Екологiя Сумської областi
Мiнiстерство освiти i науки України
та технологiї виробництва
Індивiдуальне навчально-дослiдницьке завдання за темою: Екологiя Сумської областi
Виконала:
Харкiв, 2007
Змiст
Вступ
Екологiчна ситуацiя в областi:
а) Перелiк основних джерел забруднення.
б) Докладна характеристика найбiльшого джерела забруднення в областi.
Висновки
Список джерел iнформацiї
ВСТУП
Сумська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi України. До її складу входять 18 адмiнiстративних районiв та 7 мiст обласного пiдпорядкування: Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Глухiв, Лебедин; 35 мiських населених пунктiв (15 мiст та 20 селищ мiського типу) та 1491 село. Населення областi - 1235,1 тис. чоловiк.
Ворскла.
В областi 294 родовища 21 виду корисних копалин. Мiнерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мiнеральної будiвельної сировини, сапропелю, прiсних пiдземних вод та iн. Крiм того, надра областi вмiщують такi кориснi копалини, як фосфорити, керамзитова сировина, опоки, склянi пiски, мiнеральнi води.
Лiси займають 444,9 тис. га, або 18,7% загальної площi областi (середня по Українi - 15,6%), переважно хвойнi та твердолистянi насадження. Загальний прирiст деревини становить 1700 тис. м3. Щорiчно постiйними лiсокористувачами заготовлюється близько 900 тис. м3 деревини (51,3% її приросту).
"Деснянсько-Старогутський", степовий заповiдник "Михайлiвська цiлина". Площа природно-заповiдного фонду областi становить 158,2 тис. га (6,6% загальної площi).
а) Перелiк основних джерел забруднення
досить високим.
У 2005 р. у розрахунку на 1 км2 територiї обсяг викидiв шкiдливих речовин становив 3,2 т, на одну особу - 61,7 кг (по Українi вiдповiдно 7,4 т та 94,8 кг). Обсяг викидiв вiд стацiонарних джерел забруднення становив 26,1 тис. тонн. Найбiльший обсяг викидiв вiд стацiонарних джерел забруднення мають м. Суми (32,9% викидiв по областi), Сумський район (28,2%), Охтирський район (10,7%), Роменський район (10,3%); найменший обсяг - Лебединський, Недригайлiвський, Путивльський, Середино-Будський райони (по 0,1%).
Забруднення атмосферного повiтря шкiдливими речовинами вiд транспортних засобiв в областi у 2005 роцi становило 50 тис. тонн, що в 1,9 рази бiльше, нiж вiд стацiонарних джерел. В цiлому по 19 з 25-ти регiонiв України викиди вiд транспорту перевищили викиди вiд стацiонарних джерел. В областi найбiльшi обсяги викидiв вiд транспортних засобiв у м. Суми (34,9% викидiв по областi), м. Охтирка (9,6%), м. Шостка (5,6%), м. Ромни (5,5%), м. Глухiв (3,8%), Сумський район (3,3%), Роменський район (2,9%), найменшi - Шосткинський район (0,6%), Середино-Будський район (0,9%), Глухiвський район (1,0%).
Такий стан забруднення атмосферного повiтря пов'язаний з розташуванням великих промислових об'єктiв хiмiчної, машинобудiвної, нафтогазовидобувної та iнших галузей.
Потребує вдосконалення система поводження з токсичними промисловими i твердими побутовими вiдходами. Загальний обсяг накопичених вiдходiв перевищив 29,4 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площi становить 1234 т (по Українi вiдповiдно 25 млрд. тонн та 40 тис. тонн). Майже 93% загальної кiлькостi вiдходiв накопичено у Сумському районi. Це вiдходи ВАТ "Сумихiмпром", ВАТ "Центролит" та iнших пiдприємств. Твердi побутовi вiдходи розмiщуються на 324 полiгонах та звалищах, бiльшiсть з яких вже вичерпала свiй ресурс. В цiй ситуацiї необхiдна системна робота з впровадження системи збору, видалення i сортування твердих побутових вiдходiв з вилученням ресурсоцiнних компонентiв для вторинної переробки - макулатури, скла, полiмерних матерiалiв.
