Генетично модифіковані організми – міфи та реалії

Генетично модифiкованi органiзми – мiфи та реалiї МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВЕЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН КУРСОВА РОБОТА На тему „Генетично модифiкованi органiзми – мiфи та реалiї ” Черкаси 2009 ЗМІСТ Вступ 1. Генетично модифiкованi органiзми – мiфи та реалiї 1. 2 Історiя виникнення генетично-модифiкованих органiзмiв 1. 5 Бiобезпека в Українi: громадська думка 1. 6 Маркування генетично модифiкованої продукцiї в Українi 1. 7 Результати дослiджень вмiсту ГМО у харчових продуктах, що були придбанi в торговельнiй мережi м. Києва 1. 9 Шляхи вирiшення проблеми 1. 10 Особистий погляд на проблему Висновки РЕФЕРАТ Курсова робота 66 стор., 4 рис., 2 табл., 9 джерел посилань. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: генетично модифiкованi органiзми (ГМО) Окреслено важливiсть маркування продуктiв харчування, що мiстять ГМО. Представлено результати дослiджень вмiсту ГМО у продуктах харчування. Запропоновано шляхи вирiшення проблеми та громадська думка. В своїй курсовiй роботi я також висловлюю свiй особистий погляд на окреслену проблему. ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ, ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ, РИЗИКИ, БІОБЕЗПЕКА, МАРКУВАННЯ. ВСТУП Населення нашої планети, що стрiмко збiльшується, спонукало учених i виробникiв не тiльки iнтенсифiкувати вирощування сiльськогосподарських культур i худоби, але i почати пошук принципово нових пiдходiв до розвитку сировинної бази сторiччя, що почалося. бактерiями Е. соli)а також виготовлення лiкiв, вiтамiнiв, ферментiв, вакцин. В той же час енергiйно розвивається клiтинна iнженерiя. Особливо великих успiхiв вдалося досягти в областi мiкроклонувального розмноження рослин i одержання рослин з новими властивостями. Першим, в результатi штучних манiпуляцiй з генами, вийшов тютюн, невразливий для шкiдникiв, потiм генно-модифiкований помiдор (в 1994г. фiрма Monsanto), кукурудза, соя ,рапс, огiрок ,картопля, буряк, яблуко та iншi. ГМО все частiше почали входити до продуктiв харчування. В наш час вмiст ГМО в продуктах є звичним та прийнятним. Але проблема трансгенних продуктiв й досi викликає гострi дискусiї , оскiльки переваги їх використання очевиднi, а вiддаленi наслiдки їх дiї, як на екологiю, так i на здоров'я людини менш яснi. Але чи варто байдуже ставитися до цiєї проблеми? Оскiльки ГМО розмножуються, розповсюджуються i еволюцiонують, вони викликають проблеми, значно вiдмiннi вiд проблем, пов'язаних з безпекою використовування продуктiв традицiйних технологiй. На вiдмiну вiд бiльшостi фiзичних i хiмiчних з'єднань, ГМО, вивiльнюючись в навколишнє середовище починають розмножуватися, розповсюджуватися i, можливо, схрещуватися з мiсцевими органiзмами, що робить практично неможливим їх виявлення i знищення, а також утрудняє змiну або усунення їх дiї. Справдi генну iнженерiю можна назвати завершальним етапом адаптацiї до свiту машин. Водночас однiєї думки про генну iнженерiю, генетично модифiкованi продукти в науковому свiтi немає. Бiльшiсть науковцiв вважає, що випуск генетично модифiкованi продукти у навколишньому середовищi можуть спричинити незворотну шкоду бiологiчному рiзноманiттю екосистем, а також здоров’ю людей та тварин. Ця група науковцiв, беручи до уваги обмеженiсть наших знань про природу ризику вiд ГМО, закликає уряди ввести 5-рiчний мораторiй на комерцiйне застосування ГМО, щоб забезпечити необхiдний час для бiльш iнтенсивного монiторингу. Окрiм цього зростає розрив мiж країнами Захiдної та Схiдної Європи у рiвнях поiнформованостi про потенцiйний ризик випуску ГМО. Цим користуються для експорту на Схiд цiєї продукцiї. Проблема поглиблюється й тим, що люди мають мало достовiрної iнформацiї про генетично модифiкованi продукти. Поняття "генетично модифiкованi продукти" знайоме не кожному, а якщо i знайоме, то ставлення пересiчного громадянина до генної iнженерiї не можна назвати надто добрим. Насправдi, генна iнженерiя – це роздiл молекулярної бiологiї та генетики, метою якого є створення органiзмiв з новими комбiнацiями спадкових властивостей, зокрема, таких, що не поширенi в природi. Наприклад, глобальне потеплiння можна буде перемогти, створивши рослини та тварини, генетично змiненi так, щоби протистояти росту температур та посухам. Однак, не просто зрозумiти позитив чи то негатив, що в наш час ми не можемо обiйтися без генної iнженерiї та, зокрема, вiд ГМО. Генно модифiкованi продукти - це трансгеннi органiзми, спадковий матерiал яких змiнений методом генної iнженерiї з метою додання їм бажаних властивостей. Всi продукти, якi використовуються в сiльському господарствi, вони всi отриманi за рахунок технологiй, якi змiнюють генетичний апарат. Це є традицiйна селекцiя, а зараз це є методи генетичної iнженерiї, якi цю селекцiю значно пришвидшують. Традицiйно селекцiя дає, наприклад, сорт рослин за 10 – 15 рокiв, а генна iнженерiя за рiк за два. потреба у генно модифiкованих продуктах виникла не так i давно, а проблема перенаселення людства спонукала до цього. Не потрiбно забувати про те, що нас вже 6 млрд., а прогнози передбачають на 2020р. – 7 млрд.. Ще однiєю проблемою е те, що за останнi тiльки 20р. людство втратило бiльше 15% ґрунтового шару. При цьому свiтовi не вистачає бiлка, його свiтовий дефiцит складає 35-40 млн. тон/год. та зростає щоденно на 2-3%. Тому виросла потреба у в збiльшеннi сiльськогосподарських продуктiв для того, щоб вирiшити продовольчу проблему так, як традицiйними способами вже це важко зробити.[1] 1 1. 1 СУТЬ ГЕНЕТИЧНО ЗМІНЕН ЕНИХ ОРГАНІЗМ ІВ 1. 1. 1 Щ о таке модифiкацiя? Це змiна, покращення. Якщо, примiром, на упаковцi вашого улюбленого кетчупу стоїть напис „модифiкований крохмаль”, не поспiшайте з висновками. Як правило, крохмалi, що входять до продуктiв харчування, модифiкуються за допомогою хiмiчних методiв. На прикладi наслiдки модифiкацiї можна побачити, якщо заварити такий крохмаль, як заварюється кисiль. Одна модифiкацiя крохмалю дає звичайний кисiль, iнша – желеподiбний. Компанiї - виробники таких модифiкованих крохмалiв мають власнi ноу-хау щодо розробки нових i нових, безпечнiших модифiкацiй. та шкiдникiв. Легендою стала столiтня пшениця, яку можна було б косити кiлька разiв на рiк i сiяти лише раз на сторiччя. органiзму до iншого, який може бути рiзновидом або того самого, або iншого виду. Наприклад, гени можуть бути перенесенi з однiєї рослини до iншої, з рослини до тварини чи з тварини до рослини. Перенесення генiв мiж рослинами та тваринами є предметом окремої дискусiї. Нинi генетики можуть усе. Ну, майже все. Їм вдалося вивести сорти пшеницi, яка не приваблює колорадських жукiв, або винограду, що не боїться заморозкiв. Така модифiкацiя – це змiна одного чи кiлькох генiв у геномi, тобто – виведення нових рослин з новими функцiями. Надалi абревiатура „ГМ” вживатиметься для позначення термiна „генетично модифiкований”. Генетична модифiкацiя дозволяє отримувати рослини, тварин та мiкроорганiзми, зокрема бактерiї, зi специфiчними властивостями, що дуже важко досягти традицiйними методами. Крiм того, вона дає змогу переносити гени з одного виду до iншого, для отримання певних ознак, чого взагалi неможливо добитися шляхом традицiйної селекцiї. Столiттями люди розводили тварин та новi види рослин, прагнучи розвивати певнi ознаки або ж уникати їх. Серед найяскравiших прикладiв - скаковi конi, що їх розводили, добиваючись щоразу бiльшої швидкостi та сили, - а також троянди, селекцiя яких покликана розширити розмаїття їхньої кольорової гами, а також зробити стiйкiшими до хвороб. Протягом багатьох поколiнь, iнодi тисяч рокiв, найголовнiшi у свiтi сiльськогосподарськi культури селекцiонували, схрещували, намагаючись домогтися вiд них якнайкращого пристосування до умов вирощування i водночас вдосконалюючи їхнi смаковi якостi. Так, свiйську худобу розводять, виходячи з того, чи це м'яснi чи молочнi стада. На сьогоднi, бiльшiсть особин молочної худоби суттєво вiдрiзняється вiд тих тварин, яких людина приручила вперше. Роками в селекцiї молочної свiйської худоби основний акцент ставився на збiльшеннi надоїв молока та полiпшеннi його якостi. тягне за собою тi чи iншi змiни. За допомогою генетичної модифiкацiї, гени можна „ввiмкнути” чи „вимкнути”, мiняючи у такий спосiб процес розвитку рослини чи тварини. Наприклад, гербiциди використовуються для знищення бур'яну на полях, де вирощують сiльськогосподарськi культури, однак вони можуть зашкодити росту культур, якi мають захищати. Використовуючи генетичну модифiкацiю, ген iз окремою властивiстю, такою як стiйкiсть до конкретного гербiциду, можна ввести до культурної рослини. В такому разi гербiцид, яким обприскують поля з метою знищення бур'яну, не перешкоджатиме росту культурних рослин. В свою чергу, генетичну модифiкацiю можна використовувати для зменшення кiлькостi внесення пестицидiв - вiдповiднi змiни ДНК рослини збiльшать її опiр шкiдникам, певним сiльськогосподарським культурам. З iншого боку, генетична модифiкацiя використовується для того, аби змiцнити iмунiтет рослини до вiрусiв або полiпшити її поживну цiннiсть. Це стосується передусiм, тварин, яких вирощують задля м'яса, генетична модифiкацiя може потенцiйно пiдвищити такi показники, як швидкiсть росту та кiнцевий розмiр тварини. Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один iз двох типiв природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберiгання, передачу з поколiння в поколiння i реалiзацiю генетичної програми розвитку i функцiонування живих органiзмiв. Основна роль ДНК в клiтинах — довготривале зберiгання iнформацiї про структуру РНК i бiлкiв. У клiтинах еукарiотiв (наприклад, тварин, рослин або грибiв) ДНК знаходиться в ядрi клiтини в складi хромосом, а також в деяких клiтинних органелах (мiтохондрiях i пластидах). У клiтинах прокарiотiв (бактерiй i архей) кiльцева або лiнiйна молекула ДНК, так званий нуклеоїд, знаходиться в цитоплазмi i прикрiплена зсередини до клiтинної мембрани. У них i у нижчих еукарiот (наприклад дрiжджiв) зустрiчаються також невеликi автономнi кiльцевi молекули ДНК, так званi плазмiди. Крiм того, одно- або дволанцюжковi молекули ДНК можуть утворювати геном ДНК-вiрусiв. З хiмiчної точки зору, ДНК — це довга полiмерна молекула, що складається з послiдовностi блокiв — нуклеотидiв. Кожний нуклеотид складається з азотистої основи, цукру (дезоксирибози) i фосфатної групи. Зв'язки мiж нуклеотидами в ланцюжку утворюються за рахунок дезоксирибози i фосфатної групи. У переважнiй бiльшостi випадкiв (окрiм деяких вiрусiв, що мiстять одноланцюжковi ДНК) макромолекула ДНК складається з двох ланцюжкiв, орiєнтованих азотистими основами один проти одного. Ця дволанцюжкова молекула утворює спiраль. В цiлому структура молекули ДНК отримала назву «подвiйної спiралi». Історична довiдка. Кiнець 17 ст. Перший детальний опис клiтини та структури i функцiї рослин. У Нiдерландах починають систематично розводити квiти. Описана статева основа розмноження рослин, що пояснює, як можуть схрещуватись рiзнi роди культур у процесi створення нових типiв. 