Екологiчнi проблеми Високопiльського району Херсонської областi
Змiст
Вступ
Роздiл ІЗабруднення атмосфери
1. 2 Шумове забруднення
Роздiл ІІ. Забруднення ґрунтiв
2. 1 Забруднення грунтiв Високопiльського району
Роздiл ІІІ. Забруднення поверхневих вод
3. 2 Проблеми водопостачання
Висновки
Список використаної лiтератури
Вступ
Ми, молодь 21 столiття, вступаємо в життя в епоху бурхливого розвитку не тiльки науки й технiки, а й негативних наслiдкiв НТР та демографiчного вибуху. Людству загрожує загибель в найближчi десятилiття, якщо воно термiново не змiнить свого ставлення до природи, не замiнить стилю своєї дiяльностi й iснування, не переоцiнить життєвих цiнностей.
У своїй роботi тема якої “Екологiчнi проблеми Високопiльського району Херсонської областi” я спробував показати , що глобальнi проблеми витiкають з екологiчних проблем на рiвнi держави, областi та району.
Одна з найголовнiших проблеми Херсонщини та Високопiльського району – забруднення навколишнього середовища, зокрема, забруднення атмосфери, ґрунтiв, пiдземних вод, озер, рiчок тощо.
7-8 балiв за 8 бальною шкалою. Район майже не має природних комплексiв, всi вони змiненi в результатi господарської дiяльностi людини. [3]
Район та область мають цiлу низку екологiчних проблем Атмосферне повiтря Херсонської областi та Високопiльського району сильно забруднене.
В районi серед викидiв в атмосферу переважають викиди вiд автотранспорту, саме вони перебiльшують викиди вiд стацiонарних джерел. У районi частi кислотнi дощi, спричиненi переважаючими вiтрами схiдного напрямку , що несуть на територiю району повiтрянi маси з Кривого рогу та Запорiжжя забрудненi викидами в атмосферу шкiдливих речовин.
Середньорiчна швидкiсть вiтру 15 м/сек i бiльша. У 70 – 80 роки спостерiгались до 20 днiв у роцi, а зараз майже до 40 днiв у роцi, якi розподiленi майже рiвномiрно по мiсяцях з великою перевагою у березнi – квiтнi. Ґрунти району також сильно забрудненi. Приємним є те, що якщо в бiльшостi земель Херсонської областi вмiст гумусу в ґрунтi постiйно знижується (за даними агрохiмiчного обстеження ґрунтiв) то у Високопiльському районi вiн зрiс на 0,09 %. Це третiй показник по Херсонськiй областi пiсля Нововоронцовського (0,21%) та Скадовського районiв (0,19%). Як результат у Високопiльському районi в 2004 роцi найбiльша врожайнiсть зернових культур i становить32,0 ц з га. Цей показник є найкращим в Херсонськiй областi.[7]
За ступенем еродованостi земель район вiдноситься до зони активного розвитку цих процесiв. Ступiнь еродованостi ґрунтiв становить 31-50%. Поширена , основному вiтрова ерозiя. В окремих господарствах сильно розмитi землi ,глибоко середньо засоленi з вмiстом легкорозчинних
Особливо небезпечнi води Інгульця навеснi пiд час паводку, тому в районi ще досi не закiнченi роботи по ярах, берегах рiчки, не розчищена i не поглиблена мала рiчка Молозяна. Не впроваджується маловодна та водозберiгаюча технологiя на промислових пiдприємствах i в сiльському господарствi, що спричинює рiзкий пiдйом води у рiчцi, та пiдтоплення (с.Іванiвка, с. Архангельське).[3]
завжди пам’ятати слова римського мислителя Л. Сенеки сказанi ще в 1 столiттi до нашої ери:” Жити щасливо i жити в злагодi з природою – одне й те ж.”
Роздiл 1. Забруднення атмосфери
Повiтряна оболонка Землi є найголовнiша умова життя на Землi. Вже практично не залишилось таких дiлянок, де повiтря зберiгає свою первiсну чистоту та якiсть. Нажаль нечиста атмосфера Високопiльського району Херсонської областi також бажає бути кращою. На початок 2000 року в областi налiчувалося 373 пiдприємства, що здiйснювали викиди в атмосферу забруднюючих речовин, з них на територiї Високопiльського району найбiльших три. Це: асфальтовий завод, склади ГСМ, закинутий склад отрутохiмiкатiв, а також виробничо – опалювальнi котельнi сiл району.[3]
Сьогоднi можна вiдмiтити, що значний вiдсоток шкiдливих речовин надходить в атмосферу вiд транспорту.
