Реферат з теми:
Вступ
розвитку України. З цiєю метою Україна здiйснює на своїй територiї екологiчну полiтику, спрямовану на збереження безпечного для iснування живої i неживої природи навколишнього середовища, захисту життя i здоров'я населення вiд негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонiйної взаємодiї суспiльства i природи, охорону, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв. Питання екологiчної безпеки та, у зв'язку з цим, природоохоронної дiяльностi в Українськiй державi є прiоритетними. Стаття 50 Конституцiї України наголошує, що "кожен має право на безпечне для життя i здоров'я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вiльного доступу до iнформацiї про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на її поширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена".
"Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Українi визначає: прiоритетнiсть вимог екологiчної безпеки, обов'язковiсть додержання екологiчних стандартiв, нормативiв та лiмiтiв використання природних ресурсiв при здiйсненнi господарської, управлiнської та iншої дiяльностi; гарантування екологiчно безпечного середовища для життя i здоров'я людей; запобiжний характер заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища; екологiзацiю матерiального виробництва на основi комплексностi рiшень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та вiдтворення вiдновлюваних природних ресурсiв, широкого впровадження новiтнiх технологiй; збереження просторової та видової рiзноманiтностi i цiлiсностi природних об'єктiв i комплексiв; науково обґрунтоване узгодження екологiчних, економiчних та соцiальних iнтересiв суспiльства на основi поєднання мiждисциплiнарних знань екологiчних, соцiальних, природничих i технiчних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов'язковiсть екологiчної експертизи; гласнiсть i демократизм при прийняттi рiшень, реалiзацiя яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологiчного свiтогляду; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та iншої дiяльностi на навколишнє природне середовище; безоплатнiсть загального та платнiсть спецiального використання природних ресурсiв для господарської дiяльностi; стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погiршення якостi природних ресурсiв, компенсацiя шкоди, заподiяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вирiшення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсiв з урахуванням ступеня антропогенної змiнностi територiй, сукупної дiї факторiв, що негативно впливають на екологiчну обстановку; поєднання заходiв стимулювання i вiдповiдальностi у справi охорони навколишнього природного середовища; вирiшення проблем охорони навколишнього природного середовища на основi широкого мiждержавного спiвробiтництва.
Екологiчна ситуацiя в Полтавськiй областi
вiдсутностi техногенних та природних надзвичайних подiй i явищ, i є доволi прийнятним у порiвняннi з бiльшiстю iнших областей України.
Протягом року в областi в атмосферне повiтря викидається 150 тис. т забруднюючих речовин (без дiоксиду вуглецю). Передують мiста Кременчук i Полтава, на якi припадає майже половина обсягiв викидiв в областi (на М. Кременчук - майже третина). Щiльнiсть викидiв складає 5,3 т/км2 i близько 100 кг за рiк на 1 мешканця областi, що, вiдповiдно, в 1,9 рази та в 1,3 рази менше нiж в середньому по Українi. Найбiльшим джерелом забруднення атмосферного повiтря є автотранспорт - за рiк викидається понад 80 тис. т забруднюючих речовин, тобто бiльше половини вiд усiх зареєстрованих викидiв. В мiстах Полтавi i Миргородi цей вiдсоток складає 90 та 85 вiдповiдно. Перевищує 90% частка викидiв забруднюючих речовин автотранспортом у районах з незначною концентрацiєю промислових пiдприємств - Пирятинському, Глобинському, Козельщинському, Чорнухинському, Чутiвському, Хорольському. Вiд стацiонарних джерел забруднення, за попереднiми даними обласного управлiння статистики, протягом 2005 р. в атмосферне повiтря областi потрапило 68,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 5,5% менше, нiж у 2004 роцi. Частка Полтавської областi складає 1,5% iз загальної кiлькостi викидiв в Українi. Серед стацiонарних джерел головними забруднювачами є пiдприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидiв у мiстах Полтавi, Лубнах i Миргородi. На м. Кременчук припадає бiльше 45% вiд усiх викидiв забруднюючих речовин в атмосферу стацiонарними джерелами i левову частку з них складають викиди АТ "Укртатнафта". Вищою, нiж середня по областi, є щiльнiсть викидiв вiд стацiонарних джерел у Лохвицькому, Диканському та Гадяцькому районах, де розташованi пiдприємства видобування та транспортування природного газу i нафти. Зменшити забруднення атмосфери пiдприємствами областi можна при умовi замiни застарiлого обладнання та технологiй на менш енергоємнi та маловiдходнi, замiни або реконструкцiї iснуючих пилогазоочисних установок, додержання режимiв та правил їх експлуатацiї, своєчасного проведення еколого-теплотехнiчних налагоджувальних робiт котлоагрегатiв.
