комп'ютери повиннi бути розв'язанi.
У ролi розв'язки (термiнатора) виступає простий резистор, що використовується для гасiння сигналу, що досягає кiнця мережi, щоб запобiгти виникненню перешкод. Крiм того, один i тiльки один iз кiнцiв мережевого кабелю повинний бути заземлений, що дозволить уникнути виникнення петлi заземлення.
Основним недолiком топологiї шини є ймовiрнiсть виходу з ладу всiєї мережi при виникненнi несправностi на будь-якiй дiлянцi мережевого кабелю. Для виявлення мiсця несправностi шину доведеться розбити на двi окремi частини, що дозволить з'ясувати, у який iз них виник обрив. Потiм сегмент кабелю, у якому був виявлений обрив, також роздiляється на двi частини, i подiбна процедура повторюється, доти, поки несправнiсть не буде локалiзована Цей процес забирає достатньо багато часу Проте це не виключає можливостi використання топологiї шини. Вона щонайкраще пiдходить для об'єднання комп'ютерiв у навчальних класах i створення невеликих мереж, де кабелi можна прокласти в легко доступних мiсцях.
Зiрка
мал. 2
Для органiзацiї бiльшостi мереж у даний час застосовується топологiя зiрки. У даному випадку недолiк, пов'язаний iз ймовiрнiстю виникнення обриву в загальному кабелi, вирiшується застосуванням окремих кабелiв для пiдключення кожного з комп'ютерiв до головного мережевого кабелю. Кожна робоча станцiя пiдключається до повторювача, який має декiлька портiв, що називається хабомконцентратором
У випадку обриву кабелю, що з'єднує хаб iз робочою станцiєю, зв'язок iз мережею втратить тiльки ця станцiя. Іншi ж зможуть безперешкодно продовжувати роботу в мережi. Проте у випадку виходу з ладу хабу зв'язок iз мережею втрачають всi залученi до нього користувачi станцiй. Звичайно, такого роду несправнiсть виявляється досить легко, оскiльки всi користувачi, залученi до цьому хабу, негайно звернуть увагу адмiнiстратора мережi на неполадку, що виникла. На вiдмiну вiд топологiї шини, де на пошук неполадки йде велика кiлькiсть сил i часу, а хаб, що вийшов iз ладу, буквально заявляє про себе сам.
На випадок виникнення подiбної аварiї необхiдно мати про запас резервний хаб, яким можна було б замiнити хаб, що вийшов з ладу. Тому має сенс обладнувати всю мережу хабами одного типу. Крiм того, гарнi результати дає застосування iнтелектуальних хабiв. Подiбнi хаби пiдтримують протокол SNMP, що можна використовувати для вiддаленого керування i тестування хаба, не покидаючи робочого мiсця.
мал. 3
зiрки (
). Замiсть хабу користувачi станцiї пiдключаються до пристрою множинного доступу (Multiple Access Unit, або MAU), що робить логiчне з'єднання комп'ютерiв мережi в кiльце, як показано на мал. 3.
Топологiя кiльця має тi ж переваги, що i топологiя зiрки, оскiльки фiзична органiзацiя цих двох типiв мереж iдентична. Звiдси випливає, що топологiї кiльця властивi i тi ж самi недолiки, оскiльки частiше усього з ладу виходить пристрiй множинного доступу.
В залежностi вiд принципу побудови мережi розрiзняють локальнi
та глобальнi
мережi. Локальнi мережi призначенi для використання в межах одного примiщення чи однiєї органiзацiї. Глобальнi ж мережi створюються для з'єднання комп'ютерiв, що розташованi на значних вiдстанях один вiд одного.
одноранговi
та багаторанговi
. В однорангових мережах всi користувачi мають однаковi права. Користувачi такої мережi можуть здiйснювати обмiн даних мiж собою, використовувати спiльнi ресурси (принтери, диски i т. д.) Прикладом такої мережi може служити мережа на базi операцiйної системи Windows`95.
Багаторангова мережа вiдрiзняється вiд однорангової тим, що в нiй використовується один або декiлька (у випадку використання великої кiлькостi робочих мiсць) бiльш потужних комп'ютерiв, якi називаються сервером
. Всi iншi комп'ютери такої мережi називаються робочими станцiями. Сервер призначений для керування роботою мережi, збереження загальної iнформацiї. Перевагою мереж такого типу є можливiсть здiйснювати керування правами користувачiв такої мережi. Для прикладу можна розглянути наступний випадок.