Саме цi викиди переважають над викидами вiд стацiонарних джерел. Серед викидiв вiд автотранспорту переважають: оксид вуглецю, вуглеводи, окиси азоту та незначна частка окисiв сiрки. Вiдомо, що сполучаючись з атомами вологи окиси сiрки i азоту утворюють дрiбнi краплинки сiрчаної та азотної кислоти, якi переносяться вiтрами у виглядi кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Цi дощi край шкiдливо дiють на навколишнє середовище, особливо помiтний цей негативний вплив на розвиток сiльського господарства. Так у серпнi 2004 року весь врожай цибулi у присадибних господарствах жителiв району був ушкоджений пiсля кислотного дощу.
На формування “незвичних ” опадiв на територiї району впливає близькiсть теплової електростанцiї Криворiзької 2 , яка розмiщена на околицi м. Зеленодольска Криворiзького району Днiпропетровської областi, а також i той факт, що не в кожнiй оселi сiл району є “голубе паливо”, тобто газове опалення, яке не так пагубно впливає на забруднення атмосфери як опалення вугiллям.
1. 1 Головнi фактори, якi спричинюють забруднення атмосфери
шкiдливих речовин.
– квiтнi. Причиною пiдвищення швидкостi вiтру є стихiйна вирубка лiсонасаджень у зимовий перiод, якi перестають виконувати свою головну вiтрозахисну функцiю.[2]
Пiдприємства Днiпропетровської та Запорiзької областей забруднюють атмосферу на 83% вiд загального обсягу викидiв по територiї України. Якщо взяти до уваги постiйне зростання виробництва в металургiйнiй та вугiльнiй промисловостi, якi є основними забруднювачами Донецько – Приднiпровського басейну незабаром цей регiон може перетворитися на зону екологiчного лиха, це звичайно не на користь моєму району, який не маючи потужного виробництва страждає вiд промислового забруднення.[6]Ще одним фактором забруднення атмосфери району є власне промислове виробництво найбiльший забруднювач – асфальтовий завод, максимум викидiв якого припадає на березень – жовтень, в перiод iнтенсивних дорожно – транспортних робiт.
Найбiльшi джерела шумового забруднення на територiї Високопiльського району - автомобiльний та залiзничний транспорт, ремонтнi майстернi, ремонтно - машиннi двори. Залiзнична станцiя проходить через пiвденно – схiдну околицю с. м. т. Високопiлля, протягом доби через станцiю проходить 12 потягiв вантажних та 13 потягiв пасажирських та велика кiлькiсть транзитних потягiв. Протяжнiсть залiзницi в межах району 24 км, густота залiзничної мережi – 3-4 км на 100км 2
В межах району двi промiжнi станцiї – Високопiлля та Блакитна.[3]
На територiї району переважають дороги без твердого покриття, якi водночас є джерелом шуму та пилу. Через територiю району проходить автомобiльна дорога державного значення. Протяжнiсть автомобiльних дорiг по району 207,9 км, з них - 199,1 км з твердим покриттям. Автомобiльнi дороги забруднюють територiю на вiдстанi близько 200-300 м вiд обочини з кожного боку.
Джерелом забруднення районного центру є також масове скупчення автомобiльного транспорту у так званi “базарнi днi”, коли до Високопiлля з’їжаться всi сiльгоспвиробники, комерсанти, покупцi.
На мою думку необхiдно впровадити наступнi заходи, щоб покращити ситуацiю з шумовим забрудненням району:
1. Заборонити проїзд вантажного автотранспорту через центр Високопiлля, Архангельська та iншi села, так як є об’їздi дороги. Якi не тiльки зекономлять паливо, а й час.
2. Заборонити проїзд сiльськогосподарської технiки через жилу зону та перегiн через неї худоби.
3. Запорукою чистоти територiї обабiч дорiг є зеленi лiсонасадження вздовж дорiг.
Роздiл 2. Забруднення ґрунтiв
Ґрунти України вкрай забрудненi. Країна має 41,84 млн. га сiльськогосподарських угiдь, у тому числi – 33,19 млн. га рiллi (55% вiд загальної площi територiї). Розоранiсть сiльськогосподарських угiдь сягає 72%, а в рядi регiонiв навiть перевищує 88%. Розоранiсть земель Херсонської областi та Високопiльського району майже 98% . Якiсний склад ґрунтiв району погiршується. Головна причина – недосконалiсть агротехнiчних прийомiв i як наслiдок – збiльшується засоленiсть та солонцюватiсть земель.[7]
Грунтово – рослинний покрив областi та району є регулятором водного балансу сушi, оскiльки вiн поглинає, утримує i перерозподiляє велику кiлькiсть атмосферної вологи, вони є унiверсальним бiологiчним фiльтром i нейтралiзатором багатьох видiв антропогенних забруднень, в межах степової зони пiвдня України в умовах недостатньої зволоженостi територiї утворився потужний гумусовий шар.
