Економічний механізм природокористування

Змiст Система економiчних платежiв та внескiв за використання природних ресурсiв Витрати на охорону навколишнього середовища Державний природоохоронний контроль Лiтература У вiдповiдностi до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” економiчний механiзм природокористування передбачає: · взаємозв’язок господарської дiяльностi пiдприємств з рацiональним використанням природних ресурсiв та ефективнiстю заходiв по охоронi навколишнього природного середовища на основi економiчних важелiв; · визначення джерел фiнансування заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища; · встановлення лiмiтiв використання природних ресурсiв, викидiв i скидiв забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розмiщення вiдходiв; · надання суб’єктам господарської дiяльностi пiльг при впровадженнi ними маловiдходних енерго- i ресурсозберiгаючих технологiй та нетрадицiйних видiв енергiї, здiйсненнi iнших ефективних заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища; Одним iз принципiв охорони довкiлля визнано безоплатнiсть загального та платнiсть спецiального використання природних ресурсiв, а також принцип стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погiршення якостi природних ресурсiв, компенсацiї шкоди, заподiяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Вiдповiдно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до податкiв i зборiв екологiчного призначення можна вiднести: збiр за спецiальне використання природних ресурсiв; збiр за забруднення навколишнього природного середовища; збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету; плату (податок) за землю. До складу збору за спецiальне використання природних ресурсiв, включенi платежi за: · спецiальне використання лiсових ресурсiв та користування земельними дiлянками лiсового фонду; · використання водних ресурсiв та користування водами для потреб гiдроенергетики i водного транспорту; Всi екологiчнi платежi мають подвiйне навантаження: по-перше, кошти вiд їх справляння повиннi спрямовуватися на фiнансування комплексу заходiв щодо збереження i вiдтворення довкiлля; по-друге, внаслiдок їх обчислення здiйснюється контроль за обсягами використання природних ресурсiв, дотримання встановлених лiмiтiв на використання природних ресурсiв, викидiв та скидiв забруднюючих речовин тощо. Особливостi цих платежiв полягають, насамперед, в тому, що нормативно-правовi акти, якi регламентують їх справляння, постiйно балансують мiж сферами екологiчного та податкового права. Це пов’язано з тим, що справляння зазначених платежiв вiдбувається вiдповiдно до вимог податкового законодавства, а нормативи платежiв розраховують вiдповiдно до нормативних актiв у сферi екологiчного права. В податковiй звiтностi можна одержати iнформацiю за видами платежiв, об’єктами обчислення зборiв та каналами розподiлу платежiв (табл. 1, 2). Таблиця 1. Об’єкти обчислення платежiв за використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля Вид платежiв Об’єкти обчислення збору 1. Збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету · Обсяг видобутих та погашених у надрах корисних копалин 2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин · Обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасiв корисних копалин · Обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин 3. Збiр за використання водних ресурсiв та користування водами для потреб гiдроенергетики i водного транспорту · Фактичний обсяг води, який використовують