Дiя шуму на людину. Методи та засоби захисту
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
Виконала:
Студентка групи 7. 4220-6
Факультету: соцiологiї та управлiння
Спецiальнiсть: соцiальна робота
Єреп О. С.
Перевiрив:
Аспiрант факультету
Іхтiологiї та мисливствознавства
Максименко М. Л.
ЗАПОРІЖЖЯ 2010
ЗМІСТ
Вступ
1. Дiя шуму на людину
2. Методи та засоби захисту
2. 1. Зниження шуму звукопоглинанням та звукоiзоляцiєю.
Висновок
Лiтература
2
Вступ
Шум – це хаотична сукупнiсть рiзних за силою i частотою звукiв, що заважають сприйняттю корисних сигналiв i негативно впливають на людину. Фiзична сутнiсть звуку – це механiчнi коливання пружного середовища (повiтря, рiдини). Пiд час звукових коливань утворюються областi зниженого i пiдвищеного тиску, що дiють на слуховий аналiзатор (мембрану вуха).
Основними фiзичними характеристиками звуку є: частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), iнтенсивнiсть або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужнiсть (Вт) тощо. Швидкiсть поширення звукових хвиль в атмосферi при 20о С складає 344 м/с. Як було сказано ранiше у роздiлi 2, органи слуху людини сприймають звуковi коливання в iнтервалi частот вiд 16 до 20 000 Гц. Але деякi iз звукiв не сприймаються органами слуху людини: коливання з частотою нижче 16 Гц – iнфразвуки, з частотою вище 20 000 Гц – ультразвуки.
на метр квадратний) при стандартнiй частотi 1 000 Гц. При цiй частотi порiг чутливостi Іо = 10 – 12 Вт/м2, а вiдповiдний йому тиск Ро = 2 ґ 10-5 Па. Максимальна iнтенсивнiсть звуку, при якiй вухо починає вiдчувати болючi вiдчуття, називається порогом болiсного вiдчуття, рiвним 102 Вт/м2, а вiдповiдний йому звуковий тиск Р = 2 ґ 102 Па.
3
тиша лякає i пригнiчує її. Так, спiвробiтники одного конструкторського бюро, що мали прекрасну звукоiзоляцiю, уже через тиждень стали скаржитися на неможливiсть роботи в умовах пригнiчуючої тишi: вони були знервованi, втрачали працездатнiсть. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.
Постiйна дiя сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й викликати iншi шкiдливi наслiдки – дзвiн у вухах, запаморочення, головний бiль, пiдвищення втоми, зниження працездатностi.
Шум має акумулятивныий ефект, тобто акустичнi подразнення, накопичуючись в органiзмi людини, все сильнiше пригнiчують нервову систему. Тому перед втратою слуху вiд впливу шумiв виникає функцiональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкiдливий вплив шуму позначається на нервово-психiчнiй дiяльностi людини. Процес нервово-психiчних захворювань вищий серед осiб, що працюють у гомiнких умовах, нiж у людей, що працюють у нормальних звукових умовах.
Шуми викликають функцiональнi розлади серцево-судинної системи; шкiдливо впливають на зоровий i вестибулярний аналiзатори; знижують рефлекторну дiяльнiсть, що часто стає причиною нещасних випадкiв i травм.
Як довели дослiдження вчених, звук, якого не чути, також може зробити шкiдливий вплив на здоров’я людини. Так, iнфразвуки особливий вплив роблять на психiчну сферу людини: уражають усi види iнтелектуальної дiяльностi; погiршують настрiй; iнодi з’являється вiдчуття розгубленостi, тривоги, переляку, страху, а при високiй iнтенсивностi – почуття слабкостi, як пiсля сильного нервового потрясiння.
викликається багато нервових захворювань жителiв великих мiст.
Ультразвуки, що займають помiтне мiсце в гамi виробничих шумiв, також небезпечнi. Механiзми їх дiї на живi органiзми вкрай рiзноманiтнi. Особливо сильно до їх негативного впливу схильнi клiтини нервової системи.
4
Шум пiдступний, його шкiдливий вплив на органiзм вiдбувається незримо, непомiтно. Органiзм людини проти шуму практично беззахисний.
Зменшення рiвня шуму покращує самопочуття людини i пiдвищує продуктивнiсть працi. З шумом необхiдно боротися як на виробництвi, так i в побутi. Умiння дотримуватися тишi – показник культури людини i його доброго ставлення оточуючих. Тиша потрiбна людям так само, як сонце i свiже повiтря.
5
2. Методи та засоби захисту
До засобiв iндивiдуального захисту вiд шуму належать:
– протишумнi навушники, якi закривають вушну раковину;
– протишумнi вкладишi, що перекривають зовнiшнiй слуховий прохiд;
– протишумнi шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у сполученнi з навушниками;
– протишумнi костюми.
