Історiя виникнення мобiльних телефонiв
Вступ
Останнiм часом мобiльна мережа почала стрiмко розвиватися. Розповсюдження мобiльних телефонiв швидко пiшло в гору. I це проявляється не тiльки на Заходi, але й у нас на Українi, де мобiльний зв’язок, нарештi, перейшов в категорiю "товарiв народного споживання". В Європi, кiлькiсть "мобiльних" користувачiв за останнiй рiк збiльшилась вдвiчi. І, звiсно, стала з’являтися загроза здоров’ю зi сторони радiо- випромiнюючих приладiв.
Ознайомившись з теоретичним матерiалом я визначила тему мого дослiдження: "Виникнення мобiльних телефонiв i їх вплив на здоров’я людини".
Метою мого дослiдження є: " Вивчити вплив мобiльних телефонiв на навколишнє середовище".
Проблема мого дослiдження: "Недостатня iнформованiсть населення про мобiльний зв'язок".
Гiпотеза:"Існування негативного впливу випромiнювання мобiльних телефонiв i веж мобiльного зв’язку на здоров’я людини".
Для досягнення своєї мети я поставила перед собою такi завдання:
1. Вивчити вплив випромiнювання;
2. Дослiдити процедуру будiвництва базової станцiї мобiльного зв’язку"
3. Створити буклет: "Принцип функцiонування веж стiльникового зв’язку та вплив випромiнювання на здоров’я людини".
Передбачуванi позитивнi результати:
1. Розширити знання по данiй темi;
2. З’ясувати умови при яких вплив мобiльних телефонiв на здоров’я людини буде мiнiмальним.
Історiя виникнення та розвиток мобiльного зв’язку
В 1888р. нiмецькому ученому Генрiху Герцу вдалося за допомогою установок довести факт iснування електромагнiтних хвиль i знайти можливiсть їх виявлення. Опираючись на результати дослiджень Г. Герца, росiйський фiзик А. С. Попов створив пристрiй для засвiдчення електричних коливань – приймач. [1]
У 1897р. Г. Марконi отримує патент на пристрiй, схожий на пристрiй А. С. Попова. У 1901р. Вiн встановив радiо на борт парового автомобiля, i таким чином створюючи перший наземний мобiльний зв’язок.
17-го червня 1946р. у Сент-Луїзi, США, служба мобiльної телефонiї представили першi радiотелефоннi послуги приватним клiєнтам.
Радiотелефони, якi були використанi в цiй системi, використовували зафiксованi канали. Якщо канал зв’язку був зайнятий, то абонент вручну переключався на другий - вiльний. Функцiя автоматичного вибору вiльного каналу з’явилася пiзнiше.
1 березня 1948р. перша повнiстю автоматична служба радiотелефонiї почала дiяти у Рiчмондi. У Європi в цей час лiдерами були "Ерiксон" i "Марконi".
"Моторола". У компанiю в 1954р. прийшов новий iнженер, Мартiн Купер. На початку 1970-х рр. М. Купер займав вже пост вiце - президента компанiї. Йшла робота по створенню першого мiнiатюрного мобiльного телефону.
Випробування були призначенi на 3 квiтня 1973р. До цього дня на вершинi 50-поверхового Alliance Capital Building у Нью-Йорку була зроблена базова станцiя.
Перший прототип БС мiг обслуговувати не бiльше, як 30 абонентiв i з’єднати їх з наземними лiнiями зв’язку. Сам сотовий телефон мав назву Dyna-TAC.
У груднi 1979р. в Токiо почала роботу перша сотова мережа зв’язку з 88 базових станцiй. Мережа була створена компанiєю NTT (Nippon Telegraph and Telephone). Телефоннi обслуговування здiйснювалися в 23 районах мiста. Обладнання було виготовлено кампанiєю Matsushita i NEC (Nippon Electric Company).
Першi мережi мобiльного зв’язку були побудованi з використанням аналогових стандартiв – стандартiв першого поколiння. Найбiльш розповсюдженим iз них є NMT. Мережа на основi стандарту NMT (Nordic Mobile Telephone) – першого стандарту мобiльного зв’язку – почала працювати в країнах Пiвнiчної Європи в 1981. Також NMT був першим стандартом мобiльного зв’язку, що використовувався в Росiї i в Америцi.