Приємним є те, що якщо в бiльшостi земель Херсонської областi вмiст гумусу в ґрунтi постiйно знижується (за даними агрохiмiчного обстеження ґрунтiв) то у Високопiльському районi вiн зрiс на 0,09 %. Це третiй показник по Херсонськiй областi пiсля Нововоронцовського (0,21%) та Скадовського районiв (0,19%). Як результат у Високопiльському районi в 2004 роцi найбiльша врожайнiсть зернових культур i становить32,0 ц з га. Цей показник є найкращим в Херсонськiй областi. [4]
Слiд вiдмiтити, що первинна структура ґрунтiв, завдяки їх постiйному сiльськогосподарському використанню майже повнiстю деградувала.
ґрунтiв та недостатньої зволоженостi їх опадами утворюються слабо та середньо сильно змитi чорноземи пiвденнi. Високопiльщина розташована на високих вододiлах Днiпра та Інгульця, звiдси i назва районного центру.[5]
На крутих схилах балок де змитi леси i червоно-бурi глини часто вiдслонюються вапняки на продуктах вивiтрювання яких утворилися чорноземи
В подах ґрунтовий покрив представлений луково – чорноземними , глинистими ґрунтами. В долинi рiчки Інгулець, де слабо засоленi ґрунтовi води залягають поблизу поверхнi i приймають участь в процесах ґрунтоутворення лучнi слабо солонцюватi та лучнi слабо солончаковi ґрунти.[1]
На пiсчаних терасах Інгульця утворюються дерновi слаборозвинутi та луговi слабо солонцюватi ґрунти.(Додаток 1 )
Грунтозахистне значення вiдiграють лiси, якi в межах району складають 828 га, з них 828 га – лiси держлiсфонду, та 669 га – колгоспнi. Всi лiси району належать до насаджених. Вiдсоток лiсистостi дуже низький 2,4%. Важливi санiтарно-гiгiєнiчнi значення мають зеленi насадження. На територiї району знаходиться Архангельський заповiдник 130га. Лiсозаготiвля не ведеться бо лiси належать до категорiї протиерозiйних ґрунтiв. Сьогоднi, на мою думку треба проводити такi заходи, що до покращення ситуацiї з ґрунтами району: по – перше треба залiсити яри та балки, утворювати прируслових захисних зони вздовж рiчки Інгулець, насаджувати лiсосмуги з вiтряного боку вiд населених пунктiв, щоб створити умови для затримання сильних вiтрiв.[3]
Роздiл 3. Забруднення поверхневих вод
Забруднення вод є своєрiдним iндикатором забруднення всього навколишнього середовища, тому покращити екологiчний стан водних об’єктiв можливо лише за умови оздоровлення екологiчної ситуацiї на всiй територiї України.
на її територiї. Вона в 10 раз бiльша нiж на прилеглiй до рiчки територiї.
3. 1 Екологiчнi проблеми рiчки Інгулець
Херсонщина входить до таких гiдрологiчних областей: правобережна частина, вiд пiвнiчної межi до гирла Інгульця, вiдноситься до Нижньобузько – Днiпровської областi, в якiй недостатньо водностi. Лiвобережна частина, на крайнiй пiвдень правобережної – до Причорноморської областi. В областi надзвичайно низька воднiсть, що пояснюється посушливiстю клiмату цiєї територiї та низьким рiвнем ґрунтових вод.
