Екологiчнi проблеми Свiтового океану
Тема: "Екологiчнi проблеми Свiтового океану"
План
Вступ
1. Значення Свiтового океану
2. 1 Забруднення
2. 2 Виснаження ресурсiв
3. Охорона Свiтового океану
Висновок
Вступ
процесiв, єдине джерело кисню в головному рушiйному процесi на Землi - фотосинтезi.
В даний час людство використовує 3,8 тис. куб. км. води щорiчно, причому можна збiльшити споживання максимум до 12 тис. куб. км. При нинiшнiх темпах зростання споживання води цього вистачить на найближчi 25-30 рокiв. Викачування грунтових вод призводить до осiдання грунту i будинкiв i зниження рiвнiв пiдземних вод на десятки метрiв.
Термiн "Свiтовий океан" ввiв у науку великий радянський географ i океанограф Ю. М. Шокальський. Пiд цiєю назвою вiн мав на увазi "сукупнiсть тiєї водної оболонки земної кулi, головна особливiсть якої - солонiсть". "Океан - комора колосальних бiологiчних i мiнеральних ресурсiв, засiб для мiжконтинентальних зв'язкiв, генератор i регулятор клiмату - зараз стає чинником, безпосередньо визначальним майбутнє людства, майбутнє кожного з нас".
Чи справдi Свiтовий океан знаходиться пiд загрозою? На це питання, на жаль, треба вiдповiсти ствердно, без всяких коливань І небезпека океану несе сама людина своїм легковажним, бездушним ставленням до морських багатств. За останнi два-три десятилiття людство до такої мiри забруднили океан, що вже зараз важко знайти такi мiсця у Свiтовому океанi, де не спостерiгалися б слiди активної дiяльностi людини. Проблема, пов'язана з забрудненням вод Свiтового океану, одна з найважливiших проблем, що стоять нинi перед людством. Найбiльш небезпечнi види забруднення: забруднення нафтою та нафтопродуктами, радiоактивними речовинами, вiдходами промислових i побутових стiчних вод i, нарештi, виносами хiмiчних добрив (пестицидiв).
1. Значення Свiтового океану
Значення Свiтового океану для людини i всього живого настiльки велике, що важко оцiнити його по достоїнству. Здавна Свiтовий океан був одним з головних джерел їжi i умовою життя на Землi. Вiн має не тiльки багату i рiзноманiтну флору i фауну, але й великий запас корисних копалин. На сьогоднiшнiй день Свiтовий океан є багатющим джерелом ресурсiв на планетi. Океан використовується не тiльки для видобутку бiологiчних, мiнеральних ресурсiв, але i служить простором для розвитку судноплавства, а також є лiкувально-оздоровчої середовищем. Останнiм часом зростають можливостi освоєння територiї Свiтового океану для вiдпочинку i туризму. Таким чином, океан вiддає людству всi свої багатства, тому в даний час стоїть проблема його рацiонального використання.
Низька температура Свiтового океану i його величезна теплова iнерцiя вiдiграють найважливiшу роль палеогеографiчних. Глибиннi шари це не тiльки довгостроковий теплорегулятор системи Земля. Змiни теплообмiну глибинних мас океану з поверхневими, а також i розподiл поверхневих течiй можуть змiняться протягом десяткiв рокiв, тобто надзвичайно швидко, беручи до уваги розмiри Свiтового океану, що може призвести до настiльки ж швидкому змiни природного обстановки.
Вода має величезну теплоємнiсть, що дозволяє їй накопичувати тепло в лiтнiй час, рятуючи прилеглi територiї вiд згубної для всього живого спеки. У зимовий час океан вiддає накопичене влiтку тепло, рятуючи все живе вiд вимерзання. Крiм того, океан - джерело вологи (атмосферних опадiв).
океани є не тiльки джерелами риби, але й джерелами отримання цiнної сировини i палива. З-пiд морського дна видобувається нафта, вугiлля. Марганцева руда, кобальт, нiкель та iншi види металiв знаходяться у водi у виглядi конкрецiй, якi можуть бути зiбранi i витягнутi на поверхню. Також багато корисних речовин розчиненi в морськiй водi. У морськiй водi, яка також є складовою Свiтового океану, приховано багато мiнеральних ресурсiв та елементiв, що входять до таблицi Менделєєва. З морської води витягають натрiй, хлор, бром i магнiй.