водокористувачi, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання · Тоннаж (мiсце) - доба експлуатацiї вантажних самохiдних i несамохiдних та пасажирських суден 4. Збiр за спецiальне використання лiсових ресурсiв та користування земельними дiлянками лiсового фонду · Обсяг деревини, що вiдпускається на пнi, живиця, другоряднi лiсовi матерiали, продукцiя побiчного користування та окремi земельнi дiлянки лiсового фонду · Обсяги вiдходiв, що розмiщуються у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах 6. Плата (податок) за землю · Земельна дiлянка, яка перебуває у власностi або користуваннi, у тому числi на умовах оренди Таблиця 2. Розподiл платежiв за використання природних ресурсiв Вид платежiв Розподiл платежiв, % Державний бюджет України Мiсцевi бюджети 1. Збори за забруднення навколишнього природного середовища: мiста Київ та Севастополь iншi населеннi пункти 30 30 – 50 70 20 2. Платежi за спецiальне водокористування та користування водами для потреб гiдроенергетики i водного транспорту: забiр води з водних об’єктiв: загальнодержавного значення мiсцевого значення користування водами для потреб гiдроенергетики i водного транспорту 80 – 100 20 – – – 100 – 3. Платежi за спецiальне використання лiсових ресурсiв: мiсцевого значення i користування земельними дiлянками лiсового фонду 80 – 20 – – 100 4. Платежi за користування надрами: загальнодержавного значення мiсцевого значення та за користування надрами в цiлях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин пошук та розвiдка родовищ корисних копалин користування надрами континентального шельфу 40 – 80 100 60 100 20 – – – – – 5. Збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету 100 – – 6. Плата (податок) за землю 30 10 60 Природоохороннi фонди областi, якi формуються за рахунок зборiв за забруднення навколишнього середовища, грошових стягнень за порушення норм i правил охорони навколишнього середовища та шкоду, заподiяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результатi господарської та iншої дiяльностi, характеризуються такими даними (табл. 3, 4). Пред’явлено Фактично сплачено 2007 2008 2009 2007 2008 2009 За викиди, скиди, розмiщення вiдходiв у межах встановлених лiмiтiв: – кiлькiсть пiдприємств – сума у т. ч.: забруднення водних об’єктiв забруднення атмосферного повiтря стацiонарними джерелами 382 1462,6 504,1 875,3 83,2 387 1256,8 491,3 652,8 112,7 343 741,4 226,3 436,5 78,6 250 528,4 79,6 426,1 22,7 248 734,7 301,3 392,7 40,7 225 361,5 37,6 289,6 34,3 За викиди, скиди, розмiщення вiдходiв понад встановленi лiмiти: – кiлькiсть пiдприємств – сума у т. ч.: забруднення водних об’єктiв забруднення атмосферного повiтря стацiонарними джерелами розмiщення вiдходiв 7 7,9 3,4 4,4 0,1 7 51,8 21,0 30,8 – 25 74,8 63,9 7,6 3,3 2 0,3 0,3 0,0 0,0 4 2,1 1,9 0,2 – 13 8,8 3,1 2,6 3,1 За викиди в атмосферне повiтря вiд пересувних джерел: 148 21,0 137 14,8 259 115,0 82 10,8 79 11,3 161 79,0 За збитки, заподiянi природi, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства – кiлькiсть пiдприємств – сума 6 10,3 6 20,4 3 1,5 5 9,3 3 3,8 3 1,4 1343,8 932,7 548,8 751,9 450,7 Таблиця 4Надходження коштiв до фондiв охорони навколишнього природного середовищатис. грн. Джерела надходження коштiв Всього У т. ч. Державний бюджет Мiсцевi фонди 2008 2009 2008 2009 2008 2009 2008 2009 395,4 553,4 81,3 162,0 160,2 275,8 153,9 115,6 0,2 – – – – – 0,2 – 3. За забруднення пересувними джерелами 2,3 31,4 – – – – 2,3 31,4 4. Вiд накладання штрафiв 3,2 2,2 – – 0,7 0,8 2,5 1,4 5. На вiдшкодування збиткiв 0,0 – – – – – 0,0 – 97,5 45,3 – – 1,5 – 96,0 45,3 Разом 498,6 632,3 81,3 162,0 162,4 276,6 254,9 193,7 грн., з них понад 79,5 % (741,4 тис. грн.) – це збори за забруднення довкiлля в межах встановлених лiмiтiв. Серед видiв забруднення навколишнього природного середовища у межах встановлених лiмiтiв за якими пред’явлено найбiльшу суму екологiчних зборiв, були: забруднення атмосферного повiтря стацiонарними джерелами (436,5 тис. грн.), забруднення водних об’єктiв (226,3), розмiщення вiдходiв (78,6), а також за викиди в атмосферне повiтря вiд пересувних джерел (115,0). збори за забруднення довкiлля були сплаченi в розмiрi 48,3 % коштiв вiд загальної суми пред’явлених зборiв. Пред’явленi екологiчнi збори в межах встановлених лiмiтiв сплаченi таким чином: 16,6 % – за забруднення водних ресурсiв, 66,3 % – збори за забруднення атмосферного повiтря стацiонарними об’єктами i 43,6 % – за розмiщення вiдходiв. навколишнього природного середовища, що утворюються у складi сiльських, селищних, мiських бюджетiв, 43,7 % (276,6 тис. грн.) – на фонди у складi обласного бюджету 25,6 % (162,0 тис. грн.) – на Державний фонд охорони навколишнього природного середовища у складi Державного бюджету України. Таблиця 5. Ресурснi платежi суб’єктiв господарювання областi у 2009 р. Платежi Сума, тис. грн. Екологiчнi збори за забруднення навколишнього природного середовища у т. ч. збори за викиди, скиди, розмiщення вiдходiв у межах встановлених лiмiтiв збори за викиди, скиди, розмiщення вiдходiв понад встановленi лiмiти 932,7 741,4 74,8 збори за викиди в атмосферне повiтря вiд пересувних джерел збори за збитки, заподiянi природi, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства 115,0 1,5 Збори за спецвикористання природних ресурсiв, у т. ч. плата за використання лiсових ресурсiв плата за землю вiдрахування на геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок Держбюджету 954,0 471,0 13692,0 Про ресурснi можливостi регiонiв областi у зборi коштiв вiд об’єктiв господарювання за забруднення навколишнього природного середовища свiдчать данi за 2009 р. (табл. 6). Основна їх частка припадає на мiста обласного пiдпорядкування та Дзержинський, Коростишiвський, Попiльнянський, Баранiвський, Чуднiвський, Вол. -Волинський, Коростенський, Овруцький та Малинський райони. Таблиця 6. Екологiчнi збори, пред’явленi пiдприємствам, органiзацiям, установам, за забруднення навколишнього природного середовища у 2009 р Райони У тому числi Процент виплати пред’явлених екологiчних зборiв у 2009 р., % збори за викиди, скиди, розмiщення вiдходiв понад встановленi лiмiти збори за викиди в атмосферне повiтря вiд пересувних джерел збори за збитки, заподiянi природi, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства 932,7 741,4 74,8 115,0 1,5 48,3 м. Житомир 266,1 205,5 12,2 47,3 1,1 33,4 198,5 136,9 53,2 8,1 0,3 31,1 91,4 74,6 2,9 13,8 0,1 84,9 м. Нов. -Волинський 38,8 30,6 0 8,2 0 88,3 Андрушiвський 14,1 13,5 0 0,6 0 13,8 24,1 20,6 0 3,5 0 57,2 Бердичiвський 0,9 0,9 0 0 0 205,8 Брусилiвський 0,7 0,3 0 0,4 0 90,7 Вол. -Волинський 25,7 23,0 1,1 1,6 0 60,5 Дзержинський 20,8 20,2 0 0,6 0 70,1 Ємiльчинський 2,7 2,7 0 0 0 88,1 Житомирський 14,3 11,8 0 2,5 0 121,4 26,7 23,1 0,1 3,5 0 55,0 Коростишiвський 22,8 15,8 2,8 4,2 0 56,1 10,8 8,2 0 2,6 0 23,6 Любарський 3,9 3,9 0 0 0 25,0 Малинський 42,1 40,6 0 1,5 0 68,3 Нов. -Волинський 9,5 5,4 2,4 1,7 0 36,7 Овруцький 33,5 24,9 0 8,6 0 73,3 Олевський 16,0 16,0 0 0 0 57,9 Попiльнянський 23,7 22,3 0 1,4 0 68,7 Радомишльський 3,7 2,5 0 1,2 0 19,6 1,8 1,7 0 0,1 0 92,3 Черняхiвський 15,2 14,3 0 0,9 0 96,6 Чуднiвський 24,9 22,2 0 2,7 0 15,5 Витрати на охорону навколишнього середовища Для покращення екологiчного стану навколишнього природного середовища необхiдне технiчне переозброєння виробництва на основi впровадження новiтнiх наукових досягнень, енерго- i ресурсозберiгаючих технологiй, безвiдходних та екологiчно чистих технологiчних процесiв, розв’язання проблем знешкодження i використання всiх видiв вiдходiв. 