Іноземнi iнвестицiї в українськiй економiцi необхiднiсть i дiйснiсть
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Заочної форми навчання
Валентюка Олега Степановича
Вступ.
1. Поняття iноземних iнвестицiй. Важливiсть вкладення iноземного капiталу в економiку України.
2. Проблеми iноземного iнвестування в сучасних умовах.
3. Органи, якi здiйснюють керування та контроль iноземним iнвестуванням.
4. Способи залучення iноземних iнвестицiй та гарантiї їх захисту.
5. Гарантiї захисту iноземних iнвестицiй вiдповiдно до законодавства України.
Висновок.
ВСТУП.
глибоку економiчну кризу, для стабiльного та швидкого розвитку продуктивних сил та зростання на цiй основi життєвого рiвня населення.
господарство, але iснує ряд об’єктивних причин, якi перешкоджають нинi входженню України як повноправного партнера у свiтове господарство. Однiєю з таких причин є низький рiвень iноземного iнвестування в економiку України.
Отже, проблеми, якi iснують в цьому напрямку розвитку економiки є актуальними i важливими для вивчення та дослiдження. Це дає можливiсть усунути недолiки та запобiгти появi нових можливих суперечностей. Однак, стабiльнiсть та належний рiвень економiки України – це стабiльний та належний рiвень життя кожного громадянина нашої держави.
1. ПОНЯТТЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ. ВАЖЛИВІСТЬ ВКЛАДЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ.
економiчного росту в цiлому.
Економiчна дiяльнiсть окремих господарюючих суб'єктiв та країни в цiлому значною мiрою характеризується обсягом здiйснюваних iнвестицiй.
Термiн "iнвестицiї" (вiд лат. investio – вдiваю) означає вкладення коштiв. У бiльш широкiй трактовцi iнвестицiї являють собою вкладення капiталу з метою подальшого його збiльшення. Інвестицiї мають фiнансове та економiчне визначення. Пiд iноземними iнвестицiями мається на увазi вкладення iноземного капiталу в економiку нашої держави.
виробничих фондiв. У такiй ситуацiї при практично повнiй вiдсутностi власних коштiв, здобувають значення iноземнi iнвестицiї, як додаткове не iнфляцiйне джерело фiнансування. Загальна потреба тiльки першочергових iноземних iнвестицiй у нашу економiку становить бiльше 40 мiльярдiв доларiв США.
пiдприємств з кiлькiстю працюючих понад 20000 чоловiк, а на початку 1994 р. їх налiчувалось близько 1775. Найбiльше пiдприємств створено за участю таких країн як: США, Нiмеччина, Канада, Францiя, Японiя.
Загальний зовнiшньоторговельний оборот СП з участю всiх фiрм цих країн сягнув у 1993 р. – 251 млрд. доларiв. Прямi iнвестицiї в економiку України у 1996 р. становили близько 1,2 млрд. доларiв.
СП, якi створенi у промисловостi та сiльському господарствi оподатковуються за ставкою 22%, а якщо частка iноземного капiталу перевищує у статутному фондi 30%, то ставка оподаткування складає 18%. Якщо СП займаються посередницькою дiяльнiстю, то ставка оподаткування прибуткiв – 70%. Залежно вiд iнвестицiй збiльшується перiод звiльнення вiд податку на прибуток. До СП застосовують також норми прискореної амортизацiї машин та устаткування, що означає отримання додаткових пiльг в оподаткуваннi прибуткiв.
2) частi змiни законодавства. В Українi так часто переглядалися закони, що стабiльною можна вважати лише постiйну їх змiну. Тому, вiдповiдно до оцiнок мiжнародних експертiв, за створенням надiйного iнвестицiйного клiмату посiдає 140 мiсце;
3) вiдсутнiсть налагодженого надiйного митного контролю та недолiки у Митному кодексi України;
5) повiльнi темпи приватизацiї;
6) нерозв'язанiсть питань земельної власностi й т. п..
Все це жадає вiд Уряду України проведення вивiреної, науково-обґрунтованої й, у той же час, активної iнвестицiйної полiтики, основою якої повинне бути в першу чергу створення чiткої й стабiльної нормативно-правової бази господарської дiяльностi як вiтчизняних, так й iноземних iнвесторiв.
В Українi порядок державного управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю й iноземним iнвестуванням, як її складовою частиною, викладенi в Концепцiї регулювання iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової трансформацiї економiки, затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 червня 1995 року, де iноземнi iнвестицiї згадуються нарiвнi з iншими джерелами iнвестування, i в Програмi дiяльностi уряду України, затвердженою Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року.