1719 р. Томасу Фейерчайлдовi (Thomas Fairchild) вдалося вперше отримати штучний гiбрид рослини, схрестивши звичайну гвоздику з турецькою. 1. 1. 4 Як вiдбувається генетична модифiкацiя ? 1. 1. 5 Вбудовування генiв Коли одна рослина, наприклад, модифiкується шляхом вбудовування в неї гена з iншої, то процес має такий вигляд: 1 Визначається рослина, що має бажану властивiсть. 2 В ДНК цiєї рослини вiдшукується, а вiдтак вирiзається специфiчний ген, який вiдповiдає за виникнення цiєї властивостi. 4 До гена i плазмiди приєднується ще одна послiдовнiсть нуклеотидiв, своєрiдний перемикач, який зветься „промотором” (активатором). З його допомогою можна впевнитись у тому, що вже вбудований у рослину ген працює належним чином. Лише невелика кiлькiсть клiтин у рослинi, що модифiкується, насправдi прийме новий ген. Крiм цього, генний комплект мiстить ген-маркер, що визначає клiтини, втручання до генного складу яких мало позитивнi наслiдки. 6 Потiм генетичний комплект переносять (трансформують) до рослини, що модифiкується. Зазвичай це робиться в один iз двох способiв: а) генетичнi комплекти приєднуються до крихiтних частинок золота або вольфраму, а потiм їх вистрiлюють з великою швидкiстю в шматочок тканини рослини. Золото або вольфрам використовують тому, що вони хiмiчно iнертнi, iншими словами, вони не вступатимуть у реакцiю iз середовищем; б) ґрунтова бактерiя пiд назвою Agrobacterium tumefaciens використовується для того, аби генний комплект потрапив до рослини, коли ця бактерiя проникає в рослинну тканину. Геннi комплекти вводять до Agrobacterium tumefaciens, змiнюючи їх так, аби данi бактерiї не активiзувалися, потрапивши до нової рослини. 7 Рослинна тканина, до якої були введенi геннi комплекти, вирощується у повнорозмiрну ГМ рослину. рослини, перевiряють, чи є в них вбудований ген. Ця процедура повторюється кiлька разiв. 1727 р. Компанiя „Вiлморiн” („Vilmorin”), розташована у Францiї, розробляє генеалогiчний метод розведення цукрових бурякiв i починає дослiдження в галузi селекцiї рослин i вдосконалення культурних видiв. 1750 - 1850 pp. Європейськi фермери розширюють культивування бобових (аби закрiпити азот у ґрунтi) та висiвають культури по черзi (сiвозмiна) з метою збiльшити врожай. 1761-66 pp. Йозеф Кьольройтер (Joseph Kolreuter) використовує рослини тютюну для проведення перших систематичних експериментiв зi схрещування видiв. Вiн зазначає, що отриманi в результатi цього гiбриди рослин часто ростуть швидше за своїх батькiв. 1819 р. Патрiк Ширеф (Patrick Shirreff) починає виводити пшеницю й овес з метою створення нових сортiв рослин i вивчення вiдмiнностiей мiж ними. яких англiйцi надають перевагу. Початок 40-х pp. XIX ст. Компанiя „Саттон i син” (зараз „Саттонз сiдз”/ „Suttons Seeds”) розводить сорти бурякiв, гороху та картоплi, придатнi для вирощування у Великобританiї. 50-i pp. XIX ст. З'являються промислово створенi тваринний корм та неорганiчнi добрива. 1865 р. Грегор Мендель (Gregor Mendel) презентує лекцiю на тему своєї роботи - дослiдивши розвиток рослин гороху, вiн вивiв схему успадкованих ознак. Лекцiя Менделя була опублiкована наступного року. 1884-88 pp. Оскар Хертвiг (Oscar Hertwig), Едуард Страсбергер (Eduard Strasberger), Альбрект фон Коллiкер (Albrect von Kolliker) та Август Вайсманн (August Weismann) незалежно один вiд одного висунули припущення, що клiтинне ядро несе iнформацiю, необхiдну для успадкування ознак. 1. 1. 7 Методи для виведення сортiв рослин iз певними властивостями Селекцiонери рослин користуються багатьма методами для виведення сортiв рослин iз певними властивостями. Серед них - традицiйна селекцiя культур, а також застосування хiмiкатiв та опромiнення, яке набуло популярностi останнiм часом. Традицiйний метод схрещування для отримання гiбридiв рослин використовувався багатьма поколiннями. Вiн передбачає цiлу низку схрещувань для виведення рiзних комбiнацiй рослин, з метою закрiплення i розвитку бажаних ознак та викорiнення небажаних. Однак, цей метод має свої вади, оскiльки в процесi селекцiї губиться велика кiлькiсть генетичного матерiалу, не потрапляючи до сортiв рослин. Через це важче отримати специфiчнi ознаки i, разом з тим, не занести до рослин небажанi ознаки, такi як вразливiсть до хвороб. Доки не були розробленi методи точної генетичної модифiкацiї, селекцiонери рослин використовували рiзноманiтнi методи, намагаючись викликати кориснi генетичнi змiни, якi не могли з'явитися природним шляхом. Сорт рису „Калроуз 76” був виведений iз використанням гамма-опромiнення, внаслiдок чого до бажаних розмiрiв зменшилась висота стеблини, а сорт „Аламо-Ікс” завдячує свою появу рентгенiвському опромiненню, i його представники мають бiльшу стiйкiсть до хвороб, анiж попередники. Шляхом використання гамма-опромiненню був виведений i рiзновид ячменю пiд назвою „Золота обiцянка” („Golden Promise”). Гамма-опромiнення спричинило генетичнi змiни у структурi певного рiзновиду ячменю, який виростав коротшим, давав високi врожаї та мав гарнi властивостi, значення яких могли гiдно оцiнити броварi. Вперше проданий у 1966 роцi, сорт „Золота обiцянка” став основним сортом ячменю, який вирощували в Шотландiї у 70-i i 80-i pp. минулого столiття. Для внесення змiн у гени рослин використовувались i хiмiкати, такi як оксид натрiю та етил-метилсульфат. У 70-i pp. минулого столiття цей метод виведення рослин був особливо популярним у Сполучених Штатах Америки. Проте i зараз деякi новi сорти створюють за допомогою хiмiкатiв або опромiнення, передусiм, в країнах, якi розвиваються. Проте цi методи вимагають багато часу для отримання бажаних результатiв, оскiльки генетичнi змiни, до яких вони спричиняють, мають випадковий характер. Фактично, бiльшiсть генетичних змiн, отриманих цими методами, не становлять користi для селекцiонерiв рослин. Натомiсть, технологiя генетичної модифiкацiї дає конкретнi змiни. 90-i pp. XIX ст. Вiльям Фаррер (William Farrer) керує масштабною програмою з селекцiї пшеницi в Австралiї, вiдбираючи рослини за ознакою стiйкостi до хвороб i роблячи акцент на шкiдливих наслiдках. 1900-01 pp. Доведено, що бактерiю можна використовувати для виготовлення деяких важливих промислових хiмiкатiв[2]. 1. 2 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ГЕНЕТИЧНО-МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ Звiдки взялись генетично модифiкованi органiзми? Пiд час "холодної вiйни" вiйськовi кола обох супердержав - США i СРСР покладали неабиякi надiї на бiологiчну зброю нового типу. Ця зброя мала бути набагато ефективнiшою, нiж термоядерна. Вона не знищувала би територiї та iндустрiю, а впливала би тiльки на населення. До цiєї зброї вiдносились i штучнi, генетично модифiкованi органiзми. Тобто, такi органiзми, що мiстили гени штучно створенi, або запозиченi в iнших органiзмiв. Це вiдкривало грандiознi перспективи, а саме створення вiрусiв i рослин, котрi би знижували iмунiтет людей, несли новi хвороби, вiд яких не було би нi природного захисту, нi лiкiв. Пiсля закiнчення "холодної вiйни", звичайно, виникла серйозна проблема з фiнансуванням цих програм. І незалежно один вiд одного групи радянських i американських спецiалiстiв у цiй галузi звернулися до урядiв iз пропозицiями використати цi технологiї у мирних цiлях. З вiдомих причин у Радянському Союзi цi програми не набули вiдповiдної фiнансової пiдтримки, а у Сполучених Штатах цю iдею пiдхопили корпорацiї, котрi спецiалiзувались на агро-технологiях. І незабаром на свiтовому ринку з'явилися генетично модифiкованi сiльськогосподарськi культури, а фактично - новi, штучнi види рослин, що не пройшли природну або звичайну сiльськогосподарську селекцiю, а були синтезованi шляхом бiотехнологiчних операцiй. Генетично змiненi рослини викликають мутацiю живих органiзмiв. Сенсацiйнi висновки , що генетично змiненi рослини викликають мутацiю живих органiзмiв, та харчуються ними, зробив вiдомий нiмецький зоолог Ханс-Хайнрих Каац. Проведенi ним дослiдження, та звiти, якi оприлюдненi сьогоднi в Лондонi, свiдчать про наявнiсть величезної потенцiйної загрози генної iнженерiї для всього живого на планетi. Вчений встановив, що змiнений ген олiїстого турнепсу проникає в бактерiї, якi живуть у шлунку бджоли, i призводить до їхньої мутацiї. Тим самим знайдено перший науковий доказ впливу генетично змiнених рослин на живi органiзми. Експерт не виключає, що бактерiї в органiзмi людини також можуть змiнюватися пiд впливом продуктiв, що мiстять модифiкованi гени. Як часто ви замислюєтеся над тим, що Ви їсте? Лабораторнi тести, проведенi незалежними дослiдниками наприкiнцi 1999р., показали, що близько 60-75% всiх iмпортованих Росiєю продуктiв харчування мiстять генетично модифiкованi компоненти. У РФ уже iснують близько 20 експериментальних с/г полiв, на яких вирощуються трансгеннi рослини; усього лише 5 з них офiцiйно зареєстрованi й мають дозвiл вiд Мiнiстерства сiльського господарства. Що значить "генетично модифiкований ", або "трансгенний"? Генетично модифiкованi органiзми (ГМО) можна визначити як органiзми, у яких генетичний матерiал (ДНК) змiнений таким чином, яким це не вiдбувається в природних умовах. Цю технологiю часто називають "сучасною бiотехнологiєю" або "генною технологiєю". Вона дозволяє переносити вiдiбранi iндивiдуальнi гени з одного органiзму в iнший, а також мiж не пов'язаними мiж собою рiзновидами. Такi методи використовуються для створення генетично модифiкованих рослин, якi потiм використовуються для вирощування генетично модифiкованих харчових культур. Виробляти цю процедуру в широкому масштабi можливо тiльки в лабораторiях великих корпорацiй. "кориснi " властивостi - наприклад, стають токсичними для комах, однак найчастiше метою генетичної модифiкацiї є одержання суперстiйкостi сiльськогосподарських рослин до величезних кiлькостей пестицидiв виробництва тих самих корпорацiй. Якi ще властивостi, на додачу до "корисних", здобувають цi дiтки франкенштейнiв, корпорацiї волiють не розповiдати. Численнi дослiдження цiєї проблеми свiдчать, що генетично модифiкована їжа може становити серйозну небезпеку для здоров'я людини й для навколишнього середовища. У квiтнi 1998 року вчений Арпад Пуштаi з науково-дослiдного iнституту Роуэтт у мiстi Абирден (Великобританiя), необачно заявив по телебаченню, що експерименти виявили незворотнi змiни в органiзмi пацюкiв, якi харчувалися генетично модифiкованою картоплею. Вiн стверджував, що нiколи не буде їсти подiбну їжу й, що дуже несправедливо використовувати громадян як пiддослiдних кроликiв. На Пуштаi почалися гонiння. Вiн був звiльнений з роботи. впливу компонентiв, якi, мiстяться в генетично модифiкованих продуктах, неможливо пророчити й перевiрити. Росiйськi медики також наполягають на ретельних дослiдженнях i заборонi використання таких компонентiв хоча б у виробництвi дитячого харчування. Небезпека для навколишнього середовища, що мiстить у собi генетично модифiкованi органiзми, обговорюється бiологами багатьох країн. Аргументами проти збiльшення використання в сiльському господарствi токсичних пестицидiв, загроза родючостi ґрунту, генетичне забруднення поряд лежачих земель, зменшення чисельностi не тiльки комах-шкiдникiв, але й корисних комах, створення "суперпестицидiв ", виникнення нових штамiв вiрусiв рослин, проти яких уже нiякi геннi iнженери не допоможуть. Не варто нехтувати своїм здоров'ям. Будьте уважнi в питаннях того, що їсте Ви й Вашi близькi, дивiться на етикетки, у сумнiвних випадках просiть продавця показати Вам сертификат. Не купуйте продукти з „маркою "мiстить генетично модифiкованi компоненти". Звертайтеся в мiсцевi органи санепiднагляду iз проханням проконтролювати надходження на ринок галузi тiльки маркiрованих продуктiв, що мiстять генетично модифiкованi компоненти. Намагайтеся вибирати продукти мiсцевих виробникiв замiсть корпоративних товарiв[3]. 