Змiст
Вступ
1. Загальне поняття про електронний документ
2. Історiя i сучаснiсть електронного документу
3. 1 Формати електронного документу
3. 2 Сучаснi носiї iнформацiї
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
сфери суспiльної дiяльностi. Необхiднiсть задоволення нових iнформацiйних потреб сучасних користувачiв за рахунок використання переваг, якi надає застосування електронних документiв та нового електронного iнформацiйно-комунiкацiйного середовища, ставлять перед книгозбiрнями завдання комплектування фондiв електронних документiв (ЕД) та забезпечення технiко-технологiчних умов введення їх в суспiльний обiг.
вимагають вирiшення завдань формування в бiблiотеках нового виду фондiв - фондiв ЕД, принциповою вiдмiннiстю яких вiд традицiйних бiблiотечних фондiв є комп'ютерно-програмна технiко-технологiчна база.
Найвизначнiшими авторами, якi розглядали проблеми функцiонування електронних документiв можна назвати Шеннона К, Колмогорова А. Н, Кузнецова Н. А., Романець Ю. В., Тимофеева П. А., Шаньгина В. Ф. Завдяки вкладу цих вчених поняття електронний документ ввiйшло в наше життя. Шевцова-Водка розглядала питання компьютеризацiї документiв, їх зберiгання в бiблiотечних фондах, Антопольский А. Б., Вигурский К. В розглядали проблеми створення бiблiотек електронних документiв. Матвiєнко О. В., Бородкiна І. Л. будо розглянуто поняття електронного документу в мережi Интеренет, їх класифiкацiя i використання.
Соцiальнi i економiчнi змiни, що вiдбуваються в суспiльствi, знаходять своє вiдображення i в дiяльностi бiблiотек, як установ, що стоять на перехрестi iнформацiйних потокiв. Реалiї сьогодення свiдчать про вiдсутнiсть єдиного iнформацiйного простору, втрату стiйкого i достатнього фiнансування, необхiдного для комплектування бiблiотечних фондiв.
Ось вже бiльше 500 рокiв паперовi документи зберiгають знання людства. Один з таких документiв Ви зараз тримаєте в руках, якщо лише не читаєте цю книгу з компакт-диска або по мережi (як майбутнє оперативне видання). І хоча з папером ми навряд чи коли-небудь розлучимося, значущiсть її як засоби пошуку, зберiгання i поширення iнформацiї слабшає вже в нашi днi.
Слово "документ", мабуть, вiдразу ж викликає у Вас уявлення про текст, надрукований на листах паперу, але це визначення дуже вузьке. Документом може бути будь-яка сума iнформацiї. Стаття в газетi - документ; тут все ясно. А в ширшому тлумаченнi "документ" - це i телешоу, i пiсня, i iнтерактивна вiдеогра. Оскiльки всi данi можна вiдобразити в цифровому виглядi, iнформацiйна магiстраль дозволить легко знаходити, зберiгати i пересилати будь-якi документи. Друкарськi документи пересилати набагато важче, та i можливостi їх вельми огранiченни, коли йдеться не лише про текст, але i про схеми, малюнки i iншу графiку. У майбутнi документи, представленi в цифровiй формi, ми зможемо включати, окрiм окремих картинок, ще i звукозаписи, мультиплiкацiю, програмнi iнструкцiї, що забезпечують iнтерактивнiсть, або комбiнацiю цих i iнших елементiв.
Завдання: визначити проблеми пошуку iнформацiї, її задання, види пошукових сайтiв, закордоннi та нашi пошуковi системи, їх порiвняння i реалiзацiя.
1. Загальне поняття про електронний документ
Електронний документ - документ, iнформацiя, в якому представлена у формi електронних даних, включаючи обов'язковi реквiзити документа, у тому числi й електронний цифровий пiдпис.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений i перетворений електронними засобами у вiзуальну форму[6].
Вiзуальною формою подання електронного документа є вiдображення даних, якi вiн мiстить, електронними засобами або на паперi у формi, придатнiй для сприймання його змiсту людиною.
Форма i структура даних електронного документа, його обов'язковi реквiзити, а також вiзуальна форма його вiдображення визначаються законодавством.
Електронний цифровий пiдпис є обов'язковим реквiзитом електронного документа, який формується автором пiд час створення електронного документа i перевiряється з метою пiдтвердження цiлiсностi документа та iдентифiкацiї автора iншими суб'єктами електронного документообiгу.
Оригiналом електронного документа вважається електронний примiрник документа з обов'язковими реквiзитами, у тому числi з електронним цифровим пiдписом автора.
У разi надсилання електронного документа кiльком адресатам або його зберiгання на кiлькох електронних носiях iнформацiї кожний з електронних примiрникiв вважається оригiналом електронного документа.
Якщо автором створюються iдентичнi за вмiстом та реквiзитами електронний документ та документ на паперi, кожен з документiв є оригiналом i має однакову юридичну силу.
Оригiнал електронного документа: повинен давати змогу довести його цiлiснiсть та справжнiсть згiдно з процедурою, визначеною законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у вiзуальнiй формi вiдображення, у тому числi у паперовiй копiї[14].
Електронний документ i документ на паперi, якi є iдентичними за вмiстом та реквiзитами, мають однакову юридичну силу.
Допустимiсть електронного документа як доказу (незалежно вiд вмiсту i призначення електронного документа) не може заперечуватися виключно на пiдставi того, що вiн має електронну форму.
1) свiдоцтва про право на спадщину;
2) документа, який вiдповiдно до законодавства може бути створений лише в одному оригiнальному примiрнику, крiм випадкiв iснування централiзованого сховища оригiналiв електронних документiв;
3) в iнших випадках, передбачених законом.
У разi коли законом передбачається вимога нотарiального посвiдчення цивiльно-правової угоди, така угода, оформлена шляхом створення електронного документа (електронних документiв), повинна бути посвiдчена нотарiусом, у порядку встановленому законом[8].
Закон України “Про електронний цифровий пiдпис” вiд 22 травня 2003 р. № 852–IV
засади електронного документообiгу та порядок використання електронних документiв. Зазначимо, що аналогiчнi за змiстом i спрямованiстю нормативно-правовi акти дотепер прийнятi й дiють практично в усiх розвинених країнах, стають елементами “електронної системи врядування”, сприяють зменшенню документообiгу. Тож Україна в цьому випадку є аж нiяк не винятком.