Крiм вилучення з вод рiзних ресурсiв, Свiтовий океан здiйснює ще й транспортну функцiю, будучи одним з головних її ланок. За останнi роки вiдбувається очевидне розвиток свiтової економiки i морських перевезень. Тут важливо вiдзначити, що обсяг свiтових морських перевезень досяг рекордного рiвня 6,76 млрд. тонн.
Загальний дедвейт свiтового флоту склав 895,8 млн. тонн. За Свiтовому океану здiйснюються не тiльки "вантажнi", але i пасажирськi перевезення.
Що стосується РФ, то в країнi активно функцiонує транспортний, рибопромисловi, науково-дослiдний i вiйськово-морський флот. Щорiчно на росiйському континентальному шельфi видобувається близько 1,5 млн. т. нафти. Росiйськими рибальськими судами тiльки за 2004р. видобуто майже 3 млн. т. морепродуктiв, з них бiльше 2 млн. т. - у виключнiй економiчнiй зонi РФ. Вiдзначаючи загальнi тенденцiї свiтових морських перевезень в частинi участi РФ в перевезеннях, наприклад, сирої нафти, то такi перевезення зросли на 3,5 5 до 1,66 млрд. т. Зростаючий обсяг експорту створює проблеми, пов'язанi зi збiльшенням числа судiв, пропускна здатнiсть нещодавно побудованого глибоководного порту Приморськ, що знаходиться на пiвнiч вiд Санкт-Петербурга, була збiльшена з 18 до 30 млн. т., включаючи пiдведення до нього трубопроводу.
2. Дiяльнiсть людини, що впливає на стан Свiтового океану
Сучасна технологiчна революцiя вiдвела Свiтовому океану роль гiгантського"смiттєзвалища". Загальна вага забруднюючих вiдходiв - нафти, промислових i побутових (каналiзацiйних) стокiв, смiття, радiоактивних вiдходiв, важких металiв, якi скидаються в Свiтовий океан, становить мiльярди тонн на рiк. Найбiльш забруднюється шельфова частина, особливо в районах скупчення морських портiв, що є другим пiсля вилову чинником скорочення бiологiчних багатств океану, тому що материкова мiлина - мiсце проживання 95 - 98% жителiв океану.
2. 1 Забруднення
Забруднення морського середовища означає привнесення людиною, прямо чи побiчно, речовин i енергiї в морське середовище, яке призводить або може призвести до таких згубних наслiдкiв, як шкода живим ресурсам i життю в морi, небезпека для здоров'я людини, створення перешкод для дiяльностi на морi, в тому числi для рибальства та iнших правомiрних видiв використання моря, зниження якостi використовуваної морської води та погiршення умов вiдпочинку.
флоту i машинних вiддiлень суден. Нафта утворює на поверхнi води плiвку товщиною всього в 0,001 см (кожна крапля нафти покриває непроникною плiвкою 20 кв. М поверхнi). Це рiзко скорочує газо-i водообмiн мiж океаном i атмосферою, губить мiкроорганiзми, рибу, морських птахiв. У плiвцi накопичуються iони важких металiв, пестициди та iн шкiдливi речовини.
Консалтингова фiрма Cutter Information Corporation проаналiзувала, в яких регiонах планети найчастiше вiдбуваються розливи нафти. У рамках дослiдження була перевiрена статистика за перiод з 1960 по 2005 рiк, причому враховувалися тiльки достатньо крупнi аварiї, в результатi яких у водi опинилося бiльше 10 тис. галонiв (34 тонн) нафти та нафтопродуктiв. Найбiльша кiлькiсть аварiй вiдбувалося в Мексиканськiй затоцi, поблизу Пiвнiчно-Схiдного узбережжя США, в Середземному морi, в Персидськiй затоцi i в Пiвнiчному морi. За пiдрахунками Нацiонального Дослiдницького Ради США щорiчно у воду потрапляє майже 1. 5 млн. кубiчних метрiв нафти i нафтопродуктiв, близько 45% витокiв мають природнi причини. Приблизно 5% нафти потрапляє в моря, океани i озера в результатi процесу видобутку i виробництва. Транспортнi аварiї забезпечують 22% подiбних розливiв. Решта нафти потрапляє у воду в результатi сотень i тисяч дрiбних аварiй i витокiв. Британська консалтингова фiрма TINA Consultants, що займається запобiганням витокiв нафти з нафтопромислiв, нафтопереробних пiдприємств i трубопроводiв, пiдрахувала, що за перiод з 1995 по 2005 рiк на кожен 1 млн. тонн добутої чи зберiгається нафти, доводилося 0. 94 витокiв, в результатi яких в море \ рiчку \ озеро потрапляло 3. 06 тонни нафти або нафтопродуктiв. Агентство з охорони навколишнього середовища \ Environmental Protection Agency стверджує, що, незважаючи на всi зусилля, щорiчно в США фiксується 14 тис. розливiв нафти, для лiквiдацiї наслiдкiв яких потрiбнi тисячi фахiвцiв.
