Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

Економiчна i соцiальна ефективнiсть природоохоронної дiяльностi Кафедра менеджменту Реферат На тему: "ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ" Змiст 1. Природоохороннi заходи та принципи їх економiчного обґрунтування. Поняття i змiст ефективностi 4. Економiчна i соцiальна ефективнiсть безвiдходних i маловiдходних технологiй Список лiтератури 1. Природоохороннi заходи та принципи їх економiчного обґрунтування. Поняття i змiст ефективностi Природоохороннi заходи розглядаються у вузькому i широкому значеннi. У вузькому значеннi природоохороннi заходи – це види господарської дiяльностi, якi безпосередньо спрямованi на вирiшення певних природоохоронних завдань. Як правило, подiбнi заходи мають одно-цiльову спрямованiсть, тобто призначенi для досягнення однiєї конкретної природоохоронної мети, вирiшення одного завдання. Це може бути: - переробка i утилiзацiя вiдходiв; - рекультивацiя земель; - заходи щодо боротьби з ерозiєю ґрунтiв та iн. ресурсах. У широкому значеннi до природоохоронних заходiв можна вiднести всi види господарської дiяльностi, що прямо i побiчно сприяють зниженню або лiквiдацiї негативного впливу людини на довкiлля. Серед вищезгаданих природоохоронних заходiв до екологiчно спрямованих дiй у широкому значеннi належать тi, якi так чи iнакше пiдвищують загальну ефективнiсть функцiонування економiчних систем. У кiнцевому пiдсумку це обумовлює зменшення ресурсомiсткостi (матерiаломiткостi, енерго – або водомiсткостi) виробництва одиницi продукцiї (виконання певної роботи чи надання послуг). Інакше кажучи, зменшується питома потреба в зазначених ресурсах. Результатом цього є вiдносне зменшення екологiчного тиску на стадiях виробництва, тобто зникають або зменшуються потреби в ресурсi, а також негативнi наслiдки його виробництва. Як правило, екологiчно спрямованi заходи непрямої дiї мають багатоцiльовий характер. Крiм екологiчних ефектiв, вони дають можливiсть отримати цiлу низку економiчних i соцiальних результатiв, зокрема зменшення виробничих i соцiальних витрат, покращення за рахунок цього достатку людей тощо. Подiбнi заходи передбачають: - рацiональне розмiщення пiдприємства; - охорону надр i рацiональне використання мiнеральних ресурсiв; - упровадження маловiдходних технологiчних процесiв; - змiну обсягiв i структури виробництва; - збiльшення випуску екологiчно чистої продукцiї; - регулювання транспортних потокiв та iн. Загальними для будь-яких заходiв екологiчної спрямованостi є два моменти: - по-перше, вони спрямованi на досягнення конкретного результату, соцiального або економiчного; - по-друге, вони потребують витрат коштiв або iнших ресурсiв. З державного бюджету iнвестуються переважно великi природоохороннi програми та проекти загального призначення, а саме: державнi програми лiквiдацiї наслiдкiв промислових аварiй та стихiйних лих; державнi територiальнi й галузевi перспективнi та поточнi плани з охорони й вiдтворення природних ресурсiв; державнi плани i кошторис на ведення заповiдного господарства та органiзацiю заповiдної справи в цiлому у заповiдниках, природних парках, пам’ятках природи, заказниках тощо. Капiталовкладення на цi заходи в минулi роки були незначними, часто видiлялися за залишковим принципом. вiд реалiзацiї проекту. Теорiя ефективностi чiтко розмежовує поняття ефекту й ефективностi, розглядаючи перший як результат заходу, а другий як спiввiдношення ефекту i витрат, що його зумовили. Ефект (вiд лат. еffectus – виконання, дiя) означає результат, наслiдок певних причин, дiй. Ефект вимiрюється в матерiальному, соцiальному, i грошовому вираженнях. Зокрема, вiн може оцiнюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукцiї, тобто штуками, кубiчними чи квадратними метрами, тоннами тощо, а також показниками покращення здоров’я населення – зниженням захворюваностi або смертностi, виробничого травматизму, пiдвищенням середньої тривалостi життя. Якщо зазначенi результати отримують грошову оцiнку, можна говорити про отримання економiчного ефекту. Економiчний ефект – це виражений у грошовiй формi результат будь-яких дiй, зокрема вищезазначених господарських заходiв. ефект. Якщо ж цi змiни стосуються природоохоронної сфери, використовують поняття еколого-економiчного ефекту. Ефективнiсть природоохоронних заходiв визначається за допомогою дисконтування. Найбiльш привабливим iз загальноекономiчних позицiй є проект, що задовольняє умови формули: C + r ∙ K → min, де С – поточнi витрати; К – капiтальнi вкладення; r – коефiцiєнт дисконтування. норма дисконту коливається в межах 6%, у Росiї для оцiнки проектiв з охорони та вiдновлення лiсових ресурсiв норма дисконту знижується до 3,3%, хоча усереднений аналогiчний показник для економiки дорiвнює 12%. 2. Показники економiчної i соцiальної ефективностi природоохоронних заходiв Економiчне обґрунтування природоохоронних заходiв здiйснюється через порiвняння економiчних результатiв iз необхiдними витратами на їх упровадження за допомогою показникiв загального економiчного ефекту вiд цих заходiв. Принциповий взаємозв’язок мiж зазначеними поняттями може бути виражений формулою: Е = Р – В де Е – величина умовного економiчного ефекту; Р – величина умовного економiчного результату; В Економiчним результатом, тобто повним економiчним ефектом, природоохоронних заходiв за розрахунком загальної ефективностi природоохоронних витрат є: - у сферi матерiального виробництва – прирiст обсягiв чистої продукцiї або прибутку, а в окремих галузях або на пiдприємствах – зниження собiвартостi; - у невиробничiй сферi – економiя витрат на виробництво робiт i надання послуг; - у сферi приватного споживання – скорочення витрат з особистих коштiв населення. Економiчним результатом природоохоронних заходiв є сума таких величин: - вiдверненi економiчнi збитки вiд забруднення навколишнього середовища, тобто здiйсненi завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища витрати в матерiальному виробництвi, невиробничiй сферi та витрати населення; - прирiст економiчної (грошової) оцiнки природних ресурсiв, збереження чи полiпшення їх завдяки реалiзацiї природоохоронних заходiв; - прирiст грошової оцiнки реалiзованої продукцiї, отриманої завдяки повнiй утилiзацiї сировинних, паливно-енергетичних та iнших матерiальних ресурсiв внаслiдок здiйснення природоохоронних заходiв. Екологiчний рiвень природоохоронних заходiв зумовлюється зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище i проявляється в обмеженнi надходження забруднюючих речовин у бiосферу, збiльшеннi кiлькостi i полiпшеннi якостi придатних до використання земельних, лiсових, водних та iнших природних ресурсiв. Соцiально-економiчний рiвень природоохоронних програм передбачає пiдвищення екологiчного комфорту проживання населення i збiльшення нацiональних багатств. Соцiальнi результати – це полiпшення фiзичного стану i зниження захворюваностi людини, збiльшення тривалостi її життя, покращення умов працi i вiдпочинку, пiдтримання екологiчної рiвноваги, збереження естетичних цiнностей природних ландшафтiв, пам’яток природи, заповiдних зон та iнших територiй, створення рiвних умов для зростання творчого потенцiалу особистостi i розвитку культури. Соцiально-економiчнi результати ґрунтуються на економiї або запобiганнi втратам природних ресурсiв, сучасної i минулої працi у всiх сферах