2. Історiя i сучаснiсть електронного документу
На магiстралi з електронними документами, що мiстять рiзноманiтнi види iнформацiї, будуть вiдбуватися такi речi, якi попросту немислимi з жодним клаптиком паперу. Потужна технологiя баз даних послужить гарантiєю для всебiчної iндексацiї електронних документiв i режиму iнтерактивного пошуку потрiбних вiдомостей. Поширення таких документiв стане надзвичайно простим i недорогим. Коротше кажучи, новий тип документiв - цифровий - замiнить бiльшiсть друкованих хоча б тому, що вiдкриє перед нами новi перспективи.
не прочитаєш без iнформацiйного пристрою - того ж персонального комп'ютера. По-друге, книга, компактна, легка, видрукувана на гарному паперi чiтким шрифтом, у порiвняннi з комп'ютером коштують грошi. Принаймнi, у найближче десятилiття читати "важкий" документ на екранi комп'ютера навряд чи буде зручнiше, нiж на паперi. Я впевнений, що першими одержать широке поширення тi цифровi документи, якi будуть не просто дублювати паперовi, а вiдкриють зовсiм новi можливостi. Телевiзор - якщо його зiставити з тiєю же книгою - рiч велика (навiть громiздка), дорога, а дозвiл у нього ще гiрше, нiж у монiторiв, але адже це не вiдбивається на його популярностi. Телебачення принесло в нашi будинки вiдеорозваги й виявилося настiльки привабливим, що зайняло своє мiсце в нашiм життi поряд iз книгами й журналами.
Поступовий розвиток комп'ютерiв i технологiї виробництва монiторiв приведе до створення майже невагомої, унiверсальної електронної книги (або "e-book"). Представте: у коробочцi розмiром i вагою приблизно з нинiшню книгу (у твердiй або гнучкiй обкладинцi) буде перебувати дисплей, здатний показувати текст, картинки й вiдстежувати у високому дозволi. Ви зможете "перегортати" сторiнки... пальцем або вiддавати команди голосом i так знаходити потрiбнi уривки. З такого пристрою Вам буде доступний будь-який документ у мережi.
досить бурхливо. Саме хвилююче в цифрових документах iнше - змiна самого поняття "документ".
Нам доведеться вкласти iнший змiст не тiльки в термiн "документ", але й у такi поняття, як "автор", "видавець", "офiс", "шкiльний клас" i "пiдручник". Це спричинить радикальнi наслiдки.
Сьогоднi, якщо двi фiрми беруть контракт, перший, чорновий його проект становлять звичайно на комп'ютерi, потiм друкують на паперi. Далi його передають - найчастiше по факсу - iншiй сторонi; там його редагують: вносять зауваження вiд руки або набирають змiнений документ на iншому комп'ютерi з наступною роздрукiвкою. Потiм вiн вiдсилається по факсу назад; виправлення приймаються або вiдкидаються; з'являється новий паперовий документ, його вiдправляють по факсу, i процес редагування вiдновляється. При такiй роботi над документом найчастiше важко розiбратися, хто автор конкретних змiн. Координувати всi виправлення й передачу паперiв стає досить проблематично. Електроннi документи спрощують цей процес, допускаючи обмiн проектом контракту з усiма виправленнями, зауваженнями й позначками: хто й коли їх внiс.
У найближчi кiлька рокiв електронний документ iз завiреними цифровими пiдписами вийде на перший план, а паперовий вiдiйде на другий. Уже зараз багато органiзацiй, вiдмовившись вiд паперу й факс-апаратiв, перейшли на обмiн редагуються документами, що, з комп'ютера на комп'ютер по електроннiй поштi. Помiчу, до речi, що без електронної пошти написати цю книгу було б куди сутужнiше. Читачi, чия думка для мене небайдуже, переглядали чорновий варiант книги в електронному видi, вносили свої зауваження й повертали менi по електроннiй поштi; при цьому я завжди бачив не тiльки пропоноване виправлення, але й хто й коли працював з текстом.
До кiнця поточного десятилiття бiльшу частину документiв, навiть офiцiйних, буде вже неможливо адекватно вiдтворити на паперi. У них з'явиться певна подiбнiсть iз нинiшнiми фiльмами або пiснями. При бажаннi, звичайно, Ви зможете вiддрукувати двовимiрне подання їхнього вмiсту, але отут Ви вподiбнитеся людинi, що читає ноти, замiсть того щоб слухати музику.
Деякi документи в цифровiй формi мають такi достоїнства, якi в паперових версiях зовсiм нереальнi. Компанiя Boeing, наприклад, створювала свiй новий авiалайнер "Боїнг 777", зберiгаючи всю технiчну iнформацiю в одному електронному документi гiгантських розмiрiв. При розробцi попереднiх авiалайнерiв для координацiї конструкторських i виробничих груп, а також зовнiшнiх пiдрядникiв у компанiї Boeing надходили традицiйно: вичерчували на синьках креслення й зводили дорогi макети лiтакiв у натуральну величину. Подiбнi макети служили для припасування й контролю деталей, спроектованих рiзними пiдроздiлами. Приступаючи до створення "Боїнга 777", компанiя вирiшила покiнчити iз синьками, вiдмовитися вiд макетiв i iз самого початку для тривимiрного моделювання всiх деталей використовувати електронний документ, за допомогою якого й перевiряти їхнє припасування друг до друга прямо на комп'ютерi. Інженери за комп'ютерними термiналами могли переглядати креслення й вивчати деталi в рiзних видах. Вони одержали можливiсть спостерiгати за просуванням робiт у якiй завгодно областi, вiдшукувати результати всiх випробувань, змiнювати будь-якi частини проекту й робити багато чого iншого, що на паперi просто виключений. Кожний - у рамках своєї компетенцiї - мiг знайти потрiбнi данi. Всi змiни негайно вiдбивалися на термiналах iнших спiвробiтникiв, i вони бачили: ким, коли й чому внесенi цi змiни. Таким чином, компанiя Boeing заощадила на цифрових документах сотнi тисяч аркушiв паперу й багато людино-рокiв проектно-конструкторських робiт.