Мережею пiдприємства користуються багато спiвробiтникiв, але кожний працiвник цього пiдприємства використовує тiльки тi данi та програми, якi потрiбнi для виконання його функцiональних обов'язкiв. Всi iншi ресурси мережi для нього є недоступними, що забезпечує захист iнформацiї вiд несанкцiонованого копiювання. До даних всього пiдприємства має доступ тiльки тi користувачi, якi мають на це права, що регламентуються сервером.
Сервер працює пiд керуванням спецiального системного програмного забезпечення, наприклад операцiйних систем Windows NT, Unix та iнш. Для роботи з мережею кожен користувач повинен бути зареєстрований на серверi. Сервером керує системний адмiнiстратор, який i визначає права користувача в мережi. Для користувача створюється спецiальний профiль завантаження операцiйної системи, визначаються, якими мережевими ресурсами може користуватись працiвник, встановлюються дозволенi години користування ресурсами мережi та багато iншого.
радiорелейного, супутникового та iн.), тим самим, утворюючи розподiленi обчислювальнi системи i мережi рiзного призначення. Головне призначення глобальних мереж – використання рiзноманiтних iнформацiйних ресурсiв користувачами з рiзних органiзацiй, мiст, країн. Глобальнi мережi подiляються на регiональнi
та мiжнароднi
. Регiональнi мережi призначенi для використання користувачами певного регiону. В Українi iснує декiлька мереж регiонального призначення – УкрПак, мережа податкової адмiнiстрацiї, залiзницi, УМВС та iнш. Глобальнi мережi мають користувачiв у всьому свiтi.
Союзу мережа RelCom.
Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодiю iнформацiйних мереж, що належать рiзним установам у всьому свiтi. Якщо ранiше вона використовувалася виключно як середовище для передачi файлiв i повiдомлень електронної пошти, то сьогоднi вирiшуються бiльш складнi завдання, якi пiдтримують функцiї мережного пошуку та доступу до розподiлених iнформацiйних ресурсiв й електронних архiвiв. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний iнформацiйний простiр.
Мережа Internet, що служила спочатку дослiдницьким i навчальним групам, стає все популярнiшою в дiлових колах. Компанiї спокушують дешевий глобальний зв'язок i його швидкiсть, зручнiсть для проведення сумiсних робiт, доступнi програми, унiкальна база даних цiєї мережi. Вони розглядають глобальну комп'ютерну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. Уже кiлька рокiв розвиваються i встигли широко ввiйти в практику в розвинених країнах технологiї Intranet, що є iнформацiйними технологiями "великої" мережi в корпоративних мережах i навiть у дуже невеликих мережах ПК пiдприємств малого бiзнесу. При низькiй вартостi послуг (часто це тiльки фiксована щомiсячна плата за лiнiї зв'язку або телефон) користувачi можуть дiстати доступ до комерцiйних i некомерцiйних iнформацiйних служб США, Канади, Австралiї, європейських країн, а тепер уже України та Росiї. В архiвах вiльного доступу мережi Internet можна знайти iнформацiю практично з усiх сфер людської дiяльностi, починаючи з нових наукових вiдкриттiв до прогнозу погоди на завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фiрм i розмiстити (часто безкоштовно!) свою рекламу. Крiм того, Internet надає унiкальнi можливостi дешевого, надiйного та конфiденцiйного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фiрм, що мають свої фiлiали по всьому свiту, транснацiональних корпорацiй i структур управлiння. Як правило, використання iнфраструктури Internet для мiжнародного зв'язку коштує набагато дешевше вiд прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або телефон.
Електронна пошта
- найпоширенiша послуга мережi Internet. Сьогоднi свою адресу в системi електронної пошти мають сотнi мiльйонiв чоловiк. Вартiсть пересилання листа електронною поштою значно нижча за пересилання звичайного листа. Крiм того, повiдомлення, передане електронною поштою, досягає адресата протягом кiлькох хвилин, тодi як звичайний лист вiн одержує через кiлька днiв, а то i тижнiв.
Стандарти Internet забезпечують можливiсть групової роботи над спiльним проектом за допомогою електронної пошти, гiпертекстових документiв (служба WWW), а також за допомогою теле-, аудiо- i навiть вiдеоконференцiй у масштабi реального часу. Для забезпечення iнформацiйної безпеки в мережi застосовуються рiзнi протоколи шифрування конфiденцiйної iнформацiї, електроннi пiдписи, сертифiкацiя iнформацiї. Заборона на несанкцiоноване перемiщення даних мiж локальною мережею пiдприємства i глобальною мережею може забезпечуватися спецiальними комп'ютерами або програмами (брандмауерами).
Не менш вiдомими є мережi FidoNet, EuroNet, система мiжбанкiвських розрахункiв SWFІT. Широке розповсюдження отримала в країнах колишнього Радянського Союзу мережа RelCom.
|
