Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації

Аналiз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперацiї Пошукова робота Аналiз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперацiї. Вступ Нова полiтична ситуацiя в Українi характеризується плюралiзмом думок, вибухом демократiї та недоцiльної справедливостi, єднiстю прогресивних полiтичних сил. Незважаючи на те, що кооперацiя традицiйно вважається полiтично нейтральною сферою дiяльностi, полiтичний фактор завжди негативно впливає на мiжнародний кооперативний рух. Безперечно, що змiна влади в Українi позитивно позначається на нацiональнiй кооперацiї i споживчiй кооперацiї зокрема. Для цього є об’єктивнi передумови. По-перше, розкуте суспiльство саме собою створює новi сприятливi умови для розширення кооперативної дiяльностi. По-друге, зростає роль кооперацiї як iнституту громадянського суспiльства. По-третє, новi полiтичнi умови не дозволяють полiтичним партiям i рухам використовувати кооперацiю у своїх iнтересах, як це не раз бувало в iсторiї української держави. Кооперацiя – один iз найцiкавiших феноменiв людської культури, витвiр духу Людини, живильна сила якого, пригашена тоталiтаризмом, зараз знову стає пiдставою утвердження української нацiї серед вiльних людей свiту. Поширившись за свою майже 200-лiтню iсторiю на всi галузi економiчного життя. Вона набула специфiчних видовищ характеристик. Один з найпопулярнiших i найпоширенiших у свiтi її видiв – кооперацiя споживча, завдання якої задовольнити потреби i прагнення людей як споживачiв та захистити їх економiчнi iнтереси. В умовах ринкової економiки споживча кооперацiя має найбiльш плiдне майбутнє. Вона, хай i понiвечена радянською командно-адмiнiстративною системою, єдина зберегла потужну матерiально-технiчну базу, квалiфiкованi кадри i, о найголовнiше, громади спiлчан, яким бракує зараз хiба що вiри в себе та справжнього кооперативного духу. В Указi Президента України “Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролi в реформуваннi економiки України на ринкових засадах” вiд 19 грудня 2000 р. за № 1348/2000 перед Кабiнетом Мiнiстрiв, мiсцевими державними адмiнiстрацiями поставленi завдання щодо: · пiдтримки розвитку кооперативного руху у сферах матерiально-технiчного постачання, заготiвлi, збуту та переробки продукцiї, виробничого, побутового, соцiально-культурного обслуговування; · створення мережi сiльськогосподарських, промислових, транспортних, житлових та будiвельних кооперативiв, багатофункцiональних товариств у системi споживчої кооперацiї; · розвитку кредитних спiлок, кооперативних банкiв i товариств для взаємного страхування; · розширення закупiвель сiльськогосподарської продукцiї у населення, зокрема через мережу споживчої кооперацiї; · постiйного розв’язання через засоби масової iнформацiї iдеї кооперацiї, природи кооперативних форм самодопомоги, пере----- кооперативного засобi господарювання, висвiтлення розвитку кооперацiї в Українi. Вибiр даної теми дипломної роботи обумовлений її актуальнiстю в умовах нової полiтичної та економiчної ситуацiї. Завдання дослiдження: · охарактеризувати закономiрностi i сучаснi тенденцiї розвитку мiжнародного кооперативного руху та показати мiсце в ньому споживчої кооперацiї України; · обґрунтувати систему заходiв щодо вдосконалення основних напрямкiв її господарсько-фiнансової дiяльностi (торгiвля, заготiвлi сiльськогосподарської продукцiї i сировини, виробництво товарiв народного споживання); · розробити рекомендацiї щодо стратегiчних напрямкiв та прiоритетiв розвитку системи споживчої кооперацiї Структура роботи В першому роздiлi дається соцiально-економiчна оцiнка загального стану системи споживчої кооперацiї України в перiод формування ринкової економiки. В другому роздiлi проведено дослiдження розвитку та ефективностi господарсько-фiнансової дiяльностi Косiвського РСТ за перiод з 2001 до 2004 року. В третьому роздiлi намiченi основнi напрями i прiоритети розвитку споживчої кооперацiї на перiод до 2015 року. Обсяг дипломної роботи_______ сторiнок друкованого тексту, вона включає ________аналiтичних таблиць, ряд рефiчних матерiалiв та додаткiв. Список лiтератури включає ________найменувань. Роздiл І. Споживча кооперацiя України в перiод формування ринкової економiки. Слово “кооперацiя” (вiд латинської cooperation) означає спiвробiтництво. Сьогоднi воно вiдповiдає кiльком поняттям. Можна говорити, зокрема, про гуртування i спiвпрацю людей в будь-якiй сферi суспiльного життя. Пiд кооперацiєю також розумiють такi форму органiзацiї працi, за якої певна кiлькiсть людей спiльно бере участь в одному й тому ж або в рiзних, зв’язаних мiж собою виробничих процесах. Ідея кооперацiї, тобто добровiльнiй спiвпрацi людей в господарськiй сферi для самодопомоги та захисту своїх iнтересiв виробника чи споживача, має корiння. Ще в первiсному суспiльствi. У ХІХ ст. iз розгортанням процесiв iндустрiалiзацiї та демократизацiї суспiльного життя, формування вiдкритого суспiльства, з’являються першi кооперативи зi статусом юридичних осiб. Зупинимося на термiнi “Кооператив”. Згiдно з визначенням ХХХІ конгресу Мiжнародного Кооперативного Альянсу (МКА), який вiдбувся 1995 роцi, кооператив – “це група людей, якi добровiльно об’єдналися для того, щоб задовольнити свої спiльнi економiчнi, соцiальнi та культурнi потреби i прагнення шляхом створення пiдприємств на правах спiльного володiння та демократичного управлiння й кооперацiю”. Акцентуємо увагу на трьох моментах цього визначення. Перший – це наявнiсть колективної власностi в спiвтовариствi, на основi якої ведеться спiльна господарська справа. Другий – демократичний характер цього об’єднання, наявнiсть умов, за яких кожен його член може проконтролювати, як реалiзуються можливостi його власностi в економiчному життi, скласти уявлення про господарський стан кооперативу; його прибутки та видатки, можливостi i перспективи. І третiй – соцiальна спрямованiсть кооперацiї. Кожен кооператив працює в iнтересах своїх членiв, на їх благо i захист виробника або споживача, представника певної соцiальної групи населення. Кооперативи виникли з прагнення нижчих, пригноблених прошаркiв населення зберегти i наскiльки це можливо пiдняти матерiальний та духовний рiвень свого життя. Ще у ХІХ ст. зародився також кооперативний рух – громадський рух, спрямований на поширення i розвиток iдеї кооперацiї, кооперативних вартостей, а також на органiзацiю кооперативiв, заснування їх спiлок, правового i культурного поля для кооперативних гуртiв. Майже двiстi рокiв iсторiї привели до формування в кооперативному русi певних вартостей. На яких ґрунтується на сьогоднi дiяльнiсть коопера2iї, свiтоглядна позицiя кооператорiв. ХХХІ конгрес МКА зафiксував цi вартостi у такому виглядi: “В основi кооперацiї лежать такi цiнностi, як самодопомога, вiдповiдальнiсть, демократiя, рiвнiсть, справедливiсть i солiдарнiсть”. У заявi “Про кооперативну своєрiднiсть”, прийнятiй конгресом, вiдзначається також, що кооператори вiрять у такi етичнi вартостi, як чеснiсть, вiдвертiть. Соцiальна вiдповiдальнiсть та турбує про iнших”. Конгрес Мiжнародного Кооперативного Альянсу визначив найвпливовiшi принципи кооперацiї, якi вирiзняють всi її види з-помiж iнших господарських та громадських об’єднань i на яких повинна ґрунтуватись дiяльнiсть будь-якого кооперативу. Це такi принципи: 1. Добровiльнiсть i вiдкрите членство. Кооперативи - добровiльнi пiдприємства, членство в яких вiдкрите для всiх, хто змiг би використати їх послуги та взяти на себе вiдповiдальнiсть як член громади без рiзницi щодо статi, соцiального становища, нацiональностi, полiтичної чи релiгiйної приналежностi. 