Протягом 2005 року з поверхневих i пiдземних джерел областi забрано води на 21,6 млн. кубiчних метрiв менше (7,8% вiдсотка), нiж у попередньому. Також у регiонi стала тенденцiя до зменшення споживання води на душу населення для господарсько-питних потреб. Фактичний забiр та використання води по областi не перевищують встановленi лiмiти. Із загальної кiлькостi скинутих зворотних вод менше 4% склали забрудненi води. Обсяг недостатньо очищених (разом з неочищеними 0,024 млн. м3) становив. 6,4 млн. м3, що у 2,4 рази менше, нiж у 2004 р. Порiвнюючи з даними по Українi, можна вiдмiтити, що забiр води на одного мешканця областi майже вдвiчi менший, а скид недостатньо очищених стiчних вод (разом з неочищеними) - на порядок менший за середнiй. Стан води в рiчках за останнi роки суттєво не змiнюється, спостерiгаються незначнi перевищення граничне допустимих концентрацiй по бiологiчному та хiмiчному споживання кисню, залiза, марганцю. Кисневий режим здебiльшого задовiльний.
технiки, недодержання сiвозмiн, недостатнє внесення мiнеральних та органiчних добрив. Серед об'єктiв промисловостi найбiльший негативний вплив на стан земельних угiдь в областi чинять пiдприємства нафтогазового комплексу при будiвництвi та експлуатацiї газонафтових свердловин, трубопровiдного транспорту та при пошкодженнях трубопроводiв, найчастiше - навмисних, з метою крадiжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають забороненi до застосування, непридатнi та невiдомi хiмiчнi засоби захисту рослин, якi зберiгаються в господарствах без належного контролю.
Всi лiси вiднесенi до першої групи, виконують рiзнi захиснi функцiї, мають обмежене експлуатацiйне значення та особливий режим господарювання. Проблемними залишаються питання пошкодження лiсових площ пожежами, шкiдниками i хворобами, самовiльнi поруби До природно-заповiдного фонду областi (4,05 % вiд загальної площi) входять 25 територiй та об'єктiв загальнодержавного значення: 19 заказникiв, 1 дендрологiчний парк, 1 ботанiчна пам'ятка природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
земель за рiк складає вiд 3 до 4 метрiв берегової лiнiї, а на окремих дiлянках - до 7 метрiв. На сьогоднi виникла загроза руйнування житлових будинкiв та пiдсобних будiвель в таких населених пунктах, як Липове, Шушвалiвка, Мозолiївка, Пронозiвка, Васькiвка i Градизьк Глобинського та Максимiвка Кременчуцького районiв. Надзвичайно складна ситуацiя склалася в смт Градизьку, де берегова лiнiя водосховища впритул пiдiйшла до забудованої територiї, та в зонi Державного геологiчного пам'ятника природи - гори Пивихи, яка руйнується i зсувається пiд впливом дiї води. Протягом 2002-2005 рр. на берегоукрiплювальнi роботи в смт. Градизьку (в межах урочища "Узвiз") з Полтавського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища видiлено 1 млн. грн., з держбюджету - 16,7 тис. грн, вiдповiдно закрiплено 741 м берегiв. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давнiх кладовищ в селi Пронозiвка. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14. 09. 98 № 1431 "Про стан соцiально-економiчного розвитку Полтавської областi" передбачалося видiлити Полтавськiй обласнiй державнiй адмiнiстрацiї кошти в сумi 4 млн. гривень для проведення берегоукрiплювальних робiт на Кременчуцькому водосховищi та лiквiдацiї наслiдкiв пiдтоплення i затоплення житлових будинкiв. Питання залишається невирiшеним до цього часу. " Комплексною програмою захисту вiд шкiдливої дiї вод сiльських населених пунктiв i сiльськогосподарських угiдь в Українi у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" передбачалося видiлити областi з державного бюджету на виконання природоохоронних протипаводкових заходiв: в 2002 роцi - 3,2 млн. грн., фактично за рiк видiлено - 59,3 тис. грн.; в 2003 роцi - 3,9 млн. грн., фактично видiлено менше третини; в 2004 р. - 4,7 млн. грн., фактично - 1,259 млн. грн., у 2005 роцi - 5,4 млн. грн., фактично - 380,7 тис. грн. Враховуючи це, на водосховищi проводяться лише першочерговi заходи по зменшенню впливу берегообвалення.
