Інтернет як засiб дiлового спiлкування i комунiкацiй
Мiнiстерство освiти та науки України
Житомирський державний технологiчний унiверситет
Реферат
з курсу “Комп’ютернi мережi та телекомунiкацiї”
на тему: “Інтернет як засiб дiлового спiлкування i комунiкацiй”
Виконала: студентка IV курсу
групи ЗМО-07-1с
Карпiнська Н. В.
Житомир
2008
Змiст
ВСТУП
1. 3створення поштової скриньки у web-mail
1. 5використання емотиконiв та загальноприйнятих скорочень
2. Огляд програм обмiну миттєвими повiдомленнями (IM –– Instantmassages)
3. Система iнтернет телефонiї VoIP (VoiceoverIP)
3. 1протоколи
3. 2кодування мовної iнформацiї
3. 3 декодування мовної iнформацiї, переваги та недолiки VoIP
3. 4 Skype
3. 5 Gizmo
ВИСНОВОК
ВСТУП
В час розвитку мережi Internet неможливо уявити собi хоча б якусь сферу дiяльностi без його впливу. Даний реферат написаний з метою вивчення використання мережi Internet в дiловому спiлкуваннi.
Структура реферату складається з трьох роздiлiв Перший роздiл розглядає електронну пошту як засiб дiлового спiлкування та комунiкацiї. Цей роздiл складається з п’яти пiдпунктiв. У першому з них дано характеристику класичної електронної пошти, наведено характеристику протоколiв передачi даних, що в нiй використовуються, розглянуто функцiї електронної пошти. Другий детально описує переваги та недолiки електронної пошти на базi WorldWideWeb (web-mail) у порiвняннi з класичною електронною поштою. Третiй пiдпункт розглядає процес створення поштової скриньки у web-mail та дає загальну характеристику поштовим сервiсам Gmail та Online.ua. Етикет електронної пошти та поштових вкладень (форма звернення, час перерви в листуваннi, наявнiсть чи вiдсутнiсть поштових вкладень, їх розмiр та упакування) розглянуто в четвертому пiдпунктi. П’ятий пункт наводить перелiк найчастiше вживаних загальноприйнятих скорочень та емотиконiв (символьних образiв для передачi емоцiй), що можуть використовуватись в електроннiй поштi при дiловому спiлкуваннi.
Другий роздiл дає характеристику програмам обмiну миттєвими повiдомленнями, зокрема детально розглянуто особливостi двох програм-месенджерiв QIPта ICQ.
Третiй роздiл розглядає використання Інтернет телефонiї VoIP (VoiceoverIP) у дiловому спiлкуваннi. Цей роздiл мiстить п’ять пiдпунктiв. У першому з них наведено переваги та недолiки IP-телефонiї, протоколи, що використовуються у VoIP, особливу увагу вiдведено SIP протоколу. Процес кодування та декодування мовної iнформацiї розглянуто в другому та третьому пунктах. Загальна характеристикаSkypeта Gizmo–– програм для VoIPдана в четвертому та п’ятому пiдпунктах, там наведено переваги кожної з них, їх недолiки та особливостi у використаннi.
1
Електронна пошта як засiб дiлового спiлкування та комунiкацiй
Почнемо з того, що сьогоднi в Інтернетi дiють паралельно двi рiзнi служби електронної пошти. Це класична електронна пошта E-Mail та електронна пошта, яка грунтується на WorldWideWeb –– Web-Mail. З точки зору користувача їхнi особливостi такi, що рiзницю мiж ними можна або не помiчати, або, навпаки, при необхiдностi використовувати.
Класична електронна пошта працює за принципом естафети. У вузлах мережi встановленi так званi поштовi сервери –– програми, що працюють по протоколу SMTP. Для того, щоб не гальмувати роботу iнших служб, поштовий сервер органiзовують на окремому комп'ютерi. SMTP –– це Simple Mail Transfer Protocol –– найпростiший протокол передачi повiдомлень. За адресою електронної пошти, вказаною в повiдомленнi, поштовi сервери перекидають послання вiд одного комп'ютера до iншого, поки вона не опиниться в поштовiй скриньцi одержувача.
Тут з'явилися два нових поняття: адреса електронної пошти та поштова скриньку. Вони, звичайно, iнтуїтивно зрозумiлi, але все-таки невеликi вiдмiнностi вiд традицiйних понять тут є.
Адреса електронної пошти записується злiва направо, а читається справа налiво. Запис fedor@prostokwashino.ua треба розумiти як “поштову скриньку” Дядi Федора на поштовому серверi prostokwashino, вiдкритому у доменi ua. Тут знак “@”, часто iменований “собачкою”, це символ комерцiйне ет, який вказує на прийменник “в” <доменi> або “на" <серверi>. Лiворуч вiд “собачки” стоїть iм'я, яке власник поштової скриньки придумав собi сам, а праворуч –– звичайне доменне iм'я сервера, воно читається справа налiво.
стiльки й буде у вас “поштових скриньок”.
вiн повинен пред'явити серверу права, тобто реєстрацiйне iм'я та пароль. Цей персональний роздiл великої загальної поштової бази даних сервера i називається облiковим записом.
Повiдомлення передається мiж серверами SMTP до тих пiр, поки не опиниться у “поштовiй скриньцi”, де i зберiгається, поки адресат не пiдключиться до поштової серверу за допомогою спецiальної клiєнтської програми –– клiєнта електронної пошти. Цей поштовий клiєнт повинен вмiти працювати зi спецiальним протоколом, за яким здiйснюється прийом листiв, що надiйшли на сервер. Найпростiшого протоколу SMTP тут недостатньо. SMTP –– це естафетний протокол, з його допомогою вiдправляють повiдомлення на сервер i передають їх мiж серверами, але щоб їх прийняти, треба пред'явити права i пiдтвердити, що ви дiйсно та людина, якiй адресовано повiдомлення. У протоколi SMTP засобiв для цього не передбачено. Тому для прийому вхiдних повiдомлень поштовий клiєнт повинен вмiти працювати з одним iз двох загальноприйнятих нинi протоколiв: РОРЗ або IMAP.
Протокол РОРЗ - це Post Office Protocol версiя 3 (протокол поштового вiддiлення). Вiн дозволяє перевiрити повноваження адресата (його реєстрацiйне iм'я та пароль) на право доступу до облiкового запису. Якщо повноваження в порядку, вiдбувається автоматичне копiювання (а в загальному випадку перемiщення) вхiдних повiдомлень з бази даних поштового сервера в базу даних поштового клiєнта. А зробити так, щоб пошта пiсля прийому не видалялася з сервера до спецiальної вказiвки, теж можуть не всi поштовi клiєнти –– у них повиннi бути так званi засоби для керування облiковим записом РОРЗ.