2. Демократичний членський контроль. Кооперативi – демократичнi пiдприємства, робота яких контролюється всiма їх членами. Вони (члени) беруть участь в розробцi стратегiї та напрямкiв дiяльностi кооперативiв, у прийнятi конкретних виробничих рiшень. Особи, якi обранi представниками, пiдзвiтнi всiм членам товариства. У первинних кооперативах їх члени мають рiвне право голосу (один член – один голос), спiлки також побудованi в на демократичних засадах. якусь обмежену компенсацiю на власний капiтал, або не мати жодної. Це має бути передбачено умовами членства. Члени кооперативу розмiщують його прибутки для здiйснення всiх чи принаймнi одного з подальших видiв дiяльностi: для розвитку свого кооперативу, при можливостi утворюючи резерв, хоча б частина яких неподiльна; для винагороди членiв кооперативу вiдповiдно до їх внеску в його роботу i для пiдтримки iнiцiатив, якi схваленi пайовиками. 4. Автономiя i незалежнiсть. Кооперативи – автономнi пiдприємства, такi, що контролюються їх членами. Якщо вони укладають угоди з iншими пiдприємствами, включаючи державнi, або ж залучають кошти iз зовнiшнiх джерел, то робиться це на умовах збереження демократичного контролю за дiяльнiстю кооперативу та його автономiї. 5. Освiтна, пiдвищення квалiфiкацiї, iнформацiя. Кооперативи забезпечують надання освiти та пiдвищення квалiфiкацiї своїх членiв, виборних представникiв, найманих менеджерiв i працiвникiв для того, щоб кожен з них мiг повноцiнно забезпечувати ефективний розвиток кооперацiї. Вони також iнформують громадськiсть, особливо молодь та Бродський провiд, про природу i переваги кооперацiї. 6. Спiвробiтництво мiж кооперативами. Спiвпрацюючи в структурах мiсцевого, нацiонального регiонального та мiжнародного рiвня. Кооперативи найефективнiше слугують своїм членам та розвивають кооперативний рух. Кооперативи працюють на розвитки власних громад, керуючись полiтикою, яка визначена їх членами. Кооперацiя як система ж однiєю з складових нацiональних економiк поряд з приватним та державним секторами. До того ж вона виконує соцiальнi функцiї: задовольняє матерiальнi та духовнi потреби своїх членiв та вiдстоює iнтереси суспiльства, зокрема демократiю, мир, економiчну безпеку, нацiональну незалежнiсть. Систему кооперацiї можна роздiлити на пiдсистеми. Класифiкацiя кооперативiв за сферами господарства держави, а також за сферами iнтересiв своїх членiв наведена в табл. 1. 1. Таблиця 1. 1. Класифiкацiя кооперативiв за сферами економiки та iнтересами своїх членiв Сфери економiки, в яких дiють кооперативи Види кооперативiв Сфера iнтересiв членiв кооперацiї А. Кооперативи в сферi виробництва 2. Товариства працi або трудовi артiлi. 3. Виробничо-доломоговi товариства Кооперативи, що задовольняють iнтереси своїх членiв як учасникiв виробництва. 5. Збутово-переробнi товариства. 6. Закупiвельнi та оренднi товариства. 8. Страховi товариства. 9. Житловi товариства. 10. Послуховi товариства. 11. Споживчi товариства. Кооперативи, що задовольняють iнтереси як виробникiв, так i споживачiв. Кооперативи, що задовольняють iнтереси споживачiв. В. Кооперативи в сферi виробництва та обмiну. Виробничi i споживчi потреби На практицi кооперативи доволi часто поєднують у своїй дiяльностi функцiї, властивi кiльком видам кооперацiї, хоча й вважають для себе ведучою одну iз них. Наприклад, споживчi товариства України займаються також виробництвом, заготiвлями та переробкою сiльськогосподарської продукцiї i сировини, транспортом, капiтальним будiвництвом, банкiвською справою тощо, маючи на метi, в першу чергу, краще задовольняти споживчi потреби свої членiв через пiдприємства торгiвлi i громадського харчування. Таким чином, кооперацiя являє собою систему кооперативних пiдприємств та органiзацiй. Перший її рiвень – це кооперативнi товариства. Товариства ще можуть називати спiлки, асоцiацiями, артiлями тощо. Це первинне об’єднання фiзичних осiб. Кооперативи другого рiвня є об’єднаннями первинних кооперативiв. Їх звичайно називають мiсцевими спiлками (союзами, альянсами тощо). Кооперативи третього рiвня – це об’єднання мiсцевих спiлок на регiональному чи нацiональному рiвнi (спiлки спiлок). Існують також мiжнароднi об’єднання кооперативних органiзацiй. Свiтовим центром кооперацiї визнано Мiжнародний Кооперативний Альянс (МКА), що був створений у 1895 р. Його штаб-квартира розмiщена в Лондонi. Нинi кооперацiя у 120 країнах свiту налiчує понад 800 млн. членiв споживчих товариств i спiлок i на перiод до 2015 року. За даними Мiжнародного Кооперативного Альянсу, досягне 1 млрд. осiб. Таким чином, не менше 20% дорослого населення плекати буде пов’язане з дiяльнiстю кооперацiї. Мiжнародний кооперативний рух на початку XXIст. розвивається в умовах становлення свiтової цивiлiзацiї. Зокрема, значний вплив на її при­скорений розвиток чинять: • усвiдомлення широкими масами людей переваг кооперацiї, їх прагнення до об'єднання зусиль для сумiсної дiяльностi з метою економiчної пiдтримки i соцiального захисту; • глобалiзацiя, мiжнародна iнтеграцiя, iнтернацiоналiзацiя економiк, iншi процеси, якi витiсняють нацiональний бiзнес i кооперацiю з традицiйних сфер. У розвитку Мiжнародного кооперативного руху простежуються такi закономiрностi: перша — кооперативний рух розвивається, охоплюючи країни з рiзними економiчними системами i суспiльними устроями; друга — по мiрi поглиблення ринкових процесiв, десоцiалiзацiї суспiль­ства зростають масштаби кооперацiї, активiзується i розширю­ється кооперативний рух; третя — у розвитку мiжнародного кооперативного руху прiоритет маєсоцiальна мiсiя. На сучасному етапi у мiжнародному кооперативному русi спостерiга­ються тенденцiї, якi iстотно виливають на розвиток нацiональної кооперацiї. 1. Активiзацiя мiжнародного спiвробiтництва у регiональному й глобальному масштабах. До активної спiвпрацi в регiональному та свiто­вому масштабах кооператорiв спонукають перш за все економiчнi чинники. В умовах глобалiзацiї економiки та iнформацiйної революцiї лише спiльно можна забезпечити потреби у ресурсах та досвiдi працi. 