Крiм усього iншого, робота iз цифровими документами йде швидше, нiж з паперовими. Ви можете моментально передавати iнформацiю й майже з тiєю же швидкiстю вiдшукувати її. Тi, хто користується цифровими документами, уже давно усвiдомили, наскiльки простiше в них пошук i орiєнтацiя, адже структуру їхнього вмiсту так легко перешикувати!
Завдяки цьому метрдотель може швидко довiдатися, чи зроблений кимсь замовлення на конкретнi день i час. Але якщо по тiй або iншiй причинi комусь вздумается вибрати iз книги iнформацiю з iнших критерiїв, простої хронологiї вже недостатньо.
Ресторан ще може використовувати дiдiвську книгу реєстрацiї, тому що загальне число замовлень невелике. А от система бронювання авiаквиткiв - уже не книга, а база даних з величезними масивами реєстрацiйних вiдомостей, iнформацiї про рейси, цiни, наявнiсть вiльних мiсць, розташуваннi крiсел у салонах авiалайнерiв, i все це по сотнях щодня виконуваних рейсiв в усьому свiтi. Система бронювання SABRE компанiї American Airlines зберiгає на жорстких дисках комп'ютерiв iнформацiю обсягом в 4,4 трильйони байт, тобто бiльше 4 трильйонiв букв. Якщо цi данi скопiювати на папiр, знадобиться не менш 2 мiльярдiв сторiнок.
Маючи справу з паперовими документами i їхнiми добiрками, ми вiдшукували iнформацiю лiнiйно; альтернативнi способи її пошуку забезпечували покажчики, змiсти й рiзний рiд перехреснi посилання. Професiйно складенi покажчики надавали книзi бiльшу цiннiсть, тому що збагачували її рiзними способами пошуку iнформацiї. У незлiченних офiсах папки пiдбирали по клiєнтах, постачальникам або по якимсь ще ознаках i розставляли за абеткою, а щоб прискорити пошук потрiбних вiдомостей, копiї всiх документiв пiдшивали в хронологiчному порядку. До комп'ютеризацiї бiблiотечних каталогiв новi книги реєстрували на декiлькох картках, розносячись їх по декiлькох каталогах, щоб читач мiг знайти книгу за назвою, прiзвищу автора, спiвавтора або по тематицi. Подiбна надмiрнiсть полегшувала пошук необхiдної книги.
Ендиклопедiя World Book Encyclopedia випуску 1960 року мiстила тiльки текст i картинки. Фотознiмки енциклопедiї запам'ятали ворсисту гусеницю й метелика, у яку вона перетворюється, але не було вiдеофрагментiв, якi б пожвавили цю метаморфозу. А як було б здорово, якби сама енциклопедiя влаштувала менi контрольне опитування по тому, або якби застарiлi вiдомостi можна було постiйно обновляти. Сьогоднi Encyclopedia Britannica (Британська енциклопедiя) - набагато бiльше докладну й розраховану на спокушеного читача, - але зрозумiв, що менi не вистачить терпiння подужати всi томи.
Видаванi сьогоднi енциклопедiї - це звичайно двi дюжини томiв з мiльйонами слiв i тисячами iлюстрацiй; вони коштують сотнi, а те й тисячi доларiв. Чималi витрати, особливо якщо врахувати, як швидко застарiває iнформацiя. Microsoft Encarta, що продається краще iнших нацистських i друкованих енциклопедiй, виходить на тридцятиграмовому CD-ROM-Диску (Compact Disk - Read Only Memory, компакт-диск - пам'ять тiльки для читання). У нiй 26000 статей з 9 мiльйонами слiв, 8 годинниками звукового супроводу, 7000 фотографiями й iлюстрацiями, 800 картами, 250 схемами й таблицями, 100 вiдеоклiпами й мультиплiкацiйними роликами. А коштує вона менше 100 доларiв. Хочете довiдатися, як звучить єгипетський "уд" (музичний струнно-щипковий iнструмент), послухати мова, що вимовив в 1936 роцi король Великобританiї Едуард VIII при зреченнi вiд престолу, або побачити мультфiльм, що пояснює пристрiй якої-небудь машини ? Все це є в Microsoft Encarta, i нiколи не буде в жоднiй iз друкованих енциклопедiй.
У звичайнiй енциклопедiї наприкiнцi статтi часто приводяться посилання на iншi статтi, близькi по темi. Однак спочатку їх треба зiбрати, адже вони можуть бути розкиданi по рiзних томах. В енциклопедiї на компакт-диску для цього досить клацнути вiдповiдне посилання. А на iнформацiйнiй магiстралi в енциклопедичнi статтi можна буде включати зв'язку з матерiалами не тiльки з даної енциклопедiї, але й з iнших джерел. Немає межi додатковим вiдомостям, якi Ви зможете "вiдкопати" по тематицi, що цiкавить Вас. По сутi, енциклопедiя на iнформацiйнiй магiстралi перетвориться в щось бiльше, нiж простий довiдник - вона стане чимсь начебто бiблiотечного каталогу, коридору до всiх знань, придбаним людством за багато столiть.
Сьогоднi в друкованiй iнформацiї орiєнтуватися дуже важко. Майже неможливо знайти вичерпнi вiдомостi по конкретнiй тематицi (включаючи книги, газетнi статтi й вiдстовбурчити). Занадто багато часу вiднiмає добiрка уривчастих вiдомостей, якi можна розшукати в окремих джерелах. Наприклад, якщо Ви захочете щось довiдатися про останнiх лауреатiв Нобелiвської премiї, на збiр їхнiх бiографiй у Вас пiде весь день. А електроннi документи будуть iнтерактивними (тобто дозволять вести "дiалог"): Ви запитуєте якусь iнформацiю, i документ надає її. Вам прийде в голову iнша iдея, i документ знову вiдповiдно вiдреагує. Як тiльки Ви звикнете до такої системи, Ви вiдразу зрозумiєте, що можливiсть перегляду iнформацiї рiзними способами робить її цiннiше. Гнучкiсть викликає iнтерес до вивчення, а воно завжди винагороджується вiдкриттям.