економiки, а також у сферi особистого споживання, що досягається завдяки проведенню природоохоронних заходiв. рiзних сферах економiки на найближчу i вiддалену перспективу; врахування витрат, пов’язаних iз здiйсненням варiантiв, що розглядаються; врахування часового фактора при оцiнцi витрат i результатiв програм; мiжгалузевий пiдхiд до обґрунтування природоохоронних заходiв в цiлому. витрат i чистого економiчного ефекту вiд природоохоронних заходiв вiдповiдно до Тимчасової методики визначення економiчної ефективностi здiйснення природоохоронних заходiв i оцiнки економiчних збиткiв внаслiдок забруднення навколишнього середовища. При розрахунках чистого економiчного ефекту економiчним результатом природоохоронних заходiв вважається загальна сума, що складається iз суми збиткiв, яких вдалося уникнути завдяки зниженню забруднення навколишнього середовища, витрат у матерiальному виробництвi, невиробничiй сферi i вiдповiдних витрат населення; приросту економiчної (вартiсної) оцiнки природних ресурсiв, якi заощаджуються внаслiдок природоохоронних заходiв; приросту грошової оцiнки реалiзованої продукцiї, який одержано завдяки утилiзацiї сировинних, паливно-енергетичних та iнших матерiальних ресурсiв пiд час здiйснення природоохоронних заходiв. Економiчний результат природоохоронних програм, який розраховується для визначення чистого економiчного ефекту, може застосовуватися i в розрахунках загальної економiчної ефективностi вiдповiдних природоохоронних витрат. Загальна економiчна ефективнiсть природоохоронних витрат розраховується як спiввiдношення рiчного обсягу повного економiчного ефекту до суми приведених витрат, якi сприяли цьому ефекту. Показник загальної економiчної ефективностi застосовується з метою регiонального обґрунтування структури i обсягiв природоохоронних заходiв або структури i обсягiв капiтальних вкладень природоохоронного призначення. Загальна ефективнiсть природоохоронних витрат визначається на всiх стадiях розробки i виконання програм у галузi охорони навколишнього природного середовища i рацiонального використання природних ресурсiв i за регiонами, мiнiстерствами, вiдомствами та недержавними структурами, при проектуваннi об’єктiв природоохоронного призначення, а також при оцiнцi результатiв виконання екологiчних заходiв. (тобто експлуатацiйних витрат i капiталовкладень, приведених до однакової розмiрностi згiдно з нормативом ефективностi). Загальна економiчна ефективнiсть капiтальних вкладень у природоохороннi заходи визначається дiленням рiчного обсягу повного економiчного ефекту, за винятком експлуатацiйних витрат на утримання i обслуговування природоохоронних об’єктiв, на суму капiтальних вкладень, що забезпечили цей результат. Показник загальної ефективностi капiтальних вкладень порiвнюється з нормативним i фактично досягнутим. Додатковими показниками ефективностi витрат на охорону навколишнього середовища є: - вiдношення показника зменшення негативного впливу господарської дiяльностi та iншої дiяльностi на навколишнє середовище до витрат, що сприяли цьому зменшенню; - вiдношення показника покращення стану навколишнього середовища регiону до витрат, що сприяли цьому покращанню. Крiм того, визначається загальний i розрахунковий економiчний ефект вiд здiйснення природоохоронних витрат. Загальний економiчний ефект стосується галузей виробничої i невиробничої сфери i визначається на основi приросту економiчної оцiнки природних ресурсiв або приросту продукцiї. Розрахунковий економiчний ефект стосується окремих пiдприємств, адмiнiстративних районiв, виробничо-промислових комплексiв, промислових вузлiв i визначається на основi приросту прибутку або зниження