Управлiння облiковими записами не проблема для серверiв, що працюють по протоколу IMAP. Це бiльш сучасний протокол, який, як передбачається, буде поступово витiсняти поширений нинi повсюдно протокол РОРЗ. IMAP –– це Internet Message Access Protocol (протокол доступу до повiдомлень в Інтернетi). При доступi до поштової серверу IMAP може органiзовувати на ньому папки, перемiщати i копiювати сполучення мiж папками, копiювати або перемiщувати повiдомлення на свiй комп'ютер. Тобто, при роботi з протоколу РОРЗ прийомом електронної пошти керує поштовий клiєнт, а по протоколу IMAP –– сервер. Якщо облiковий запис належить однiй людинi, то майже все одно, з яким сервером працювати: IMAP або РОРЗ. Якщо ж облiковий запис належить органiзацiї або групi осiб, то зручнiше працювати з сервером IMAP.
Для iндивiдуального користувача майже все одно, з яким сервером працювати. Це майже наочно проявляється у мобiльних користувачiв. Тi, хто сьогоднi приймають пошту на службовий комп'ютер, завтра –– на домашнiй, пiслязавтра –– на портативний, зацiкавленi зберiгати всю переписку в одному мiсцi, бажано на серверi. Органiзацiї, якi використовують працю мобiльних спiвробiтникiв, як правило, органiзують свою систему електронної пошти на основi серверiв IMAP. Єдина неприємнiсть полягає в тому, що далеко не всi сервiс-провайдери надають послуги поштового сервера IMAP, тому основна маса побутових споживачiв обходиться серверами РОРЗ.
Функцiонування електронної пошти побудовано на принципi клiєнт-сервер, стандартному для бiльшостi мережевих сервiсiв. Щоб обмiнюватись кореспонденцiєю з поштовим сервером, потрiбно мати спецiальну програму-клiєнт. Існує багато рiзних програм-клiєнтiв електронної пошти, якi можуть вiдрiзнятися окремими функцiями, можливостями та iнтерфейсом, в тому числi й такi, що працюють на серверi (в режимi on-line). Проте загальнi функцiї у бiльшостi пакетiв однаковi. До них можна вiднести:
· пiдготовка тексту;
· iмпорт файлiв-додаткiв;
· перегляд i збереження кореспонденцiї;
· знищення кореспонденцiї;
· пiдготовка вiдповiдi;
· коментування i пересилка iнформацiї;
· експорт файлiв-додаткiв.
Найпопулярнiшими програмами-клiєнтами для роботи з електронною поштою є наступнi: Mozilla Thunderbird, Opera Mail (M2), Outlook Express, TheBat!
Сучасний пакет програм електронної пошти має добре органiзований iнтерфейс користувача, який не потребує багато часу i зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такi додатковi функцiї:
· iдентифiкацiя власника поштової скриньки;
· автоматичне приєднання пiдпису;
· адреснi книги;
· перевiрка орфографiї;
· можливiсть створення поштових скриньок рiзного призначення;
· автоматична вiдправка вiдповiдi про тимчасову вiдсутнiсть отримувача;
1. 2 Електронна пошта на базi World Wide Web - Web-Mail
У класичної електронною поштою є характерний недолiк –– необхiднiсть встановлювати на комп'ютерi й освоювати спецiальну програму, поштовий клiєнт. На пiдприємствах для цього є спецiальнi люди, якi все поставлять i всьому навчать, а в побутi далеко не всiм подобається освоювати новi технологiї. Таким людям пiдходить електронна пошта Web-Mail.
В якостi серверiв пошти Web-Mail виступають звичайнi Web-сервери. Вони працюють в парi з базою даних i кожному клiєнту при його пiдключеннi формують Web-сторiнку, що вiдповiдає поточному стану його облiкового запису в базi даних. В якостi клiєнтської програми виступає звичайний броузер. В загальному, не треба нiчого вивчати i освоювати –– все точно так само, як в WWW.
Вiдповiдно, Web-Mail, на вiдмiну вiд E-mail, не є самостiйною службою –– це просто ще один додатковий сервiс загальної служби World Wide Web. З точки зору користувача рiзниця мiж E-Mail i Web-Mail може бути як величезною, так i непомiтною. Перш за все, це залежить вiд того, в якiй країнi вiн живе, адже iснують рiзнi пiдходи до кодування символiв кирилицi в Українi та за кордоном.
Адреси Web-Mail записуються точно так само, як i адреси E-mail. Першим закордонним Web-сервером, який освоїв цю послугу, став сервер www.hotmail.com. Невдовзi за ним потягнулися й iншi. Сьогоднi кiлькiсть серверiв, що надають безкоштовнi послуги Web-Mail, неможливо перелiчити. Сервiс Web-Mail має як переваги, так i недолiки. Спочатку розглянемо основнi переваги:
1. Простота використання. Не треба мати нiяких спецiальних програм. Як тiльки захотiлося або потрiбно було створити для себе облiковий запис електронної пошти, треба, не виходячи з броузера, звернутися майже на будь-який Web-портал та зареєструвати адресу в протягом декiлькох хвилин.
2. Вiдносна анонiмнiсть. При реєстрацiї облiкового запису можна повiдомити про себе зовсiм фантастичнi вiдомостi, якi перевiряти все одно нiхто не буде, а якщо й буде, то виникає страшне запитання: “А навiщо?” Разумної вiдповiдi на нього все одно нiхто не дасть, так що при реєстрацiї облiкового запису електронної пошти в WWW цiлком можна вказувати про себе довiльнi вiдомостi. Якщо колись знадобиться представити адресу своєї електронної пошти в серйозну органiзацiю, наприклад, у банк, то там нiколи не приймуть адреса Web-Mail, як би прискiпливо ви не пiдходили до його створення, оскiльки знають, що реально за ним може нiчого не стояти.
3. Мобiльнiсть. Для мобiльного користувача Web-Mail ще зручнiше, нiж IМАР-сервер. Перебуваючи в закордонної поїздки, можна заглянути на хвилинку в будь-яке Інтернет-кафе, щоб зв'язатися зi своїм поштовим Web-сервером i отримати або вiдправити повiдомлення.
4. Простота керування облiковим записом. Те, що в E-Mail вимагає спецiального сервера (IMAP) або спецiальних поштових клiєнтiв, в Web-Mail досягається легко i просто. Наприклад, можна переглянути яке надiйшло повiдомлення безпосередньо на серверi, видалити його, не скопiювати на свiй комп'ютер, або, навпаки, прийняти його, але залишити на серверi для iнших сеансiв зв'язку.
Як це часто буває, недолiки сервiсу тiсно пов'язанi з його перевагами:
1. Нерепрезантативнiсть. При передплатi на якiсь мережевi послуги, як правило, звертаються до адреси електронної пошти. Якщо ця адреса вiдноситься до Web-сервера, то її можуть прийняти, якщо характер послуг далекий вiд комерцiйних, наприклад, при перiодичному оповiщення про що-небудь. Якщо ж характер послуги такий, що потрiбно чiтко уявити себе як особистiсть, наприклад, при взаємовiдносинах з банками, Інтернет-магазинами i т. п., то адреса Web-Mail рiдко береться до уваги.
як вголос заявляти про свою ненадiйнiсть i нестабiльнiсть.
3. Втiм, це не вiдноситься до широкої публiкацiї своєї адреси. При пiдготовцi листа або повiдомлення в пресу, навпаки, доцiльно вказати адресу Web-Mail. Кожен розумiє, що за цiєю адресою можна зв'язатися з автором публiкацiї, але тiльки до тих пiр, поки тема залишається актуальною. Коли iнiцiатору набридне обговорювати цю тему, вiн “заморозить” адресу.