Аварiї та витоку на пiдводних нафтопроводах вiдбуваються регулярно i повсюдно (наприклад, аварiя в затоцi Гуанабара, 2000р., Результатом якої став викид 1. 3 тис. тонн нафти). Мiжнародна Федерацiя Власникiв вiдзначає, що з 2000 по 2006 рр.. було 17 аварiй танкерiв, в результатi яких вiдбувся розлив нафти. У результатi, в 2000-i - в море потрапило близько 170 тис. тонн нафти.
Наслiдки розливiв: для того, щоб вiдмити одного птаха, вкриту нафтовою плiвкою, потрiбно 2 людини, 45 хв. часу i 1. 1 тис. лiтрiв чистої води. Вiд подiбних аварiй страждає не тiльки тваринний i рослинний свiт. Серйознi збитки несуть мiсцевi рибалки, готелi та ресторани, а також туристичний бiзнес. Нацiональна Адмiнiстрацiя США у справах Океану i Атмосфери стверджує, що нинi наявнi технологiї боротьби з великомасштабними розливами нафти поки малоефективнi.
Пестициди: Пестициди становлять групу штучно створених речовин, якi використовуються для боротьби зi шкiдниками та хворобами рослин. Пестициди дiляться на наступнi групи: iнсектициди - для боротьби зi шкiдливими комахами, фунгiциди й бактерициди - для боротьби з бактерiальними хворобами рослин, гербiциди - проти бур'янистих рослин. У вiдкритi водойми вони можуть потрапляти зi стiчними водами пiдприємств, якi їх випускають, при авiацiйної та наземної обробки сiльськогосподарських угiдь i лiсiв, з дощовими та талими водами, а також при безпосереднiй обробцi вiдкритих водойм для знищення водоростей, молюскiв, переносникiв захворювань людини i тварин, бур'янистих рослин. Вплив пестицидiв на мешканцiв водних систем може проявлятися як у прямому токсичному дiї (гостра або хронiчна токсичнiсть), так i побiчно (зниження вмiсту розчинного у водi кисню, змiна хiмiчного складу води, знищення водних комах i т. д.). Будучи поглиненими органiзмом-фiльтратором (наприклад, одним з видiв планктонних органiзмiв), стiйкi препарати можуть вiдкладатися в тканинах i потiм потрапляти в органiзм риби. У подальших ланках харчового ланцюга дiю речовин, що володiють кумулятивним властивiстю, посилюється в кiлька разiв.
Особлива проблема - поширення пластикового смiття на поверхнi морiв i в смузi припливу й прибою. Вiдiбравши проби води i пiску в 200 точках, що належать 20 країнам, спiвробiтники найбiльшого в Японiї Японського унiверситету Nihon University виявили там значущi концентрацiї бiсфенолу А (BPA). Концентрацiї шкiдливої речовини становили вiд 0,01 до 50 мiльйонних доль. Катсухiко Саїд i його колеги показали, що бiсфенол-А може потрапити у воду та пiсок i з полiкарбонатiв, дуже твердих пластикiв, якi, всупереч традицiйним уявленням, розкладаються в звичайних умовах в океанi. На питання, звiдки ж узявся бiсфенол А в океанi, вченi вiдповiдають - зi смiття. Тим Гаваями i Калiфорнiєю вже сформувався своєрiдний потiк смiття, нарiкають японськi дослiдники. Тiльки з японського узбережжя щорiчно в море змивається 150 тисяч тонн смiття - величезна купа.
