Екологічний стан Азовського моря

Екологiчний стан Азовського моря Екологiчний станАзовськогоморя Змiст Вступ 1. Коротка характеристика Азовського моря 2. Екологiчнi проблеми моря Список використаної лiтератури Вступ Азовське море - унiкальний природний об'єкт. Важливiсть збереження його в чистому виглядi очевидна. Кожен з нас розумiє, що наше море є джерелом як матерiального, так i духовного багатства. Основними проблемами Азовського моря є його незадовiльний екологiчний стан, обумовлене активiзацiєю економiчної дiяльностi приморських країн в останнi 10 рокiв, при цьому рiвень природоохоронної дiяльностi в цей перiод iстотно погiршився. До розпаду СРСР в Українi i Росiї реалiзувалася, хоч i не iдеальна, але бiльш-менш послiдовна державна полiтика щодо захисту гiдросфери. З початку i до кiнця 90-х рокiв у цих країнах вiдбувалися масштабнi полiтико-економiчнi змiни, i питання екологiї вiдiйшли на другий план, однак внаслiдок рiзкого спаду економiки паралельно знизився i рiвень навантаження на екосистему. З кiнця 90-х країни регiону увiйшли у фазу економiчного зростання, в результатi чого антропогенний тиск на навколишнє середовище стало зростати: до 2008 р. Росiя i Україна вiдновили чи перевищили обсяги промислового виробництва, що iснували до краху соцтабору. Вiдповiдно, посилилося потрапляння в море забруднюючих речовин, якi надходять зi стiчними водами, а також при веденнi с / г господарства i морських перевезеннях. 1. Коротка характеристика Азовського моря Азовське море - пiвнiчно-схiдний бiчний басейн Чорного моря, з яким воно з'єднується Керченською протокою (ширина 4,2 км). Це найдрiбнiше море в свiтi, його глибина не перевищує 15 метрiв. Крайнi точки Азовського моря лежать мiж 45 ° 12'30 "i 47 ° 17'30" пiвн. широти i мiж 33 ° 38 '(оз. Сиваш) i 39 ° 18' сх. довготи. Найбiльша його довжина 343 км, найбiльша ширина 231 км; довжина берегової лiнiї 1472 км, площа поверхнi - 37605 кмІ. (У цю площу не входять острови i коси, що займають 107,9 кв. Км). За морфологiчними ознаками воно вiдноситься до плоских морiв i являє собою мiлководну водойму з невисокими береговими схилами. За вiддаленостi вiд океану в материк Азовське море є континентальним морем планети. У зимовий перiод можливе часткове або повне замерзання, при цьому лiд виноситься в Чорне море через Керченську протоку. Як правило, льодоутворення характерно для сiчня, але в холоднi роки може мати мiсце на мiсяць ранiше. Іхтiофауна Азовського моря в даний час включає 103 види i пiдвиди риб. Бiомаса фiтопланктону досягає 200 г / м кв. 2. Екологiчнi проблеми моря Головнi техногеннi фактори, що найбiльш негативний вплив на екологiчну систему Азовського моря продуктивним у свiтi (з вилову риби на одиницю водного простору), в даний час практично втратило своє рибопромислове значення. В останнi роки концентрацiя роданидов в морi перевищує ГДК в 12,6 рази, вмiст фенолiв перевищує нормативи у 7 разiв. Основними джерелами забруднення Азовського моря є промисловi пiдприємства i порти мiста Марiуполя. Металургiйними комбiнатами «Азовсталь», iменi Іллiча, концерном «Азовмаш» щорiчно скидається понад 800 млн. м3 (до 99% загального обсягу скидiв у море) забруднених стiчних вод. Головним забруднювачем є «Азовсталь», який щороку скидає в море понад 850 мiльйонiв куб. м вiдходiв, що становить 99% вiд загального скиду забруднюючих речовин. Зокрема, на 1 грудня 2008 р. комбiнат скинув у море 86118,3 тис.. м3 стiчної води. У стоках спостерiгається перевищення гранично допустимої концентрацiї (ГДК) по азоту амонiйному в 2,74 рази, по залiзу загальному в 4 рази, мiдi - в 2,26 рази, цинку - у 1,76, нафтопродуктах - в 2,26 рази. Великим забруднювачем є Марiупольський морський торговельний порт. На 1 грудня. 