4. Обмеженiсть корисних функцiй. Зазвичай поштовi клiєнти мають безлiч корисних функцiй, що автоматизує роботу з поштою. А чи є такi функцiї на Web-серверi –– заздалегiдь невiдомо. Як правило, їх кiлькiсть обмежена, тому що в рамках протоколу HTTP їх впровадити вкрай важко.
5. Загроза безпеки. Якщо все-таки на Web-серверi є якiсь засоби для автоматизацiї роботи з електронною поштою, то треба ще зрозумiти, на чому вони заснованi, навiть такi найпростiшi, як, наприклад, сортування вхiдних повiдомлень. У стандартнiй ситуацiї у автора Web-сторiнок немає майже нiяких засобiв для створення кнопок, меню, що розкривається, спискiв та iнших елементiв управлiння.
6. Мовнi бар'єри. Для англомовної частини свiту все просто i зрозумiло. Там немає рiзницi в тому, як кодуються символи англiйської мови в E-Mail i в Web-Mail. Цi символи успiшно записуються кодами, якi укладаються мiж числами 32 i 127. У цьому дiапазонi дiє єдиний мiжнародний стандарт ASCII. Вiн однозначно визначає, якого символу який код вiдповiдає.
У країнах з iншими нацiональними алфавiту, як в Українi, можливi проблеми, тут коди українських лiтер належать дiапазону 128... 255, в якому дiє кiлька стандартiв. Тобто, одержавши, наприклад, код 161, програма перегляду повинна зрозумiти, яке кодування була використана вiдправником. Саме тут починаються проблеми. В Українi основним кодуванням для World Wide Web вважається кодування Кирилиця Windows (Windows-1251), яка прийшла до нас в країну разом з операцiйною системою Windows. Оскiльки служба WWW в Українi почала розвиватися пiсля появи Windows, то це кодування стало прийнятим за замовчуванням. У той же час, для електронної пошти в Українi основний вважається кодування К0І8-У. Це зрозумiло, адже електронна пошта в Українi почала розвиватися в тi далекi роки, коли ще нiякої операцiйної системи Windows i близько не було. За основу була взято те кодування, що використовувалася в мiждержавному спiлкуваннi країн-членiв Ради Економiчної Взаємодопомоги (РЕВ). Тому повiдомлення, що надiсланi через звичайний сервер E-Mail, може не читатися на серверi Web-Mail через змiну кодування.
1. 3 Створення поштової скриньки у
web
-
mail
Поштова скринька необхiдний атрибут сучасного користувача iнтернету. На бiльшостi сервiсiв iнтернет, для повноцiнного доступу до них, передбачається реєстрацiя користувачiв i, як правило приреєстрацiї потрiбно вказувати дiючий е-майл. Для створення поштової cкриньки необхiдно скористатись одним iз безкоштовних поштових сервiсiв:
Зарубiжнi поштовi сервiси:Gmail, Hotmail,Yahoo та iншi.
POP3 та SMTP. Gmail почав працювати 1 квiтня 2004 року. Ранiше для створення поштової скриньки треба було отримати запрошення вiд того, у кого вже є поштова скринька Gmail, або, для жителiв США, пiдтвердження особи через текстове повiдомлення SMS. На даний момент реєстрацiя вiдкрита для жителiв багатьох країн, зокрема i для України.
Наразi сервiс пропонує для зберiгання пошти бiльше 7 гiгабайт простору, i це число постiйно збiльшується з 1 квiтня 2005 року, коли, на честь рiчницi запуску послуги, доступний об'єм був збiльшений з 1 ГБ до 2 ГБ. Цей анонс супроводжувався обiцянкою, що Google збiльшуватиме пропонований користувачам об'єм, поки той не досягне теоретичної межi (нескiнченнiсть). Зараз в Google говорять, що зростання вiдбуватиметься, поки у них не кiнчиться мiсце на їх серверах. Якщо темпи приросту залишаться незмiнними, то об'єм скриньок перевищить 20 ГБ до 2010 року.
Веб-iнтерфейс Gmail цiлком побудований на браузернiй мовi програмування JavaScript, що дає незвичайнi для веб-середовища можливостi, такi як прийом команд з клавiатури, оновлення сторiнки без перезавантаження (технологiя AJAX), випадаючi списки вибору адресатiв.
Можливо також переключитися на iнтерфейс, побудований лише на HTML, — стандартнiй мовi розмiтки веб-сторiнок, яку «розумiють» практично всi браузери.
В порiвняннi з тими поштовими веб-сервiсами, що вже стали стандартними, Gmail пропонує ряд особливостей i полiпшень.
· Проглядання обговорень. Основна iнновацiя в Gmail — це метод категоризацiї повiдомлень, який в Google називають «Conversation View». На вiдмiну вiд звичайних поштових сервiсiв, Gmail вiдстежує окремi «обговорення» — початкове повiдомлення з ланцюжком вiдповiдей на нього.
· Бiльше 7 гiгабайт дискового простору для листiв (за станом на 18 червня 2006, об'єм постiйно зростає в автоматичному режимi). Проте, розмiр одного листа, що приймається або надiсланого, не може перевищувати 10 мегабайт.
· Розвинений список контактiв. Для кожного спiврозмовника можуть задаватися фотографiя, адреси i телефони. Адреса електронної пошти автоматично пiдставляється в рядок «кому» по iменi користувача, набраного навiть частково.
· Мiтки замiсть папок. Листи не заносяться в папки, а дiляться по категорiях, якi користувач може доповнювати i змiнювати. Ефективнiсть цього механiзму така ж, як i бiльш традицiйного з папками.
· Пошук по вмiсту листiв i прикрiплених файлiв. Дозволяє швидко знаходити потрiбний лист за ключовими словами, що надзвичайно важливе при великому доступному об'ємi пошти.
· Фiльтрацiя вiд спаму. Мiстить фiльтр повiдомлень, що навчається, який збiльшує свою ефективнiсть, якщо користувач позначає листи як спам.
· Програми-клiєнти для рiзних ОС, що повiдомляють про прихiд нових листiв. Це Gmail Notifier, Google Toolbar i Google Talk.
· Пiдтримка рiзних мов. Інтерфейс додатку налаштовується на велику кiлькiсть мов, що дозволяє сервiсу бути iнтернацiональним.
· Пiдтримка RSS. Завдяки нiй можна читати листи за допомогою iнших RSS-клiєнтiв, наприклад, з персоналiзованних сторiнок пошукових сайтiв msn.com, yahoo.com i самого google.com, програми Microsoft Deskbar. Це дає можливiсть перевiряти пошту не пiдключаючись до web-iнтерфейсу.
Росiйськi поштовi сервери:Mail.ru, Pochta.ru, Yandex.ru
Українськi поштовi сервери: Online.ua, Ukr.net, Bigmir.net
Online.ua фаворит серед вiтчизняних сервiсiв безкоштовної електронної пошти. Поштовий сервiс доступний через українську точку обмiну трафiком UA––IX, розмiр поштової скриньки до 2Гб, вiдсутнiсть нав’язливих банерiв в iнтерфейсi, захист вiд спаму та вiрусiв забезпечують програми “Лабораторiї Касперського”.