Синтетичнi поверхнево-активнi речовини: детергенти (СПАР) належать до великої групи речовин, що знижують поверхневий натяг води. Вони входять до складу синтетичних мийних засобiв (СМС), широко застосовуваних у побутi та промисловостi. Разом зi стiчними водами СПАР попадають у материковi води й морське середовище.
Важкi метали (ртуть, свинець, кадмiй, цинк, мiдь, миш'як): водойми важкi метали надходять зазвичай iз стоками гiрничодобувних i металургiйних пiдприємств, а також пiдприємств хiмiчної та легкої промисловостi i через атмосферу. Для морських бiоценозiв найбiльш небезпечнi ртуть, свинець i кадмiй.
В даний час побутова каналiзацiя в бiльшостi випадкiв не вiдповiдає сучасним санiтарним вимогам, тодi як її замiна i пристрiй потужних очисних споруд стоять надзвичайно дорого. Коли мiська каналiзацiя перестає справлятися з потоком вiдходiв i поряд з великими мiстами утворюється заражена вода, каналiзацiйнi труби намагаються вiдвести якомога далi в море. Звичайно, подiбна мiра до певної мiри позбавляє мешканцiв мiста вiд мiазми, але проблема цим способом не вирiшується, так як надходження вiдходiв, що забруднюють океан, продовжується з колишньою iнтенсивнiстю. Правда, слiд визнати, що для знову споруджуваних великих промислових пiдприємств очиснi споруди зазвичай плануються i створюються.
2. 2 Виснаження ресурсiв
Стокгольмського мiжнародного водного iнституту (SIWI) i Органiзацiї ООН з продовольства i сiльського господарства (FAO). Найсерйознiшою загрозою водної безпеки аналiтики називають нерацiональне використання продуктiв харчування, на виробництво яких iде до 40% споживаної людством прiсної води. В даний час вiд нестачi води страждає близько 1,5 млрд жителiв землi, а до 2050 року їх число, за прогнозами, може зрости до 3,5 млрд. Вже зараз ряд вiдносно розвинених країн, в числi яких Бразилiя, Туреччина, Японiя, Китаю та Італiя, змушенi iмпортувати воду для потреб свого сiльського господарства, i передумов для полiпшення ситуацiя поки що не видно. Бiльш того, дефiцит води вже в найближчi роки може перетворитися в економiчний чинник - у рядi країн можуть бути згорнутi цiлi галузi промисловостi, потреби яких у водi будуть перевершувати можливостi даних держав. Нестача води в пустельних регiонах, швидше за все, викличе iнтенсивну мiграцiю населення.
У 2006 роцi в Москвi середньодобове споживання питної води на одного жителя склало 280 лiтрiв на добу (в кiнцi дев'яностих рокiв - 450 лiтрiв). Для порiвняння: один житель Копенгагена споживає близько 185 лiтрiв води на добу; житель Лондона - 170, житель Парижа - 167 лiтрiв.
За оцiнками експертiв Департаменту ООН з економiчних i соцiальних справ, втрачено близько половини водно-болотних угiдь Землi, а понад 20 вiдсоткiв з 10 000 вiдомих прiсноводних видiв зникли або опинилися пiд загрозою або на межi зникнення.
Виснаження морських бiологiчних ресурсiв. Серед мешканцiв морить пiд загрозою зникнення ученi називають акул i морських лисиць (скат), якi схильнi до надмiрної ловлю. Причому, з мешканцями прiсних рiчок справа йде не краще - близько 56% з 252 прiсних риб Середземномор'я на межi зникнення. На 2006, Червоний Список ІУКН описує 1173 рiзновиди риб, що знаходяться пiд загрозою зникнення. Виснаження рибних запасiв у кiнцевому рахунку викликає крах чисельностi, так як кiлькiсть нового поколiння риб не покриває кiлькiсть виловлених. За останнi роки в пiвнiчнiй частинi Атлантики промисловi запаси трiски, хека, морського окуня i камбали скоротилися на цiлих 95 вiдсоткiв, у зв'язку з чим лунають заклики вжити термiнових заходiв. Схоже, що загальносвiтовi улови риби досягли свого пiку. Прогнози вказують, що до 2030 року середнє статистичне споживання риби впаде до 11 кг / людини.