2008 р. в море скинуто 233 тис. т зливних стокiв. Очиснi споруди порту працюють недостатньо ефективно: в акваторiї порту показник забруднення води, зокрема, по залiзу, перевищували (на кiнець 2008 р.) ГДК у 10 разiв. Турбує екологiв постiйне зростання обсягiв перевантажуються в українських морських портах сiрки. Так, в порту Марiуполь перевантаження сiрки з 1998 - 2000 рр.. збiльшилася бiльш нiж у 2,5 рази i досягла близько 2 млн. т. Комунальнi вiдходи: у прибережних районах системи забору, очищення i подачi води знаходяться в дуже зношеному станi, оскiльки будувалися 50-100 рокiв тому, в багатьох населених пунктах каналiзацiйнi системи з очищенням стокiв взагалi вiдсутнi, i в рiчки або безпосереднє море скидається неочищена вода. За приводиться в пресi оцiнками, щорiчно в Азовське море скидається 5 млрд. кубiчних метрiв стiчних вод; - Забруднення вод нафтою i нафтопродуктами внаслiдок морських вантажоперевезень та дiяльностi портiв (Найбiльшою за останнi роки стала катастрофа 11 листопада 2007 р., коли в Керченськiй протоцi в результатi шторму були викинутi на берег або затонули 10 суден, переважно росiйських. У море потрапило вiд 2 до 4 тис. т мазуту i близько 7 тис. т сiрки, що призвело до безпрецедентного забруднення острова Тузла, дна i прибережних територiй Керченської протоки, загибелi великої кiлькостi риби, дельфiнiв i птахiв, у тому числi i занесених до Червоної книги. За словами українських екологiв , море зможе очиститися лише через 5-10 рокiв, за найбiльш песимiстичними прогнозами - через 15. Концентрацiя нафтопродуктiв у Азовському морi подекуди перевищує ГДК у 10 разiв. в Азовському морi iснує критична ситуацiя. Концентрацiї нафтопродуктiв перевищують ГДК у 150 разiв, концентрацiї пестицидiв при нормi 0 досягають 40 мг / л. Розливи нафти погiршують кисневий обмiн мiж водою i повiтрям, пестициди отруюють воднi органiзми. Пiдтверджують це масовi замори риби вiд кисневого голоду i пестицидного отруєння. Вiдсутнiсть достатньої кiлькостi належних портових споруд для складування та обробки екологiчно небезпечних вантажiв, а також низький рiвень забезпеченостi морських транспортних засобiв системами очищення побутових стокiв та утилiзацiї твердих вiдходiв призводять до значного забруднення морських акваторiй та акваторiй портiв. У межах водоохоронної зони Азовського i Чорного морiв накопичено значну кiлькiсть твердих побутових i промислових вiдходiв. Технологiчне недосконалiсть облаштування звалищ викликає забруднення поверхневих i пiдземних вод, створює загрозу погiршення санiтарно-епiдемiологiчного стану i здоров'я населення, деградацiї рекреацiйних ресурсiв; - Заборонене, але використовуване донне тралення, що знищує доннi бiоценози. Хоча офiцiйно воно було заборонено ще в серединi 1970-х рокiв, рибалки продовжують використовувати трали, про що свiдчать численнi слiди донних тралення. Донне тралення небезпечне, перш за все, тим, що при такому способi вилову риби знищуються також i всi придоннi мiсця перебування риб i iнших гiдробiонтiв, знищуються молюски-фiльтратори - основа кормової бази безлiчi риб, у тому числi й осетрових. Крiм того, що пiднялася каламуть розноситься на десятки кiлометрiв i рiзко зменшує прозорiсть води. В даний час в Азовському морi працює декiлька десяткiв промислових суден, що застосовують всi типи тралiв. Вони мають дозволи на роботу кiльцевими неводами i обмежену кiлькiсть вилову. Насправдi ж працюють тралами й приховують загальний улов, де кiлограми на паперi перетворюються на тонни на дiлi. У результатi подiбних дiй не тiльки знищуються запаси риби, але й лiквiдуються традицiйнi мiсця годiвлi та нересту. Крiм того, перспективи збереження пiдводних лугiв ускладнюються ще й тим, що пiсля сталася нещодавно в Керченськiй протоцi катастрофи донна трава прийняла на себе велику кiлькiсть витiк мазуту, а надалi була викинута на берег.; - Надмiрний, в т. ч. браконьєрський вилов риби. Хижацька лов риби Мiнрибгоспом, яка почалася з 50-х рокiв 20 столiття методом потужної океанiчної лову за допомогою великих мереж, замiсть традицiйних