собiвартостi продукцiї. Загальний ефект вiд скорочення захворюваностi робiтникiв завдяки покращанню стану навколишнього середовища в результатi виконання природоохоронних заходiв визначається як сума таких показникiв: - ефект вiд запобiгання втратам продукцiї за перiод хвороби робiтникiв, зайнятих у сферi матерiального виробництва; - ефект вiд скорочення суми виплат робiтникам i службовцям, якi захворiли внаслiдок забруднення навколишнього середовища, за рахунок фонду соцiального страхування за перiод тимчасової i постiйної непрацездатностi; - скорочення витрат у системi охорони здоров’я на лiкування робiтникiв, якi захворiли внаслiдок забруднення навколишнього середовища. Повний економiчний ефект вiд пiдвищення продуктивностi працi робiтникiв в умовах покращання стану навколишнього середовища i збереження естетичної цiнностi ландшафту, покращання стану рекреацiйних зон визначається так: - загальний ефект у матерiальному виробництвi – за рiчним приростом продукцiї, а в галузях невиробничої сфери – за скороченням витрат на виробництво робiт i надання послуг; - розрахунковий ефект на пiдприємствах – за рiчним приростом прибутку, в органiзацiях i установах невиробничої сфери – за економiєю витрат на виконання робiт i надання послуг. Повний економiчний ефект вiд запобiгання (скорочення) втрат сировини, палива, основних i допомiжних матерiалiв, твердих вiдходiв, неочищених стiчних вод, шкiдливих газiв i пилу розраховують так: - загальний ефект – за рiчним приростом продукцiї; - розрахунковий ефект – за рiчним приростом прибутку як множення придатних до використання сировини, палива i готової продукцiї на цiну з вiдрахуванням поточних витрат на їх виробництво з вiдходiв. в ремонтi, збiльшення фонду машинного часу, скорочення витрат на всi види ремонту i обслуговування, зростання продуктивностi працi робiтникiв, якi зайнятi на обслуговуваннi обладнання з пiдвищеною надiйнiстю i ремонтоздатнiстю. Загальний ефект вiд запобiгання передчасного зношення основних фондiв при використаннi природних ресурсiв низької якостi або роботи обладнання в забрудненому середовищi розраховується як економiя витрат на поточнi капiтальнi ремонти плюс прирiст прибутку вiд збiльшення строкiв експлуатацiї обладнання. Розрахунковий ефект вiд пiдвищення продуктивностi сiльськогосподарських угiдь визначають за допомогою приросту прибутку в середньому за рiк (при змiнi собiвартостi продукцiї у землекористувача пiсля проведення природоохоронних заходiв). а розрахунковий ефект визначається як рiзниця мiж прибутком вiд реалiзацiї продукцiї до та пiсля проведення заходiв. Загальний ефект вiд скорочення або запобiгання збiльшенню витрат на додаткову очистку забрудненої води, атмосферного повiтря, скорочення рiвнiв шуму визначають за рiчним приростом продукцiї у сферi матерiального виробництва або за скороченням поточних витрат у невиробничiй сферi. Розрахунковий ефект визначають як рiзницю мiж собiвартiстю ресурсу, що використовується, у перерахунку на собiвартiсть продукцiї. Якщо запобiгання забрудненню води i повiтря, якi використовуються на виробничi, господарськi або житлово-комунальнi потреби, пов’язане з лiквiдацiєю основних фондiв, у розрахунках економiчної ефективностi природоохоронних заходiв враховують залишкову вартiсть, яку оцiнюють як рiзницю мiж вiдновлюваною вартiстю i значенням нарахованої амортизацiї, за винятком суми реалiзацiї. Загальний ефект вiд скорочення витрат житлово-комунального господарства та iнших галузей невиробничої сфери на санiтарну очистку i прибирання забрудненої територiї, вiд ремонту житла i споруд, вiдновлення зелених насаджень визначають за сумою економiчних витрат на невиробничi потреби