7-13. Так, протягом 2009 р. витрати пiдприємств областi на охорону i рацiональне використання природних ресурсiв становили 32,4 млн. грн., що на 2,4 % бiльше у порiвняннi з попереднiм роком. Таблиця 7. Витрати пiдприємств на капiтальний ремонт основних виробничих фондiв природоохоронного призначеннятис. грн. Джерела покриття витрат 2007 2008 2009 у т. ч. Державний фонд охорони навколишнього середовища 121,7 х 41,6 – – – Мiсцевий бюджет у т. ч. мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища 21,0 х 272,0 – 145,4 – Власнi кошти 572,4 543,0 539,9 Позабюджетнi фонди 40,0 х х Разом 783,3 993,7 791,9 Таблиця 8. Поточнi витрати пiдприємств на охорону та рацiональне використанняприродних ресурсiвтис. грн. 1996 2007 2008 2009 Державний бюджет у т. ч. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища 83,3 х 242,2 х 56,5 – 90,7 – у т. ч. мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища 10,6 х 1969,2 х 1691,3 631,1 307,1 14,0 Власнi кошти 22651,7 29791,8 Позабюджетнi фонди 3,8 – х – 23600,5 30674,6 31624,9 Таблиця 9. Витрати пiдприємств на охорону та рацiональне використання природних ресурсiв Види витрат 2007 2008 2009 Капiтальний ремонт 783,3 993,7 791,9 Поточнi 31624,9 Разом 25646,4 31668,3 32416,8 Всього У т. ч. Державний бюджет Фонд обласного бюджету Мiсцевi фонди 2008 2009 2008 2009 2008 2009 2008 2009 10,9 – – – – – 10,9 – 2. Проведення конференцiй, семiнарiв, виставок, iнших заходiв, пропаганда екологiчних знань 25,4 59,5 – – 24,0 59,4 1,4 0,1 3. Науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi розробки та iншi документiв з питань охорони природи 11,0 56,2 – – 11,0 56,2 – – 4. Розробки екологiчних нормативiв i стандартiв, економiчних та iнших документiв з питань охорони природи – 2,2 – – – – – 2,2 5. Роботи по лiквiдацiї негативних екологiчних наслiдкiв вiд аварiй i катастроф 6,8 1,9 – – – 6,8 1,9 6. Здiйснення заходiв, спрямованих на зменшення впливу забруднення довкiлля на здоров’я населення 140,5 171,4 – – 40,9 132,5 99,6 38,9 7. Органiзацiї монiторингу навколишнього природного середовища, створення системи i банку екологiчної iнформацiї 0,6 – – – – – 0,6 – 8. Проведення екологiчної експертизи – – – – – – – – 9. Оснащення природоохоронних органiзацiй обладнанням та приладами контролю 41,5 50,4 10,1 50,0 25,5 – 5,9 0,4 10. Проведення робiт по охоронi територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду 5,7 24,9 – – 4,0 23,4 1,7 1,5 11. Пiдвищення квалiфiкацiї та обмiну досвiдом роботи працiвникiв природоохоронних органiв 0,3 – – – – 0,3 – – – – – – – – – 13. Іншi витрати 214,6 208,2 100,0 49,9 8,2 164,7 100,0 457,3 574,7 10,1 150,0 155,3 279,7 291,9 145,0 Залишок коштiв на кiнець року 75,5 121,3 – – 9,1 6,0 66,4 115,3 Таблиця 11. Поточнi витрати на охорону та рацiональне використанняприродних ресурсiв у 2009 р. Регiони Фактичнi поточнi витрати, тис. грн. всього з них за рахунок власних коштiв пiдприємств, орга-нiзацiй, установ з усiх витрат на охорону та рацiональне використання частка до всiх витрат, % атмосферного повiтря земель По областi 245 31625 29792 94,2 28594 1198 1591 57 8826 8819 99,9 8693 89 