Режими роботи й стандарти факс-апаратiв
Режими роботи й стандарти факс-апаратiв
Одним iз найголовнiших параметрiв, що впливають на якiсть документiв, є розрiзнення. Режими розрiзнення факс-апаратiв: STANDARD (стандартний), FINE (детальний), SUPER FINE (понаддетальный), HALF TONE (напiвтональний).
Для передачi сторiнок, надрукованих великим шрифтом типу машинописного, зазвичай, буває досить стандартного режиму, що характери-зується найвищою швидкiстю передачi.
Швидкiсть передачi сторiнки, що зазначається виробниками в технiчних описах, наведена при стандартнiй роздiльнiй здатностi (при передачi з цифрової пам'ятi).
Режими FINE i SUPER FINE зазвичай, застосовуються пiд час передачi документiв, надрукованих дрiбним шрифтом або графiчними зображеннями, виконаними тонкими лiнiями.
Встановлювати режим високого або надвисокого розрiзнення має сенс тiльки в тому випадку, якщо приймаючий факс теж переведений у вiдповiдний режим.
Перерахувати їх один у одного (це буває важливо при виборi одного факсу з декiлькох) не становить проблеми: вертикальна роздiльна здатнiсть у 3,95 лiнiї на мiлiметр вiдповiдає 100 dpi, a горизонтальна роздiльна здатнiсть у 8 точок на мiлiметр – 200 dpi.
iлюстрацiї й графiчнi зображення.
Найпоширенiшi максимальнi чисельнi значення рiвнiв напiвтонiв у рiзних факсiв становлять 16, 32 або 64.
Автоматичне управлiння фоном використовується факсимiльним апаратом, коли потрiбно передати кольорову сторiнку з яскравим фоном. Сторiнка добре зчитується, поки вона кольорова, але спробуйте зробити з неї чорно-бiлу копiю.
При передачi по факсу з автоматичним управлiнням фоном апарат робить «пiдстилаючу поверхню» бiльш блiдою.
Режим регулювання контрастностi застосовується для передачi блiдого або занадто свiтлого оригiналу.
Копiя при цьому виходить, звiсно, дещо затемненою, але розбiрливою. У режимi згладжування факсимiльний апарат автоматично згладжує в прийнятому документi края елементiв зображення (наприклад, контури лiтер), завдяки чому копiї виходять чiткишимi та зрозумiлишимi.
Дуже важливим режимом роботи факсу є режим автоматичної корекцiї. Справа в тому, що при прийманнi факс-повiдомлень найчастiше виникають збої на телефоннiй лiнiї.
Факс-апарат, що має такий режим, просить ще раз передати даний рядок, намагаючись проходження сигналу без викривлення. Так само працює факс з автоматичною корекцiєю помилок (Error Correcting Mode (ЕСМ)), очiкуючи при передачi даних їхнього чiткого проходження єю телефонною лiнiєю.
У випадку серйозного збою на лiнiї або обриву факс, що має функцiю автоматичної передачi з пам'ятi, автоматично повторить набiр i продовжить передачу, починаючи зi сторiнки, при передачi якої виник обрив зв'язку.
Дуже корисною виявляється функцiя скорочення часу передачi повiдомлення. У цьому режимi факс-апарат стискає переданий документ по висотi на 20%. Лiтери при цьому виходять дещо сплюснутими, але документ залишається цiлком розбiрливим.
Цей режим працює тiльки при стандартнiй роздiльнiй здатностi. Режим економiї паперу використовується пiд час прийняття повiдомлень, при цьому факс автоматично скорочує документ по висотi, заощаджуючи тим самим папiр.
Скорочення можливо у двох варiантах: перший – скорочуються мiжрядковi вiдстанi й порожнi дiлянки; другий – весь документ стискається на 50% (такий режим можливий тiльки при стандартнiй роздiльнiй здатностi).
Факс-апарати з функцiєю форвардинга – переадресуванням повiдомлення – можна запрограмувати на передачу повiдомлень на iнший апарат.
При цьому в пам'ять закладається номер апарата, на який потрiбно вести передачу та, як правило, номер апарата, факс з якого потрiбно переадресувати.
Факсимiльнi апарати можна запрограмувати на передачу повiдомлень у певний час. Це не тiльки дозволить розвантажити телефонну лiнiю, але й заощадить грошi, якщо вiдкласти передачу документiв до нiчного часу, коли тарифи на користування лiнiєю мiнiмальнi. Якщо врахувати можливiсть автоматичної передачi оригiналiв, можна досягти цiлком солiдної економiї при зручнiй роботi.
У цьому випадку не передавальний, а приймальний факс iнiцiює передачу документа.
При цьому запитуваний факс теж повинен мати функцiю поллiнгу. Можливий запит у режимi мультиполiнгу, коли факс на розсилання повiдомлень по декiлькох номерах програмується дистанцiйно.
Крiм того, можна органiзувати передачу iз затримкою, аналогiчну передачi по таймеру.