РiчкаІнгулець - остання велика права притока в нижнiй течiї рiчки Днiпро, яка впадає приблизно за 15 км вище мiста Херсона в головну рiчку - Днiпро. Рiчка Інгулець несе свої води через с. Микiльське, с.Інгулець, с. Калiнiнське, с. Благодатiвка, с. Кар¢єрне, с. Велика Олександрiвна,С. Архангельське, с.Іванiвка, с. Пригiря Херсонської областi, а також через с. Снiгурiвка (Миколаївської обл.) та села Днiпропетровської областi.[1]
Загальна довжина рiчки 549 км, в межах областi – 180 км. Рiчкова долина терасована, має ширину до 5 км, заплава низька, рiчище дуже звивисте. Близько 100 км нижньої течiї Інгульця знаходиться в пiдпорi рiчки Днiпра. Глибина рiчища до 9 м, на перекатах – до 0,6 м, ширина до 30 – 40 м. Дно рiчки дрiбнозернисте, пiщане, мiсцями глинисте. Рiчка Інгулець перетинає 4 райони областi. Глибина рiчки вище с. Калiнiнське не постiйна, нижче – рiвномiрно збiльшується i до гирла рiчка судноплавна. В перiод будiвництва Інгулецької зрошувальної системи дно рiчища штучно поглиблювалось. В зв’язку з тим що Інгулецька зрошувальна система забирає води бiльше стоку Інгульця, то в поливний перiод нижче смт. Снiгурiвки рiчище рiчки служить природним каналом для днiпровських вод.[2]
Хiмiчний склад вод Інгульця формується пiд впливом дуже мiнералiзованих стiчних вод пiдприємств Криворiзького залiзорудного басейну. За рахунок цих стокiв рiчка вiдноситься до середньо - i дуже мiнералiзованих. Кiлькiсть солей в рiзнi роки i перiоди змiнюється вiд 1,6 – 1,8 до 5,0 – 5,6 г/л, в середньому 3,5 – 4,0 г/л. Тип засолення – хлоридно-натрiєвий.
Найбiльшим забрудником Інгульця є територiї Днiпропетровської областi, що розташованi в верхiв’ї рiчки Інгулець.
Враховуючи те, що протягом зими з Криворiзького басейну скидаються високо мiнералiзованi води, в останнi роки в перед паливний перiод проводиться промивання рiчки Інгулець водою iз Карачунiвського водосховища. Але незважаючи на це, а також на змiщування вод Інгульця з днiпровською водою, якiсть води, яка iде на зрошення, дуже низька. Середня мiнералiзацiя її за останнi 20 рокiв складає 0,6 – 3,6 г/л. [6]
Води рiчки Інгулець дуже забруднення, як побутовими вiдходами так i продуктами дiяльностi промислових пiдприємств, що використовують воду рiчки для своїх потреб.
та водозберiгаюча технологiя на промислових пiдприємствах i в сiльському господарствi, що спричинює рiзкий пiдйом води у рiчцi, та пiдтоплення (с.Іванiвка, с. Архангельське).
Найбiльш небезпечними впродовж тривалого перiоду для рiчки були стоки фекальних вод ферм с. Наталино та с. Пригiр¢я. (Додаток 2)
3. 2 Проблеми водопостачання
В районi є очиснi споруди комунальної каналiзацiї с. м. т Високопiлля, але вони не працюють, у зв’язку з застарiлiстю обладнання. Мiсцева водоносна мережа має обмежений водостiк.
Виходячи з вищезазначеного можна запропонувати наступнi мiри по покрашенню ситуацiї у районi , що склалася з водозабезпеченням.
1. Регулярне проведення очистки та дезинфекцiї водної мережi, благоустрiй криниць загального використання.
3. Дотримання заходiв боротьби з шкiдниками забруднювачами.
З екстенсивним розвитком економiки України пов’язаний кризовий стан її водного господарства. Вiдсутнiсть нацiональної екологiчної полiтики, застосування безальтернативного механiзму розмiщення продуктових сил, експлуатацiя природних ресурсiв, високий рiвень техногенного навантаження – сприяли прискореному поглибленню екологiчної кризи.
- вiдновлення порушених водних екологiчних систем;
- захист населення i виробничо-господарського комплексу вiд шкiдливої дiї повеней i паводкiв, водної ерозiї, засухи, пiдтоплення;
- усунення неадекватних технологiй пiдготовки питної води стану води в їх джерелах, нерацiонального використання пiдземних вод.
Розвиток цих напрямкiв повинен узгоджуватися у часi тому, що лише за цiєї умови мета може бути досягнута. Необхiдно припинити скиди бiогенних елементiв, нафтопродуктiв, пестицидiв та iнших шкiдливих речовин у поверхневi i пiдземнi воднi екосистеми для того, щоб зменшити забруднення водних об’єктiв. Також необхiдно розробити екологiчно безпечнi технологiї утилiзацiї вiдходiв або повної iзоляцiї для того, щоб запобiгти подальшому забрудненню поверхневих i пiдземних водних об’єктiв водами вiд полiгонiв промислових i комунальних вiдходiв.
Одним з найбiльш приоритетних завдань соцiально-економiчної полiтики, яка проводиться в країнi є забезпечення населення України, галузей її економiки доброякiсною водою. Також дуже складна ситуацiя в Українi з водопостачанням питної води мешканцям мiст i сiл.
