Антропогенное воздействие на окружающую среду и его последствия
ПЛАН
Вступ
2. Загальнi ознаки надзвичайних ситуацiй (НС), види НС
4. Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй за характером походження подiй, котрi зумовлюють їх виникнення
Висновки
Список використаної лiтератури
Вступ
втрат. Такi подiї називаються надзвичайними ситуацiями.
Засоби масової iнформацiї, як правило, привертають увагу громадськостi до надзвичайних ситуацiй, особливо коли вони пов'язанi з життям вiдомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кiлькостi жертв, становлять загрозу нормальному життю i дiяльностi груп людей, цiлих регiонiв чи навiть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радiо або телевiзiйних новин не виходить без таких повiдомлень.
Небезпека — це негативна властивiсть матерiї, яка проявляється у здатностi її завдавати шкоди певним елементам Всесвiту, потенцiйне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивостi, здатнi за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдiяльнiсть людей.
1. Системно-структурний пiдхiд та
системний аналiз — методологiчна основа безпеки життєдiяльностi
Безпека життєдiяльностi, як порiвняно нова галузь науки, що створюється в наш час. на стику природничих, гуманiтарних i технiчних наук, використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власнi методи. Отримавши розвиток на основi досягнень наук про людину, суспiльство, природу, БЖД почала створювати свої методи, використовуючи накопичений досвiд. З iншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використання комплексу методiв iнших наук.
У природi i суспiльствi окремi явища не iснують вiдiрвано одне вiд одного, вони взаємопов'язанi та взаємозумовленi. У своїй дiяльностi ми повиннi враховувати цю об'єктивну дiйснiсть з її зв'язками та взаємовiдносинами. І якщо нам необхiдно пояснити будь-яке явище, то передусiм слiд розкрити причини, що породжують його.
Головним методологiчним принципом БЖД є системно-структурний пiдхiд, а методом, який використовується в нiй, — системний аналiз.
Системний аналiз — це сукупнiсть методологiчних засобiв, якi використовуються для пiдготовки та обґрунтування рiшень стосовно складних питань.
Пiд системою розумiється сукупнiсть взаємопов'язаних компонентiв, якi взаємодiють мiж собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Пiд компонентами (елементами, складовими частинами) системи розумiють не лише матерiальнi об'єкти, а й стосунки i зв'язки мiж цими об'єктами. Будь-який пристрiй є прикладом технiчної системи, а рослина, тварина чи людина — прикладом бiологiчної системи. Система, одним з елементiв якої є людина, зветься ерготичною. Прикладами ерготичних систем є системи
· «людина — машина»,
· «людина — машина — навколишнє середовище» тощо.
зветься емерджентнiстю, лежить в основi системного аналiзу.
Принцип системностi розглядає явища у їхньому взаємному зв'язку, як цiлiсний набiр чи комплекс. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.
У сферi наук про безпеку системою є сукупнiсть взаємопов'язаних людей, процесiв, будiвель, обладнання, устаткування, природних об'єктiв тощо, якi функцiонують у певному середовищi для забезпечення безпеки.
Системний аналiз у безпецi життєдiяльностi — це методологiчнi засоби, що використовуються для визначення небезпек, якi виникають у системi «людина — життєве середовище» чи на рiвнi її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров'я i життя людини.
Сама сутнiсть дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» вимагає використання системно-структурного пiдходу. Це означає, що при дослiдженнi проблем безпеки життя однiєї людини чи будь-якої групи людей їх необхiдно вивчати без вiдриву вiд
* економiчних,
* соцiальних,
* органiзацiйних та iнших компонентiв системи, до якої вони входять.
Кожен з цих елементiв впливає на iнший, i всi вони перебувають у складнiй взаємозалежностi. Вони впливають на рiвень життя, здоров'я, добробуту людей, соцiальнi взаємовiдносини. У свою чергу вiд рiвня життя, здоров'я,
добробуту людей, соцiальних взаємовiдносин тощо залежать стан духовної i матерiальної культури, характер i темпи розвитку останньої. А матерiальна культура є вже тим елементом життєвого середовища, який безпосередньо впливає як на навколишнє природне середовище, так i на саму людину. Виходячи з цього, системно-структурний пiдхiд до явищ, елементiв i взаємозв'язкiв у системi «людина — життєве середовище» є не лише основною вимогою до розвитку теоретичних засад БЖД, але передусiм важливим засобом у руках керiвникiв та спецiалiстiв з удосконалення дiяльностi, спрямованої на забезпечення здорових i безпечних умов iснування людей.
Системно-структурний пiдхiд необхiдний не лише для дослiдження рiвня безпеки тiєї чи iншої системи (виробничої, побутової, транспортної, соцiальної, вiйськової тощо), але i для того, щоб визначити вплив окремих чинникiв на стан безпеки.
небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективностi операцiй, часу та вартостi.
