Застосування iнформацiйних технологiй органiзованою злочиннiстю
Глобальна iнформацiйна цивiлiзацiя, що формується на рубежi останнiх тисячолiть, визначила iнформацiю своїм базовим параметром – видавнича справа, преса, радiо, телебачення, комп’ютернi технологiї, iншi засоби електронного зв’язку – стали провiдними чинниками економiки, виробничої, наукової, освiтньої, полiтичної та iнших сфер суспiльної дiяльностi. Звiдси випливає, що рiзнi iнформацiйнi системи i мережi телекомунiкацiй виступають як пiдсилюючий фактор суспiльства i держави. У той же час вони виступають послаблюючим фактором, оскiльки стають основним засобом в економiчнiй, полiтичнiй, iдеологiчнiй, вiйськовiй боротьбi супротивникiв i опонентiв.
Новий виток iнформацiйної боротьби та її технологiй почався у ходi iнформатизацiї, її провiдної складової комп’ютеризацiї. Для встановлення нового потенцiйного плацдарму – Інтернету, електронних цифрових засобiв збору, обробки та розповсюдження iнформацiї – створюються всi необхiднi умови. Звiдси визначається актуальнiсть теми щодо захисту iнформацiї, забезпечення iнформацiйної безпеки суспiльних складових вiд протиправного використання не тiльки технiчними, програмно-математичними, а й, здебiльшого, органiзацiйними та правовими методами.
В iнформацiйнiй цивiлiзацiї зростає роль суспiльної думки, що також змiнює “правила гри” у рiзних сферах суспiльного буття. Сьогоднi суспiльна думка стала одним iз суттєвих факторiв, що впливає на процеси прийняття рiшень на рiзних рiвнях соцiального i державного управлiння. Природно, що у вiдповiдь породжуються тi чи iншi моделi управлiння цими явищами.
Проблематика технологiй iнформацiйної боротьби цiкавить сьогоднi багатьох: вiд технiчних спецiалiстiв у контекстi технiчного захисту безпеки автоматизованих iнформацiйних систем до фахiвцiв у галузi соцiологiї, полiтологiї, геополiтики, вiйськової науки та права – у контекстi iнформацiйної безпеки людини, суспiльства, держави, свiтового спiвтовариства. Інтеграцiя їх зусиль у мiжгалузевiй комплекснiй iнституцiї науки (науковiй дисциплiнi) – iнформацiйнiй безпецi викликає розумiння концептiв та iнструментарiю iнформацiйної боротьби, яка ще сьогоднi недостатньо визначена у всiй своїй природi та єдностi та не усвiдомлена як велика iнтегрована складна соцiальна система, як гiперсистема суспiльного буття.
Тому ми розглядаємо окремi положення теорiї технологiй iнформацiйної боротьби стосовно практики органiзацiї боротьби з органiзованою злочиннiстю, протидiї її впливу на суспiльство у контекстi iнформацiйної безпеки держави.
застосування iнформацiї з антисоцiальною метою злочинними формуваннями. Особливо це простежується в олiгархiчних кланах, у сферi так званої, “бiлокомiрцевої органiзованої злочинностi”, злочинностi, що сформувала свiй капiтал у “тiнi”, “мутнiй водi” перiоду переходу до ринкової економiки в Українi, а тепер прагне закрiпитися на владному “олiмпi” держави чи веде боротьбу за нього. У цьому Україна не є оригiнальною, подiбнi тенденцiї спостерiгаються на всьому пострадянському просторi. Аналогiчно формувалася владна олiгархiя переважно в багатьох країнах Заходу i Сходу, про що свiдчать iсторичнi джерела та науково-практична лiтература.
– загрози безпеки країни, а звiдси – нацiї та окремiй особi.
громадянських суспiльств у державах.
Інформацiйна боротьба рiзної iнтенсивностi за вплив на суспiльство стала вiдвертою ознакою наших днiв.
Наприклад, як зазначають дослiдники, Росiя визнала, що програла вiйну в Чечнi в першу чергу через програну iнформацiйну вiйну [1].
Як зазначив Джордж Стейн у своїй працi “Інформацiйна вiйна”, цiль iнформацiйної вiйни є розум, особливо розум тих, хто приймає важливi рiшення вiйни i миру,… розум тих, хто приймає ключовi рiшення i, якщо, коли i як використовувати iснуючi сили i можливостi стратегiчних структур. Можна вважати, що визначнi аспекти холодної вiйни, такi, як Радiо “Вiльна Європа”… були генеральною репетицiєю iнформацiйної вiйни [2].
Саме у перiод холодної вiйни були вiдпрацьованi сучаснi технологiї, що активно використовуються злочинними формуваннями для “рекрутування” до своїх рядiв соцiально нестiйких iндивiдiв: дезiнформацiя, створення ореолу романтизму життя у злочинному свiтi, використання компромату, його фабрикацiї тощо.