2. Проникнення кооперацiї в новi сфери людської життєдiяльностi. Цей процес теж спричинений глобалiзацiєю та iнформацiйною революцiєю. Вiн пов'язаний також з полiтикою переведення соцiальних послуг з-пiд вiдання держави у приватний сектор. Кооператори пропонують як своєрiдну альтернативу цiй полiтицi "середнiй шлях" — кооперування людей для забез­печення вiдпочинку, освiти, охорони здоров'я тощо. 3. Зростання обсягiв господарської дiяльностi та членської бази сiль­ськогосподарської кооперацiї. Сьогоднi сiльськогосподарськi кооперативи обслуговують вiд 70 до 95 % фермерiв i вiдiграють визначальну роль у збутi та переробцi продукцiї рослинництва i тваринництва, а також у за­безпеченнi господарств технiкою, кормами, насiнням, добривами, паливом, кредитами i т. iн. 4. Розростання кооперативного пiдприємництва у сферi фiнансiв. В еко­номiчно розвинених країнах пожвавлення дiяльностi фiнансових товариств пов'язане в першу чергу iз масовим попитом населення на вiдносно дорогу побутову технiку, автомашини, житло, якi люди купують у кредит, а також Із збiльшенням зацiкавленостi у страхових послугах. Сьогоднi фiнансовi коопе­ративи iснують бiльш як у 100 країнах i об'єднують понад 100 млн. осiб. 5. Вiдносна стабiлiзацiя типiв кооперацiї та зростання кiлькостi багатофункцiональних (унiверсальних) кооперативiв. Ця тенденцiя про­явилась у стабiлiзацiї частки кооперативної роздрiбної торгiвлi у загально­му товарообiгу країн Захiдної Європи. У багатьох споживчих кооперативах погiршилося фiнансове становище, знизились темпи капiталовкладень, прибутки та вiдрахування в резервний капiтал. "Перебудова" органiзацiйних i господарських засад споживчої коопера­цiї. Це може бути: • об'єднання дрiбних i середнiх кооперативiв у регiональнi товариства; • злиття товариств оптових закупiвель i центральних спiлок споживчої кооперацiї в єдину спiлку; • утворення єдиного споживчого кооперативу в країнi (у невеликих державах Європи); • утворення змiшаних кооперативно-акцiонерних товариств, де коо­ператив стає холдинг-компанiєю, що володiє акцiями, а комерцiйна дiяльнiсть здiйснюється приватними фiрмами, якi вiн контролює. Такими холдинг-компанiями стали "КООП АГ" у Нiмеччинi та КФ у Швецiї. 7. Пiдвищення ролi унiверсальних товариств у кооперативному секторi економiки. Ця тенденцiя зумовлена зменшенням потреби в традицiйних споживчих товариствах. Для того щоб зберегти себе, частина цих коопе­ративiв поруч з пiдприємствами роздрiбної торгiвлi та оптовими базами почала створювати установи для страхування та кредитування своїх членiв,, пiдприємства побутових i соцiальних послуг, житлово-будiвельнi комбiнати тощо, перетворившись таким чином на унiверсальнi товариства. Кооперативний сектор економiки в Українi знаходиться па стадiї фор­мування. Вiн охоплює кооперативи та їх об'єднання рiзних типiв кооперацiї: i тi, що реформуються, i тi, що iсторично склалися, i тi, що вважаються новими для вiтчизняної кооперацiї. У цiлому в кооперативному секторi налiчується нинi близько 31 тис. кооперативiв. Головна мета широкомасштабного розвитку багатофункцiонального кооперативного сектору нацiональної економiки полягає в реалiзацiї невичерпних можливостей кооперацiї та ефективному використаннi її по­тенцiалу для економiчного зростання i соцiальної орiєнтацiї багатоукладної економiки України. Кооперативний сектор базується на системi рiзноманiтних коопера­тивiв, однак його ядром є чотири типи кооперацiї: сiльськогосподарська, споживча, кредитна та соцiально-культурного обслуговування. Саме цi тини визначають масштаби i функцiї кооперативного сектору. Рiзновекторнi чинники, що активно впливають на сучасний розвиток кооперативного сектору економiки, зумовлюють рiзнi темпи i масштаби формування окремих його сегментiв на базi основних видiв вiтчизняної кооперацiї. У процесi розвитку i функцiонування кооперативи будуть об'єднува­тися, Інтегруватися залежно вiд характеру i видiв взаємозв'язкiв. Характер кооперативних зв'язкiв може бути горизонтальним i вертикальним. В Українi iснують реальнi можливостi для горизонтальної iнтеграцiї споживчої та сiльськогосподарської кооперацiї, а також створення спiльних об'єктiв i структур постачальницького, маркетингового, збутового, перероб­ного характеру. На основi вертикальної кооперацiї можливе об'єднання сiльськогос­подарських, споживчих, кредитних, зберiгаючих, переробних кооперативiв з метою створення господарських систем iз завершеним технологiчним циклом, наприклад, виробничо-збутових, агропромислово-торговельних, постачальницько-збутових кооперативних об'єднань. Виходячи з досвiду багатьох країн не виключена можливiсть iнтеграцiї споживчої та кредитної, сiльськогосподарської i кредитної кооперацiї. Об'єднання кооперативiв у спiлки, союзи, лiги, асоцiацiї на базi горизонтальної кооперацiї та iнтеграцiї створюють багатомiрну структуру, схематичне зображення якої подано на рис. 1. 1.   Рис. 1. 1. Типова органiзацiя Успiшний розвиток кооперативного сектору економiки неможливий без активної державної пiдтримки i правового захисту кооперацiї. Осно­вними напрямами державної полiтики щодо стратегiчного розвитку коопе­ративного сектору слiд визнати: • створення умов для розвитку всiх типiв кооперацiї; • активiзацiю дiяльностi кооперативiв, посилення ролi кооперативного сектору в реалiзацiї соцiальної полiтики й економiчному зростаннi; • державну пiдтримку i правовий захист кооперацiї; • сприяння реформуванню одержавлених кооперативних органiзацiй. Для посилення ролi кооперативного сектору потрiбно також розвивати кооперативи в межах соцiально-економiчних, нацiональних i регiональних програм, бiльш тiсно поєднувати завдання кооперацiї з проблемами суспiль­ства, активна державна пiдтримка кооперацiї. • правове забезпечення розвитку кооперативного сектору; • надання кооперативам статусу неприбуткових пiдприємств; • диференцiацiю податкiв, оптимiзацiю цiноутворення; • спрощенi умови кредитування; • реструктуризацiю заборгованостi, вiдшкодування витрат, пов'язаних з виконанням кооперативами соцiальних, економiчних функцiй, якi належать державi; • сприяння соцiальному обслуговуванню членiв кооперативiв; • забезпечення правового захисту майна кооперативiв, а також гарантiй; • невтручання в їхню господарську i соцiальну дiяльнiсть. Нормативно-правове забезпечення розвитку кооперативного сектору повинно передбачити вдосконалення Законiв України "Про кооперацiю", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про кредитнi спiлки" i "Про спо­живчу кооперацiю" та розробку Законiв "Про виробничу кооперацiю", "Про аграрний ринок України", "Про кооперацiю у сферi соцiально-культурних послуг", "Про внутрiшню торгiвлю", "Про кооперативнi банки" тощо. Враховуючи природу, демократичний характер кооперацiї, її спiвро­бiтництво та взаємодiю з державними органами доцiльно здiйснювати на основi угод. При цьому укладання генеральних угод варто практикувати на рiвнях центральних органiв влади з Нацiональним кооперативним альянсом, спiлками, асоцiацiями, лiгами. Па регiональному рiвнi бiльш широко слiд практикувати комплекснi угоди i спiльнi програми. Об'єднання рiзних типiв кооперативiв, оформлення кооперативного сектору економiки, активна державна пiдтримка дозволять: • ефективно координувати розвиток рiзних типiв кооперативiв; • зберегти базовi кооперативнi принципи i впроваджувати iншi прин­ципи, специфiчнi для нацiональної економiки; • забезпечувати державний захист i пiдтримку кооперацiї; • пiдвищувати ефективнiсть функцiонування кооперативiв; • посилювати конкурентнi переваги кооперацiї; • розширювати мiжнародне кооперативне спiвробiтництво. еволюцiйно, комплексно i узгоджено з iншими секторами багатоукладної економiки. 1. 