1. 3 НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ ГМО Вторгнення в ДНК для науковцiв є iнструментом, що дозволяє змiнювати життя, робити його гнучким до вимог технiчного середовища. Генетична iнженерiя дозволяє поводитися iз життям як iз технiкою. Справдi генну iнженерiю можна назвати завершальним етапом адаптацiї до свiту машин. Водночас однiєї думки про генну iнженерiю, генетично модифiкованi продукти в науковому свiтi немає. Бiльшiсть науковцiв вважає, що випуск генетично модифiкованi продукти у навколишньому середовищi можуть спричинити незворотну шкоду бiологiчному рiзноманiттю екосистем, а також здоров’ю людей та тварин. Ця група науковцiв, беручи до уваги обмеженiсть наших знань про природу ризику вiд ГМО, закликає уряди ввести 5-рiчний мораторiй на комерцiйне застосування ГМО, щоб забезпечити необхiдний час для бiльш iнтенсивного монiторингу. Окрiм цього зростає розрив мiж країнами Захiдної та Схiдної Європи у рiвнях поiнформованостi про потенцiйний ризик випуску ГМО. Цим користуються для експорту на Схiд цiєї небезпечної технологiї та небажаної продукцiї. Проблема поглиблюється й тим, що люди мають мало достовiрної iнформацiї про генетично модифiкованi продукти. Поняття "генетично модифiкованi продукти" знайоме не кожному, а якщо i знайоме, то ставлення пересiчного громадянина до генної iнженерiї не можна назвати надто добрим. Насправдi, - генетика (genetikos – той, що народжує, плодючий) – наука про спадковiсть та мiнливiсть живих органiзмiв. Вона вивчає принципи зберiгання та реалiзацiї генетичної iнформацiї, розкриває закони iндивiдуального розвитку органiзмiв та вiрусiв, виникнення в них нових ознак. А от генна iнженерiя – це роздiл молекулярної бiологiї та генетики, метою якого є створення органiзмiв з новими комбiнацiями спадкових властивостей, зокрема, таких, що не поширенi в природi. Наприклад, глобальне потеплiння можна буде перемогти, створивши рослини та тварини, генетично змiненi так, щоби протистояти росту температур та посухам. Окрiм, цього вже зараз створено та запатентовано вид курей, в яких вiдсутнiй материнський ген, що змушує курей висиджувати яйця, що невигiдно для птахофабрик. Отак, вид за видом, змiнюючи, життя все бiльше пристосовується до техносередовища. Якщо захоплюватися генною iнженерiєю, то не виключено, що скоро навколо будуть лише однi маленькi дива. Все-таки, не просто зрозумiти добре чи то зле, що ми дiйшли до генної iнженерiї. технологiй, якi змiнюють генетичний апарат. Це є традицiйна селекцiя, а зараз це є методи генетичної iнженерiї, якi цю селекцiю значно пришвидшують. Традицiйно селекцiя дає, наприклад, сорт рослин за 10 – 15 рокiв, а генна iнженерiяза рiк за два. Скажiть будь ласка, чому виникла потреба у генно модифiкованихпродуктах?Є потреба у в збiльшеннi сiльськогосподарських продуктiв для того, щоб вирiшити продовольчу проблему, яка є досить гострою в свiтi. Такими традицiйними способами вже це важко зробити. Чому стiльки непорозумiнь та застережень до генномодифiкованої продукцiї у громадськостi? Перша причина – це слабка обiзнанiсть з природою цих продуктiв. А по-друге є це результат конкурентної боротьби отих фiрм, якi отримують продукти сiльського господарства традицiйними пiдходами. Чи є майбутнє за цими продуктами? Вони є важливi для вирiшення продовольчих програм. Вони повиннi бути вiдповiдно позначенi i люди повиннi мати право вибору цих продуктiв: купувати їх чи не купувати, вживати чи не вживати. Вiдсутнiсть iнформацiї про розповсюдження генетично модифiкованих органiзмiв призводить до низького рiвня усвiдомлення проблеми населенням i навiть урядовими особами. Можна сказати, що законодавча база в Українi щодо ГМО є не розробленою i серйозно вiдстає вiд стандартiв ЄС. На даний час в Українi немає чинного закону, щодо дiяльностi пов’язаної з генетично модифiкованими органiзмами. Багато законопроектiв так i не стали законами. Прорецензувавши останнiй з них «Про бiобезпеку генетично-змiнених органiзмiвi продуктiв», кандидат юридичних наук Ірина Тустановська i його вважає недосконалим. Основним з недолiкiв є недостатня участь громадськостi. Негативним є i те, що сфера дiяльностi не розповсюджується на генетично iнженерну дiяльнiсть в замкнутих системах (наприклад, в лабораторiях щодо високих класiв). Недолiком є i те, що iнформацiя про генномодифiкованi продукти може бути визнана конфiденцiйною. Деякi з цих законопроектiв враховували стандарти ЄС, але за основу брали Картагенський протокол, прийнятий 30 сiчня 2000 року у м. Монреаль (Канада). Основним принципом протоколу є принцип застереження: держава може вiдмовитись вiд ввезення на її територiю ГМО, якщо вважає, що такi органiзми спричинять небезпеку, не порушуючи при цьому ВТО. Щодо чинного законодавства України, то у законi «Про захист прав споживачiв» є положення про те, що споживач має право на одержання необхiдної, доступної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про товари (роботи, послуги). І ця iнформацiя повинна мiстити крiм назви твору, цiни, дати виготовлення та iн., щей позначку про застосування генної iнженерiї пiд час виготовлення товарiв. Пропагуючи генетично модифiкованi продукти, нам говорять, що все це – здобутки цивiлiзацiї. генна iнженерiя дозволяє переносити в рослини (кукурудзу, рiпак, сою, картоплю тощо) гени з бактерiй, вiрусiв, тварин чи iнших рослин. Це робиться для надiлення їх новими характеристиками: швидким дозрiванням, вищою врожайнiстю, стiйкiстю до шкiдникiв чи хвороб. Деякi ГМО, на думку спецiалiстiв, можуть викликати алергiї в певних груп людей. Ситуацiя ускладнюється вiдсутнiстю маркування на ГМ-продуктах у бiльшостi країн свiту. Вже зараз чимало людей з острахом дивляться на генетично модифiковане майбутнє, на глобалiзацiйнi процеси. Здається, що наш екологiчний годинник вже натякає на фiнiш. А також маленька iнормацiя про гарячу пятiрку свiтових корпорацiй або генетичних гiгантiв, серед яких ASTRA ZENECA (масштабна компанiя посiвних культур), DuPont (фармацептична та агрохiмiчна компанiя), та уже достатньо вiдома MONSANTO, на долю якої припадає 88% всiх ГМ-культур, вирощених в США в 1998 роцi. Мiж iншим в 2000 роцi остання компанiя змiнила назву на Фармацiя. Вiдомо, що в продуктах харчової промисловостi часто використовуються ферменти, якi виробляють геннно модифiкованi органiзми. Нещодавно швейцарський Федеральний iнститут технологiї довiв, що саме цi ферменти є головними винуватцями алергiй i астми. А також в Йоркськiй лабораторiї харчування було зроблено вiдкриття про те, ГМ-соя може мати явний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шкiри, шлунку та алергiю. Ще одна проблема таких продуктiв -- це токсичнiсть, яка полягає в сповiльненiй дiї. Вiдомо, що термiн вияву дiї токсичного бiлка може займати близько 30 рокiв. Його перетворення з корисного на хвороботворний може бути спричинене навiть найменшими змiнами амiнокислотного складу[4,5]. 1. 3. 2 Основнi ризики використання ГМО на сьогоднi Агротехнiчнi ризики У деяких країнах дозволено вирощувати трансгеннi помiдори, картоплю, рис, кабачок. Експерименти проводять на соняшнику, цукровому буряку, тютюнi, виноградi, плодових деревах тощо. Сьогоднi дуже поширеними є трансгени, стiйкi до гербiцидiв, шкiдникiв i вiрусiв. «Нечутливiсть» до гербiцидiв (пестицид, який знищує бур'яни) дає можливiсть певнiй рослинi бути невразливою до доз хiмiкатiв смертельних по стосовно iнших рослин. Внаслiдок цього поле звiльняється вiд усiх зайвих рослин, тобто бур'янiв, а культури, стiйкi до гербiциду, виживають. Стiйкiсть рослини проявляється до конкретного типу гербiциду. Наприклад, вiдома транснацiональна бiотехнологiчна корпорацiя (ТБК) «Монсанто» випускає гербiцид «Roundup» та стiйкi до нього генетично модифiкованi сою та кукурудзу пiд назвою «RoundupReady». Прикладом ГМ-рослини, стiйкої до шкiдникiв, зокрема колорадського жука, є картопля. Так, перенесення у картоплю гена ґрунтової бактерiї Васillusthuringiensis (Вt) - найцiннiшого природного пестициду - робить рослину здатною продукувати у листях пептид, який є токсичним для жука. Крiм того, вирощування культур, стiйких до гербiцидiв, призведе до збiльшення використання гербiцидiв на полях. Вiдповiдно, бiльше їх потрапить в їжу i навколишнє середовище, що збiльшує ризик захворювання на рак та iншi хвороби. Наприклад, «система захисту» гербiциду компанiї Сiнгента «Ураган форте», який є набагато сильнiшим за «Roundup» (Монсанто), розрахована на бiльше нiж 6 (!) регулярних обробок вiдповiдного трансгенного сорту картоплi. Можна уявити, якi дози токсиканту одержують споживачi таких «захищених» сортiв! Стiйкiсть до вiрусiв рослина набуває завдяки вбудованому гену, взятому з того ж самого вiрусу. i навiть небезпечнiших вiрусiв. 1. 3. 