Екологiя людини – наука про антропоекосистемах, їх структурi, динамiки i функцiонуваннi
Реферат на тему:
Екологiя людини – наука про
антропо
е
косистемах
, їх структурi, динамiки i функцiонуваннi
План
1. Антропоекосистема.
2. Рiвнi циркуляцiї iнформацiї усерединi антропоекосистеми
3. Дослiдження екологiї людини
4. Рiвнi дослiджень екологiї людини
6. Забруднення навколишнього середовища
8. Мiсто Пенза
9. Викиди в мiстi Пенза
10. Стан атмосферного повiтря
11. Водна сфера
12. Земля i грунт
13. Радiацiйна обстановка
14. Чинники, що впливають на здоров'ї городян
15. Особливостi захворюваностi населення Пензенської областi
17. Вплив атмосферного повiтря на здоров'ї населення Пензи i областi
1. Антропоекосистема
Антропоекосистема - пiдроздiл мiсця iснування людини, у всiх своїх частинах що володiє схожiстю природних, соцiально-економiчних, виробничих, еколого-гiгiєнiчних, культурно-побутових умов життєдiяльностi населення, якi формують свiтосприймання i екологiчну свiдомiсть, рiвень здоров'я, демографiчну поведiнку, фiзичну зовнiшнiсть, трудовi навики, спосiб життя, обряди i звичаї, вибiр релiгiї, професiйнi переваги i iн.
Появi термiну антропоекосистемапередували деякi iншi поняття, що застосовувалися до просторової системи, з якою пов'язана людина в процесi своєї життєдiяльностi:
ъ антропосистема (Н. Ф. Реймерс, 1974);
0 антропогеоценоз (В. П. Алексєєв, 1974, 1975).
Антропоекосистема складається з сукупностi компонентiв i процесiв, що зв'язують їх, що вiдбуваються в певному просторi в конкретний час. У дослiдницьких цiлях зазвичай створюються моделi вiдповiдних антропоекосистем.
В центрi моделi знаходиться спiльнiсть людей, яка взаємодiє з природою, господарством, населенням, частиною якого є (населення мiста частина населення регiону, населення регiону — частина населення країни, трудящi, - частина всього населення i т. д.), з соцiально-економiчними умовами. Дуже сильний вплив на людину надає забруднення навколишнього середовища. Всi елементи зовнiшнього для людської спiльностi оточення, у свою чергу, взаємодiють мiж собою, складаючи велику систему. Властивостi окремих елементiв i всiєї сукупностi чинникiв зовнiшнього середовища i їх змiни приводять до того, що мiняються основнi характеристики спiльностi людей:
демографiчна поведiнка
рiвень здоров'я
професiйнi переваги
рiвень культури
рiвень освiти.
Змiни цi можуть бути як позитивними, так i негативними.
У структурi i динамiцi антропоекосистеми з її центральним компонентом _ соцiальною спiльнiстю людей, одне з важливих мiсць займають струми iнформацiї, речовини i енергiї, якi об'єднують її основнi блоки. Інформацiйнi потоки утворюють iнформацiйне поле антропоекосистеми.
По В. П. Алексєєву (1975) iнформацiя, циркулююча усерединi антропоекосистеми (по В. П. Алексєєву антропогеоценоз), може бути розкладена на три рiвнi:
2. Рiвнi циркуляцiї iнформацiї усерединi антропоекосистеми
I рiвень етнiчний запас культурних цiнностей, релiгiйно-магiчних уявлень, якi входять в етнiчну самосвiдомiсть спiльностi i зумовлюють включення її саме до складу даного народу.
II рiвень (умовно може бути названий «мiжсистемний») тi знання i уявлення, якi пов'язанi з вiдношенням даної системи з iншими антропоекосистемами схожого або протилежного типу (тобто все те, що входить в сферу обмiну i контактiв).
III рiвень (умовно може бути названий «локальний») _ тi конкретнi знання, якi накопиченi в колективi i якi складають його вузько локальну специфiку: певнi агротехнiчнi навики i спостереження, отриманi в процесi ведення землеробського господарства на даних ґрунтах, навики пасiння тварин в умовах iменного даного ландшафту i вибору кращих пасовищ i т. д.
По Б. Б Прохорову (2001) будь-яка Антропоекосистема займає певний простiр, iснує на конкретнiй територiї. Змiнюється площа антропоекосистеми - мiняється i сама система. Трансформацiя однiєї системи в iншу може вiдбуватися еволюцiйним шляхом, поступово, без яких-небудь екстремальних катаклiзмiв. Змiна територiї антропоекосистеми найчастiше вiдбувається впродовж достатнiх тривалих iсторичних промiжкiв часу i пов'язане з її саморозвитком, тобто мова йде про просторово-часовiй динамiцi.
Вивчення антропоекосистем переслiдує певну мету:
1) видiлення конкретної системи з безлiчi iнших об'єктiв; вивчення структури системи; вивчення поведiнки системи;
2) прогнозування поведiнки системи;
3) управлiння системою. Знання про антропоекосистемi, отриманi шляхом аналiзу i оцiнки процесiв, що вiдбуваються в нiй роблять реальним прогноз поведiнки системи, який, у свою чергу, намiчає шляхи управлiння якщо не всiєю системою, то окремими її блоками, що приводить до часткової (iнодi до тотальної) оптимiзацiї всiєї системи.