А потужностi передатчикiв в мобiльних телефонах другого поколiння були зниженi, так як витрати при передачi цифрованого звуку набагато меншi. Найпопулярнiшим стандартом мобiльного зв’язку є стандарт другого поколiння GSM – Global System for Mobile Communications (Глобальна система мобiльного зв’язку). Мобiльними телефонами цього стандарту зараз користуються бiльше мiльярду людей по всьому свiту. Головним наслiдком переходу до цифрової форми сигналу стала можливiсть використовувати мобiльнi телефони для передачi не тiльки голосу (звуку), але й iнших рiзновидiв iнформацiї. Першою подiбною послугою, зробившою можливим передачу тексту мiж мобiльними телефонами, був так званий "сервiс коротких повiдомлень" - Short Message Service (скорочено SMS). Пiзнiше, з вдосконаленням мобiльних телефонiв i розвитком комп’ютеризацiї, в мережах GSM були введенi технологiї для передачi комп’ютерних даних, доступу до мережi Інтернету. На основi цих технологiй передачi даних також були створенi додатковi сервiси для мобiльних телефонiв – наприклад, MMS(Multimedia Messaging System, система передачi мультимедiйних повiдомлень).
Швидкостi передачi даних в мережах другого поколiння недостатньо для реалiзацiї багатьох нових задач мобiльного зв’язку, зокрема, передачi високоякiсного вiдео в реальному часi (вiдеофонiї), сучасних фото реалiстичних комп’ютерних iгор через Інтернет i iнших. Для забезпечення необхiдних швидкостей створенi новi стандарти.
Планування 3G почалося ще в 1985 роцi, коли Мiжнародний союз електрозв’язку передбачив потребу в бiльш ємких i складних послугах, нiж тi, що здатнi забезпечити численнi аналогiчнi технологiї мобiльного зв’язку того часу. Згодом версiя 3G вiд 3GPP – UMTS (Universal Mobile Telephone System) – стала домiнуючим свiтовим стандартом. Першi лiцензiї 3G - в 1999 роцi видав уряд Фiнляндiї, за якою в 2000-2001 роках наслiдували iншi країни. Проте 3GPP тодi ще не випустила набiр придатних до практичного застосування специфiкацiй на устаткування UMTS. Лише у березнi 2002 року, коли завершився необхiдний тривалий процес досягнення iндустрiєю консенсусу, вийшла специфiкацiя Release 99. І лише пiсля цього багато операторiв змогли приступити до створення своїх мереж 3G.
Таким чином, сучаснi технологiї мобiльного зв’язку – це не стiльки технологiї мобiльної телефонiї, скiльки унiверсальнi технологiї передачi iнформацiї.
Державний санiтарно - епiдемiологiчний нагляд за базовими станцiями стiльникового зв’язку
Прийняття в експлуатацiю БС здiйснюється спецiальною приймальною комiсiєю, до складу якої обов’язково входить представник державної санiтарно-епiдемiологiчної служби. Пiсля прийняття БС в експлуатацiю вона знаходиться пiд наглядом територiальних закладiв держсанепiдслужби, якi перiодично обстежують БС та проводять контрольнi вимiри рiвнiв електромагнiтного випромiнювання.
"Електромагнiтнi поля та охорона громадського здоров’я. Базовi станцiї i бездротовi технологiї" ВООЗ повiдомляє, що враховуючи дуже низький рiвень впливу та отриманi на сьогоднiшнiй день результати дослiджень, можна вважати, що нема будь-яких переконливих наукових даних, якi свiдчать, що мало iнтенсивне електромагнiтне випромiнювання вiд базових станцiй мобiльного стiльникового зв’язку та бездротових мереж призводить до негативних наслiдкiв для здоров’я людини.
Вплив ЕМП на органiзм людини. Думка вчених з цього приводу
живих органiзмiв. Найнебезпечнiшою частиною мобiльних телефонiв є антена, саме вона продукує хвилi надвисоких частот. Вони шкiдливi тим, що нагрiвають органiзм "зсередини" на клiтинному рiвнi. Особливо вiд цього потерпають тi частини тiла, якi не омиваються кров’ю, а вiдтак залишаються поза системою терморегуляцiї органiзму. Зокрема, кришталик ока. Вiд внутрiшнього перегрiвання вiн руйнується i мутнiє. Це проявляється рiззю в очах i шумом у головi. За даними Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров’я, користування мобiльним телефоном понад 1 годину на день помiтно погiршує зiр та слух.
Мозок людини, на щастя, захищений черепною коробкою i добре постачається кров’ю, тому перегрiвання йому не загрожує. Але… вченi застерiгають вiд iнших iмовiрних небезпек. Зокрема, пiд впливом потужних електромагнiтних хвиль мобiльного телефону може вiдбутися збiй у продукуваннi його (мозку) власних електроiмпульсiв, через якi вiн керує роботою органiзму. Кiлька рокiв тому в мюнхенськiй клiнiцi "Гросхадерн" за допомогою спецiального тестування довели, що постiйнi сигнали мобiльних апаратiв змiнюють електроiмпульси головного мозку. Медики запропонували учасникам експерименту провести тривалi переговори телефоном. До їхнiх голiв приєднали електроди, якi записували iмпульси мозку пiд час розмови. З’ясувалося, що у двох третин пiддослiдних енцефалограма засвiдчила пiдвищену активнiсть мозку. Рiч у тiм, що, прикладаючи телефон до вуха, людина опромiнює себе з потужнiстю 25 000 мiлiват/см2, тодi як максимально допустима є значно меншою — 10 мiлiват/см2. Органiзм людини ж працює зi значно меншою потужнiстю — 0,001 мiлiват/см2.