Вiдкривши в браузерi одну iз вказаних адрес, знайдiть область, яка вiдповiдає за електронну пошту (зазвичай це поля: ЛОГІН, ПАРОЛЬ та кнопка ВХІД). В данiй областi має бути посилання виду: Реєстрацiя, Зарегистрироваться, Создать ящик, Получить адрес... Перейшовши за даним посиланням Ви потрапите на сторiнку реєстрацiї користувача (створення аккаунту). Кожна система має свою унiкальну реєстрацiйну форму. Спробуємо описати найбiльш загальнi поля кожної з них. Звернiть увагу, що бiльшiсть полiв є обов'язковими для заповнення, як правило їх вiдмiчають червоною зiрочкою.
ЛОГІН –– пишеться лише англiйськими лiтерами, без пробiлiв, з використанням символiв: . , _ # ^. Повинен бути унiкальним. Такi простi логiни, як Andry, Natali вже давно зайнятi iншими користувачами. Ми радимо Вам скласти логiн як комбiнацiю власного прiзвища та iменi.
ПАРОЛЬ та ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПАРОЛЮ –– пароль повинен мiстити не менше 6 англiйських символiв, бажано вживання верхнього та нижнього регiстрiв, а також цифр. Не вживайте у якостi паролю логiн, своє прiзвище, дату народження, вживанi слова. Найкращим для запамятовування є набiр українського слова, з великою лiтерою i цифрою в кiнцi або на початку при ввiмкненiй англiйськiй розкладки клавiатури. Наприклад, Кiровоград2008 при англiйськiй розкладцi дасть такий пароль Rshjdjuhfl2008.
КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ та ВІДПОВІДЬ на нього. Запитання (яке ви обираєте чи вводите самостiйно) та правильна вiдповiдь на нього потрiбнi на той випадок, якщо Ви забудете пароль.
АНКЕТНІ ДАНІ (iнформацiя особистого характеру). До них входять ПІП, дата народження, мiсце проживання, освiта, професiя, iнтереси та iншi поля.
КОД ПІДТВЕРДЖЕННЯ - набiр букв чи цифр спотворених таким чином, щоб їх не мiг розпiзнати комп'ютер. Вам потрiбно розпiзнати вказанi символи та ввести їх у вiдповiдне поле. Цей засiб використовується для запобiгання автоматичної реєстрацiї i боротьби iз спамом.
були допущенi помилки, то Вам запропонують їх виправити. Звернiть особливу увагу на те, що пiсля кожного виправлення пароль та код пiдтвердження потрiбно вводити знову.
Щоб скористатися поштовою скринькою потрiбно в браузерi вiдкрити Ваш поштовий сервiс, знайди область, яка вiдповiдає за електронну пошту, ввести логiн та пароль користувача пiд якими Ви реєструвалися та натиснути Enter або кнопку ВХІД.
1. 4 Етикет електронної пошти та поштових вкладень
Як i звичайна пошта, вона дозволяє звернутися до незнайомих осiб, але тiльки один раз i без гарантiй вiдповiдi. Повторне звернення до незнайомих особi може розглядатися як спам. Виняток становлять службовi звернення до посадових осiб за поштовою адресою органiзацiй. Але й у цьому випадку треба стежити за тим, щоб повторнi звернення були не занадто частими. Мiнiмальна перiодичнiсть - одна тиждень. Максимальна - один мiсяць. Всерединi цього дiапазону вибирайте перiодичнiсть звернень у вiдповiдностi зi своїм поданням про завантаженiсть органiзацiї.
За особистою адресою електронної пошти можна звертатися тiльки в тому випадку, якщо ця адреса отримана безпосередньо вiд респондента або була широко опублiкована в пресi або в Мережi. Якщо адреса була отримана вiд третiх осiб, треба в одному з перших рядкiв повiдомлення повiдомити, звiдки вона узята.
З часу звернення немає нiяких обмежень. Повiдомлення можна вiдправляти i вдень, вночi, адресат прочитає його тодi, коли йому це буде зручно.
iнформацiя. Якщо це запит, то стиль повинен бути таким, щоб кореспондент мiг по можливостi обiйтися без розгорнутих вiдповiдей. Ідеальний випадок, коли вiд нього вимагається вiдповiсти «Так», «Нi» або «Поки що не знаю». Якщо це вiдповiдь на запит, бажано зберегти у своїй вiдповiдi текст вихiдного повiдомлення та давати свої вiдповiдi паралельно до вихiдних питань. Якщо iнформацiйне повiдомлення, його варто зробити лаконiчним та конкретним.
У тому, що стосується розмiру повiдомлення, то чим вiн менше, тим краще. Це особливо важливо, якщо до повiдомлення додається поштове вкладення, до якого пред'являються специфiчнi вимоги з точки зору етикету.
Механiзм поштових вкладень вiдрiзняється низьким рiвнем безпеки. В якостi вкладеного файлу може бути вбудований об'єкт, що володiє певними властивостями комп'ютерних вiрусiв. На вiдмiну вiд звичайних вiрусiв, якi спрацьовують тiльки при запуску виконуваного файлу, поштовi вiруси можуть спрацьовувати i при спробi витягти або переглянути вкладення.
Пересилання поштових вкладень - це виняткова ситуацiя, до якої вдаються тiльки в разi крайньої необхiдностi. Звiдси випливає, що при першому зверненнi до незнайомих осiб повiдомлення категорично не може мiстити нiяких вкладень. Якщо ви отримали повiдомлення вiд незнайомця в якому є поштове вкладення, негайно видаляйте i повiдомлення, i вкладення, не намагаючись щось отримувати або переглядати. Досить велика ймовiрнiсть того, що перед вами «поштова бомба». Нiякого збитку вiд того, що ви видалите щось нешкiдливе, не буде, а збиток вiд спрацьовування «бомби» може бути величезним.
При зверненнi до знайомих осiб допустимо використовувати поштовi вкладення, але в текстi повiдомлення має бути явно вказано, що саме пересилається i навiщо. Якщо поштове вкладення має великий розмiр (> 100 Кб у запакованому виглядi), то треба попередньо надiслати запит на дозвiл на його пересилання. У багатьох користувачiв поштовi програми налаштованi на блокування повiдомлень великих розмiрiв. Якщо такого адресата завчасно не попередити, є ймовiрнiсть, що повiдомлення до нього взагалi не дiйде.
часу одержувача. Лише файли вiдносно невеликих розмiрiв (до 30 Кбайт) можна пересилати в не запакованому виглядi, оскiльки для них час, витрачений на архiвування, може виявитися бiльшим, нiж час пересилання.
У службовому листуваннi термiн пiдготовки вiдповiдi визначається правилами роботи органiзацiї, а в особистому листуваннi - правилами етикету. При тривалому листуваннi партнери самi вибирають собi перiодичнiсть обмiну повiдомленнями (раз на мiсяць, два-три рази на рiк, по святах i т. п.).