3. Дослiдження екологiї людини
що включає розробку комплексу оздоровчо-профiлактичних заходiв щодо запобiгання i усунення несприятливої дiї на органiзм людини чинникiв мiсця його iснування.
У системi монiторингу вiдстежується i аналiзується iнформацiя про
станi здоров'я населення – захворюваностi, фiзичному розвитку, iнвалiдностi;
умовах виховання i навчання;
умовах працi;
структурi живлення, якостi i безпецi продуктiв харчування;
рiвнi гiгiєнiчного виховання;
рiвнi забруднення повiтря, води, землi;
джерелах шкiдливих фiзичних дiй;
радiацiйнiй обстановцi.
Мета СГМ-виявлення рiвнiв риски для здоров'я населення i розробка заходiв, направлених на зменшення, усунення i попередження несприятливої дiї чинникiв мiсця iснування
Органiзацiя спостереження за станом здоров'я населення i мiсця iснування людини;
Отримання iнформацiї необхiдною для реалiзацiї монiторингу;
Ідентифiкацiя чинникiв що роблять шкiдливий вплив на людину, шляхом виявлення причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж станом здоров'я i дiєю чинникiв мiсця iснування;
Обґрунтування, розробка i органiзацiя виконання програм по питаннях забезпечення санiтарно-епiдемiчного благополуччя i охорони здоров'я населення, профiлактики захворювань i оздоровлення мiсця iснування людини;
Програмне i iнженерно-технiчне забезпечення монiторингу;
Координацiя мiжвiдомчої дiяльностi по монiторингу;
Інформування громадян про результати монiторингу;
Ведення спецiалiзованих баз даних по ранiше проведених монiторингах
4. Рiвнi дослiджень екологiї людини
ГЛОБАЛЬНИЙ. Вивчення таких обшир них територiй, як, наприклад, вся Росiя або крупнi її регiони, а також антропоекосфери в цiлому;
що вiдповiдає розмiрам iндустрiально розвиненої адмiнiстративної областi, краю або республiки;
ЛОКАЛЬНИЙ. Вивчення конкретних популяцiй людей в реальнiй обстановцi невеликого регiону, району мiста. Розмiри територiального об'єкту, що вивчається, диктуються метою роботи, можливостями дослiдницького колективу, щiльнiстю населення, ступенем рiзноманiтностi антропоекологiчної ситуацiї в регiонi, що вивчається.
МІКРОЛОКАЛЬНИЙ. Обмежений простiр з невеликою групою людей, що знаходиться в його межах (приклад ‑ кабiна космiчного корабля з екiпажем).
вплив на життєздатнiсть i адаптацiю популяцiй, розмноження, зростання, поведiнку i виживання окремих особин.
небезпечнi речовини. Всi цi речовини, потрапляючи в екосистему, не пропадають безслiдно, а, дiючи тривалий час, завдають шкоди здоров'ю людини, тварин, шкода рослинам, накопичуючись в живих органiзмах.
Деякi ЭВВ можуть передаватися по трофiчних ланцюгах: шкiдливi речовини - рослини - тварини - людина (у цьому ланцюжку може бути вiдсутньою ланка “тварини”), а пестициди по ланцюжку: пестицид грунт вода риба птах чоловiк або риба чоловiк.
бактерiї i iн.), механiчних (твердi вiдходи, смiття) i комплексних, таких, що характеризуються багатобiчною дiєю. Така класифiкацiя достатньо умовна, оскiльки на практицi найчастiше доводиться мати справу з комплексними дiями ЕВВ.
6. Забруднення навколишнього середовища
Забруднення атмосфери промисловими пiдприємствами несе декiлька погроз. Пiдвищення змiсту вуглекислого газу може привести до змiни клiмату в планетному масштабi, до потеплення i затоплення величезних територiй сушi. Щонайшкiдливiший вплив на природу i людину роблять викиди твердих речовин в атмосферу. Існують три основнi джерела забруднення атмосфери: промисловiсть, побутовi котельнi, автотранспорт.
7. Безпека в екологiї людини
Проблеми охорони навколишнього середовища традицiйно вiдносять до областi екологiї. А медики, кажучи про екологiю, в першу чергу мають на увазi вплив антропогенної дiяльностi на живу природу, вiдокремлюючи її вiд медичних проблем охорони навколишнього середовища: цi проблеми у вiтчизнянiй медичнiй науцi традицiйно видiленi в особливий роздiл, званий гiгiєною, яка займається мiсцем iснування людини, тобто умовами його працi, побуту i вiдпочинку. В серединi нашого сторiччя перед гiгiєнiчною наукою, як i перед всiєю медичною, виникли ряд нових проблем, обумовлених науково технiчною революцiєю. Унаслiдок iндустрiального зростання, що продовжується, хiмiзацiї сiльського господарства i побуту, зростання транспорту i засобiв зв'язку iстотно змiнилося навколишнє людину середовище. Вона завжди, в будь-яку iсторичну епоху дiяла на людину чинниками рiзної природи: хiмiчними (рiзнi компоненти пищи, води, атмосферного повiтря): фiзичними (температура, сонячне свiтло i iн.) i бiологiчними (рiзноманiтнi мiкроорганiзми). Однi з них впливали сприятливо, iншi – нi, але в цiлому їх дiя була вiдносно збалансована i не приносило людинi помiтної шкоди. Проте зараз кiлькiсть несприятливо спливаючих речовин сильно зросла, а, крiм того, з'явилися ряд принципово нових, небезпечних для здоров'я чинникiв, з домiшки у викидах промислових пiдприємств, новi фiзичнi чинники (iнтенсивний шум, електромагнiтнi поля радiостанцiй i телецентрiв), новi бiологiчнi забруднюючi речовини, пов'язанi з розвитком бiотехнологiчних виробництв (гормони, вiтамiни, антибiотики, i т. п.), сприяючi алергiї. Необхiднiсть вивчення такого абсолютно нового навколишнього середовища зажадала створення принципово нових пiдходiв. Метою її є наукове обґрунтування принципiв оздоровлення умов життя, працi, побуту i вiдпочинку людей, охорони i змiцнення здоров'я населення з урахуванням постiйних змiнних зовнiшнiх умов.