Аналогiчним образом Ви зможете одержувати й свої щоденнi новини, самостiйно визначаючи тривалiсть їхньої передачi. Це стане можливим завдяки iндивiдуальному пiдходу до трансляциям ТВ. Випуски новин, що доставляються тiльки вам, будуть скомпонованi зi зйомок i репортажiв NBС, ВВС, CNN або Los Angeles Times, сюди ж може ввiйти прогноз погоди вiд мiсцевої метеорологiчної служби або вiд приватного метеоролога, якому Ви довiряєте бiльше. Однi репортажi (самi захоплюючi) Ви зможете запитувати в розгорнутому видi, а iншi - буквально у двох-трьох словах, тiльки про самому головний. Якщо при переглядi новин Вас зацiкавлять якiсь подробицi, Ви запросите їх в iншої служби новин або з архiву.
адже романи читають послiдовно, вiд початку й до кiнця. І справа отут не в якихось технологiчних особливостях - будь-яке оповiдання невiд'ємне пов'язане з послiдовним розвитком сюжету. Втiм, зараз з'явилися новi форми лiтератури - iнтерактивнi, що використовують всi переваги електронного миру, однак i традицiйнi її форми як i ранiше будуть популярнi.
Магiстраль дозволить поширювати будь-якi форми цифрових документiв - легко й дешево. Мiльйони приватних осiб i компанiй зможуть створювати такi документи й публiкувати їх у мережi. Якiсь документи будуть платнi, а якiсь - безкоштовнi, адресованi всiм бажаючої. Згадаємо також, як фантастично подешевiли засобу зберiгання цифрової iнформацiї. Жорсткi диски в персональних комп'ютерах дуже незабаром будуть продаватися всього центiв по 15 за мегабайта (мiльйон байт). Оскiльки 1 мегабайт - це близько 700 сторiнок тексту, виходить, що зберiгання однiєї сторiнки обiйдеться приблизно в 0,00021 долара, тобто одну двохсоту того, що коштує ксерокопiя сторiнки (по середньому тарифi в 5 центiв за сторiнку). А оскiльки дисковий простiр можна використовувати повторно, для запису iнших даних, то вартiсть зберiгання iнформацiї - це насправдi вартiсть оренди дискового простору. Якщо середнiй термiн служби жорсткого диска прийняти рiвним трьом рокам, амортизацiйна вартiсть зберiгання однiєї сторiнки складе 0,00007 долара в рiк. Але засобу зберiгання iнформацiї постiйно дешевшають. Зокрема, цiни на жорсткi диски в останнi кiлька рокiв щорiчно падали на 50%.
Зберiгання тексту не викличе труднощiв, тому що в цифровому видi вiн дуже компактний. А що стосується зображень, згадаєте старе прислiв'я: "Краще один раз побачити, чим сто разiв почути". Отож, якщо неї перефразувати, то можна сказати, що в цифровому свiтi будь-яка картинка коштує тисячi слiв. І адже це в буквальному значеннi! Високоякiснi фотозображення вимагають для зберiгання значно бiльше мiсця, а вiдео (по сутi, це послiдовнiсть зображень, змiнюваних iз частотою до 30 кадрiв у секунду) - ще бiльше. Проте вартiсть поширення навiть цих видiв даних досить низка. Художнiй фiльм у стислому цифровому форматi займає близько 4 гiгабайт (4000 мегабайт).
А як тiльки диск (з фiльмом) i керуючий їм комп'ютер пiдключаються до магiстралi, виявляється, що для перегляду цього фiльму всiма бажаючими досить однiєї копiї. Зрозумiло, найбiльш популярнi документи будуть копiювати на кiлька серверiв, щоб уникнути затримок при звертаннi до них незвичайно великої кiлькостi користувачiв. Вимагаючи лише разового вкладення капiталу, по грубих прикидках рiвного тiй сумi, що сьогоднi окремий магазин викладає за популярний вiдеозапис, сервер зможе обслуговувати тисячi клiєнтiв одночасно. При цьому кожний користувач понесе додатковi витрати, що складаються з вартостi короткочасної "оренди" дискового простору сервера й тарифiв на зв'язок. А цi цiни постiйно падають, так що сума додаткових витрат для окремого користувача незабаром наблизиться до нуля.
Це, звичайно, не означає, що iнформацiя стане безкоштовної, але витрати на її поширення будуть дуже низки. При виданнi книг головнi витрати пов'язанi з її випуском i поширенням, а не з виплатою гонорару авторовi. Дерева треба зрубати, деревину подрiбнити до однорiдної маси й з її виготовити папiр. Книгу треба надрукувати, зброшурувати й одягти в плетiння. Бiльшiсть видавцiв основний капiтал вкладають у перший тираж, обумовлений максимальною кiлькiстю екземплярiв, що, на їхню думку, може вiдразу розiйтися. Адже видання книги тiльки тодi приносить прибуток, коли вона випускається вiдразу значним тиражем. Але тут видавцi йдуть на фiнансовий ризик: не виключено, що їм не вдасться розпродати всi екземпляри або що на їхню реалiзацiю пiде якийсь час. Попутно видавець повинен тримати книги на складi, вiдвантажувати їхнiм оптовикам i книгарням, що торгують у роздрiб. Торговцi теж вкладають у цей бiзнес свiй капiтал i, природно, хочуть дiстати певний прибуток.
"коефiцiєнт тертя", друкований прес породив сучаснi мас-медiа. Кiлькiсний рiст книг сприяв розвитку в суспiльствi iнтересу до читання й листа; як тiльки людина ставала грамотним, вiн виявляв, що письмове слово дає цiлий ряд переваг. Купцi стали вести облiк своїх товарiв i становити договори, закоханi - обмiнюватися амурними записками, ну а iншi - просто записувати щось на пам'ять, вести щоденники. Але самi по собi цi "додатки" не були настiльки привабливими, щоб позбавити людей вiд лiнi й змусити їх навчатися грамотi. Поки не з'явився достатнiй прошарок утворених людей, письмове слово як спосiб зберiгання iнформацiї не приносило особливої користi. І оскiльки саме книги сприяли виникненню "критичної маси" утворених людей, цiлком справедливо сказати, що друкований прес навчив нас читати.