Вiдповiдно до Концепцiї державна iнвестицiйна пiдтримка буде надаватися переважно на розвиток прiоритетних напрямкiв в економiцi. При цьому напрямками прiоритетного iнвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу й впровадження энергозберiгаючих i ресурсозберiгаючих технологiй, соцiальна сфера, розширення й нарощування обсягiв виробництва товарiв широкого вжитку й послуг населенню, а також конкурентноздатної продукцiї, що призначається на експорт, розвиток агропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної й мiкробiологiчної промисловостi; подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи.
Органами державного управлiння загальної компетенцiї, у функцiї яких входить керування iноземним iнвестуванням, в Українi є Кабiнет Мiнiстрiв України й мiсцевi державнi адмiнiстрацiї .
Президент також бере активну участь у здiйсненнi державного керування iноземним iнвестуванням в Українi. Так, згiдно Указу Президента України вiд 08. 08. 1995р. створена Українська державна кредитно-iнвестицiйна компанiя. З метою пiдготовки пропозицiй по забезпеченню сприятливих умов для розвитку економiки України, прискорення й iнтеграцiї у свiтову економiку й залучення iноземних iнвестицiй при Кабiнетi Мiнiстрiв України створена Консультативна рада з питань iноземних iнвестицiй в Українi ( Указ Президента України вiд 27. 01. 1996р.). Указом Президента України вiд 02. 07. 1996р. було створено Нацiональне агентство України реконструкцiї й розвитку, у функцiї якого входить формування й реалiзацiя державної полiтики по залученню й використанню кредитiв, грантiв, мiжнародної технiчної й гуманiтарної допомоги, iноземних iнвестицiй. Укази Президента також регламентують окремi питання в сферi оподатковування, митного контролю, валютного регулювання, зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi безумовно, поширюються й на дiяльнiсть iноземних iнвесторiв.
У Кабiнетi Мiнiстрiв України функцiї по керуванню iноземним iнвестуванням безпосередньо виконує вiддiл iноземних iнвестицiй i вiльних економiчних зон, що органiзацiйно входить до складу Головного управлiння з питань зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.
У повноваження мiсцевих державних адмiнiстрацiй входять: розробка програм соцiально-економiчного розвитку вiдповiдних територiй, внесення пропозицiй по створенню вiльних економiчних зон, сприяння створенню пiдприємств з iноземними iнвестицiями, здiйснення керування iнвестицiйною дiяльнiстю, у тому числi й при участi iноземних iнвесторiв, винесення на розгляд вiдповiдних органiв пропозицiй по залученню iноземних iнвестицiй до економiчного розвитку вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць, обов'язкова реєстрацiя iноземних iнвестицiй, ведення їхнього облiку , проведення на мiсцевому рiвнi переговорiв з потенцiйними стратегiчними iнвесторами, облiк частини iноземних iнвестицiй при складаннi мiсцевих бюджетiв i т. д.
Органами функцiональної ( мiжгалузевий ) компетенцiї , у функцiї яких тiєю або iншою мiрою входить керування процесом залучення й використання iноземних iнвестицiй, є: Валютно- кредитна рада при Кабiнетi Мiнiстрiв України, Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України, Мiнiстерство економiки України, Мiнiстерство фiнансiв України, Мiнiстерство закордонних справ України, Українська державна кредитно-iнвестицiйна компанiя, Нацiональне агентство України реконструкцiї й розвитку, Фонд державного майна України, Державний митний комiтет України й Головна податкова адмiнiстрацiя України. Вони мають повноваження над вiдомчого (мiжгалузевого) характеру. Їхня дiяльнiсть полягає не просто у виконаннi спецiальних функцiй, а й у функцiях координуючого змiсту.
Так, наприклад, аналiз завдань Нацiонального агентства України реконструкцiї й розвитку, що має статус мiнiстерства i є правонаступником лiквiдованого Агентства координацiї мiжнародної технiчної допомоги показує, що по сутi створений аналогiчний орган державної виконавчої влади. Це свiдчить про те, що в державному регулюваннi всiх видiв зовнiшнiх надходжень в економiку України (iноземних iнвестицiй, iноземних кредитiв i технiчної допомоги) знову прийшли до того, що було напрацьовано ранiше, зокрема до об'єднання функцiй державного керування в згаданих напрямках у рамках одного мiнiстерства.
4. СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ ЗАХИСТУ.