обґрунтованi, наприклад, гранично допустимi концентрацiї сотень i тисяч рiзних хiмiчних речовин у водоймищах, атмосферному повiтрi, ґрунтi, харчових продуктах, в повiтрi виробничих примiщень i т. п. Крiм того, встановленi в навколишньому середовищi гранично допустимi рiвнi шуму, вiбрацiї, електромагнiтних коливань рiзних дiапазонiв i т. д. Успiшно розробляються нормативи граничного змiсту бiологiчних забруднень, зокрема бiологiчно активних речовин бiлкової природи – продуктiв мiкробiологiчного синтезу. Проте, завдання профiлактики полягає, очевидно, не тiльки у визначеннi меж забруднень, але в тому, головним чином, щоб оздоровляти середовище. Виявлено, що в мiстах iз забрудненою атмосферою до 30 % дiтей належать до схильних до рiзних захворювань i потребують провидiння оздоровчих заходiв. Такi оздоровчi заходи, що рекомендуються гiгiєнiстами, є важливим компонентом профiлактики захворюваностi, пов'язаної з чинниками навколишнього середовища. Разом з цим дуже важливе значення має рiвень культури i свiдомiсть самого населення. Вiдомо, що стан здоров'я людини багато в чому залежить вiд нього самого. Вiдмова вiд шкiдливих звичок (курiння, об'їдається, алкоголiзм, та iншi.), активнi заняття спортом пiдвищують опiрнiсть органiзму шкiдливим дiям. Тому такi сумiснi дiї «i зверху, i знизу» можуть стати реальною основою збереження i змiцнення здоров'я людей в складних сучасних умовах навколишнього середовища.
Забезпечення екологiчної безпеки декларується нормами Закону «О охоронi навколишнього середовища», що мiстяться в його роздiлах про територiї екологiчної риски, зони екологiчної кризи i екологiчного лиха, а також Закону «О природних територiях, що особливо охороняються».
До елементiв економiчного механiзму природокористування i охорони навколишнього середовища вiдносяться: прогнозування i планування; нормування, лiмiтацiя, цiноутворення; платнiсть землекористування, водокористування, iншого природокористування i охорони природи, податковi пiльги; фiнансування i матерiально-технiчне постачання; економiчне стимулювання; екологiчне страхування; екологiчне аудiювання; вiдшкодування шкоди природним ресурсам i навколишньому середовищу.
Платнiсть природокористування i охорони зводиться до встановлення рентних платежiв або нормативiв плати за користування природними ресурсами або об'єктами, розмiщення вiдходiв.
Екологiчне страхування як новий елемент економiчного механiзму означає формування за рахунок страхових внескiв спецiальних грошових фондiв, призначених для вiдшкодування шкоди, заподiяної природним ресурсам. Як предмети екологiчного страхування можуть виступати природнi ресурси, природнi об'єкти i комплекси, життя i здоров'я громадян, а також рiзнi ризики.
Екологiчне аудiювання здiйснюється в цiлях визначення екологiчних наслiдкiв дiяльностi юридичних осiб, встановлення вiдповiдностi їх дiяльностi вимогам природно-ресурсного законодавства.
Шкода може бути економiчною i екологiчною.
Економiчна шкода-погiршення корисних властивостей, втрата запасiв природних ресурсiв або об'єктiв, яке негативно вiдбивається на економiчних iнтересах власникiв.
Екологiчний – погiршення природних ресурсiв i об'єктiв навколишнього середовища.
Помiщений ряд мiжнародних угод про збереження унiкальних об'єктiв природи, проте тиск людини на житла тварин зростає. Інтенсивне сiльське господарство – одна з найважливiших причин скорочення бiологiчної рiзноманiтностi в природi. Економiчний розвиток i ерозiя викликають стiйке погiршення берегового навколишнього середовища. Лiсовi пожежi спустошують багато мiсць в Середземноморському регiонi. Подальший тиск з боку рекреацiйного розвитку i пов'язаного з ним зростання числа дає початок погiршенню ситуацiї у внутрiшньоконтинентальних i гiрських регiонах.
маючи результатом перенаселенiсть, забруднення, шум, погiршення (псую) вулиць, суспiльних мiсць, архiтектурної спадщини i загальну втрату комфортностi.
Управлiння вiдходами. З 1975 р. почалася активна дiяльнiсть по вiдходах в цiлому, токсичним i небезпечним вiдходам, закордонного перевезення вiдходiв, проте процеси по рециркулюванню i повторному використанню поки знаходяться в початковiй стадiї в бiльшостi мiсць. Недолiки в технологiях по переробки вiдходiв створюють загрозу не тiльки навколишньому середовищу, у зв'язку з чим може мати несподiваний розвиток органiзацiя мiжнародної спiвпрацi в областi переробки вiдходiв.