20 м. Бердичiв 28 3294 3289 99,8 3259 20 м. Коростень 38 2201 2201 100,0 1983 242 м. Нов. -Волинський 10 1905 1905 100,0 1894 6 Андрушiвський 6 559 462 82,6 559 Баранiвський 10 557 545 97,8 553 Брусилiвський 3 2 2 100,0 1 1 Вол. -Волинський 7 3265 3265 100,0 2123 5 1135 Дзержинський 4 458 321 69,9 387 69 Ємiльчинський 5 35 24 68,9 24 Житомирський 5 115 114 99,0 88 25 Коростенський 6 5058 5058 100,0 4148 676 230 Коростишiвський 11 436 436 100,0 338 Лугинський 3 102 96 94,4 93 7 3 60 60 100,0 49 10 Малинський 11 3464 2023 58,4 3242 185 Народицький 2 15 15 100,0 15 Нов. -Волинський 3 66 66 100,0 64 2 Овруцький 5 411 399 97,3 393 17 1 Олевський 2 133 133 100,0 133 Попiльнянський 7 166 104 63,0 139 2 19 Радомишльський 6 280 265 94,6 229 Ружинський 3 63 63 100,0 46 16 Червоноармiйський 3 20 1 3,8 8 11 Черняхiвський 2 10 2 20,3 10 Чуднiвський 5 124 124 100,0 124 Таблиця 12. Капiтальнi вкладення на охорону навколишнього середовища i рацiональне використання природних ресурсiв за 2009 р. Всього У т. ч. кошти Державного бюджету вкладено за 2009 р., тис. грн. у % до передба-чених на рiк 2009 р. у % до 2008 р. вкладено за 2009 р., тис. грн. 912 56,1 72,4 67 28,8 17,8 У тому числi: охорона i рацiональне використання водних ресурсiв 290 26,6 43,5 9 5,6 2,6 охорона атмосферного повiтря 564 121,6 70,1 – – – охорона i рацiональне використання земель 58 81,7 2,3 р. 58 81,7 2,3 р. централiзовано з Державного бюджету, решта – за власнi кошти пiдприємств i органiзацiй. Будiвництво природоохоронних об’єктiв катастрофiчно зменшується. Обсяги капiтальних вкладень в 2008 роцi до попереднього скоротились в 10 разiв, у 2009 р. – на 27,6 %. У звiтному роцi на природоохоронному будiвництвi освоєно 56 % передбачених капiтальних вкладень. З Державного бюджету профiнансовано 29 % вiд запланованих, з власних коштiв пiдприємств i органiзацiй – 61 %. видiлялись кошти лише обласному управлiнню комунального господарства, з яких 9 тис. грн. використанi на охорону незавершеного будiвництва очисних споруд в смт. Олевську i 47 тис. грн. на обстеження зсувних i зсувонебезпечних територiй м. Житомира. Починаючи з 1986 р. по 1995 р. площа рекультивованих земель постiйно збiльшувалася (в середньому на 76 га), за останнi роки лише у2009 р. проведено рекультивацiю на площi 1,3 гектара. Екологiчна ситуацiя, що склалася в областi, потребує бiльш значних iнвестицiй на природоохоронне будiвництво. Прiоритетним напрямком асигнувань, на якi спрямовувалися майже всi iнвестицiї природоохоронного призначення, є охорона водних ресурсiв (28,6 млн. грн.), на охорону атмосферного повiтря витрачено 1,2 млн. грн., на рацiональне використання i охорону земель – 1,6 млн. грн. Протягом 2009 р. з природоохоронних фондiв використано 574,7 тис. грн., у тому числi з мiсцевих фондiв сiльських, селищних, мiських рад – 145,0 тис. грн. (25,2 %), а обласного – 279,7 млн. грн. (48,7 %) i Державного фонду – 150,0 тис. грн. (26,1 %). Кошти фондiв охорони навколишнього природного середовища використовувались здебiльшого на рiзноманiтнi природоохороннi заходи. Найбiльше їх витрачено на заходи з метою зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення (29,8 %), а також проведення конференцiй, семiнарiв, виставок, iнших заходiв, пропаганда економiчних знань (10,4 %). Основна частина природоохоронних заходiв здiйснювалась пiдприємствами, органiзацiями, установами за рахунок власних коштiв. Їх частка в середньому по областi складає майже 97,6 % вiд загальної суми витрат на капiтальний ремонт основних природоохоронних фондiв та поточних