У зв'язку з частими збоями в мiськiй телефоннiй мережi бiльшу частину часу при передачi факс-повiдомлень вiднiмає дозвiн до абонента та безпосереднє вiдправлення факсiв.
У факсах iз цифровою пам'яттю можна документи спочатку пропускати через сканер (вони будуть збереженi в пам'ятi), а потiм доручити апарату додзвонитися до абонента та передати сторiнки з пам'ятi. При цьому оригiнали можна забрати й працювати з ними далi.
Факс-апарати можна запрограмувати на розсилання рiзним абонентам рiзних документiв. При цьому, щоправда, кiлькiсть таких документiв значно обмежується (наприклад, факс, що зберiгає в пам'ятi до 12 сторiнок, може передати в такому режимi три сторiнки).
Документ можна розсилати рiзним абонентам, не пропускаючи його щораз через приймальний пристрiй.
Якщо у факсi закiнчився папiр або чорнило, прийнятi документи будуть збереженi в пам'ятi й автоматично роздрукуються, коли видатковi матерiали будуть заповненi.
Отриманi документи можуть бути збереженi в пам'ятi без роздрукiвки в спецiальнiй поштовiй скриньцi, що дозволить зберегти конфiденцiйнiсть переговорiв. Можна роздрукувати цi документи пiзнiше або переслати на iнший факсимiльний апарат.
Особистi поштовi скриньки зазвичай кодуються самими абонентами – тiльки знаючи пароль, можна довiдатися, яку iнформацiю вони мiстять.
2 Стандарти факсимiльного зв'язку
Вiдповiдно до рекомендацiй сектора стандартизацiї Мiжнародного союзу електрозв'язку (ITU-T – International Telecommunications Union – Telecommunica-tions) залежно вiд використовуваного виду модуляцiї розрiзняють факсимiльнi апарати чотирьох груп (Group).
У 1966 р. EIA (Асоцiацiя електронної промисловостi США) оголосила про створення першого стандарту для факсимiльного зв'язку – EIA Standard RS-328.
за 4-6 хвилин.
Якiсть переданих документiв, унаслiдок малої роздiльної здатностi апаратiв, була дуже низькою.
Досягнуте взаєморозумiння усiх факсимiльних апаратiв, що випускаються у свiтi, i зниження цiн унаслiдок розвитку технологiї дозволили багатьом комерцiйним i державним органiзацiям почати активно використовувати можливостi цих апаратiв у своїй роботi. У цей час факс-апарати групи 1 i 2 вийшли з ужитку – вони працюють повiльно та недосконало.
Сучаснi факс-апарати вiдносяться до групи 3 (Group-III або G3 Fax). Стандарт на факсах цiєї групи початково був визначений рекомендацiєю ITU-T Т. 4 у 1980 р., а потiм модифiкований у 1984 р. i 1988 р. Радикальна вiдмiннiсть факс-апаратiв групи 3 вiд своїх попередникiв полягає в цифровiй обробцi й передачi сигналiв.
Цi апарати передають чорно-бiлi зображення зi швидкiстю до 14400 бiт/c аналоговими каналами телефонної мережi загального користування. Внаслiдок застосування стискання даних факс групи 3 передає сторiнку за 30-60 c.
При погiршеннi якостi зв'язку такi факси переходять у режим зменшення швидкостi передачi. Вiдповiдно до стандарту групи 3 у факс-апаратах передбаченi 3 рiвнi роздiльної здатностi:
• нормальний (стандартний), що забезпечує 203x98 точок на дюйм (203x98 dpi);
• подвоюючий кiлькiсть точок по вертикалi (203x196 dpi);
• надвисокий (300x300 dpi).
Бiльша роздiльна здатнiсть дозволяє передавати дрiбний шрифт або складну графiку, але при цьому час передачi пропорцiйно зростає. Зазначимо, що роздiльна здатнiсть визначається передавальною стороною, а приймаюча пiдлаштовується пiд неї.
У 1984 р. ITU-T прийняв стандарт для факсiв Групи 4, призначений для високошвидкiсних цифрових каналiв зв'язку, таких, як ISDN, X. 25 та iн.
Цей стандарт передбачає дуже високу розрiзнювальну затнiсть (400x400 точок на дюйм) i передачу кольорових зображень.
Принципово те, що, по-перше, вiн не сумiсний iз Групою 3, тобто не дозволяє працювати на звичайних аналогових телефонних лiнiях, що комутуються, а, по-друге, у наш час немає економiчних стимулiв для переходу на новий стандарт.
Широке розповсюдження Група 4 одержить тiльки разом iз цифровою телефонiєю.
Причому Т. 4 визначає можливостi Групи 3 (розмiр аркуша, роздiльна здатнiсть та iн.), а Т. 30 – розпiзнавання можливостей апаратiв, узгодження параметрiв, формування сторiнок зображень, алгоритми стиснення. Зазначимо, що передача факсiв йде, як правило, без корекцiї помилок. Помилковi рядки крапок пропускаються або виводяться.