Тривожнi тенденцiї. Деякi тенденцiї розвитку, якi, якщо їх не стримувати, можуть мати важливi негативнi наслiдки для якостi навколишнього середовища в цiлому.
Енергiя. 25 % зростання до 2010 р., якщо не вiдбудеться змiни в зростаннi споживання енергiї, що склалося, обернеться в 20 % зростання викидiв (вiдносно 1987 р.).
Транспорт. 25 % зростання числа машин i 17 % зростання перевезень до 2000 р. (вiдносний 1990 р.).
Нова стратегiя. Загальна мета – пiдвищення добробуту всiх городян.
Визначальними екологiчними проблемами залишаються змiна клiмату, окислення, водне забруднення, деградацiя i ерозiя ґрунтiв, управлiння вiдходами i т. д. Проте стратегiя дiй повинна створювати нову взаємодiю мiж групами осiб (уряд, пiдприємства, громадськiсть) i економiчними секторами (промисловiсть, енергетика, транспорт, сiльське господарство i туризм). Це може бути зроблено найефективнiше в межах структури Спiвтовариства. Без повної структури Спiвтовариства, усерединi якої всi дiї можуть бути об'єднанi, що дiї, вироблюванi окремими державами, регiонами або окремими особами не матимуть свого повного ефекту. Роль уряду полягає в тиску на виробникiв з метою компенсацiї екологiчних витрат. В бiльшостi випадкiв забруднення атмосфери, води, землi вiдбувається тому, що немає iндивiдуального власника. Проте при цьому необхiдно оцiнювати допустимий рiвень забруднення навколишнього середовища, зростання витрат для суспiльства, змiни в структурi виробництва. Система урядових дiй це законодавство, штрафи, контроль, оподаткування.
Зокрема: За наявностi високих заводських труб велика частина промислових викидiв йде у верхнi шари атмосфери i переноситься повiтряними масами. Подальше зменшення викидiв зажадає серйозних капiталовкладень, а то i повнiй лiквiдацiї виробництва, його органiзацiї у iншому мiсцi. Це занадто дорого. Інший приклад. Потрiбно побудувати очиснi споруди для промислових стiчних вод. Велику небезпеку представляє забруднення рiчок, оскiльки рiчки є джерелом питної води. Постiйне зростання населення i промисловостi швидко збiльшує потреби в прiснiй водi. Наприклад, в даний час проводиться до 40 тiльки бiохiмiчних тестiв, що дозволяють встановити токсичнiсть речовини. Гiгiєнiсти за допомогою найсучаснiших методiв з'ясовують потенцiйну «агресивнiсть» того або iншого з'єднання, включаючи вивчення можливого канцерогенного, ембрiотропного, мутагенного, алергiчного дiй.
8. Мiсто Пенза
Торкаючись, м. Пензи необхiдно вiдзначити, що 15 – 20 рокiв тому вiн був одним з найчистiших мiст Поволжя. Багато в чому це було обумовлено як природоохоронними заходами, так i народногосподарськими i природними особливостями, що iсторично склалися. Пензенська область багата природними ресурсами. На її територiї знаходиться близько мiльйона гектарiв лiсiв, з них порядка 115 тис. га виконують переважно санiтарно – гiгiєнiчнi i оздоровчi функцiї. Територiю областi перетинають такi воднi артерiї, як Сурма, Хопер i iншi рiчки. Є i пам'ятники природи – Поперечинська i Кунчеровськая степи, на базi яких створений державний заповiдник «Приволжський лiсостеп». Цi i iншi безцiннi мiсця вимагають постiйної турботи i охорони. Але обстановка з охороною i чистотою навколишнього середовища в Пензi останнiми роками украй напружена.
9. Викиди в мiстi Пенза
У м. Пенза є багато джерел викидiв в атмосферу забруднюючих речовин (твердих, рiдких i газоподiбних). Пiдприємствами мiста викидаються в атмосферу такi найбiльш шкiдливi для навколишнього середовища речовини як: сiрчистий ангiдрид, окисли вуглецю i азоту, вуглеводнi i iншi токсичнi речовини.
У рядi джерел забруднення атмосфери автотранспорт займає одне з провiдних мiсць. Бiльше 30 тисяч автомобiлiв викидають щодня тисячi тонн шкiдливих речовин.
Дуже важливою проблемою також є чистота води у зв'язку з тим, що багато промислових пiдприємств i органiзацiї при розвитку виробництва будiвництво природоохоронних об'єктiв вiдносять на останню чергу.
Вся ця неблагополучна обстановка, пов'язана з несприятливою екологiєю нашого мiста, привела до того, що збiльшилося кiлькiсть хворих бронхолегеневою патологiєю, хворобами кровi, онкологiї, захворюванням нирок i сечовивiдних шляхiв, збiльшилася смертнiсть i зменшилася народжуванiсть.
10. Стан атмосферного повiтря
Для бiльшостi крупних мiст характерне надзвичайно сильне i iнтенсивне забруднення атмосфери. По бiльшостi забруднюючих агентiв, а їх в мiстi налiчується сотнi, можна з упевненiстю сказати, що вони, як правило, перевищують гранично допустимi концентрацiї.
Пiдприємствами областi в атмосферне повiтря викидається бiльше 300 забруднюючих речовин, що враховуються.
разiв перевищують.