невеликих, спецiальних снастей. Обсяги вилову риби в Азовському морi за останнi 10 рокiв скоротилися у 5 разiв. Вилов риби в останнi роки становив у середньому лише 20% рiвня 60-х - початку 70-х рокiв, що призвело до щорiчних втрат товарної продукцiї. Цимлянське водосховище забрало у Азова 80% прiсної води, що призвело до зменшення площ нерестовищ осетрових, оселедця, рибця та пiдвищення солоностi моря.; - Будiвництво водосховищ на основних, що живлять море рiчках (Дон, Кубань), перетворення цих водоймищ у гiгантськi промисловi вiдстiйники; - Інтенсивне впровадження в сусiднiх регiонах, басейнах стоку в море зрошувального землеробства i рисосiяння, замiсть традицiйних культур, що призвело до iнтенсивної хiмiзацiї, забруднення грунтiв, вод, засолення моря; - Неконтрольоване, лавиноподiбне збiльшення зливу пестицидiв в море з прилеглих сiльськогосподарських масивiв i перемiщення їх рiчками. Особливу небезпеку для екосистеми морiв представляють сiльськогосподарськi стоки, до складу яких входить багато отруйних хiмiчних речовин, препаратiв-пестицидiв, призначених для знищення шкiдливих комах i гризунiв. З них найбiльш небезпечним вважається ДДТ, який, потрапляючи у рiчки i моря, отруює рибу i особливо малькiв. Згубно дiють на iхтiофауну також мiнеральнi добрива - нiтрати i фосфати. Середнiй вмiст фосфору у водах Азовського моря коливається вiд 20-70 мкг / л. Змiст азоту коливається вiд 20-28 до 400 мкг / л.= вмирає риба. Зi стоком малих рiчок до басейнiв Азовського моря потрапляє близько 12% не засвоєних азотних добрив, 13% фосфорних добрив та 6% пестицидiв. Попадання в моря мiнеральних добрив, особливо нiтратiв i фосфати, а також радiонуклiдiв та iнших токсичних речовин тягне за собою пере удобрення (водоростей) вод моря, i, як наслiдок, - бурхливе зростання фiтопланктону («цвiтiння» моря - iнтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей ), зменшення прозоростi вод i загибель багатоклiтинних водоростей. - Інтенсивне, без дотримання екологiчних та санiтарних норм будiвництво на узбережжi, на косах моря безлiчi пансiонатiв i баз вiдпочинку. Значна антропогенне навантаження в лiтнiй перiод на деяких дiлянках рекреацiйних зон призводить до порушення природного стану пляжiв, прибережних лiсiв, i зниження їх рекреацiйно-оздоровчого потенцiалу; - Дампiнг (вiд англ. Damping) - поховання в море вiдходiв, видалення вiдходiв або iнших предметiв з штучних морських споруд, суден i лiтальних апаратiв, умисне знищення морських платформ, лiтальних апаратiв, суден. Встановлено зв'язок вмiсту токсичних забруднюючих речовин у водi Керченської протоки з обсягами та режимом дампiнгу. Незважаючи на зниження обсягiв скидаються грунтiв, рiвень забруднення водних мас ртуттю i свинцем з листопада 1991 по 1994 р. Суттєво зрiс при одночасному зниженнi вмiсту зазначених елементiв у донних вiдкладеннях, що свiдчить про вторинний забрудненнi придонного шару вод. У донних вiдкладеннях для бiльшостi визначаються забруднюючих речовин зберiгається позитивна тенденцiя до їх накопичення в поверхневому шарi опадiв. рекреацiя та рибне господарство. Що стосується портово-транспортної iнфраструктури, то необхiдно посилити екологiчний контроль за судноплавством та дiяльнiстю портiв, зменшити обсяг перевезення на суднах небезпечних вантажiв, добитися будiвництва та модернiзацiї очисних споруд у портах; - Скорочення безповоротного водоспоживання та збiльшення рiчкового стоку, в тому числi за рахунок зниження водомiсткостi виробництв; iстотне пiдвищення штрафiв за скидання неочищених стокiв промислових пiдприємств. - Корекцiя напрямкiв землеробства в прибережних регiонах, вiдмова вiд вирощування культур, якi вимагають застосування хiмiчних добрив i пестицидiв; - Значне розширення охоронюваних територiй i акваторiй для збереження гено- i екофонду; - Жорсткiсть законодавства щодо управлiння та охорони берегової зони, - Постiйний монiторинг