Аналiз стану i використання основних фондiв пiдприємства
Аналiз стану i використання основних фондiв пiдприємства
Аналiз складу, структури й технiчного стану основних фондiв
При аналiзi основних фондiв насамперед треба визначити їхню середньорiчну вартiсть i динамiку змiни за ряд рокiв. При цьому слiд зiставляти темпи їх змiни з динамiкою зростання вартостi продукцiї або обсягiв виробництва в натуральному вираженнi. Останнiй показник повинен мати бiльш високi темпи зростання порiвняно з основними фондами. Однак економiчнi труднощi, якi мають мiсце в нашiй країнi, можуть показати i зворотнi тенденцiї.
засоби основної дiяльностi складаються з будiвель i споруд, устаткування, iнструменту та iнших основних фондiв.
Аналiзуючи склад основних виробничих фондiв, їх слiд подiлити на активнi й пасивнi, визначивши частку кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змiнюється спiввiдношення цих груп упродовж останнiх рокiв. При цьому невпинне збiльшення частки активних фондiв у виглядi робочих i силових машин – нагальна мета кожного пiдприємства.
за рахунок яких коштiв вони здiйснюються (форма № 3, роздiл 4 рiчного звiту), нарештi, чи є у пiдприємства довгобуд, якої вiн давностi тощо.
Аналiзуючи стан основних фондiв, насамперед на пiдставi даних роздiлу І активу бухгалтерського балансу, розраховують коефiцiєнт спрацювання (зносу) основних фондiв i вивчають його динамiку за ряд рокiв. Як допомiжнi можна застосовувати коефiцiєнти вибуття, оновлення основних засобiв, показники вiкового складу устаткування. Повсюдне погiршення цих показникiв свiдчить про серйознi проблеми з оновленням устаткування на пiдприємствах країни, вiдсутнiстю коштiв для фiнансування цих потреб. До того ж спрацьованi основнi засоби зумовлюють застосування застарiлих технологiчних процесiв, що спричиняє неконкурентоздатнiсть продукцiї бiльшостi пiдприємств.
Розглядаючи рiвень спрацювання основних засобiв, мають на увазi насамперед їх фiзичний знос. Проте не слiд забувати ще й про моральне старiння фондiв, яке набагато погiршує становище.
Обсяг випуску продукцiї безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужностi, яка характеризується максимально можливим рiчним (добовим) випуском продукцiї певного асортименту в незмiнних умовах. Зрозумiло, виробнича потужнiсть змiнюється, якщо вводять у дiю новi основнi фонди, полiпшують стан дiючих або лiквiдують старе i непотрiбне устаткування. Все це неважко передбачити при плануваннi виробництва продукцiї.
· iнструментiв i пристосувань, якi використовують на виробництвi;
· кiлькостi та якостi ремонтiв устаткування;
· рiвня органiзацiї працi й управлiння;
При аналiзi використання виробничих потужностей треба розрiзняти проектну (планову) i фактично дiючу потужнiсть. Остання може бути вищою за проектну у зв’язку з обставинами, названими вище, однак фактичний обсяг виробництва нiколи не може перевищити фактичну потужнiсть пiдприємства.
У процесi аналiзу визначають ступiнь використання виробничої потужностi. Якщо коефiцiєнт завантаження менший як 0,5 – 0,6, ретельно дослiджують причини такого становища i розробляють заходи для його виправлення. Проте не слiд вимагати i повного використання основних фондiв, оскiльки пiдприємство повинно мати резервнi потужностi, якi забезпечують його стiйку роботу i можливiсть швидко задовольнити короткостроковi додатковi потреби ринку. Бiльш того, резервнi потужностi в деяких галузях народного господарства конче необхiднi як засiб забезпечення надiйностi та безперервностi роботи багатьох iнших пiдприємств i навiть регiонiв. Насамперед це стосується пiдприємств енергопостачання, зв’язку, транспорту.
Для нових пiдприємств аналiз завантаження потужностей – особливо важлива справа. При цьому вивчають не тiльки ступiнь освоєння вiдповiдних виробничих потужностей, а й темпи i термiни згiдно з планом або проектом. Основнi причини негараздiв такi:
· неякiсне i неповне виконання будiвельно-монтажних робiт;
· конструктивнi недолiки в устаткуваннi i його неякiсний монтаж;
· некомплексний пуск (за тимчасовими схемами);
· недостача квалiфiкованої робочої сили;
· вiдсутнiсть належного обсягу попиту на ринку;
· iншi неузгодження й помилки в органiзацiї та управлiннi.
Недовикористання дiючих виробничих потужностей значною мiрою зумовлене незбалансованiстю окремих ланок пiдприємства, якi перебувають у єдиному технологiчному ланцюгу. Тому реальна виробнича потужнiсть пiдприємства визначається величиною найбiльш “вузького” мiсця на виробництвi (рис. 5). Виявлення та усунення таких мiсць – важливе завдання аналiзу.
Резерви, пов’язанi з недовантаженням виробничих потужностей, лише частково можна використати завдяки зусиллям колективу самого пiдприємства, щодо iнших потрiбнi злагодженi дiї та спiвробiтництво багатьох пiдприємств i навiть галузей господарства країни. Розшивка “вузьких” мiсць на пiдприємствi, як правило, потребує значних капiтальних вкладень i часу.