2. Економiчнi, соцiальнi i правовi зсади дiяльностi споживчої кооперацiї України в сучасних умовах. В умовах трансформацiї економiки України в ринок споживчiй кооперацiї належатиме значна роль. Це зумовлено кiлькома факторами. По-перше, полiтичними. Становленням полiтичних партiй та громадських рухiв в Українi вiдбувається за умов стрiмкого зростання соцiальної напруженостi, що призводить до девальвацiї демократичних цiнностей в очах значної частини населення. Вiдтак особливого значення для згуртування українського суспiльства навколо демократичних вартостей набуває дiяльнiсть позапартiйних i надпартiйних iнститутiв, якi зорiєнтованi на вiчнi загальнолюдськi вартостi – такi, як людина, наука, релiгiя, мистецтво, кооперацiя. Українська споживча кооперацiя є iнституцiєю демократичною, з глибоко вкорiненими нацiональними традицiями i до того ж аполiтичною, такою, що орiєнтується на задоволення потреб простих людей, тому система споживчої кооперацiї виступає союзником i однiєю з головних омар демократичних процесiв в Українi. По-друге, соцiальними факторами споживча кооперацiя тiсно пов’язана з вирiшенням важливих соцiальних проблем суспiльства. дiйової конкуренцiї з принципами взаємодопомоги. Економiчнi, _________i правовi засади дiяльностi споживчої кооперацiї в сучасних умовах викладенi Законом України “Про споживчу кооперацiю”, який був прийнятий Верховною Радою 10 квiтня 1992 р. їх спiлок. Закон обумовлює порядок створення, реорганiзацiї та лiквiдацiї споживчих товариств i спiлок, гарантує певнi права пайовикiв та передбачає їх обов’язки. Закон став гарантом самостiйностi та незалежностi споживчої кооперацiї, визнав її повноправним суб’єктом ринку, визначив її юридичний статус. Законодавчо закрiпив фундаментальнi принципи споживчої кооперацiї як масової господарської органiзацiї громадян: добровiльнiсть, доступнiсть членства, соцiальну справедливiсть, взаємодопомогу та спiвробiтництво, вiльне господарське функцiонування на основi ринкових вiдносин. У Закону обумовленi права та обов’язки пайовикiв як повноправних господарiв товариства. Для їх соцiального захисту споживчим товариствам надано право запроваджувати рiзнi переваги, а також пiльговi умови користування послугами кооперативних пiдприємств, органiзацiй та установ. Пiдкреслюється, що система незалежна вiд органiв державного управлiння. Полiтичних партiй. Заборонено будь-яке втручання. Що може обмежувати право споживчої кооперацiї або перешкодити їх здiйсненню. Законом визнано право власностi споживчої кооперацiї. Вона недоторкана, перебуває пiд захистом i охороною держави. Держава гарантує дотримання прав i законних iнтересiв споживчої кооперацiї та її членiв. Споживчi товариства i спiлки набули повної господарської самостiйностi i дiють на принципах самофiнансування. Економiчнi основи дiяльностi споживчої кооперацiї викладенi в роздiлi V Закону. Споживчi товариства та їх спiлки самостiйно розробляють програми економiчного i соцiального розвитку, розглядають i затверджують їх на загальних зборах (зборах уповноважених), конференцiях, з’їздах, радах. Вони мають повну господарську самостiйнiсть, покривають свої витрати за рахунок заходiв вiд своєї господарської дiяльностi та забезпечують збереження власностi споживчої кооперацiї. та iншi об’єкти, дiяльнiсть яких не суперечить законам України; · стати як засновником або учасники до господарських товариств, спiльних пiдприємств, асоцiацiй та iнших об’єднань для розв’язання економiчних i соцiальних завдань; · придбати майно державних пiдприємств та пiдприємств, створених на iнших формах власностi, а також iнше майно i майновi права; · оформити земельнi дiлянки у володiння та користування. Органiзацiї та пiдприємства споживчої кооперацiї формують товарнi та матерiально-технiчнi ресурси за рахунок закупiвель на договiрних засадах у виробництв, валовiй торгiвлi, на бiржах, аукцiонах, заготiвель сiльськогосподарської продукцiї i сировини у громадян. Фермерських господарств, КСП, виробництва товарiв на власних пiдприємствах. Пiсля платежiв у бюджет та iнших обов’язкових вiдрахувань прибуток розподiляється загальними зборами членiв споживчого товариства та iншими колективними органами управлiння. Споживчi товариства, спiлки та їх пiдприємства самостiйно або на договiрних засадах встановлюють вiльнi цiнi i тарифи на товари i продукцiю, що виробляються i закуповуються ними, наданi послуги; виходячи з попиту i пропозицiї. Споживчi товариства i спiлки та їх пiдприємства мають право вiдкривати на свiй вибiр у будь-якiй установi банку розрахунковi та iншi рахунки, включаючи валютнi, вiльно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках. Списання коштiв з рахункiв споживчого товариства, спiлок та їх пiдприємств може проводитися тiльки за їх згодою або за рiшенням судових органiв. Споживчi товариства, спiлки та їх пiдприємства мають право одержувати в установах банкiв, у пiдприємств i органiзацiй позички та несуть повну вiдповiдальнiсть за додержання кредитних договорiв та розрахункової дисциплiни. “Про основнi принципи закрiплення внутрiсистемних вiдношень права власностi в споживчiй кооперацiї України”; “Про затвердження примiрних статутiв кооперативних органiзацiй”; “Про договiрнi взаємовiдносини мiж органiзацiями споживчої кооперацiї”; “Про спiльнi пiдприємства споживчої кооперацiї України” тощо. Цей процес не припиняється i в наш час, про що буде iти мова в подальших роздiлах дипломної роботи. Можна з певнiстю стверджувати, що Закон України “Про споживчу кооперацiю” повернув поняттю кооперацiї той змiст, який вбачає у ньому мiжнародна спiльнота i МКА зокрема. Виконкому МКА Центральнi спiлку споживчих товариств України було прийнято до МКА, який об’єднував на той час 194 нацiональнi i 9 мiжнародних спiлок iз 82 країн, нараховуючи понад 660 млн. iндивiдуальних членiв. Вступ до Альянсу вiдкрив кооператора України шлях до мiжнародних зв’язкiв. Одночасно Укоопспiлка взяла зобов’язання дотримуватися основних принципiв свiтового кооперативного руху. Закон України “Про споживчу кооперацiю” цiлком вiдповiдає вимогам МКА. Вiн порвав з радянською спадщиною трактування кооперативного руху як додатна до державної економiки i гармонiює з загальними принципами кооперацiї. На вiдмiну вiд колишньої Концепцiї Кооперацiї Радянського Союзу, Закон “Про споживчу кооперацiю” не дозволяє державним чиновникам втручатися у справи кооператорiв. Роль держави обмежується контролем за дотриманням кооперативами чинного законодавства України. Власнiсть споживчої кооперацiї України перебуває пiд контролем держави i має статус “колективної”, а не приватної, що, втiм також допускається МКА. Так, у листi вiд 3 листопада 1994 р. органiзацiями споживчої кооперацiї країн СНД i Балтiї Президент МКА пан Ларс Маркус писав:”... кооперативна власнiсть створена зусиллями кiлькох поколiнь в iнтересах загального блага. Тому належить виявляти особливу турботу в тому, щоб зберегти i примножити неподiльнi фонди кооперацiї як загальне надбання”[1] . З метою забезпечення ефективного функцiонування кооперативної власностi, захисту майнових прав та iнтересiв пайовикiв у повнiй вiдповiдностi до одного iз основних принципiв мiжнародного кооперативного руху щодо формування колективного громадського капiталу ХVІ з’їзд споживчої кооперацiї України (березень 1994 р.) затвердив концепцiю розмежування власностi в споживчiй кооперацiї. На основi Концепцiї вищi органи управлiння закрiпили неподiльну частину статутних фондiв споживчих товариств i спiлок (не менше 51% загальної їх суми), тобто Колективний громадський капiтал за юридичними особами системи. Вiн виступає гарантом цiлiсностi споживчої кооперацiї i використовується на зальнi блага всiх пайовикiв, як нинiшнiх, так i майбутнiх. Подiльна ж частина статутного фонду пiдприємств Укоопспiлки, Кримспоживспiлки, обласних, районних споживспiлок, споживчих товариств була закрiплена за пайовиками, якi отримали вiдповiднi свiдоцтва на свою частку в майнi товариств. Перед споживчими товариствами та спiлками гостро стоїть питання вiдновлення втрачених в результатi iнфляцiйних процесiв обiгових коштiв i пайового капiталу, формування нових фiнансових ресурсiв. З метою суттєвого розширення майнових прав пайовикiв, пiдвищення їх економiчної зацiкавленостi i залучення до активної участi в управлiннi кооперативною економiкою Рада Укоопспiлки внесла змiни i доповнення до Положення про порядок розмежування i закрiплення власностi, а також прийняла ряд якiсно нових нормативних документiв стосовно дiяльностi господарюючих суб’єктiв системи. · формування фiнансових ресурсiв кооперативних пiдприємств i органiзацiй; · поновлення статутного капiталу дiючих пiдприємств пайовиками, якi прийняли рiшення стати їх спiввласниками; · створення нових кооперативних пiдприємств та госпрозрахункових вiдособлених пiдроздiлiв (ГВП). щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролi в реформуваннi економiки України на ринкових засадах”, “Про основнi засади розвитку соцiальної сфери села”, рiшення ХІХ з’їзду споживчої кооперацiї. В даний момент розроблений проект Закону України “Про внесення змiн до Закону України “Про споживчу кооперацiю”. Законопроект внесений Кабiнетом Мiнiстрiв на розгляд Верховної Ради. 1. 