"Укртатнафта". Площа забруднення пiдземних вод нафтопродуктами в районi АТ "Укртатнафта" в 1996 р. становила 147 км2. В останнi роки скидання зворотних вод у ставок-випарник скорочено з 2,38 до 0,54 млн. м /рiк. У 2003 р. виконано комплекс заходiв по очищенню пiдземних вод вiд забруднення нафтопродуктами в м. Кременчуцi, на що використано 400,0 тис. грн. (кошти Державного фонду). З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 1995-2005 рр. було видiлено 237,3 тис. грн. В результатi проведених водоохоронних заходiв вдалося значно скоротити ареал забруднення, об'єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази. Забруднення пiдземних вод внаслiдок наявностi на територiї областi значної кiлькостi недiючих артезiанських свердловин, що вимагають лiквiдацiйного тампонажу. Пiсля лiквiдацiї, реорганiзацiї сiльськогосподарських пiдприємств значна кiлькiсть артезiанських свердловин залишилися безгоподарними. Належнi умови їх експлуатацiї не витримуються, технiчний стан незадовiльний. Недiючi свердловини на сьогоднi є потенцiйними джерелами забруднення пiдземних водоносних горизонтiв. Основною причиною забруднення є мiжпластовi перетоки, що виникають у зв'язку з корозiєю обсадних колон та порушення iзоляцiї гирл недiючих свердловин. Тому виникає нагальна потреба в їх тампонажi. Накопичення та зберiгання в небезпечних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хiмiчних засобiв захисту рослин. За даними останньої iнвентаризацiї в областi зберiгається 712,5 т непридатних та заборонених до використання хiмiчних засобiв захисту рослин. Бiльша їх частина (близько 460 т) зосереджена в одному мiсцi - на складi ВАТ "Хорольська сiльгоспхiмiя". Проте бiльшу небезпеку становлять склади сiльськогосподарських пiдприємств. Примiщення знаходяться в аварiйному станi, не охороняються, пошкоджується упакування, в якому зберiгаються препарати. В теперiшнiй час зусилля направленi на проектування та виготовлення пересувної установки по знешкодженню заборонених, невизначених i непридатних до використання хiмiчних засобiв захисту рослин. Фiнансування планується забезпечити з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмiрi 1380,0 тис. грн. Виготовлення пересувної установки дасть змогу екологiчно та економiчно ефективнiше провести роботи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання агрохiмiкатiв. Вiдсутнiсть умов для безпечного зберiгання вiдходiв І-ІУ класiв небезпеки в населених пунктах областi. Стан поводження з вiдходами залишається однiєю з найбiльш гострих проблем. За попереднiми даними, на пiдприємствах накопичено промислових вiдходiв І класу небезпеки - бiльше 500 тонн, II класу - бiльше 800 тонн, III класу - близько 40 тис. тонн, IV класу - близько 6 млн. тонн. Левова частка (98,5%) вiдходiв IV класу небезпеки припадає на м. Кременчук, з них 87% - вiдпрацьованi формувальнi сумiшi. Найбiльша кiлькiсть вiдходiв І-ІП класiв зосереджена в мiстах Кременчуцi й Полтавi. За рiк утворюється бiльше 400 тис. тонн вiдходiв усiх класiв небезпеки. Для порiвняння, обсяги накопичених вiдходiв в областi на 1 км2 у 12 разiв меншi за середнi по Українi, утворених за рiк - у 7 разiв меншi, у розрахунку на 1 мешканця накопичено у 9 разiв менше, утворено за рiк - у 5 разiв менше. Вiдсутнiсть