У особисто-дiловому спiлкуваннi i у вiдповiдях на запити є гарне правило - розглядати електронну пошту, як вiдкладеу телефонну розмову. У таких випадках вiдповiдь треба дати протягом доби, не беручи до уваги вихiднi днi. Тобто на повiдомлення, яке надiйшло у п'ятницю, можна дати вiдповiдь у понедiлок. Виключення складають повiдомлення з позначкою термiновостi, нa них треба давати вiдповiдi негайно, тобто вiдразу пiсля прочитання.
Не варто вiдкладати вiдповiдь у зв'язку з необхiднiстю її пiдготовки. Краще вiдповiсти чесно, що «Ваше питання опрацьовується, i хоча зараз сказати з цього приводу ще нема чого, вiдповiдь буде дано при першiй можливостi». Затримка з вiдповiддю може ставити партнера в двозначне положення. З одного боку, у нього немає впевненостi, що його запит дiйшов i потрапив в потрiбнi руки, а з iншого боку, вiн соромиться звернутися повторно, оскiльки це може розглядатися, як спам.
1. 5 Використання емотиконiв та загальноприйнятих скорочень
повернувши зображення на 90°, тобто збоку. Ось приклад деяких емотиконiв. Принцип у них простий: двокрапка- це два ока, дефiс - це нiс, а дужка - це рот. Далi манiпулюючи цими символами, представляємо обличчя, що говорить:
:-) - посмiшка;
;-) - лукава посмiшка;
: - / - iронiя;
:-х - мовчання (нема чого сказати);
:-о - нудьга;
:-Р - розiграш;
:-] - зла iронiя, сарказм...
Існує безлiч емотиконiв. Тут саме головне - не переборщити. Для того, щоб показати те, як сприймаються сумнiвнi i двозначних висловлювання, достатньо двох-трьох найпростiших емотиконiв. Використовувати бiльшу кiлькiсть, звичайно, теж можна, але тiльки у специфiчнiй середовищi спiлкування клубного характеру.
Крiм емотиконiв в поштовому листуваннi прийнято використовувати деякi загальноприйнятi скорочення. Їх теж iснує велика сила, i використовувати їх неконтрольовано теж не слiд, але розумiти, що вони означають, - не шкiдливо. Регулярно використовується порiвняно не так багато скорочень. Ось кiлька прикладiв.
AFAIK as far as I know –– наскiлькименiвiдомо...
AFAIR as far as I remember –– наскiлькияпам'ятаю
AKA also known as –– такожвiдомийяк
BTW by the way –– доречi
IMHO in my humble opinion –– намоюскромнудумку
IMO in my opinion –– намоюдумку
IMNSHOinmynotsohumbleopinion –– на мою не таку скромну думку (експерт в певнiй галузi)
FYI for your information –– довашоговiдома
FYEO for your eyes only ––тiлькидлявас...
POV point of view –– точка зору
P. S. post scriptum –– постскриптум (пiсля сказаного)
WBR with best regards –– з найкращими побажаннями
NB nota bene –– важлива думка
ETC, etc et cetera –– i так далi
Vs. versus –– проти
2 Огляд програм обмiну миттєвими повiдомленнями (
Instant
massages)
Instant messenger, IM — це програма миттєвого обмiну повiдомленнями, яка дозволяє обмiнюватись iнформацiєю (в основному текстовими повiдомленнями) через iнтернет.
Основними службами, що пiдтримують роботу IM є:
· ICQ
· Windows Live Messenger та MSN Messenger
· AOL Instant Messenger
· Jabber-клiєнти
· Skype
· QIP
· Miranda IM
Самi IM-клiєнти можуть використовувати одну, або кiлька служб. Останнiм часом програми миттєвого обмiну повiдомленнями стають найпопулярнiшим засобом спiлкування.
QIP
QIP (вiд англ. Quiet Internet Pager) — це безкоштовна програма, яка дозволяє спiлкуватись в режимi On-line по протоколу ICQ. Це один iз найпопулярнiших Інтернет-месенджерiв. Його використовують сотнi тисяч користувачiв. QIP моментально доставляє вашi текстовi повiдомлення i вiдразу прийме вiдповiдь.
Головнi особливостi
· Захист вiд спаму i флуду з боку тих, хто не входить в список контактiв (або контакт-лист) користувача.
· Гнучкi настройки.
· «Всевидюще око» — ця функцiя дозволяє дiзнатися, хто додав вас в свiй список контактiв, хто читав вашi статус-повiдомлення, i всi iншi сервiснi пакети вiд тих користувачiв, яких немає у вашому списку контактiв
· Проглядання IP-адреси спiврозмовника (залежить вiд настройок клiєнта спiврозмовника), захист свого IP вiд перегляду (за умовчанням вимкнена функцiя прийому/передачi файлiв — при зверненнi до цих можливостей спiврозмовнику IP—адреса стає вiдома, про що користувач попереджається повiдомленням).
· Можливiсть прикрiпити вiкно месенджера до екрану, щоб воно не рухалося i не залiзало за вiдкритi вiкна браузера.
ІCQ
ICQ розроблена iзраїльською компанiєю Mirabilis. Перша версiя програми вийшла в листопадi 1996 року.
Назва «ICQ» фонетично спiвзвучна англiйскiй фразi «I seek you» (я шукаю тебе, вимовляється ай-сiк-ю?).
В українському комп'ютерному слензi ICQ називають «аською».
Особливостi протоколу ICQ
· Кожному користувачевi ICQ надається унiкальний iдентифiкацiйний код — UIN, за яким користувач однозначно визначається системою та iншими користувачами;
· Додатково користувач обирає собi нiк, який вiдiграє роль особистого iменi в його повiдомленнях. На вiдмiну вiд UIN — особистi нiки не є унiкальними для кожного користувача;
· Для того, щоб скористатися ICQ, потрiбно запустити програму i пiдключитися до сервера ICQ за допомогою вiдповiдної iнструкцiї в програмi;
Стани
· Online — доступний
· Away — вiдiйшов вiд комп'ютера (довго не працював)
· N/A (Not available) — не доступний
· Occupied — зайнятий
· Do not disturb — не турбувати
· Invisible — невидимий
· Offline — вiдключений
VoIP
(
Voice
over
IP
)
VoIP (англ. voice over IP) — технологiя передачi медiа даних в реальному часi за допомогою сiмейства протоколiв TCP/IP.
IP-телефонiя — це технологiя, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засiб органiзацiї та ведення телефонних розмов, передачi вiдеозображень та факсiв у режимi реального часу.
При вiдправленнi або отриманнi електронної пошти вiдбувається передача "пакета" iнформацiї через мережу Інтернет. Аналогiчним чином працює й IP-телефонiя. Створення "пакетiв" — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналiв у цифровi, їх стискання, передачу мережею Internet i зворотне перетворення в аналоговi вiдбувається завдяки iснуванню протоколу передачi даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звiдси i назва "IP-телефонiя". Переваги IP телефонiї
1. нижча вартiсть мiжмiських i мiжнародних переговорiв у порiвняннi з традицiйною телефонiєю за рахунок цифрування i наступної компресiї (стиснення) голосового потоку, що дозволяє знизити собiвартiсть послуги.