витрат на природоохороннi заходи. Це, передусiм, заходи, пов’язанi з обмеженням шкiдливого впливу на довкiлля найбiльш небезпечних джерел забруднення. Державний природоохоронний контроль Земля, вода, повiтря, надра, лiси та iншi природнi ресурси – дарунок природи, їх кiлькiсть не збiльшується. Використання природних ресурсiв суб’єктами господарювання вимагає здiйснення державного контролю як у сферi охорони навколишнього природного середовища, так i за сплатою ресурсних платежiв. i лiквiдацiю негативного впливу господарської та iншої дiяльностi на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсiв, генетичного фонду живої природи, ландшафтiв та iнших природних комплексiв, унiкальних територiй та природних об’єктiв, пов’язаних з iсторико-культурною спадщиною. Державний контроль у галузi охорони навколишнього природного середовища в областi здiйснюють такi iнспекцiйнi пiдроздiли держуправлiння: - iнспекцiйний вiддiл (в складi секторiв): 1) охорони атмосферного повiтря, водних ресурсiв, 2) охорони земель, надр, рослинного i тваринного свiту; - вiддiли: 1) екологiчного контролю на кордонi, вiдходiв i радiацiйного контролю, 2) монiторингу i аналiтичного контролю; - 23 районнi екологiчнi iнспекцiї; - 4 пости екологiчного контролю на кордонi. Загальна чисельнiсть штатних посад iнспекцiйних пiдроздiлiв – 73,5 од. У порiвняннi з 2008 р. у 2009 р збiльшилась чисельнiсть iнспекторiв екологiчного контролю на кордонi: з 7 у 2008 р., до 16 - у 2009 р. Протягом року вiдкритi пости екологiчного контролю на залiзничному ППр “Коростень” (3 чол.), на нафтопровiдному ППр “Нов. -Волинський” (3 чол.), на автомобiльному ППр “Майдан Копищанський” (1 чол.) та збiльшена чисельнiсть працiвникiв на автомобiльному ППр “Виступовичi” (2 чол.). Головдержекоiнспекцiї. Крiм планових заходiв, здiйснювались також заходи по виконанню завдань обласної та районних держадмiнстрацiй, запитiв органiв прокуратури. Особлива увага придiлялась об’єктам, що становлять пiдвищену екологiчну небезпеку. Аналiз iнспекцiйної дiяльностi засвiдчує про збiльшення кiлькостi перевiрок пiдприємств (у 2009 р. на 13 % бiльше попереднього), пiдвищення вимогливостi до порушникiв природоохоронного законодавства. На посадових осiб i громадян накладено 686 адмiнiстративних стягнень, що на 14,4 % бiльше попереднього року. Якщо в середньому на 1 iнспектора у 2008 р. припадало 9,0 адмiнстягнень за рiк, то у 2009 р. – 9,3. Бiльше пред’явлено позовiв – 35 на суму 50,4 тис. грн. Значно збiльшилась кiлькiсть стягнутих позовiв. Якщо у 2008 р. було стягнуто тiльки 1,4 % вiд суми заявлених позовiв, то у 2009 р. – 27,4 %. Інформацiя, що характеризує стан державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства, наведена в таблицях 12,13. Таблиця 12. Загальна кiлькiсть перевiрок i перевiрених об’єктiв органами державного природоохоронного контролю у 2009 р. Показники Всього У т. ч. екологiчно небезпечних Кiлькiсть перевiрок 14926 58 Перевiрено об’єктiв у т. ч. 3539 738 20,9 58 12 20,7 4 – У вiдсотках до загальної кiлькостi 0,1 – Таблиця 13. Кiлькiсть перевiрок, проведених органами державного природоохоронного контролю за сферами контролю у 2009 р. У т. ч. перевiрки на екологiчно небезпечних об’єктах одиниць iз них передано матерiали у правоохороннi органи у % до загальної кiлькостi Воднi ресурси у т. ч. поверхневi воднi ресурси 488 488 – – 24 24 4,9 4,9 Атмосферне повiтря у т. ч. на пiдприємствах (крiм автотранспортних) автотранспортних автотранспортi 12071 684 450 234 11387 – – – – – 28 28 28 – – 0,2 4,1 6,2 – – Земельнi