Друкований прес спростив виготовлення безлiчi копiй того або iншого документа. Ну а як щодо тих праць, якi були призначенi лише вузькому колу вибраних ? Нова технологiя була потрiбна й у малотиражному видавництвi. Копiрка - рiч, звичайно, прекрасна, якщо Вас улаштовують 2 - 3 копiї. Мiмеографи (застарiла назва ротапринтiв) i iншi громiздкi машини дозволяли розмножувати документи вже в десятках екземплярiв, але використання цих агрегатiв Ви повиннi були передбачити ще при роботi над оригiналом.
В 1930-х роках Честер Карлсон (Chester Carlson), роздратований надмiрною складнiстю пiдготовки патентних заявок (доводилося вручну копiювати текст i креслення), став шукати бiльше зроблений спосiб малотиражного розмноження документiв. І от в 1940 роцi вiн запатентував винайдений їм процес - ксерографiю. В 1959 роцi компанiя (згодом вiдома як Xerox), що вiн зумiв зацiкавити своїм винаходом, випустила його перший копiювальний апарат. Модель 914, що дозволила легко й недорого розмножувати документи помiрним числом копiй, привела до справжнього вибуху в обсягах i видах iнформацiї, призначеної нечисленним групам споживачiв. Маркетинговi дослiдження пророкували, що Xerox зумiє продати максимум 3000 своїх копiювальних апаратiв першої моделi. А насправдi вони розiйшлися в кiлькостi 200000 штук. Рiк по тому послу випуску копiювального апарата з його допомогою щомiсяця робили вже по 50 мiльйонiв копiй рiзних документiв. ДО 1986 року це число перевищило 200 мiльярдiв i росте дотепер. Бiльша частина копiй нiколи б не з'явилася на свiтло, не будь цiєї технологiї - такий простiй i дешевої.
Фотокопiювальний апарат i його далекий родич, настiльний лазерний принтер, укупi iз програмним забезпеченням персональних комп'ютерiв для настiльного видавництва сприяли появi численних iнформацiйних бюлетенiв, меморандумiв, програмок, рекламних листiвок i iнших документiв, орiєнтованих на порiвняно вузьку аудиторiю.
Карлсон теж внiс вклад у зменшення "коефiцiєнта тертя" поширення iнформацiї. І скажений успiх його копiювального апарата - наочний приклад тому, якi дивнi речi трапляються, варто лише знизити цей коефiцiєнт.
Звичайно, виготовити копiї набагато легше, нiж написати оригiнал так, щоб його схотiлося читати. У наш час можна видавати необмежена кiлькiсть книг. У звичайнiй книгарнi Ви знайдете порядку 10000 найменувань, а в деяких - до 100000. І лише мала частка цих фолiантiв, менш 10%, принесла прибуток їхнiм видавцям, хоча деякi книги користувалися таким успiхом, що нiкому й не снився.
Хоча вартiсть видання книг набагато нижче вартостi пiдготовки й трансляцiї телепередач, вона однаково перевищує витрати на публiкацiю в електронному видi. Щоб пiдготувати книгу до печатки, видавцевi доводиться йти на передоплату всiх витрат, пов'язаних з виробництвом, поширенням i маркетингом. А iнформацiйна магiстраль створить середовище з бiльше низьким вхiдним бар'єром, чим ми бачили дотепер. Саме тому Internet являє собою грандiозну систему "самвидаву". Його електроннi дошки повiдомлень демонструють деякi зi змiн, що очiкують нас,, коли всi одержать доступ до системи дистрибуцiї з низьким "коефiцiєнтом тертя" i кожний зможе поширювати свою творчiсть - послання, малюнки, програми й т. д.
1994 року таке трапилося з фальшивим прес-релiзом про покупку фiрмою Microsoft Всесвiтньої церкви (Catholic Church). Тисячi його копiй по нашiй системi електронної пошти поширювалися й в Microsoft. Я сам одержав бiльше двадцяти екземплярiв вiд своїх знайомих i колег.
Але є й багато iнших, набагато бiльше серйозних прикладiв використання мережi для мобiлiзацiї людей, стурбованих загальною проблемою або зв'язаних спiльними нтерес. Пiд час недавнього полiтичного конфлiкту в Росiї обидвi сторони могли апелювати до свiтової громадськостi, вiдправляючи свої повiдомлення на електроннi дошки. Так що мережi дозволяють контактувати зовсiм незнайомим людям, стривоженим однаковими проблемами.
Інформацiя, яка публiкується в електронному виглядi, групується по тематицi. Кожна електронна дошка повiдомлень або група новин (news-group) має своє iм'я, i будь-який бажаючий може приєднатися до них. Цiкаву для Вас групу новин легко вибрати зi списку або орiєнтуючись на найбiльш пояснюючi iмена.
Винахiд Гутенберга заклало основи масового книговидання, але грамотнiсть, що воно в остаточному пiдсумку породило, привела до небувалого доти розмаху переписки мiж окремими особами. Електронний зв'язок розвивався з точнiстю до навпаки. Усе почалося з електронної пошти, що дозволила зв'язуватися з невеликими групами осiб. А тепер мiльйони людей користуються перевагами мереж для широкомасштабної дистрибуцiї (з низьким "коефiцiєнтом тертя") своїх матерiалiв.
3. Сучасний електронний документ
Формати створюваного електронного документу характеризуються тим, що мають вiдкриту або закриту специфiка цiю, рiвень стандарту, або просто характеризую ться обсягом розповсюдження та використання
.
формати вiдкритого тексту: в дiловодствi для створення електронного документу широко використовуються формати програм Microsoft (Word, Excel), якi характеризуються тим, що мають закриту специфiкацiю. Взв'язку з тим, що це не прийнятно в аспектi архiвного зберiгання електронного документу, для архiвiв рекомендується використовувати формат вiдкритої специфiкацiї - PDF фiрми Adobe Systems Inc., який визначений ISO (The International Organization for Standardization) як стандарт (ISO/DS 19005-1) довготривалого зберiгання електронних документiв (до 50 рокiв). Для бiльшостi прикладних програм для створення ЕД можлива конвертацiя до формату PDF, який вiдтворює ЕД (текст i графiку).