i приросту продукцiї для галузей i пiдприємств, якi працюють на принципах самоокупностi. В цьому випадку розрахунковий ефект визначають шляхом скорочення середньорiчних реальних витрат у вiдповiдних галузях i на пiдприємствах. Загальний ефект вiд проведення природоохоронного заходу, спрямованого на запобiгання витрат, пiдвищення продуктивностi i вiдновлення лiсових насаджень, на якi негативно вплинула господарська дiяльнiсть, визначається за приростом рiчної економiчної оцiнки природних ресурсiв. Запроектованi показники загальної економiчної ефективностi природоохоронних витрат повиннi бути, як правило, не нижче за вiдповiднi нормативи i звiтнi показники за минулий рiк. Якщо цю вимогу не задовольняють варiанти заходiв у галузi охорони навколишнього середовища, вiдiбранi за критерiями мiнiмуму витрат або максимуму економiчного ефекту, а також при встановленнi факту рiзноспрямованостi економiчних i додаткових показникiв, що характеризують результати природоохоронних заходiв, необхiдно здiйснити додатковий контроль i аналiз доцiльностi вiдiбраних варiантiв шляхом збiльшення кiлькостi варiантiв, що подаються на розгляд, i пошуку додаткових резервiв пiдвищення економiчностi природоохоронних дiй. 3. Визначення економiчної i соцiальної ефективностi природоохоронних заходiв Чистий економiчний ефект природоохоронних заходiв визначається для технiко-економiчного обґрунтування вибору найкращих екологiчних варiантiв, якi вiдрiзняються впливом на навколишнє середовище, а також на виробничi результати галузей, якi здiйснюють цi заходи. Визначення чистого економiчного ефекту природоохоронних заходiв ґрунтується на порiвняннi витрат на їх здiйснення з досягнутим економiчним результатом. Розрiзняють фактичний та очiкуваний (проектний, прогнозний) чистий економiчний ефект природоохоронних заходiв. Фактичний чистий економiчний ефект визначається з метою здiйснення одноварiантних заходiв на основi порiвняння фактичних витрат i досягнутого економiчного результату. Очiкуваний чистий економiчний ефект розраховується на етапах розробки прогнозiв, програм i проектiв, створення нової природоохоронної технiки на основi багатоварiантного аналiзу очiкуваних витрат i результатiв, щоб вибрати оптимальний варiант, який забезпечить максимальний економiчний ефект при дотриманнi вимог до якостi навколишнього середовища. цiнних речовин. При цьому у складi витрат на багатоцiльовi заходи враховуються витрати на створення матерiально-технiчної бази для заготiвлi та обробки вiдходiв, будiвництво спецiальних цехiв, пiдприємств, iнших виробництв з переробки вiдходiв, спорудження i обладнання мiсць складування i захоронення вiдходiв, що не утилiзуються. Показники витрат i результатiв застосування заходiв у галузi охорони природи визначаються вiдповiдно до першого року пiсля завершення нормативного термiну освоєння виробничих потужностей природоохоронних об’єктiв. Витрати, результати i ефект розраховуються у рiчному вимiрi. Якщо витрати i результати не збiгаються в часi, вибiр варiантiв здiйснюється з урахуванням часового фактора. часового фактора. Економiчний результат природоохоронних заходiв впливає на рiчнi економiчнi збитки вiд забруднення середовища, яких завдяки цим заходам вдається уникати (для одноцiльових заходiв), або на суму згаданих збиткiв i рiчного приросту доходу вiд покращання виробничих результатiв дiяльностi пiдприємства (для багатоцiльових заходiв). збитки, яких вдалося запобiгти, визначаються при обґрунтуваннi варiантiв реконструкцiї дiючих пiдприємств, то розмiр дорiвнює їх значенню до здiйснення реконструкцiї (модернiзацiї). Якщо в проектi нового будiвництва видiлити природоохороннi елементи