3. Загальний стан спраного розвитку споживчої кооперацiї України та його соцiально-економiчна оцiнка. Споживча кооперацiя функцiонує як соцiально-економiчна система. З усiх складових кооперативного сектору економiки вона є найбiльш структуризованою та органiзацiйно оформленою. Нинi споживча кооперацiя об'єднує понад 1,0 млн. членiв споживчих товариств i спiлок i забезпечує трудову зайнятiсть 123 тне. осiб. Вона охо­плює понад 2000 споживчих товариств i 270 районних та обласних спiлок. Потужний економiчний потенцiал споживчої кооперацiї — понад 30 тне. тор­говельних об'єктiв, 1500 переробних пiдприємств, 340 заготiвельно-збутових пiдприємств та iнших об'єктiв. Кооперативна дiяльнiсть спрямована не лише на задоволення мате­рiальних потреб населення, а й на соцiальну перебудову села, економiчну стабiлiзацiю, вiдродження демократiї, мiжнародне спiвробiтництво. i соцiального потенцiалу, погiршився соцiально-економiчний стан, суттєво послабилася її соцiальна мiсiя. Для зупинення цих процесiв в споживчiй кооперацiї проведенi глибокi реформи i перетворення, широкомасштабнi заходи, якi базуються на сучас­них кооперативних теорiях, наукових рекомендацiях i прогнозах. В умовах ринкової трансформацiї суспiльства Укоопспiлка викопала своє основне завдання: зберегла цiлiснiсть системи, призупинила кризовi явища в системi, не допустила розвалу споживчої кооперацiї. Цьому сприяло також наукове супроводження всiх заходiв, направ­лених па збереження кооперативно! власностi, iз залученням провiдних науково-дослiдних установ та навчальних закладiв Укоопспiлки. Наступна дiяльнiсть Укоопспiлки буде спрямована на сприяння розви­тку й захисту прав та iнтересiв споживчих товариств i їх членiв, представ­лення їх iнтересiв у державних та iнших органах, мiжнародних органiзацiях, надання iнформацiйних, правових та iнших послуг. Вiдповiдно до рiшень XVIII(позачергового) з'їздi/ споживчої кооперацiї України глибокої реформи зазнала кооперативна власнiсть i вся сукупнiсть вiдносин власностi споживчої кооперацiї. i спiлок, на програмнiй основi розвивається кадровий потенцiал, бiльш вiдчутними стали соцiальна пiдтримка i соцiальний захист кооперативiв. Глибокi змiни вiдбуваються в галузевiй структурi споживчої кооперацiї. Поряд з традицiйними прискорено розвиваються новi види економiчної дiяльностi — побутовi та соцiально-культурнi послуги, банкiвська справа, iнвестицiйна та iнновацiйна дiяльнiсть, страхування, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Якiсно оновлюється сфера торгiвлi за рахунок нових типiв пiдпри­ємств роздрiбної торгiвлi, вiдродження кооперативного опту, впорядкування ринкiв. Посилюються зв'язки заготiвельно-переробного комплексу з АПК. Споживча кооперацiя стає ринковi орiєнтованою системою. У пiй впроваджуються ринковi методи господарювання, формуються ринковi механiзми, широко використовуються методи конкурентної боротьби, зростає пiдприємницька активнiсть. Усе це дозволяє розширити масштаби господарської дiяльностi й покращити результативнi показники. Можна стверджувати, що споживча кооперацiя подолала системну кризу i вийшла на траєкторiю економiчного зростання. Пiд впливом нацiонального кооперативного руху та внутрiшньої кооперативної полiтики, яку проводить Укоопспiлка, значно посилилось кооперативне спiвробiтництво, змiцнилась органiзацiйна єднiсть споживчої кооперацiї. За iнiцiативою та активною участю Укоопспiлки суттєво оновлена правова база: прийнято Закон України "Про кооперацiю'', пiдготовленi змiїнi й доповнення до Закону України "Про споживчу кооперацiю", вдосконалю­ється нормативна база, вносяться змiни й доповнення до статутiв коопе­ративних пiдприємств i органiзацiй. У цiлому правовий захист споживчої кооперацiї значно покращився. Напрями формування i розвитку соцiально-орiєнтованої кооперативної системи та пiдвищення її економiчної ефективностi визначенi ХІХ з’їздом споживчої кооперацiї України, який вiдбувся у березнi 2004 року. Основнi показни­ки дiяльностi споживчої кооперацiї в 2004 роцi пiдтверджують подальше поступове закрiплення позитивних тенденцiй у роз­витку системи. В цiлому по Укоопспiлцi досягнуто приросту роздрiбного товаро­обороту, обсягiв заготiвель сiльськогос­подарської продукцiї, виробництва това­рiв народного споживання та надання на­селенню платних послуг. Кримспоживспiлка i всi облспоживспiлки закiнчили рiк без збиткiв. Проте реально оцiнюючи ситуацiю, слiд визнати, що далеко не всi суб'єкти гос­подарювання системи використовують наявнi резерви i можливостi для збiльшен­ня обсягiв дiяльностi та пiдвищення ефек­тивностi господарювання. В окремих ко­оперативних органiзацiях прирiст оборо­тiв значною мiрою пов'язаний з iнфляцi­єю, зростанням цiн на товари i послуги, а прибутки отриманi не за рахунок основ­ної дiяльностi. Стан справ у системi, динамiка полiтичних, економiчних i соцiальних процесiв, щовiдбуваються нинi в державi, вимагають впровадження нових пiдходiв до органiзацiї роботи, диверсифiкацiї госпо­дарської дiяльностi на базi прогресивних технологiй, ринкових методiв та конкурент­них механiзмiв господарювання. Розглянемо бiльш детально на основних результатах роботи основних галузей споживчої кооперацiї. В 2004 роцi в цiлому по системуроздрiбний товарооборот зрiс на 6% i становив майже„2,2 мiльярда гривень. Зростання обсягiв продажу то­варiв народного споживання у порiвняних них цiнах забезпечили усi споживспiлки, за винятком Миколаївської, Сумської та Чернiгiвської. Лише Вiнницька, Жито­мирська i Кiровоградська облспожив­спiлки досягли вищих темпiв приросту товарообороту порiвняно iз загальнообласними показниками, iншi споживспiлки дещо втрачають свої позицiї на спо­живчому ринку регiонiв. розвитку галузi тор­гiвлi, розроблених кооперативними орга­нiзацiями у регiонах. З урахуванням загострення конкуренцiї, поглиблення ринкових процесiв та по­дальшої глобалiзацiї економiки мам потрiб­но своєчасно приймати виваженi рiшен­ня та сповна реалiзовувати упереджувальнi заходи. Мова йде, перш за все, про прискорену модернiзацiю об'єктiв торгiвлi, оновлен­ня їх внутрiшнього i зовнiшньо вигляду, технiчне переоснащення та забезпечен­ня широким асортиментом товарiв, тобто створення розгалуженої мережi конкурен­тоспроможних магазинiв. Досвiд органi­зацiї такої мережi в системi уже