3 Екологiчнi ризики Найважливiший екологiчний аспект застосування ГМО та їх вплив на бiорiзноманiття. середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення, витiсняючи ендемiчнi та автохтоннi для певної мiсцевостi види. Рослини, якi були модифiкованi як стiйкi до гербiцидiв i пестицидiв, можуть передавати свої новi властивостi диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур'янiв». Пилок рослин за допомогою вiтру, птахiв i комах може переноситися на великi вiдстанi, заплiднюючи рослини близьких видiв i передаючи їм свiй генетичний матерiал (горизонтальне перенесення генiв). ГМ-матерiал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих органiзмiв) у 1020 разiв бiльше токсинiв, нiж звичайнi органiзми. До того ж, комахи-шкiдники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Не виключено, що ГМ-рослини будуть поступово впливати на видовий склад i чисельнiсть ґрунтових бактерiй i вiрусiв, а також тварин, що водяться в регiонi. Математична модель поведiнки ГМО-популяцiї в природних умовах передбачає два етапи: витiснення вихiдної форми, а потiм вимирання i самого трансгенного угруповання пiд тиском стабiлiзуючого добору. Отже, будь-якi сценарiї поширення ГМО в бiосферi, певно, не є позитивними. Таким чином, ряд авторiв, що дотепер стверджують про необґрунтованiсть ризикiв генетичного забруднення, можна обґрунтовано звинуватити у тенденцiйностi та некомпетентностi. Дуже важливе питання - як вживання ГМО впливатиме на здоров'я людей. У ходi дослiджень було встановлено, що у пацюкiв, якi живилися трансгенною картоплею, почав знижуватись iмунiтет. А пiсля споживання ГМ-томатiв у тварин були знайденi порушення тканин шлунку. У них також зменшився об'єм мозку, почались патологiї печiнки, селезiнки, кишкового тракту тощо. Споживання цiєї їжi може спричинювати у людей змiни обмiну речовин, складу кровi, десенсибiлiзацiю до певних препаратiв. Перенесення деяких генетичних дiлянок коду в новi культури може також стати джерелом алергiйних реакцiй у людей, якi ранiше на цей продукт такої реакцiї не мали. Загальновiдомий приклад перенесення генiв бразильського горiха в сою (для збiльшення вмiсту бiлку), що зробило її небезпечною для людей, якi мали ранiше алергiю на горiхи. необхiдно видiлити клiтини, в якi цей матерiал потрапив. Для цього разом з геном, який переносять, часто спецiально вводять так званий «ген-маркер», який легко iдентифiкувати. У бiльшостi випадкiв ним є ген стiйкостi до антибiотика. Примiтка:по-перше, використання ГМ-продуктiв з такими «маркерами» може знизити ефективнiсть антибiотикiв у боротьбi з хворобою, якщо їх приймають разом з їжею. По-друге, використання генiв, стiйких до антибiотикiв, може призвести до того, що хвороботворнi бактерiї самi набудуть стiйкiсть до антибiотикiв. Манiпуляцiї з генами здатнi збiльшувати вмiст природних рослинних токсинiв в їжi або створити зовсiм новi токсини. У 1989 роцi генно-iнженерна модифiкацiя амiнокислоти L-триптофану, звичайного компонента рацiону, спричинила смерть 37 американцiв i зробила ще 5000 осiб iнвалiдами. За останнiми даними британських вчених, експериментально доведено, що ДНК трансгенiв запозичуються бактерiями мiкрофлори кишечника людини (вертикальне перенесення генiв). Практично всi тестування та дослiдження ГМО i ГМ-продукцiї були короткостроковими - негативний вплив їх може проявитись через тривалий час або позначитись на нащадках [4,6]. В Англiї навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливе медичне значення. Рiч у тому, що протеїни яєць таких птахiв йдуть на виготовлення препарату, здатного вилiкувати злоякiснi пухлини. Показово, що ця найважливiша подiя вiдбулася саме в тому дослiдницькому закладi, де колись була створена легендарна овечка Долi. З тих пiр пройшло тiльки десять рокiв. І Долi вiдкрила цiлу епоху в розвитку генетики. На жаль, п'ять рокiв тому Долi не стало, причиною її смертi була пневмонiя. Ученi з наукового центру, що знаходиться поряд з Едiнбургом, оголосили, що в їх центрi живе вже 5 поколiнь курей, яйця яких включають велику кiлькiсть протеїнiв, необхiдних для лiкування раку. Таке вiдкриття коштує на порозi розробки принципово нових препаратiв. Вони стануть менш дорогими, i виготовлення їх буде простiше, нiж тi препарати, якi вже створенi. Це вiдзначив в своїй промовi директор даного закладу. Вiн зупинився на тому, що саме простота i дешевизна виготовлення є основними перевагами такого препарату. Для його виготовлення всього треба мати курник, а з витратних матерiалiв тiльки комбiкорм. На сьогоднiшнiй день в цьому центрi знаходяться близько п'яти сотень клонованих курей. Створення такої кiлькостi пiддослiдних птахiв зайняло пiвтора десятка рокiв. З яких протягом перших десяти було винайдено засiб для боротьби з пухлинами, який вже пройшов випробування. Ця робота без сумнiву стане новою вiхою на шляху позбавлення людства вiд цього страшного захворювання. 1. 4. 2 ГМ-водоростi та автомобiльне паливо htmlМайкл Сайберт, спiвробiтник американської лабораторiї NREL i його колеги з University Illinois розробляють модифiкацiю морських водоростей на молекулярному рiвнi, з метою виробництва ними водню у великих кiлькостях. До цього ученi вже продемонстрували метод виробництва водню за допомогою приручених бактерiй. Крiм цього, пропонувалася забавна iдея по виробництву водню з масла соняшнику.ферменты гидрогеназа, а також реакцiї получения кислорода. Для розшифровки цих ланцюжкiв зв'язкiв ученi застосовують могутнi комп'ютери i вже намiчають, яким чином необхiдно модифiкувати водоростi. Пiсля потрiбної модифiкацiї, вони проводитимуть водень в 10 разiв швидше, нiж природнi водоростi — говорить Сайберт. Як розрахували ученi-розробники, на спецiалiзованiй фермi (або декiлькох фермах), площею приблизно 20 тис. км2, можна б було проводити водень для всiх легкових автомобiлiв Сполучених Штатiв, навiть якщо б вони всi були обладнано паливними елементами, а не двигунами внутрiшнього згоряє. Ученi вашингтонського Унiверситету вивели сорт ГМО-тополi, яка може деструктуризувати певнi промисловi отрути, отруйливi природу, переробляючи їх в нешкiдливi речовини. дня фиторемедиация виглядала досить сумнiвною iдеєю, оскiльки отруєнi дiлянки землi, в основному, покритi не одним, а досить рiзними отруйливими речовинами. Але розроблений сорт тополь вирiшує проблему боротьби з чималою кiлькiстю органохiмiчних отрут, у тому числi хлороформ, бензол, трихлоретилен, переробляючи їх за допомогою органiчних перетворень у воду, CO2 i певнi солi, що не завдають шкоди. їх в безпечнi метаболiти усерединi листя. Подальшою стадiєю випробувань будуть польовi дослiдження. Першi дослiди повиннi показати, що генетично модифiкованi тополi як такi не можуть принести нiякої шкiдливої дiї на природу i людей. Ученi також збираються продумати певнi заходи для уникнення витоку ГМО-рослин в неконтрольоване середовище 1. 4. 4 ГМ-бактерiї знищують злоякiснi пухлини Бiльшiсть ракових пухлин має центральну зону, де iстотно знижений змiст кисню (область гiпоксiї). Раковi клiтки в такiй областi не здатнi до до безконтрольного розподiлу i розростання, але вони i не пiддаються дiї хiмiопрепаратiв, «мiшенню» яких є клiтки, що швидко ростуть. Як альтернатива лiкування ракових захворювань генетики запропонували грунтову бактерiю Clostridium novyi-NT - мiкроорганiзм, що мешкає в грунтi, не виносячий кисню, тобто строго анаеробний мiкроорганiзм. З пори бактерiй вводяться внутрiшньовенно i розповсюджуються з потоком кровi до органiв i тканин органiзму, локалiзуючись згодом саме в зонi гiпоксiї пухлини. Опинившися в сприятливих умовах, суперечки проростають, бактерiї починають конкурувати з клiтками пухлини за харчовi ресурси, тим самим поступово вбиваючи раковi клiтини. Ученi калiфорнiйського унiверситету в Окленде одержали специфiчну фотоплiвку з ГМО -бактерiй. кишечную палочку синьо-зеленої водоростi. У результатi Escherichia coli стала реагувати на червоне свiтло. Послi цього колонiю бактерiй з генетично модифiкованим геномом помiстили в середу iз специфiчними молекулами-iндикаторами. При дiї на дану "бiофотоплiвку" червоним свiтлом дезактивувався один з генiв Escherichia coli, що провокує змiну кольору молекул-iндикаторiв. У результатi, змiнюючи стан мiкроорганiзмiв на конкретних мiсцях фотоплiвки, можна одержати монохромне зображення. При цьому зважаючи на мiкроскопiчнi розмiри мiкроорганiзмiв, малюнок володiє неймовiрним дозволом - близько 100 000 000 пiкселiв на дюйм в квадратi. Проте на отримання квадратного дюйма малюнка затрачується близько 4 годин. Вченi вважають, що їх досягнення швидше за все не застосовуватиметься в областi звичайної фотографiї. Проте данi дослiди можуть спровокувати появу нанофактур, здатних створювати якi-небудь речовини конкретно на тих дiлянках, куди падає свiтло. 1. 5 БІОБЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ПОГЛЯД ГРОМАДСЬКОСТІ У пресi вже не один рiк з'являються висловлювання про те, що ГМ-рослини - це «їжа Франкенштейна», атомна бомба сповiльненої дiї, що вибухає i таке iнше. Тому, оцiнюючи ризики, пов'язанi з генетично модифiкованими органiзмами (ГМО), слiд наголосити, що для людства i взагалi для екологiчного стану довкiлля вони надто iстотнi. Про «за» i «проти» ГМО, про можливi вiддаленi наслiдки поширення трансгенiв i чому українська влада вже багато рокiв iгнорує цю проблему - в iнтерв'ю першого заступника голови Всеукраїнської екологiчної лiги Тетяни Тимочко. - Панi Тетяно, чому в свiтi постiйно ведуться, а останнiм часом загострюються дискусiї щодо генетично модифiкованих продуктiв? - ГМО з'явились наприкiнцi 80-х рокiв минулого столiття, i вiдтодi перед вченими постають непростi питання, пов'язанi з прогнозуванням можливих, нинi недостатньо дослiджених, наслiдкiв їх поширення та безконтрольного вживання ГМ-продуктiв. Генетично модифiкований органiзм мiстить нову, неприродну комбiнацiю генетичного матерiалу, перемiщеного завдяки генетичнiй iнженерiї. Так зване генетичне забруднення, яке вiдбувається на фонi втрат бiорiзноманiття, стає однiєю з найбiльших загроз сучасностi. За останнє десятирiччя площа, засiяна трансгенами, збiльшилася на планетi у майже у 40 разiв. Якщо в 1996 роцi вона становила приблизно 2,8 млн га, то нинi, за оцiнкою фахiвцiв, вже перевищує 85 млн га. В Українi офiцiйно жоден сорт ГМ-рослин в комерцiйних цiлях не вирощують. ГМ-сорти, створенi компанiєю «Монсанто», дослiджували у 1997 та 1998 роках, зокрема картоплю, стiйку до колорадського жука, цукровий буряк, стiйкий до певних гербiцидiв, та кукурудзу, стiйку до шкiдливих комах. У 1999 роцi цi випробування було припинено через загрозу негативного впливу трансгенних сортiв на здоров'я людини i довкiлля. значна їх частина - ГМ-сорти. Представники мiжнародних органiзацiй, якi протидiють неконтрольованому поширенню ГМО, заявляють, що українськi ринки вже насиченi ГМ-продукцiєю, проте, на вiдмiну вiд країн ЄС, вона тут не маркована. - Чи є об'єктивна потреба у розвитку дослiджень, пов 'язаних з ГМО? середовища дедалi бiльше випереджає процес самовдосконалення людини. За останнi столiття ми значно просунулися в