неможливо, значення Р Якщо перiоди будiвництва (реконструкцiї), а також проектнi строки експлуатацiї природоохоронних споруд у порiвняльних варiантах природоохоронних заходiв приблизно однаковi (рiзниця не перевищує трьох рокiв), а витрати i результати протягом експлуатацiї суттєво не змiнюються, то варiанти природоохоронних заходiв можна порiвняти за значенням чистого економiчного ефекту. Варiанти природоохоронних заходiв i об’єктiв, якi вiдрiзняються за перiодом будiвництва (реконструкцiї) або проектними строками експлуатацiї, а також за значенням витрат i результатiв, що змiнюються протягом перiоду експлуатацiї об’єктiв, порiвнюють за значенням сумарного економiчного ефекту за перiод їх експлуатацiї з урахуванням фактора часу. 4. Економiчна i соцiальна ефективнiсть безвiдходних i маловiдходних технологiй Безвiдходна технологiя – середовище не порушує його нормального функцiонування. Абсолютно безвiдходне виробництво створити неможливо. Його не iснує у природi. Тому в сучасних умовах бiльш доречним є вживання термiну «маловiдходнi технологiї». Маловiдходною технологiєю вважається спосiб виробництва продукцiї, при якому частина сировини i матерiалiв перетворюються у вiдходи, однак при цьому шкiдливий вплив на навколишнє середовище не перевищує санiтарних норм. Комплекснi показники безвiдходностi розробленi пiд час галузевих економiчних дослiджень. Так, у кольоровiй металургiї використовується коефiцiєнт комплексностi, що визначається питомою вагою корисних речовин (%), якi видобуваються з сировини, по вiдношенню до загальної маси речовини. Деякi технологiчнi процеси i виробництва мають коефiцiєнт комплексностi 80%. У вугiльнiй промисловостi також використовується коефiцiєнт безвiдходностi виробництва. Вiн розраховується як середнє арифметичне суми коефiцiєнтiв використання породи, яка видобувається в процесi гiрничих робiт, води, що попутно збирається при видобутку вугiлля (сланцю), та використання пилогазових вiдходiв. Виробництво вважається безвiдходним, якщо коефiцiєнт безвiдходностi перевищує 75%. До речi, при застосуваннi поряд з видобутою породою породи з вiдвалiв цей показник може перевищувати 100%. Безвiдходна модель виробництва – це iдеальна конструкцiя, тому окремi виробництва успiшно функцiонують i впевнено почуваються на ринку, наприклад, переробка нiфелiну на глиноземних заводах України та Росiї. Однак забезпечення безвiдходностi потребує додаткових органiзацiйних, економiчних i технiчних заходiв. Розробка та впровадження безвiдходних та маловiдходних технологiй i виробництв спирається на такi принципи: - принцип системностi – враховує взаємозв’язки та взаємозалежностi виробничих, соцiальних i природних процесiв. Виробництво розглядається як елемент динамiчної системи всього виробничого комплексу територiї, на якiй розташовано пiдприємство, та на бiльш високому iєрархiчному рiвнi як складова єдиної еколого-економiчної - принцип комплексного використання ресурсiв – передбачає максимально повне, комплексне використання природної мiнеральної сировини. Кожнiй сировинi властивий комплексний склад, тому найповнiше використання усiх складових та властивостей сировини вiдповiдає принципу комплексного використання ресурсiв, наприклад, понад 20% золота у свiтi видобувається з попутної та вторинної сировини. Даний принцип тiсно пов'язаний з iнновацiйною дiяльнiстю, з впровадженням досягнень науково-технiчного прогресу; - принцип циклiчностi матерiальних потокiв – використання водо, газозворотних та iнших циклiв. Рiвень циклiчностi характеризує рiвень безвiдходностi виробництва. Ефективним напрямом формування циклiв є комбiнування та кооперацiя виробництва для забезпечення повторного