напрацьо­вано. Нинi дiє двi тисячi сучасних роздрiб­них торгових об'єктiв, в тому числi 200 кооперативних маркетiв, з яких майже половина вiдкритi минулого року. Актив­но працюють у цьому напрямку коопера­тори Тернопiльської, Рiвненської, Львiв­ської, Черкаської, Чернiгiвської та ряду iнших областей. селищi Царичанка Днiпро­петровської областi, який щомiсяця реа­лiзує товари народного споживання май­же на 600 тис. гривень. У цих об'єктах торгiвлi запроваджено прогресивну технологiю обслуговування, сучасне холодильне i торговельне облад­нання. Налагоджено комп'ютерний облiк руху товарiв i готiвки. Споживачам що­денно пропонується до 10 тис. наймену­вань товарiв. Заслуговує на увагу практика вiдкриття сучасних об'єктiв торгiвлi у невеликих сiльських поселеннях. Вже бiльше рокупрацює маркет в селi Лемешi на Чернi­гiвщинi, в якому проживає шiстсот осiб. Оборот цього об'єкту зрiс з 10 до 60 тис. гривень на мiсяць. Аналогiчнi сучаснi об'­єкти торгiвлi створенi та успiшно працю­ють у невеликих селах Житомирської, Львiвської, Миколаївської, Рiвненської, Харкiвської, Чернiвецької областей. Водночас не можутьзадовольнити темпи модернiзацiї роздрiбної мережi в Закарпатськiй, Волинськiй,Івано-Франкiвськiй, Сумськiй та деякихiнших споживспiлках. Враховуючи вимоги сьогодення перед системою, правлiн­нями споживспiлок i споживчих товариств стоїть нагальне завдання — у найближчi п'ять рокiв запровадити сучаснi техноло­гiї обслуговування споживачiв в усiй коо­перативнiй торговiй мережi. Для ефективного функцiонування сучас­них магазинiв слiд докорiнно перебуду­вати роботу торгового апарату. Спряму­вати його зусилля на забезпечення пов­ного циклу комерцiйних i торгово-технологiчних процесiв. Йдеться про щоденну копiтку роботу з питань вивчення попиту, формування асортименту i органiзацiї за­возу товарiв, цiноутворення, впроваджен­ня прийнятних методiв обслуговування покупцiв, тобто здiйснення комплексу маркетингових операцiй. Ефективна дiяльнiсть тор­гової мережi як маркетiв, так i звичайних сiльських магазинiв, неможлива без дiє­здатної власної оптової ланки. Це пiдтвер­джується результатами роботи галузi тор­гiвлi в Житомирськiй", Кiровоградськiй i Рiвненськiй облспоживспiлках. За остан­нi роки тут частка оптового обороту в роз­дрiбному зросла в 5—10 разiв i переви­щує 30 вiдсоткiв. У цих регiонах стабiль­но нарощуються обсяги роздрiбного то­варообороту, галузь торгiвлi працює з прибутками. Проте вiдродження роботи кооперативного опту в цiлому по системi вiдбувається ще повiльно. Питома вага опту в загальному роздрiб­ному товарооборотi споживчої коопера­цiї складає лише 14 вiдсоткiв. Значна кiлькiсть кооперативних органiзацiй i пiд­приємств продовжують здiйснювати за­купiвлю товарiв у позасистемних посе­редникiв. Це суттєво знижує рiвень тор­гових надбавок, а в кiнцевому пiдсумку й доходи системи. Надалi цього допускати не можна. Фор­мування ресурсiв та централiзовану дос­тавку, щонайперше, продовольчих това­рiв необхiдно здiйснювати з оптових баз райспоживспiлок i районних споживчих товариств, фiлiй та складiв-магазинiв мiж­районних баз. Централiзовано повинна надходити до наших магазинiв також про­дукцiя кооперативних заготiвельних i виробничих пiдприємств. Це повинно статинепорушним правилом для всiх працiвникiв системи. З урахуванням пiдвищення купiвельної спроможностi сiльського населення сер­йозної уваги заслуговує органiзацiя поста­чання i торгiвлi непродовольчими товара­ми. Нинi їх питома вага в загальному то­варооборотi надто низька І становить лише 13 вiдсоткiв, а в Кiровоградськiй, Івано-Франкiвськiй, Полтавськiй, Рiвнен­ськiй i Чернiгiвськiй облспоживспiлках — вiд 5 до 9 вiдсоткiв. матерiалами i меблями, господарськими, канцеляр­ськими i шкiльно-письмовими товарами, друкованою продукцiєю, культспорттоварами, мийними засобами та iншими ви­робами, що користуються попитом насе­лення. функцiй з реалiзацiї ви­робленої ними продукцiї. Водночас роз­ширити мережу магазинiв з торгiвлi не­продовольчими товарами, визначити дляних асортимент та забезпечити його дот­римання, органiзувати торгiвлю за замов­леннями населення, в кредит, доставку товарiв споживачам. Громадське харчувань . В 2004 роцi в його розвитку вiдбулися певнi позитивнi зрушення. Так, досягнуто зростання обсягу товарообороту, випус­ку власної продукцiї, питома вага якої ста­новить майже 60 вiдсоткiв загального товарообороту галузi. Здiйснена рекон­струкцiя та переоснащення майже 250 закладiв громадського харчування. Актив­но працювали у цьому напрямку Львiвська i Черкаська облспоживспiлки, якi за рiк модернiзували вiдповiдно 40 i 30 об'єк­тiв, використавши для цього 2 i пiвтора ;v мiльйона гривень. Аналогiчна робота здiйснюється в Рiвненськiй, Хмельницькiй, Чернiвецькiй та деяких iнших споживспiлках. Проте наявнi можливостi галузi викорис­товуються незадовiльно. Нинi лише 10 вiд­соткiв дiючої мережi вiдповiдає сучасним вимогам. За минулий рiк кiлькiсть об'єк­тiв харчування скоротилася на 400 оди­ниць, у тому числi по 30-40 об'єктiв в Кримспоживспiлцi, Івано-Франкiвськiй, Сумськiй i Чернiгiвськiй облспоживспiлках. Не вирiшена доля 500 зачинених закла­дiв харчування, найбiльша кiлькiсть яких знаходиться в Житомирськiй, Кiровоград­ськiй, Львiвськiй та Одеськiй облспожив­спiлках. Незадовiльно використовується для ре­алiзацiї кулiнарних i кондитерських виро­бiв та напiвфабрикатiв роздрiбна мережа. Знизили продаж цiєї продукцiї в об'єктах торгiвлi Днiпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Львiвська i Чер­нiгiвська облспоживспiлки. Дiйшло до того, що половина районiв не мають спецiалiстiв для складання техно­логiчних карток, меню, здiйснення конт­ролю за якiстю продукцiї та органiзацiї об­слуговування вiдвiдувачiв. Внаслiдок сис­тема безпiдставно втрачає свої позицiї як в селах, так i районних центрах. Ми не маємо жодних пiдстав для втрати цiєї соцiальне значущої та прибуткової галузi. Вона має перспективу i можливостi для подальшого розвитку. Тому правлiн­ням кооперативних органiзацiй усiх рiвнiв необхiдно спрямувати зусилля працiвни­кiв системи на максимальне використан­ня потужностей закладiв громадського харчування, створення конкурентоздатної мережi кооперативного ресторанного гос­подарства для забезпечення якiсного об­слуговування населення. скористатися пун­ктами хiмчистки, фотопослуг i прокату то­варiв, а також отримати ритуальнi та ряд iнших видiв послуг. Для цього в системi за останнi чоти­ри роки створено понад 3,5 тисячi об'єктiв побутового обслуговування, що майже на 600 бiльше вiд завдання, виз­наченого вiдповiдною Програмою. За­галом послуги надають 5,5 тисяч коо­перативних пiдприємств, оборот яких в 2004 р. досяг 300 млн. гривень, що на 16% бiльше, нiж у 2003 роцi. органiзацiя вже має вiд 10 до 20 об'єктiв побуту. В результатi споживспiлки зазначених регiонiв щорiчно надають населенню побутових послуг на пiвтора-два мiльйона гривень кожна. не мають жодного об'єкта з ре­монту одягу, взуття, побутових приладiв, виконання фоторобiт та перукарень. Прикро, що для надання платних послуг належно не використовується наявна ма­терiальна база системи. Так, всього третина кооперативних виробничих пiдпри­ємств здiйснюють переробку давальниць­кої сировини, забою тварин. Не отриму­ють належного розвитку додатковi платнi послуги i при торговельному обслуговуваннi населення. Нинi лише в окремих - i магазинах здiйснюється