технологiчнiй сферi, однак мало змiнилися в питаннях моралi. Саме тому, рухаючись шляхом революцiйного наукового прогресу, ми можемо зайти на манiвцi, якщо людство не усвiдомить вiдповiдальностi за свої вчинки, якщо цивiлiзацiя не перетвориться з чисто технократичної на гуманiстичну. На створення ГМО-продуктiв вченi вийшли через розробки у вiйськовiй галузi, пов'язанi зi створенням бiологiчної зброї. Згодом виявилося, що новi вiдкриття можуть бути корисними з погляду бiзнесу, подолання продовольчої кризи у другiй половинi XX столiття. Використання ГМО давало можливiсть розв'язати ряд найгострiших проблем у сiльському господарствi: значно пiдвищити врожайнiсть культурних рослин та уникнути його втрат при зберiганнi. Отже, почали створювати генетично модифiкованi сорти найпоширенiших сiльськогосподарських культур - сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряку, картоплi, стiйких до гербiцидiв, комах та вiрусiв. Приблизно у серединi сiмдесятих рокiв стало зрозумiлим, що хiмiчнi препарати в медицинi вичерпують свої можливостi, тому потрiбно шукати iншi технологiї боротьби проти хвороб i збереження здоров'я людини. Спочатку в науковому свiтi, а потiм i в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройняв страх - а чи готовi ми до цього? Я ще раз наголошую, що розвиток новiтнiх бiотехнологiй має спрямовуватися на дiйсно виваженi потреби всього людства, а не на догоду сьогочасним економiчним чи полiтичним iнтересам. Слiд виробити юридичнi й моральнi засади i правила, якi б спрямовували цей розвиток. - Чи готовий свiт до гри за правилами? з генетично модифiкованими органiзмами i придiляють цьому процесу серйозну увагу. У сiчнi 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про бiобезпеку до Конвенцiї про бiологiчне рiзноманiття, який є першим мiжнародним документом, що регулює вiдносини мiж країнами у сферi поводження з генетично модифiкованими органiзмами. Його основна мета - встановити мiжнароднi правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання органiзмiв, якi можуть мати несприятливий вплив на збереження i стале використання бiорiзноманiття, з урахуванням ризикiв для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офiцiйно набув чинностi пiсля того, як його ратифiкували понад 50 країн свiту. У свiтi по-рiзному ставляться до проблем ГМО. Є країни, де нинi активно культивують i використовують ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індiї, Японiї, країнах Латинської Америки i особливо у США. Є такi, що максимально обмежують поширення трансгенiв. Бiльшiсть країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Вiд генетично модифiкованої продукцiї зараз вiдмовилося понад 130 країн свiту. В 2005 роцi було прийнято «Берлiнський манiфест», що передбачає бiльше нiж 100 регiонiв, вiльних вiд ГМО. Передовi країни свiту мають як розвинену систему наукових дослiджень у галузi бiобезпеки i аналiзу перспектив розвитку бiотехнологiї, так i досить вiдрегульовану нацiональну правову базу щодо застосування ГМО. Вiдповiднi закони та нормативнi акти дiють у країнах ЄС, США, Канадi, Росiї, ПАР та багатьох iнших. Євросоюз, наприклад, витратив на створення системи таких правил понад чотири роки. - Що особисто Вам здається найтривожнiшим стосовно бiобезпеки в Українi? - Дуже повiльне усвiдомлення нашим суспiльством надзвичайної важливостi цiєї проблеми. - У такому разi чому українська влада не поспiшає розв'язувати проблеми, пов'язанi з ГМО? пiд час ухвалення рiшень стосовно поширення ГМО, але далi справа не просунулася. Картахенський протокол встановив лише рамки, вiд яких можна вiдштовхуватися при створеннi нацiональних пiдходiв до регулювання питань, пов'язаних iз ГМО. До 31 травня 2007 року в нашiй державi поводження з ГМО регулювалось лише Постановою КМУ «Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрацiї та використання трансгенних сортiв рослин в Українi», прийнятою ще в 1998 роцi. Через вiдсутнiсть власного закону не було створено i стрункої системи бiобезпеки. В Українi окремi питання, пов'язанi з ГМО, розглядаються певними структурами Мiносвiти, МОЗ, Мiнагрополiтики, Мiнприроди, але їх дiяльнiсть не узгоджена, немає чiткої взаємодiї. «Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрацiї та використання трансгенних сортiв рослин в Українi» фактично не дiяв, тому що не передбачав логiчного розподiлу вiдповiдальностi ключових мiнiстерств у рамках державного контролю за ГМО в Українi. Кiлька спроб прийняти вiдповiдний закон були проваленi трьома скликаннями Верховної Ради України. 5 рокiв у парламентi пролежав проект, внесений ще в 2002 роцi. Вiн був прийнятий у першому читаннi кiлька рокiв тому, i зрозумiло, що значною мiрою не вiдповiдав сучасним вимогам, однак його iгнорували, бо ухвалення закону - це початок створення системи, а саме вона не потрiбна тим, хто має зиск вiд нинiшньої невизначеностi. Приймати закон було вкрай необхiдно, оскiльки вiн має встановити правила регулювання правових вiдносин у галузi генетично-iнженерної дiяльностi, визначити засади використання генетично модифiкованих органiзмiв в Українi, повноваження суб'єктiв - центральних органiв виконавчої влади. Слiд встановити правила маркування ГМО, вирiшити питання їх використання, транспортування та зберiгання, регулювання експорту-iмпорту, визначення рiвнiв ризику. - Якi першочерговi кроки пропонувала Всеукраїнська екологiчна лiга? - Для забезпечення iнформування громадськостi про наявнiсть у продукцiї рослинного i тваринного походження генетично модифiкованих органiзмiв та мiкроорганiзмiв вiдповiдно до ст. 116 Конституцiї України, статей 16, 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також на виконання ст. 50 Конституцiї України, ст. 18 Картахенського протоколу про бiобезпеку до Конвенцiї про бiологiчне рiзноманiття, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачiв» Всеукраїнська екологiчна лiга запропонувала Кабiнету Мiнiстрiв України ухвалити Постанову для того, щоб: 1. Запровадити контроль за наявнiстю генетично модифiкованих органiзмiв у складi продукцiї рослинного i тваринного походження, яку виробляють, ввозять, використовують та споживають на територiї України. 2. Обов'язково зазначати у супровiдних документах на продукцiю рослинного i тваринного походження та на етикетках для такої продукцiї iнформацiї про наявнiсть генетично модифiкованих органiзмiв в нiй та їх якiсний склад. охорони здоров'я України, Мiнiстерства аграрної полiтики України, iнших органiв, на якi чинним законодавством України покладено обов'язок контролювати якiсть вiдповiдної продукцiї. 5. Розробити та затвердити стандарти щодо методiв визначення генетично модифiкованих органiзмiв, доручивши виконання цього завдання Мiнiстерству охорони здоров'я України, Державному комiтету України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики. харчування. - Як Ви оцiнюєте Закон України «Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органимiв» № 1103-Увiд 31 травня 2007? - Експерти ВЕЛ проаналiзували Закон, ухвалений ВР України i оцiнили його негативно. По-перше, цей закон був поспiхом, неякiсно пiдготовлений без залучення широкого кола науковцiв i спецiалiстiв i, як наслiдок, має поверхневий характер. Мiстить суперечностi з правовими актами України, ухваленими ранiше. По-друге, закон реально не захищає українцiв вiд несанкцiонованої навали ГМО в нашiй країнi. По-третє, процедура ухвалення закону повнiстю iгнорує Оргуську конвенцiю «Про доступ до iнформацiї, участь громадськостi у процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища» багато iнших нормативних документiв, якi передбачають обов'язковi консультацiї з громадськiстю з питань державної полiтики. iнтересам України. Крiм того, я дуже високо оцiнюю внесок Всеукраїнської екологiчної лiги у формуваннi державної полiтики. Наша кампанiя громадського лобiювання державних рiшень з питань бiобезпеки нагадала суспiльству i урядовцям - громадськiсть має потужний iнтелект, творчий, патрiотичний потенцiал, який урядовцi навчилися залучати до ухвалення ефективних управлiнських рiшень. Це важливий прецедент у становленнi громадянського суспiльства в Українi модифiкованих органiзмiв джерел харчових продуктiв, а також харчових продуктiв, косметичних та лiкарських засобiв, якi мiстять такi органiзми або отриманi з їх використанням.» Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє: з їх використанням (додається). Тому маємо надiю на те, що ми будем знати, що їмо. [4] 1. 6 МАРКУВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ 1. 6. 1 Продукти-мутанти досi «шифруються» Початок маркування трансгенiв в Українi перенесли на 1 грудня, з 1 листопада Кабмiн повинен був зобов’язати українських виробникiв маркувати продукти харчування, якi мiстять генетично модифiкованi органiзми (ГМО) у кiлькостi, що перевищує 0,9 вiдсотка, що було зроблено. Це маркування не повинно залежати вiд вiдсоткового вмiсту ГМО. Однак продукти з позначкою про вмiст трансгенiв у магазинах так i не з’явилися – деякi продавцi кажуть, що не уявляють, як цi позначки повиннi виглядати (на рисунку 1 [8] зображено iнтернет версiю «Високий замок»). Тим часом голова Держспоживстандарту України Олександр Шнипко повiдомив, що запровадити маркування продукцiї з 1 листопада виявилося неможливим, оскiльки не затверджено нормативно-правовi акти та немає технiчних можливостей. тест-систем. Зважаючи на це, Держспоживстандарт запропонував перенести Рисунок 1. – Знак якостi запровадження маркування на 1 грудня. Чимало експертiв налаштованi песимiстично i стверджують, що в найкращому варiантi трансгеннi продукти маркуватимуть з початку наступного року. Заступник голови Всеукраїнської екологiчної лiги Тетяни Тимочко каже, що сьогоднi навiть не передбачено вiдповiдальностi за ухилення вiд позначки про продукти-мутанти. Наразi пiдприємцям запропонували добровiльно маркувати продукти з рекламною метою – як такi, у яких вiдсутнi ГМО. Пшениця з генами скорпiона, помiдори – з генами камбали. Чи шкiдливiгенетично модифiкованi продукти? Над цим запитанням багато рокiв ламають списи ученi з усього свiту. З одного боку, такi продукти вирощують без скроплення отруйними хiмiкатами, шкiдливiсть яких доведена. Тому з цiєї точки зору ГМО-продукцiя «екологiчно чистiша». З iншого боку, людина, по сутi, споживає неприродним способом модифiкований органiзм. Наслiдки споживання таких продуктiв, застерiгають експерти, можуть проявитися лише через десятки рокiв. Захисники ж ГМО стверджують, що новiтня продукцiя поки що не призвела до захворювань. А якщо продукт не визнаний шкiдливим, то його можна споживати. З чого усе починалося? Розвиток бiотехнологiй на Заходi викликало бажання отримати якомога