Екологiчна проблема мiста Києва
Мiнiстерство освiти та науки України
Нацiональний технiчний унiверситет України НТУУ "КПІ"
Соцiологiчне опитування на тему
"Екологiчна проблема мiста Києва"
Київ – 2010
Право на сприятливе середовище можна вiднести до особистих прав кожної людини, громадянина. Але його створення супроводжується виробництвом певних гарантiй, якi забезпечують дотримання i стимулювання реалiзацiї правил як громадян так i держави. В Києвi для забезпечення сприятливого, чистого середовища найбiльш ефективними, значущими гарантiями є сама участь громадян в екологiчних заходах, обговореннi екологiчних питаннь, звернення до державних органiв влади. А це неможливо без змiни самої свiдомостi громадян, переоцiнцi їх цiнностей, розумiннi сутi i глибини екологiчної проблеми, вiдповiдальної участi кожного громадянина у їх вирiшеннi.
Київ вже давно є одним з найбiльш екологiчно забруднених мiст України. Щож думають самi мешканцi про ситуацiю, яка нависла над рiдним мiстом? Вiдповiдь на це питання ми сподiваємося отримати в ходi соцiологiчного опитування.
Отже мета нашого дослiдження – аналiз та оцiнка екологiчної ситуацiї в Києвi очима його мешканцiв та їх вiдношення до цiєї проблеми.
Об’єкт дослiдження – люди рiзної вiкової категорiї.
Предмет дослiдження – їх вiдношення до екологiчної проблеми та її оцiнка.
Ми плануємо опитати 50 людей рiзної вiкової категорiї i рiзної статi, щоб на їх основi зробити висновок про загальну картину по мiсту Києву. В ходi дослiдження ми хочемо порiвняти ставлення людей до проблеми з їх конкретною участю у боротьбi з нею.
Ниже наведений перелiк питань нашої анкети.
За вiковою категорiєю вони розбилися наступним чином:
- до 18 рокiв – 24,6%
- 18-25 рокiв – 45,9 %
- 25-45 рокiв – 13,1 %
- бiльше 45 рокiв – 16,4%
- студенти – 49,2%
- працюють – 29,5%
- тимчасово непрацюють – 3,25%
- пенсiонери – 3,25%
60,6% опитаних вважають екологiчну ситуацiю у Києвi поганою, 16,4% - катастрофiчною, 14,8% - нормальною, 6,6% - вагаються з вiдповiддю i 1,6% вважають її хорошою (лише 6,25% усiх респондентiв вiком до 18 рокiв).
впровадження спецiальних програм. Але, не дивлячись на таку правильну оцiнку екологiчної ситуацiї, лише 19,67% тих, кого екологiчна ситуацiя не влаштовує, i 23% тих, хто вважає необхiдним введення спецiальних програм, погодилися б сплачувати додатковий податок на екологiю. Решта ж вважає, що вони не дiйдуть до пункту свого призначення. Це свiдчить про низький рiвень довiри до нашої влади. Всього ж сплачувати податок погодились 23% опитаних, серед яких i тi, кого влаштовує екологiчна ситуацiя нашого мiста. Також лише 41% з тих, кого не влаштовує екологiчна ситуацiя нашого мiста, хоча б раз брали участь у загальному прибираннi вулиць Києва. 23% опитаних нi разу не брали участь у прибираннi мiста, не погоджуються сплачувати податки, але все ж таки ситуацiя з екологiєю їх не влаштовує.
82% опитаних вважають, що у Києвi необхiдно збiльшити кiлькiсть смiтникiв на вулицях, проте 18% притримуються iншої думки, вважаючи їх кiлькiсть достатньою.
забруднення, що переважають у нашому мiстi, склався таким чином: 67,21% респондентiв вважають, що одним з найбiльших забрудникiв є транспорт, 60,7% вiддали свiй голос за побутовi вiдходи, 55,7% - за вiдходи пiдприємств. За виробничi аварiї проголосувало 9,84% опитаних, i 6,56% вважають, що є ще й iншi вагомi забрудники.