У м. Кузнецьк до кiнця дев'яностих рокiв валовi викиди зменшилися бiльш нiж на 50%. Такi заводи, як «Приладiв i конденсаторiв», АТ «Кузтекстiльмаш», завод «Приладiв i феритiв», що є основними забруднювачами атмосфери, значно скоротили об'єм продукцiї, що випускалася, тому вплив на їх стан атмосфери мiста став незначний.
повiтрi досягали 2,3 ГДК, по формальдегiду, 1 ГДК по дiоксину азоту, 0,7 ГДК по фенолу i пилу, 0,1 ГДК по дiоксину сiрi. Найбiльш забрудненим є район того, що має в своєму розпорядженнi АТ «Пензхиммаш», АТ «Пензтяжпромарматура», «Арбековськох котельної» i автомагiстралей з iнтенсивним рухом. Тут середньорiчна концентрацiя дiоксину азоту склала 2 ГДК.
Викиди автомобiльного транспорту на жвавих автомагiстралях i перехрестях роблять значний вплив на полягання атмосферного повiтря в приземному шарi над м. Пенза. Спецiалiзованою iнспекцiєю комiтету постiйно наголошуються пiдвищення ГДК окислу вуглецю, фенолу, двоокису азоту, формальдегiду, дiоксину сiрi.
11. Водна сфера
Забруднення водного басейну в мiстах слiд розглядати в двох аспектах – забруднення води в зонi водоспоживання i забруднення водного басейну в межi мiста за рахунок його стокiв.[3]
Основою водних ресурсiв Пензенської областi є рiчковий стiк. Стiк на територiї областi формує рiчкову мережу, яка належить басейнам Волги i Дону. Об'єм рiчкового стоку орiєнтування складає 5,0 – 5,5 куб. км. щорiчно (0,12 рiчкового стоку Росiї). На одного жителя областi доводиться близько 3,2 тис. куб. м в рiк. Всього на територiї областi порядка 2746 рiчок i струмкiв, а з довжиною бiльше 10 км. – 302. переважна бiльшiсть рiчок починаються в межах областi, за винятком Сури, Кадади, Узи. Найбiльш крупнi рiчки – Сура, Мокша i Хопер. Переважає снiгове живлення.
Рiзниця мiж забраною i використаною водою характеризує втрати води, якi неухильно зростають з 2% на початку дев'яностих до бiльш нiж 10% на початок 2000 року.
У загальному об'ємi стiчних вод, що скидаються, сьогоднi порядка 45% складають скидання пiдприємств промисловостi i порядка 46% - скидання житлово-комунального господарства. Близько 95% вод, що вiдводяться, скидається в басейни приток Волги, 3% - Мокши i 2% - Хопра.
В даний час спостерiгається зменшення об'єму забруднених стiчних вод, скинутих у воднi об'єкти останнiми роками, це пояснюється реалiзацiєю водозахисних заходiв i спадом виробництва в промисловостi i сiльському господарствi. Як забруднюючi речовини в стiчнiй водi присутнi: нафтопродукти, залiзо, марганець, мiдь, нiкель, свинець, феноли, натрiй, калiй, фосфати, хром, цинк, сульфати, хлориди, фториди, СПАВ, азот нiтратний, азот нiтратний, роданiд, формальдегiди.
12. Земля i ґрунт
У економiчнiй обстановцi, що склалася, пiдприємства не в змозi купити нову технiку для обробки рiллi, немає устаткування для обробки насiння отрутохiмiкатами.
Спостерiгається тенденцiя до збiльшення необроблених, покинутих земель, яких в областi за даними обласного комiтету iз земляних ресурсами землеустрою бiльше 60. 000 тис. га (територiя Вадiнського району). В основному це землi селянських господарств i частково землi сiльськогосподарських пiдприємств i пiдсобних господарств.
Сiльськi адмiнiстрацiї не займаються впорядкуванням сiв, не стежать за санiтарним стан населених пунктiв, тому в бiльшостi з багато смiття на дорогах, бiля будинкiв, по берегах рiчок, водоймищ, територiї безлистi, заросли бур'яном, зовнiшнiй вигляд непривабливий. Не проводяться в господарствах роботи по закрiпленню балочної для яру мережi, будiвництву протиерозiйних гiдротехнiчних споруд. Через вiдсутнiсть фiнансування припиненi роботи по посадцi захисних i водоохоронних смуг.
Застосовуються в основному гербiциди i протравлюють, у меншiй мiрi використовувалися iнсектициди i фунгiциди. Проведенi перевiрки показали, що сiльськогосподарськi пiдприємства бiльшостi районiв не мають спецiалiзованих складiв для зберiгання отрутохiмiкатiв, немає спецiалiзованих майданчикiв для обробки отрутами насiння, вiдсутнi умови для безпечного поводження з отрутами. Бiльшiсть господарств мають в своєму розпорядженнi лише пристосованi склади для охорони отрут що не вiдповiдають сучасним технiчним i санiтарно-гiгiєнiчним вимогам: у них немає витяжної вентиляцiї, вiдсутнi душовi кiмнати i часто – засоби захисту.
Дуже складним в областi залишається положення з утилiзацiєю заборонених до застосування i непридатних до використання отрутохiмiкатiв, яких в областi по облiку зберiгається бiльше 244 тонн, зокрема: заборонених до використання в господарствах – 39,8 тонни, на базах Агропромхiмiї – 46,9 тонни.