Ідея або концепцiя безпеки систем уперше була використана у ракетобудуваннi наприкiнцi 40-х рокiв XX ст. У подальшому вона вiдокремилася в окрему дисциплiну та використовувалась переважно у ракетобудiвних, авiабудiвних та аерокосмiчних об'єднаннях. До 40-х рокiв конструктори та iнженери при розробцi безпечних конструкцiй орiєнтувалися виключно на метод спроб та помилок. Такий пiдхiд виправдовував себе у часи, коли системи та конструкцiї були вiдносно простими. Однак з часом системи ставали все складнiшими, а швидкiсть i маневренiсть лiтакiв зростали, збiльшилася ймовiрнiсть значних наслiдкiв аварiї системи або однiєї з багатьох її складових. Такi чинники призвели до виникнення системного iнженiрингу, з якого потiм зрештою виникла концепцiя безпеки систем.
2. Загальнi ознаки надзвичайних ситуацiй (НС), види НС
> наявнiсть або загрози загибелi людей чи значне погiршення умов їх життєдiяльностi
> заподiяння економiчних збиткiв
> iстотне погiршення стану довкiлля
До надзвичайних ситуацiй, як правило, призводять аварiї, катастрофи, стихiйнi лиха та iншi подiї, такi як епiдемiї, терористичнi акти, збройнi конфлiкти тощо.
Аварiї подiляються на двi категорiї:
до І категорiї належать аварiї, внаслiдок яких: *загинуло 5 чи травмовано 10 i бiльше осiб; * стався викид отруйних, радiоактивних, бiологiчно небезпечних речовин за санiтарно-захисну зону пiдприємства; * збiльшилась концентрацiя забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищi бiльш як у 10 разiв; * зруйновано будiвлi, споруди чи основнi конструкцiї об'єкта, що створило загрозу для життя i здоров'я значної кiлькостi працiвникiв пiдприємства чи населення;
до II категорiї належать аварiї, внаслiдок яких: * загинуло до 5 чи травмовано вiд 4 до 10 осiб; * зруйновано будiвлi, споруди чи основнi конструкцiї об'єкта, що створило загрозу для життя i здоров'я працiвникiв цеху, дiльницi (враховуються цех, дiльниця з чисельнiстю працiвникiв 100 осiб i бiльше).
Випадки порушення технологiчних процесiв, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результатi спрацювання автоматичних захисних блокувань та iншi локальнi порушення у роботi цехiв, дiльниць i окремих об'єктiв, падiння опор та обрив дротiв лiнiй електропередач не належать до аварiй, що мають категорiї.
природними явищами. Руйнiвне небезпечне природне явище — це стихiйне лихо.
на якiй вони розвивались, тощо.
Вагомiсть надзвичайної ситуацiї визначається передусiм кiлькiстю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рiвнем системи «людина — життєве середовище» (далi — «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, i розмiром шкоди, спричиненої цiй системi. Виходячи з iєрархiї систем «Л — ЖС», можна говорити про:
> iндивiдуальнi надзвичайнi ситуацiї, коли виникає загроза для порушення життєдiяльностi лише однiєї особи;
> надзвичайнi ситуацiї рiвня мiкроколективу, тобто коли Загроза їх виникнення чи розповсюдження наслiдкiв стосується сiм 1, виробничої бригади, пасажирiв одного купе тощо;
> надзвичайнi ситуацiї рiвня колективу;
> надзвичайнi ситуацiї рiвня макроколективу;
> надзвичайнi ситуацiї для жителiв мiста, району;
> надзвичайнi ситуацiї для населення областi;
> надзвичайнi ситуацiї для населення країни;
> надзвичайнi ситуацiї для жителiв континенту;
> надзвичайнi ситуацiї для всього людства.
Як правило, чим бiльшу кiлькiсть людей обходить надзвичайна ситуацiя, тим бiльшу територiю вона охоплює. І навпаки, при бiльшiй площi поширення катастрофи чи стихiйного лиха вiд нього страждає бiльша кiлькiсть людей. Через це в основу iснуючих класифiкацiй надзвичайних ситуацiй за їх масштабом найчастiше кладуть територiальний принцип, за яким надзвичайнi ситуацiї подiляють на локальнi, об'єктовi, мiсцевi, регiональнi, загальнодержавнi (нацiональнi), континентальнi та глобальнi (загальнопланетарнi).
+ Локальнi надзвичайнi ситуацiї вiдповiдають рiвню системи «Л — ЖС» з однiєю особою та мiкроколективом; *об'єктовi — системам з рiвнем колектив, макроколектив; *мiсцевi — системам, в якi входить населення мiста або району; *регiональнi — областi; ^загальнодержавнi — населення країни i так далi.
Сьогоднiшня ситуацiя в Українi щодо небезпечних природних явищ, аварiй i катастроф характеризується як дуже складна. Тенденцiя зростання кiлькостi надзвичайних ситуацiй, важкiсть їх наслiдкiв змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпецi окремої людини, суспiльству та навколишньому середовищу, а також стабiльностi розвитку економiки країни. До роботи в районi надзвичайної ситуацiї необхiдно залучати значну кiлькiсть людських, матерiальних i технiчних ресурсiв. Запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiя їх наслiдкiв, максимальне зниження масштабiв втрат та збиткiв перетворилося на загальнодержавну проблему i є одним з найважливiших завдань органiв виконавчої влади i управлiння всiх рiвнiв.