потужностей для утилiзацiї, знешкодження та поховання токсичних промислових вiдходiв негативно позначається на станi ґрунтiв. Не вирiшенi проблеми належного зберiгання та утилiзацiї побутових вiдходiв. На початок року налiчувалося близько 900 звалищ для захоронення твердих побутових вiдходiв загальною площею 750 га, з яких незадовiльно експлуатувались кожне третє. Практично всi звалища створенi i функцiонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенiшим методом зменшення негативного впливу промислових вiдходiв на довкiлля є складування їх на звалищах, полiгонах тощо. Проте ще не вирiшено питання будiвництва спецiалiзованого полiгону та його фiлiї; для складування токсичних промислових вiдходiв. За кiлькiстю накопичених вiдходiв домiнують мiста Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Розмiщення промислових вiдходiв здiйснюється на 9 полiгонах, якi знаходяться на балансi пiдприємств мм. Комсомольська та Кременчука. Проте кiлькiсть мiсць видалення вiдходiв ще недостатня.
рiшенням вiсiмнадцятої сесiї обласної ради четвертого скликання вiд 23. 03. 05. Всього Перелiком передбачено 4,2 млн. грн. на фiнансування заходiв, спрямованих на розвиток об'єктiв охорони навколишнього природного середовища. Станом на 01. 01. 06 профiнансовано природоохоронних заходiв на суму 3915,786 тис. грн., що становить 93,2% вiд запланованої суми. Залишок коштiв на рахунку обласного фонду охорони навколишнього природного - 871,2 тис. грн., - не повнiстю використаний резерв коштiв на непередбаченi видатки.
яких велася за кошти Державного та обласного фондiв охорони навколишнього природного середовища. Всього профiнансовано 1,484 млн. грн. ВАТ "Лтава" за власнi кошти проводить роботи з реконструкцiї iснуючого гальванiчного виробництва для створення регiональної гальванiки з одночасним розмiщенням виробничої дiльницi для утилiзацiї гальванiчних вiдходiв. На сьогоднi на виконання робiт пiдприємством використано понад 7 млн. грн., але власних коштiв для проведення всього обсягу робiт явно не достатньо. Будiвництво регiональної гальванiки в м. Полтавi на базi ВАТ "Лтава" дозволить промисловим пiдприємствам областi не вiдволiкати кошти на спорудження та експлуатацiю на кожному з гальванiчних виробництв очисних споруд i, вiдповiдно, не забруднювати навколишнє середовище шкiдливими стоками та викидами в повiтря, зменшити енергоспоживання, тому що гальванiка є енергоємним виробництвом. Продовжується будiвництво самопливного та напiрного каналiзацiйних колекторiв, каналiзацiйної насосної станцiї для вiдведення каналiзацiйних стокiв вiд багатоповерхових будинкiв по вул. Жовтнева, Котовського, Петровського, Ковалiвськiй в смт Нових Санжарах, на що у 2001-2005 рр. витрачено 735,305 тис. грн. Здiйснюється постiйне нарощування дамб хвостосховища на ВАТ "Полтавський ГЗК" за рахунок коштiв пiдприємства. На виконання робiт за 2005 рiк витрачено 28,44 млн. грн. Пiдприємством у 2005 роцi побудованi та введенi в експлуатацiю споруди з очищення дощових i талих вод перед скиданням їх у р. Днiпро (вартiсть будiвництва близько 0,9 млн. грн.). Збудовано водоохороннi об'єкти на ВАТ "Полтавський алмазний завод". Збудована значна кiлькiсть каналiзацiйних колекторiв та мереж в мiстах Полтавi, Кременчуцi, Глобиному.