Формати графiчних зображень:
TIFF (Tag Image File Format): графiчний формат, який рекомендується як стандарт високої якостi зображень для широкого застосування i довготривалого зберiгання графiчних зображень;
GIF (Graphics Interchange Format): графiчний формат рекомендований для передавання зображення каналами зв'язку, не рекомендується як формат довготривалого зберiгання зображень;
формат структурованого тексту (текстовi документи, якi мають графiчнi та аудiо включення, Інтернет-посилання тощо): поширено використання формату SGML (Standard Markup Generalized Language). Цей формат структурованих документiв має можливостi подетального вiдкриття документа в зв'язку з чим зручний для довготривалого зберiгання документiв в архiвах.
Архiвiсти та дослiдники покладають великi надiї на донедавна представлений формат XML (Extensible Markup Language), прийнятий для створення та зберiгання структурованих iєрархiчних даних незалежно вiд характеристик програмно-технiчних засобiв. Формат створено W3C (World Wide Web Consortium)
[14].
Вибiр формату електронного документу здiйснюється з урахуванням забезпечення наступних вимог:
доступнiсть (пошук та вiзуалiзацiя), неможлива конвертацiя у формат з ущiльненням iнформацiї, який вирiшує питання розмiщення i не забезпечує надiйного доступу;
точнiсть (впевненiсть в тому, що формат, в який конвертується ЕД, забезпечує точне вiдтворення даних);
3. 2 Сучаснi носiї iнформацiї
Носiї iнформацiї для запису електронного документу класифiковано таким чином
:
СD-WORM, CD-ROM, CD-R носiї: найбiльш придатнi для архiвного зберiгання електронних документiв. мають вiдносно значну ємнiсть iнформацiї для запису, захищенi вiд випадкового стирання, досить широко використовуються i виготовляються (виробники обiцяють для своєї продукцiї термiн безпечного зберiгання iнформацiї 100 i бiльше рокiв). На практицi рекомендовано перезапис iнформацiї на CD кожнi 10 рокiв при забезпеченнi належних умов зберiгання (iнколи спостерiгається руйнацiя алюмiнiєвої основи). Орiєнтовна вартiсть зберiгання iнформацiї вiд 5 до 10 $/GB[18];
Hard Disk Drive (HDD): основний засiб зберiгання iнформацiї в комп'ютерi, висока швидкодiя, ємнiсть понад 100 GB. Записана на HDD iнформацiя може бути випадково модифiкована або стерта. Рекомендований для доступу до ЕД в режимi "on-line"та зберiгання ЕД з резервним копiюванням на iнших носiях. Орiєнтовна вартiсть зберiгання iнформацiї вiд 15 до 35 $/GB;
LTO, DLT, SuperDLT - cassettes: порiвняно з CD, записана iнформацiя може бути випадково модифiкована або стерта, але зручнi при опрацюваннi великої за об'ємом iнформацiї в декiлька десяткiв GB (виробники, якi мають вiдому торгову марку, визначають для магнiтних носiїв дiапазон життєвого циклу вiд 10 до 20 рокiв в залежностi вiд типу). Орiєнтовна вартiсть зберiгання iнформацiї близько 3 $/GB при використаннi автоматичної бiблiотеки носiїв;
DVD (Digital Versatile Disk): оптичний диск, має такi ж переваги як i CD i бiльше, оскiльки може зберiгати до 17 GB iнформацiї i набувають широкого вжитку. Орiєнтовна вартiсть зберiгання iнформацiї близько 15 $/GB;
ZIP-drive: носiї за об'ємом в 100-250 MB iнформацiї, не мають промислового стандарту i можливi у використанi за вiдсутностi iнших засобiв;
Вибiр носiя iнформацiї здiйснюється з урахуванням наступних характеристик[20]:
довговiчнiсть (залежить вiд технологiчного рiвня виробника, часу та умов зберiгання до використання). Реальний дiапазон життєвого циклу є прогнозованою величиною;
швидкодiя доступу (важливий фактор у створеннi iнформацiйного ресурсу, вирiшеннi проблеми резервного та страхового копiювання);
ємнiсть носiя (визначається в залежностi вiд призначення та перспективного використання його ємностi);
унiверсальнiсть (визначається можливiстю зберiгати ЕД рiзних форматiв, наприклад, floppy disk є непридатним для зберiгання графiчних файлiв, CD або DVD можуть зберiгати текстовi, графiчнi, аудiо, вiдео файли);
мобiльнiсть (зручнiсть перенесення iнформацiї у просторi);
компактнiсть (спiввiдношення розмiрiв до об'єму iнформацiї);
цiна (визначається призначенням: створення електронного документу, приймання та розповсюдження електронного документу, зберiгання електронного документу).
За функцiональним призначенням фонд електронних документiв повнiстю вiдповiдає традицiйному визначенню бiблiотечного фонду та є найважливiшим системоутворюючим елементом електронної бiблiотеки, що є новою системою органiзацiї, розвитку та використання електронних iнформацiйних ресурсiв (ЕІР) [13, 15].
для використання та збереження документiв. За якiсними характеристиками бiблiотечний фонд — цiлiсна, вiдкрита, стохастична, керована, надiйна система [11, 12].
Фонд електронних документiв повинен мати тi самi ознаки, якi притаманнi бiблiотечному фонду взагалi: наявнiсть документiв, множину зосереджених у фондi документiв (обсяг фонду), профiль фонду, упорядкованiсть масиву документiв, готовнiсть до використання, бути призначеним для абонентiв бiблiотеки та використовуватися ними [11].
Основним фондоутворюючим елементом бiблiотечного фонду є документ. Документом вважається будь-яка нооiнформацiя (iнформацiя, яка створена розумом людини, на вiдмiну вiд iнформацiї, котра зафiксована в явищах неживої природи або бiологiї), що зафiксована на фiзичному носiї з метою її використання, передачi та зберiгання. Форма та засiб фiксацiї припускаються будь-якi, тобто на паперi, плiвцi, стрiчцi, диску тощо [11].
Одиницею збереження фонду електронних документiв є електронний документ: електронне видання, Інтернет-публiкацiя, електронний аналог або електронна копiя друкованого видання або публiкацiї. ЕД надається у виглядi одного або декiлькох файлiв у вiдповiдних вмiсту документа форматах (текстових, графiчних, векторних, мультимедiйних) [3, 14]. Для фiксацiї та вiдображення iнформацiї, яку мiстить ЕД, застосовуються комп'ютерне обладнання та програмнi засоби [1, 7, 8]. Таким чином, специфiчною ознакою одиниць збереження фонду електронних документiв є специфiка матерiальних носiїв документiв — це електроннi носiї iнформацiї.