сувенiрне офор­млення подарункiв, нарiзка скла, прокат i доставка товарiв, приймання замовлень на виконання фоторобiт, хiмiчної чистки одягу тощо. об'єктах, хоча ефективнiсть їх роботи висока. Торiк без особливих витрат вони дали бiльше 650 тис. гри. доходiв. вiдповiднi рiшення. На­самперед, задiяти для цього наявнi в сис­темi резерви i можливостi. Налагодити виїзнi форми обслуговування в сiльськiй мiсцевостi. Розширити спiвробiтництво iз суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, що надають побутовi послуги. Пiдвищити кон­курентоспроможнiсть кооперативних об'єктiв на ринку послуг, забезпечити їх ефективну роботу. пiдприємництва. Нинi в цiлому по системi за таких умов працює понад 40 вiдсоткiв побутової мережi, а у Вiнниць­кiй, Одеськiй i Харкiвськiй споживспiлках 75—95 вiдсоткiв. Вигода вiд цього зрозу­мiла. Кооперативнi ринки. Пересуди i тривалi тяжби щодо права власностi на кооперативнi ринки вичер­панi конституцiйним визнанням власностi на них споживчої кооперацiї. Це вимагаєвiд правлiнь кооперативних органiзацiй зосередити роботу на модернiзацiї та трансформацiї ринкiв у сучаснi торгово-сервiснi центри з широким спектром по­слуг. Для цього важливо творчо, викорис­тати грунтовно пiдготовленi Рекомендацiї щодо базових моделей ринкiв з продажу продовольчих i непродовольчих товарiв, якi в липнi минулого року затвердженi Мi­нiстерством економiки України. Необхiдно максимально задiяти наяв­ний потенцiал ринкiв для полiпшення об­слуговування населення. Щонайперше за рахунок збiльшення привозу та peaлiзацiї сiльськогосподарської продукцiї як в роздрiб, так i оптом. Забезпечити широке представництво на ринках товарiв заготовлених i вироблених пiдприємствами споживчої кооперацiї. Заготiвлi сiльськогосподарської продукцiї i сировини. В 2004 роцi забезпечили прирiст обсягiв заготiвельного обороту Кримспоживспiлка, Вiнницька, Днiпропетровська, Жи­томирська, Миколаївська, Рiвненська, Харкiвська та Черкаська облспоживспiлки. Незважаючи на всi негаразди з опо­даткуванням забезпечили значнi обсяги заготiвель м'яса i молока Вiнницька, Лу­ганська, Миколаївська, Харкiвська та Чер­каська облспоживспiлки. Тут в основно­му збережена мережа приймально-заго­тiвельних i скотозабiйних пунктiв, чисель­нiсть заготовачiв. Безпосередньо товаровиробникам, пайовикам, виплачено дотацiй за рахунок коштiв ПДВ Вiнницькими коопе­раторами 3,3 млн. гривень, Черкаськи­ми — 2 млн. гривень. Аналогiчно побудо­вана робота кооперативними органiзацi­ями Миколаївської областi. Вони виплатили здавальникам майже пiвтора мiль­йона гривень дотацiй, збiльшили заготiвлi м'яса в 1 ,7 разу i довели його обсяги за­купiвель до 1,3 тис. тонн. Водночас су­сiдня, Херсонська облспоживспiлка спро­моглася закупити м'яса лише 360 тонн i виплатила здавальникам всього 600 гри­вень дотацiй. сiльськогосподарської про­дукцiї i сировини майже на 3 млн. гривень, що на 11 вiдсоткiв бiльше, нiж у по­передньому роцi. Крiм цього пiдприємство обробляє 2 тис. гектарiв орендованої у населення землi, з яких отримано 3 тися­чi тонн зернових, пiвтори тисячi тонн цук­рового буряка, 300 тонн соняшнику та 50 тонн маку. послуг селянам з обробки землi та збору врожаю. За останнi два роки на модернiзацiю матерiально-технiчної бази використано близько 0,5 млн. гривень власних коштiв. На цьому пiдприємствi вирiшено питання збуту заготовленої переробленої влас­ними цехами продукцiї, яка централiзова­но доставляється в кооперативну роздрiб­ну мережу Сарнiвського i Рокитнянського районiв, вiдпускається мiсцевим бюджет­ним органiзацiям та одержувачам Мiн­оборони України. На жаль, далеко не всi кооперативнi органiзацiї мають чiтку програму дiй за­готiвельної галузi. Ними не визначенi прiо­ритети закупiвель джерела надходження та ринки збуту сiльгосппродукцiї i сиро­вини. Нинi у третинi районiв споживча кооперацiя не має коопзаготпромiв, про­довжують скорочуватися кiлькiсть прий­мально-заготiвельних пунктiв та заготi­вельникiв. У першу чергу, це стосується Івано-Франкiвської, Волинської, Львiв­ської, Полтавської, Чернiгiвської облспоживспiлок, у яких допущено значний спад обороту та обсяги закупiвель бiльшостi основних видiв сiльгосппродукцiї i сиро­вини. З метою виправлення становища, Ідо склалося в заготiвлях, правлiнням споживспiлок i споживчих товариств, керiвникам заготiвельних пiдприємств слiд в першу чергу провести детальне маркетингове дослiдження, зокрема визначитися з асортиментом, обсягами i джерелами за­купiвель сiльськогосподарської продукцiї. Опрацювати з товаровиробниками стро­ки здачi продукцiї та обумовити можливi цiни на неї. Повсюдно з'ясувати можливостi збутузаготовленої сiльськогосподарської про­дукцiї, врахувавши при цьому потреби кооперативної торгiвлi, громадського харчування, виробництва, реалiзацiю продукцiї на ринках, поставку на ек­спорт. Повнiстю використати можливостi обслуговування бюджетних органiзацiй І спецспоживачiв та постачання лiкар­сько-технiчної, тваринницької i вторин­ної сировини пiдприємствам переробної промисловостi. Водночас нам потрiбно здiйснити пре­вентивнi заходи щодо реформування ор­ганiзацiйної структури заготiвельної галузi, визначення напрямiв дiяльностi та ство­рення об'єктiв оптової торгiвлi сiльсько­господарською продукцiєю i сировиною. Чiтко окреслити роль та максимально за­лучити до заготiвель пiдприємства роз­дрiбної торгiвлi, громадського харчуван­ня, виробництва. Для успiшного розв'язання цих завдань необхiдно вирiшити питання укомплек­тування квалiфiкованим та вiдповiдаль­ним персоналом усiх лана;; галузi вiд за­готiвельника до керiвника кооператив­ного пiдприємства. Вiд споживчого то­вариства до Укоопспiлки встановити обов'язкову практику розробки i захис­ту бiзнес-планiв дiяльностi заготiвельної галузi та забезпечити дiєвий контроль за їх виконанням. Промисловiсть . Вiдповiдно до рiшень XIX з'їзду споживчої кооперацiї Ук­раїни в кооперативних органiзацiях роз­робленi та впроваджуються Програми модернiзацiї виробничих пiдприємств. Про переваги концентрацiї зусиль i фiнан­сових ресурсiв, комплексного i вдумли­вого створення конкурентоспроможних базових пiдприємств переконливо свiд­чать пiдсумки роботи багатьох коопера­тивних об'єктiв з виробництва товарiв. товарiв народного споживання на 20 вiдсоткiв. Рiчний обсяг їх випуску становить нинi понад пiвтора мiльйона гривень. Пiдпри­ємство випiкає 1100 тонн хлiба та хлiбо­булочних виробiв. Це бiльше нiж випече­но Волинською i Днiпропетровською облспоживспiлками разом взятих. За рiк з вiдстаючого комбiнат став при­бутковим, лiквiдував заборгованiсть перед бюджетом з виплати заробiтної плати, суттєво пiдвищив оплату працi своїм пра­цiвникам i використав понад ЗО тис. грн. на технiчне переозброєння виробництва. Добре працюють також Дрогобицькийплодоконсервний завод Львiвської облспоживспiлки, Очакiвський хлiбозавод i пiдприємство „Жовтневi ковбаси" Мико­лаївської облспоживспiлки, виробничi ко­оперативнi пiдприємства на Рiвненщинi, Коростенського району на Житомирщинi, Городищенського — на Черкащинi, Сакського — в Криму. Такi приклади можна привести по багатьох iнших областях. На превеликий жаль, позитивний досвiд ро­боти цих пiдприємств не набув масового поширення. Практично згорнули коопера­тивне виробництво в Днiпропетровськiй, Івано-Франкiвськiй, Кiровоградськiй i Лу­ганськiй облспоживспiлках. Тут рiчний випуск товарiв народного споживання ста­новить