Окрему групу токсичних вiдходiв становлять непридатнi та забороненi до використання пестициди в кiлькостi 2,5 тис. тонн, якi зберiгаються в 339 примiщеннях. З них 138 мiсць зберiгання є безхазяйними. Зберiгання цих вiдходiв пiдвищує ризик забруднення довкiлля i становить потенцiйну небезпеку для здоров'я населення.
Зношенi основнi фонди мають бiльшiсть очисних споруд областi, в результатi чого 15,4% недостатньо очищених стiчних вод скидаються в поверх-невi воднi об'єкти басейну Днiпра. Через вiдсутнiсть коштiв повiльно ведуться роботи iз замiни зношених каналiзацiйних колекторiв. Внаслiдок розпаювання та банкрутства сiльськогосподарських пiдприємств в областi налiчується близько 330 артезiанських свердловин, що потребують тампонажу i несуть в собi потенцiйний ризик забруднення пiдземних водних горизонтiв.
Сiльськогосподарськi угiддя становлять 71,6% територiї областi, в тому числi рiлля - 51,9%. Тривале iнтенсивне використання сiльськогосподарських угiдь призвело до погiршення гумусового стану ґрунтiв, зменшується забезпеченiсть поживними речовинами, пiдвищується кислотнiсть i, як наслiдок, знижується їх родючiсть, посилюються деградацiйнi процеси, ерозiя. В областi виявлено 17,8% еродованих сiльськогосподарських угiдь.
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
Згiдно зi статистичними даними, у 2005 р. вiд стацiонарних джерел 325 промислових пiдприємств та об'єктiв, що взятi на державний облiк, у повiтряний басейн Сумської областi надiйшло 26,14 тис. т шкiдливих речовин, що становить бiля 1% загальної кiлькостi викидiв по Українi. У 2005 р. спостерiгався прирiст обсягiв виробництва на таких пiдприємствах: НГВУ "Охтирканафтогаз", ВАТ "Сумихiмпром", ВАТ "Сумське НВО iм. Фрунзе", Качанiвський газопереробний завод. Динамiка викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря за три останнi роки свiдчить, що порiвняно з 2004 р. вони дещо знизились.
ВОДНІ РЕСУРСИ
Протягом 2005 р. контроль якостi води проводився по 349 створах, розташованих на 45 рiчках, з них 69 створiв розташованi на 25 малих рiчках. Основнi проблеми малих рiчок:
· високий ступiнь розораностi територiї, недотримання правил агротехнiки, що призводить до ерозiї ґрунтiв. Крiм iонiв, зi стоком води з територiї областi виноситься велика кiлькiсть розчинених органiчних речовин, бiогенiв та мiкроелементiв;
· зменшення рослинного покриву водозборiв вплинуло на величину i режим стоку;
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ
Загальна площа еродованих земель становить 305,1 тис. га, в т. ч. 176,8 тис. га орних земель.
Останнiм часом посилилися деградацiйнi процеси, пов'язанi iз забрудненням хiмiчними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, iншими вiдходами. Найбiльше проявiв техногенного забруднення спостерiгається в районах нафтогазовидобування та в районах з розвинутою промисловiстю.
Таким чином, стан використання земельних ресурсiв областi характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцiєю до погiршення.
НАДРА
За даними державного Геологiчного фонду України, 53,4% мiнерально-сировинної бази областi припадає на паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% - на мiнерально-будiвельну сировину, 6,1% - пiдземнi води, 1,4% - iншi види корисних копалин.