рiзновидiв. Прикладом риби, яка стала пiдданої небезпецi через змiни середовища проживання, - блiдий осетер, пiвнiчноамериканська прiсноводна риба, що живучи в рiчках, якi були всi змiненi людською дiяльнiстю. Виснаження морських рибних запасiв негативно впливає не тiльки на забезпечення продовольчої безпеки та економiчний розвиток цiлого ряду країн, а й негативно позначається на бiологiчно складної пiдводної екосистемi.
i полiпшенню природних умов проживання.
Свiтовий океан являє собою об'єкт мiжнародної охорони.
З метою охорони Свiтового океану прийнято цiлу низку багатостороннiх i регiональних угод.
Конвенцiя ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберiгати морське середовище. Держави повиннi вживати всi заходи, необхiднi для забезпечення того, щоб дiяльнiсть пiд їх юрисдикцiєю або контролем не завдавала шкоди iншим державам i їх морський середовищi шляхом забруднення. Цi заходи вiдносяться до всiх джерел забруднення морського середовища. Згiдно зi ст. 207 Конвенцiї ООН з морського права 1982 р. держави повиннi приймати закони i правила для запобiгання, скорочення i збереження пiд контролем забруднення морського середовища, що знаходяться на сушi джерел, у тому числi рiчок, естуарiї, трубопроводiв i водоотводяшiх споруд, беручи до уваги узгодженi в мiжнародному порядку норми, стандарти та рекомендованi практику i процедури. Держави прапора судна i держави порту зобов'язанi забезпечити виконання нацiональних та мiжнародних правил щодо запобiгання забрудненню Свiтового океану. На держави покладається виконання їхнiх мiжнародних зобов'язань щодо захисту i збереження морського середовища. Вони несуть вiдповiдальнiсть згiдно з мiжнародним правом.
якi перевозяться на суднi чи утворюються в процесi їх експлуатацiї. Конвенцiя забороняє скидання в море всiх видiв пластмас, включаючи синтетичнi троси, риболовнi сiтi i пластмасовi мiшки для смiття. Конвенцiя передбачає: а) заборону на скидання i забруднення Свiтового океану з будь-яких судiв, за винятком вiйськових кораблiв i суден, що використовуються на державнiй некомерцiйнiй службi; б) заборона на будь-який скидання в море нафти i нафтоводяної сумiшi з суден; в) встановлення особливих районiв з жорстким режимом, де скидання небезпечних речовин повнiстю i в категоричнiй формi заборонено.
Конвенцiя щодо втручання у вiдкритому морi у випадках аварiй, якi призводять до забруднення нафтою, i Конвенцiя про цивiльну вiдповiдальнiсть за шкоду вiд забруднення нафтою 1969р. У першiй Конвенцiї сказано про необхiднi заходи з усунення аварiйних ситуацiй та правах прибережного держави на застосування примусових заходiв з лiквiдацiї аварiї, а в разi якщо є загроза забруднення узбережжя, воно може навiть потопити судно, винну у створеннi такої ситуацiї. Друга Конвенцiя присвячена вiдповiдальностi та вiдшкодування збиткiв у випадку аварiї судна, що призвела до забруднення нафтою морського узбережжя. Згiдно зi ст. 2 Конвенцiї (у редакцiї 1992р.) Власник судна з моменту iнциденту або, якщо iнцидент складається з низки пригод, з моменту першої пригоди несе вiдповiдальнiсть за будь-який збиток вiд забруднення, заподiяну судном в результатi iнциденту.
Конвенцiя по запобiганню забруднення моря скидами вiдходiв та iнших матерiалiв 1972р. Одним з згубних явищ, що сприяють не тiльки забруднення, а й отруєння Свiтового океану, є використання деякими країнами його морського дна для захоронення радiоактивних вiдходiв та вiдпрацьованого сировини хiмiчного виробництва. Це не лише завдає непоправної шкоди тваринному та рослинному свiту океану, а й отруєнi води його стають небезпечними для iснування самої людини. Для запобiгання подiбної злочинної практики i була прийнята ця Конвенцiя.
Доповненням до вищевказаних багатостороннiм (унiверсальним) конвенцiй є: Конвенцiя по захисту морського середовища району Балтiйського моря 1992р.; Конвенцiя про охорону Середземного моря вiд забруднення 1976р.; Конвенцiя про охорону морського середовища та прибережних зон пiвденно-схiднiй частинi Тихого океану 1981р.; Регiональна конвенцiя з охорони морського середовища Червоного моря i Аденської затоки 1982; Конвенцiя про охорону та освоєннi морського середовища Великого Карибського району 1983р.; Конвенцiя з охорони морського середовища Пiвнiчно-СхiдноїАтлантики 1992р. i т. д.