Японськi медики висунули припущення, що випромiнювання мобiльникiв може пробудити антигени, якi спричинюють алергiйнi реакцiї. Особливо це стосується людей, схильних до алергiї. Шведськi вченi пiсля проведення дослiджень людей, якi користуються мобiльним телефоном понад 10 рокiв, дiйшли висновку, що в них у 4 рази вищий ризик виникнення пухлин вуха.
якi генерують сотовi телефони. Вони зафiксували рiст генних мутацiй, до того ж в такому обсязi, з яким сама клiтина не могла впоратися.
бiля вуха.
до зниженої чутливостi. Люди зi зниженою радiочутливiстю можуть жодним чином не реагувати на потужне випромiнювання, тодi як з пiдвищеною — вiдчути втому й головокружiння вже пiсля однiєї телефонної розмови.
"Безсоння"
Вченi з унiверситету Уейна в Мiчиганi (США) спiльно iз шведськими колегами провели дослiдження й виявили, що випромiнювання мобiльних телефонiв спричиняє безсоння й впливає на структуру сну.
Як вважає керiвник дослiдження, вчений Бенгт Арнетц, випромiнювання мобiльних активує стрессорну систему мозку i, як наслiдок, людинi стає складнiше розслабитися й заснути.
Крiм того, експерт зазначив, що розмова по мобiльному перед сном також не є корисною для органiзму: мозок переходить у стан збудження додатково до збудження вiд радiацiї.
А якщо пiднести мобiльний телефон до голови дитини у вiцi до 5 рокiв, то температура голови пiдноситься на 2-4 градуси.
"Вплив на слух"
Чимало людей сьогоднi занепокоєнi тим, який вплив можуть мати мобiльнi телефони на їхнє здоров’я. Дослiдження показують, що часте використання сотового зв’язку може призвести до погiршення слуху, а то й до повної його втрати. В деяких випадках виною цьому є мобiльнi телефони. За словами отоларинголога Майкла Гоффера люди, якi використовують сотовий зв’язок близько години на день, гiрше чують високочастотнi звуки:
"Коли ми спiлкуємося, то говоримо у певних частотах. Приголоснi звуки зазвичай є нижчими, а голоснi навпаки звучать у вищому дiапазонi. І якщо ви не розрiзняєте високих частот, то не можете чути чiтко".
Справа у тому, що здатнiсть чути контролюють малесенькi волоски у вусi. Надто сильний звук призводить до того, що цi волоски слабшають i врештi вiдмирають. Дослiдники протягом 12 мiсяцiв проводили експеримент з сотнею людей, якi користувалися мобiльними телефонами, i порiвняли результат з 50 людьми, якi не користувалися мобiльниками. У результатi тi, хто користувався сотовим зв’язком, бiльше втратили здатнiсть чути високi частоти.
"Мобiльнi телефони i дiти"
Багато батькiв купують в подарунок найновiшi моделi мобiльних телефонiв для своїх дiтей, але мало хто задумується про вплив такого подарунка на їх здоров’я. Деякi користувачi мобiльних телефонiв, в тому числi i дiти, кажуть, що довга розмова викликає головний бiль через випромiнювання електромагнiтних хвиль малої iнтенсивностi, якi здатнi проникати в менш масивний та бiльш чутливий череп. Цi випромiнювання впливають на мозковi iмпульси, можуть нанести шкоду iмуннiй системi дитини, яка перебуває в процесi розвитку.
А батьки купують мобiльнi телефони своїм дiтям для того, щоб дiзнатися, що з дитиною все гаразд, не знаючи про те, що при першому пiдключеннi мiкрохвиля випромiнювання дуже велика. Пiдрахуйте скiльки за день ваша дитина отримує дзвiнкiв та задумайтеся про її здоров’я i не тiште себе думкою про те, що мобiльний телефон – для вашого спокою.
Вченi вважають, що ризик може бути зведений до мiнiмуму шляхом скорочення об’єму розмов та iгор, дiти можуть користуватися своїми мобiльними телефонами тiльки в особливих, екстремальних ситуацiях. Ризик для здоров’я дуже великий: чим молодшi дiти, тим бiльша небезпека.
"Правила користування мобiльним телефоном"
Оскiльки вiдомо, що дiти та пiдлiтки мають тонший череп, чутливiшу нервову та слабшу iмунну системи, закордоннi спецiалiсти розробили спецiально для них рекомендацiї з користування мобiльними телефонами:
• використовуйте мобiльний лише у разi крайньої необхiдностi та лише на короткий час;
• не тримайте телефон близько до тiла (краще в портфелi чи сумцi);
• не грайте в iгри, використовуючи телефон;
| 