лише 4—6 млн. гривень. Значною мiрою це обумовлено суб'єк­тивними факторами. У багатьох випадках програми розвитку виробничих пiдпри­ємств системи розробленi облспоживспiлками формально. Вони складенi без вивчення кон'юнктури мiсцевих ринкiв, не враховують можливостi реалiзацiї вироб­леної продукцiї, асортимент i цiни на неї. В них не визначенi питання комплексної модернiзацiї виробництва та джерела фi­нансування технiчного переоснащення виробничих процесiв. Правлiнням споживспiлок потрiбно внести змiни i доповнен­ня в програми розвитку кооперативної промисловостi з урахуванням комплексно­го вирiшення питань, а також входження у цьому роцi України до Свiтової органiзацiї торгiвлi у 2005 роцi. операцiй Кримспоживспiлка, Рiвненська, Хмельницька, Волинська та Черкаська облспоживспiлки, якi мину­лого року вiдвантажили за кордон про­дукцiї на пiвтора—два мiльйони гривень кожна. Миколаївськiй, Полтавськiй та Чер­нiвецькiй облспоживспiлках. Правлiнням усiх без винятку споживспi­лок необхiдно здiйснити конкретнi кроки для полiпшення зовнiшньоекономiчної дi­яльностi. Налагодити постiйнi дiловi зв'яз­ки iз зарубiжними партнерами. Запропо­нувати їм широкий асортимент продукцiї. Отриманi валютнi кошти використовува­ти для закупки потрiбних системi облад­нання i технологiй. В доповiдi голови правлiння укоопспiлки на зборах Ради Укоопспiлки 23 лютого 2005 року вiдмiчалась, що всупереч певним об’єктивним, стримуючим факторам споживча кооперацiя за останнi роки зробила iстотнi кроки щодо стабiлiзацiї фiнансового стану системи. Минулого року 90 вiдсоткiв кооперативних органi­зацiй i пiдприємств спрацювали без збиткiв. У цiлому по Укоопспiлцi отри­мано бiльше 20 мiльйонiв гривень при­бутку. Позитивного фiнансового резуль­тату досягнуто в торгiвлi i громадсько­му харчуваннi. Майже на третину зрос­ли в оборотi власнi кошти. Помiтно ско­ротилися непродуктивнi втрати. Це свiдчить про те, що переважна бiль­шiсть правлiнь спiлок i споживчих това­риств, керiвникiв кооперативних пiдпри­ємств стають на шлях забезпечення ефек­тивного господарювання, економiї та при­множення кооперативних коштiв. Проте в дiяльностi кооперативних орга­нiзацiй i пiдприємств є чимало не вирi­шених питань, прорахункiв в роботi та невикористаних резервiв i можливостей, якi вкрай негативно позначаються на ефективностi господарювання. Насамперед, це стосується майже тисячi збиткових кооперативних пiдприємств, якi торiк принесли системi понад 20 мiльйонiв гривень збиткiв. Невиправдано велика кiлькiсть таких пiдприємств у Волинськiй, Житомирськiй, Миколаївськiй, Сумськiй, Херсонськiй i Черкаськiй облспоживспiлках та Кримспоживспiлцi. З метою пiдвищення доходностi коопе­ративних органiзацiй i пiдприємств, по­трiбно забезпечити жорсткий контроль за витрачанням кооперативних коштiв. Не­припустимо, коли за рiвних умов та обся­гiв дiяльностi витрати обертання суб'єк­тiв господарювання суттєво рiзняться. тут також у два рази бiль­шi, нiж у вiнничан. Аналогiчнi приклади можна навести по iнших споживспiлках в торгiвлi, громадському харчуваннi, за­готiвлях. У значнiй кiлькостi споживспiлок фак­тична собiвартiсть продукцiї, виробленої пiдприємствами кооперативної промис­ловостi, перевищує обсяги її реалiзацiї. Передусiм це стосується Черкаської, Іва­но-Франкiвської, Сумської, Закарпат­ської, Житомирської та Харкiвської спо­живспiлок. Перед правлiннями споживспiлок i спо­живчих товариств ставиться завдання глибоко проаналiзувати пiдсумки госпо­дарсько-фiнансової дiяльностi коопера­тивних пiдприємств, виявити причини допущених збиткiв та марнотратства. Забезпечити надiйний контроль за ви­користанням коштiв, лiквiдувати наявнi недолiки та вжити заходiв до пiдвищен­ня ефективностi господарювання. у ставки оренд­ної плати за користування майном включають комунальнi, експлуатацiйнi та iншi витрати. Нерiдко отримана орендна плата використовується не за призначенням. Для забезпечення ефективного управлiн­ня майном треба своєчасно вносити змi­ни i доповнення в договори оренди, переглядати ставки орендної плати з ураху­ванням iнфляцiї та змiн тарифiв. Чiтко ви­значати напрями використання коштiв, що надходять вiд оренди, спрямувати їх на­самперед на ремонт, реконструкцiю та модернiзацiю пiдприємства. Нi в якому разi не допускати витрачання цих коштiв на покриття збиткiв вiд безгосподарностi. Першочерговим завданням правлiнь ко­оперативних органiзацiй є питання оздо­ровлення фiнансiв, закрiплення позитив­них зрушень, що вiдбулися в системi у розрахунках i платежах. Так, в Івано-Франкiвськiй, Миколаївськiй, Рiвнен­ськiй, Сумськiй та Хмельницькiй облспоживспiлках покриття поточних зобов'я­зань оборотними активами залишаєть­ся критичним, близьким до рiвня непла­тоспроможностi. В цих регiонах не лише не забезпечили, стягнення боргiв, а навпаки —допустили їх прирiст. Нинi 20 вiдсоткiв загальної суми простроченої дебiторської заборгованостi по системi припадає на Кiровоградську i Херсонську облспоживспiлки. У комплексi завдань змiцнення фiнан­сового стану важливе мiсце займає пи­тання ефективного використання матерi­ально-технiчної бази системи. Насамперед визначення оптимальних розмiрiв постiйного капiталу необхiдного для виконання статутних завдань. Пере­дусiм мова йде про остаточне вирiшення долi законсервованих кооперативних об'­єктiв, частка яких у загальнiй вартостi майна становить 22 вiдсотки. Надалi не можна допускати, щоб кооперативне май­но на пiвмiльярда гривень роками зали­шалося мертвим капiталом. та розтягуються. Аналогiчна ситуацiя i з п'ятьмастами об'єктами незавершеного будiвництва. На сьогоднiшнiй день у них вiдвернуто 80 млн. гривень кооперативних коштiв, у тому числi по 6—10 мiльйонiв у Хмель­ницькiй, Вiнницькiй i Днiпропетровськiй облспоживспiлках. Завдання полягає в тому, щоб забез­печити безумовне виконання рiшень XIX з'їзду споживчої кооперацiї України щодо законсервованих об'єктiв та незаверше­ного будiвництва. У них чiтко визначено, що при неможливостi ефективного вико­ристання цих основних фондiв вони по­виннi бути переведенi в оборотний капi­тал, який спрямовується на модернiзацiю дiючих об'єктiв. В доповiдi С. Г. Бабенка пiдкреслювалось, що значна кiлькiсть кооперативних органiзацiй не повною мiрою використовує таке джерело поповнення ка­пiтальних iнвестицiй, як амортизацiйнi вiдрахування. Коефiцiєнт нарахування амортизацiї, близький до нормативних п'яти вiдсоткiв, забезпечується лише в Рiвненськiй обл-споживспiлцi. У Закарпатськiй, Микола­ївськiй, Чернiвецькiй, Івано-Франкiвськiй i Одеськiй облспоживспiлках вiн не пере­вищує пiвтора вiдсотка. Тут замiсть де­тального аналiзу усiх статей витрат та здiйснення предметної роботи щодо їх скорочення вдалися до найлегшого — зниження нормативного рiвня амортиза­цiйних вiдрахувань. Викладене дозволяє зробити ряд висновкiв.. По-друге, новий етан розвитку споживчої кооперацiї слiд вважати етапом економiчного зростання, гармонiйного поєднання соцiальних та еко­номiчних засад, соцiальної орiєнтацiї кооперативної дiяльностi, посилення соцiальної мiсiї споживчої кооперацiї. По-четверте, перспективний розвиток споживчої кооперацiї в умовах ринкового середовища, жорсткої конкуренцiї, глобалiзацiї та iнтернацiоналi­зацiї економiки неможливий без науково обгрунтованої стратегiї. [1] Цит. по: Історiя споживчої кооперацiї України/ За ред. С. Г. Бабенко, Я. А. Гонча рука. – Львiв, 1996, с. 363.