Якщо за методом аналогiї прослiдкувати деякi подiї у нашiй країнi, то можна висунути гiпотезу, що iнформацiйна боротьба нерiдко має характер iнформацiйної громадянської вiйни. Наприклад, “оксамитова революцiя у Верховнiй Радi” була програна прихильниками iдеологiї О. Ткаченка задовго до його усунення з посади Голови парламенту, адже вона базувалася на авторитаризмi, iдеях минулого та iгноруваннi потреб сучасностi. Вiн залишився у полонi комплексу “колгоспної iдеї”, що сформувала “тiньову” економiку в агропромисловому секторi України. Ця iдеологiя вiджила свiй час, а її адепти не бажали пристосовуватися до нових економiчних суспiльних вiдносин та нового геопорядку iнтеграцiї України, до нових мiжнародних регiональних структур, новацiй, що сформували у громадськiй думцi переважної бiльшостi населення нашої держави бажання жити у незалежнiй країнi.
деяких членiв Уряду з числа олiгархiв Паливно-енергетичному комплексу країни, капiтал яких сформований був у “тiньовому” секторi економiки. Наслiдки такого стану вiдомi.
Існує тенденцiя, – коли правоохороннi органи України починають активiзувати боротьбу з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю у вищих ланках державного управлiння, реалiзовувати оперативно-розшукову iнформацiю для суду на органiзованi злочиннi формування “бiлих комiрцiв”, вiдразу активiзується iнформацiйна боротьба з публiчною владою. При цьому “опонентами” застосовуються рiзнi iнформацiйнi технологiї, у тому числi новiтнi, для здiйснення iнформацiйної агресiї. Основнi зусилля спрямовуються на перших керiвникiв державних структур, що зобов’язанi вести безпосередньо боротьбу зi злочиннiстю. За таких умов спостерiгається тенденцiя до зростання темпiв удосконалення iнформацiйної зброї органiзованих злочинних формувань “бiлих комiрцiв”, що перевищують розвиток адекватних технологiй захисту. Першi особи в Урядi, в мiнiстерствах i вiдомствах, якi не усвiдомлюють це, змушенi йти у вiдставку пiд тиском замовленої “громадської думки”.
формувань необхiдно передбачати заходи щодо ведення iнформацiйної боротьби з ними, у тому числi захисту вiд негативного iнформацiйного впливу на суспiльство: протидiї формуванню негативного iмiджу працiвникiв правоохоронних органiв, панiки у суспiльствi, кризи влади тощо. Образно це можна виразити народною мудрiстю – “клин клином треба вибивати”. Застосування правоохоронними органами адмiнiстративних заходiв в iнформацiйнiй боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю подiбно до “пiдливання масла у вогонь”.
На цих прикладах продемонстровано, що iнформацiйнi технологiї “сильних” роблять сильнiшими, а “слабких” слабкiшими. Цю аксiому слiд пам’ятати тим, над ким гойдається “Домоклов меч” публiчної влади, у тому числi керiвникам правоохоронних органiв. В Українi, як i в усiх країнах свiту, вiйна компроматiв стала звичайною справою. Інформацiйнi технологiї дають новi можливостi тим, хто знає їх, володiє ними, вмiє ними користуватися i вмiє вiд них адекватно захищатися.
Наведемо висловлювання заступника Генерального директора Федерального агентства урядового зв’язку та iнформацiї (ФАПСІ) при Президентовi Росiйської Федерацiї у 1997 роцi В. Маркоменка, що кожна людина, вiйськовий чи цивiльний, бере участь в “iнформацiйнiй” вiйнi у тiй чи iншiй формi [3].
Правоохороннi органи мають свою дiлянку у цiй вiйнi – iнформацiйну боротьбу зi злочиннiстю як з фактором соцiогенної загрози безпецi людини, суспiльству, державi, свiтовому спiвтовариству. Для того, щоб захищати iнших вiд негативного iнформацiйного впливу правопорушникiв, їх угруповань на суспiльство, вони мають навчитися захищати i себе адекватними iнформацiйними технологiями захисту.
Дослiдження свiдчать, що сучаснi держави добре розумiють значення iнформацiї, особливо у кризових ситуацiях. В урядових органах багатьох країн сформовано спецiальнi структури щодо ведення iнформацiйної боротьби, захисту вiд iнформацiйної агресiї, у тому числi з боку органiзованих злочинних формувань. Цi структури також активно дослiджують технологiї ведення боротьби з антисоцiальними проявами у сферi суспiльних iнформацiйних вiдносин.
На наш погляд, необхiдно ввести до навчальних дисциплiн “Інформацiйне право” та “Теорiя органiзацiї iнформацiйної безпеки”, що запроваджуються до навчальних планiв вищих закладiв освiти МВС України, тематики стосовно технологiй ведення iнформацiйного захисту: iнформацiйних вiдносин працiвникiв правоохоронних органiв iз мас-медiа, журналiстами; контрзаходи iнформацiйного впливу з боку злочинних угруповань на формування негативного ставлення громадської думки до правомiрної дiяльностi правоохоронних органiв.
1. Почепцов П. Информационные войны. – М.: Рефл-бук; 2000. – С. 10.
2. Там само
3. Див.: Известия. – 1997. – 12 авг.
|