У роздiлi II Закону України "Про режим iноземного iнвестування" встановлюються державнi гарантiї захисту iноземних iнвестицiй. Аналiзуючи змiст згаданого роздiлу, можна зробити важливий практичний висновок про те, що суб'єктом, що одержує державнi гарантiї по захисту iноземних iнвестицiй, є iноземний iнвестор, а не пiдприємство з iноземними iнвестицiями. Ця особливiсть є дуже важливою при дозволi питання про гарантiї вiд змiни законодавства. Цi гарантiї забезпечують у випадку змiни умов захисту iноземних iнвестицiй застосування до них протягом 10 рокiв спецiального законодавства про iноземнi iнвестицiї, що дiяло в момент реєстрацiї iноземної iнвестицiї, тобто мова йде про гарантiї поваги права власностi iноземних iнвесторiв. Однак вiдносно податкових пiльг цi гарантiї не дiють.
1. Гарантiї вiд примусового вилучення iноземних iнвестицiй (за винятком випадкiв виконання рятувальних робiт у випадку стихiйного лиха, аварiй, епiдемiй i надзвичайних ситуацiй), а також незаконних дiй державних органiв й їхнiх посадових осiб.
2. Гарантiї компенсацiї й вiдшкодування збитку iноземним iнвесторам (включаючи упущену вигоду й моральний збиток, заподiяний їм внаслiдок дiй, бездiяльностi або неналежного виконання державними органами України своїх обов'язкiв).
3. Гарантiї у випадку припинення iнвестицiйної дiяльностi (тобто право на повернення не пiзнiше, нiж через 6 мiсяцiв вiд дня припинення дiяльностi, iнвестицiй у натуральнiй формi або у валютi iнвестування без сплати мита, а також доходiв iз цих iнвестицiй у грошовiй або товарнiй формi вiдповiдно до їхньої реальної вартостi на момент припинення iнвестицiйної дiяльностi).
4. Гарантiї безперешкодного й негайного переказу за кордон прибутку, доходiв й iнших коштiв, отриманих внаслiдок здiйснення iноземного iнвестування.
Зараз Україна, безумовно, є державою, яка залучає iноземний капiтал на свою територiю i судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхiдно використовувати всi можливi державнi механiзми для залучення iноземних iнвестицiй.
Держава має рiзнi важелi для того, щоб сприяти залученню iноземного капiталу. Найважливiшi з них:
· Створення привабливого iнвестицiйного клiмату
· Надання податкових пiльг
· Створення спецiальних економiчних зон
· Використання фiнансового механiзму
· Створення системи гарантiй (неможливiсть нацiоналiзацiї та примусового вилучення iнвестицiй)
· Упровадження системи страхування
· Створення центрiв допомоги iноземним iнвесторам
До системи податкових i митних пiльг входять "податковi канiкули", зниження ставок оподаткування в разi реiнвестування отриманого прибутку чи iнвестування у певнi регiони та галузi, захист вiд подвiйного оподаткування, а також звiльнення вiд митних зборiв на iмпорт новiтнiх машин та обладнання, технологiй, ноу-хау, експорту продукцiї власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборiв. Спецiальнi економiчнi зони передбачають ще розвиненiшу систему податкових та митних пiльг, спрощення адмiнiстративних процедур. Ця система пiльг передбачає змiцнення позицiй нацiональної валюти, її конвертованiсть; можливiсть для пiдприємств, створених з участю iноземних iнвесторiв, без труднощiв конвертувати отриманi доходи; користування банкiвською системою країни; надання державних кредитiв для iнвестицiйних проектiв у прiоритетнi сфери. Інформацiйне забезпечення та центри допомоги iноземним бiзнесменам мають iнформувати iнвесторiв про рiзнi проекти та умови їх здiйснення за кордоном, систему оподаткування, адмiнiстративно-правовi процедури господарської дiяльностi.
Отже, у дослiдивши дану тему, слiд зазначити, що в сучасних умовах iноземнi iнвестицiї мають важливе значення для розвитку економiки нашої держави. Вони виступають найважливiшими засобом забезпечення умов виходу зi сформованої економiчної кризи, структурних зрушень у народному господарствi, забезпечення технiчного прогресу, пiдвищення якiсних показникiв господарської дiяльностi. Активiзацiя iнвестицiйного процесу є одним з найбiльш дiючих механiзмiв соцiально-економiчних перетворень.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Закон України«Про режим iноземного iнвестування» вiд 19. 03. 96р.
2. Основи економiчної теорiї. Пiдручник / пiд ред. С. В. Мочерного/,Київ, 1997 р.
3. Ландарь «Особливостi залучення iноземних iнвестицiй в Україну»
// «Економiка України» № 12 грудень 1998р. Шевчук, Рогожин
4. Омельченко «Іноземнi iнвестицiї в Українi» довiдник з правових питань, Київ, «Хрiнком» 1997р.
5. Пересада «Інвестицiйний процес в Українi» Київ,«Лiбра» 1998р.
6. Шевчук, Рогожин «Основи iнвестицiйної дiяльностi» Київ,«Генеза» 1997р.
| 