З усього потоку ЕД, якi вже надходять до книгозбiрень як на окремих фiзичних носiях (компакт-диски, магнiтнi стрiчки, гнучкi диски), так i через комп'ютернi мережi, слiд виокремити тi документи, використання котрих має бути забезпечене органiзацiєю онлайнового доступу (онлайновi документи). Особливiстю фонду онлайнових документiв є те, що вiн може бути побудований лише на базi комп'ютерного обладнання, автоматизованих бiблiотечно-iнформацiйних систем та мережевих iнформацiйних технологiй.
обладнання для захисту електронної iнформацiї й збереження ЕД на рiзних носiях, автоматизованi програмно-апаратнi комплекси та мережевi системи для обслуговування користувачiв електронними документами.
Формування фонду електронних документiв — це нова бiблiотечна технологiя. Основна вiдмiннiсть вiд традицiйної технологiї формування фондiв пов'язана зi специфiкою онлайнових документiв — вiдсутнiстю окремого для кожного документа фiзичного носiя, новими джерелами комплектування [3, 5] (зокрема, з глобальної мережi Інтернет) та шляхами надходжень (комп'ютернi мережi та засоби телекомунiкацiйного зв'язку), файловою структурою електронних документiв тощо. Тому етапи та операцiї окремих процесiв технологiчного циклу формування фонду електронних документiв вiдрiзняються вiд традицiйних бiблiотечних процедур опрацювання вхiдного документального потоку, зокрема друкованих видань. Але набiр процесiв залишається постiй-ним [12].
Отже, загальний цикл формування фонду електронних документiв повинен включати наступнi процеси:
моделювання фонду;
комплектування (виокремлюються технологiї збору електронних документiв та технологiї оцифровування фондiв);
облiк;
розташування документiв у файловому сховищi;
зберiгання та захист iнформацiї та носiїв;
забезпечення умов використання (онлайновий доступ та локальне використання);
аналiзування iнформацiї та монiторинг використання фондiв електронних документiв (у комплексi з iншими iнформацiйними ресурсами електронної бiблiотеки).
напрацювання в реалiзацiї того чи iншого процесу, про що свiдчать матерiали мiжнародних конференцiй з питань розвитку бiблiотечно-iнформацiйних технологiй, електронних iнформацiйних ресурсiв та електронних бiблiотек.
збирання електронної iнформацiї, технологiчного опрацювання електронних онлайнових документiв, систематизованого розташування їх у файловому сховищi та забезпечення онлайнового доступу до них.
Висновки
Формування фонду електронних, зокрема онлайнових, документiв стає невiд'ємною складовою процесу формування загального фонду книгозбiрнi. Однак, якщо формування фондiв бiблiотек забезпечується вiдповiдною законодавчою базою держави (www.nbuv.gov.ua/eb/law/), то комплектування бiблiотек електронними документами потребує законодавчої пiдтримки та вiдповiдної нормативно-методичної бази.
Нинi людство вступає в iнформацiйну сферу складних комунiкацiйних процесiв, якi на засадах високої культури та моральностi полiтичної i технiчної елiт та населення обумовлюють вигляд i мiсце держав у свiтi, на свiтовому ринку товарiв i послуг. Бурхливий розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у другiй половинi ХХ сторiччя кардинально змiнив свiт, надав новi, нечуванi можливостi розвитку людської цивiлiзацiї. Серед основних тенденцiй розвитку iнформатизацiї суспiльства, що стосується практично всiх сфер життєдiяльностi, включаючи економiку, державне управлiння, науку, мистецтво, слiд вiдзначити стрiмкий розвиток iнформацiйної мережi Інтернет. Галузi економiки, безпосередньо пов’язанi з iнформацiйними i телекомунiкацiйними технологiями, порiвняно з традицiйною промисловiстю, зростають бiльш швидкими темпами, набувають домiнуючого значення. До сфери Інтернет поступово й органiчно вливаються такi галузi економiки, як зв’язок, засоби масової iнформацiї, консультацiйнi послуги i т. iн.
На сьогоднi все бiльшого значення набуває електронна комерцiя. Її розвиток вiдбувається настiльки стрiмко, що бiльшiсть найбiльших свiтових компанiй, поряд iз традицiйним Off-line бiзнесом, починають використовувати й електронну комерцiю. Причому, ця форма торгiвлi може набувати не звичних для даної сфери дiяльностi вiдтiнкiв, наприклад, здiйснення покупки, перебуваючи у космосi, як це зробили росiйськi космонавти Володимир Дєжуров i Михайло Тюрин, якi у груднi 2001 року перебували на борту Мiжнародної космiчної станцiї i придбали в Інтернет-магазинах квiти та подарунки своїм рiдним i близьким, здiйснивши платежi з космосу за допомогою мережi Інтернет.
З огляду на цi тенденцiї, уряди багатьох країн свiту проголосили основним напрямом своєї дiяльностi побудову так званого iнформацiйного суспiльства. При цьому в ходi дискусiї iнодi висловлюються двi дiаметрально протилежнi точки зору. Одна зi сторiн стверджує, що Інтернет є iдеальним iнформацiйним середовищем, що вiн не має полiтичних границь i розвивається за своїми власними законами, тому будь-якi спроби держави встановити правове регулювання Інтернету, а, вiдтак, i комп’ютерної комерцiї, – безглуздi. Інша сторона, навпаки, виходить з того, що Інтернет через свою специфiчнiсть є сприятливим середовищем для здiйснення рiзних правопорушень, безконтрольного поширення незаконної iнформацiї, i тому необхiдно застосувати правовi заходи для запобiгання подiбним явищам.
Актуальнiсть проблем, пов’язаних iз формуванням iнформацiйного суспiльства, викликає зацiкавленiсть вчених i практикiв. В останнє десятилiття значно зросла кiлькiсть мiжнародних та вiтчизняних конференцiй, симпозiумiв i круглих столiв, а також монографiй, статей та iнших публiкацiй, присвячених дослiдженню зазначеної теми. Проте, працi бiльшостi вчених присвяченi переважно iнформацiйному праву. Наша увага буде бiльш акцентована на проблемах правового регулювання електронної комерцiї.