1.
2. Пiдприємство з окремими виробництвами рiзної потужностi
Рис. 5.
Визначення виробничої потужностi пiдприємства (П
п
)
Аналiз використання основних фондiв
Усi показники використання основних фондiв звичайно подiляються на двi групи показникiв:
· екстенсивного використання;
екстенсивного
використання характеризують роботу устаткування за часом або за кiлькiстю (охопленням). Показники iнтенсивного
використання пов’язанi з його виробiтком, тобто визначають рiвень використання потужностi. Останнi показники обов’язково мають одиницi вимiру (гривнi, штуки, метри та iн.).
У процесi аналiзу дослiджуються склад i структура календарного фонду верстатного часу, спiввiдношення наявного, встановленого i дiючого устаткування. Коефiцiєнт змiнностi роботи устаткування дає змогу порiвняти цей показник з плановим, вивчати його в динамiцi та в порiвняннi з iншими спорiдненими пiдприємствами. За наявнiстю iнформацiї аналiзують також склад i використання виробничих та допомiжних площ.
Особливу увагу завжди звертають на розрахунки та аналiз показника фондовiддачi (фондомiсткостi продукцiї). Потрiбно розiбратися у тенденцiях її змiни i вивчити фактори, якi на неї впливають.
Пiсля цього слiд перейти до аналiзу використання окремих типiв устаткування i машин. Недолiки в їх використаннi можуть бути пов’язанi з:
1) наявнiстю диспропорцiй у дiючому парку верстатiв;
2) змiнами асортименту структури випуску продукцiї, а отже, i потреби у тих або iнших видах устаткування;
3) рiвнем забезпеченостi матерiально-технiчними ресурсами i квалiфiкованою робочою силою;
4) технiчним станом, якiстю ремонтiв i догляду за устаткуванням;
Данi для аналiзу використання основних фондiв
|
|
За планом
|
Фактично
|
Вiдхилення (+,–)
|
| 1. Обсяг товарної продукцiї, тис. грн.
|
1320
|
1323
|
+3
|
| 2. Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв, тис. грн.
|
660
|
969,3
|
+36,3
|
| 3. Виробничi площi, м2
|
13 200
|
12 600
|
–600
|
|
|
75
|
80
|
+5
|
| 5. Кiлькiсть годин, вiдпрацьованих усiма верстатами за рiк
|
150 000
|
132 300
|
–17 700
|
|
|
100 000
|
94 500
|
–5500
|
| Розрахунковi
|
| 7. Фондовiддача (рядок 1 :
|
2,0
|
1,9
|
–0,1
|
| :
рядок 4)
|
2000
|
1653,75
|
–346,25
|
| 9. Випуск продукцiї на одиницю площi, грн./м2
(рядок 1 :
рядок 3)
|
100
|
105
|
+5
|
| 10. Середньорiчний виробiток одного верстата, грн. (рядок 1 :
рядок 4)
|
17600
|
16537,5
|
|
| 11. Середнiй виробiток за 1 верстато-год, грн.(рядок 1 :
|
8,8
|
10,0
|
+1,2
|
| 12. Коефiцiєнт змiнностi (рядок 5 :
рядок 6)
|
1,5
|
1,4
|
–0,1
|
Розрахунок впливу факторiв на обсяг товарної продукцiї за даними, наведеними в табл. 7. 2
І. З використанням величини основних фондiв
1) змiна величини виробничих основних фондiв
2) змiна фондовiддачi
(–20,1) • 696,3 =–69,63 тис. грн.
II
1) змiна виробничих площ
(–600) • 100 = –60,0 тис. грн.;
2) змiна випуску продукцiї в розрахунку на одиницю площi
5 • 12 600 = 63,0 тис. грн.
III. З використанням кiлькостi верстатiв
1) змiна кiлькостi верстатiв
(–1062,5) • 80 = –85 тис. грн.
IV.
1) змiна кiлькостi вiдпрацьованих годин
(–17 700) • 8,8 = –155,76 тис. грн.;
2) змiна виробiтку за 1 верстато-годину:
1,2 • 13 200 = 158,76 тис. грн.
Разом 3,0 тис. грн.
Те саме, але з трьома факторами можна подати так:
1) змiна кiлькостi верстатiв
5 • 2000 • 8,8 = 88 000 грн.;
3) змiна середнього виробiтку за 1 верстато-годину
1,2 • 1653,75 • 80 = 158 760 грн.
тис. грн.
1. Пiдвищення фондовiддачi до планового рiвня 69,63
2. Доведення виробничих площ до планового рiвня 60,0
3. Пiдвищення середньорiчного виробiтку одного верстата до планового 85,0
4. Бiльш повне використання часу роботи верстатiв 155,76
5. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рiвня 243,76
Всього 243,76
Примiтка.
Оскiльки всi резерви, крiм другого, дублюють один одного, то слiд брати тiльки найбiльший. Зменшення обсягу продукцiї за рахунок площ (екстенсивний фактор) не може бути резервом у разi виконання плану виробництва.
| 