використання кiнцевої продукцiї та переробки вiдходiв; - принцип обмеження впливу на навколишнє середовище середовища є водночас й характеристикою наближення технологiї до свiтових стандартiв якостi виробництва, що сприяє поширенню технологiї та кiнцевих продуктiв на ринки розвинених держав; - принцип рацiональної органiзацiї виробництва – це комплексне i економiчно обґрунтоване використання усiх компонентiв сировини, зменшення енерго – та матерiаломiсткостi виробництва, пошук та впровадження екологiчно спрямованих технологiй. Кiнцевою метою є оптимiзацiя виробництва за технологiчними, економiчними та органiзацiйними проектами. Загальну оцiнку маловiдходностi можна здiйснити через аналiз екологiчностi технологiчних процесiв. Критерiй екологiчностi запропонований В. Ремезом та А. Шубiним i апробований в процесi дослiдження хiмiчних пiдприємств. Цей критерiй визначається за формулою: Кек = m1 С1 /ГДК12 С2 /ГДК2 + m3 С33 , де Кек m1 , m2 , m3 – кiлькiсть токсичного компонента у водних (m1 ), твердих (m2 ) та газових (m3 С1 , С2 , С3 – концентрацiя токсичного компонента у водних (С1 ), твердих (С2 ) та газових (С3 3 , мг/м3 ; ГДК1 , ГДК23 – вiдповiдне значення граничнодопустимої концентрацiї токсичної забруднюючої речовини у водних, твердих та газових вiдходах. Загальний критерiй екологiчностi технологiчного процесу визначається як сума локальних критерiїв по кожному токсичному компоненту. Список лiтератури 1. Бiлявський, Г. О. Основи екологiї: теорiя та практикум [Текст]: навчальний посiбник / Г. О. Бiлявський, Л. І. Бутченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Лiбра, 2004. – 368 с. 2. Джигирей, В. С. Основи екологiї та охорони навколишнього природного середовища. Екологiя та охорона природи [Текст]: навчальний посiбник / В. С. Джигирей, В. М. Сторожук, Р. А. Яцюк; Мiн-во освiти i науки України. – 2-е вид., доп. – Львiв: Афiша, 2004. – 272 с. – 400 с. 4. Екологiя [Текст]: пiдручник / Мiн-во освiти i науки України, Київський нац. економiчний ун-т. – К.: КНЕУ, 2005. – 371 с. 5. Колотило, Д. М. Екологiя i економiка [Текст]: навчальний посiбник / Д. М. Колотило; Мiн-во освiти i науки України, Київський нац. економiчний ун-т. – 2-е вид. доп. i перероб. – К.: КНЕУ, 2005. – 576 с. 6. Українська екологiчна енциклопедiя [Текст] / Мiжнародна економiчна фундацiя, Ін-т українознавства мiн-ва освiти i науки України; ред. Р. С. Дякiв. – Вид. 2-ге. – К.: МЕФ, 2006. – 808 с. 8. Основи екологiї. Екологiчна економiка та управлiння природокористування [Текст]: пiдручник / Л. Г. Мельник. – Суми: Унiверситетська книга, 2006. – 759 с. 10. Запольський, А. К. Основи екологiї [Текст]: пiдручник / А. К. Запольський, А. І. Салюк; ред. К. М. Ситник. – 3-е вид., стереот. – К.: Вища школа, 2005. – 382 с. 11. Глушкова, В. Г. Экономика природопользования [Текст]: учебное пособие / В. Г. Глушкова, С. В. Макар. – М.: Гардарика, 2007. – 448 с. 12. Синяєва, Л. В. Екологiчнi проблеми України та шляхи їх вирiшення [Текст] / Л. В. Синяєва, Р. І. Олексенко, І. М. Плаксiна // Вiсник Сумського нацiонального аграрного унiверситету. – 2007. – №4. – C. 12–15 13. Правдюк, Н. Л. Екологiчний аудит як iнструмент управлiння природокористуванням [Текст] / Н. Л. Правдюк // Вiсник Сумського нацiонального аграрного унiверситету. – 2007. – №4. – C. 299–304 15. Гурська, Г. А. Поняття екологiчного аудиту та його спiввiдношення iз сумiжними поняттями [Текст] / Г. А. Гурська // Держава i право. – 2008. – №3. – С. 469–473 16. Регiональна економiка [Text]: курс лекцiй. Модуль 2. Екологiя / ДВНЗ «УАБС НБУ»; уклад.: Б. А. Дадашев, В. В. Обливанцов, В. П. Гордiєнко. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 123 с.