– застосування малошумного обладнання, замiна металевих частин на пластмасу, установка глушителiв i т. д;– установка обладнання на демпфiруючих прокладках;– розмiщення джерел шуму в шкiрi, примiщеннях i т. д. зi звукоiзоляцiєю або звукопоглинанням;– установка “антизвуку”, тобто джерела, рiвного за величиною i проти-лежного за фазою звуку – архiтектурно-планувальнi методи (розмiщення будiвель, обладнання, захиснi зеленi смуги, екрани i т. д.);– звукоiзолюючi кабiни, акустичнi екрани мiсць роботи;– оснащення шумних машин i технологiй засобами дистанцiйного телеавтоматичного управлiння
2. 1. Зниження шуму звукопоглинанням та звукоiзоляцiєю.
Об’єкт, який випромiнює шум, розташовують у кожусi, внутрiшнi стiнки якого покриваються звукопоглинальним матерiалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатнiсть, не заважати обслуговуванню обладнання пiд час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не псувати iнтер’єр цеху.
Рiзновидом цього методу є кабiна, у якiй розташовується найбiльш шумний об’єкт i в якiй працює робiтник. Кабiна зсередини вкрита звукопоглинальним матерiалом, щоб зменшити рiвень шуму всерединi кабiни, а не лише iзолювати джерело шуму вiд решти виробничого примiщення.
Зниження шуму звукоiзоляцiєю. Суть цього методу полягає в тому, що шумовипромiнювальний об’єкт або декiлька найбiльш шумних об’єктiв розташовуються окремо, iзольовано вiд основного, менш шумного примiщення звукоiзолювальною стiнкою або перегородкою. Звукоiзоляцiя також досягається шляхом розташування найбiльш шумного об’єкта в окремiй кабiнi.
При цьому в iзольованому примiщеннi й в кабiнi рiвень шуму не зменшиться, але шум впливатиме на менше число людей. Звукоiзоляцiя досягається також шляхом розташування оператора в спецiальнiй кабiнi, звiдки вiн спостерiгає та керує технологiчним процесом.
6
Звукоiзоляцiйний ефект забезпечується також встановленням екранiв та ковпакiв. Вони захищають робоче мiсце i людину вiд безпосереднього впливу прямого звуку, однак не знижують шум у примiщеннi.
2. 3. Зниження шуму акустичною обробкою примiщеннi.
Акустична обробка примiщення передбачає вкривання стелi та верхньої частини стiн звукопоглинальним матерiалом. У наслiдок цього знижується iнтенсивнiсть вiдбитих звукових хвиль.
Додатково до стелi можуть пiдвiшуватись звукопоглинальнi щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторнi екрани, тобто штучнi поглиначi. Штучнi поглиначi можуть застосовуватись окремо або у поєднаннi з личкуванням стелi та стiн.
Ефективнiсть акустичної обробки примiщень залежить вiд звукопоглинальних властивостей застосовуваних матерiалiв та конструкцiй, особливостей їх розташування, об’єму примiщення, його геометрiї, мiсць розташування джерел шуму. Ефект акустичної обробки бiльший у низьких примiщеннях (де висота стелi не перевищує б м) витягненої форми. Акустична обробка дозволяє знизити шум на 8 дБ.
Заходи щодо зниження шуму слiд передбачати на стадiї проектування промислових об’єктiв та обладнання. Особливу увагу слiд звертати на винесення шумного обладнання в окреме примiщення, що дозволяє зменшити число працюючих в умовах пiдвищеного рiвня шуму та здiйснити заходи щодо зниження шуму з мiнiмальними витратами коштiв, обладнання та матерiалiв. Зниження шуму можна досягти лише шляхом знешумлення всього обладнання з високим рiвнем шуму.
напрямку роботи.
7
Висновок
Одним з найшкiдливiших факторiв, притаманних нашiй цивiлiзацiї, є шум. Виробничий шум — це хаотична сукупнiсть рiзних за силою i частотою звукiв, що виникають у повiтряному середовищi i безпосередньо впливають на працездатнiсть.
Джерелами шуму є: всi види транспорту, насоси, промисловi об’єкти, пневматичнi та електричнi iнструменти, верстати, будiвельна технiка тощо. З шумом пов’язанi деякi технологiчнi процеси — клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авiадвигунiв тощо.
сферах виробництва. Про допустимi рiвнi звукового тиску на робочих мiсцях свiдчать данi табл. 3. 4.
Вимiрювання шуму на робочих мiсцях здiйснюється шумовимiрювачами та аналiзаторами спектра шуму. Рiвень шуму на робочих мiсцях потрiбно контролювати не менше одного разу на рiк.
8
Список використаної лiтератури
1. КербЛ. П. Основи охорони працi: Навч. посiбник. — К.: КНЕУ, 2003
2. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников А. В. Основи охорони працi. Пiдручник. – М., 1998
3. Арустамов Е. А. Охорона працi. – М., 2007
9
| 