бiльше продуктiв харчування – мрiяли вирощувати овочi та фрукти, якi не боялися б бур’янiв, шкiдникiв, або навiть росли б у пустелi. І це вдалося. Картоплi вживили гени земляної бактерiї, яка «вбиває» колорадського жука. Стiйка до засухи пшениця мiстить ген скорпiона. Горiхам, аби збiльшити вмiст протеїнiв, «вживили» гени соєвих бобiв. Помiдори отримали гени пiвнiчноамериканської морської камбали та медузи, кукурудза, соя та полуниця – гени бактерiй. Першi ГМ рослини з’явилися у 1983 роцi. А масштабне промислове виробництво їх розпочалося у 1996 роцi. Де шукати «мутанти» в українi? Наразi нiхто не може сказати достеменно, яка частка продуктiв в Українi мiстить ГМО, i звiдки цi продукти до нас надходять. А те, що вони у нас є, – незаперечний факт. Кiлька рокiв тому в Україну задля експерименту було завезено сотнi тонн генетично-модифiкованої картоплi однiєї з потужних бiотехнологiчних компанiй. Експеримент начебто не вдався – картопля не прижилася. Що сталося з тiєю картоплею i куди вона подiлася пiсля першого врожаю – невiдомо. Всю її начебто було вивезено. Однак експерти впевненi – генетично модифiкована картопля в Українi залишилася. Враховуючи масштаби експорту сої в Україну, можна припустити наявнiсть домiшок ГМ сої в рiзних продуктах харчування – варених ковбасах, сирах, молочних сумiшах. Кажуть, близько 30% кави на ринку України генетично модифiкованi. Вiдомий борець з продуктами-мутантами органiзацiя Greenpeace подає список компанiй, якi використовують ГМО. Серед них вiдомi у всьому свiтi компанiї. В рiзних країнах свiту такi компанiї поводять себе по-рiзному, i якщо в США вони використовують ГМО, то, наприклад, в Австрiї – нi. У країнах Європи, в Росiї, Японiї продукцiю з вмiстом ГМО обов’язково маркують, а от США та Канада (найбiльшi експортери ГМО) вважають: оскiльки шкiдливiсть генетично змiнених органiзмiв не доведено, то робити вiдповiднi позначки недоцiльно. Запровадження обов’язкового маркування ГМО-продукцiї не вигiдне її виробникам. По-перше, нiхто не хоче зайвих затрат на маркування продукцiї, а по-друге, продукцiя з ГМО може виявитись неконкурентоспроможною. В Угорщинi, Польщi та Чехiї уже активно розвивають програми вирощування органiчно чистої їжi, оскiльки попит на неї в Євросоюзi постiйно зростає. А тим часом 45% сої, що вирощують в Українi, – трансгенного походження. Про це заявив проректор Нацiонального аграрного унiверситету Сергiй Мельничук. Два роки тому лише 20 вiдсоткiв сої, вирощуваної у нас, були генетично модифiкованими. На сьогоднiшнiй день розвиток генетичної iнженерiї досяг такого рiвня, який перетворив її не тiльки на реальну продуктивну силу, а й велику загрозу. Одночасно з визнанням економiчної доцiльностi генетично модифiкованих органiзмiв (ГМО) виникла проблема безпеки використання їх у сiльському господарствi, виробництвi, харчовiй промисловостi та медицинi. З одного боку, використання ГМО дає можливiсть розв'язувати низку проблем, забезпечує переваги впровадження їх, наприклад, у сiльському господарствi: пiдвищення врожайностi культурних рослин та уникнення втрат при зберiганнi врожаю, зменшення екологiчного навантаження на навколишнє середовище за рахунок зниження використання гербiцидiв, пестицидiв, мiнеральних добрив та iнших агрохiмiкатiв тощо. З iншого, - впровадження ГМО передбачає необхiднiсть гарантувати суспiльству, що цi технологiї не заподiюватимуть шкоди здоров'ю людини та довкiллю. Однiєю з умов такого гарантування є правове регулювання використання ГМО. Проте, незважаючи на наявнiсть в українському законодавствi близько 90 правових актiв, якi мiстять норми щодо таких органiзмiв, вони фактично перебувають за межами правового поля. Чому так сталося? Тому що зазначенi акти стосуються, у кращому випадку, лише окремих сторiн використання ГМО. Можна навести кiлька прикладiв за напрямами правового регулювання: громадськостi в процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкiлля, ратифiкована Законом України №832-14 вiд 6 липня 1999 р., мiстить положення про застосування її до рiшень щодо видачi дозволiв на умисне вивiльнення генетично змiнених органiзмiв у навколишнє середовище. Є в нiй i деякi загальнi положення про одержання iнформацiї громадськiстю, форми обговорення i погодження рiшень тощо. В рамках зобов'язань, взятих на себе нашою державою, мабуть, було б доцiльно почати з прийняття вiдповiдної програми iнформування населення про ГМО. 2. Аналiтичний. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України «Про внесеннязмiн до Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин»№301 вiд 20 травня 2005 р. проведення експертизи сортiв рослин в Українi на наявнiсть генетично модифiкованих органiзмiв, у тому числi пiд чассертифiкацiї сортiв рослин, якi ввозять або вивозять, було вiднесено до компетенцiї цього органу. Вiдповiднi структури МОЗ України здiйснюють використовувати й у тваринництвi, харчовiй промисловостi та медицинi тощо. Система нацiональної бiобезпеки має тодi поширюватися й на цi сфери, регулювати компетенцiю вiдповiдних органiв, порядок проведення ними експертиз, надавати критерiї визначення безпеки продукцiї з ГМО. 3. Експортно-iмпортний. «Тимчасовий порядок ввезення та випробуваньтрансгенних сортiв рослин», затверджений Постановою Кабiнету МiнiстрiвУкраїни №1304 вiд 17 серпня 1998 р., фактично не дiє, оскiльки не мiститьрозподiлу вiдповiдальностi мiнiстерств у рамках державного контролю за ГМО в Українi. Досить дiєвим актом є Правила ввезення в Україну та вивезення за її межi бджiл i продуктiв бджiльництва, затвердженi Наказом Мiнiстерства аграрної полiтики України i Української академiї аграрних наук №184/82 вiд 20 вересня 2000 р. Але вони регулюють дуже невелику частину ввозу та вивозу продукцiї, що мiстить ГМО. Прийняття потрiбних правових актiв має врахувати необхiднiсть внесення змiн у спецiальне законодавство, зокрема митне, податкове та законодавство, що стосується iнформацiйної власностi. 4. Торгiвля. Правила роздрiбної торгiвлi продовольчими товарами, затвердженi Наказом Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України №185 вiд 11 липня 2003 р. (редакцiя вiд 11 листопада 2006 р.), передбачають, що не допускаються до продажу фасованi вiтчизнянi та iмпортнi харчовi продукти без маркування державною мовою України, яке має мiстити в доступнiй для сприйняття покупцем формi iнформацiю, в тому числi про наявнiсть у харчовому продуктi компонентiв з генетично модифiкованої сировини (у разi, якщо використання таких компонентiв передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на цей харчовий продукт). Подiбнi норми щодо необхiдностi маркування є i в деяких iнших правових актах, що здебiльшого стосуються захисту прав споживачiв. Але, як зазначалося вище, реалiзацiю цих товарiв потрiбно починати з iнформування споживачiв про властивостi ГМО. 5. Виготовлення продукцiї з використанням ГМО. Значна частка у використаннi таких органiзмiв припадає на виготовлення продуктiв харчування. Стаття 8 Закону України «Про дитяче харчування» №142-16 вiд 14 вересня 2006 р. передбачає, що сировина, яку використовують у виробництвi продуктiв дитячого харчування, не може мiстити гормональних препаратiв та генетично модифiкованих органiзмiв. не поширюється на тютюн i тютюновi вироби та спецiальнi вимоги до харчових продуктiв, пов'язанi з наявнiстю у них генетично модифiкованих органiзмiв чи їх компонентiв. Цi питання є предметом спецiального законодавства. Постановою Верховної Ради України №270-ІУ вiд 28 листопада 2002 р. був прийнятий за основу проект Закону України «Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi та практичному використаннi генетично модифiкованих органiзмiв». Проект пройшов громадське обговорення, але не був прийнятий парламентом у першому читаннi. Потiм вiн зазнав ряд доопрацювань, аж доки не з'явився у виглядi одноiменного проекту №0922 вiд 25 травня 2006 р. Цей проект мав визначити правовi та органiзацiйнi засади регулювання суспiльних вiдносин у галузi генетично-iнженерної дiяльностi з метою безпечного використання генетично модифiкованих органiзмiв, забезпечення ними потреб суспiльства та запобiгання можливому негативному впливовi генетично модифiкованих органiзмiв на людину i природне середовище. На сьогоднiшнiй день вiн залишився у статусi проекту. Але навiть за умови його прийняття слiд продовжити законодавчу роботу шляхом прийняття доповнень до кiлькох вже чинних законiв або введення в дiю нових нормативно-правових актiв, що регулювали б безпосередньо маркування ГМО, експорт-iмпорт ГМО, права iнтелектуальної власностi в галузi бiотехнологiї, порядок проведення вiдповiдних експертиз тощо. Таким чином для налагодження системи бiобезпеки в Українi потрiбно створити вiдповiдну правову базу, яка має бути структурованою i охоплювати рiзнi аспекти використання ГМО, забезпечувати чiткий розподiл повноважень органiв державної влади, максимально наближену до свiтових стандартiв, пiдпорядковану метi запобiгання можливому негативному впливовi генетично модифiкованих органiзмiв на здоров'я людини та довкiлля[4]. 1. 7 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВМІСТУ ГМО У ХАРЧОВИДХ ПРОДУКТАХ, ЩО БУЛИ ПРИДБАНІ В ТОРГІВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ М. КИЄВА Таблиця 1. 7. 1 «Результати дослiджень вмiсту ГМО у харчових продуктах»[7] № п/п Назва продукту Виробник Дата вигото-влен ня/ термiн придатностi Необхiднiсть маркування вiдповiдно до законодавства ЄС та Росiйської Федерацiї Наявнiсть рослин-ного бiлку Наявнiсть ГМО % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 Шинка «Українська» МПЗ «Колос» «Чернiвецькi ковбаси», м. Чернiвцi 10. 01. 07 23. 01. 07 У складi Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкова-ний >5 Обов'язкове маркування 2 «Днiп-ровська» МПЗ «Колос» «Чернiвецькi ковбаси» м. Чернiвцi 24. 01. 07 У складi продукту соя не вказана Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiко-ваний >5 3 Ковбаса «Дитяча натуральна з вершками» ВАТ «М'ясоком-бiнат Ятрань», м. Кiровоград У складi продукту соя не вказана Виявле-но соєвий бiлок >5 Обов'язкове маркування 4 Ковбаса з м'яса птицi ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ 11. 12. 06 11. 02. 07 вказана Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiко-ваний >5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 5 Ковбаса з м'яса птицi варена 1 ґатунку «Лiкарська Нова» ТМ «Фомич» ТОВ «М'ясний Альянс», м. Київ 10. 01. 07 У складi продукту соя не вказана Соєвий бiлок генетично модифiко-ваний >5 Обов'язкове маркування 6 Ковбаса з м'яса птицi варена «Куряча» ТМ «Фомич» 05. 02. 07 У складi продукту соя не Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифi-кований >5 Обов'язкове маркування 7 варена 1 ґатунку «Любительська Нова « ТМ «Фомич» 18. 