Остання порушує питання про те, наскiльки дана сфера вимагає особливого правового регулювання, що здiйснюється на основi загальних правових норм, i тiльки в деяких випадках потребується спецiальне правове регулювання.
Для формування фонду електронних документiв та довiдково-пошукового апарату електронної бiблiотеки оптимальним є технологiчний процес, що ґрунтується на конвеєрнiй обробцi документального потоку з використанням автоматизованої бiблiотечної iнформацiйної технологiї, на технологiчних етапах якого здiйснюється доповнення бiблiографiчних записiв рефератами наукових публiкацiй, систематичними iндексами та електронними адресами документiв.
Застосування iнформацiйної технологiї конвеєрного формування iнформацiйних ресурсiв електронної бiблiотеки дозволяє здiйснювати технологiчну обробку мережевих надходжень електронних документiв. Технологiчнi рiшення, якi запропоновано для формування електронної бiблiотеки НБУВ, дозволяють заощадити усi виробничi ресурси та уникнути дублювання робiт й забезпечують ефективне наукове опрацювання документiв для введення їх у суспiльний обiг та бiблiотечно-iнформацiйне обслуговування споживачiв.
Список використаних джерел
1. UNIMARC Manual: Bibliographic Format 1994 [Electronic resource] / International Federation of Library Associations and Institutions. - Latest Revision: 6 April 2000. - Way of access: URL: http://www.ifla.org/VI/3/p1996-1/sec-uni.htm.
2. Watstein S. B., Calarco P. V., Ghaphery F. S. Digital library: keywords // Reference Services Review. - 1999. - V. 27. - № 4. - С. 344-352.
- Загол. с экрана.
4. Баркова О. В. Досвiд створення наукової електронної бiблiотеки в Нацiональнiй бiблiотецi України iменi В.І. Вернадського // Реєстрацiя, зберiгання i оброб. даних. - 2001. - № 4 - С. 51-62.
5. Баркова О. В. Информационная технология формирования электронной библиотеки НБУВ // Науково-технiчнi бiблiотеки в єдиному iнформацiйному просторi України: Мiжнар. наук. -практ. конф. - К., 2000. - С. 123-129.
6. Баркова О. В. Напрями розвитку технологiй формування iнформацiйних ресурсiв електронних бiблiотек в Українi // Електроннi зображення та вiзуальнi мистецтва: EVA 2002 Київ: Мiжнар. конф., 22-24 травня 2002 р. - К., 2002. - С. 118-124.
7. Баркова О. В. Фонд електронних документiв [Електрон. ресурс]. - Спосiб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /eb/epinf.html. - Загол. з екрану.
8. Валькова С., Добрынина И. Чем удобнее электронная копия // Библиотека (рус.). - 2000. - № 8. - C. 33-35
9. Вершинин А. П. Электронный документ: правовая форма и доказательства в суде: Учебно-практическое пособие: Навчальне видання. - М.: Городец, 2000. - 248 c. - ISBN 5-9258-0014-1
11. Гутгарц Р. Д. Документирование управленческой деятельности: Курс лекций: Навчальне видання. - М.: Инфра-М, 2001. - 185 c
12. Загорская Е. И. Библиотечные каталоги и каталогизация в меняющемся мире // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества (8-я Международная Конференция "Крым 2001"/ГПНТБ России. -М.,2001. -Т. 1. - С. 522-524.
13. Закон України "Про електроннi документи та електронний документообiг": Проект 01. 02. 00 [Електрон. ресурс]. - Спосiб доступу: URL: http://e-commerce.naiau.kiev.ua/zakones/e-doc/htm.
14. Закон України про бiблiотеки i бiблiотечну справу // Вiдомостi Верховної Ради України. -1995. -14 лютого. -С. 121-131.
15. Информатика для юристов и экономистов / Симоно вич С. В. и др. – СПб.: Питер, 2001.
17. Костенко Л., Сорока М. Бiблiотека iнформацiйного суспiльства // Бiблiотечний вiсник (укр.). - 2002. - № 3. - C. 33-38
18. Красильникова И. Электронные средства доставки // Библиотека (рус.). - 2000. - № 9. - C. 41-43
19. Лавренова О. А. Электронные каталоги: тенденции и практика // Научные и технические библиотеки. -2000. - №2. -С. 29-35.
22. Меррей Р. Компоненты цифровой библиотеки и их взаимодействие // Научные и технические библиотеки. - 2000. - № 6. - С. 56-78.
23. Моторина А. Н. Традиционные и автоматизированные способы обработки документов: использование в библиотеке // Инновационная и маркетинговая деятельность библиотек высших учебных заведений: Зональная научно-практическая конференция, 11-14 сентября 2000. -НБ Южно-Уральского университета, 2000. -С. 96-104.
24. Нацiональна електронна бiблiотека України. Основнi проектнi рiшення [Електрон. ресурс] / Уклад.: Л. Й. Костенко. - Спосiб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua /library/webstat.html. - Загол. з екрану.
25. Охтень О., Кисельов М. Електроннi документи i стандартизацiя // Право України. – 1998. – № 3. – С. 45–48, 61.
27. Сошинська Я. Правовi аспекти бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi в електронному середовищi // Бiблiотечна планета (укр.). - 2003. - № 2. - C. 7-10
"Книжная палата", 1991. - 271с.
29. Столяров Ю. Н. Документный ресурс: Учеб. пос. для студ. выс. учеб. зав. -- М.: Изд-во "Либерия", 2001. - 152 с.
30. Сукиасян Э. Р. Дискуссионный клуб "Термин" // Научные и технические библиотеки. - 2000. - № 6. - С. 113-119.
31. Сукиасян Э. Р. Электронный каталог и читатель //Научные и технические библиотеки. - 2000. - №9. -С. 79-85. нформацiйна технологiя формування фонду електронних документiв
32. Шевцова-Водка Г. Комп`ютернi бiблiографiчнi ресурси: питання класифiкацiї // Бiблiотечний вiсник (укр.). - 2001. - № 5. - C. 13-19
| 