(телефоннi комутатори). У цiй високоякiснiй технологiї використовуються вiдносно недорогi комутатори-маршрутизатори.
3. 1 Протоколи
Основу технологiї VoIP складає протокол RTP (real time protocol, RFC 1889, RFC 3550), побудований поверх протоколiв UDP/IP, а також протоколи (методи) кодування медiа даних (для кодування голосу це протоколи G. 711, G. 723, G. 729, GSM, Speex та iншi, для кодування вiдео це протоколи RFC ).
Існують розширення (профiлi) протоколу RTP, такi як SRTP (secure RTP) та iншi (RFC 1890, RFC 2198, RFC 3711 тощо).
Протоколи IP телефонiї
Протоколи забезпечують реєстрацiю IP пристрою (шлюз, термiнал або IP телефон) на серверi або гейткiперi провайдера, виклик i/або переадресацiю виклику, встановлення голосового з'єднання, передачу iменi i/або номери абонента. В даний час широкого поширення набули наступнi протоколи VoIP:
SIP (англ. Session Initiation Protocol — протокол встановлення сесiї) — протокол прикладного рiвня, розроблений IETF MMUSIC Working Group, i пропонований стандарт на спосiб установки, змiни i завершення користувацького сеансу, що включає мультимедiйнi елементи, такi як вiдео або голос, миттєвi повiдомлення (instant messaging), он-лайн гри та вiртуальну реальнiсть.
Протокол почав розроблятися в 1996 роцi Хенiнгом Шулзрi (Henning Schulzrinne, Колумбiйський унiверситет) i Марком Хендлi (UCL). У листопадi 2000 року SIP був затверджений як сигнальний протокол проекту 3GPP i постiйний елемент архiтектури IMS. Разом з досить сильно в даний час застарiлим H. 323, SIP — один з протоколiв, що лежать в основi Voice over IP.
Протокол володiє наступними характеристиками:
· Простота: включає тiльки шiсть методiв (функцiй).
· Незалежнiсть вiд транспортного рiвня, може використовувати UDP, TCP, ATM i т. д.
В основному SIP використовується для встановлення i роз'єднання голосових i вiдеодзвiнкiв. При цьому вiн може використовуватися i в будь-яких iнших застосуваннях, де потрiбна установка з'єднання, таких як Event Subscription and Notification, Terminal mobility i так далi. Існує велика кiлькiсть RFC, що вiдносяться до SIP i визначають поведiнку таких застосувань. Для передачi самих голосових i вiдеоданих використовують iншi транспортнi протоколи, найчастiше Real-time Transport Protocol (RTP).
чином IETF, тодi як протокол H. 323 сiмейства VoIP був традицiйно тiснiше пов'язаний з ITU. Проте цi двi органiзацiї так чи iнакше схвалили обидва протоколи
· H. 323 - протокол, бiльш прив'язаний до систем традицiйної телефонiї, чим SIP, сигналiзацiя по порту 1720 TCP
· IAX2 - через 4569 UDP порт i сигналiзацiя, i медiа
· MGCP
· SIGTRAN
· SGCP
· Skinny/SCCP
· Unistim - закритий протокол передачi сигнального трафiку в продуктах компанiї Nortel
Вiдкритi протоколи: GSM, G. 711 uLaw iнакше (Mu-law), G. 711 aLaw, G. 722, G. 726, Speex, iLBC
Пропрiєтарнi протоколи: G. 729, G. 729A, G. 723, G. 723. 1
3. 2 Кодування мовної iнформацiї
Джерелом iнформацiйних даних є мовний сигнал, можливою моделлю якого є нестацiонарний випадковий процес. У першому наближеннi можна видiлити наступнi типи сигнальних фрагментiв: вокалiзування, невокалiзування, перехiднi i паузи. При передачi мови в цифровiй формi кожен тип сигналу при однiй i тiй же тривалостi i однаковiй якостi вимагає рiзного числа бiт для кодування i передачi. Отже, швидкiсть передачi рiзних типiв сигналу також може бути рiзною, що обумовлює застосування кодекiв iз змiнною швидкiстю. В результатi передача мовних даних в кожному напрямi дуплексного каналу розглядається як передача асинхронних логiчно самостiйних фрагментiв цифрових послiдовностей (транзакцiй) з датаграмною синхронiзацiєю усерединi транзакцiї, наповненої блоками рiзної довжини.
У основi кодека мови зi змiнною швидкiстю лежить класифiкатор вхiдного сигналу, що визначає ступiнь його iнформативностi , таким чином, задаючий метод кодування i швидкiсть передачi мовних даних. Найбiльш простим класифiкатором мовного сигналу є VAD (англ. Voice Activity Detector, детектор мовної активностi), який видiляє у вхiдному мовному сигналi активну мову i паузи. Фрагменти сигналу, що класифiкуються як активна мова, кодуються якимсь з вiдомих алгоритмiв (як правило, на базi методу Code Excited Linear Prediction — CELP) з базовою швидкiстю 4 — 8 кбiт/с. Фрагменти, класифiкованi як паузи, кодуються i передаються з низькою швидкiстю порядка 0. 1 — 0. 2 Кбiт/с, або не передаються взагалi. Коли спрацьовує VAD, на приймальнiй сторонi може автоматично генеруватися так званий «комфортний шум» щоб у спiвбесiдника не виникало вiдчуття пропажi зв'язку. При цьому передачi мiнiмальної iнформацiї про фрагменти пауз надається перевага. Дана стратегiя дозволяє оптимiзувати швидкiсть кодування 2 — 4 кбiт/с при достатнiй якостi мови, що синтезується. При цьому для особливо критичних фрагментiв мовного сигналу видiляється велика швидкiсть передачi, для менш вiдповiдальних — менша.
Voкодер вносить додаткову затримку порядка 15 — 45 мс, що виникає з наступних причин:
· використання буфера для накопичення сигналу i облiку статистики подальших вiдлiкiв (алгоритмiчна затримка);
спотворень, зниження якостi i розбiрливостi синтезованої мови є переривання потоку мовних даних, викликається:
· втратами пакетiв при передачi по мережi зв'язку;
· перевищенням допустимого часу доставки пакету з мовними даними.
VoIP
З урахуванням можливих втрат пакетiв в мережi для вiдновлення мовного потоку на приймальнiй сторонi використовується протокол реального часу — Real Time Protocol (RTP). У заголовку даного протоколу, зокрема, передаються тимчасова мiтка i номер пакету. Цi параметри дозволяють при мiнiмальних затримках визначити порядок i момент декодування кожного пакету, а також iнтерполювати втраченi пакети. Вiдновлена послiдовнiсть, з можливими пропусками як одиночних пакетiв, так i груп пакетiв, поступає на декодер. Декодер має забезпечити вiдновлення мовної iнформацiї, заповнення пауз фоновим шумом, а також ехо-компенсацiю кодованого сигналу, виявлення i детектування телефонної сигналiзацiї.