У зв'язку з особливостями геологiчної будови територiї Сумської областi та iз збiльшенням техногенного навантаження на компоненти геологiчного середовища до найбiльш небезпечних екзогенних геологiчних процесiв в областi вiдносять зсуви та пiдтоплення.
Зсуви. За даними ЗАТ "Суминадра", на територiї областi виявлено понад 150 зсувiв, з яких занесенi до обласного кадастру 117.
Пiдтоплення. Динамiка процесу пiдтоплення в останнi роки досить неоднозначна. Якщо в одних районах вiдбувається деяке скорочення пiдтоплених площ, то в iнших, навпаки, їх розширення.
Сталi прояви пiдтоплення виявленi в 64 населених пунктах областi, в т. ч. в 20 мiстах i селищах (57% загальної кiлькостi мiст i селищ) та в 44 селах. Загальна площа пiдтоплених територiй населених пунктiв становить 7155 га, в т. ч. в мiстах i селищах - 5913 га (10% загальної площi мiст i селищ) та 1242 га в селах.
Андрiївка - 24 га (Кролевецького району), Велика Чернеччина Сумського району - 80 га, Боромля Тростянецького району - 105 га. Загальна кiлькiсть сiл iз площею пiдтоплених територiй понад10 га становить 29.
Серед низки екологiчних проблем, якi мають мiсце в областi, особливо гостро стоїть проблема поводження з вiдходами. Вiдходи накопичуються на територiях пiдприємств, у вiдвалах, шламонакопичувачах, на рiзного роду звалищах. Ситуацiя ускладнюється тим, що зберiгається значний розрив мiж обсягами накопичення вiдходiв i обсягами їх знешкодження та використання.
Найбiльша кiлькiсть вiдходiв утворюється на пiдприємствах хiмiчної та машинобудiвної галузей промисловостi. Обсяг вiдходiв у цих галузях становить 63% загальної кiлькостi вiдходiв, утворених у 2005 р.
В Сумськiй областi основними джерелами утворення вiдходiв є пiдприємства хiмiчної, машинобудiвної, паливно-енергетичної, будiвельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Аналiз даних щодо токсичних вiдходiв свiдчить про те, що основна їх маса накопичена i утворюється в Сумському районi (93%).
б) Докладна характеристика найбiльшого джерела забруднення в областi
Пiдприємства хiмiчної промисловостi є найбiльшими споживачами природних ресурсiв: мiнеральної сировини, води, повiтря, а їх хiмiчна переробка супроводжується утворенням багатотоннажних вiдходiв i супутнiх продуктiв. Надто низьким є рiвень використання вiдходiв хiмiчного виробництва - лише 2,79%, решта вiдходiв накопичується на звалищах, у вiдвалах, вiдстiйниках та шламонакопичувачах. Обсяг цих вiдходiв становить близько 28 млн. т, з яких 14,1 млн. т припадає на фосфогiпс.
Найбiльша частка накопичених вiдходiв в областi - 28 млн. т - належить ВАТ "Сумихiмпром", а утворенi в 2005 р. мають такий склад:
· 179,200 тис. т - шламiв пiсля станцiї нейтралiзацiї кислих стокiв виробництв (4-й клас небезпеки).
"Сумихiмпром" накопичено 1596786,194 т залiзного купоросу (3-й клас небезпеки). Вiдходи ВАТ "Сумихiмпром" розмiщуються на спецiально облаштованих полiгонах, i лише незначна їх частина потрапляє на вторинну переробку. Так у 2005 роцi 39009 т вiдходiв залiзного купоросу використано при виробництвi пiгментiв та коагулянту на цьому ж пiдприємствi, 30848 т залiзного купоросу продано iншим пiдприємствам. На пiдприємствi побудована дослiдно-промислова установка з виробництва коагулянтiв для систем водоочищення, але повнiстю питання утилiзацiї залiзного купоросу не вирiшене.