їх цiннiсть, а також приводить до забруднення поверхневих i ґрунтових вод. До таких джерел вiдносяться, зокрема, пiдприємства, що займаються зберiганням i постачанням споживачiв нафтопродуктами.
Дослiдження ґрунтових вод з наглядових свердловин на територiї 6 автозаправних станцiй показало високий ступiнь їх забруднення нафтопродуктами. Мiнiмальна їх концентрацiя склала 6,1 мiлiграм/л, максимальна – 280. 000 мiлiграм/л.
До забруднення земель неминуче приводить розмiщення i зберiгання вiдходiв виробництва i споживання.
13. Радiацiйна обстановка
км2 (9,6%) територiї областi, 200 населених пунктiв з населенням 131 тис. чоловiк.
Серйозна увага питанням радiоекологiчного контролю на територiї областi почала придiлятися з початку 90-х рокiв.
1993-1998 роки проведено наземне обстеження 200 населених пунктiв. З них в 146 радiацiйне забруднення ґрунту за цей перiод знизилося, а в 54 – щiльнiсть забруднення залишається спочатку високою.
Обласним центром Госсанепiднадзора проводився радiацiйний контроль продуктiв харчування i питної води. За його даними за 13 рокiв пiсля аварiї в харчових продуктах мiсцевого виробництва перевищення ВДУ-93 (тимчасових допустимих рiвнiв) не було. Одиничний випадок був в 1993 роцi – перевищення ВДУ-93 в двох пробах грибiв (маслять).
В областi 68 пiдприємств i установ мають джерела iонiзуючих випромiнювань, бiльше 300 рентгенаппаратов експлуатуються в медичних установах, 70% з них бiльше 10 рокiв.
Окружної i дiлянка в Арбеково мiж Проспектом Будiвельникiв i залiзницею. На певних дiлянках цих районiв активнiсть радiонуклiдiв перевищує 1Кu/кв. км. Якщо подивитися на карту радiоактивного забруднення ґрунтiв Пензи, то воно є 2 слiдом: центральна частина мiста, пiвнiчно-захiдна частина. В даний час межi ареалiв сталi бiльш розмитi i обширнiше, але основна концентрацiя залишається в центральнiй i пiвнiчно-захiднiй частинi. В цiлому по мiсту спостерiгається зниження активностi забруднення.
В даний час роботи по систематичному обстеженню мiста Пенза припиненi в 1996 роцi, роботи по дезактивацiї ранiше виявлених локальних дiлянок територiї мiста з рiвнями зверху допустимих норм – 30 мкр/ч – в 1995 роцi унаслiдок вiдсутностi засобiв для їх фiнансування.
не ведеться радiацiйний контроль використовуваних будматерiалiв.
14. Чинники, що впливають на здоров'ї городян
Забруднення атмосфери у великiй мiрi позначається на здоров'ї мiського населення. Погiршення здоров'я городян є не тiльки показником екологiчного стану мiста, але i найважливiшим соцiально-економiчним його слiдством, яке повинне визначати провiднi напрями по полiпшенню якостi навколишнього середовища.
навколишнього середовища.
Ефект дiї забрудненого середовища на людину визначається рiвнем i якiстю забруднення, тривалiстю його впливу, вiком, початковим рiвнем здоров'я, а також поєднаною дiєю природної сфери i незадовiльних соцiально-гiгiєнiчних чинникiв.
Залежно вiд тривалостi i iнтенсивностi дiї забруднювача його вплив на здоров'ї може бути гострим i хронiчним. Гостра дiя виявляється в результатi рiзкого збiльшення забруднення навколишнього середовища звичайними для населеного пункту забруднювачами або при проявi нових шкiдливих речовин. Часто такi явища спостерiгаються при аварiйних або залпових викидах промислових пiдприємств. Забруднювач може надавати провокуючу дiю, загострювати або обважнювати захворювання, що є у людей, а також виконувати етiологiчну роль, тобто стати причиною специфiчного захворювання, пов'язаного з дiєю саме цього чинника.
Із зростанням сили i тривалостi дiї забруднювача в органiзмi вiдбуваються поетапнi процеси. Спочатку шкiдливi речовини накопичуються в тканинах i органах, зокрема в шкiрi i пiдшкiрнiй клiтковинi, кiстках, волоссi, нiгтях. При накопиченнi забруднювача до певного рiвня в органiзмi починаються фiзiологiчнi i iншi зрушення: мiняється дiяльнiсть ферментних систем, регулюючих процеси обмiн, iмунологiчна реактивнiсть, дiяльнiсть органiв дихання, кровообiгу, нервової i ендокринної систем. На наступному етапi виникають симптоми хвороби, розгортається клiнiчна картина захворювання i при несприятливому варiантi течiї наступає смерть.
У Пензенськiй областi в 2004 роцi зберiгався високий рiвень соматичної захворюваностi населення з вперше у виявленим в ЛПУ дiагнозом.
У структурi захворюваностi перше мiсце займають хвороби органiв дихання (37,3%), друге - травми i отруєння (10,7%), третє - ускладнення вагiтностi, пологiв, пiсляродового перiоду (7,1%).
Впродовж останнiх п'яти рокiв констатується поступове пiдвищення рiвня захворюваностi всього населення Пензенської областi. Чiтка тенденцiя до пiдвищення наголошується по ряду нозологiчних форм: новоутворення, психiчнi розлади, хвороби ока, вагiтнiсть, пологи, пiсляпологовий перiод, травми i отруєння.