03. 07 У складi продукту соя не вказана Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiко-ваний >5 Обов'язкове маркування 8 Пельменi зi свининою ТМ «Левада» ФОПВолковВ.І. м. Одеса 26. 06. 07 продукту соя не вказана Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiко-ваний >5 Обов'язкове маркування 9 Пельменi з яловичиною та свининою ТМ «Левада» ФОП Волков В. І. м. Одеса 12. 06. 07 У складi продукту соя не вказана Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкований 3,3 Обов'язкове маркування 10 ТОВ «Алан» м. Днiпропетровськ До складу продукту бiлок Виявле-но соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифi-кований >5 маркування 11 Пельменi з яловичиною ТОВ «Три ведмедi» м. Київ 18. 01. 07 18. 06. 07 До складу продукту входить соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифi-кований >5 маркування 12 24. 01. 07 До складу продукту входить соєвий бiлок Виявле-но соєвий бiлок >5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 14. Пельменi з свининою та грибами ТОВ «Три ведмедi» м. Київ 03. 01. 07 03. 04. 07 До складу продукту входить соєвий бiлок Виявлено соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкований >5 Обов'язкове маркування 15. Пельменi «Апетитнi» ТМ «Добре» ТОВ «Агiка» м. Київ 29. 01. 07 29. 04. 07 До складу продукту входить рослинний бiлок Виявлено соєвий бiлок >5 Обов'язкове маркування 16. Шинка варена «Сорочинська» ТМ «Петрович» ТОВ М'ясокомбiнат «Ювiлейний» Днiпропетровська обл., смт Ювiлейний 09. 02. 07 03. 03. 07 До складу продукту входить рослинний бiлок Виявлено соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкований >5 Обов'язкове маркування 17. Шинка варена «Куряча екстра» ТМ «Петрович» ТОВ «М'ясокомбiнат «Ювiлейний» Днiпропетровська обл., смт Ювiлейний 08. 02. 07 08. 03. 07 До складу рослинний бiлок Виявлено соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкований >5 Обов'язкове маркування 18. Сосиски «Курячi» МПЗ «Колос» «Чернiвецькi ковбаси» м. Чернiвцi 02. 02. 07 16. 02. 07 До складу продукту ВХОДИТЬ СОЄВИЙ бiлок Виявлено соєвий бiлок Соєвий бiлок генетично модифiкований >5 Обов'язкове Харчовi продукти, в яких виявлено ГМО менше нiж 0,9% ( маркування яких не мiстить iнформацiї про наявнiсть соєвого бiлка) 19. Шинка «Запашна» МПЗ «Колос» «Чернiвецькi ковбаси» 22. 01. 07 10. 02. 07 У складi продукту соя не вказана Виявлено соєвий бiлок Соя генетично модифiкована 0,8 Не потребує маркування 20. 18. 01. 07 18. 04. 07 У складi продукту соя не вказана Соя генетично модифiкована 0,3 21. Фiгурнi рибнi бургери «Добьiча акульї Бена» ТОВ «Вiчунай Русь», Калiнiнi радська обл., Росiя 20. 11. 06 20. 11. 07 До складу продукту бiлок Виявлено соєвий бiлок Соя генетично модифiкована 0,6 Не потребує маркування Харчовi продукти, в яких не виявлено ГМО (маркування яких мiстить iнформацiю про наявнiсть соєвого та рослинного бiлка) 13 Ковбаса напiвкопчена «Салямi Пiкантна» 04. 03. 07 До складу продукту входить рослинний бiлок Виявле-но соєвий бiлок Не потребує маркування 14 Ковбаса напiвкопчена «Московська Нова» 07. 02. 07 27. 02. 07 До складу входить рослинний бiлок Виявле-но соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована Не потребує маркування 15 Ковбаса варена дитяча «Куряча» ТОВ «АЛАН» м. Днiпропетровськ 15. 01. 07 14. 02. 07 До складу продукту бiлок Виявле-но соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована Не потребує маркування 16 ТОВ «М'ясна фабрика „Фаворит"» смт Ювiлейний 17. 01. 07 17. 02. 07 продукту входить соєвий бiлок Виявле-но соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована Не потребує маркування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 17 Ковбаса варена «Молочна Нова» Фаворит» Днiпропетровська обл., смт Ювiлейний 17. 01. 07 17. 02. 07 До складу входить соєвий бiлок соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована Не потребує маркування 18 Ковбаса варена «Докторська Нова» ТМ «Ковбасний ряд» ТОВ «М'ясна фабрика "» Днiпропетровська обл., смт Ювiлейний 17. 01. 07 17. 02. 07 До складу продукту входить соєвий бiлок Виявле-но соєвий бiлок 19 23. 01. 07 23. 04. 07 продукту входить рослинний бiлок Виявле-но соєвий бiлок Соя генетичне не модифi-кована Не потребує маркування 20 Ковбаса варена «Докторская Плюс» ТМ «Європродукт» ТОВ «Європродукт» нiвський р-н, с. Водяне 25. 01. 07 До складу продукту входить Виявле-но соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована Не потребує маркування 21 ТМ «Європродукт» ТОВ «Європродукт» Донецька обл., Костянти- нiвський р-н, с. Водяне До складу продукту входить Виявле-но соєвий бiлок Соя генетично не модифi-кована 22 Попкорн для мiкрохвильової печi з сiллю «Манзаро Глобал Венчерс Лтд», Іспанiя 11. 07. 06 11. 07. 07 До складу продук-ту входить Виявле-но бiлок кукурудзи Кукурудза генетично не модифiко-вана Не потребує маркування 1 2 3 4 5 6 7 8 9 23 алергiйна кукурудзяна ТОВ «Колиска» м. Любляна, Словенiя 15. 09. 06 08. 03. 08 До складу продукту входить Виявле-но бiлок кукуру-дзи Кукурудза генетично не модифi-кована Не потребує маркування 24 Безмолочна каша з семи злакiв «Вiйнi» ЗАТ «Московський завод дитячого харчування» м. Москва, Росiя 02. 10. 06 02. 10. 07 До складу продукту входить куку-рудзяне борошно Виявле-но бiлок кукуру-дзи Кукурудза генетично не модифi-кована Не потребує маркування Харчовi продукти, в яких не виявлено ГМО (соєвий бiлок вiдсутнiй згiдно з маркуванням) 25 Ковбаса напiвкопчена «Одеська» М'ясокомбiнат «Ідекс» с. Супоївка 24. 01,07 У складi продукту соя не вказана Соєвий бiлок не виявлено 26 Ковбаса напiвкопчена «Брауншвейгська» М'ясокомбiнат «Ідекс» м. Яготин 12. 02. 07 продукту соя не вказана Соєвий бiлок не вияв-лено 27 Сосиски «Смачнi для всiєї родини» ВАТ «М'ясокомбiнат м. Кiровоград 04. 02. 07 19. 02. 07 У складi продукту соя не Соєвий бiлок не вияв-лено 28 ЗАТ «Геркулес» м. Донецьк 04. 01. 07 04. 04. 07 У складi продукту соя не вказана 29 Дитяче харчування «М'ясо курчат з печiнкою» ЗАТ «М'ясокомбiнат Тихорецький» завод дитячих м'ясних консервiв, Росiя 21. 03. 07 У складi вказана Соєвий бiлок не вияв-лено 30 Сосиски «Городские» ТОВ «Євро продукт» Донецька обл., Костянти- нiвський р-н с. Водяне 23. 12. 06 22,01,07 У складi продукту соя не вказана Соєвий бiлок не вияв-лено Таблиця 1. 7. 2 «ГМО в деяких продуктах харчування широкого вжитку» № Продукти харчування Компанiї Назва виробу 1 Шоколаднi вироби Hershey’s Cadbury Fruit Nut, Mars M&M, Snickers, Twix, Milky Way, шоколад ,какао Nestle «Нестле», «Росiя», Nesquik 2 Безалкогольнi напої Coca-Cola Pepsi-Co «Пепсi», «Фiєста» 3 Сухi снiданки Kellogg’s Сухi снiданки 4 Супи Campbell супи 5 Рис Uncle Bens Mars рис 6 Соуси Knorr соуси 7 Чай чай 8 Приправи, майонези, соуси Приправи, майонези, соуси 17 Приправи, майонези, соуси Heinz Приправи, майонези, соуси 10 Дитяче харчування Nestle Дитяче харчування Denon Kraft 11 Denon Йогурти, кефiр, сирки 12 Швидке харчування McDonalds Продукти харчування 13 Продукти Kraft Шоколад, чiпси, кава 1. 8 НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТА ПОШИРЕННЯ ГМО В УКРАЇНІ І СВІТІ Останнє десятилiття вiдзначене потужним наступом бiотехнологiй, що розробляються з використанням генетично модифiкованих органiзмiв (ГМО). Економiчно розвинутi країни - такi, як США та країни-члени Євросоюзу - значну частину урядового бюджету спрямовують на розробку i впровадження нових бiотехнологiй. За прогнозами вчених, наступнi десятилiття пройдуть пiд знаком генно-iнженерних технологiй. На часi основнi напрямки в бiотехнологiях є такi: 1 Сiльське господарство - вдосконалення агротехнiки сiльськогосподарських культур за рахунок впровадження ГМО стiйких до шкiдникiв (Bt-картопля - стiйка до колорадського жука та iнших шкiдникiв, Bt-кукурудза, бавовна тощо). Розробка та впровадження ГМО з полiпшеним складом зерна (кукурудза з пiдвищеним вмiстом бiлка, суперквасоля зi змiненим складом бiлка за рахунок генiв горiха, "золотий рис" з генами, здатними синтезувати каротин). Створюються культури, стiйкi до певних гербiцидiв, як правило, малотоксичних для людей, тварин, комах (соя, стiйка до глiфосату), культури, стiйкi до посух, засолення грунтiв. 2 Фармакологiя - синтез вакцин, гормонiв, знеболювальних засобiв та iнших фiзiологiчно-активних речовин. Це має знизити собiвартiсть лiкарських засобiв i пiдвищити їхню чистоту та активнiсть. 3 Хiмiя полiмерiв - використання рослин як екологiчно чистих фабрик. Хiмiчний синтез проводиться у декiлька стадiй з використанням отруйних органiчних розчинникiв та каталiзаторiв. 3а сприятливих умов вихiд основної речовини складає близько 90%, вiдходи, органiчнi розчинники та iншi супутнi речовини являють собою загрозу довкiллю. Хiмiчний синтез у рослинах iде пiд час їх росту. Єдина небезпека у цьому випадку - використання таких рослин не за призначенням. 4 Органiчна хiмiя - синтез хiральних речовин та iншi стереоспецифiчнi синтези. щороку складає 15 млрд. доларiв. Результати впровадження нових технологiй вражають. За 6 рокiв у США ГМ-соя витiснила традицiйну. США - лiдер у виробництвi сої, одного з кращих рослинних джерел бiлка. У 2001 роцi ГМ-агрокультури вирощувались на площi 52,6 млн. га у 15 країнах свiту. Обсяг реалiзацiї тiльки насiння модифiкованих агрокультур досяг 3,5 млрд. доларiв США. У США впровадження та використання нових технологiй супроводжується прийняттям вiдповiдних заходiв безпеки. Використання трансгенiв контролюють Агентство з охорони навколишнього середовища, Адмiнiстрацiя з продовольства та лiкiв та Мiнiстерство сiльського господарства США. Понад двi третини харчових продуктiв у цiй країнi мiстять ГМ-компоненти i нiяких проявiв суспiльної недовiри до контролюючих органiв не спостерiгається. та науковому вiдношеннi Великої Британiї iснують крайнi погляди на використання трансгенiв у виробництвi харчових продуктiв. Принц Чарлз активно виступає за заборону трансгенних продуктiв i домiгся цього в межах королiвської кухнi, тодi як прем'єр-мiнiстр Тонi Блер заявив, що вiн вживає трансгеннi продукти щодня. По країнах - членах Євросоюзу прокотилися хвилi демонстрацiй пiд гаслами, що проголошували протест проти використання трансгенних продуктiв. Пiсля тривалого протистояння та суперечок Євросоюз Директивою 2001/18/ЕС, яка набула чинностi 17. 09. 