ресурси 489 1 2 0,4 у т. ч. пiдземнi води 799 661 3 3 4 2 0,5 0,3 у т. ч. промисловими вiдходами 571 295 276 – – – – – – – – – Рослинний свiт 193 7 – – 126 2 – – Рибнi ресурси 103 – – – Природно-заповiдний фонд 56 – – – Джерела iонiзуючого випромiнювання 30 – – – Разом 14926 13 58 0,4 Таблиця 14. Притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностiза порушення природоохоронного законодавства у 2009 р. Сума штрафiв, тис. грн. Кiлькiсть випадкiв призупинення виробничої дiяльностi накладених стягнених сума у % до накладених Воднi ресурси 48 4,2 0,8 19,0 – у т. ч. поверхневi воднi ресурси 48 4,2 0,8 19,0 – Атмосферне повiтря 328 14,3 5,8 40,4 2 на стацiонарних об’єктах 40 3,2 1,8 56,1 2 iз них: на пiдприємствах (крiм автотранспортних) автотранспортi 18 22 288 1,3 1,9 11,1 0,9 0,9 4,0 66,3 48,9 35,9 2 – – Земельнi ресурси 49 4,6 1,4 30,1 – у т. ч. пiдземнi води 92 86 8,5 7,8 1,7 1,5 20,1 19,5 1 1 промисловими вiдходами побутовими вiдходами 51 24 27 3,6 2,1 1,5 1,5 0,8 0,7 41,5 35,8 49,7 1 1 – 46 3,4 1,2 35,9 – Тваринний свiт 34 2,3 0,8 35,8 – 34 0,6 0,5 75,0 – 4 0,4 0,0 4,3 – Джерела iонiзуючого випромiнювання – – – – – Разом 686 41,8 13,6 32,6 4 Сфери контролю об’єктiв Кiлькiсть позовiв за збитки Сума позовiв за збитки, тис. грн. пред’явлених, од. признаних од. сума у % до пред’явлених Воднi ресурси 6 1 16,7 2,0 0,1 7,2 у т. ч. поверхневi воднi ресурси 6 1 16,7 2,0 0,1 7,2 Атмосферне повiтря – – – – – – на стацiонарних об’єктах – – – – – – на пiдприємствах (крiм автотранспортних) автотранспортних автотранспортi – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Надра у т. ч. пiдземнi води 6 6 2 2 33,3 33,3 4,7 4,7 2,2 2,2 47,0 47,0 Поводження з вiдходами у т. ч. промисловими вiдходами побутовими вiдходами – – – – – – – – – – – – – – – – – – Рослинний свiт 18 6 33,3 42,9 10,7 24,9 1 1 100,0 0,7 0,7 100,0 4 4 100,0 0,1 0,1 100,0 – – – – – – Джерела iонiзуючого випромiнювання – – – – – – 35 14 40,0 50,4 13,8 27,4 У 2009 р. в областi стався один випадок аварiйного забруднення в сферi поверхневих водних об’єктiв iз сумою збиткiв – 10,2 тис. грн., вiдшкодування збиткiв не здiйснювалося. не лише органами податкової служби для контролю повноти i своєчасностi сплати платежiв до бюджетiв, але й в системi органiв виконавчої влади як статистичну iнформацiю. Податкову статистику в сферi розрахунку платежiв за використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля, насамперед, доцiльно використовувати для пошуку бiльш досконалих механiзмiв обчислення цих платежiв, сплати їх до бюджетiв, а також здiйснення контролю за обсягами використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля. Нинi за кордоном ефективно дiють податки на продукцiю, яка забруднює в один з перiодiв циклу свого функцiонування навколишнє середовище – паливо, шини, пакувальнi матерiали тощо. Наповнення природоохоронних фондiв можна здiйснювати через впровадження збору за забруднення довкiлля з приватних автовласникiв. Інформацiя податкової звiтностi повинна формувати статистику пiдприємств для визначення впливу їх господарської дiяльностi на навколишнє природне середовище та участi пiдприємств через ресурснi платежi у здiйсненнi заходiв щодо реалiзацiї природоохоронних програм та вiдтворення природних ресурсiв. Використовуючи податкову статистику можна формувати статистику пiдприємств за показниками: бюджетiв; · використання лiсових i водних ресурсiв, земельних дiлянок, палива та видобування корисних копалин; Зведення та аналiз показникiв податкової статистики за розрахунками ресурсних