У звiтному роцi вiдбулося збiльшення хвороб кровообiгу на 30,7%, психiчних розладiв на 19,8%, хвороб шкiри i пiдшкiрної клiтковини на 15,7%, хвороб кровi i кровотворних органiв на 17,2%, вагiтностi, пологiв, пiсляродового перiоду на 11,5%.
в Каменському районi, хвороби сечостатевої системи – в Нiкольському i Сердобському районах, хвороби органiв травлення – в Каменському i Городищенському районах, природженi аномалiї – в Колишлейському районi.
Захворюванiсть дитячого населення
Рiвень дитячої захворюваностi в Пензенськiй областi в 2004 роцi з дiагнозом, виявленим вперше в ЛПУ, характеризувався як високий i склав 1638,7 на 1000 дiтей у вiцi вiд 0 до 14 рокiв, що на 55,6 випадкiв (на 1000 дитячого населення) бiльше, нiж в 2003 роцi.
За звiтний рiк дитяча захворюванiсть збiльшилася на 3,5%.
Перше мiсце в структурi дитячої захворюваностi займають хвороби органiв дихання, якi складають 58,7%. Друге мiсце належить хворобам органiв травлення – 6,7%. На третьому мiсцi - травми i отруєння – 5,7%.
В порiвняннi з попереднiм роком, в звiтному роцi у дiтей вiдбулося збiльшення показникiв захворюваностi в наступних класах хвороб:
психiчнi розлади - на 7,4%;
хвороби ендокринної системи – на 8,2%;
хвороби системи кровообiгу – на 16,6%;
вагiтнiсть, пологи, пiсляпологовий перiод – на 76,5%.
Чiтка тенденцiя до пiдвищення показникiв дитячої захворюваностi простежується впродовж останнiх 5 рокiв. Звертає на себе увагу чiтка тенденцiя до пiдвищення в наступних класах захворювань: новоутворення, хвороби кровi i кровотворних органiв, психiчнi розлади, хвороби органiв дихання, шкiри i пiдшкiрної клiтковини, сечостатевої системи, природженi аномалiї, травми i отруєння.
Захворюванiсть пiдлiткiв
У звiтному роцi, в порiвняннi з 2003 роком, у пiдлiткiв областi вiдбулося зростання захворюваностi на 3,2%.
Збiльшення захворюваностi пiдлiткiв в 2004 роцi спостерiгався по 10 нозологiчним формам з 17:
хвороби шкiри i пiдшкiрної клiтковини – на 6,9%;
хвороби кiстково-м'язової i сполучної тканини - на 39,2%;
вагiтностi, пологiв, пiсляродового перiоду - на 7,6%;
новоутворення - на 2,4%;
хвороби системи кровообiгу - на 6,9%;
хвороби сечостатевої системи – 5,4%.
У структурi захворюваностi пiдлiткiв провiдне мiсце займають хвороби органiв дихання - 48,1%, травми i отруєння - 8,7% на другому, хвороби шкiри i пiдшкiрної клiтковини - на третьому - 7,4%.
За останнi п'ять рокiв у пiдлiткiв неухильно росте рiвень захворюваностi новоутвореннями, хворобi шкiри i пiдшкiрної клiтковини, кiстково-м'язовiй i сполучнiй тканинi, а також зростає число випадкiв вагiтностi, пологiв, пiсляродового перiоду.
Захворюванiсть дорослого населення
У 2004 роцi вiдносно 2003 року наголошується збiльшення захворюваностi дорослого населення з дiагнозом, встановленим вперше в ЛПУ, на 26,5 випадкiв на 1000 населення (4,0%). При аналiзi структури захворюваностi дорослих встановлено, що основний вiдсоток в питомiй вазi всiх захворювань доводиться на захворювання органiв дихання – 27,0%. Вагiтнiсть, пологи, пiсляпологовий перiод зустрiчаються в 13,0% випадкiв. Вiд всiх зареєстрованих вперше випадкiв захворюваностi третє мiсце по поширеностi займають травми i отруєння - 13,0%.
У звiтному роцi, в порiвняннi з минулим роком, звертає на себе увагу зростання числа наступних хвороб у дорослих:
хвороби кровi i кровотворних органiв - на 58,2%;
психiчнi розлади - на 24,0%;
хвороби ендокринної системи - на 4,4%;
хвороби шкiри i пiдшкiрної клiтковини - на 21,5%;
хвороби системи кровообiгу - на 31,8%;
вагiтнiсть, пологи, пiсляпологовий перiод – на 11,0%;
природженi аномалiї – на 50,0%.
Впродовж останнiх п'яти рокiв у дорослих спостерiгається тенденцiя до зростання новоутворень, хвороби кровi i кровотворних органiв, психiчних розладiв, хвороб кiстково-м'язової системи, хвороб сечостатевої системи, хвороб шкiри i пiдшкiрної клiтковини, вагiтностi, пологiв i пiсляродового перiоду.
16. Вплив якостi питної води на населення мiста Пенза
Не дивлячись на деяке полiпшення якостi води рiчок i водоймищ областi, подiя останнiми роками, в цiлому проблема забруднення поверхневих вод продовжує залишатися гострою. За даними Госькомекологiї областi i Приволжського центру по гiдрометеорологiї i монiторингу навколишнього середовища, якiсть води в пунктах спостереження на основних рiчках областi вiдповiдає 3-у класу (помiрно забрудненi). У таких рiчках як Сура, Пенза, Труєв, Кутля, Ломовка, Мокша, в Сурському водосховище, особливо нижче розташованих на них мiст i крупних населених пунктiв, перiодично реєструються перевищення гранично допустимих норм змiсту для рибогосподарських водоймищ суми органiчних забруднюючих речовин, азоту аммонiйного, нафтопродуктiв, фенолiв, залiза, марганцю, ряду важких металiв i iнших речовин.