15 липня 1998 р. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 1099 «Про порядок класифiкацiї надзвичайних ситуацiй» затверджено «Положення про класифiкацiю надзвичайних ситуацiй».
3. Рiвнi надзвичайних ситуацiй
> загальнодержавний
> регiональний
> мiсцевий
> об'єктовий
Вiд кiлькостi людей, якi загинули, розрiзняють чотири рiвнi надзвичайних ситуацiй.
+Надзвичайна ситуацiя загальнодержавного рiвня — це надзвичайна ситуацiя, яка розвивається на територiї двох та бiльше областей (Автономної Республiки Крий, мiст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разi, коли для її лiквiдацiї необхiднi матерiали i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi окремої областi (Автономної Республiки Крим, мiст Києва та Севастополя), але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету.
+Надзвичайна ситуацiя регiонального рiвня — це надзвичайна ситуацiя, яка розвивається на територiї двох або бiльше адмiнiстративних районiв (мiст обласного значення) Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територiю сумiжної областi України, а також у разi, коли для її лiквiдацiї необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi окремого району, але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету.
+Надзвичайна ситуацiя мiсцевого рiвня — це надзвичайна ситуацiя, яка виходить за межi потенцiйно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуацiї або її вторинних наслiдкiв на довкiлля, сусiднi населенi пункти, iнженернi споруди, а також у разi, коли для її лiквiдацiї необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi потенцiйно-небезпечного об'єкта, але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету. До мiсцевого рiвня також належать всi надзвичайнi ситуацiї, якi виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та iнших, що не входять до затверджених перелiкiв потенцiйно небезпечних об'єктiв.
+ Надзвичайна ситуацiя об'єктового рiвня — це надзвичайна ситуацiя, яка не пiдпадає пiд зазначенi вище визначення, тобто така, що розгортається на територiї об'єкта або на самому об'єктi i наслiдки якої не виходять за межi об'єкта або його санiтарно-захисної зони.
Для органiзацiї ефективної роботи iз запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв, зниження масштабiв втрат та збиткiв дуже важливо знати причини їх виникнення та володiти теорiєю виникнення катастроф.
4. Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй за характером походження подiй, котрi зумовлюють їх виникнення
Положення про класифiкацiю надзвичайних ситуацiй за характером походження подiй, котрi зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацiй на територiї України, розрiзняє чотири класи надзвичайних ситуацiй — надзвичайнi ситуацiї техногенного, природного, соцiально-полiтичного, вiйськового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацiй подiляється на групи, якi мiстять конкретнi їх види.
+
— це транспортнi аварiї (катастрофи), пожежi, неспровокованi вибухи чи їх загроза, аварiї з викидом (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних, радiоактивних, бiологiчних речовин, раптове руйнування споруд та будiвель, аварiї на iнженерних мережах i спору дах життєзабезпечення, гiдродинамiчнi аварiї на греблях, дамбах тощо.
+ Надзвичайнi ситуацiї природного характеру
— це небезпечнi геологiчнi, метеорологiчнi, гiдрологiчнi морськi та прiсноводнi явища, деградацiя грунтiв чи надр, природнi пожежi, змiна стану повiтряного басейну, iнфекцiйна захворюванiсть людей, сiльськогосподарських тварин, масове ураження сiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками, змiна стану водних ресурсiв та бiосфери тощо.
+ Надзвичайнi ситуацiї соцiально-полiтичного характеру
— це ситуацiї, пов'язанi з протиправними дiями терористичного та антиконституцiйного спрямування: здiйснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення i затримання важливих об'єктiв, ядерних установок i матерiалiв, систем зв'язку та телекомунiкацiй, напад чи замах на екiпаж повiтряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських мiсцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарiлих боєприпасiв тощо.
+ Надзвичайнi ситуацiї воєнного характеру i гiдроелектричних станцiй, складiв i сховищ радiоактивних i токсичних речовин та вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, сильнодiючих отруйних речовин, токсичних вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, транспортних та iнженерних комунiкацiй тощо.
Висновки
Сьогоднiшня ситуацiя в Українi щодо небезпечних природних явищ, аварiй i катастроф характеризується як дуже складна. Тенденцiя зростання кiлькостi надзвичайних ситуацiй, важкiсть їх наслiдкiв змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпецi окремої людини, суспiльству та навколишньому середовищу, а також стабiльностi розвитку економiки країни.
До роботи в районi надзвичайної ситуацiї необхiдно залучати значну кiлькiсть людських, матерiальних i технiчних ресурсiв. Запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiя їх наслiдкiв, максимальне зниження масштабiв втрат та збиткiв перетворилося на загальнодержавну проблему i є одним з найважливiших завдань органiв виконавчої влади i управлiння всiх рiвнiв.
Список використаної лiтератури:
1. Основи безпеки життєдiяльностi. – К., 2001.
| 