екологiчних правопорушень. Так, за минулий та перший квартал 2006 року проведено майже 13 тисяч перевiрок, у тому числi 8 на об'єктах, що входять до "Перелiку екологiчно небезпечних об'єктiв України". Зокрема, перевiрялись ЗАТ "Укртатнафта", дочiрнє пiдприємство "Лтава", ЗАТ "Шишацький сироробний завод", управлiння з переробки газу та газового конденсату, ЗАТ "Пирятинський сирзавод", цегельний завод, ТОВ "Інтер-Агро", ТОВ "Метсплав", ТОВ "Шишаки-будкомплекс", СП "Яреськiвський цукровий завод", Кременчуцький льотний коледж. Основнi види виявлених порушень - здiйснення виробничої дiяльностi без дозволiв на спецводокористування i викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря, на розмiщення вiдходiв, без позитивного висновку державної екологiчної експертизи, використання джерел iонiзуючого випромiнювання без лiцензiї. Складено понад 2 тисячi протоколiв про порушення використання водних, земельних ресурсiв, надр, пiдземних вод, природно-заповiдного фонду, тваринного свiту, рибних ресурсiв, джерел iонiзуючого випромiнювання. Як наслiдок, до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнуто 2006 посадових осiб та громадян, на яких накладено штрафiв на суму понад 140 тисяч грн. Пред'явлено 295 судових позовiв на суму понад 465 тисяч грн., винесено 65 рiшень про тимчасове зупинення дiяльностi пiдприємств-порушникiв. Для розгляду в органи прокуратури направлено 21 матерiал про порушення природоохоронного законодавства.
23 березня 2005 року сесiя обласної ради прийняла рiшення про розширення територiй та створення нових об'єктiв природно-заповiдного фонду мiсцевого значення. У 2005 роцi їх кiлькiсть зросла на 9 одиниць загальною площею майже 1200 гектарiв.
Пiдсумовуючи, можна зазначити, що змiн, якщо не вживати дiй для їх своєчасного розв'язання
.
умов якiсного управлiння у сферi навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження; заходiв для запобiгання погiршенню стану навколишнього середовища, захисту здоров'я людей, досягнення рацiонального використання природних ресурсiв, вiдповiдно до зобов'язань Йоханесбурзького самiту; розширення спiвробiтництва у сферi навколишнього середовища. Тому природоохоронна робота є важливою загальнонацiональою справою i вимагає консолiдованих зусиль як владних структур, так i громадськостi.
Динамiка викидiв шкiдливих речовин в атмосферу в Полтавськiй областi
Динамiка викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря свiдчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузi охорони атмосферного повiтря мають бути заходи по утриманню валових показникiв викидiв на рiвнi оптимально можливих за рахунок впровадження екологiчно безпечних технологiй, пiдвищенню ефективностi роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталiзаторiв вiдпрацьованих газiв на автотранспортних засобах, полiпшенню стану автомобiльних дорiг, переведенню автотранспорту на газове пальне.
ГДК в атмосферi
Шкiдливi речовини, що потрапили в органiзм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кiлькiсть в повiтрi перевищує граничну для кожної речовини величину.
За величиною ГДК в повiтрi шкiдливi речовини подiляються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12. 1. 007-76):
- 1-й - речовини надзвичайно небезпечнi, ГДК менше 0,1 мг/м3(свинець, ртуть, озон).
- 2-й - речовини високонебезпечнi, ГДК 0,1... 1,0 мг/м3 (кислотисiрчана та соляна, хлор, фенол, їдкi луги).
- 4-й - речовин и малонебезпечнi, ГДК бiльше10,0мг/м3 (амiак, бензин, ацетон, гас).
|