Сучаснi технологiї очищення стiчних вод можуть звiльнити їх вiд будь-якого забруднення, але при цьому потрiбно враховувати чи потрiбна така дистильована вода людям для питних потреб, а також потрiбно враховувати вартiсть такої очистки.
Серед найбiльших екологiчних проблем села я видiлив
:
1 Скорочення кiлькостi населення в сiльськiй мiсцевостi зменшує можливiсть соцiальних контактiв, поiнформованiсть сiльських жителiв щодо екологiчних проблем.
2 Застосування у сiльському господарствi хiмiчних добрив i пестицидiв
забруднює ґрунти, стiчнi води та водойми, що згубно позначається на життєдiяльностi живих органiзмiв, здоров’ї людей;
3 Машинна обробка ґрунтiв, вирубування лiсосмуг загрожують загибеллю дикої флори i фауни даної мiсцевостi;
4 Вирубування лiсiв призводить до нагромадження в атмосферi вуглекислого газу, що затримує сонячне тепло та спричинює парниковий ефект;
5 Лiсовi пожежi, унаслiдок яких в атмосферу потрапляє велика кiлькiсть сажi та сполук вуглецю, сприяють парниковому ефекту, знищують лiсовi ландшафти та їх мешканцiв, порушують природний екологiчний баланс цих територiй.
Висновки
Як бачимо у характерi використання територiї Високопiльського району переважають агро – центри, цей тип штучно-природних утворень вiдрiзняється екологiчною нестiйкiстю. Це зумовлено вiдсталими формами освоєння ґрунтових ресурсiв. І як результат висока доля еродованих площ вiтрового походження в зв’язку з виснаженням ґрунтi, в високi показники внесення нiтратних мiнералiв, добрив та пестицидiв. За ступенем еродованостi земель Високопiльський район вiдноситься до зони активного розвитку процесiв ерозiї ґрунтiв, площинного змиву, пiдтоплення. Поширена , основному вiтрова ерозiя. В окремих господарствах сильно розмитi землi ,глибоко середньо засоленi з вмiстом легкорозчинних Солей до 0,96% середньо та слабо змитi не засоленi легкорозчинними солями. В районi вiдмiчається низький органiзацiйно-технологiчний рiвень С/г виробництва. Що не забезпечує вiдтворення використаних ґрунтiв.
Щоб покращити екологiчний стан району треба впроваджувати органiзацiйнi заходи з розташуванням полiв сiвооборотiв ,дорiг, скотопрогонiв, лiсонасаджень а також агротехнiчнi та лiсомелiоративнi заходи, якi також сприятимуть утриманню та регулюванню поверхневого стоку на територiї району.
Покращення ситуацiї в сiльськогосподарському виробництвi забезпечить повне комплексне вiдтворення природного середовища.
Список використаної лiтератури
2. Кваша С. В, Бойко В. М. Херсонська область. -Херсон: Айлант, 2004.
3. Проект районного планирования Високопольського района Херсонской области. К. -1995. Арх № 12221.
4. Статистична звiтнiсть районного сiльгоспуправлiння.
5. Коваль А. П., Знайомi незнайомцi (походження назв поселень України) – К., “Либiдь”, 2001 р., ст. 195;
6. Районна газета “Жовтневi зорi” № 76, 16 липня 1991 рiк, ст. 4, “Цiкаво про наш край”.
7. Обласна газета “Учитель” № 16, 18 квiтня 2002 року, “Екологiя Херсонщини: ... а загалом життя прекрасне ?”.
| Тип ґрунту |
|
Глибина гумусового горизонту |
|
Врожайнiсть с/г |
| 1. |
Чорноземи пiвденнi |
Приуроченi до безстiчних рiвнин, |
70 -72 см. |
4,47 % |
з га
|
| 2. |
|
Добре водопроникнi ґрунти |
До 70 см. |
4% |
До 30 ц. з га |
| 3. |
|
Залягають на урвистих та крутих схилах |
35-40 см. |
1,66% |
Зменшується
На 20-30%
|
| 4. |
Луково-чорноземнi |
Солонцюватi i
важкосуглинiстi
|
30-35см. |
3,6-4,9% |
| 5. |
Луговi глибокi |
суглинистi
|
До
|
|
| 6. |
Дерновi пiщанi |
Поширенi на
Пiщаних терасах
|
21-30 см. |
| 7. |
Дерновi розвинутi пiщанi |
|
|
| 