з що 87 є в областi очисних споруд каналiзацiї в проектному режимi щорiчно працюють не бiльше 15 з них.
Екологiчний стан Сурського водосховища як штучного водоймища має свої особливостi, пов'язанi з внутрiводними бiохiмiчними процесами.
Щорiчно в лiтнi мiсяцi в Сурському водосховище спостерiгається так зване «цвiтiння» води, викликане бурхливим розвитком одноклiтинних водоростей, – фiтопланктону. «Цвiтiнню» сприяє висока температура води, а також зменшення швидкостi перебiгу води у водосховищi в порiвняннi з рiчкою. Головним же чинником розвитку водоростей є забруднення води бiогенним елементами (азотом i фосфором). Пiдвищення вмiсту у водi фосфатiв найчастiше провокує розвиток синiй-зелених водоростей, якi на вiдмiну вiд iнших груп, у меншiй мiрi залежать вiд з'єднань азоту завдяки їх здатностi до азотфиксации (засвоєнню атмосферного азоту). В процесi життєдiяльностi водоростi видiляють в навколишнє середовище цiлий ряд специфiчних речовин, якi додають водi найрiзноманiтнiшi запахи. Навiть вiдмерлi водоростi є продуцентами запахiв. Бiологiчне значення речовин, що видiляються у воду водоростями, ще до кiнця не встановлено, але iснує думка, що вони володiють бактерицидними властивостями. Вiдомо, що речовини, що видiляються водоростями, дiють згубно не тiльки на гнильнi мiкроби води, органiчнi речовини, що розкладаються, але i на мешканцiв кишечника. Також велике санiтарне значення має той факт, що водоростi викликають вiдмирання мiкробiв, патогенних для людини.
«Цвiтiння» водосховища значно погiршує якiсть питної води. Токсичнi речовини, що видiляються у воду синiй-зеленими водоростями, нелеткi, растворимы у водi, з легкiстю проходять через пори колоїдних фiльтрiв, проявляють стiйкiсть до високих температур.
Як показала перевiрка, найбiльш забрудненими з обстежених є свердловини ВАТ «Бiосинтез», розташованi в районi з. Чемодановка i Свєтлополянського лiсництва. У водi цих свердловин виявленi такi органiчнi речовини, як ацетон, етанол, бутанол, феноли. Забрудненню пiдземних вод цього району сприяє мiське звалище. Також у водi свердловин виявленi нафтопродукти.
Мiсцем масової огорожi води населення Пензи i Пензенської областi виявляють джерела – поверхневi води виливаються у виглядi джерел. Ґрунтовi води гiдравлiчно пов'язанi з поверхневими водами. Живлення їх вiдбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадiв. Хiмiчний склад цих вод залежить вiд складу i ступеня забруднення того шару землi, через який фiльтруються атмосфернi води, а також вiд складу вод розташованих поблизу водоймищ.
17. Вплив атмосферного повiтря на здоров'ї населення Пензи i областi
Промисловi пiдприємства м. Пенза щорiчно викидають в атмосферу бiльше 50% вiд загальної кiлькостi забруднюючих речовин по областi. Основний вплив на якiсть атмосферного повiтря м. Пенза надають викиди ТЕЦ-1 (12098т/рiк), ТЕЦ-2 (2257 т/рiк), котельнiй «Арбеково» (1325т/рiк), АТ «Бiосинтез» (у 1996 р. – 200,9 т, в 1998г. – 83,6 т, АТ «Пензмаш» (у 1997г. – 329 т, в 1998г. – 118 т), ВАТ «Тяжпромарматура»( у 1998г. – 137, 4т), ВАТ «Дизельний завод» (у 1998г. – 254, 4 т), ВАТ «Пензкомпрессормаш» (у 1998г. – 77,5 т), заводiв ЖБК i ЖБИ i iн. бiльшiсть пiдприємств останнiми роками знижують об'єми викидiв, в основному унаслiдок зменшення об'ємiв виробництва.
об'єму викидiв забруднюючих речовин, в даний час – не бiльше 3%. Найбiльший вплив на якiсть атмосферного повiтря робили викиди «Белiнськсельмаш» (бiльше 250 т/рiк). Основний вплив на якiсть атмосферного повiтря в р. Нiкольськ надає завод «Червоний гiгант» (у 1996 р. – порядка 569,7 т). Основними джерелами забруднення р. Н. Ломов є електромеханiчний завод, фанерний завод «Влада працi», сiрникова фабрика, в р. Сердобськ – АЗОТ АМО «ЗИЛ» (у 1998 р. – 173,8 т). Визначальним чинником в р. Сурськ є викиди АООТ «Сурська мануфактура». У районному центрi Земетчино якiсть атмосферного повiтря визначається викидами АТ «Земетчиносахар» (у 1998г. – 989 т).
Але в цiлому об'єм робiт по зниженню навантаження на атмосферу недостатнiй, є тенденцiя до збiльшення частки пилегазоулавлюючих установок з великим фiзичним i моральним зносом, зростання частоти фактiв незадовiльної експлуатацiї повiтряохоронного устаткування.
| 