стану морського середовища прибережних районiв i моря - Оптимiзацiя i збалансованiсть споживання вод Пiвнiчно-Кримського каналу; - широке застосування на територiях, що використовують для зрошення води рiчок, що впадають в басейн Азовського моря нової технологiї вирощування рису, що дозволяє знизити витрату води в десятки разiв; - закриття в Керченськiй протоцi тузлинської промоїни, яка утворилася в 1925 роцi в результатi сильного шторму. Вiн «вiдрубав» косу Тузла (Середню косу) вiд материка, розширивши тим самим коридор протоки, давши можливiсть бiльшiй кiлькостi густо солоної води проникати в Азовське море. «Закладення» промоїни може покласти початок вiдновлення споконвiчної режиму обмiну мiж Чорним i Азовським морями; - введення плати за користування водою для зрошення;. - Припинення скидання в море, лимани i рiчки неочищених стiчних вод, подiл побутових i промислових стокiв, забезпечення останнiх закритими циклами водообмiну, каналiзацiя зливових стокiв i забезпечення їх очищення перед випуском у море, запобiгання потрапляння в море i лимани неочищених дренажних вод. Деякi з методiв очищення: 1. Механiчний метод. 2. Хiмiчнi методи. Використовуються для видалення iз стiчних вод розчинних домiшок. Методи зв'язанi з використанням реагентiв, що перетворюють шкiдливi домiшки або в малотоксичнi, або в малорозчиннi. До хiмiчних методiв належать нейтралiзацiя, окислення та вiдновлення, видалення iонiв важких металiв. За допомогою їх проводиться видалення зi стiчних вод суспендованих i емульгованих домiшок, а також розчинених органiчних i неорганiчних речовин. Основнi способи: коагуляцiя i флокуляцiя, флотацiя, адсорбцiя, iонний обмiн, екстракцiя, зворотний осмос та ультрафiльтрацiя, десорбцiя, дезодорацiя, дегазацiя i електронiохiмiческiе методи. 4. Термiчний метод. речовин, окислення органiчних речовин в присутностi каталiзаторiв при атмосферному чи пiдвищеному тиску, рiдиннофазного окиснення органiчних речовин i вогневе знешкодження. 5. Бiохiмiчнi методи. Застосовуються для очищення стiчних вод вiд багатьох розчинених органiчних i деяких неорганiчних речовин. Процес очищення заснований на здатностi мiкроорганiзмiв i деяких рослин використовувати цi речовини для живлення в процесi життєдiяльностi - органiчнi речовини для мiкроорганiзмiв є джерелом вуглецю. Розрiзняють 2 стадiї процесу очищення, що протiкають з рiзною швидкiстю: - Руйнування адсорбованих речовин всерединi клiтини мiкроорганiзмiв при протiкають в нiй хiмiчних процесiв. Для встановлення можливостi подачi промислових стiчних вод на бiохiмiчнi споруди встановлюють максимальнi концентрацiї токсичних речовин, якi не впливають на процеси бiохiмiчного окислення i на роботу очисних споруд. Причому необхiдно, щоб стiчнi води не мiстили отруйних речовин i домiшок солей важких металiв. Для неорганiчних речовин, якi практично не пiддаються окисленню, також встановлюють максимальнi концентрацiї, при перевищеннi яких води не можна пiддавати бiохiмiчної очистки. Бiохiмiчне очищення можливе як в штучних (аеротенкi, бiофiльтри), так i в природних (поля зрошення, фiльтрацiї, бiологiчнi ставки) умовах. 20-40 С. При змiнi кисневого та температурного режиму склад i число мiкроорганiзмiв змiнюються. При аеробного очищення мiкроорганiзми культивуються в активному мулi або бiоплiвки. Анаеробнi методи очищення протiкають без доступу кисню; їх використовують головним чином для знешкодження опадiв. Аеробнi процеси протiкають в аеротенках i бiофiльтрах. Аеротенк - змiшувач з розосередженим випуском стiчних вод; резервуар, наповнений активним мулом (активний мул - колоїдна маса мiнерального й органiчного складу, багата мiкроорганiзмами. Активний мул складається з живих органiзмiв i твердого субстрату. Скупчення бактерiй в активному мулi оточенi слизовим шаром (капсулами). Такi скупчення називаються зооглеями. Бактерiї, позбавленi слизового шару, з меншою швидкiстю