В даний час дiє бiльше 100 унiверсальних та регiональних договорiв з охорони живих морських ресурсiв i регулювання рибальства.
спiвробiтництво з рибальства в пiвнiчно-захiднiй частинi Атлантичного океану 1978р., Конвенцiя про охорону морських живих ресурсiв Антарктики 1980р., Конвенцiя про охорону лосося в пiвнiчнiй частинi Атлантичного океану 1982р. Цi та iншi конвенцiї мiстять перелiк зобов'язань держав щодо збереження живих морських ресурсiв у вiдповiднiй акваторiї Свiтового океану.
Норми i правила по охоронi мiжнародних водних систем мiстяться також у Європейськiй конвенцiї про захист прiсної води вiд забруднення 1969р., Європейської конвенцiї про захист мiжнародних водотокiв вiд забруднення 1974р. та iн
Висновок
Свiтовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченнi Землi. Океан - це "легенi" Землi, джерело харчування населення земної кулi i зосередження величезних багатств корисних копалин. Але науково-технiчний прогрес негативно позначився на життєздатностi океану - iнтенсивне судноплавство, активiзацiя видобутку нафти i газу у водах континентального шельфу, скидання в моря нафтових i радiоактивних вiдходiв призвели до тяжких наслiдкiв: до забруднення морських просторiв, до порушення екологiчної рiвноваги в Свiтовому океанi.
згубно позначиться на життєзабезпеченнi всiєї Землi, на долi людства. Знищення планктону, риб та iнших мешканцiв океанських вод - далеко не всi. Збиток може бути набагато бiльшим.
всiх цих характеристик, життєво важливих для режиму клiмату й погоди на всiй планетi. Симптоми таких змiн спостерiгаються вже сьогоднi. Мертвий океан - мертва планета, а значить, i все людство.
Хочеться ще раз нагадати, що будь-який кинутий у море полiетиленовий пакет або станiолевая упаковка вiд плитки шоколаду лягають на дно i вiдбирають у мешканцiв моря частина їх життєвого простору. Всi повиннi зрозумiти, що, виливаючи в струмок вiдро залишилася пiсля прання води з синтетичним миючим засобом, ми не тiльки замутняем воду чистого гiрського потоку, але сприяємо забруднення всього Свiтового океану.
Свiтовий океан кожен повинен цiнувати, поважати й любити; необхiдно прагнути дiзнатися про нього якомога бiльше, тодi наше ставлення до цього чуда природи буде усвiдомленим i ми перестанемо вiльно або мимоволi завдавати їй шкоди. Океан всього один, вiн належить всiм i нiкому.
Список використаної лiтератури
3. Мiжнародна конвенцiя по запобiганню забруднення моря скидами вiдходiв та iнших матерiалiв 1972р. / / Збiрник дiючих договорiв, угод i конвенцiй. Вип. ХХХII. М., 1978.
"ЦНІІМФ", 2009р.
4. Конвенцiя ООН з морського права 1982 р. / / СЗ РФ. 01. 12. 1997. № 48. Ст. 5493.
5. Мiжнародна конвенцiя про вiдповiдальнiсть i компенсацiю за шкоду вiд забруднення нафтою 1992р. - СПб.: ЗАТ "ЦНІІМФ". Серiя "Судновласникам i капiтанiв". Вип 16. 2000.
Основна:
1. Голубєв Г. М. Геоекологiя: Пiдручник. - М.: Гещс, 1999.
2. Кисельов В. А. Мiжнароднi угоди щодо запобiгання забруднення морського середовища. - М.: Транспорт, 1986.
4. Коробкiн В.І. Елогiм: Пiдручник. - Ростов н / Д.: Фенiкс, 2008.
5. Мiжнародне публiчне право / За ред. К. А. Бекяшева - М.: Проспект, 2005.
Ресурси iнтернету:
1. www.fishh.ru/ - Все про рибних ресурсах.
2. www.oceanology.ru - Науково-популярний блог про Свiтовому океанi та його мешканцiв.
3. www.tekhnospas.ru - Техноспас - розливи нафти, нафтовiдходiв, переробка нафтошламу.
|