платежiв сприятиме їх системному вивченню та осмисленню з метою правильної оцiнки впливу господарської дiяльностi пiдприємства на навколишнє природне середовище, визначення рiвня екологiчної безпечностi технологiй та природоохоронних систем, виявлення порушень у повнотi облiку об’єктiв для обчислення платежiв та обґрунтування розподiлу екологiчних зборiв мiж державним, обласним i мiсцевим бюджетами. В цiлому ж економiчний механiзм природокористування та охорони навколишнього природного середовища в нашiй країнi дiє недостатньо. Життя вимагає, щоб не лише те, що вiдбирається вiд природи i що вкладається у її вiдновлення i охорону, а взагалi все, що вироблене або створене природою, всi складовi навколишнього середовища облiковувалися i враховувалися в процесi виробничої дiяльностi, включалися до матерiальних активiв. Тобто постає завдання розробки i впровадження комплексного економiчного i екологiчного облiку, який би сприяв спостереженню за змiнами у навколишньому середовищi, викликаних економiчною, пiдприємницькою дiяльнiстю, створював би iнформацiйну базу для комплексної економiчної та екологiчної полiтики, яка б забезпечувала стiйкiсть розвитку економiки взагалi, її окремих суб’єктiв, створювала б такi умови, коли надмiрне i нерацiональне використання природних ресурсiв, а тим паче - забруднення довкiлля, були економiчно невигiдними. Необхiдно створити такi економiчнi механiзми, щоб пiдприємцiв не примушували, а щоб вони самi були зацiкавленi у вкладаннi коштiв на впровадження нових екологiчно-безпечних, ресурсо-економних, безвiдходних технологiй, а з iншого боку – щоб був гарант у стабiльностi i стiйкостi розвитку своєї справи. А це досягається шляхом застосування оптимального оподаткування, обґрунтованих норм i вiдрахувань за природнi ресурси, органiзацiї високоефективної страхової, юридичної полiтики. Такий пiдхiд змiнив би i структуру податкiв на природоохороннi заходи. За сприятливих економiчних умов пiдприємцi могли б втiлити масу цiкавих, вкрай необхiдних проектiв утилiзацiї вiдходiв, полiпшення якостi питної води, ефективного використання пiдземних вод, зменшення загазованостi, шумiв, очищення озер, рiчок. Лiтература 1. Агулов К. С. Постановка проблеми сталого розвитку АПК регiону // Науковий вiсник Нацiонального аграрного унiверситету. – 2002. – №51. С. 173-176. 2. БахурО. В. Сталий розвиток аграрного сектора: сутнiсть та методи його формування // Вiсник Державного агроекологiчного унiверситету. – 2004. – №1. – С. 305-312. 3. Вонсович В. К. Використання земельних ресурсiв як визначальний чинник сталого розвитку аграрного сектору регiону // Збiрник наукових праць Луганського нацiонального аграрного унiверситету. – 2004. – №34/46. С. 245-249. 4. Мартинов С. В. Забезпечення екологiзацiї аграрного сектору в контекстi стратегiї сталого розвитку регiону // Вiсник ХНАУ. – 2004. – №3. С. 139-142. 6. Зинчук Т. О., Мартынов С. В., Сайкевич О. Д. Интеграционные процессы и управление инвестиционно-инновационной деятельностью // Рыночная трансформация аграрного сектора региона / Под ред. В. В. Зиновчука. – Житомир: Державний агроекологiчний унiверситет, 2002. – С. 59-76. (Особистий внесок автора: визначено стан iнвестицiйної дiяльностi в регiонi та її особливостi на територiї прiоритетного розвитку Житомирської областi). 7. Мартинов С. В. Проблеми iнвестицiйного забезпечення сталого розвитку регiону // Сучасна аграрна наука: напрями дослiджень, стан i перспективи: Зб. матерiалiв другої мiжвузiвської наук. -практ. конф. аспiрантiв. – Вiнниця, 2002. – С. 102-104.