окислюють забруднення. Активний мул являє собою амфотерний колоїдну систему, при рН = 4-9 має негативний заряд. В активному мулi знаходяться мiкроорганiзми рiзних груп, iндивiдуальнi для кожного типу стiчних вод) . При проходженнi стiчної рiдини з неї витягуються N з амiаку, нiтратiв, амiнокислот; Р i К з мiнеральних солей цих речовин. Для нормальної роботи аеротенках активний мул пiддається перiодичної регенерацiї. Якi утворюють складний бiоценоз, який бере участь в процесi очищення. Бiоплiвка зростає на наповнювачi бiофiльтра, вона має вигляд слизових обростань товщиною 1-3 мм i бiльше. Колiр її змiнюється зi змiною складу стiчних вод вiд сiрувато-жовтого до темно-коричневого. i рециркуляцiю потоку. або автоматичнi затвори i повертається в первинний вiдстiйник. Але як регулюється швидкiсть бiохiмiчних реакцiй? При заданiй ступеня очищення основними факторами є концентрацiя потоку, вмiст кисню в стiчнiй водi, температура i рН середовища, вмiст бiогенних елементiв, а також важких металiв i мiнеральних солей. Особливiстю бiохiмiчної очистки в штучних умовах є рекуперацiя активного мулу. Вважаючи на суху речовину, активний мул мiстить 37-52% бiлкiв, 20-35% амiнокислот, також вiтамiни групи В. Вiн може бути використаний для годiвлi тварин, риб i птахiв. Вже розробленi технологiчнi системи отримання бiлково-вiтамiнного кормового продукту (белвiтамiна), виробництва сумiшi кормових дрiжджiв з мулом i одержання технологiчної вiтамiну В12 для комбiкормової промисловостi; отримання бiлка та активного вугiлля. Як вже зазначалося вище, iснує також бiохiмiчне очищення вод в природних умовах. У цьому випадку очищення протiкає в грунтi або водi за участю природних процесiв. Основне значення має грунтова очищення, яка полягає в поступовому розкладаннi органiчної речовини стiчних вод до найпростiших мiнеральних сполук пiд дiєю грунтових мiкроорганiзмiв. Грунтовi способи очищення найкращим чином захищають поверхневi водойми вiд забруднення. Землеробськi поля зрошення представляють собою спецiальнi майданчики, на яких вiдбувається очищення стiчних вод, поєднана з обробiтком рiзних сiльськогосподарських культур. За вiдсутностi останнiх цi майданчики називаються полями фiльтрацiї. Грунтовим методам очищення останнiм часом придiляється велика увага, тому що разом з очищенням вод вiдбувається i iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва. Бiологiчнi ставки призначенi для бiологiчного очищення i для доочищення стiчних вод у комплексi з iншими очисними спорудами. Представляють вони з себе водойми глибиною 0,5-1,5 м, якi розбиваються на кiлька секцiй. У зимовий час ставки не працюють. Висновок державної полiтики щодо захисту екосистеми Чорного i Азовського морiв. Бiльш того, навiть закладенi в бюджетi скромнi суми на заходи з охорони i вiдтворення навколишнього середовища морiв не витрачаються повнiстю або використовуються не за призначенням. А без координацiї та кооперацiї, в тому числi, фiнансової, вирiшити екологiчнi проблеми Азово-Чорноморського регiону неможливий. Так само досить вагомою проблемою є низька екологiчна свiдомiсть громадян СНД, яку потрiбно пiдвищувати, i це завдання держави в тiй же мiрi, як i завдання громадян, адже якщо не почати порятунок Азовського моря зараз, i так вже на межi екологiчної катастрофи, море може осягнути дуже сумна доля, що сильно вiдiб'ється на економiчному станi Україна, не кажучи вже про решту. 1. Маринич О. М. Географiчна енциклопедiя України. Т. 1. К., 1990; 2. І. А. Пирогов "Азовське море: минуле, сучасне, майбутнє. Http://gimnasia.genichesk.com.ua/azovseabook/index.htm; 4. http://azovseaeco.com.ua/news/2008-03-13-101 5. http://hvylya.org/index.php?option=comcontent&view=article&id=1424:2009-10-05-10-11-59&catid=4:2009-04-12-12-01-18&Itemid=10 6. http://ru.wikipedia.org/wiki/% D0% 90% D0% B7% D0% BE% D0% B2% D1% 81% D0% BA% D0% BE% D0% B5_% D0% BC% D0 % BE% D1% 80% D0% B5