2002, дозволив використання ГМО в агрокультурi, фармакологiї та iнших галузях. У Росiї з середини 2002 року введено маркування продукцiї, яка мiстить понад 5% ГМ-компонентiв. За даними представника мiжнародної спiлки споживачiв Анни Фiлдер, уже насиченi продукцiєю з трансгенних рослин i українськi ринки. Найiнтенсивнiше використовують новi бiотехнологiї у США, Європi, Китаї, африканських країнах. Це дає можливiсть вiдзначити, що на даний час не помiчено нiяких негативних впливiв ГМО на здоров'я людини чи стан довкiлля. Але деякi невизначеностi i ризики закладено вже в самiй природi генетичного конструювання: конструкцiя трансгена включає в себе ген-маркер, яким служить ген стiйкостi до антибiотика чи гербiциду, а також сильний промотор для активного функцiонування введеного гена, наприклад, промотор з вiрусу тютюнової мозаїки, i, нарештi, ген-продуцент, заради якого виконувалася вся ця конструкцiя. Хоча Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я ще в 1993 роцi зробила висновок про вiдсутнiсть доказiв щодо перенесення генiв з рослин в мiкроорганiзми, Євросоюз у вищезгаданiй директивi ввiв обмеження на використання в генетичних конструкцiях генiв стiйкостi до антибiотикiв, якi використовуються в медицинi чи ветеринарiї, з повною їх забороною в близькому майбутньому. Ствердження, що шлунково-кишковий тракт - це надпотужний реактор, у якому перетравлюється все до мономерiв, теж сумнiвне. Надходження в кров дитини з молока матерi макромолекул (на прикладi iмунних бiлкiв) вiдоме давно, а можливiсть передачi збудника сказу великої рогатої худоби через корми доведено однозначно. Поведiнку збалансованого генотипу при введеннi чужорiдних генетичних елементiв не завжди можна прогнозувати. Можливi наслiдки масованої атаки навколишнього середовища сильними промоторами - такими, як промотор з вiрусу тютюнової мозаїки, та генами стiйкостi до антибiотикiв i гербiцидiв теж невизначенi. Дуже небезпечною для довкiлля є можливiсть передачi ГМ-рослинами генiв стiйкостi до гербiцидiв диким родичам (через запилення чи iншим шляхом) Це може привести до появи "супербур'янiв", стiйких до гербiцидiв[3]. Небезпека - наявнiсть у складi продуктiв харчування та кормiв для тварин ГМ-рослин, призначених для продукування матерiалiв для фармакологiї, хiмiчної промисловостi тощо. На якiй стадiї випробувань перебувають генетично модифiкованi продукти в Українi, швидше за все, не може сказати нiхто. Використання ГМ-компонентiв вiтчизняним законодавством не регулюється. Але, на наш погляд, на кожний ГМ-компонент, що входить до складу харчових продуктiв, треба мати повну iнформацiю аж до описiв патентiв, використаних пiд час конструювання ГМО, данi про наявнiсть диких родичiв на територiї держави, про країни, де цi агрокультури вже випробовувалися, повнi данi токсикологiчних випробувань тощо. Без такої iнформацiї ввезення ГМ-продуктiв являє собою загрозу нацiональнiй безпецi. Нi в Законi України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", нi в "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї", якiв жодному з документiв санiтарної служби МОЗ України, Прикордонної державної iнспекцiї з карантину рослин та Департаменту ветеринарної медицини немає термiнiв "ГМО", "трансгени", "ГМ-продукти". У Росiї вже створено методичну та нормативну базу контролю ГМ-продуктiв. Згiдно з Федеральним законом "О государственном регулировании в области генноинженерной деятельности" трансгенна продукцiя повинна пройти сертифiкацiю "с указанием полной информации о методах получения й свойствах данного продукта". Дозволено використання в агрокультурi генетичне модифiкованих картоплi, сої, кукурудзи та цукрового буряку. Враховуючи те, що обговорюваний предмет найближчим часом може викликати соцiальну напругу та конфлiкти, доцiльно створити одну або кiлька лабораторiй генетичної експертизи харчових продуктiв у рамках Держспоживстандарту України. Контроль ГМ-компонентiв у харчових продуктах здiйснюється за допомогою полiмеразної ланцюгової реакцiї та iмуноферментного аналiзу. Вартiсть обладнання складає близько 20 тис. дол. США. Вихiд з такого становища може полягати в придбаннi аналогiчного обладнання росiйського виробництва, що коштує в кiлька раз дешевше. У Росiї генетична експертиза продуктiв монополiзована МОЗ РФ, що не сприяє довiрi громадських органiзацiй i засобiв масової iнформацiї до результатiв дослiджень. Випробувальнi лабораторiї Держспоживстандарту України в своїх внутрiшнiх нормах функцiонування вже заклали принципи вiдкритостi та боротьби за довiру клiєнта, яким може бути i громадська органiзацiя[1]. 1. 9 ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ що стосуються розвитку громадянського суспiльства. Якщо бiобезпека виходить сьогоднi на один рiвень з нацiональною безпекою України, то це дуже серйозна проблема, яку слiд розв'язувати, а не замовчувати. Вiдповiднiсть розвитку територiї принципам збалансованого розвитку оцiнюється через такi складовi: економiка, соцiальний розвиток, екологiя, управлiння територiєю, законодавство. Якщо розглянемо їх через призму використання ГМО, накопичення токсичних вiдходiв, радiацiйне забруднення, то все це негативно дiє на будь-якi органiзми, i на людський в тому числi, й загрожує змiнами, хворобами та зникненням. Це, в свою чергу, суперечить принципам збалансованого розвитку. 1. Поширювати iнформацiю стосовно ГМО. Важлива роль у цьому належить громадським органiзацiям. 2. Проводити науковi дослiдження у сферах застосування ГМО. 3. Вiдмовитися вiд практики запровадження генетично змiнених сортiв сiльськогосподарських культур. 4. Контролювати поширення продуктiв харчування, якi мiстять ГМО, що мають здiйснювати мiсцевi органи влади. 6. Заборонити на державному рiвнi ввезення продуктiв харчування, якi мiстять ГМО. Сьогоднi мiсцева влада є вiдповiдальною за такi заходи з охорони довкiлля на пiдвiдомчiй територiї: забезпечення жителiв якiсною питною водою; поводження з твердими вiдходами; контроль за поширенням небезпечних речовин (у тому числi ГМО); очищення стiчних вод; охорона й пiдтримка зелених зон; планування та контроль за використанням земельних ресурсiв; освiта громадян з екологiчних питань; контроль за забрудненням атмосферного повiтря, викидами зi стацiонарних та пересувних джерел забруднення. Але часто трапляється так, що представники мiсцевих органiв влади не лише не знають про свою вiдповiдальнiсть, а й грубо порушують природоохоронне законодавство, тим самим iгноруючи iнтереси територiальної громади. Активна громадськiсть здатна перевiрити, як мiсцева влада здiйснює контроль за поширенням небезпечних речовин, та поiнформувати про це мiсцеве населення. В умовах сталого розвитку одну з ключових ролей вiдiграє територiальна громада, яка сама виявляє екологiчнi проблеми i розв'язує їх заради свого iснування. Важливо, щоб у громадi була людина (лiдер) чи група людей (громадська екологiчна органiзацiя), що допомагає громадi визначити її потреби, владнати конфлiкти, дати оцiнку реального стану справ у життi громади та вибрати шляхи полiпшення життя. скромний сiмейний бюджет. Інформацiя про ГМО громадськостi або невiдома, або її надто мало. Важливим питанням для громади в умовах збалансованого розвитку є одержання, аналiз та використання iнформацiї з екологiчних питань. В цьому напрямi є позитивний досвiд неурядових органiзацiй, якi одним з прiоритетiв своєї громадської дiяльностi обрали екологiчне просвiтництво населення, представникiв громад. Через неформальну екологiчну освiту населення одержує iнформацiю про свої екологiчнi права та обов'язки, про шляхи розв'язання екологiчних проблем, про вплив довкiлля на здоров'я, про досвiд iнших громад. Інформацiйно-пропагандистська робота, що здiйснюється багатьма НУО вiдповiдно до Оргуської конвенцiї, спрямована на пiдвищення обiзнаностi громадян про екологiчнi проблеми, причини їх виникнення, наслiдки та шляхи подолання. Система iнформування населення з екологiчних питань з боку держави та державних органiв залишає бажати кращого. Екологiчна полiтика в Українi у сферi iнформацiйного забезпечення територiальних громад в умовах збалансованого розвитку або зовсiм вiдсутня, або неефективна. Тому необхiдно використовувати позитивний досвiд громадських органiзацiй екологiчного спрямування, зокрема: 1. Поширення iнформацiї через iншi органiзацiї («Просвiта», спiлка пiдприємцiв). 4. Проведення роз'яснювальної та просвiтницької роботи серед населення (публiчнi лекцiї, просвiта за участю волонтерiв з числа активної молодi)[4]. 1. 10 ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ Всi погодяться , що ГМО продукти шкодять нашому здоров’ю i називають їх проблемою 21 сторiччя. Але мало хто знае що цi монстри мають двоякий характер. Ученi вашингтонського Унiверситету вивели сорт ГМО-тополi, яка може деструктуризовувать певнi промисловi отрути, отруйнi викиди, переробляючи їх в нешкiдливi речовини. Застосування рослинного свiту для боротьби з отруєнням природи, називається фiтоочисткою. Лабораторнi випробування визначили, що генетично модифiкованi тополi в 100 разiв ефективнiше абсорбують з ґрунту трихлоретилен, нiж природнi тополi. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повiтря i переробляти їх в безпечнi метаболiти усерединi листя. Також в Англiї навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливе медичне значення. Рiч у тому, що протеїни яєць цих птахiв йдуть на виготовлення препарату, здатного вилiкувати злоякiснi пухлини. Та чи цi позитивнi властивостi ГМО зможуть перекрити той пагубний вплив на здоров’я нашої нацiї та майбутнiх поколiнь?Адже за дослiдженнями виявлено, що у щурiв, що харчуються ГМ-соєй, гине бiльш 50% щурят. Часто ГМ-сою використовують для виробництва ковбаси... А Ви як вважаєте, хто бiльш живучий: щур чи людина? вирiшити проблему палива, котра є досить актуальною та гострою в наш час. ВИСНОВКИ Безумовно, генетичне модифiкованi органiзми - величезне досягнення теперiшнього часу. Вплив на органiзм людини досконало не вивчений. Тому не можливо з впевненiстю зазначити кориснiсть чи шкоду даних органiзмiв , адже тiльки якщо у третього поколiння споживачiв не з'являться змiни на генетичному рiвнi можна з упевненiстю говорити, що ГМО безпечне i є вирiшенням продовольчої проблеми планети. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 3. Новини генетики. – К., 2002 Генна iнженерiя в ХХІ столiттi: перемога чи поразка людства? – К., 2003. 4. Всеукраїнська екологiчна лiга, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 30-В. офiс 33. А5В-ШІУ5:Биологическая, продуктовая и зкологическая безопасность (персональна iнтер1нет-розсилка Загальнонацiональної Асоцiацiї генетичної безпеки, РФ), березень-липень 2004. 5. Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та iн. Огляд стану провадження та дослiдження бiотехнологiй i бiобезпеки в Українi та країнах субрегiону. - Проект ЮНЕП-ГЕФ: «Розробка нацiональної рамкової структури бiобезпеки для України». - К., 2003. - 82 с. сьогодення». К, 2007. 7. Галина МИЦЬ «Високий Замок» - iнтернет версiя 8. www.ep98.dp.ua