88,5% опитаних вважають,що необхiдно замiнити полiетиленовi пакети на паперовi, оскiльки вони є екологiчно чистими i пiддiються утилiзацiї. Решта притримується протилежної думки. 90,2% впевненi, що необхiдно ввести окремi контейнери для сортування смiття, оскiльки це сприяє зменшенню вiдходiв, але лише 32,8% з них здають вторинну сировину(склотару, макулутуру), тобто тiльки вони дiйсно готовi до таких нововведень, оскiльки розумiють важливiсть такого сортування. А 9,8% вважають введення контейнерiв пустою тратою часу, 47,5% нiколи у життi не здавали вторинну сировину.
Перевести транспорт на альтернативнi, менш шкiдливi види палива готовi 91,8% респондентiв. На пропозицiю провести у Києвi акцiю "День без машини" погодилися 63,9% опитаних. 24,6% вiдносяться до такої акцiї позитивно, але не погоджуються взяти у нiй участь, пояснюючи це тим, що багато справ через це прийдеться вiдкласти i це може призвести до негативних наслiдкiв не лише для них, але i для iнших. Також у цей день багатьом прийдеться йти пiшки на досить великi вiдстанi. 11,5% вiднеслися до акцiї нейтрально через вiдсутнiсть автомобiлiв або з iнших причин.
96,7% респондентiв вважають необхiдним збiльшити кiлькiсть зелених насаджень у мiстах i зменшити вирубку лiсiв, але лише 42,6% з них хоча б раз у життi брав участь у щорiчному озелененнi нашого мiста. 41% опитаних нiколи не брали участь у подiбних акцiях.
"Про заборону тютюнопалiння у громадських мiсцях", негативно - 6,6% (лише 27% усiх респондентiв вiком до 18 рокiв), 8,2% ставляться до нього байдуже i продовжують курити там, де i завжди курили.
70,5% опитаних бережно ставляться до водної проблеми i економлять воду, решта ж вважає, що її i так багато. Бiльшiсть респондентiв, що економлять воду – люди старше 25 рокiв.
- вести активну пропаганду в ЗМІ, розклеювати рекламнi плакати, що агiтують людей до свiдомого пiклування про природу;
- запровадити систему штрафiв i контролювати її виконання, стежити за порядком у мiсцях найбiльшого скупчення людей;
- за екологiю своєї частини довкiлля мають нести конкретну вiдповiдальнiсть фiрми, заводи, торговi точки, власники дiлянок;
- використання бiопалива транспортними засобами;
- будiвництво пiдприємств з переробки побутових вiдходiв;
- запровадження жорстких штрафних санкцiй до пiдприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;
- реформувати громадський транспорт: збiльшити кiлькiсть тролейбусiв, трамвайних маршрутiв, вiдмiнити маршрутки;
- будувати очиснi споруди, парки та сквери;
- винести заводи та фабрики за межi мiста;
- замiсть пластикових пляшок використовувати склянi;
- пересадити автомобiлiстiв на велосипеди;
- частiше влаштовувати "суботники";
З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що бiльшiсть киян дiйсно усвiдомлює стан екологiї рiдного мiста, знають що необхiдно робити для його покращення, але нажаль в бiльшостi випадках це залишається лише на теорiї. Бiльшiсть людей вважає, що особисто вони нiчого зробити не можуть. Наша гiпотеза виявилася частково справедливою, адже на практицi складається враження, що людям дiйсно байдуже.
Отже кияни ще не готовi до активної боротьби за чистоту мiста, але ми сподiваємось, що наша анкета змусила їх про це задуматись. Методи виходу з екологiчної кризи є, головне стимулювати населення подбати про природу, а отже i про себе i своїх нащадкiв.
| 