Вважається, що невеликi помилки в рисунку та (або) у текстi некритичнi нi для розпiзнавання тексту, нi для рисунка.
Таблиця 1 – Протоколи для факсимiльних апаратiв
| Протокол |
Швидкiсть, кбiт/с |
Меншi швидкостi,кбiт/с |
|
4,8 |
2,4 |
| V. 29 |
9,6 |
7,2 |
| V. 17 |
14,4 |
12, 9,6, 7,2 |
| &T |
19,2 |
| V. 34 FAX |
28,8 |
3 Стандарти на факс по IP
Факсимiльний зв'язок на базi IP спирається на два основнi стандарти. Однак вони запропонованi аж нiяк не IETF, що визначає протоколи Internet, а ITU, що займається питаннями сумiсностi глобальних комунiкацiй. ITU T. 37 описує перетворення традицiйних сигналiв факсiв у поштовi повiдомлення SMTP з MIME-сумiсними вкладеннями у форматi TIFF.
Ця методика використовується зазвичай постачальниками IP-факсiв i зводить передачу факсiв до доставки iз промiжним зберiганням, оскiльки зображення факсiв передаються у виглядi вкладень електронної пошти. Завдяки T. 37 факс-апарати й факси-сервери на базi IP рiзних постачальникiв можуть взаємодiяти один з одним так само узгоджено, як i традицiйнi факси.
Однак T. 37 описує лише основнi функцiї для доставки факсiв за допомогою електронної пошти, будучи свого роду найменшим загальним знаменником.
Наприклад, вiн передбачає застосування лише одного методу стиснення – модифiкованого методу Хофмана, обмежуючи в такий спосiб можливостi економiї пропускної здатностi.
До того ж, вiн не робить вiдмiнностей мiж рiзними типами факсiв, хоча провiдну провайдери послуг вже давно налаштовують доставку факсiв залежно вiд конкретного типу трафику, що передається
T. 38 може використовуватися для реалiзацiї функцiональностi, бiльше схожої на традицiйний факсимiльний зв'язок, наприклад, для негайного пiдтвердження.
4 Стиснення при передачi факсiв
При передачi факсiв групи 3 використовується апаратне (динамiчне) стиснення даних, що дозволяє зменшити розмiр даних на 80-90% i знизити вартiсть передачi.
Передбачено кiлька алгоритмiв стиснення. По-перше, це класичний (одновимiрний) модифiкований метод Хофмана (МН у Т. 30). У нових факсах застосовують ще алгоритм МR, який можна назвати двовимiрним. Суть методу полягає в тому, що рядки пiкселiв, що формують текстовий рядок, значною мiрою повторюють один одного.
Дiйсно, адже лiтери складаються переважно з вертикальних паличок. Тому кодуються тiльки вiдмiнностi мiж рядками пiкселiв. Цей новiший метод приблизно вдвiчi збiльшує стиснення порiвняно iз традицiйним, але тiльки у випадку корекцiї помилок.
Справа в тому, що у випадку стиснення помилка в рядку приведе до її розмноження на всi iншi рядки, тому через кожнi 3-4 рядки вибирається новий вихiдний рядок.
У стандартi (Т. 30 ITU-T) для факсiв групи 3 корекцiя помилок ЕСМ передбачена лише опцiйно (корекцiя помилок обов'язкова тiльки у фазi хендшейку).
Це дорого коштує, тому реалiзовано лише в дорогих факс-апаратах. Зазначимо, що для реалiзацiї корекцiї її зазвичай мають пiдтримувати обидвi сторони (тому придбання дорогого факсу може нiчого не дати).
Розглянемо, як впливають помилки на вид факсу. Одиницею iнформацiї при передачi факсiв є рядок крапок.
За вiдсутностi корекцiї контролюється лише кiлькiсть цих крапок, що має бути фiксованою. Якщо довжина прийнятого рядка не стандартна, то вважається, що вiдбулася помилка.
Тодi або пропускають весь рядок, або виводять його як є. Якщо такi помилки рiдко зустрiчаються, то вони некритичнi нi для розпiзнавання тексту, нi для рисункiв.
· Зменшити швидкiсть на лiнiї. Справа в тому, що помилки найчастiше викликаються сплеском шуму на лiнiї. При меншiй швидкостi цей сплеск ушкодить меншу частину повiдомлення. У програмах є опцiя обмеження швидкостi.
· Застосовувати пiдвищену роздiльну здатнiсть. Тодi пропуск або ушкодження рядка крапок не так помiтно спотворить рядок тексту або частину рисунка. Нагадаємо, що роздiльна здатнiсть установлюється на передавальнiй сторонi.
· Вiдмовитися вiд стиснення на зашумленних лiнiях. Справа в тому, що помилка в одному бiтi стиснених даних еквiвалентна помилкам у декiлькох бiтах не стиснених.
| 