Можливiсть передачi голосових повiдомлень через мережу з пакетною комутацiєю вперше була реалiзована в 1993 роцi. Дана технологiя отримала назву VoIP (Voice over IP). Одним з приватних додаткiв даної технологiї є IP-телефонiя — послуга з передачi телефонних розмов абонентiв по протоколу IP.
· блокуванням передачi пауз (дiалогових, складових, смислових i iн.), якi можуть складати до 40-50 % часу зайнятостi каналу передачi;
· високою надмiрнiстю мовного сигналу i його стисненням (без втрати якостi при вiдновленнi) до рiвня 20-40 % початкового сигналу.
З iншого боку трафiк VoIP критичний до затримок пакетiв в мережi, але толерантний (стiйкий) щодо втрат окремих пакетiв. Так втрата до 5 % пакетiв не призводить до погiршення розбiрливостi мови.
3. 4
Skype
«Skype» (укр. Скайп) — це приватне ПЗ для VoIP, створене двома пiдприємцями Нiклас Зеннстремом та Янус Фрiсом, також засновниками файлообмiнної мережi Kazaa. Вона конкурує з iснуючими вiдкритими VoIP протоколами, такими як SIP, IAX, та H. 323. Група Skype, придбана eBay в жовтнi 2005, розмiщена в Люксембурзi, з офiсами в Лондонi, Таллiннi i Празi.
Skype пiсля випуску почав дуже швидко зростати у всiх напрямках: за популярнiстю, в розробцi програмного забезпечення, в обох безплатних та платних сервiсах. Комунiкацiйна система Skype вiдома завдяки широкому ряду її особливостей, зокрема безплатнiй голосовi та вiдео-конференцiї, та завдяки її здатностi використовувати децентралiзовану peer-to-peer технологiю для подолання звичайних проблем з брандмауером та NAT (Network Adress Translation).
Користувачi Skype по сутi роблять телефоннi виклики i вiдеовиклики через їх комп'ютер використовуючи програмне забезпечення Skype i iнтернет. Основа системи — безкоштовна комунiкацiя мiж користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяє користувачам Skype зв'язуватися з користувачами регулярної наземної лiнiї зв'язку i мобiльних телефонiв. Це програмне забезпечення зараз доступне безкоштовно i може бути завантажене з веб-вузла компанiї, але воно приватне i протокол Skype неопублiкований.
i розповсюджується серед вузлiв в мережi, що означає, що мережа може зростати до великих розмiрiв дуже легко (вже зараз понад 100 мiльйонiв користувачiв) без ускладнень та дорогої централiзованої iнфраструктури.
Skype також перенаправляє виклики через iншi Skype у мережi, щоб полегшити обхiд Symmetric NAT та брандмауерiв. Проте це помiщає додатковий тягар на тих, хто з'єднується з Інтернетом без NAT, оскiльки їх комп'ютери i пропускна здатнiсть мережi можуть використовуватися щоб надсилати виклики iнших користувачiв.
Видiлення посередницьких комп'ютерiв повнiстю автоматичне, та iндивiдуальнi користувачi не мають нiякого вибору, щоб блокувати таке використання їх ресурсiв. Skype — це програмне забезпечення з закритим кодом, i має не стандартизований протокол, а приватний; що викликало пiдозру i потягло за собою деяку критику вiд розробникiв програмного забезпечення i користувачiв.
Direct (Indy) як бiблiотеку з вiдкритим програмним кодом для комунiкацiї сокетiв.
Безпека
· весь трафiк Skype кодується за замовчанням i користувач не може це вимкнути.
· Skype повiдомляє, що використовує тiльки вiдкрито доступнi, сильнi алгоритми кодування.
Це мало ефект на решту ринку, оскiльки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцiю. Безпека Інтернет-комунiкацiй стала предметом, щодо якого люди стали обiзнанiшими i безпечна комунiкацiя — це рiч, яку вони хочуть бачити в продукцiї, яку вони використовують. Виходячи з того, що код Skype є приватною власнiстю та не є open source, рiвень безпеки системи не може бути перевiрений незалежними експертами. Отже, користувачi — експерти та не експерти — можуть спиратися при використаннi лише на довiру виробника та поведiнку програмного забезпечення, закачаного з ресурсiв, авторизованих виробником. У 2004 роцi Niklas Zennstrom, один iз засновникiв Skype визнав у статтi в Інтернет-виданнi The Register, що поточна модель безпеки використовувала вiдносно короткий розмiр ключа, спираючись на безпеку через непрозорiсть, та не витримає переходу на open-source. Канонiчна архiтектура Skype i модель безпеки описуються детально в книзi «Skype: The Definitive Guide». Крiм того, як мiнiмум два аналiзи коду Skype було видано. Tom Berson з Anagram Laboratories, фахiвець кодування i безпеки бiльш нiж тридцять рокiв, був запрошений Skype, щоб проаналiзувати їх вихiдний код в жовтнi 2005. Окремо Philippe Biondi i Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотнього проектування пакету, фактичного випущеного Skype у релiз, що було представлене в Європi на BlackHat в березнi 2006 Висновки обох аналiзiв вказано нижче:
· Skype — «суцiльний чорний ящик» що означає, що надзвичайно важко для звичайного користувача iдентифiкувати, що вiн робить, або що вiн може робити, або як саме це робиться. Вiн використовує безпеку через непрозорiсть, щоб ускладнити аналiз або розбiр програми без iстотних затрат по кiлькостi роботи, або використання емуляцiї.
· Пошук контактiв та зв‘язок через супервузли є довiреними, замiсть того, щоб вимагати iдентифiкацiї. Є вiдомi «дiрки» в безпецi в областi глобальної мережi Skype — iснують областi, в яких «Skype довiряє будь-якому комп'ютеру, який говорить мовою Skype».
· Програмне забезпечення Skype безпосередньо використовує багато кодової плутанини i розшифровки в пам'ятi, зокрема сотнi чексаммерiв та iншi засоби проти зворотної компiляцiї.
користувачi платних послуг отримують замiну 2048 розрядного ключа (1536 розрядний ключ стандартний). Також використовується 256-розрядний AES над 128-розрядними блоками, який вважається сильним.
Skype може використовувати призначену для користувача пропускну здатнiсть. (Хоча це дозволяється в EULA, немає нiякої можливостi сказати, скiльки пропускної здатностi використовується в цiй формi). Є приблизно 20,000 супервузлiв серед багатьох мiльйонiв користувачiв, що зареєстрованi. Посiбник «Skype Guide for network administrators» стверджує, що супервузли тiльки управляють трафiком в межах до 5 kbytes/s i реле, можливо, передає iнший трафiк даних, що не належать користувачу, до 10 kbytes/s. Реле не повинне зазвичай обробляти бiльш нiж одне «релейне пiдключення».
· Кожен пакет фактично, зокрема фактичне програмне забезпечення безпосередньо, кодується, часто за допомогою загальних/приватних ключових пiдписуючих методiв або AES.
· Функцiя передачi файлiв Skype не мiстить нiяких програмованих iнтерфейсiв для антивiрусiв. Якщо тестовий файл EICAR посилається через Skype, кожна велика антивiрусна програма, виявзяється, захоплює вiрус i зупиняє його передачу або прийом через Skype.