На ВАТ "Сумихiмпром" накопичено 14143069,8 т фосфогiпсу (вiдходи виробництва двоокису титану). У 2005 роцi 518,4 т фосфогiпсу передано iншим пiдприємствам. Для вирiшення питання його утилiзацiї проведенi науково-дослiднi роботи i промисловi випробування технологiї виробництва мiндобрив "Гранфос", "Азофосфер". Напрацьовано дослiдно-промисловi партiї. Проведенл аграрнi дослiди, якi показали позитивний результат. За iнформацiєю пiдприємства, для продовження роботи в цьому напрямку необхiдне зовнiшнє фiнансування.
Зазначенi вище проблеми в галузi охорони навколишнього природного середовища потребують тривалого системного пiдходу до їх вирiшення, який передбачено у Комплекснiй програмi охорони навколишнього природного середовища Сумської областi до 2015 року, затвердженiй рiшенням п'ятої сесiї обласної ради двадцять четвертого скликання. У нiй роздивляються наступнi питання:
Полiпшення стану атмосферного повiтря
режимно-налагоджувальних еколого-теплотехнiчних робiт на паливовикористовуючому обладнаннi, замiна морально та фiзично застарiлого обладнання та установок очистки газу, закриття вагранок та переведення ливарних виробництв на iндукцiйнi печi.
Протягом звiтного перiоду в областi виконувалися заходи щодо полiпшення екологiчного стану рiчок та якостi питної води.
Так, забезпечено дотримання технологiчних регламентiв i ефективна робота очисних споруд у мiстах Суми, Шостка, Охтирка, Глухiв. Проведений капiтальний ремонт очисних споруд в с. Сахни Конотопського району, у м. Кролевець, в селах Малий Вистороп та Штепiвка Лебединського району, смт. Липова Долина. Крiм того, завершено будiвництво та виконанi пусконалагоджувальнi роботи очисних споруд II обласної психiатричної лiкарнi в с. Високе Охтирського району. Завершено капiтальний ремонт очисних споруд школи-iнтернату (с. Іванiвка В. -Писарiвського р-ну). В областi прокладено та виконано капiтальний ремонт 2600,0 п. м каналiзацiйних мереж.
Збереження земельних ресурсiв
Проведена консервацiя еродованих земель в Л. -Долинському та Охтирському районах на загальнiй площi 150 га. Крiм того, виконувалися роботи з рекультивацiї покинутих дворiв на територiї Кардашiвської сiльської ради Охтирського району. Рекультивовано 8 га земель.
Вiдходи.
вiдходiв ввiйшло три пiдприємства.
Щорiчно цi реєстри затверджуються розпорядженнями голови обласної державної адмiнiстрацiї.
За 2005 р. держуправлiнням екоресурсiв у Сумськiй областi видано лiмiтiв та дозволiв на утворення та розмiщення вiдходiв для 221 пiдприємства.
Регiональна програма "Полiсся"
Протягом звiтного перiоду виконувались заходи з охорони земель, родючостi ґрунтiв та продуктивностi угiдь. Проведена значна робота з впровадження агротехнiчних протиерозiйних заходiв, таких, як безвiдвальна оранка (завдання виконане на 84,4%), в т. ч. плоскорiзна (завдання виконане на 144,7%). Проведено роботи iз впровадження iнтегрованої системи захисту рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур'янiв. Повнiстю виконанi заходи щодо створення лiсонасаджень на ерозiйно-небезпечних землях та залiснення непридатних у сiльськогосподарському виробництвi земель (на 135% та 243,9% вiдповiдно).
Список джерел iнформацiї
1. Основи екологiї. Навчальний посiбник/Г. Д. Коваленко, Г. С. Попенко. – Харкiв: Вид. ХНЕУ, 2006. – 228 с.
2. www.eco.sumy.ua/environment.html
3. ukrstat.gov.ua
4. kievregion.net/fr/ru/ursymmy.shtml
5. state-gov.sumy.ua
| 