· Вiдсутнiсть ясностi щодо контенту означае, що системи мережевого захисту i системнi адмiнiстратори не можуть бути впевненi, що Skype робить. (Комбiнацiя дослiджень свiдчать про те, що Skype не робить якої-небудь шкоди.) Правила системи мережевого захисту радять блокувати Skype для корпорацiй.
· Повна функцiональнiсть Skype не розглядалася; обидва вивчення фокусувалися на його захистi.
SkypeOut
SkypeOut дозволяє користувачам Skype зв‘язуватися з традицiйними телефонними номерами, зокрема мобiльними телефонами за невеликi грошi. Цей грошовий збiр становить USD$0. 024 за хвилину для найрозвиненiших країн, i USD$2. 142 за хвилину для викликiв з острову Diego Garcia. Через 180 днiв не використання SkypeOut баланс на рахунку Skype зникає. Цей алгоритм робить Skypeout дорогим в обслуговуванi для нечастих користувачiв, оскiльки вони часто втрачатимуть свою суму зi свого рахунку. Протягом 2006-го року SkypeOut-дзвiнки в межах USA i Канади до абонентiв в межах США i Канади були безкоштовнi.
SkypeIn дозволяє користувачам Skype отримувати виклики на їх комп'ютери з регулярних телефонних номерiв. Дозволяє користувачам пiдписуватися на номери в таких країнах як Австралiя, Бразилiя, Данiя, Естонiя, Фiнляндiя, Францiя, Нiмеччина, Гонконг, Японiя, Польща, Швецiя, Швейцарiя, Великобританiя i США. Наприклад, користувач в Сан-Франциско створює локальний телефонний номер в Хельсiнкi. Люди з Хельсiнкi будуть платити тiльки за мiсцевi переговори, щоб звернутися до цього номера.
Skype Voicemail
Skype Voicemail був випущений 10 березня, 2005. Ця послуга дозволяє людям, що дзвонять залишати голосовi повiдомлення для користувачiв Skype, якi зараз недоступнi. Skype Voicemail перенiс численнi проблеми за минулий рiк i користувачi скаржаться, що багато голосових повiдомлень нiколи не надходять. Також сервiс SkypeIn iнодi не в змозi записати певнi вхiднi виклики на сторiнцi iсторiї програми. Цi проблеми не були повнiстю вирiшенi.
Skype chat
Skype пiдтримує текстовий груповий чат з iнтерфейсом, подiбним до IRC з 100 людей одночасно. Версiя Macintosh використовує такий же стиль виду повiдомлення як Adium, хоча з рiзним розширенням iменi файлу. Стилi виду повiдомлення, зробленi для Adium, можуть бути встановленi для Skype, i їх навiть не потрiбно перейменовувати. Існує декiлька косметичних багiв, але нехтуючи ними, стилi Adium працюють без модифiкацiї. Ця особливiсть не присутня в Windows, Linux, i версiї КПК Skype.
Skype video calling
На Windows XP i Mac, Skype 2. 0 (i вище) пiдтримує вiдеоконференцiю, роблячи Skype одним з небагатьох кросплатформених рiшень для вiдео-конференцiї мiж Windows i Mac. Skype пiдтримує вiдео чат лише один на один.
3. 5
Gizmo
Для рядового користувача iснує багато програм-софтфонiв, що так чи iнакше можуть конкурувати зi Skype. Сьогоднi головним конкурентом Skype пийнято вважати SIP-програму Gizmo.
Gizmo Project — безкоштовне програмне забезпечення для VoIP, доступне для Microsoft Windows, GNU/Linux та Mac OS X. Аналогiчний по можливостях Skype, але заснований на вiдкритому протоколi SIP, i має додатковi можливостi, в Skype вiдсутнi або пропонованi за додаткову плату.
Можливостi Gizmo Project:
· безкоштовна голосова пошта
· кредит на вихiднi дзвiнки для кожного нового клiєнта на $0,25
· передача текстових повiдомлень в режимi чату
· безкоштовнi дзвiнки усерединi мережi користувачiв Gizmo Project
· одночасна реєстрацiя в мережу Gizmo Project i в iнших мережах, наприклад на внутрiшнiй SIP IP-PBX компанiї.
Остання рекламна кампанiя мережi Gizmo Project обiцяє «безкоштовнi» дзвiнки на звичайнi телефоннi номери в багатьох країнах, якщо номер зареєстрований в профiлi iншого активного користувача мережi Gizmo Project.
Модуль обмiну текстовими повiдомленнями використовує протокол Jabber.
· Пiдтримка спiлкування з iншими jabber мережами
· Пiдтримка загальних кiмнат спiлкування jabber (наприклад conference.jabber.ru)
З особливостей Gizmo Project варто особливо наголосити на можливостi настройки якостi з'єднання залежно вiд ширини пропускання каналу, опцiю запису розмови одним кликом, а також вiдображеннi на картi мiсцеположення спiвбесiдника.
ВИСНОВОК
Провiвши аналiз використання мережi Internet у дiловому спiлкуваннi можна зробити кiлька висновкiв:
1. мережа Internet досить широко використовується для вирiшення рiзноманiтних комунiкацiйних проблем;
2. електронна пошта все частiше використовується для вирiшення бiзнес завдань, пересилки документацiї та врегулювання конфлiктних ситуацiй стосовного того чи iншого питання;
3. електронна пошта як i будь-який iнший вид спiлкування має свiй етикет;
4. у дiловому спiлкуваннi за допомогою електронної пошти можна, а iнколи просто необхiдно (коли текст можна трактувати двозначно) використовувати емотикони та загальноприйнятi скорочення;
5. окрiм електронної пошти для обмiну текстовою iнформацiєю використовуються так званi Інтернет-месенджери, програми для обмiну миттєвими повiдомленнями;
6. для здiйснення дзвiнкiв та вiдео конференцiй потрiбно користуватись системою iнтернет телефонiї VoIP (VoiceoverIP);
7. ця система має ряд переваг у порiвняннi з звичайною телефонною бесiдою: можливiсть бачити спiвбесiдника, вiдносно дешевша плата за спiлкування; доступнiсть з робочого мiсця...
8. найпопулярнiшими програмами-софтфонами є Skype та Gizmo, вони заснованi на рiзних технологiях;
9. програма Skype має безплатну та платну версiї, має солiдну абонентську базу, займає бiльшiсть на ринку корпоративних абонентiв i насьогоднi є найпопулярнiшою програмою для VoIP;
10. прямий конкурент Skype це програма Gizmo, заснована на протоколi SIP, вона є безкоштовною для використання i має ряд переваг порiвняно з безкоштовною версiєю Skype.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Глушаков С. В., Ломотько Д. В. Работа в сети Internet. –– Харьков: Фолио,2004. –– 340 с.
3. Журнал Internet.ua № 10 вiд 2008 року.
4. При написаннi реферату було використано iнформацiю з наступних iнтернет-сайтiв:
· http://uk.wikipedia.org–– Матерiал з Вiкiпедiї — вiльної енциклопедiї· www.qip.ru
· www.skype.com
· www.gizmoproject.com
| 
